Економіка

А. Бочі: «Чи скасує влада додатковий імпортний збір?»

22.07.2015

Українська влада говорить про податкову реформу, основним завданням якої є зменшення навантаження на бізнес. Насправді ж, з кожним місяцем фіскальний тиск зростає - не виняток і прийняте в лютому цього року рішення про введення додаткового імпортного збору.

 

Під благим наміром поліпшити сальдо платіжного балансу відбувається спроба держави залатати дірки бюджету, - говорить старший економіст МЦПД Ангела Бочі в статті на порталі «Апостроф».

Дебати щодо додаткового імпортного збору тривають не тільки всередині країни, але і на міжнародній арені. В результаті попередніх консультацій більшість членів Світової організації торгівлі (СОТ) визнали, що введені Україною заходи пов'язані зі складною ситуацією з платіжним балансом і введені в повній відповідності з положеннями угод СОТ. Однак рішення не було прийнято консенсусом через позицію Росії, яка не підтримала його. У зв'язку з цим, правомірність введення додаткового імпортного збору розглядатиметься 27 липня на Генеральній раді СОТ.

Вивчимо макроекономічні передумови введення додаткового імпортного збору. З 2006 року в Україні спостерігається негативне сальдо платіжного балансу, яке за підсумками 2014-го склало $ 5300000000, разом з тим, міжнародні резерви на кінець 2014 року становили $ 7,5 млрд. До державного бюджету 2015 заплановано надходження від додаткового імпортного збору в сумі 17,6 млрд грн, а станом на 1 липня в загальний фонд державного бюджету вже надійшло 9 млрд грн. Разом з тим, сальдо платіжного балансу в березні і квітні було негативним, а в травні, за попередніми даними НБУ, позитивним - на рівні $ 320 млн. Однак сальдо рахунку поточних операцій, яке відображає динаміку експорту та імпорту, залишається негативним у розмірі $ 10 млн. Також, за даними НБУ, скорочення експорту в травні прискорилося до 42,3%, а імпорту - до 45,2%.

Звичайно, не тільки введення додаткового імпортного збору вплинуло на динаміку експорту та імпорту, а й такі фактори, як подорожчання імпортних складових через девальвацію гривні, спад промислового виробництва через окупацію частини території України і руйнування виробничих ланцюжків. Однак на тлі названих цифр ефективність додаткового імпортного збору виглядає вельми сумнівною.

Позиції зацікавлених сторін щодо додаткового імпортного збору відрізняються. Проти нього активно виступають не тільки імпортери, які несуть найбільші втрати, але й експортери, частка імпортної складової у виробництві продукції яких значна. Додаткові збори впливають на цінову політику підприємств, яка часто була великою конкурентною перевагою вітчизняних експортерів. Через це існує небезпека втрати українськими виробниками своїх позицій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Органи державної влади теж не однозначні в даному питанні. Наприклад, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України допускає, що даний збір може бути скасований раніше, ніж наприкінці року. Державна фіскальна служба визнає, що введення додаткового імпортного збору посприяло зростанню припливу контрабанди в Україну. Мінфін і НБУ підтримують подальше стягування додаткового імпортного збору. Зовнішня позиція також неоднозначна, зокрема, меморандум МВФ визначає, що дія додаткового імпортного збору можливо до кінця року або може бути скасоване раніше, якщо СОТ його не прийме. Поки позиція Світової організації торгівлі не є остаточною через Росію.

Разом з тим, для скасування цього збору органи влади вимагають обґрунтування у вигляді розрахунків щодо його неефективності для бізнесу. Ситуація виглядає дивною, враховуючи, що до введення даного збору держава не займалася обчисленням його реальної ефективності, а просто в черговий раз закрутила гайки.

Засідання Генеральної ради СОТ 27 липня може стати датою, коли Україна скаже "так" додатковому імпортного збору до кінця року або вирішить скасувати його найближчим часом. З огляду на це, існує три альтернативних рішення:

1. Статус-кво - даний варіант буде означати незмінність державної політики щодо додаткового імпортного збору, її орієнтованість на короткострокові результати. Продовження політики, не приймаючої до уваги негативні наслідки для бізнесу, вже в найближчому майбутньому може призвести до вкрай тяжких наслідків і для економіки - скорочення промислового виробництва і, як наслідок, падіння ВВП.

2. Скасування додаткового імпортного збору до засідання Генеральної ради - таке рішення малоймовірно, більше того, Верховна Рада вже провела, ймовірно, останній цього літа пленарний тиждень, а дане питання не було винесено на порядок денний. Хоча негайна відміна збору полегшила б умови ведення зовнішньої торгівлі вітчизняних підприємств і сприяла б скороченню контрабанди.

3. Швидше за все, бізнес може розраховувати на третій варіант - скасування додаткового імпортного збору після засідання Генеральної ради Світової організації торгівлі. Даний варіант реалістичний, оскільки, по-перше, дозволить зберегти обличчя країни перед СОТ, по-друге, хоча б частково задовільнить вимоги бізнесу, який наполягає на негайній відміні збору. Однак, враховуючи сезон відпусток, у кращому випадку таке рішення може бути прийнято у вересні.

Дуже прикрим є той факт, що для регулювання платіжного балансу держава не обрала ринкові методи, спрямовані на стимулювання експорту за рахунок сприятливих умов для бізнесу. Адміністративний метод у вигляді протекціоністського підвищення імпортних мит створює проблеми як для вітчизняних експортерів, так і для міжнародного іміджу України. Крім того, особливе занепокоєння викликає відсутність ефективних публічних консультацій щодо прийняття державних рішень, що впливають на господарську діяльність підприємств, що поглиблює недовіру бізнесу та громадян до влади.

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Макроекономічний прогноз «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за січень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз даних по ключових сферах за 2017 рік свідчить, що: Зменшилися наступні показники: - випуск у промисловості на 0,1% р/р, зокрема через торговельну блокаду. - випуск у сільському господарстві на 2,7% р/р через менший врожай основних культур. - купівельна спроможність населення через високий рівень споживчої інфляції, що становив 13,7%, та рівень інфляції промислових виробників, що становив 16,5%. - відсоткові ставки за кредитами та депозитами, зокрема унаслідок великої пропозиції таких депозитів і водночас обмеженого кредитування бізнесу та населення. Збільшилися наступні показники: - обіг оптової й роздрібної торгівлі на 2,8% та 8,8% відповідно. - вантажообіг і пасажирообіг на 5,8% та 7,4%. - обсяг будівельної продукції на 20,9%. - осяг залишків за депозитами на 13%, - обсяг залишків за кредитами на 1,9%. За прогнозом, 2018 року відбудеться зростання внутрішнього споживання та інвестицій, і експорту товарів та послуг. Підвищення мінімальної заробітної плати та зростання пенсій сприятимуть збільшенню споживання, хоча й зроблять внесок у інфляцію 2018 року. Також відмічається, що 2018 року існують два основні ризики, які в разі реалізації суттєво змінять економічну ситуацію: - по-перше, є ймовірність невиконання вимог МВФ, унаслідок чого не надійдуть кошти МВФ та інших міжнародних організацій і великі виплати за зовнішнім боргом призведуть до суттєвого зменшення валютних резервів та різкої девальвації гривні. - по-друге, 2018 року можуть відчутно знизитися світові ціни на ресурси після їх стрімкого зростання 2017 року, що спричинить менші надходження від експорту товарів і збільшення дефіциту поточного рахунку, внаслідок якого зросте тиск на резерви та гривню. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Випуск економічного прогнозу МЦПД - «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний Центр Перспективних Досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2017 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2017-2019 роки. Згідно представлених матеріалів, відмічаються наступні тренди останніх місяців 2017 року: суттєве збільшення внеску державного споживання у зростання ВВП; зростання промислового виробництва (на 0,3% р/р); уповільнення споживчої інфляції (до 0,9% м/м) та цін виробників (1,8% м/м); падіння світових цін на молочну продукцію (–4,9%) та подорожчання продуктів рослинного походження. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: 2018 року економічне зростання прискориться; у промисловості та сільському господарстві обсяг виробництва має помірно зрости;  у секторах, орієнтованих на внутрішній інвестиційний та споживчий попит, також відбудеться зростання, але його темпи, найімовірніше, будуть меншими, ніж 2017 року; за прогнозом, 2018 року інфляція буде набагато меншою, ніж 2017 року. Утім, існує значний ризик суттєвого перевищення інфляцією верхньої межі цільового проміжку, яка становить 8%. Відповідно, можна очікувати жорсткої монетарної політики Національного банку, який матиме за мету різко знизити рівень інфляції упродовж 2018 року. Основні показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Економічний розвиток України 2017: досягнення, невдачі, перспективи

2017 рік характеризувався як досягненнями так і провалами українського уряду в економічній політиці. Головним же наслідком його діяльності стало перебалансування економічних, соціальних та ресурсно-екологічних складових розвитку. При цьому, економіка України у 2017 році продовжувала повільно зростати і цих темпів росту без майбутніх дієвих кроків уряду буде недостатньо для економічного прориву у 2018 році, який виявиться не простішим за нинішній рік. Досягнення економіки України у 2017 році  Найбільш значущими були наступні досягнення: 1) Отримання четвертого траншу МВФ у обсязі $1 млрд на початку квітня 2017 року. Україна провела необхідні реформи і змогла поповнити золотовалютні резерви, що дало змогу відстрочити дефолт, стабілізувати макроекономічну ситуацію та підвищивши довіру партнерів, інвесторів та донорів до країни. 2) Розміщення єврооблігацій. Завдяки виходу у вересні на ринок зовнішніх запозичень Україна уперше з 2015 року залучила $3 млрд. Дана операція зменшить навантаження на державний бюджет із погашення державного боргу у наступних роках. Також цей факт свідчить про часткове відновлення довіри іноземних інвесторів до України. 3) Кроки уряду по диверсифікації експорту з метою зменшення залежності експортерів від волатильності традиційних ринків та забезпечення стабільного надходження валюти до країни. Цьому сприяло прийняття експортної стратегії «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021» у кінці березня 2017 року, набуття чинності у повному обсязі Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною з початку вересня 2017 року, регіональна конвенція про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, розвиток торгівельних відносин з Канадою. Нині ведуться переговори про укладення угод про вільну торгівлю з Ізраїлем і Туреччиною. 4) Відносна дерегуляція бізнесу у 2017 році, особливо у будівельній галузі, і оптимізація фіскальної політики разом з поліпшенням сервісного обслуговування платників податків, зокрема через впровадженням електронної системи повернення ПДВ, значно збільшила податкову базу, забезпечивши профіцит державного та місцевих бюджетів, та сприяла зменшенню частки тіньової економіки. У результаті дані поліпшення позитивно відобразилися на покращенні інвестиційного клімату і підняли Україну на 76 сходинку у рейтингу Doing Business-2018. Провали економіки України у 2017 році  Перед Україною у 2017 році постали наступні фактори: 1) Економічна блокада ОРДЛО. Результатом стало збільшення залежності України від імпорту енергоресурсів, у першу чергу вугілля, зміна співвідношення потужностей різних типів електростанцій, яке надмірно перевищило допустимі навантаження на деякі з них. Також, дана подія значно вплинула на економічну ситуацію підприємств, які мали усталені виробничі зв’язки з регіоном. За різними підрахунками, Україна втрачає близько 1% ВВП через економічну блокаду ОРДЛО. 2) Негативний торгівельний баланс. Асиметрії у зовнішній торгівлі, недостатнє лобіювання національних інтересів, труднощі сертифікації продукції вимагають подальшого проведення реформ і посилення потенціалу для забезпечення стійкого зростання України. 3) Нерозвиненість банківського сектору. У 2017 році тривали тенденції щодо скорочення кількості банків, що призвело до додаткового навантаження на Фонд гарантування вкладів, відбувалось збільшення кількості проблемних кредитів. Також, доступ до фінансових ресурсів все ще залишався обмеженим. 4) Посилення інфляційних процесів. На кінець 2017 року інфляція згідно прогнозу уряду складе 11,2%. Цьому сприяло скасування державного регулювання цін на продукти харчування, підвищення мінімальних заробітних плат та пенсій без забезпечення відповідного економічного росту економіки, продовження тенденцій до підвищення тарифів для домогосподарств, що призвело до збільшення користувачів субсидій до 60%, запізніле рішення НБУ щодо підвищення облікової ставки з 12,5% до 13,5%. Питання майбутнього Наступного року Україні необхідно буде вирішити такі питання: 1) Питання, пов’язані з економічним розвитком: - Бюджет 2018 може мати незбалансований характер, зокрема через надмірний тиск витрат на силові структури. Також, подальші процеси децентралізації і перехід до трирічного середньострокового бюджетного планування з 2018 року вимагатимуть від уряду більш чіткої стратегії розвитку. - Загрозами 2018 року також є недостатні темпи росту ВВП та висока інфляція через відсутність комплексних заходів уряду по вирішенню цих аспектів розвитку. - Несприятливою для України може виявитися цінова кон’юнктура світового ринку сировинних та високотехнологічних товарів, енергоресурсів. Додатково, до сих пір залишаються невирішеними питання щодо стабільних поставок скрапленого газу та мінеральних добрив. 2) Питання, пов’язані з поверненням боргів: - У 2018 році передбачаються перші виплати зовнішнього боргу у обсязі 7 млрд доларів. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни. - Російська Федерація заявила про можливість переуступити борг Януковича в розмірі $3 млрд іншій країні. Дана подія може лягти додатковим борговим тягарем на економіку України. - Стокгольмський арбітраж відстрочив своє рішення щодо спору між «Газпромом» і «Нафтогазом». Наступного року очікуються результати по ключових питаннях цієї справи. 3) Питання, пов’язані з енергетичною галуззю: - Будівництво та розвиток Північного та Південного потоку, зменшення тиску у системі українського газопроводу збільшує ризик втрати Україною статусу транзитної держави  і зменшення надходжень до бюджету. - Проблема стабільності енергозабезпечення України, особливо в умовах блокади ОРДЛО, гостро стоїть перед українським урядом. Також розвитку потребують питання енергоефективності та зеленої енергетики, залучення інвестицій у альтернативну енергетику та контролю за енергоспоживанням, подальшої синхронізації українських і іноземних енергомереж. 4) Питання, пов’язані з реформами: - Важливим є правильна імплементація пенсійної та медичної реформи в Україні. Проблемою у даному питанні постає баланс між потребами суспільства та необхідністю економити зі сторони держави. - Правильна імплементація інших реформ, зокрема щодо боротьби з корупцією і виведення економіки з тіні, дотримання ключових показників розвиту, земельна реформа є ключовими для отримання чергового траншу МВФ у 2018 році. Щодо макрофінансової допомоги від ЄС, то Україна має шанси отримати її після рішення щодо мораторію на експорт лісу кругляку. - Врегулювання ринку лотерей також може сприяти додатковим надходженням до державного бюджету. Отже, у 2017 році український уряд продемонстрував як досягнення, так і провали щодо забезпечення економічного розвитку країни. У свою чергу, 2018 рік буде не легший за попередній і необхідно буде мінімізувати перелічені ризики економічному зростанню. При цьому, незрозумілим залишається питання як досягти прогнозованого Кабміном росту ВВП на рівні 3% у 2018 році при нинішньому майже вдвічі нижчому рості на рівні 1,8% і за умов відсутності конкретних кроків по досягненню таких показників. Відмінно нового у 2018 році урядом поки що нічого не пропонується. Необхідно терміново переосмислити завдання розвитку економіки аби зрушити з місця стагнаційний тренд, надати нових стимулів та уникнути ярлика популізму. Лише системне проведення реформ та пошук драйверів економіки можуть відкрити шлях для більш динамічного економічного зростання.                                                                                    Єгор Киян, експерт з економічних питань   

Економіка

БЮДЖЕТ 2018: нічого принципово нового

7 грудня Верховна Рада України прийняла бюджет на 2018 рік. Згідно якого, доходи бюджету передбачені на рівні 913,6 млрд гривень, що на 18,5% більше у порівнянні з бюджетом-2017. Враховуючи, що джерелами наповнення бюджету України залишаються податки та акцизи, то таке значне зростання доходів може свідчити про значне збільшення бази оподаткування у 2018 році. При цьому, ріст ВВП у 2018 році закладений на рівні 3% при нинішньому майже вдвічі нижчому прогнозованому зростанні на рівні 1,8% у 2017 році. Постає питання яким чином отримувати такі надходження і яким чином досягти таких показників ВВП у 2018 році без чогось принципово нового у стратегії розвитку. Додатково, негативними «дзвіночками» є закладання інфляції на рівні 9% та закладання валютного курсу на рівні 29,3 гривні за долар, що на фоні скорочення державного боргу 60% ВВП проти 63% в 2017 (виплати по державному боргу оцінюються на рівні 305,926 млрд гривень) може свідчити про тенденції до подальшого ослаблення національної валюти. Щодо витрат, то вони закладені у бюджеті 2018 на рівні 988,6 млрд гривень. Серед основних статей звертають на себе увагу наступні аспекти: Значне фінансування оборони і безпеки на рівні 165,3 млрд гривень (5% ВВП), яке є на 28,8 млрд гривень більшим за фінансування 2017 року. Дані витрати складають майже 17% загальних обсягів видатків – таке співвідношення більше, ніж у розвинених економік світу. Збільшення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, яке складатиме загалом 71 млрд гривень у 2018 році, і що свідчить про подальші тенденції до зубожіння населення. Порівняно з вищеназваними сферами, у бюджеті закладено всього лише 1,8 млрд гривень на розроблення та реалізацію 11 державних інвестиційних проектів. Така цифра свідчить про малу кількість інфраструктурних проектів, кризу ідей та про збільшення адміністративних видатків. Як підсумок, можна відзначити, що серед пріоритетів бюджету-2018 зазначаються економічний ріст, посилення обороноздатності, будівництво доріг, децентралізація та розвиток людського капіталу. Але за наявності лише таких пріоритетів, без значних інфраструктурних проектів та за умов нинішнього дефіциту конструктивних ідей і основної ставки на сировинний розвиток, заявленого економічного росту ВВП та доходів Україні у 2018 році досягти буде важко.                                                                                                   Єгор Киян, експерт з економічних питань 

Економіка

Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України: презентація рейтингу

Міжнародний центр перспективних досліджень спільно з Інститутом соціальних та економічних реформ (Словаччина)  презентує перший в Україні рейтинг бюджетної прозорості найбільших міст та регіонів  в рамках проекту "Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні".  Як зауважив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян: "Показник фінансового здоров'я варіюється від 0 і до 10 балів. Ми бачимо, що зараз середній показник по містах - це 6 балів, а середній по регіонах - 5,9 балів. у 2015 році цей показник по містах був 5,6, а по регіонах - 6,4. Тобто, за підсумками 2016 року фінансове становище по містах поліпшилось, а в регіонах - погіршилось". «Однією з основних причин покращення бюджетів по містах - це стала децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади використовувати додаткові фінансові ресурси, а щодо погіршення у загальному значенні становища областей, то тут мало вплив збільшення видаткової частини бюджетів», - зазначив Киян. Він наголосив, що основними причинами зростання надходжень до центральних місцевих бюджетів - це активізація підприємств та активізація імпортно-експортних операцій, деяким чином вплинули інфляційні процеси в країні, зростання обмінного курсу, який позитивно вплинув на надходження до бюджету в гривневому еквіваленті, і в тому числі зростання мінімальної заробітної плати.  Отже, за підсумками 2016 року, серед міст з найкращим фінансовим станом є Одеса, яка має коефіцієнт у 8 балів, за нею Рівне - 7,5 бала, Полтава, Вінниця та Дніпро - по 7,1 бала. Серед аутсайдерів міст: Луцьк -3,8, Черкаси - 4, Херсон - 4,2. Найкращу динаміку серед міст продемонстрували: Вінниця, Житомир та Кропивницький. Загалом вони досить сильно покращили своє фінансове становище. Щодо рейтингу областей, то на першому місці у нас Запорізька область - 7,3, потім йде Черкаська область - 7,2, Волинська область - 7,1, Тернопільська область - 7 та Львівська область - 6,9. Серед областей з найгіршим фінансовим станом: Рівненська - 2,1, Дніпропетровська - 3,9, Луганська - 4, Донецька - 4,6 та Вінницька - 4,8 області. У 2016 році найкращу динаміку продемонстрували наступні області - Львівська, Чернівецька та Тернопільська», - наголосив експерт. Фінансове здоров'я чи як ще його називають фінансове становище - це підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону і порівняти його з ситуацією в інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні.