Внутрішня політика

Прес-конференція Президента: більше питань ніж відповідей?

15.05.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Президент України Петро Порошенко провів довгоочікувану прес-конференцію, останнє спілкування гаранта з журналістами відбулось у червні 2016-го року. Причиною такого зволікання скоріше за все була не велика завантаженість, а відсутність “перемог”. Безперечно мова йде про впровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Дата проведення прес-конференції теж символічна – День Європи та фінал “Євробачення”. Під європейські зірки також була стилізована і сцена виступу гаранта. Тобто, лейтмотив спілкування з журналістами та головні акценти виступу Президента були цілком прогнозованими - зазначає експерт МЦПД Ігор Петренко.

Найголовніші тези відповідей:

Безвізовий режим. Більше 3,3 мільйона українців вже отримали біометричні паспорти. Зараз громадяни України мають можливість подорожувати без віз до 52 країн. У червні ця кількість збільшиться ще на 34 країни. Президент повідомив, що Сенат Нідерландів 30 травня проголосує за безвізовий режим між Україною і ЄС. Громадяни України в Донбасі і Криму зможуть скористатися перевагами безвізового режиму, коли Україна відновить контроль над Кримом і Донбасом, підкреслив Президент.

Розмови з Путіним, АТО та українські заручники. Порошенко зазначив, що в останній розмові просив Путіна негайно звільнити українського журналіста Романа Сущенко. Наслідком переговорів, за словами Президента, стала зустріч Сущенка з родиною. Також в цій розмові Порошенко обговорив долю й інших заручників. Також гарант зазначив, що примусової евакуації людей з “сірої зони” АТО, зокрема, з Авдіївки – не буде.

Вбивство журналіста Павла Шеремета. Порошенко зазначив, що після вбивства журналіста він звернувся до посольств різних країн і ФБР. Сьогодні він незадоволений ходом розслідування, адже вбивці ще й досі не знайдені. Порошенко подякував журналістам за їх розслідування. За словами гаранта, після показу фільму “Хто вбив Павла” він зателефонував голові Нацполіціі і попросив його зустрітися з журналістами. У понеділок, 15 травня, фігурант фільму, екс-співробітник СБУ Устименко викликаний на допит. Порошенко додав, що шість разів зустрічався з представниками слідчої групи. Тим не менше він наголосив, що АП не буде дублювати слідство і цим повинні займатися компетентні органи. Він повідомив, що 2-3 тижні тому зустрічався з мамою і дочкою Шеремета. Порошенко запропонував журналістам дати йому пропозиції, як він може допомогти розслідуванню.

Новий Голова Нацбанку. Президент зазначив, що цим питанням займається Верховна Рада. Хоча він розглядає декілька кандидатур, але озвучить їх прізвища тільки після консультацій з Парламентом. 

Плівки Оніщенка. Порошенко сказав, що ці плівки він не слухав і “не збирається слухати”. Президент підкреслив, що Онищенко мав би звернутися до слідчих органів, прийти в суд, дати пояснення і в суді захищатися. Президент порадив втікачу нардепу приїхати в Україну, дати свідчення і сприяти притягненню винних у корупції до відповідальності.

Другий термін президенства. На питання щодо другого строку Порошенко прямо не відповів. Лише зазначив, що у нього є ще два роки президентських повноважень і зарано говорити про склад потенційних кандидатів. А до свого активу як потенційного кандидата відніс безвіз, Угоду про асоціацію з ЄС, притягнення до відповідальності Віктора Януковича. Як мінуси своєї кандидатури зазначив певні кадрові прорахунки і гальмування реформ. Також президент пообіцяв подальше зменшення своїх повноважень: будуть ліквідовані посади голів ОДА.

Прослуховування журналістів. Запитання щодо переслідування журналістів, які критикують владу, зі сторони СБУ. Президент відповів, що ніколи за свою історію Україна ще не мала такого рівня свободи стосовно журналістів та громадських діячів. Він також нагадав, що СБУ працює в умовах гібридної війни з Росією, тож до її роботи треба ставитись із розумінням. Однак запевнив, що ще в 2015-му році відмовився від отримання спеціальних довідок, які збирають спецслужби.

Розслідування справи Януковича. Дану справу гарант назвав першим прецедентом за всю історію незалежної України і великим досягненням ГПУ. Також зазначив, що конфісковані кошти Януковича будуть вкладені в оборонну сферу України та інфраструктурі проекти.

Співпраця з США та їх участь у Норманському форматі. Президент підкреслив, що Україна розраховує на підтримку з боку США, зокрема, і у нормандському форматі. За словами Порошенко, він провів декілька “блискучих телефонних розмов” з президентом США Дональдом Трампом. Порошенко повідомив, що найближчим часом буде обрано спеціального представника США, відповідального за координацію взаємодії з Україною. Президент підкреслив, що США “були і є учасниками Нормандського формату”.

Блокада непідконтрольних територій. Торгова блокада непідконтрольних Україні територій буде знята тільки після припинення вогню з боку бойовиків і повернення захоплених підприємств.

Робота генпрокурора Юрія Луценко. Порошенко задоволений роботою Луценко. За словами президента, є хороша статистика щодо передачі в суд справ по Майдану, по корупції, і, нарешті, до суду передано справу Януковича. Президент зазначив, що загальна сума, яка була “мобілізована за рік” Генпрокуратурою під керівництвом Луценка перевищує 50 мільярдів гривень.

Мінські домовленості. За словами Порошенко, Мінські угоди дають можливість йти Україні до міжнародних судів з позовами проти РФ. Під цими угодами є підпис президента Росії Володимира Путіна і цим ситуація України відрізняється від ситуації в Осетії, підкреслив Порошенко. Він додав, що санкції проти Путіна застосовуються за невиконання мінських угод. Україна не може досягти миру тому, що глава РФ мінські угоди виконувати "не хоче і не збирається". Однак саме ці угоди "дозволяють продемонструвати всьому світу, хто винен в цьому", заявив Порошенко.

Одеський припортовий завод. Порошенко розраховує до осені отримати чітку картину по приватизації Одеського припортового заводу і вважає неприйнятним його банкрутство. Єдиним виходом, і не тільки в ситуації з ОПЗ, Президент назвав приватизацію для ліквідації потенційного джерела корупції.

Бізнес Президента. Журналісти не згадали про сумнозвісну Липецьку фабрику, яка чи то ліквідовується, чи то ні, проте згадали про інший бізнес Порошенка – Міжнародний інвестиційний банк, який демонструє неабияку динаміку росту на фоні стагнації іншого банківського сектору. Президент запевнив, що показники росту прибутків банку з’явились через поповнення резервів і поскаржився, що не може передати банк в “сліпий траст”, як “Рошен” без зміни українського законодавства.

Питання кримських татар. Порошенко готовий подати зміни до Конституції про статус автономії кримських татар, як тільки роботу над ними закінчить конституційна комісія. Президент назвав помилкою незатвердження такого статусу українською владою раніше. Формат автономії буде запропонований йому комісією, в роботі якої беруть участь представники Меджлісу, а зміни, по словам Порошенко, найближчим часом повинні бути подані на розгляд парламенту.

Якщо загалом аналізувати прес-конференцію, то можна відзначити, що Порошенко був готовий до неприємних тем, хоча щодо деяких питань йому було важко приховати роздратування. Змістовно спілкування Президента містило мало конкретики і нагадувало розмову: питання – “Чому?”, відповідь – “Тому що!”.

Не втішними є слова Президента щодо “Мінських угод”, адже апелювання до “вини Путіна” не може замінити реальний пошук рішень й аналіз варіантів вирішення конфлікту на Донбасі. Фактично це демонстрація відсутності стратегії та небажання її шукати. Безальтернативність у вирішенні даного питання ставить Україну у глухий кут. “Мінські домовленості” провалені вже майже два роки, а сама Росія починає потроху з них виходити фактично запускаючи механізм анексії цієї території. Тому запеклий захист Президентом “Мінських угод” є поганим сигналом з огляду на реалії ситуації, що склалась.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Толерантність - це культура любові, - Любко Дереш

20 вересня у Хмельницькому відомий український письменник Любко Дереш зустрівся зі студентами та молоддю в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу" за сприяння Програми розвитку ПРООН в Україні. “Для себе тему толерантності я сприймаю трохи ширше і називаю її культурою любові. У свій час мене надихнула книга Стівена Кові “7 звичок надзвичайно ефективних людей”. Якраз тоді я повертався із Єгипту і шукав спосіб, як діяти далі, щоб бути високоефективним. І з'ясував, що людина в житті тоді ефективна, коли в неї з'являється місія”, - зазначив Любко Дереш. “І тоді я зрозумів, що мені для себе нічого не потрібно. Тільки коли я беру за когось відповідальність, я починаю одразу діяти. Це допомагає нам розкриватися, коли ти хочеш допомагати іншим. Або коли ти даруєш подарунки, в тебе з'являється щось інакше, щось нематеріальне. Ти віддаєш, а при цьому в тебе щось прибуває. Відчуття, ніби всередині стільки внутрішнього багатства і це відчуттям близьке до відчуття щастя”, - додає він. “Я хочу будувати культуру любові своїми книжками, своїм життям. І сам хочу будувати цю культуру любові. Зараз ми живемо в культурі страху. Наше суспільство побудоване на принципах страху і користі, вони визначають більшість аспектів життя. Влада, преса, - вони всі роблять акцент на тому, що страх є визначальним. Любов - це те, що може прийти на зміну страху, тоді коли ми починаємо довіряти іншим, вірити в те, що є частинкою одного цілого”, - каже Любко.

Внутрішня політика

МЦПД розпочинає комунікаційну кампанію "Віднайти повагу"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ПРООН в Україні ініціює комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу".  В рамках проекту передбачено створення інституту «Посланців доброї волі ПРООН» в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Багаторівнева комунікація в суспільстві з даного питання буде належати моральним авторитетам, лідерам думок- українцям, які здобули визнання в різних сферах. Протягом проекту передбачено проведення  серії заходів – публічних лекцій, дискусій для соціально активних груп населення в різних регіонах України задля просування та утвердження принципів взаємоповаги, толерантного ставлення та прийняття інших точок зору в українському суспільстві.  Отож, наразі до проекту долучилися: Любко Дереш, письменник; Наталія Сумська – Народна артистка України; Катя Чілі - співачка; Андрій Куликов – журналіст, медіа-експерт;Лариса Денисенко- правозахисниця, письменниця; Алевтина Кахідзе –художниця; Михайло Мінаков - філософ;  Євген Захаров – правозахисник; Гульнара Абдулаєва – історик, телеведуча; Слава Варда –  майстер спорту, телеведучий; Мар’яна Савка – літературознавець, письменниця; Павло Вишебаба - музикант, співзасновник еко- та зоозахисної громадської організації "Єдина планета".        

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 3

Пропонуємо вашій увазі третій випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – «Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» (надалі – Проект), що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні. У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  У цьому випуску пропонуємо вашій увазі матеріали, що присвячені : Викриттю корупційних дій  міськради Кропивницького; Зловживанням в сфері комунальної власності у Львові Тендерам на державні закупівлі в Черкасах та «традиційним» переможцям цих тендерів Масовому «дерибану» комунальних приміщень в Одесі Специфіці ремонту доріг  в Чернівцях Рекомендаціям місцевій владі щодо покращення прозорості та відкритості бюджетних процесів за участю громадян. Слідкуйте за оновленням наших регіональних рейтингів! Рейтинг найбільш прозорих 50 міст України  та 22 областей    можна знайти за посиланням http://transparency.icps.com.ua Рейтинг найбільш фінансово спроможних областей та міст України можна знайти за посиланням http://budgets.icps.com.ua  Рейтинг областей за рівнем розвитку регіонального бізнес-середовища можна знайти за посиланням  http://http://competitiveness.icps.com.ua Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/08_nl.pdf

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 2

Пропонуємо вашій увазі другий випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні. У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації. У цьому випуску пропонуємо вашій увазі матеріали, що присвячені: Презентації  рейтингу  прозорості 22-ох регіонів України, розробленого експертами МЦПД (Україна) та Transparency International Словаччина; Порушенням процедурних питань у Хмельницькій міськраді при підготовці чергової сесії; Закупці Чернівецькою міською радою вживаних тролейбусів в аварійному стані; Аналізу позиції міста Одеса в рейтингу прозорості міст; Зловживанням у місті Кропивницький при озелененні міста; Викриттю  окремих схем дискримінації учасників торгів при  здійсненні державних закупівель; Рекомендаціям місцевій владі щодо покращення прозорості  та відкритості  бюджетних процесів за участю громадян. Повна версія Вісника - /assets/uploads/images/images/eu/nl_02_07_17_.pdf

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг

Вже традиційно МЦПД представив аналітичний вісник Inside Ukraine дипломатичному корпусу. Ігор Петренко, в частині державні рішення, підбив підсумки трьох років президентства Петра Порошенка. Щодо сфери зовнішньої політики, то Україна досягла прогресу на шляху європейської інтеграції. Набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, застосовується поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка спрощує доступ українських товарів на ринок ЄС. З 11 червня 2017 року почав діяти безвізовий режим, який став одним з найвідчутніших здобутків України, - зауважила Ірина Івашко. За президентства Порошенка Україна фактично вичерпала «вікно можливостей» у сфері євроінтеграції, які ЄС готовий був надати Києву на нинішньому етапі. Як наслідок, у найближчому майбутньому пріоритетність проєвропейського вектору України може опинитися в залежності від готовності ЄС запропонувати нові формати зближення чи інші привабливі стимули для внутрішніх перетворень за відсутності перспективи членства в ЄС. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що зі здобуттям незалежності для України, що успадкувала радянську систему пенсійного забезпечення, яка передбачала тільки солідарний рівень, гостро постало питання формування нової пенсійної системи, яка відповідала б актуальним соціально-економічним умовам. 25 років в Україні тривають спроби здійснити пенсійну реформу, проте результат поки що не втішний. Адже запропонований урядом проект важко назвати повно- цінною системною реформою, яка кардинально змінить існуючу пенсійну реформу. Також слід враховувати, що формування ефективної пенсійної системи потребує цілого ряду реформ в суміжних сферах, як то фінансова, податкова та соціальна