Внутрішня політика

А. Бочі: «Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а не фіскального органу»

18.08.2015

В інтерв’ю для Вісника ДФСУ економічний експерт МЦПД Ангела Бочі висловила свої міркування щодо реформування митних органів та залучення до управління деякими митницями британської компанії Crown Agents.

 

В. — Пані Ангело, українці переживають надскладні часи, коли довгоочікувані реформи спрацьовують не  на користь пересічних громадян. Тому будь-які чергові новації з  боку держави викликають побоювання, а почасти і недовіру, особливо такий серйозний крок, як передача митниць в управління іноземним компаніям.

 А.  Б. — Саме формулювання «передача митниць в  управління іноземній компанії», як на  мене,  — не  досить точне, я би навіть сказала  — дещо некоректне. Може, саме тому у пересічних громадян, не надто обізнаних у  тонкощах діяльності митниць, воно викликає занепокоєння. Тим більше що  в Україні немає необхідного законодавчого регулювання. Проте лякатися не  слід, адже серйозним аргументом у  залученні британської фірми Crown Agents до  роботи на  українських митницях є чималий досвід її допомоги іншим країнам. І  хоч мета у  всіх одна  — збільшення надходжень до  бюджету, шляхи — різні. Тобто це  не означає, що  всіх «причешуть під один гребінець». Якщо аналізувати діяльність Crown Agents в  інших країнах, то йдеться насамперед про надання консультаційних послуг з  управління персоналом, розробки законодавчого забезпечення та  моніторинг вантажів у складі спеціальних операційних груп.  Основними вимогами щодо оцінки ефективності нашого контракту мають бути збільшення надходжень до  бюджету митних платежів за  рахунок боротьби з  контрабандою, підвищення прозорості роботи митних органів, у  тому числі з  використанням новітніх електронних систем та  підвищення якості роботи перс налу митниці. Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а  не фіскального органу. Саме така трансформація може вважатися реформою митної служби.

В.  — Окрім держави, яка очікує збільшення надходжень до  скарбниці, певно, у реорганізації роботи митних органів зацікавлені й інші сторони?

А. Б. — Безперечно. Тих, хто зацікавлений у  проведенні кампанії, можна умовно поділити щонайменше на чотири категорії:

• держава, яка прогнозовано зможе підвищити податкові надходження до  бюджету, зменшити адміністративні витрати на  роботу митниць, ефективно виконувати функції щодо протидії контрабанді, підвищити довіру з  боку іноземних партнерів;

 • українські експортери, які не лише зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, а  й зменшать адміністративні витрати, оптимізують постачання сировини та  зможуть краще адаптуватися до  кон’юнктурних коливань на  ринку;

 • імпортери також зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, краще реагувати на  кон’юнктурні зміни на внутрішньому ринку. Водночас зменшиться імпорт контрабандної продукції до України;

• споживачі, котрі отримають в  Україні більш якісну, а  у деяких випадках більш дешеву імпортну продукцію, також можуть розраховувати на  істотне спрощення перетину кордону. Враховуючи те, що  ця компанія має успішний досвід реалізації подібних проектів в  інших країнах, існує висока ймовірність, що  український контракт також буде ефективним. Тим більше що  основним стимулом для британців є  збереження позитивного іміджу компанії, тому вирішальним у  цьому тандемі буде формулювання саме українською стороною критеріїв ефективності контракту.

В.  — Чи мала Україна досвід співпраці з  британською компанією Crown Agents?

А. Б. — Чому ж мала? Він триває й  досі. Ось уже понад десять років Crown Agents надає консультації українським органам влади з  таких питань, як підвищення експлуатаційної безпеки атомних електростанцій і  заходів безпеки у  постраждалих районах, запуск централізованого сховища відпрацьованих радіоактивних джерел і  закупівля медичного обладнання, надання консультацій та  навчання посадових осіб для вступу України до СОТ, партнерство з  митною адміністрацією з  метою підвищення доходу від  торгівлі на східному кордоні. Наразі компанія реалізує проект «Гармонізація системи державних закупівель в  Україні зі  стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.

В.  — Кажуть, вчитися найкраще на  чужих помилках. Досвід співпраці яких країн з іноземцями є для нас зразком?

А.  Б.  — Найактуальнішим і  найбільш наближеним для України є  досвід Албанії, Болгарії та  Латвії. Так, уряд Албанії 29 грудня 2013  року підписав контракт з  Crown Agents щодо підтримки розвитку албанського митного управління і, зокрема, зростання податкових платежів, підвищення рівня прозорості в  межах митного адміністрування, нарощення потенціалу та  ефективності митного адміністрування відповідно до  вимог для вступу до Європейського союзу. Crown Agents не  має виконавчої влади. Контракт в  Албанії було укладено строком на  два роки з  можливістю подальшого продовження на  один рік з  урахуванням рішення уряду цієї країни. Згідно з  угодою консультанти компанії мають здійснювати 350 перевірок на  місяць, а  ключовим виміром ефективності роботи є  підтримка збільшення рівня доходів, зібраних у  митній адміністрації, еквівалент- на 1% від  ВВП. Програма містить надання консультаційних послуг міжнародних експертів разом із співробітниками митниці на  території всієї Албанії. Експерти працюють з  колегами в  межах митного управління як у  штаб-квартирі, так і  на оперативному рівні. Крім того, надається допомога митниці на  центральному рівні через консультації щодо боротьби з  корупцією, управління персоналом, а  також аналізу ризиків. Кожного консультанта прикріплено до  спільної митної оперативної групи, яка додатково включає дві місцеві посадові особи з  числа митних органів і  одного офіцера поліції. Експерти працюють за  такими напрямами митної діяльності:

• забезпечення митного контролю та  виявлення шахрайства;

• розробка ефективних засобів управління ризиком у  межах загальної стратегії управління ризиками;

• стратегія розвитку та  застосування поліпшеної організації та  управління і  стратегії людського ресурсу;

• покращення рівня цілісності та  етичних стандартів шляхом розробки та  реалізації відповідних етичних систем і  політики.

З  метою сприяння прозорості та зміцнення співпраці створено механізм координації, який включає в  себе регулярні зустрічі та  обмін інформацією з  усіма відповідними органами. Згідно з умовами співпраці компанія у  своїй роботі не  замінюватиме і  не дублюватиме існуючі й  планові проекти і  програми, а працюватиме з ними і у разі необхідності долучатиметься до  їх реалізації. Компанія несе відповідальність безпосередньо перед міністерством фінансів. Враховуючи це, а  також суспільний інтерес і  високу прозорість програми, Crown Agents має надавати регулярні публікації звітів та інформацію про діяльність.

В.  — Однак, певно, ближчим для нас має бути досвід Болгарії щодо реорганізації митних органів на шляху вступу до ЄС.

А.  Б.  — Успішність роботи компанії Crown Agents в  Болгарії підтверджують органи влади цієї кра- їни. Зокрема, Голова економічної комісії парламенту вважає, що  контракт з  цією компанією є  одним з  найвдаліших, підписаних Болгарією за останні десятиріччя. Міністерство фінансів Болгарії уклало угоду з  цією компанією з  метою реформування та  модернізації митного адміністрування до  вступу до  ЄС. Протягом 2002  — 2010 років була можливість стрімко збільшити митні надходження, розгорнути боротьбу з фінансовим шахрайством і з метою стимулювання економіки сприяти законній торгівлі. Crown Agents очолювала оргкомітет з реалізації проекту, до якого входили представники Європейської комісії, МВФ і Світового банку. Експерти з  ЄС митного та  податкового законодавства з  Великої Британії, Ірландії, Данії та  Швеції стали наставниками для 15 місцевих команд управління, які включали працівників митного органу, податкових органів і поліції. Основним напрямом роботи були жорсткий контроль за  корупцією серед працівників; моніторинг у  складі спеціальних груп імпортного та  експортного вантажу, можливість пломбувати деякі підозрілі вантажі за  допомогою спеціального електронного чіпу; налаштування диспетчерських служб для поліпшення прикордонного контролю, запобігання контрабанді і  виписка штрафів для незаконних товарів; встановлення програмного забезпечення для управління ризиками. За  вісім років співпраці британської компанії з митними органами Болгарії було досягнуто запланованих позитивних результатів. Зокрема, понад 400 працівників Болгарського митного агентства пройшли навчання; закуплено автотранспортні засоби та  спецтехніку; покращено міжвідомчу співпрацю між митними, податковими органами та  національною економічною поліцією; персоналом покращено функції внутрішнього аудиту. В  результаті  — значне збільшення (на  80%) надходжень до  бюджету, що в грошовому еквіваленті становить 2  млрд.  євро. Таким самим вдалим виявився і  проект співпраці британської компанії щодо реформування латвійської митниці: протягом неповних трьох років обсяг стягнутих податків і  мит зріс за  різними під- рахунками на  90%. Компанія відігравала консультуючу роль щодо боротьби з  контра- бандою, створювала оперативні групи для інспектування вантажів; надавала комп’ютерну техніку, телефони, радіо, оглядове обладнання та  встановлювала відповідне програмне забезпечення доходів з  метою покращення оцінки та  управління ризиками. Важливими напрямами роботи були навчання людей і  запровадження нових систем і  процедур. Модернізація і  автоматизація митних органів Латвії також передбачали роботу митних служб Великої Британії, Данії та  Швеції. Водночас компанія Crown Agents долучалася до  комп’ютеризації митних служб Косово, зокрема забезпечувала перехід на електронне декларування. За  результатом тільки цієї роботи протягом двох років  без збільшення ставки мит на 5% відбулося зростання митних платежів.

В.  — Якою б ефективною не  була діяльність іноземців, часто вона деморалізує чесних українців, які також готові до зміни системи.

А. Б. — На це питання можна поглянути з  двох боків. Так, звісно, шкода, що  до проведення реформ в  країні держава не  готова залучати насамперед своїх синів і  дочок. Однак щодо нас, українців, то слід визнати: до  кристальної чесності на  всіх щаблях ми ще не  дозріли ментально. А у переважній більшості випадків проблема на  митницях  — саме в  ній. І  хоча це  лише питання часу, жити і  рухатися вперед треба сьогодні і зараз. Тому на сьогодні залучення іноземців до  роботи в  державних органах є доволі ефективним рішенням. Реформа митної служби стане одним із основних індикаторів готовності України до  подальшого зближення з  ЄС, оскільки від  ефективності роботи наших митних органів також залежать безпека європейських країн та  багато в  чому  — перспективи безвізового режиму для українців. А  передача в  управління деяких митниць іноземній компанії може стати першою сходинкою до підвищення прозорості їх роботи, реальної боротьби з  контрабандою та зростання віри у можливість проведення успішних реформ у нашій державі.

В.  — Чергове залучення іноземців до  діяльності українських органів влади, а також важливість успішного вирішення питання викликають неабиякий інтерес у  громадян, набувають резонансу.

А. Б. — І це природно. Усі перетворення в  державі мають відбуватися прозоро і  відкрито. Це  — аксіома. Щодо роботи британської компанії на  наших митницях, то необхідно буде постійно публічно звітувати про ефективність цієї роботи і, відповідно, про досягнення результатів за  прикладом Албанії.

Розмову вела  Лариса САЙ-БОДНАР

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine»

У середу, 26 січня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де обговорювалися загрози та виклики дестабілізації в Україні. Під час заходу старший радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, український дипломат Олександр Чалий, а також експерти МЦПД Анастасія Галушка, Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 101-й випуск вісника «Inside Ukraine». МЦПД обговорив із дипломатами політичні, безпекові та економічні загрози та виклики, які стоять перед Україною, зокрема можливість нового російського вторгнення. За додатковою інформацією, замовленням, розглядом питання та ознайомленням з умовами підписки звертайтесь на e-mail: [email protected]

27.01.2022
Внутрішня політика

Експертна дискусія «Економічні та банківські реформи для європейської інтеграції України» (АНОНС)

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерсті Henry Jackson Society проведе експертну дискусію на тему «ЕКОНОМІЧНІ ТА БАНКІВСЬКІ РЕФОРМИ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ», яка відбудеться 20 грудня о 17:00 (за київським часом) в онлайн форматі в Zoom. Посилання для участі: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_imT6teDhS7W6O0euLvFcMg З часу підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, країна запровадила широкий спектр реформ щодо своєї інтеграції згідно Угоди про глибоку та всеосяжну вільну торгівлю (DCFTA) та досягнення безвізового режиму з Шенгенською зоною. Однак, незважаючи на позитивні досягнення, є ряд «сліпих зон». Банківський сектор також був важливою сферою, де відбулися ці реформи, і його капітальна перебудова сприяла боротьбі України з корупцією. Підвищення спроможності банків ефективно запобігати фінансовим кризам та надавати послуги розглядається як необхідна передумова успішної економічної політики. Водночас, вплив проблемних факторів глобальної пандемії, зокрема уповільнення темпів зростання світової економіки та карантинні обмеження в країні, вплинули на банківський сектор України. На панелі обговорюватиметься, які сфери реформ необхідно вдосконалити в рамках європейської інтеграції України. Запрошені експерти, представники банківського сектору та зацікавлених організацій та установ окреслять поточний стан реформ та охоплять такі питання: • Які основні успіхи та невдачі ключових економічних реформ в Україні на шляху до ЄС? • Які основні економічні досягнення 2021 року та прогноз на 2022 рік? • Чи є «сліпі зони» нинішніх реформ? • Які результати довгострокової банківської реформи? • Чи є нинішнє керівництво НБУ ефективним і незалежним? • Чи зможуть банки стати рушієм української економіки та допомогти подолати прогалини в економічному розвитку?

16.12.2021
Внутрішня політика

Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти

У п’ятницю, 24 вересня, в Одесі відбувся круглий стіл «Вибори без вибору»: проведення голосування до Державної Думи Російської федерації на тимчасово окупованих територіях України: політико-правові аспекти та наслідки для безпеки регіону». Захід організований та проведений Міжнародним центром перспективних досліджень. В круглому столі прийняли участь: Ярослав Католик – модератор круглого столу, регіональний координатор «Міжнародного центру перспективних досліджень»; Ольга Айвазовська - голова правління Громадської мережі ОПОРА, координатор політичних програм; Ігор Петренко – директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень; Віталій Андрієвський – директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова), доктор історії; Анатолій Бойко – голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»; Артем Філіпенко – завідувач відділом досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Братчук – голова Громадської ради при Одеській обласній державній адміністрації, директор Південного філіалу Українського центру соціальної аналітики. Під час заходу експерти обговорили особливості та правові наслідки організації та проведення виборів до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Респібліці Крим та окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Учасники круглого столу погодились із тим, що виборчий процес в Російській Федерації проходив без дотримання демократичних принципів, свободи слова та при відсутності рівних можливостей провладних та опозиційних політичних сил здійснювати агітаційну кампанію. Крім того, владою Російської Федерації масово використовувались технології фальшування результатів виборів, про що свідчать повідомлення самих російських ЗМІ. У зв’язку з обмеженням можливості міжнародним організаціям, зокрема ОБСЄ, направити спостерігачів на парламентські вибори, говорити про прозорість та легітимність виборів не доводиться. Експерти наголосили, що організація та проведення виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – Автономній Республіці Крим, місті Севастополь та окремих районах Луганської та Донецької областей – в черговий раз продемонстрували, як політичне керівництво РФ нехтує нормами міжнародного гуманітарного права та зобов’язаннями в рамках багатьох міжнародних договорів. Видача українським громадянам паспортів РФ в обхід Конституції та законів України, а також примушування українських громадян брати участь в незаконному голосуванні грубо порушують державний суверенітет України та спрямовані проти територіальної цілісності України. За таких умов проведені Російською Федерацією вибори на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та нелегітимними, а їх результати не можуть мати жодних юридичних наслідків і не можуть визнаватися світовою спільнотою. «Виборів, як конкурентного демократичного інституту, в Російській Федерації не відбулося. Що нам робити в ситуації, коли частина територій по факту інтегровано в політичне середовище Російської Федерації!? Ми знаємо, що, по офіційним даним, 611 тисяч людей на окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей отримали паспорти РФ. І близько 360 тисяч взяли, начебто, участь у виборах. Дані цифри варто ставити під сумнів, особливо щодо тієї категорії громадян, що брали участь в голосуванні в онлайн-спосіб», – заявила Ольга Айвазовська, відзначивши, що політична інтеграція є дуже небезпечною для України та свідчить про черговий етап по захопленню українських територій. Ольга Айвазовська висловила надію, що Україна зафіксувала достатньо доказів чергових кроків Російською Федерацією щодо інтеграції окупованих українських територій та порушення нею норм міжнародного права. Вказані докази мають бути представлені на усіх можливих міжнародних майданчиках, зокрема, під час найближчого засідання ПАРЄ. Це має стати аргументом для збереження існуючих та накладання нових санкцій проти Росії та залучених до проведення незаконних виборів осіб. «Ні ОБСЄ, ні ПАРЄ офіційно не спостерігали за виборами в Російській Федерації. Відповідно, їхніх звітів не буде. Отже не буде підстав для невизнання цих виборів. Російська Федерація створила умови, коли ОБСЄ не змогло направити спостерігачів. Начебто через пандемію не можна пустити 500 спостерігачів, а лише 40. Але ОБСЄ на такій великій території просто фізично не зможе 40-ма спостерігачами забезпечити ефективний моніторинг виборчого процесу на всій території Росії», – зазначила Ольга Айвазовська. Директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова) Віталій Андрієвський назвав вибори до Держдуми «спецоперацією по закріпленню влади Путіна». «Насправді, організація виборів у Придністров’ї та на Донбасі є мобілізацією «мін» російського миру, які «розкладені» Російською Федерацією на пострадянському просторі, зокрема, у вас на Донбасі та у нас в Придністров’ї. Росія намагається періодично їх перевіряти, щоб в час «Ч», коли Донбас повернеться під контроль України, люди, які приймали участь у цих виборах і голосували так, як потрібно Росії,  дестабілізували ситуацію в Україні. Аналогічна ситуація і в Придністров’ї», – наголосив Віталій Андрієвський та підкреслив, що Україні та Молдові потрібно розраховувати на самих себе та об’єднатися для пошуку спільних інструментів забезпечення регіональної безпеки. «Проведення виборів на окупованих територіях України не відповідає Мінським угодам та формулі Штайнмайєра. Зате завдяки діям Росії Україна може піднімати питання корекції «Мінську». Ми отримали можливість поставити питання перед країнами, які беруть участь в Нормандському форматі, про те, що Мінськ в його нинішньому стані неможливий для виконання через позицію Росії», – зауважив Артем Филипенко. За результатами круглого столу учасники прийняли звернення до міжнародної спільноти та міжнародних організацій із закликом не визнавати результати виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, Республіки Молдова та Грузії (текст Спільної заяви додається). Детальніше з позицією спікерів та ходом обговорення питань порядку денного круглого столу можна ознайомитись на відеозаписі – https://youtu.be/bqQGTBojgmI.

29.09.2021
Внутрішня політика

МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року

У цьому бюлетені експерти зібрали цікаві матеріали про заходи, які були реалізовані в різних куточках України, та проаналізували їх вплив на громаду та регіони. Зокрема, оцінили важливий захід, який наблизить Україну до енергетичної незалежності та зменшить залежність від Російської Федерації – це відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі до 30-ї річниці незалежності України. Важливими для наближення України до своєрідної інтелектуальної незалежності є заходи у сфері освіти. Експерти позитивно оцінили запуск шкільного громадського бюджету з метою залучення учнів до розвитку громадського простору та взаємодії з органами місцевого самоврядування міста Тернопіль. Таку практику підхоплюють та впроваджують і інші міста України, що матиме хороший ефект в майбутньому. Також, зважаючи на брак шкіл у великих містах та відсутність хороших умов у закладах освіти в багатьох регіонах країни, ремонт школи в Одесі за підтримки Європейського інвестиційного банку вплине на якість навчання школярів цієї школи та підвищить рівень освіти по закладу вцілому. Експертка з міста Хмельницького на власному досвіді перевірила чи запустили рейковий автобус за маршрутом «Шепетівка - Кам’янець-Подільський», якого так чекали жителі Хмельниччини та запуск якого, за інформацією на офіційному сайті Хмельницької ОДА, є першим прикладом успішної співпраці між органами місцевої влади та АТ «Укрзалізниця». Текст доповнений яскравими авторськими фото потяга. Розробка нового «Порталу відкритих даних» у Дніпрі була оцінена позитивно, проте є ряд зауважень та питань від експертів. Також, цікавим є аналіз роботи Інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування та його вплив на корупційні діяння, який отримав найнижчу оцінку від експертів, але такі кейси варті уваги для того, щоб зробити роботу над помилками та розробити ефективний план дій на майбутнє.   НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ   Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 2.5 88.33 220.83 I Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 2.67 81.67 217.78 II Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 2.5 85 212.5 III Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 2.33 71.67 167.22 IV У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 2 60.83 121.67 V Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -2.2 60.6 -133.32 VI   Також, дана публікація містить підбиття підсумків з оцінки політик за 2020-2021 рік.   Підсумковий рейтинг заходів за 2020-2021 рік виглядає наступним чином:   Місце Назва Фінальна оцінка [-300; 300] Видання бюлетеня* 1 У Волинській області проведені перші в країні відкриті аукціони щодо продажу бурштину 257,36 3 видання 2 Дегазація Малашівецького сміттєзвалища 228,89 3 видання 3 Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 220,83 5 видання 4 Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 217,78 5 видання 5 У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 217,78 2 видання 6 Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 212,50 5 видання 7 Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 208,33 2 видання 8 Відновлення роботи аеропорту в Чернівцях 192,80 1 видання 9 Всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale 189,60 1 видання 10 Аеропорт в Житомирі готується до реконструкції та прийому міжнародних рейсів 175,00 4 видання 11 Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 169,72 2 видання 12 Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 169,17 2 видання 13 Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 167,22 5 видання 14 Організація  освітнього процесу під час пандемії 162,50 4 видання 15 Міська програма Дніпра щодо сприяння ОСББ 140,56 3 видання 16 Виклики на шляху до впровадження реформ на місцях 140,00 3 видання 17 Створення ГІС-порталу на Херсонщині 130,00 2 видання 18 Погодження співфінансування для Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги (Черкаська область) 128,30 1 видання 19 Крюківський вагонобудівний завод: труднощі та подальші перспективи 122,22 4 видання 20 У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 121,67 5 видання 21 Розвиток туризму в Кропивницькому 118,80 4 видання 22 Рівненська територіальна громада й е-квиток 100,00 4 видання 23 Підписано кредитну та грантову угоду Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР (м, Хмельницький) 96,00 1 видання 24 Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 80,97 2 видання 25 Найбільші державні прапори із флагштоками 40,83 3 видання 26 Про створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» -27,20 1 видання 27 Харківська область: виплати лікарям на випадок захворювання на COVID-19 -70,00 3 видання 28 500 мільйонний кредит для Одеси -80,70 1 видання 29 Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -133,32 5 видання 30 Сумська область: скасування контролю стічних вод підприємств -204,44 4 видання   Розбір та аналіз заходів, які впроваджують органи місцевого самоврядування є актуальним та важливим фактором для того, щоб визначити їх ефективність – як економічну, так і соціальну. Також, це дає можливість визначити різні сторони заходу та вибудувати стратегію для подальшого прийняття рішень та усунення недоліків. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021)   *Перше видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_oct_2020_ukr_.pdf Друге видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jan_2021_ukr.pdf Третє видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_apr_2021_ukr.pdf Четверте видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jul_2021_ukr.pdf   **Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом серпня – вересня 2021 року. window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');

28.09.2021