Внутрішня політика

А. Бочі: «Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а не фіскального органу»

18.08.2015

В інтерв’ю для Вісника ДФСУ економічний експерт МЦПД Ангела Бочі висловила свої міркування щодо реформування митних органів та залучення до управління деякими митницями британської компанії Crown Agents.

 

В. — Пані Ангело, українці переживають надскладні часи, коли довгоочікувані реформи спрацьовують не  на користь пересічних громадян. Тому будь-які чергові новації з  боку держави викликають побоювання, а почасти і недовіру, особливо такий серйозний крок, як передача митниць в управління іноземним компаніям.

 А.  Б. — Саме формулювання «передача митниць в  управління іноземній компанії», як на  мене,  — не  досить точне, я би навіть сказала  — дещо некоректне. Може, саме тому у пересічних громадян, не надто обізнаних у  тонкощах діяльності митниць, воно викликає занепокоєння. Тим більше що  в Україні немає необхідного законодавчого регулювання. Проте лякатися не  слід, адже серйозним аргументом у  залученні британської фірми Crown Agents до  роботи на  українських митницях є чималий досвід її допомоги іншим країнам. І  хоч мета у  всіх одна  — збільшення надходжень до  бюджету, шляхи — різні. Тобто це  не означає, що  всіх «причешуть під один гребінець». Якщо аналізувати діяльність Crown Agents в  інших країнах, то йдеться насамперед про надання консультаційних послуг з  управління персоналом, розробки законодавчого забезпечення та  моніторинг вантажів у складі спеціальних операційних груп.  Основними вимогами щодо оцінки ефективності нашого контракту мають бути збільшення надходжень до  бюджету митних платежів за  рахунок боротьби з  контрабандою, підвищення прозорості роботи митних органів, у  тому числі з  використанням новітніх електронних систем та  підвищення якості роботи перс налу митниці. Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а  не фіскального органу. Саме така трансформація може вважатися реформою митної служби.

В.  — Окрім держави, яка очікує збільшення надходжень до  скарбниці, певно, у реорганізації роботи митних органів зацікавлені й інші сторони?

А. Б. — Безперечно. Тих, хто зацікавлений у  проведенні кампанії, можна умовно поділити щонайменше на чотири категорії:

• держава, яка прогнозовано зможе підвищити податкові надходження до  бюджету, зменшити адміністративні витрати на  роботу митниць, ефективно виконувати функції щодо протидії контрабанді, підвищити довіру з  боку іноземних партнерів;

 • українські експортери, які не лише зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, а  й зменшать адміністративні витрати, оптимізують постачання сировини та  зможуть краще адаптуватися до  кон’юнктурних коливань на  ринку;

 • імпортери також зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, краще реагувати на  кон’юнктурні зміни на внутрішньому ринку. Водночас зменшиться імпорт контрабандної продукції до України;

• споживачі, котрі отримають в  Україні більш якісну, а  у деяких випадках більш дешеву імпортну продукцію, також можуть розраховувати на  істотне спрощення перетину кордону. Враховуючи те, що  ця компанія має успішний досвід реалізації подібних проектів в  інших країнах, існує висока ймовірність, що  український контракт також буде ефективним. Тим більше що  основним стимулом для британців є  збереження позитивного іміджу компанії, тому вирішальним у  цьому тандемі буде формулювання саме українською стороною критеріїв ефективності контракту.

В.  — Чи мала Україна досвід співпраці з  британською компанією Crown Agents?

А. Б. — Чому ж мала? Він триває й  досі. Ось уже понад десять років Crown Agents надає консультації українським органам влади з  таких питань, як підвищення експлуатаційної безпеки атомних електростанцій і  заходів безпеки у  постраждалих районах, запуск централізованого сховища відпрацьованих радіоактивних джерел і  закупівля медичного обладнання, надання консультацій та  навчання посадових осіб для вступу України до СОТ, партнерство з  митною адміністрацією з  метою підвищення доходу від  торгівлі на східному кордоні. Наразі компанія реалізує проект «Гармонізація системи державних закупівель в  Україні зі  стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.

В.  — Кажуть, вчитися найкраще на  чужих помилках. Досвід співпраці яких країн з іноземцями є для нас зразком?

А.  Б.  — Найактуальнішим і  найбільш наближеним для України є  досвід Албанії, Болгарії та  Латвії. Так, уряд Албанії 29 грудня 2013  року підписав контракт з  Crown Agents щодо підтримки розвитку албанського митного управління і, зокрема, зростання податкових платежів, підвищення рівня прозорості в  межах митного адміністрування, нарощення потенціалу та  ефективності митного адміністрування відповідно до  вимог для вступу до Європейського союзу. Crown Agents не  має виконавчої влади. Контракт в  Албанії було укладено строком на  два роки з  можливістю подальшого продовження на  один рік з  урахуванням рішення уряду цієї країни. Згідно з  угодою консультанти компанії мають здійснювати 350 перевірок на  місяць, а  ключовим виміром ефективності роботи є  підтримка збільшення рівня доходів, зібраних у  митній адміністрації, еквівалент- на 1% від  ВВП. Програма містить надання консультаційних послуг міжнародних експертів разом із співробітниками митниці на  території всієї Албанії. Експерти працюють з  колегами в  межах митного управління як у  штаб-квартирі, так і  на оперативному рівні. Крім того, надається допомога митниці на  центральному рівні через консультації щодо боротьби з  корупцією, управління персоналом, а  також аналізу ризиків. Кожного консультанта прикріплено до  спільної митної оперативної групи, яка додатково включає дві місцеві посадові особи з  числа митних органів і  одного офіцера поліції. Експерти працюють за  такими напрямами митної діяльності:

• забезпечення митного контролю та  виявлення шахрайства;

• розробка ефективних засобів управління ризиком у  межах загальної стратегії управління ризиками;

• стратегія розвитку та  застосування поліпшеної організації та  управління і  стратегії людського ресурсу;

• покращення рівня цілісності та  етичних стандартів шляхом розробки та  реалізації відповідних етичних систем і  політики.

З  метою сприяння прозорості та зміцнення співпраці створено механізм координації, який включає в  себе регулярні зустрічі та  обмін інформацією з  усіма відповідними органами. Згідно з умовами співпраці компанія у  своїй роботі не  замінюватиме і  не дублюватиме існуючі й  планові проекти і  програми, а працюватиме з ними і у разі необхідності долучатиметься до  їх реалізації. Компанія несе відповідальність безпосередньо перед міністерством фінансів. Враховуючи це, а  також суспільний інтерес і  високу прозорість програми, Crown Agents має надавати регулярні публікації звітів та інформацію про діяльність.

В.  — Однак, певно, ближчим для нас має бути досвід Болгарії щодо реорганізації митних органів на шляху вступу до ЄС.

А.  Б.  — Успішність роботи компанії Crown Agents в  Болгарії підтверджують органи влади цієї кра- їни. Зокрема, Голова економічної комісії парламенту вважає, що  контракт з  цією компанією є  одним з  найвдаліших, підписаних Болгарією за останні десятиріччя. Міністерство фінансів Болгарії уклало угоду з  цією компанією з  метою реформування та  модернізації митного адміністрування до  вступу до  ЄС. Протягом 2002  — 2010 років була можливість стрімко збільшити митні надходження, розгорнути боротьбу з фінансовим шахрайством і з метою стимулювання економіки сприяти законній торгівлі. Crown Agents очолювала оргкомітет з реалізації проекту, до якого входили представники Європейської комісії, МВФ і Світового банку. Експерти з  ЄС митного та  податкового законодавства з  Великої Британії, Ірландії, Данії та  Швеції стали наставниками для 15 місцевих команд управління, які включали працівників митного органу, податкових органів і поліції. Основним напрямом роботи були жорсткий контроль за  корупцією серед працівників; моніторинг у  складі спеціальних груп імпортного та  експортного вантажу, можливість пломбувати деякі підозрілі вантажі за  допомогою спеціального електронного чіпу; налаштування диспетчерських служб для поліпшення прикордонного контролю, запобігання контрабанді і  виписка штрафів для незаконних товарів; встановлення програмного забезпечення для управління ризиками. За  вісім років співпраці британської компанії з митними органами Болгарії було досягнуто запланованих позитивних результатів. Зокрема, понад 400 працівників Болгарського митного агентства пройшли навчання; закуплено автотранспортні засоби та  спецтехніку; покращено міжвідомчу співпрацю між митними, податковими органами та  національною економічною поліцією; персоналом покращено функції внутрішнього аудиту. В  результаті  — значне збільшення (на  80%) надходжень до  бюджету, що в грошовому еквіваленті становить 2  млрд.  євро. Таким самим вдалим виявився і  проект співпраці британської компанії щодо реформування латвійської митниці: протягом неповних трьох років обсяг стягнутих податків і  мит зріс за  різними під- рахунками на  90%. Компанія відігравала консультуючу роль щодо боротьби з  контра- бандою, створювала оперативні групи для інспектування вантажів; надавала комп’ютерну техніку, телефони, радіо, оглядове обладнання та  встановлювала відповідне програмне забезпечення доходів з  метою покращення оцінки та  управління ризиками. Важливими напрямами роботи були навчання людей і  запровадження нових систем і  процедур. Модернізація і  автоматизація митних органів Латвії також передбачали роботу митних служб Великої Британії, Данії та  Швеції. Водночас компанія Crown Agents долучалася до  комп’ютеризації митних служб Косово, зокрема забезпечувала перехід на електронне декларування. За  результатом тільки цієї роботи протягом двох років  без збільшення ставки мит на 5% відбулося зростання митних платежів.

В.  — Якою б ефективною не  була діяльність іноземців, часто вона деморалізує чесних українців, які також готові до зміни системи.

А. Б. — На це питання можна поглянути з  двох боків. Так, звісно, шкода, що  до проведення реформ в  країні держава не  готова залучати насамперед своїх синів і  дочок. Однак щодо нас, українців, то слід визнати: до  кристальної чесності на  всіх щаблях ми ще не  дозріли ментально. А у переважній більшості випадків проблема на  митницях  — саме в  ній. І  хоча це  лише питання часу, жити і  рухатися вперед треба сьогодні і зараз. Тому на сьогодні залучення іноземців до  роботи в  державних органах є доволі ефективним рішенням. Реформа митної служби стане одним із основних індикаторів готовності України до  подальшого зближення з  ЄС, оскільки від  ефективності роботи наших митних органів також залежать безпека європейських країн та  багато в  чому  — перспективи безвізового режиму для українців. А  передача в  управління деяких митниць іноземній компанії може стати першою сходинкою до підвищення прозорості їх роботи, реальної боротьби з  контрабандою та зростання віри у можливість проведення успішних реформ у нашій державі.

В.  — Чергове залучення іноземців до  діяльності українських органів влади, а також важливість успішного вирішення питання викликають неабиякий інтерес у  громадян, набувають резонансу.

А. Б. — І це природно. Усі перетворення в  державі мають відбуватися прозоро і  відкрито. Це  — аксіома. Щодо роботи британської компанії на  наших митницях, то необхідно буде постійно публічно звітувати про ефективність цієї роботи і, відповідно, про досягнення результатів за  прикладом Албанії.

Розмову вела  Лариса САЙ-БОДНАР

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Як порозумітися заради майбутнього?

В рамках комунікаційної кампанії з підтримки взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» в Антикризовому медіа-центрі м. Краматорськ відбулася зустріч Посланців толерантності ПРООН в Україні письменника Любка Дереша та еко- зооактивіста, музиканта Павла Вишебаби. З початку збройного конфлікту на сході України все більш загострюється непорозуміння між людьми, які мають різні точки зору на події, що відбуваються. І поки політики та влада доволі повільно шукають шляхи вирішення цього конфлікту, дванадцять посланців доброї волі, серед яких відомі письменники, актори, творчі діячи та журналісти, проводять зустрічі по всій країні задля просування та утвердження принципів взаємоповаги та прийняття інших точок зору. «Ми долучилися цього проекту, щоб на прикладі міжнародного досвіду перейти від мови конфронтації до діалогу, навчитися слухати й розуміти тих людей, думки яких нам видаються такими несхожими, – зазначив під час прес-конференції Любко Дереш. – Перш ніж ми зможемо підійти до конструктивного вирішення питань війни, нам потрібно знайти діалог порозуміння усередині країни. Цей діалог може відбуватися лише на основі поваги. Навіть розуміючи, що ця людина ніколи не прийде на твої позиції, ти зберігаєш всередині цю повагу». Підґрунтям для діалогу, на думку Павла Вишебаби, може стати бажання зробити свою громаду кращою та міцнішою. «На війні захищається мир, – сказав він. – І яким ми хочемо його бачити саме в своєї громаді, треба обговорювати вже зараз, у формі діалогу, тобто об’єднуватися заради майбутнього. Толерантне суспільство має безліч переваг – економічних, екологічних, психологічних – тому ми спробуємо донести цю думку до людей».

Внутрішня політика

"Суспільству потрібен діалог. Він є одночасно і результатом, і знаряддям досягнення толерантності", - Андрій Куликов

В рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу" до студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського завітав відомий журналіст, медіа-експерт, Посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні Андрій Куликов. "Перш ніж засуджувати людину чи групу людей, згадайте, що кожен має право бути інакшим, ніж ми, оскільки ми теж інакші, ніж вони". Толерантність необхідна для того, щоб сприймати людей, які нам видаються такими несхожими, - зазначив пан Андрій під час діалогу зі студентами. Також наголосив на важливості вміння мислити та аналізувати:«Слухайте. думайте» – це гасло «Громадського радіо», яке водночас може бути і гаслом толерантності", відзначив він.      

Внутрішня політика

Закон про реінтеграцію Донбасу: головні плюси та мінуси

4 жовтня 2017 р. текст законопроекту про «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» з’явився у відкритому доступі. Даний документ (відомий як законопроект про реінтеграцію Донбасу), поданий з ініціативи Президента України, покликаний удосконалити правове регулювання ситуації, яка склалася на сході України, однак не передбачає низки кроків, необхідних для досягнення цієї мети. «Плюси» законопроекту По-перше, даний законопроект, у випадку схвалення Верховною Радою, буде першим документом, який на законодавчому рівні визнає ОРДЛО тимчасово окупованими територіями, Росію – державою-агресором щодо подій на Донбасі, а проросійських бойовиків прирівнює до «маріонеток» Кремля. По-друге, законопроект про реінтеграцію Донбасі усуває правові протиріччя, зокрема дозволяючи скасовувати режим АТО і передаючи управління в прифронтових районах від СБУ до  Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України. По-третє, законопроект визначає, що державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями має ґрунтуватися на політико-дипломатичних засобах.  «Мінуси» законопроекту По-перше, попри проголошену мету законопроект не пропонує конкретних механізмів відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями. По-друге, законопроект не враховує людський вимір, зокрема механізми забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в ОРДЛО, як-от: пенсії, соціальне забезпечення, адміністративних послуг тощо. Як наслідок можуть бути створені серйозні проблеми для українських громядан, які проживають на неконтрольованих територіях. По-третє, преамбула даного законопроекту посилається на докази агресії Росії на сході України (на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії», яка не має обов’язкового характеру), однак ігнорує беззаперечні факти агресії Росії в Криму. Саме посилання на анексію Криму та включення кримської «компоненти» дало б змогу Україні легше домогтися міжнародного визнання Росії держави-агресором. По-четверте в даному законопроекті міститься «слизька» згадка про Мінські угоди (органами державної влади України «забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень» Мінських угод. Як наслідок, виникає питання чи наявна в даному документі правова колізія: Мінських угодах стороною конфлікту визнані ОРДЛО, в даному законопроекті – Росія. Гловним ж є те, що законопроект про реінтеграцію Донбасу радше вирішує оперативні завдання, однак не містить ефективних механізмів досягнення цілей самого законопроекту, зокрема звільнення ОРДЛО та захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від збройного конфлікту.                                                    Експерти МЦПД: Ігор Петренко та Євген Ярошенко 

Внутрішня політика

Аналіз внесених змін до Кримінально-процесуального кодексу України

3 жовтня ВРУ з подачі Народного депутата Андрія Лозового (фракція Радикальної партії О.Ляшка) внесла правки в статті 219 та 284 КПК України, які зменшують терміни досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої тяжкості і півроку – для тяжких або особливо тяжких злочинів з моменту внесення даних в ЄРДР, а також вносить деякі інші зміни в КПК України. Раніше кодекс передбачав, що загальний термін досудового розслідування не може перевищувати відповідно 2, 6 і 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру. Тепер термін досудового розслідування буде обчислюватись не з моменту повідомлення про підозру, а з тих пір, коли внесуть дані про порушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань – і до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Відповідно до прийнятих норм, такий термін становить: 2 місяці – щодо кримінального проступку, 3 місяці – щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, 6 місяців – щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Що це означає на практиці? Фактично дані зміни унеможливлюють притягнення до відповідальності злочинців за тяжкі та особливо тяжкі злочини – убивства, грабежі, теракти, незаконне збагачення тощо. Як правило, розслідування подібних злочинів займає близько року (інколи навіть довше). Це пов’язано з необхідністю проведення великого масиву слідчих дій (експертиз, допитів, обшуків, арештів рахунків, отримання тимчасового доступу до документів тощо). Дані зміни також можуть призвести до закриття резонансних справ (подій на Майдані, вбивство Павла Шеремета тощо), а також  до закриття справ проти одіозних чиновників та депутатів. Також були внесені зміни до статей 242-244, 332 КПК України, якими закріпили право призначати експертизу тільки за судом. Тобто, тепер сторона захисту позбавляється свого права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати на дозвіл суду, щоб провести експертизу. Це є порушенням принципу змагальності. Також було внесено зміни до статей 303 та 307, якими передбачили повернення можливості оскарження до слідчого судді рішення (повідомлення) про підозру. А це фактично дозволить судам блокувати будь-яке кримінальне розслідування.  

Внутрішня політика

Дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні"

Сьогодні відбулася панельна дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні" в рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу", в якій взяли участь Посланці доброї волі ПРООН - Павло Вишебаба, Андрій Куликов, Катя Чілі, Любко Дереш, а також головний радник МЦПД Василь Філіпчук. Ключовою темою дискусії стало обговорення важливості та актуальності феномену толерантності в суспільстві у всіх його можливих проявах та варіаціях. Зокрема, Василь Філіпчук звернув увагу на практичний вимір толерантності, проаналізувавши рівень доходів на душу населення, зазначив, що чим вищий добробут суспільства, тим вони толерантніші. Павло Вишебаба, який є співзасновником ГО "Єдина планета", відзначив, що повага до інших, починається з усвідомлення кожного єдності з усім живим. "Толерантність - це певний тип культури, який необхідно побудувати в суспільстві. Потрібно усвідомити, що кожен з нас залежний від іншого. Якщо спробувати побудувати такий логічний ланцюжок, то коли ми це усвідомлюємо - це і є толерантність, наступним кроком йде повага, і потім - любов. Саме це і збагачує нас", - наголосив Любко Дереш.      Модератор дискусії, Андрій Куликов, підбиваючи підтримки, завершив дуже просто і водночас змістовно, - толерантність - це сила.