Внутрішня політика

Прес-конференція Президента: більше питань ніж відповідей?

15.05.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Президент України Петро Порошенко провів довгоочікувану прес-конференцію, останнє спілкування гаранта з журналістами відбулось у червні 2016-го року. Причиною такого зволікання скоріше за все була не велика завантаженість, а відсутність “перемог”. Безперечно мова йде про впровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Дата проведення прес-конференції теж символічна – День Європи та фінал “Євробачення”. Під європейські зірки також була стилізована і сцена виступу гаранта. Тобто, лейтмотив спілкування з журналістами та головні акценти виступу Президента були цілком прогнозованими - зазначає експерт МЦПД Ігор Петренко.

Найголовніші тези відповідей:

Безвізовий режим. Більше 3,3 мільйона українців вже отримали біометричні паспорти. Зараз громадяни України мають можливість подорожувати без віз до 52 країн. У червні ця кількість збільшиться ще на 34 країни. Президент повідомив, що Сенат Нідерландів 30 травня проголосує за безвізовий режим між Україною і ЄС. Громадяни України в Донбасі і Криму зможуть скористатися перевагами безвізового режиму, коли Україна відновить контроль над Кримом і Донбасом, підкреслив Президент.

Розмови з Путіним, АТО та українські заручники. Порошенко зазначив, що в останній розмові просив Путіна негайно звільнити українського журналіста Романа Сущенко. Наслідком переговорів, за словами Президента, стала зустріч Сущенка з родиною. Також в цій розмові Порошенко обговорив долю й інших заручників. Також гарант зазначив, що примусової евакуації людей з “сірої зони” АТО, зокрема, з Авдіївки – не буде.

Вбивство журналіста Павла Шеремета. Порошенко зазначив, що після вбивства журналіста він звернувся до посольств різних країн і ФБР. Сьогодні він незадоволений ходом розслідування, адже вбивці ще й досі не знайдені. Порошенко подякував журналістам за їх розслідування. За словами гаранта, після показу фільму “Хто вбив Павла” він зателефонував голові Нацполіціі і попросив його зустрітися з журналістами. У понеділок, 15 травня, фігурант фільму, екс-співробітник СБУ Устименко викликаний на допит. Порошенко додав, що шість разів зустрічався з представниками слідчої групи. Тим не менше він наголосив, що АП не буде дублювати слідство і цим повинні займатися компетентні органи. Він повідомив, що 2-3 тижні тому зустрічався з мамою і дочкою Шеремета. Порошенко запропонував журналістам дати йому пропозиції, як він може допомогти розслідуванню.

Новий Голова Нацбанку. Президент зазначив, що цим питанням займається Верховна Рада. Хоча він розглядає декілька кандидатур, але озвучить їх прізвища тільки після консультацій з Парламентом. 

Плівки Оніщенка. Порошенко сказав, що ці плівки він не слухав і “не збирається слухати”. Президент підкреслив, що Онищенко мав би звернутися до слідчих органів, прийти в суд, дати пояснення і в суді захищатися. Президент порадив втікачу нардепу приїхати в Україну, дати свідчення і сприяти притягненню винних у корупції до відповідальності.

Другий термін президенства. На питання щодо другого строку Порошенко прямо не відповів. Лише зазначив, що у нього є ще два роки президентських повноважень і зарано говорити про склад потенційних кандидатів. А до свого активу як потенційного кандидата відніс безвіз, Угоду про асоціацію з ЄС, притягнення до відповідальності Віктора Януковича. Як мінуси своєї кандидатури зазначив певні кадрові прорахунки і гальмування реформ. Також президент пообіцяв подальше зменшення своїх повноважень: будуть ліквідовані посади голів ОДА.

Прослуховування журналістів. Запитання щодо переслідування журналістів, які критикують владу, зі сторони СБУ. Президент відповів, що ніколи за свою історію Україна ще не мала такого рівня свободи стосовно журналістів та громадських діячів. Він також нагадав, що СБУ працює в умовах гібридної війни з Росією, тож до її роботи треба ставитись із розумінням. Однак запевнив, що ще в 2015-му році відмовився від отримання спеціальних довідок, які збирають спецслужби.

Розслідування справи Януковича. Дану справу гарант назвав першим прецедентом за всю історію незалежної України і великим досягненням ГПУ. Також зазначив, що конфісковані кошти Януковича будуть вкладені в оборонну сферу України та інфраструктурі проекти.

Співпраця з США та їх участь у Норманському форматі. Президент підкреслив, що Україна розраховує на підтримку з боку США, зокрема, і у нормандському форматі. За словами Порошенко, він провів декілька “блискучих телефонних розмов” з президентом США Дональдом Трампом. Порошенко повідомив, що найближчим часом буде обрано спеціального представника США, відповідального за координацію взаємодії з Україною. Президент підкреслив, що США “були і є учасниками Нормандського формату”.

Блокада непідконтрольних територій. Торгова блокада непідконтрольних Україні територій буде знята тільки після припинення вогню з боку бойовиків і повернення захоплених підприємств.

Робота генпрокурора Юрія Луценко. Порошенко задоволений роботою Луценко. За словами президента, є хороша статистика щодо передачі в суд справ по Майдану, по корупції, і, нарешті, до суду передано справу Януковича. Президент зазначив, що загальна сума, яка була “мобілізована за рік” Генпрокуратурою під керівництвом Луценка перевищує 50 мільярдів гривень.

Мінські домовленості. За словами Порошенко, Мінські угоди дають можливість йти Україні до міжнародних судів з позовами проти РФ. Під цими угодами є підпис президента Росії Володимира Путіна і цим ситуація України відрізняється від ситуації в Осетії, підкреслив Порошенко. Він додав, що санкції проти Путіна застосовуються за невиконання мінських угод. Україна не може досягти миру тому, що глава РФ мінські угоди виконувати "не хоче і не збирається". Однак саме ці угоди "дозволяють продемонструвати всьому світу, хто винен в цьому", заявив Порошенко.

Одеський припортовий завод. Порошенко розраховує до осені отримати чітку картину по приватизації Одеського припортового заводу і вважає неприйнятним його банкрутство. Єдиним виходом, і не тільки в ситуації з ОПЗ, Президент назвав приватизацію для ліквідації потенційного джерела корупції.

Бізнес Президента. Журналісти не згадали про сумнозвісну Липецьку фабрику, яка чи то ліквідовується, чи то ні, проте згадали про інший бізнес Порошенка – Міжнародний інвестиційний банк, який демонструє неабияку динаміку росту на фоні стагнації іншого банківського сектору. Президент запевнив, що показники росту прибутків банку з’явились через поповнення резервів і поскаржився, що не може передати банк в “сліпий траст”, як “Рошен” без зміни українського законодавства.

Питання кримських татар. Порошенко готовий подати зміни до Конституції про статус автономії кримських татар, як тільки роботу над ними закінчить конституційна комісія. Президент назвав помилкою незатвердження такого статусу українською владою раніше. Формат автономії буде запропонований йому комісією, в роботі якої беруть участь представники Меджлісу, а зміни, по словам Порошенко, найближчим часом повинні бути подані на розгляд парламенту.

Якщо загалом аналізувати прес-конференцію, то можна відзначити, що Порошенко був готовий до неприємних тем, хоча щодо деяких питань йому було важко приховати роздратування. Змістовно спілкування Президента містило мало конкретики і нагадувало розмову: питання – “Чому?”, відповідь – “Тому що!”.

Не втішними є слова Президента щодо “Мінських угод”, адже апелювання до “вини Путіна” не може замінити реальний пошук рішень й аналіз варіантів вирішення конфлікту на Донбасі. Фактично це демонстрація відсутності стратегії та небажання її шукати. Безальтернативність у вирішенні даного питання ставить Україну у глухий кут. “Мінські домовленості” провалені вже майже два роки, а сама Росія починає потроху з них виходити фактично запускаючи механізм анексії цієї території. Тому запеклий захист Президентом “Мінських угод” є поганим сигналом з огляду на реалії ситуації, що склалась.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Верховна Рада ухвалила законопроект про реінтеграцію Донбасу

18 січня Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект про реінтеграцію Донбасу. За відповідне рішення проголосували 280 нардепів. Закон фактично змінює статус Російської Федерації з країни-сусіда на країну-агресора. Документ визначає, що Російська Федерація є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. У самому тексті закону є дві згадки про Росію-агресора (у преамбулі і прикінцевих положеннях), а також одна згадка “держава-окупант” (у ст.7). Україна більше не проводить АТО, а вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії. Терористичні організації ДНР та ЛНР тепер називатимуться “представниками окупаційних адміністрацій РФ”. Тепер українські в’язні в полоні ЛДНР та Росії називатимуться не заручниками, а військовополоненими. Межі окупації будуть визначатися президентом України за поданням Міністерства оборони і на основі пропозицій Генштабу ЗСУ. Зокрема, експерт МЦПД Ігор Петренко зазначає, що:  Згідно із законом, Україна не відповідатиме за дії окупантів на тимчасово окупованих територіях. Водночас українська влада збиратиме інформацію про всі порушення, які там здійснюються, аби потім притягти Росію до відповідальності. Проте у законопроекті не вказані ні період, ні умови заподіяння такої шкоди, ні територія, на якій це сталося, що може ускладнити доведення вини Росії в міжнародних судах. За фізичними та юридичними особами зберігається право власності на майно, у тому числі на нерухоме майно і землю на окупованій території, якщо вони здобули його у відповідності до чинного законодавства України. Україною визнаються лише документи, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно. Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ буде головним органом, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ, Нацполіції і всі, кого залучають до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Командувача об’єднаних сил призначатиме Президент України. Фактично закон дає президенту особисто, без Верховної Ради, вирішувати, як використовувати ВСУ та інші військові формування. Передбачено, що Україна залишається відданою “курсу політико-дипломатичного врегулювання конфліктів на основі норм і принципів міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй. У остаточній версії згідно з попередніми рішеннями прибрали згадку про мінські угоди. Командувач об’єднаних сил з урахуванням безпекової обстановки має право обмежувати в’їзд осіб на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей та виїзд осіб із таких територій. Порядок в'їзду і виїзду осіб, а також переміщення товарів з/на окуповані території визначається Кабінетом Міністрів України. Під час відсічі збройній агресії Росії у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, військовослужбовці, правоохоронці та особи, залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, мають право: 1) застосовувати у разі крайньої необхідності зброю і спеціальні засоби до осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, які здійснюють заходи з оборони; 2) затримувати і доставляти вищезазначених осіб до органів Національної поліції України; 3) перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а у випадку відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи; 4) здійснювати особистий огляд громадян, огляд їхніх речей, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться; 5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортні засоби, громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об'єктів, відбуксировувати транспортні засоби; 6) входити (проникати) в житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, для виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби; 7) використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, у тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їхньою згодою), підприємствам, установам та організаціям, крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав та міжнародних організацій. Такий перелік повноважень є безпрецедентним, оскільки виступають в силу при дуже неточно розписаних умовах і для дуже широкого кола осіб. Варто зазначити, що остаточного тексту даного закону ще не оприлюднено. В залі ВРУ були ухвалені певні правки з голосу, тому деякі положення можуть відрізнятись від тих, які були в опублікованому на сайті ВРУ проекті. Загалом попри проголошену мету закон не пропонує конкретних механізмів відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями. Визнання РФ агресором є більш декларативним, ніж юридично-формальним. Він радше вирішує оперативні завдання (покращення системи управління та узаконення використання ЗСУ на території України без дозволу ВРУ), однак не містить ефективних механізмів досягнення цілей самого законопроекту, зокрема звільнення ОРДЛО та захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від збройного конфлікту. Багато положень законно є політичною маніпуляцією задля отримання електоральних дивідендів, ніж реальною спробою вирішити проблему. Крім того, прийняття закону з промовистою назвою не є панацеєю і не зможе саме по собі призвести до завершення конфлікту і реінтеграції окупованих територій. Для цього потрібний чіткий план, дорожня карта з описок кроків як політико-дипломатичного характеру так і соціально-гуманітарного.

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Січень 2018

Випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Над змістом працюють регіональні координатори МЦПД, зокрема у цьому випуску пропонуємо матеріали, що стосуються: Подробиці у віснику:  Здоров’я VS право: що обирає одеська влада?; Бюджет міста Хмельницького на 2018 рік в деталях; Фірма екс-депутата відремонтує дорогу в Черкасах за 30 мільйонів; Неефективні КП, або як «пиляти» бюджетні кошти; Деякі питання стосовно досягнення прозорості місцевого бюджету. Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_08_01_18_1_.pdf

Внутрішня політика

Кабінет Міністрів затвердив Державнy цільовy програмy відновлення та розбудови миру в східних регіонах України

Державна цільова програма відновлення та розбудови миру в східних регіонах України є на сьогодні найбільш прогресивним урядовим документом, спрямованим на відновлення суверенітету України, - зазначив експерт МЦПД Ігор Петренко, коментуючи оприлюднене на сайті КМУ рішення щодо затвердження урядом даної програми.  Як зазначається у рішенні Кабінету Міністрів Державна цільова програма відновлення та розбудови миру в східних регіонах України передбачає: відновлення критичної інфраструктури та соціальних послуг в сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, енергетики, тепло- та газопостачання, транспорту, водопостачання та водовідведення, екології та охорони навколишнього природного середовища, фізичної культури та спорту, створення умов для підвищення рівня зайнятості населення, надання підтримки бізнесу та розширення доступу до фінансових послуг, розвитку промисловості, будівництва, сільського господарства тощо.  Це значний крок на шляху вирішення конфлікту на Донбасі, зазначив Ігор Петренко, адже Програма спрямована на відновлення довіри між державою та її громадянами та передбачає синергію зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та міжнародних партнерів у напрямку встановлення миру та досягнення стійкого розвитку відповідних територій. Безумовно, подібна Програма повинна і могла б з’явитись раніше, адже майже рік після розроблення перебувала на погодженні. В будь-якому разі те, що уряд все ж таки прийняв рішення про затвердження, є дійсно необхідним для українського суспільства, для якого питання миру є сьогодні номер один. Вкрай важливим є закріплення відданості України розробленим ООН принципам розбудови миру, які визначаються основою виконання відповідних завдань Програми. Щоправда, відкритим залишається питання щодо фінансування даної Програми, адже в бюджеті поки що на неї кошти не закладені, підсумував експерт МЦПД.

Внутрішня політика

Відбулося засідання Наглядової Ради МЦПД

28 грудня відбулося засідання Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень щодо підбиття підсумків поточного року та визначення стратегічних пріоритетів на майбутнє. Голова Наглядової Ради Віктор Маштабей у вітальному слові зауважив про важливість про проведення засідань членів Наглядової Ради задля планування ефективної та злагодженої роботи центру.  Відповідно, в рамках засідання було презентовано загальний звіт МЦПД за 2017 рік, зокрема протягом якого було реалізовано 10 проектів та проведено 83 публічних заходи, що географічно охоплювали 24 регіони України.   Надзвичайний і Повноважний Посол України, член Наглядової Ради Олександр Чалий зазначив про необхідність визначення чіткого позиціонування організації та основних напрямків діяльності, що дозволять МЦПД зайняти гідне місце серед провідних аналітичних центрів України. Також було озвучена ідея створення регіональної мережі, що дозволило б забезпечити постійну активність на регіональному рівні задля поширення ідей та напрацювань центру. Не менш важливим є створення нової фандрайзингової стратегії для реалізації нових проектів.  Стратегічними пріоритетами визначено:  Стратегічний пріоритет №1 – Розбудова інституційної спроможності МЦПД  Підвищення організаційної спроможності Посилення інституційної сталості Зовнішні комунікації  Стратегічний пріоритет №2 – Зовнішня політика, безпека та миробудівництво Мирне врегулювання Європейська інтеграція Стратегічний пріоритет №3 – Впровадження реформ та «діджиталізація» України Стратегічний пріоритет №4 – Захист прав й свобод людини і громадянина Стратегічний пріоритет №5 – Сталий економічний розвиток Член Наглядової Ради, доктор історичних наук Ігор Жалоба запропонував одним із можливих векторів діяльності МЦПД визначити варіанти можливої співпраці саме з активною молоддю в регіонах задля тиражування успішних кейсів. В свою чергу, Денис Пріймягі ініціював пропозицію створення нових форматів для аналітичних продуктів МЦПД, що дозволить збільшити кількість зацікавленої аудиторії та потенційних стейкхолдерів. Також членами Наглядової Ради попередньо на квітень заплановано проведення загальних зборів Громадської організації «Міжнародний центр перспективних досліджень».

Внутрішня політика

Україна: підсумки 2017 та виклики 2018

2017 рік супроводжувався постійною політичною турбулентністю. Прориву у структурних реформах не відбулось, але деякі точкові зміни все ж таки вдалося провести (пенсійна, медична, освітня реформи тощо).  У зовнішній політиці Україні вдалося досягти довгоочікуваних цілей у відносинах з ЄС (запровадження безвізового режиму та набуття чинності Угоди про асоціацію) та уникнути серйозного погіршення відносин з новою президентською адміністрацію в США. Однак наприкінці року міжнародні позиції України були ускладнені внутрішніми скандалами, корупцією, відсутністю реформ, а також погіршенням відносин майже з усіма сусідами. Загалом рік характеризувався як досягненнями так і провалами українського уряду в економічній політиці. Головним же наслідком його діяльності стало перебалансування економічних, соціальних та ресурсно-екологічних складових розвитку. При цьому, економіка України у 2017 році продовжувала повільно зростати і цих темпів росту без майбутніх дієвих кроків уряду буде недостатньо для економічного прориву у 2018 році, який виявиться не простішим за нинішній рік. Більше про підсумки та можливі виклики у майбутньому році дізнавайтеся в ґрунтовному аналізі "УКРАЇНА: підсумки 2017 та виклики 2018", який підготувала команда експертів Міжнародного центру перспективних досліджень.