Внутрішня політика

"До конституційної реформи в Україні має бути залученим все українське суспільство" - круглий стіл

15.02.2016

До конституційної реформи в Україні має бути залученим все українське суспільство.

 

Про це йшлося на круглому столі  «Конституційний процес в Україні: від договору політичних еліт до суспільного консенсусу», що відбувся  12 лютого 2016 року в Міжнародному центру перспективних досліджень (МЦПД).

За 20 років, які минули з часу прийняття Конституції України, конституційні зміни кожного разу були результатом договору політичних еліт про перерозподіл повноважень, влади та національного багатства, а не суспільним консенсусом, зазначив у своїй доповіді заступник голови Правління МЦПД Сергій Кіщенко. По суті, суспільство було усунуто від конституційного процесу і не брало в ньому участь. Тому Конституція так і не стала виявом спільної громадянської волі, відображенням суті проекту «Україна», який би об’єднував усіх громадян країни. Будучи домовленістю еліт, а не договором на основі широкої суспільної підтримки, існуюча Конституція не в змозі забезпечити успішну трансформацію України у сучасну демократичну державу, створити умови для політичної стабільності, ефективних реформ чи консолідації суспільства.

Саме тому вироблений незалежним конституційним органом - Установчими зборами - новий текст Основного закону України дозволить запустити процес модернізації та реформ країни, зазначив голова Правління МЦПД Василь Філіпчук. Саме з метою започаткування цього загальнонаціонального, інклюзивного процесу МЦПД в 2015 році провів в регіонах України серію громадських обговорень, покликаних започаткувати конституційний процес на основі якнайширшого суспільного залучення.

Нинішня редакція Основного закону України, на думку експерта-правника Генадія Друзенка, має декларативний характер та виходить за рамки «юридичного дискурсу», а тому необхідно затвердити новий проект Конституції, який би відповідав потребам українського суспільства та реаліям життя в Україні.

Зараз існує два шлях конституційної реформи, підкреслив Ігор Коліушко. Перший – внесення змін до нинішньої редакції шляхом голосування Верховної Ради України. Другий – прийняття нової Конституції за допомогою народу України шляхом народного референдуму.

Дещо скептичну позицію висловив Олексій  Мірошниченко, який бачить ключовим механізмом прийняття рішень на державному рівні «соціальний діалог». Але, як це було у більшості країн Центральної та Східної Європи, вироблення справді дієвого компромісу може зайняти доволі багато часу.

Старший політичний аналітик МЦПД Анатолій Октисюк розповів про три сценарії прийняття нової Конституції та їх ймовірних наслідків для українського суспільства: а) Ухвалення конституційних змін, що призведе до радикалізації всередині суспільства; б) Провал прийняття конституційних змін – що приведе до кризи довіри до влади, яка вже й так має місце; в) Відтермінування, яке зумовить консервацію нинішньої системи, провалу реформ в Україні. Окрім того, Анатолій Октисюк наголосив на необхідності зробити конституційний процес «суспільно легітимним», адже, хоча у Мінських угодах першим пунктом  декларується необхідність «національного діалогу», насправді він не реалізується. Треба залучати адекватних представників Криму, Донбасу, Луганська  до участі у конституційному процесі, і саме в такий спосіб реінтегрувати розірвану на шматки країну.  

МЦПД планує найближчим часом влаштувати ще декілька заходів, присвячених національному діалогу з питань конституційних змін, оскільки, на думку голови Правління Центру Василя Філіпчука, саме встановлення нового ефективного суспільного договору, «перезапуск держави» дозволить вийти з існуючої політичної кризи та перезапустити реформи в країні.

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно представили дипломатичному корпусу аналітичний вісник "Inside Ukraine". Останні події безпосередньо вплинули на зміст частини "Державні рішення": 13 квітня 2017 р. співробітники прокуратури Автономної Республіки Крим та Служби Безпеки України  провели обшук у приміщенні МЦПД з метою відшукання «Ідей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі». Обшук в аналітичному центрі викликав бурхливу реакцію українського громадянського суспільства та правозахисників. "Ця гучна подія може бути тривожним сигналом зміни політики, яку проводить українська влада щодо мирного врегулювання, поваги до демократичних норм та фундаментальних свобод, ставлення у цілому до громадянського суспільства" - зауважив Василь Філіпчук.  Василь Поворозник, підбиваючи підсумки роботи уряду В. Гройсмана у 2016 році, наголосив, що до основних напрацювань роботи уряду у звіті відносять відновлення макроекономічного зростання. В цілому, перший рік уряду Гройсмана не приніс серйозних розчарувань, однак він і не продемонстрував особливих здобутків в сфері реалізації реформ. Стратегічними пріоритетами Кабінету Міністрів України на 2016 рік були визначені наступні:   макроекономічна стабілізація;  ​ створення сприятливих умов для розвитку бізнесу;   забезпечення верховенства права та протидія корупції;  ​  підвищення якості державного управління та державних послуг;   відновлення безпеки держави та громадян. У звіті уряду зазначено про досягнення позитивних результатів за кожним з стратегічних напрямків, визначених у плані роботи. Втім, в більшості випадків зазначені досягнення уряду мають або формальний, або двоїстий характер. Можливі варіанти розгортання подій на полі політичної конкуренціїї презентував Анатолій Октисюк, зокрема про декілька варіантів розвитку політичної ситуації в країні: переформатування коаліції та структур влади, заморожування ситуації до 2019 року або ж дострокові парламентські вибори восени 2017 року.    

Внутрішня політика

Конституційна реформа: який шлях до нового суспільного договору?

МЦПД  протягом 2016-2017 в рамках проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України" років провів 213 освітніх заходів по всій Україні, під час яких учні та студенти мали змогу дізнатися про суть конституційної процесу та відповідну роль громадян в ньому. "Однією з проблем є закритість процесу розробки нових конституційних положень, коли важливі рішення ухвалюються за зачиненими дверима. Ми хочемо припинити цю практику, аби  суспільство  відчуло свою причетність до змін у країні. З цією метою по всій країні  ми провели уроки і лекції на тему  "Суть конституції та її роль у повсякденному житті", - сказала Вероніка Харук, експерт з юридичних питань. Також фахівці МЦПД  розробили брошури на тему  "Участь громадян у конституційному процесі", які були розповсюджені у всіх областях України.   Регіональний координатор МЦПД у Житомирській області Жанна Соловйова зазначила, що у тісній співпраці з місцевими органами влади вдалося організувати велику кількість лекцій та інтерес від аудиторії продовжується навіть після завершення проекту. За підрахунками, в рамках діяльності проекту було охоплено понад 10 тисяч учнів та студентів.У свою чергу, фахівець у сфері конституційного права Геннадій Друзенко зауважив що норми соціальної держави, які закладені в Конституції насправді не виконуються в реальних умовах. "Безкоштовна освіта та медицина - це норми, що мали б забезпечуватися державою, проте по суті є лище декларативними. Важливо щоб норми Конституції були зрозумілими народу" - наголосив Друзенко.

Внутрішня політика

Печеніги: як повернути вкрадене узбереження?

МЦПД розпочинає активну роботу в рамках проекту "Печеніги: вкрадене узбережжя", за підтримки Freedom House Україна. Водосховище Печеніги є добре відомою зоною відпочинку в Харківській області. Метою даного проекту є привернути увагу до корупційних схем в процесі приватизації рекреаційних об'єктів та земельних ділянок на узбережжі водосховища. Відповідними завданнями є визначити бенефіціарів та розслідувати законність придбання об'єктів відпочинку, розташованих на береговій лінії водосховища Печеніги. Загалом планується опублікувати понад 50 розслідувань, з першим,  вже можливо ознайомитися на інтерактивній медіа-сторінці проекту http://projects.corr-icps.com.ua/parus-maksi. За результатами планується спробувати повернути у власність держави чи місцевих громад 3 об’єкти.

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції, тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду.  Створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту.