Внутрішня політика

"До конституційної реформи в Україні має бути залученим все українське суспільство" - круглий стіл

15.02.2016

До конституційної реформи в Україні має бути залученим все українське суспільство.

 

Про це йшлося на круглому столі  «Конституційний процес в Україні: від договору політичних еліт до суспільного консенсусу», що відбувся  12 лютого 2016 року в Міжнародному центру перспективних досліджень (МЦПД).

За 20 років, які минули з часу прийняття Конституції України, конституційні зміни кожного разу були результатом договору політичних еліт про перерозподіл повноважень, влади та національного багатства, а не суспільним консенсусом, зазначив у своїй доповіді заступник голови Правління МЦПД Сергій Кіщенко. По суті, суспільство було усунуто від конституційного процесу і не брало в ньому участь. Тому Конституція так і не стала виявом спільної громадянської волі, відображенням суті проекту «Україна», який би об’єднував усіх громадян країни. Будучи домовленістю еліт, а не договором на основі широкої суспільної підтримки, існуюча Конституція не в змозі забезпечити успішну трансформацію України у сучасну демократичну державу, створити умови для політичної стабільності, ефективних реформ чи консолідації суспільства.

Саме тому вироблений незалежним конституційним органом - Установчими зборами - новий текст Основного закону України дозволить запустити процес модернізації та реформ країни, зазначив голова Правління МЦПД Василь Філіпчук. Саме з метою започаткування цього загальнонаціонального, інклюзивного процесу МЦПД в 2015 році провів в регіонах України серію громадських обговорень, покликаних започаткувати конституційний процес на основі якнайширшого суспільного залучення.

Нинішня редакція Основного закону України, на думку експерта-правника Генадія Друзенка, має декларативний характер та виходить за рамки «юридичного дискурсу», а тому необхідно затвердити новий проект Конституції, який би відповідав потребам українського суспільства та реаліям життя в Україні.

Зараз існує два шлях конституційної реформи, підкреслив Ігор Коліушко. Перший – внесення змін до нинішньої редакції шляхом голосування Верховної Ради України. Другий – прийняття нової Конституції за допомогою народу України шляхом народного референдуму.

Дещо скептичну позицію висловив Олексій  Мірошниченко, який бачить ключовим механізмом прийняття рішень на державному рівні «соціальний діалог». Але, як це було у більшості країн Центральної та Східної Європи, вироблення справді дієвого компромісу може зайняти доволі багато часу.

Старший політичний аналітик МЦПД Анатолій Октисюк розповів про три сценарії прийняття нової Конституції та їх ймовірних наслідків для українського суспільства: а) Ухвалення конституційних змін, що призведе до радикалізації всередині суспільства; б) Провал прийняття конституційних змін – що приведе до кризи довіри до влади, яка вже й так має місце; в) Відтермінування, яке зумовить консервацію нинішньої системи, провалу реформ в Україні. Окрім того, Анатолій Октисюк наголосив на необхідності зробити конституційний процес «суспільно легітимним», адже, хоча у Мінських угодах першим пунктом  декларується необхідність «національного діалогу», насправді він не реалізується. Треба залучати адекватних представників Криму, Донбасу, Луганська  до участі у конституційному процесі, і саме в такий спосіб реінтегрувати розірвану на шматки країну.  

МЦПД планує найближчим часом влаштувати ще декілька заходів, присвячених національному діалогу з питань конституційних змін, оскільки, на думку голови Правління Центру Василя Філіпчука, саме встановлення нового ефективного суспільного договору, «перезапуск держави» дозволить вийти з існуючої політичної кризи та перезапустити реформи в країні.

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Грузинська епопея: можливі сценарії розвитку

5 грудня в Києві СБУ та Генеральна прокуратура України здійснили спробу затримати та передати до суду з метою обрання міри запобіжного заходу колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Правоохоронці не змогли справитись із цим завданням і після кількох годин протистояння з прихильниками Саакашвілі та деякими народними депутатами, активісти звільнили Саакашвілі з автомобіля СБУ. Після звільнення Саакашвілі зі своїми соратниками пройшли маршем до будівлі Верховної Ради України де продовжили акцію протесту.   Саакашвілі обвинувачують загалом за чотирма статтями: ч.1 ст. 15 “Замах на злочин”, ч. 2 ст. 28 “Вчинення злочину групою осіб”, ч.1 ст. 256 “Сприяння учасникам злочинних організацій” та  ч. 4 ст. 110-2 “Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади”. Максимальне покарання Саакашвілі загрожує саме за останньою статтею і становить від 8 до 10 років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції Саакашвілі фінансуються з Росії олігархом-втікачем Сергієм Курченко. Ситуація навколо спроби арешту Міхеїла Саакашвілі стала черговою точкою турбулентності українською політики та оголила певні “больові точки” українського суспільства, зокрема: продовження практики використання правоохоронних органів як інструменту політичної конкуренції; низька довіра до правоохоронних органів та влади загалом; неефективність роботи правоохоронних органів; неготовність правоохоронних органів застосовувати силу проти громадян; конкуренція всередині правоохоронного блоку як наслідок специфіки особистих відносин між Петром Порошенком та Арсеном Аваковим; криза відчуття реальної політичної ситуації з боку влади; системна слабкість влади у забезпеченні безпеки суспільства; переважний контроль Банкової над більшістю медіа;  зневіра суспільства в можливість реальних змін; “звичка” суспільства до системних порушень прав людини, яка не сприяє виникненню суспільного резонансу; підтвердження фрагментації опозиційних сил, які нездатні об’єднуватись; відсутність лідера/питання/проблеми здатних об’єднати українське суспільство до активних дій; здатність Міхеїла Саакашвілі створювати ефективний публічний дискурс; активізація питання щодо джерел фінансування “Міхо-Майдану”; відсутність у Саакашвілі стратегічного бачення подальших дій та ресурсів для організації масштабних акцій; неготовність США та ЄС активно підтримувати Саакашвілі. Станом на зараз можна спробувати спрогнозувати декілька сценаріїв розвитку подій, а саме: Сценарій “збереження статус-кво”. Цей сценарій передбачає, що Саакашвілі залишається на волі. Банкова фактично заморожує кримінальну справу, але продовжує дискредитаційну кампанію проти Саакашвілі. Через неспроможність “посадити” Саакашвілі авторитет президента Порошенка як в суспільстві, так і серед політичного істеблішменту буде падати. За даного сценарію протести протікатимуть без особливого розвитку. Починаючи з 2018 року більшість політичних акторів займуться підготовкою до чергових виборів. ​Силовий сценарій: 2.1. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одним із можливих варіантів розвитку подій після арешту Саакашвілі є затухання протесту (можливою є силова зачистка “Міхо-Майдану” після арешту Саакашвілі).  За мовчазної згоди суспільства на такі дії влада буде проводити політику “закручування гайок” щодо інших опозиційних сил. 2.2. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому будь-якого іншого запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою. Можливим варіантом розвитку подій за такої ситуації є повільне протікання кримінальної справи, а також продовження дискредитаційної кампанії проти Саакашвілі.  Протести будуть протікати без особливого розвитку, а ключові політичні актори будуть проводити підготовку до чергових виборів. 2.3. Даний сценарій передбачає ув’язнення Саакашвілі. Націй основі може відбутись об’єднання опозиційних сил та активізація протесту. Під тиском Заходу та з метою зняття соціальної напруженості будуть оголошені дострокові вибори. Відсутність розрядки у вигляді виборів може призвести до нового Майдану, який перетворить Україну у failed state. 2.4. Даний сценарій передбачає арешт Саакашвілі та його екстрадицію до Грузії, Польщі, Нідерландів або Росії. Обравши подібний сценарій влада фактично визнає нікчемність обвинувачень проти Саакашвілі в Україні, хоча може зняти питання його активної участі у протестах. Найменш вірогідними країнами для екстрадиції є Грузія та Росія. Без безпосередньої участі Саакашвілі у протестах вони швидко згаснуть. З огляду на вищезазначене можна виокремити наступні загальні наслідки спроби арешту Міхеїла Саакашвілі: зниження авторитету Президента, ГПУ та СБУ; збільшення втоми та недовіри до влади з боку українського суспільства; посилення конкуренції між групами впливу у владі (БПП та НФ); актуалізація питання дострокових виборів; активізація питання створення антипорешенківського руху навколо Саакашвілі та об’єднання опозиції; зниження довіри до української влади з боку США та ЄС (особливо на фоні війни ГПУ проти НАБУ); підвищення уваги до Саакашвілі та невеликий ріст його підтримки в українському суспільстві. Таким чином, Саакашвілі продовжує залишатись чинником політичної турбулентності та дестабілізації. Щоправда, таким чинником є не стільки сам Саакашвілі та очолюваний ним протест, скільки непродумані та безграмотні дії влади щодо нього. Також подальша доля протесту залежить від готовності антипорешенківських сил об’єднатись і використати кейс Саакашвілі щонайменше для наближення дострокових виборів.  Ігор Петренко, Ірина Івашко експерти  Міжнародного центру перспективних досліджень 

Внутрішня політика

Мар'яна Савка: читання-перформанс «Я знаю, ти інший»

1 грудня 2017 року в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу», в Одесі відбулось читання-перформанс «Я знаю, ти інший» відомої письменниці та Посланниці толерантності Програми розвитку ООН в Україні Мар’яни Савки. У рамках заходу Мар’яна Савка розповіла про свою власну творчість, видавничу діяльність, проект «12 неймовірних жінок» та важливість проактивної громадської позиції.  Текст Мар’яни Савки «Я знаю, що ти інший» – це її власна спроба комунікації з тими, кого суспільство характеризує інакшими. «Ці тексти мають загальнолюдську цінність. Кожна з історій – про реальну людину, яка поруч. І я не впевнена, що їх можна назвати іншими. Бо інші – ми усі, кожен зі своїм унікальним досвідом, пережитими випробуваннями, перемогами і травмами. Ми не живемо у райській долині, нам буває нелегко. Тож давайте прагнути добросусідських відносин, поважати одне одного, й тоді наше існування стане трішечки легшим», – наголошує письменниця. Спеціально для цього проекту, відома художниця з Риги, майстер піщаного шоу Тетяна Гавриленко створила відео з власною піщаною анімацією. Нагадаємо, Проект Програми розвитку ООН «Віднайти повагу» має на меті зменшити поляризацію суспільних настроїв та посилити діалог серед різних соціальних груп, пропагуючи повагу, толерантність та взаєморозуміння.

Внутрішня політика

Про толерантність мовою мистецтва, фізики та ботаніки

16 листопада з нагоди Міжнародного Дня толерантності у м. Словянськ відбулась лекція відомої української художниці Алевтини Кахідзе «Про толерантність мовою мистецтва, фізики та ботаніки», в рамках комунікаційнної кампанії «Віднайти повагу» за сприянням ПРООН в Україні. За словами Посланиці толерантності ПРООН в Україні Алевтини Кахідзе, в своїх роботах через мистецтво вона намагається показати взаємоповагу один до одного. «В тваринному світі є поняття вбивства, в рослинному світі також є досить агресивні види, але в той же час це дуже яскраві метафори, які допомагають нам прослідкувати певні паралелі в політичному та соціальному житті. Саме через ботаніку я і говорила про поняття терпимості в суспільстві»,- наголошує Кахідзе. В ході лекції художниця також звернула увагу на  закони стабільних і нестабільних систем в сучасній фізиці, між якими можна провести приголомшливі паралелі із сучасними політичними колізіями. Також відбулася спільна робота художниці Алевтини Кахідзе з учасниками колективу театру «7 этаж» . Під час заняття діти створили декорації для вистави за твором Марка Твена «Принц і злидар». Заходи присвячені Міжнародному дню толерантності та проводяться в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу» МЦПД за сприяння ПРООН в Україні, Посольства Швеції та Посольства Швейцарії в Україні. 

Внутрішня політика

"Толерантність важливо проявляти у простих речах",- Андрій Куликов

13 листопада у прес-центрі «Чернігівський вибір» відбулась лекція відомого журналіста, медіа-експерта Посланця доброї волі Програми розвитку ООН Андрія Куликова, в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу».  За словами Андрія Куликова, суспільство потребує діалогу, який слугує знаряддям та результатом досягнення толерантності. «Толерантність – це здатність зрозуміти причини поглядів, здатність сприйняти, зрозуміти, чому в людини такі чи інші погляди. Дії – це зовсім інша штука. Саме толерантність може допомогти в об’єктивному висвітленні конфліктів, зокрема й на Донбасі. Великим завданням українських журналістів, активістів та волонтерів, причетних до контактів є насамперед важливість передавати і поширювати знання про тамтешнє життя», - зауважує відомий журналіст.      

Внутрішня політика

Розмови про толерантність по-львівськи

В першій Львівській медіатеці та НУ «Львівська політехніка» відбулась серія відкритих лекцій  в рамках комунікаційної кампанії «Віднайти повагу» за участі авторитетних лідерів думок та Посланців толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Заходи організовані Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). В ході обговорення відома українська письменниця Мар’яна Савка наголосила на важливості бути відкритими до оточуючих та відзначатись проявами толерантності. «Ми всі дуже різні. Наше головна місія - зм’якшувати між людьми бажання нав’язувати свою думку та відкривати серце до іншого. Посміхатись один до одного кожного дня є гарною щоденною практикою, бо існує дуже багато речей які замучують нас. Люди які поруч якраз і є джерелами нашого настрою та щасливого стану»,- висловилась відома поетеса. За словами письменника Любка Дереша, в Україні наразі існує чимало розмежувальних ліній, навколо яких суспільство розділяється. Це стосується і мовних питань, і географічних конфліктів, національних та релігійних суперечок. «Всередині кожного з нас є певна ворожість, те, що ми постійно носимо в собі. Це все може ситуативно обернутись проти нас. Мені особисто шкода, що люди стають заручниками цього, звужуючи сприйняття світу. Особисто для мене, майбутнє там, де люди готові ділитися своєю доброзичливістю, відкриваючись іншим», - зазначив Дереш. Комунікаційна кампанія з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» ініційована Міжнародним Центром Перспективних Досліджень за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, яка має на меті зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. 

Внутрішня політика

Eкспертна дискусія: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?»

10 листопада в ІА «Укрінформ» відбулася експертна дискусія на тему: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?». За словами Головного радника МЦПД Василя Філіпчука, розташування миротворчого контингенту на Донбасі та визначення мандату миротворчої місії визначатиме, чи допоможе це у відновленні цілісності суверенітету країни, або призведе до замороження конфлікту на сході України. Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко зазначив, що наразі існує чимало політичних передумов та розбіжностей щодо присутності та мандату миротворчої місії ООН, тому ймовірність створення даної місії є досить низькою. «Україні важливо використовувати ті інструменти, які допоможуть досягти сталого перемир’я та в довгостроковій перспективі закласти підвалини для відновлення територіальної цілісності України. Після, слід фокусуватись наскільки мандат місій ООН буде відповідати національним інтересам України», - наголосив експерт. Костянтин Грищенко, екс-міністр закордонних справ України зауважив, що у даному контексті надзвичайно важлива робота експертного середовища та питання посилення дипломатичної присутності у провідних європейських столицях. «Ми повинні сприяти наданню необхідних ресурсів тим, хто здатен працювати на рівні держави та використовувати комплексний підхід, залучаючи необхідні державні структури. Ми зможемо імплементувати дану ідею коли в нас буде цілісне розуміння який саме мандат місії ми очікуємо», - висловився Грищенко. Дослідження МЦПД доступні за посиланнями: http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/mizhnarodna-tymchasova-administratsiya-yak-model-vrehulyuvannya-konfliktu-na-donbasi/ http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/international-peacekeeping-and-the-war-in-eastern-ukraine-are-there-any-points-of-contact/