Внутрішня політика

А. Бочі: «Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а не фіскального органу»

18.08.2015

В інтерв’ю для Вісника ДФСУ економічний експерт МЦПД Ангела Бочі висловила свої міркування щодо реформування митних органів та залучення до управління деякими митницями британської компанії Crown Agents.

 

В. — Пані Ангело, українці переживають надскладні часи, коли довгоочікувані реформи спрацьовують не  на користь пересічних громадян. Тому будь-які чергові новації з  боку держави викликають побоювання, а почасти і недовіру, особливо такий серйозний крок, як передача митниць в управління іноземним компаніям.

 А.  Б. — Саме формулювання «передача митниць в  управління іноземній компанії», як на  мене,  — не  досить точне, я би навіть сказала  — дещо некоректне. Може, саме тому у пересічних громадян, не надто обізнаних у  тонкощах діяльності митниць, воно викликає занепокоєння. Тим більше що  в Україні немає необхідного законодавчого регулювання. Проте лякатися не  слід, адже серйозним аргументом у  залученні британської фірми Crown Agents до  роботи на  українських митницях є чималий досвід її допомоги іншим країнам. І  хоч мета у  всіх одна  — збільшення надходжень до  бюджету, шляхи — різні. Тобто це  не означає, що  всіх «причешуть під один гребінець». Якщо аналізувати діяльність Crown Agents в  інших країнах, то йдеться насамперед про надання консультаційних послуг з  управління персоналом, розробки законодавчого забезпечення та  моніторинг вантажів у складі спеціальних операційних груп.  Основними вимогами щодо оцінки ефективності нашого контракту мають бути збільшення надходжень до  бюджету митних платежів за  рахунок боротьби з  контрабандою, підвищення прозорості роботи митних органів, у  тому числі з  використанням новітніх електронних систем та  підвищення якості роботи перс налу митниці. Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а  не фіскального органу. Саме така трансформація може вважатися реформою митної служби.

В.  — Окрім держави, яка очікує збільшення надходжень до  скарбниці, певно, у реорганізації роботи митних органів зацікавлені й інші сторони?

А. Б. — Безперечно. Тих, хто зацікавлений у  проведенні кампанії, можна умовно поділити щонайменше на чотири категорії:

• держава, яка прогнозовано зможе підвищити податкові надходження до  бюджету, зменшити адміністративні витрати на  роботу митниць, ефективно виконувати функції щодо протидії контрабанді, підвищити довіру з  боку іноземних партнерів;

 • українські експортери, які не лише зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, а  й зменшать адміністративні витрати, оптимізують постачання сировини та  зможуть краще адаптуватися до  кон’юнктурних коливань на  ринку;

 • імпортери також зможуть скоротити термін надходження продукції на  європейські ринки, краще реагувати на  кон’юнктурні зміни на внутрішньому ринку. Водночас зменшиться імпорт контрабандної продукції до України;

• споживачі, котрі отримають в  Україні більш якісну, а  у деяких випадках більш дешеву імпортну продукцію, також можуть розраховувати на  істотне спрощення перетину кордону. Враховуючи те, що  ця компанія має успішний досвід реалізації подібних проектів в  інших країнах, існує висока ймовірність, що  український контракт також буде ефективним. Тим більше що  основним стимулом для британців є  збереження позитивного іміджу компанії, тому вирішальним у  цьому тандемі буде формулювання саме українською стороною критеріїв ефективності контракту.

В.  — Чи мала Україна досвід співпраці з  британською компанією Crown Agents?

А. Б. — Чому ж мала? Він триває й  досі. Ось уже понад десять років Crown Agents надає консультації українським органам влади з  таких питань, як підвищення експлуатаційної безпеки атомних електростанцій і  заходів безпеки у  постраждалих районах, запуск централізованого сховища відпрацьованих радіоактивних джерел і  закупівля медичного обладнання, надання консультацій та  навчання посадових осіб для вступу України до СОТ, партнерство з  митною адміністрацією з  метою підвищення доходу від  торгівлі на східному кордоні. Наразі компанія реалізує проект «Гармонізація системи державних закупівель в  Україні зі  стандартами ЄС», основною метою якого є реформа системи державних закупівель відповідно до принципів ЄС. Вартість проекту становить 4 млн. євро.

В.  — Кажуть, вчитися найкраще на  чужих помилках. Досвід співпраці яких країн з іноземцями є для нас зразком?

А.  Б.  — Найактуальнішим і  найбільш наближеним для України є  досвід Албанії, Болгарії та  Латвії. Так, уряд Албанії 29 грудня 2013  року підписав контракт з  Crown Agents щодо підтримки розвитку албанського митного управління і, зокрема, зростання податкових платежів, підвищення рівня прозорості в  межах митного адміністрування, нарощення потенціалу та  ефективності митного адміністрування відповідно до  вимог для вступу до Європейського союзу. Crown Agents не  має виконавчої влади. Контракт в  Албанії було укладено строком на  два роки з  можливістю подальшого продовження на  один рік з  урахуванням рішення уряду цієї країни. Згідно з  угодою консультанти компанії мають здійснювати 350 перевірок на  місяць, а  ключовим виміром ефективності роботи є  підтримка збільшення рівня доходів, зібраних у  митній адміністрації, еквівалент- на 1% від  ВВП. Програма містить надання консультаційних послуг міжнародних експертів разом із співробітниками митниці на  території всієї Албанії. Експерти працюють з  колегами в  межах митного управління як у  штаб-квартирі, так і  на оперативному рівні. Крім того, надається допомога митниці на  центральному рівні через консультації щодо боротьби з  корупцією, управління персоналом, а  також аналізу ризиків. Кожного консультанта прикріплено до  спільної митної оперативної групи, яка додатково включає дві місцеві посадові особи з  числа митних органів і  одного офіцера поліції. Експерти працюють за  такими напрямами митної діяльності:

• забезпечення митного контролю та  виявлення шахрайства;

• розробка ефективних засобів управління ризиком у  межах загальної стратегії управління ризиками;

• стратегія розвитку та  застосування поліпшеної організації та  управління і  стратегії людського ресурсу;

• покращення рівня цілісності та  етичних стандартів шляхом розробки та  реалізації відповідних етичних систем і  політики.

З  метою сприяння прозорості та зміцнення співпраці створено механізм координації, який включає в  себе регулярні зустрічі та  обмін інформацією з  усіма відповідними органами. Згідно з умовами співпраці компанія у  своїй роботі не  замінюватиме і  не дублюватиме існуючі й  планові проекти і  програми, а працюватиме з ними і у разі необхідності долучатиметься до  їх реалізації. Компанія несе відповідальність безпосередньо перед міністерством фінансів. Враховуючи це, а  також суспільний інтерес і  високу прозорість програми, Crown Agents має надавати регулярні публікації звітів та інформацію про діяльність.

В.  — Однак, певно, ближчим для нас має бути досвід Болгарії щодо реорганізації митних органів на шляху вступу до ЄС.

А.  Б.  — Успішність роботи компанії Crown Agents в  Болгарії підтверджують органи влади цієї кра- їни. Зокрема, Голова економічної комісії парламенту вважає, що  контракт з  цією компанією є  одним з  найвдаліших, підписаних Болгарією за останні десятиріччя. Міністерство фінансів Болгарії уклало угоду з  цією компанією з  метою реформування та  модернізації митного адміністрування до  вступу до  ЄС. Протягом 2002  — 2010 років була можливість стрімко збільшити митні надходження, розгорнути боротьбу з фінансовим шахрайством і з метою стимулювання економіки сприяти законній торгівлі. Crown Agents очолювала оргкомітет з реалізації проекту, до якого входили представники Європейської комісії, МВФ і Світового банку. Експерти з  ЄС митного та  податкового законодавства з  Великої Британії, Ірландії, Данії та  Швеції стали наставниками для 15 місцевих команд управління, які включали працівників митного органу, податкових органів і поліції. Основним напрямом роботи були жорсткий контроль за  корупцією серед працівників; моніторинг у  складі спеціальних груп імпортного та  експортного вантажу, можливість пломбувати деякі підозрілі вантажі за  допомогою спеціального електронного чіпу; налаштування диспетчерських служб для поліпшення прикордонного контролю, запобігання контрабанді і  виписка штрафів для незаконних товарів; встановлення програмного забезпечення для управління ризиками. За  вісім років співпраці британської компанії з митними органами Болгарії було досягнуто запланованих позитивних результатів. Зокрема, понад 400 працівників Болгарського митного агентства пройшли навчання; закуплено автотранспортні засоби та  спецтехніку; покращено міжвідомчу співпрацю між митними, податковими органами та  національною економічною поліцією; персоналом покращено функції внутрішнього аудиту. В  результаті  — значне збільшення (на  80%) надходжень до  бюджету, що в грошовому еквіваленті становить 2  млрд.  євро. Таким самим вдалим виявився і  проект співпраці британської компанії щодо реформування латвійської митниці: протягом неповних трьох років обсяг стягнутих податків і  мит зріс за  різними під- рахунками на  90%. Компанія відігравала консультуючу роль щодо боротьби з  контра- бандою, створювала оперативні групи для інспектування вантажів; надавала комп’ютерну техніку, телефони, радіо, оглядове обладнання та  встановлювала відповідне програмне забезпечення доходів з  метою покращення оцінки та  управління ризиками. Важливими напрямами роботи були навчання людей і  запровадження нових систем і  процедур. Модернізація і  автоматизація митних органів Латвії також передбачали роботу митних служб Великої Британії, Данії та  Швеції. Водночас компанія Crown Agents долучалася до  комп’ютеризації митних служб Косово, зокрема забезпечувала перехід на електронне декларування. За  результатом тільки цієї роботи протягом двох років  без збільшення ставки мит на 5% відбулося зростання митних платежів.

В.  — Якою б ефективною не  була діяльність іноземців, часто вона деморалізує чесних українців, які також готові до зміни системи.

А. Б. — На це питання можна поглянути з  двох боків. Так, звісно, шкода, що  до проведення реформ в  країні держава не  готова залучати насамперед своїх синів і  дочок. Однак щодо нас, українців, то слід визнати: до  кристальної чесності на  всіх щаблях ми ще не  дозріли ментально. А у переважній більшості випадків проблема на  митницях  — саме в  ній. І  хоча це  лише питання часу, жити і  рухатися вперед треба сьогодні і зараз. Тому на сьогодні залучення іноземців до  роботи в  державних органах є доволі ефективним рішенням. Реформа митної служби стане одним із основних індикаторів готовності України до  подальшого зближення з  ЄС, оскільки від  ефективності роботи наших митних органів також залежать безпека європейських країн та  багато в  чому  — перспективи безвізового режиму для українців. А  передача в  управління деяких митниць іноземній компанії може стати першою сходинкою до підвищення прозорості їх роботи, реальної боротьби з  контрабандою та зростання віри у можливість проведення успішних реформ у нашій державі.

В.  — Чергове залучення іноземців до  діяльності українських органів влади, а також важливість успішного вирішення питання викликають неабиякий інтерес у  громадян, набувають резонансу.

А. Б. — І це природно. Усі перетворення в  державі мають відбуватися прозоро і  відкрито. Це  — аксіома. Щодо роботи британської компанії на  наших митницях, то необхідно буде постійно публічно звітувати про ефективність цієї роботи і, відповідно, про досягнення результатів за  прикладом Албанії.

Розмову вела  Лариса САЙ-БОДНАР

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Грузинська епопея: можливі сценарії розвитку

5 грудня в Києві СБУ та Генеральна прокуратура України здійснили спробу затримати та передати до суду з метою обрання міри запобіжного заходу колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Правоохоронці не змогли справитись із цим завданням і після кількох годин протистояння з прихильниками Саакашвілі та деякими народними депутатами, активісти звільнили Саакашвілі з автомобіля СБУ. Після звільнення Саакашвілі зі своїми соратниками пройшли маршем до будівлі Верховної Ради України де продовжили акцію протесту.   Саакашвілі обвинувачують загалом за чотирма статтями: ч.1 ст. 15 “Замах на злочин”, ч. 2 ст. 28 “Вчинення злочину групою осіб”, ч.1 ст. 256 “Сприяння учасникам злочинних організацій” та  ч. 4 ст. 110-2 “Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади”. Максимальне покарання Саакашвілі загрожує саме за останньою статтею і становить від 8 до 10 років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції Саакашвілі фінансуються з Росії олігархом-втікачем Сергієм Курченко. Ситуація навколо спроби арешту Міхеїла Саакашвілі стала черговою точкою турбулентності українською політики та оголила певні “больові точки” українського суспільства, зокрема: продовження практики використання правоохоронних органів як інструменту політичної конкуренції; низька довіра до правоохоронних органів та влади загалом; неефективність роботи правоохоронних органів; неготовність правоохоронних органів застосовувати силу проти громадян; конкуренція всередині правоохоронного блоку як наслідок специфіки особистих відносин між Петром Порошенком та Арсеном Аваковим; криза відчуття реальної політичної ситуації з боку влади; системна слабкість влади у забезпеченні безпеки суспільства; переважний контроль Банкової над більшістю медіа;  зневіра суспільства в можливість реальних змін; “звичка” суспільства до системних порушень прав людини, яка не сприяє виникненню суспільного резонансу; підтвердження фрагментації опозиційних сил, які нездатні об’єднуватись; відсутність лідера/питання/проблеми здатних об’єднати українське суспільство до активних дій; здатність Міхеїла Саакашвілі створювати ефективний публічний дискурс; активізація питання щодо джерел фінансування “Міхо-Майдану”; відсутність у Саакашвілі стратегічного бачення подальших дій та ресурсів для організації масштабних акцій; неготовність США та ЄС активно підтримувати Саакашвілі. Станом на зараз можна спробувати спрогнозувати декілька сценаріїв розвитку подій, а саме: Сценарій “збереження статус-кво”. Цей сценарій передбачає, що Саакашвілі залишається на волі. Банкова фактично заморожує кримінальну справу, але продовжує дискредитаційну кампанію проти Саакашвілі. Через неспроможність “посадити” Саакашвілі авторитет президента Порошенка як в суспільстві, так і серед політичного істеблішменту буде падати. За даного сценарію протести протікатимуть без особливого розвитку. Починаючи з 2018 року більшість політичних акторів займуться підготовкою до чергових виборів. ​Силовий сценарій: 2.1. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одним із можливих варіантів розвитку подій після арешту Саакашвілі є затухання протесту (можливою є силова зачистка “Міхо-Майдану” після арешту Саакашвілі).  За мовчазної згоди суспільства на такі дії влада буде проводити політику “закручування гайок” щодо інших опозиційних сил. 2.2. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому будь-якого іншого запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою. Можливим варіантом розвитку подій за такої ситуації є повільне протікання кримінальної справи, а також продовження дискредитаційної кампанії проти Саакашвілі.  Протести будуть протікати без особливого розвитку, а ключові політичні актори будуть проводити підготовку до чергових виборів. 2.3. Даний сценарій передбачає ув’язнення Саакашвілі. Націй основі може відбутись об’єднання опозиційних сил та активізація протесту. Під тиском Заходу та з метою зняття соціальної напруженості будуть оголошені дострокові вибори. Відсутність розрядки у вигляді виборів може призвести до нового Майдану, який перетворить Україну у failed state. 2.4. Даний сценарій передбачає арешт Саакашвілі та його екстрадицію до Грузії, Польщі, Нідерландів або Росії. Обравши подібний сценарій влада фактично визнає нікчемність обвинувачень проти Саакашвілі в Україні, хоча може зняти питання його активної участі у протестах. Найменш вірогідними країнами для екстрадиції є Грузія та Росія. Без безпосередньої участі Саакашвілі у протестах вони швидко згаснуть. З огляду на вищезазначене можна виокремити наступні загальні наслідки спроби арешту Міхеїла Саакашвілі: зниження авторитету Президента, ГПУ та СБУ; збільшення втоми та недовіри до влади з боку українського суспільства; посилення конкуренції між групами впливу у владі (БПП та НФ); актуалізація питання дострокових виборів; активізація питання створення антипорешенківського руху навколо Саакашвілі та об’єднання опозиції; зниження довіри до української влади з боку США та ЄС (особливо на фоні війни ГПУ проти НАБУ); підвищення уваги до Саакашвілі та невеликий ріст його підтримки в українському суспільстві. Таким чином, Саакашвілі продовжує залишатись чинником політичної турбулентності та дестабілізації. Щоправда, таким чинником є не стільки сам Саакашвілі та очолюваний ним протест, скільки непродумані та безграмотні дії влади щодо нього. Також подальша доля протесту залежить від готовності антипорешенківських сил об’єднатись і використати кейс Саакашвілі щонайменше для наближення дострокових виборів.  Ігор Петренко, Ірина Івашко експерти  Міжнародного центру перспективних досліджень 

Внутрішня політика

Мар'яна Савка: читання-перформанс «Я знаю, ти інший»

1 грудня 2017 року в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу», в Одесі відбулось читання-перформанс «Я знаю, ти інший» відомої письменниці та Посланниці толерантності Програми розвитку ООН в Україні Мар’яни Савки. У рамках заходу Мар’яна Савка розповіла про свою власну творчість, видавничу діяльність, проект «12 неймовірних жінок» та важливість проактивної громадської позиції.  Текст Мар’яни Савки «Я знаю, що ти інший» – це її власна спроба комунікації з тими, кого суспільство характеризує інакшими. «Ці тексти мають загальнолюдську цінність. Кожна з історій – про реальну людину, яка поруч. І я не впевнена, що їх можна назвати іншими. Бо інші – ми усі, кожен зі своїм унікальним досвідом, пережитими випробуваннями, перемогами і травмами. Ми не живемо у райській долині, нам буває нелегко. Тож давайте прагнути добросусідських відносин, поважати одне одного, й тоді наше існування стане трішечки легшим», – наголошує письменниця. Спеціально для цього проекту, відома художниця з Риги, майстер піщаного шоу Тетяна Гавриленко створила відео з власною піщаною анімацією. Нагадаємо, Проект Програми розвитку ООН «Віднайти повагу» має на меті зменшити поляризацію суспільних настроїв та посилити діалог серед різних соціальних груп, пропагуючи повагу, толерантність та взаєморозуміння.

Внутрішня політика

Про толерантність мовою мистецтва, фізики та ботаніки

16 листопада з нагоди Міжнародного Дня толерантності у м. Словянськ відбулась лекція відомої української художниці Алевтини Кахідзе «Про толерантність мовою мистецтва, фізики та ботаніки», в рамках комунікаційнної кампанії «Віднайти повагу» за сприянням ПРООН в Україні. За словами Посланиці толерантності ПРООН в Україні Алевтини Кахідзе, в своїх роботах через мистецтво вона намагається показати взаємоповагу один до одного. «В тваринному світі є поняття вбивства, в рослинному світі також є досить агресивні види, але в той же час це дуже яскраві метафори, які допомагають нам прослідкувати певні паралелі в політичному та соціальному житті. Саме через ботаніку я і говорила про поняття терпимості в суспільстві»,- наголошує Кахідзе. В ході лекції художниця також звернула увагу на  закони стабільних і нестабільних систем в сучасній фізиці, між якими можна провести приголомшливі паралелі із сучасними політичними колізіями. Також відбулася спільна робота художниці Алевтини Кахідзе з учасниками колективу театру «7 этаж» . Під час заняття діти створили декорації для вистави за твором Марка Твена «Принц і злидар». Заходи присвячені Міжнародному дню толерантності та проводяться в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу» МЦПД за сприяння ПРООН в Україні, Посольства Швеції та Посольства Швейцарії в Україні. 

Внутрішня політика

"Толерантність важливо проявляти у простих речах",- Андрій Куликов

13 листопада у прес-центрі «Чернігівський вибір» відбулась лекція відомого журналіста, медіа-експерта Посланця доброї волі Програми розвитку ООН Андрія Куликова, в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу».  За словами Андрія Куликова, суспільство потребує діалогу, який слугує знаряддям та результатом досягнення толерантності. «Толерантність – це здатність зрозуміти причини поглядів, здатність сприйняти, зрозуміти, чому в людини такі чи інші погляди. Дії – це зовсім інша штука. Саме толерантність може допомогти в об’єктивному висвітленні конфліктів, зокрема й на Донбасі. Великим завданням українських журналістів, активістів та волонтерів, причетних до контактів є насамперед важливість передавати і поширювати знання про тамтешнє життя», - зауважує відомий журналіст.      

Внутрішня політика

Розмови про толерантність по-львівськи

В першій Львівській медіатеці та НУ «Львівська політехніка» відбулась серія відкритих лекцій  в рамках комунікаційної кампанії «Віднайти повагу» за участі авторитетних лідерів думок та Посланців толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Заходи організовані Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). В ході обговорення відома українська письменниця Мар’яна Савка наголосила на важливості бути відкритими до оточуючих та відзначатись проявами толерантності. «Ми всі дуже різні. Наше головна місія - зм’якшувати між людьми бажання нав’язувати свою думку та відкривати серце до іншого. Посміхатись один до одного кожного дня є гарною щоденною практикою, бо існує дуже багато речей які замучують нас. Люди які поруч якраз і є джерелами нашого настрою та щасливого стану»,- висловилась відома поетеса. За словами письменника Любка Дереша, в Україні наразі існує чимало розмежувальних ліній, навколо яких суспільство розділяється. Це стосується і мовних питань, і географічних конфліктів, національних та релігійних суперечок. «Всередині кожного з нас є певна ворожість, те, що ми постійно носимо в собі. Це все може ситуативно обернутись проти нас. Мені особисто шкода, що люди стають заручниками цього, звужуючи сприйняття світу. Особисто для мене, майбутнє там, де люди готові ділитися своєю доброзичливістю, відкриваючись іншим», - зазначив Дереш. Комунікаційна кампанія з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» ініційована Міжнародним Центром Перспективних Досліджень за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, яка має на меті зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. 

Внутрішня політика

Eкспертна дискусія: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?»

10 листопада в ІА «Укрінформ» відбулася експертна дискусія на тему: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?». За словами Головного радника МЦПД Василя Філіпчука, розташування миротворчого контингенту на Донбасі та визначення мандату миротворчої місії визначатиме, чи допоможе це у відновленні цілісності суверенітету країни, або призведе до замороження конфлікту на сході України. Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко зазначив, що наразі існує чимало політичних передумов та розбіжностей щодо присутності та мандату миротворчої місії ООН, тому ймовірність створення даної місії є досить низькою. «Україні важливо використовувати ті інструменти, які допоможуть досягти сталого перемир’я та в довгостроковій перспективі закласти підвалини для відновлення територіальної цілісності України. Після, слід фокусуватись наскільки мандат місій ООН буде відповідати національним інтересам України», - наголосив експерт. Костянтин Грищенко, екс-міністр закордонних справ України зауважив, що у даному контексті надзвичайно важлива робота експертного середовища та питання посилення дипломатичної присутності у провідних європейських столицях. «Ми повинні сприяти наданню необхідних ресурсів тим, хто здатен працювати на рівні держави та використовувати комплексний підхід, залучаючи необхідні державні структури. Ми зможемо імплементувати дану ідею коли в нас буде цілісне розуміння який саме мандат місії ми очікуємо», - висловився Грищенко. Дослідження МЦПД доступні за посиланнями: http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/mizhnarodna-tymchasova-administratsiya-yak-model-vrehulyuvannya-konfliktu-na-donbasi/ http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/international-peacekeeping-and-the-war-in-eastern-ukraine-are-there-any-points-of-contact/