Внутрішня політика

А. Бочі: «Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а не фіскального органу»

18.08.2015

В інтерв’ю для Вісника ДФСУ економічний експерт МЦПД Ангела Бочі висловила свої міркування щодо реформування митних органів та залучення до управління деякими митницями британської компанії Crown Agents.

 

В. — Пані Ангело, українці переживають надскладні часи, коли довгоочікувані реформи спрацьовують не  на користь пересічних громадян. Тому будь-які чергові новації з  боку держави викликають побоювання, а почасти і недовіру, особливо такий серйозний крок, як передача митниць в управління іноземним компаніям.

 А.  Б. — Саме формулювання «передача митниць в  управління іноземній компанії», як на  мене,  — не  досить точне, я би навіть сказала  — дещо некоректне. Може, саме тому у пересічних громадян, не надто обізнаних у  тонкощах діяльності митниць, воно викликає занепокоєння. Тим більше що  в Україні немає необхідного законодавчого регулювання. Проте лякатися не  слід, адже серйозним аргументом у  залученні британської фірми Crown Agents до  роботи на  українських митницях є чималий досвід її допомоги іншим країнам. І  хоч мета у  всіх одна  — збільшення надходжень до  бюджету, шляхи — різні. Тобто це  не означає, що  всіх «причешуть під один гребінець». Якщо аналізувати діяльність Crown Agents в  інших країнах, то йдеться насамперед про надання консультаційних послуг з  управління персоналом, розробки законодавчого забезпечення та  моніторинг вантажів у складі спеціальних операційних груп.  Основними вимогами щодо оцінки ефективності нашого контракту мають бути збільшення надходжень до  бюджету митних платежів за  рахунок боротьби з  контрабандою, підвищення прозорості роботи митних органів, у  тому числі з  використанням новітніх електронних систем та  підвищення якості роботи перс налу митниці. Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а  не фіскального органу. Саме така трансформація може вважатися реформою митної служби.

В.  — Окрім держави, яка очікує збільшення надходжень до  скарбниці, певно, у реорганізації роботи митних органів зацікавлені й інші сторони?

А. Б. — Безперечно. Тих, хто зацікавлений у  проведенні кампанії, можна умовно поділити щонайменше на чотири категорії:

• держава, яка прогнозовано зможе підвищити податкові надходження до  бюджету, зменшити адміністративні витрати на  роботу митниць, ефективно виконувати функції щодо протидії контрабанді, підвищити довіру з  боку іноземних партнерів;

 • українські експортери, які не лише зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, а  й зменшать адміністративні витрати, оптимізують постачання сировини та  зможуть краще адаптуватися до  кон’юнктурних коливань на  ринку;

 • імпортери також зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, краще реагувати на  кон’юнктурні зміни на внутрішньому ринку. Водночас зменшиться імпорт контрабандної продукції до України;

• споживачі, котрі отримають в  Україні більш якісну, а  у деяких випадках більш дешеву імпортну продукцію, також можуть розраховувати на  істотне спрощення перетину кордону. Враховуючи те, що  ця компанія має успішний досвід реалізації подібних проектів в  інших країнах, існує висока ймовірність, що  український контракт також буде ефективним. Тим більше що  основним стимулом для британців є  збереження позитивного іміджу компанії, тому вирішальним у  цьому тандемі буде формулювання саме українською стороною критеріїв ефективності контракту.

В.  — Чи мала Україна досвід співпраці з  британською компанією Crown Agents?

А. Б. — Чому ж мала? Він триває й  досі. Ось уже понад десять років Crown Agents надає консультації українським органам влади з  таких питань, як підвищення експлуатаційної безпеки атомних електростанцій і  заходів безпеки у  постраждалих районах, запуск централізованого сховища відпрацьованих радіоактивних джерел і  закупівля медичного обладнання, надання консультацій та  навчання посадових осіб для вступу України до СОТ, партнерство з  митною адміністрацією з  метою підвищення доходу від  торгівлі на східному кордоні. Наразі компанія реалізує проект «Гармонізація системи державних закупівель в  Україні зі  стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.

В.  — Кажуть, вчитися найкраще на  чужих помилках. Досвід співпраці яких країн з іноземцями є для нас зразком?

А.  Б.  — Найактуальнішим і  найбільш наближеним для України є  досвід Албанії, Болгарії та  Латвії. Так, уряд Албанії 29 грудня 2013  року підписав контракт з  Crown Agents щодо підтримки розвитку албанського митного управління і, зокрема, зростання податкових платежів, підвищення рівня прозорості в  межах митного адміністрування, нарощення потенціалу та  ефективності митного адміністрування відповідно до  вимог для вступу до Європейського союзу. Crown Agents не  має виконавчої влади. Контракт в  Албанії було укладено строком на  два роки з  можливістю подальшого продовження на  один рік з  урахуванням рішення уряду цієї країни. Згідно з  угодою консультанти компанії мають здійснювати 350 перевірок на  місяць, а  ключовим виміром ефективності роботи є  підтримка збільшення рівня доходів, зібраних у  митній адміністрації, еквівалент- на 1% від  ВВП. Програма містить надання консультаційних послуг міжнародних експертів разом із співробітниками митниці на  території всієї Албанії. Експерти працюють з  колегами в  межах митного управління як у  штаб-квартирі, так і  на оперативному рівні. Крім того, надається допомога митниці на  центральному рівні через консультації щодо боротьби з  корупцією, управління персоналом, а  також аналізу ризиків. Кожного консультанта прикріплено до  спільної митної оперативної групи, яка додатково включає дві місцеві посадові особи з  числа митних органів і  одного офіцера поліції. Експерти працюють за  такими напрямами митної діяльності:

• забезпечення митного контролю та  виявлення шахрайства;

• розробка ефективних засобів управління ризиком у  межах загальної стратегії управління ризиками;

• стратегія розвитку та  застосування поліпшеної організації та  управління і  стратегії людського ресурсу;

• покращення рівня цілісності та  етичних стандартів шляхом розробки та  реалізації відповідних етичних систем і  політики.

З  метою сприяння прозорості та зміцнення співпраці створено механізм координації, який включає в  себе регулярні зустрічі та  обмін інформацією з  усіма відповідними органами. Згідно з умовами співпраці компанія у  своїй роботі не  замінюватиме і  не дублюватиме існуючі й  планові проекти і  програми, а працюватиме з ними і у разі необхідності долучатиметься до  їх реалізації. Компанія несе відповідальність безпосередньо перед міністерством фінансів. Враховуючи це, а  також суспільний інтерес і  високу прозорість програми, Crown Agents має надавати регулярні публікації звітів та інформацію про діяльність.

В.  — Однак, певно, ближчим для нас має бути досвід Болгарії щодо реорганізації митних органів на шляху вступу до ЄС.

А.  Б.  — Успішність роботи компанії Crown Agents в  Болгарії підтверджують органи влади цієї кра- їни. Зокрема, Голова економічної комісії парламенту вважає, що  контракт з  цією компанією є  одним з  найвдаліших, підписаних Болгарією за останні десятиріччя. Міністерство фінансів Болгарії уклало угоду з  цією компанією з  метою реформування та  модернізації митного адміністрування до  вступу до  ЄС. Протягом 2002  — 2010 років була можливість стрімко збільшити митні надходження, розгорнути боротьбу з фінансовим шахрайством і з метою стимулювання економіки сприяти законній торгівлі. Crown Agents очолювала оргкомітет з реалізації проекту, до якого входили представники Європейської комісії, МВФ і Світового банку. Експерти з  ЄС митного та  податкового законодавства з  Великої Британії, Ірландії, Данії та  Швеції стали наставниками для 15 місцевих команд управління, які включали працівників митного органу, податкових органів і поліції. Основним напрямом роботи були жорсткий контроль за  корупцією серед працівників; моніторинг у  складі спеціальних груп імпортного та  експортного вантажу, можливість пломбувати деякі підозрілі вантажі за  допомогою спеціального електронного чіпу; налаштування диспетчерських служб для поліпшення прикордонного контролю, запобігання контрабанді і  виписка штрафів для незаконних товарів; встановлення програмного забезпечення для управління ризиками. За  вісім років співпраці британської компанії з митними органами Болгарії було досягнуто запланованих позитивних результатів. Зокрема, понад 400 працівників Болгарського митного агентства пройшли навчання; закуплено автотранспортні засоби та  спецтехніку; покращено міжвідомчу співпрацю між митними, податковими органами та  національною економічною поліцією; персоналом покращено функції внутрішнього аудиту. В  результаті  — значне збільшення (на  80%) надходжень до  бюджету, що в грошовому еквіваленті становить 2  млрд.  євро. Таким самим вдалим виявився і  проект співпраці британської компанії щодо реформування латвійської митниці: протягом неповних трьох років обсяг стягнутих податків і  мит зріс за  різними під- рахунками на  90%. Компанія відігравала консультуючу роль щодо боротьби з  контра- бандою, створювала оперативні групи для інспектування вантажів; надавала комп’ютерну техніку, телефони, радіо, оглядове обладнання та  встановлювала відповідне програмне забезпечення доходів з  метою покращення оцінки та  управління ризиками. Важливими напрямами роботи були навчання людей і  запровадження нових систем і  процедур. Модернізація і  автоматизація митних органів Латвії також передбачали роботу митних служб Великої Британії, Данії та  Швеції. Водночас компанія Crown Agents долучалася до  комп’ютеризації митних служб Косово, зокрема забезпечувала перехід на електронне декларування. За  результатом тільки цієї роботи протягом двох років  без збільшення ставки мит на 5% відбулося зростання митних платежів.

В.  — Якою б ефективною не  була діяльність іноземців, часто вона деморалізує чесних українців, які також готові до зміни системи.

А. Б. — На це питання можна поглянути з  двох боків. Так, звісно, шкода, що  до проведення реформ в  країні держава не  готова залучати насамперед своїх синів і  дочок. Однак щодо нас, українців, то слід визнати: до  кристальної чесності на  всіх щаблях ми ще не  дозріли ментально. А у переважній більшості випадків проблема на  митницях  — саме в  ній. І  хоча це  лише питання часу, жити і  рухатися вперед треба сьогодні і зараз. Тому на сьогодні залучення іноземців до  роботи в  державних органах є доволі ефективним рішенням. Реформа митної служби стане одним із основних індикаторів готовності України до  подальшого зближення з  ЄС, оскільки від  ефективності роботи наших митних органів також залежать безпека європейських країн та  багато в  чому  — перспективи безвізового режиму для українців. А  передача в  управління деяких митниць іноземній компанії може стати першою сходинкою до підвищення прозорості їх роботи, реальної боротьби з  контрабандою та зростання віри у можливість проведення успішних реформ у нашій державі.

В.  — Чергове залучення іноземців до  діяльності українських органів влади, а також важливість успішного вирішення питання викликають неабиякий інтерес у  громадян, набувають резонансу.

А. Б. — І це природно. Усі перетворення в  державі мають відбуватися прозоро і  відкрито. Це  — аксіома. Щодо роботи британської компанії на  наших митницях, то необхідно буде постійно публічно звітувати про ефективність цієї роботи і, відповідно, про досягнення результатів за  прикладом Албанії.

Розмову вела  Лариса САЙ-БОДНАР

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 9

Презентуємо випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, наразі працюємо над обробкою даних, необхідних для презентації рейтингу  прозорості 50-ти найбільш міст України, яка відбудеться 20 березня.  Подробиці у віснику: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/images/eu/nl_09_02_18_.pdf

Внутрішня політика

Експертна дискусія до 3-ї річниці Мінських домовленостей: «Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати»

12 лютого 2015 року в Мінську був погоджений пакет домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, який увійшов у публічний дискурс під назвою Мінськ-2. Через п'ять днів Мінські домовленості були затверджені Резолюцією Ради Безпеки ООН 2202. Погоджений керівниками держав «нормандської четвірки» комплекс заходів з урегулювання конфлікту знизив його інтенсивність, однак не дав змоги зрушити процес урегулювання з мертвої точки. Сьогодні, в третю річницю Мінських домовленостей, Міжнародний центр перспективних досліджень провів експертну дискусію "Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати". Зокрема Микола Капітоненко, асоційований експерт МЦПД зауважив, що слабкість держави провокуватиме конфлікти, подібні існуючому на Донбасі, в майбутньому, тож вирішити їх можна лише тоді, коли Україна буде сильною. "Доки ми не перетворимось на сильну, не у військовому сенсі, а на ефективну державу, доки ми не перетворимось на державу демократичну -  не за назвою, а за змістом, - врегулювати конфлікт на Донбасі буде дуже важко. Важко буде попередити інші конфлікти такого плану, слабкість держави провокуватиме подібні конфлікти в майбутньому", - додав експерт.  Крім того, треба сформулювати довгострокове бачення того, як розвиватиметься конфлікт на сході України, і розробити план реалізації обох альтернативних варіантів - реінтеграції територій чи продовження замороженого конфлікту. "Має відбуватись робота зі скептиками і "спойлерами", які є у будь-якому процесі управління конфлікту. Скептики - це ті, хто скептично ставиться до перспектив врегулювання, а "спойлери" - це ті актори всередині держави, які беруть участь у конфлікті чи є сторонами конфлікту, які не зацікавлені у його розв'язанні. Вони завжди є. І вони мають бути в контексті управління конфліктом маргіналізовані", - зазначив Капітоненко. В свою чергу, екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов переконаний, що конфлікт на Донбасі не перетвориться на заморожений. "З приводу замороженого конфлікту - якщо ми подивимось на велику статистику різноманітних військових конфліктів у світі, то ми побачимо, що практично жодної передумови для того, щоб війна на сході України перетворилась на заморожений конфлікт - у нас немає. Немає етнічної різниці між окупованою територією і рештою України, немає релігійної різниці, немає мовної різниці, немає нічого того, що б відділяло цю територію від іншої території країни, крім фактору зовнішнього впливу", - сказав Пономарьов. Екс-депутат Держдуми наголосив також, що ситуація в так званих ДНР/ЛНР нестабільна, бойовики уже давно думають про власне виживання. "Ідейних людей там практично всіх перестріляли... В цьому сенсі можливостей повернути цю територію (окупований Донбас - ред.) зараз достатньо багато. Ніхто її утримувати довготерміново не буде. І це ще один фактор того, що я абсолютно переконаний - цей конфлікт замороженим не буде", - додав Пономарьов. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що зараз в Україні для подальшого розвитку взагалі  необхідне встановлення диктатури. "Я розумію, що моя провокативна теза буде цілком сприйнята не всіма, однак щодо демократії: те, що ми маємо зараз в державі, я назвати демократією не можу, навіть слабкою. І єдиний шлях, який я бачу можливим, - це навпаки, диктатура заради демократії в подальшому. На жаль, те болото, яке зараз існує в Україні, це і є та слабка держава, про яку вже багато хто казав сьогодні, тільки не називав речі своїми іменами", - заявив Тука. Також заступник голови МТОТ зауважив, що Кремль постійно і наполегливо спонукає Україну до так званого "прямого діалогу" з бойовиками на Донбасі для вирішення конфлікту на сході України. "До прямого діалогу нас постійно і наполегливо спонукає Кремль. Я можу запевнити, що в держустановах ніяких ідей про так званий "прямий діалог" я не чув", - зазначив Тука. Натомість, Надзвичайний і Повноважний Посол України, перший заступник міністра закордонних справ 1998-2001, 2003-2004 рр. Олександр Чалий наголосив, що ключовою повинна бути не армія, а дипломатія. "Я категорично проти, коли дехто з кореспондентів чи вчених каже, що конфлікт на Донбасі - це результат 25-річної роботи. Ні, хлопці, поки ми відповідали за зовнішню політику, все було нормально. Тому що ми керувались здоровим глуздом  і законами геополітики. І в цьому контексті мене не влаштовує, що сьогодні всі сподіваються тільки на силовий компонент, на армію. Для такої країни як Україна, яка не є великою державою за визначенням, ключовою повинна бути не армія, а дипломатія", - заявив він.  Також  Чалий зазначив, що наразі в Україні реалізовується найгірша стратегія з усіх можливих сценаріїв врегулювання конфлікту на Донбасі. "Найгірша стратегія - це та, яку ми реалізовуємо з 2014 року - ні війни, ні миру. Одне кажемо, друге робимо, третє обіцяємо. Ця стратегія хибна для України, тому що кожен день на лінії розподілу вбивають наших людей. Кожен день вбивають людей і з тої сторони - і це поглиблює наші розбіжності", - додав він.

Внутрішня політика

Про толерантність мовою театру

9 і 10 лютого У Краматорську і Сєвєродонецьку відбувся безкоштовний показ комедійної вистави «Він моя сестра» в рамках комунікаційної кампанії на підтримку толерантності та взаєморозуміння у суспільстві Віднайти Повагу. Захід відбувся за участі Народної артистки України, Посланниці толерантності ПРООН в Україні Наталії Сумської та відомих українських акторів театру і кіно Анатолія Хостікоєва та Володимира Горянського. Комедія руйнує соціальні стереотипи та демонструє фундаментальну сутність людських стосунків, що проступає, коли відкинути недовірливість і упередження. «Толерантність в наш час має дуже велике значення. Треба культивувати її з змалечку та більше говорити про це. Прийняття різноманітності та поважного ставлення один до одного – ось, про що наша вистава, – розповів Володимир Горянський. – Ця вистава через призму смішного розповідає про серйозні речі. Саме через гумор, якусь легкість та іронічність ми піднялися над усіма стереотипами і прийшли до справжніх глибинних людських почуттів. Однозначно, тепер цей образ стане одним із найепатажніших та улюбленіших у моїй кар’єрі. Перед прем'єрою вистави ми трохи нервували. Не знали, як глядач сприйме таку відверту виставу. Але, потім, коли ми відчули на сцені шалену енергетику від залу, відчули, що нам вірять та співпереживають, зрозуміли, що все буде добре. На сцені ми не просто грали, ми – жили нашими персонажами». Виконавець однієї з головних ролей Анатолій Хостікоєв також поділився своєю думкою щодо ідеї вистави: «Такі вистави без сумнівів повинні бути в українському театрі. Вони потрібні для українців. Наша вистава про те, що в будь-якому тілі, при будь-яких поглядах на питання статі людина може залишатися Людиною. У нашому світі всі мають різні погляди на життя. Важливо, щоб в якийсь момент люди знаходили між собою спільну мову, розуміли один одного і поважали інаковість. Завдання наших персонажів – зруйнувати стереотипи, закликати до толерантності та діалогу». Безкоштовний показ вистави для глядачів на сході України відбувся за фінансової підтримки урядів Швеції та Швейцарії у рамках Програми відновлення та розбудови миру, яка реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН).  

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів МЦПД провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо актуальних внутрішньополітичних подій. Зокрема, Головний радник Василь Філіпчук представив проект закону про "Реінтеграцію Донбасу", наголосивши, що конфлікт на сході України залишається значним чинником дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в країні. Тривала політична і правова невизначеність того, що відбувається на Донбасі, відсутність чіткої термінології і єдиної лінії розуміння ситуації негативно впливають на суспільний дискурс щодо врегулювання конфлікту і практичну діяльність органів виконавчої влади. Ігор Петренко, проаналізував потенційні ризики запуску роботи нового органу - Державного бюро розслідувань. "Процес реформування правоохоронних органів в Україні відображає системні політичні проблеми у країні, корупційні впливи та конфлікти різних груп впливу. ДБР потенційно міг би стати інструментом відновлення верховенства права та боротьби з корупцією, але для цього потребує справжньої незалежності та відповідних інструментів для своєї діяльності. Однак аналіз процесів навколо створення Бюро, зокрема процедура призначення його керівництва, свідчать про існування загрози перетворення ДБР у малоефективний правоохоронний орган, який перейме гірші традиції Генпрокуратури і перетвориться у засіб політичної та бізнесової конкуренції у руках вищого керівництва держави. Такий сценарій поглиблюватиме розчарування суспільства у реформах і матиме негативний вплив на демократичний та соціально-економічний розвиток країни. Тому громадянське суспільство, експертне середовище та іноземні партнери повинні активніше слідкувати за процесом створення цього органу і зробити все можливе для використання кращих міжнародних практик у процесі його формування", - зазначив експерт МЦПД. Економічна частина стосувалася можливого валютного прогнозу на 2018 рік. Зокрема, Єгор Киян, експерт з економічних питань наголосив на можливих майбутніх факторах впливу знецінення національної валюти. Оскільки останні місяці гривня продовжує втрачати свої позиції і демонструє доволі стрімке падіння: від початку року національна валюта вже втратила майже 3% своєї вартості відносно долара та 5% відносно євро. Такі темпи знецінення можуть призвести до того, що у найближчий період закладений у бюджет середньорічний курс 29,3 гривні за долар буде перевищений, особливо на фоні майбутніх виплат по зовнішньому боргу та ряду інших факторів. Це створює додаткові загрози розвитку економіки України і вимагає аналізу причин та перспектив такої ситуації. Відповідно, за умов позитивного сценарію, у гривні є всі шанси стабілізуватися після завершення закупки ресурсів імпортерами і укріпитися під час активізації експортної діяльності агросектору і металургійної промисловості до моменту проведення виплат по зовнішньому і внутрішньому боргах. За умов негативного сценарію сильнішого знецінення гривні, що вдарить по імпортозалежним галузям, результатом у довгостроковому періоді може стати її укріплення. Головним чином, вирішальним для забезпечення національної валюти в новому році є системне проведення реформ та дії уряду щодо лібералізації умов інвестиційної активності та надходження іноземної валюти. Необхідними умовами стануть також поліпшення стану зовнішньоторговельної діяльності та лобіювання інтересів експортерів в процесі виходу на зовнішні ринки, що, у свою чергу, зробить національну валюту більш забезпеченою, стимулюватиме внутрішнє виробництво разом із зменшенням частки тіньової економіки та покращенням привабливості країни для іноземних інвесторів.