Внутрішня політика

Досвід реформ в Словаччині - дорожня карта для України

18.07.2016

Словаччина, яка після падіння комуністичного режиму пережила непростий період перебудови економіки, завдяки правильно проведеним реформам змогла продемонструвати вражаючі темпи зростання. Досвід змін, запроваджених урядом Мікулаша Дзурінди, для сучасної України є безцінним джерелом знань і прикладом, як можна провести реформи швидко і ефективно.


Куди прийшла Україна
Сьогодні Україна намагається здійснити багато реформ – і часто результат далекий від очікувань. Так, є помітні успіхи: реформа поліції, адміністративна децентралізація, реформа системи Мінтрансу. На жаль, це майже все.

Але де ж ті нагальні реформи, на які так чекає українська економіка? Де реформа Пенсійного Фонду, який з урахуванням свого суцільного банкрутства на багато років вперед не заслуговує такої назви? Буксує реформа ринку праці, тому що відсутній базис для якісного оновлення системи відносин "роботодавець – працівник".

Може, варто подивитися навколо – чого досягли наші сусіди, особливо ті європейські країни, які, як і Україна, починали грати на капіталістичному ринку, маючи на руках лише "соціалістичні" активи. І в цьому контексті саме Вишеградська четвірка – Польща, Словаччина, Угорщина і Чеська республіка – повинні стати прикладом того, як можна успішно втілювати реформи, навіть незважаючи на внутрішнє неприйняття суспільством певних економічних обмежень.

Втім, і серед цих країн є одна, чия динаміка розвитку є найбільш вражаючою, а її стратегія визнана найуспішнішою. Нові виробництва, головне з яких – потужний автомобільний кластер світових марок, які сукупно виробляють понад 300 000 авто на рік, сучасна металургія, вдало продана на приватизаційних аукціонах інвесторам "US Steel", високі соціальні стандарти – все це про Словаччину, нашого сусіда, чиї пейзажі видно прямо з центру Ужгорода.

Після повалення комуністичного режиму в 1989 році історія Словаччини нагадувала подорож на "американських гірках", коли періоди стабільності швидко змінювалися турбулентними і важкими економічними обставинами. В цілому, з причини вкрай невдалого управління країною урядом Володимира Мечьяра у 1993-1998 рр., фактично визнаного експертним середовищем некомпетентним, країна отримала сумне прізвисько "Чорна діра Європи". Потрапивши в складну ситуацію високих ризиків безробіття та падіння рівня життя, які могли принести кардинальні реформи, Мечьяр вибрав улюблену тактику українських урядів усіх часів – говорити про реформи замість того, щоб реалізовувати їх. Крім того, була дуже сумнівна приватизація державних підприємств, був сформований пул словацького бізнес-політичного "олігархату", наближеного до прем'єр-міністра.

НЕП імені Дзурінди
На щастя для Словаччини, в 1998 році до влади прийшов центристський уряд Мікулаша Дзурінди, який проголосив курс на скорочення розриву, зокрема, з економікою Чехії, а також на повну євроінтеграцію країни. У 2000 році Словаччина стала членом Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), у 2004 році вступила до НАТО і ЄС разом з іншими країнами Вишеградської четвірки.



Але найцікавіше відбувалося в економічній сфері. Незважаючи на те, що в уряді витали різні думки щодо плану конкретних дій, Дзурінді вдалося розв'язати головну на той час проблему Словаччини – реформувати неефективні державні банки і створити умови, за яких іноземні інвестори почали активно входити в країну.

Три головних державних банку, які в 1998-1999 роках були на межі колапсу, отримали реструктуризацію заборгованості перед бюджетом, яка обійшлася в 12% ВНП! Але це було того варте, оскільки після санації всі вони отримали вливання інвестиційного капіталу з Австрії, Німеччини та Італії.

Стратегічні інвестори почали роботу в таких галузях як телекомунікації, енергодистрибьюторські компанії, газопостачання, а протягом другого терміну Мікулаша Дзурінди – і в енергогенерації. Таким чином, мало місце підвищення тарифів до економічно обґрунтованих, але головним досягненням стало створення дійсно незалежного регулятора, який був повністю відокремлений від держави і орієнтувався виключно на ринкову вартість енергоносіїв.

Це був дуже символічний процес, оскільки протягом 1994-1998 років тільки одна іноземна компанія придбала об'єкт у Словаччині, тоді як наближені до влади місцеві бізнесмени приватизували понад 400 об'єктів! Сумні паралелі з українською приватизацією напрошуються самі собою. Постійні натяки спочатку прем'єра Яценюка, а потім Гройсмана на майбутній масштабний розпродаж великих державних підприємств викликають питання про те, чи планують дати доступ до участі в торгах тим, хто дійсно готовий інвестувати в модернізацію та розвиток виробництва, як це зробили переможці приватизаційних конкурсів в Словаччині?

Другий прем'єрський термін Дзурінди почався в 2002 році, і це був рік, який сформував обличчя сучасної Словаччини – лідера регіону за обсягом прямих іноземних інвестицій. Урядова коаліція визначила своїм пріоритетом впровадження семи головних реформ:

1. Реформа макроекономічного планування та управління державними фінансами.

2. Податкова реформа.

3. Пенсійна реформа.

4. Реформа системи охорони здоров'я.

5. Реформа ринку праці.

6. Реформа системи державного управління та фіскальна децентралізація.

7. Поліпшення бізнес-клімату в країні.

Питання в тому, що саме з цього переліку вже зараз робиться в Україні і які результати цього процесу? Формально, більшість реформ з аналогічними назвами вже запущено. Але чого ж не вистачає для цієї ефективності? Що робити Україні прямо зараз?

Існує кілька речей, які, на думку експертів, повинні стати основою для змін на краще. В першу чергу, це реформа управління державними фінансами та впровадження середньострокового бюджетного планування, як це прийнято у всіх розвинених країнах. Можливість планувати доходи і витрати бюджету на кілька років вперед кардинально поліпшить якість управління, зокрема, капітальними видатками, а також позбавить Міністерство фінансів від ролі "пожежного касира", зробивши його, в свою чергу, розробником планів фінансового розвитку України.

Інша річ, на яку постійно нарікає бізнес в Україні – це непередбачувані зміни в податковому адмініструванні. Після податкової реформи в Словаччині фактично діяло вето на поправки до Податкового кодексу, кожний новий податок приймався не за 2 місяці до кінця фінансового року, як це буває в Україні, а після 4-6 місяців ретельного обговорення з експертним співтовариством і узгодження процесу з усіма стейкхолдерами. Запровадження нових акцизів щороку без урахування думки компаній, які працюють з підакцизними товарами – як імпортерів, так і експортерів – це ще одна сфера, де потрібен чіткий план дій, діалог з бізнесом і побудова довіри до Державної фіскальної служби.

На жаль, одна з головних українських проблем сьогодні – це відсутність політичної волі для проведення необхідних реформ через побоювання зростання соціального невдоволення. Реформи – це обмеження, це зміни, це нове середовище й нові обставини для багатьох людей. Але чому, впроваджуючи реформи в енергетичному секторі, які в короткостроковій перспективі негативно вплинуть на бюджет кожної української родини, уряд і президент забувають запропонувати суспільству ті реформи, які зможуть це компенсувати, – радикальне спрощення умов ведення бізнесу, гнучке і лояльне податкове законодавство, ефективний і збалансований Трудовий кодекс.

Сьогодні головним локомотивом і драйвером впровадження нових економічних підходів в країні є громадянське суспільство, зокрема, численні аналітичні центри та освітні проекти, які першим пунктом порядку денного вважають термінове реформування фіскальної та бюджетної сфер. Це включає також спільні проекти із зарубіжними колегами, такі як проект "Прозорість бюджетів регіонів і їх регіональних центрів в Україні", який Міжнародний центр перспективних досліджень (Київ) реалізує спільно зі Словацьким інститутом економічних і соціальних реформ (INEKO, Братислава). Портал створений в рамках проекту, що містить дані про фінансове "здоров'я" усіх областей України та обласних центрів, підготовлених за методикою, яка була основою словацької реформи децентралізації державних фінансів.

Досвід країн Вишеградської четвірки і, зокрема, Словаччини, для сучасної України є безцінним джерелом знань і підходів до реформування економіки країни, в тому числі завдяки етнокультурній близькості. Важливо, щоб український уряд і чиновники хотіли почути поради тих, кому вдалося досягти значно кращого результату, незважаючи на такі ж проблеми на початку шляху.

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine»

У середу, 26 січня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де обговорювалися загрози та виклики дестабілізації в Україні. Під час заходу старший радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, український дипломат Олександр Чалий, а також експерти МЦПД Анастасія Галушка, Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 101-й випуск вісника «Inside Ukraine». МЦПД обговорив із дипломатами політичні, безпекові та економічні загрози та виклики, які стоять перед Україною, зокрема можливість нового російського вторгнення. За додатковою інформацією, замовленням, розглядом питання та ознайомленням з умовами підписки звертайтесь на e-mail: [email protected]

27.01.2022
Внутрішня політика

Експертна дискусія «Економічні та банківські реформи для європейської інтеграції України» (АНОНС)

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерсті Henry Jackson Society проведе експертну дискусію на тему «ЕКОНОМІЧНІ ТА БАНКІВСЬКІ РЕФОРМИ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ», яка відбудеться 20 грудня о 17:00 (за київським часом) в онлайн форматі в Zoom. Посилання для участі: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_imT6teDhS7W6O0euLvFcMg З часу підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, країна запровадила широкий спектр реформ щодо своєї інтеграції згідно Угоди про глибоку та всеосяжну вільну торгівлю (DCFTA) та досягнення безвізового режиму з Шенгенською зоною. Однак, незважаючи на позитивні досягнення, є ряд «сліпих зон». Банківський сектор також був важливою сферою, де відбулися ці реформи, і його капітальна перебудова сприяла боротьбі України з корупцією. Підвищення спроможності банків ефективно запобігати фінансовим кризам та надавати послуги розглядається як необхідна передумова успішної економічної політики. Водночас, вплив проблемних факторів глобальної пандемії, зокрема уповільнення темпів зростання світової економіки та карантинні обмеження в країні, вплинули на банківський сектор України. На панелі обговорюватиметься, які сфери реформ необхідно вдосконалити в рамках європейської інтеграції України. Запрошені експерти, представники банківського сектору та зацікавлених організацій та установ окреслять поточний стан реформ та охоплять такі питання: • Які основні успіхи та невдачі ключових економічних реформ в Україні на шляху до ЄС? • Які основні економічні досягнення 2021 року та прогноз на 2022 рік? • Чи є «сліпі зони» нинішніх реформ? • Які результати довгострокової банківської реформи? • Чи є нинішнє керівництво НБУ ефективним і незалежним? • Чи зможуть банки стати рушієм української економіки та допомогти подолати прогалини в економічному розвитку?

16.12.2021
Внутрішня політика

Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти

У п’ятницю, 24 вересня, в Одесі відбувся круглий стіл «Вибори без вибору»: проведення голосування до Державної Думи Російської федерації на тимчасово окупованих територіях України: політико-правові аспекти та наслідки для безпеки регіону». Захід організований та проведений Міжнародним центром перспективних досліджень. В круглому столі прийняли участь: Ярослав Католик – модератор круглого столу, регіональний координатор «Міжнародного центру перспективних досліджень»; Ольга Айвазовська - голова правління Громадської мережі ОПОРА, координатор політичних програм; Ігор Петренко – директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень; Віталій Андрієвський – директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова), доктор історії; Анатолій Бойко – голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»; Артем Філіпенко – завідувач відділом досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Братчук – голова Громадської ради при Одеській обласній державній адміністрації, директор Південного філіалу Українського центру соціальної аналітики. Під час заходу експерти обговорили особливості та правові наслідки організації та проведення виборів до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Респібліці Крим та окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Учасники круглого столу погодились із тим, що виборчий процес в Російській Федерації проходив без дотримання демократичних принципів, свободи слова та при відсутності рівних можливостей провладних та опозиційних політичних сил здійснювати агітаційну кампанію. Крім того, владою Російської Федерації масово використовувались технології фальшування результатів виборів, про що свідчать повідомлення самих російських ЗМІ. У зв’язку з обмеженням можливості міжнародним організаціям, зокрема ОБСЄ, направити спостерігачів на парламентські вибори, говорити про прозорість та легітимність виборів не доводиться. Експерти наголосили, що організація та проведення виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – Автономній Республіці Крим, місті Севастополь та окремих районах Луганської та Донецької областей – в черговий раз продемонстрували, як політичне керівництво РФ нехтує нормами міжнародного гуманітарного права та зобов’язаннями в рамках багатьох міжнародних договорів. Видача українським громадянам паспортів РФ в обхід Конституції та законів України, а також примушування українських громадян брати участь в незаконному голосуванні грубо порушують державний суверенітет України та спрямовані проти територіальної цілісності України. За таких умов проведені Російською Федерацією вибори на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та нелегітимними, а їх результати не можуть мати жодних юридичних наслідків і не можуть визнаватися світовою спільнотою. «Виборів, як конкурентного демократичного інституту, в Російській Федерації не відбулося. Що нам робити в ситуації, коли частина територій по факту інтегровано в політичне середовище Російської Федерації!? Ми знаємо, що, по офіційним даним, 611 тисяч людей на окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей отримали паспорти РФ. І близько 360 тисяч взяли, начебто, участь у виборах. Дані цифри варто ставити під сумнів, особливо щодо тієї категорії громадян, що брали участь в голосуванні в онлайн-спосіб», – заявила Ольга Айвазовська, відзначивши, що політична інтеграція є дуже небезпечною для України та свідчить про черговий етап по захопленню українських територій. Ольга Айвазовська висловила надію, що Україна зафіксувала достатньо доказів чергових кроків Російською Федерацією щодо інтеграції окупованих українських територій та порушення нею норм міжнародного права. Вказані докази мають бути представлені на усіх можливих міжнародних майданчиках, зокрема, під час найближчого засідання ПАРЄ. Це має стати аргументом для збереження існуючих та накладання нових санкцій проти Росії та залучених до проведення незаконних виборів осіб. «Ні ОБСЄ, ні ПАРЄ офіційно не спостерігали за виборами в Російській Федерації. Відповідно, їхніх звітів не буде. Отже не буде підстав для невизнання цих виборів. Російська Федерація створила умови, коли ОБСЄ не змогло направити спостерігачів. Начебто через пандемію не можна пустити 500 спостерігачів, а лише 40. Але ОБСЄ на такій великій території просто фізично не зможе 40-ма спостерігачами забезпечити ефективний моніторинг виборчого процесу на всій території Росії», – зазначила Ольга Айвазовська. Директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова) Віталій Андрієвський назвав вибори до Держдуми «спецоперацією по закріпленню влади Путіна». «Насправді, організація виборів у Придністров’ї та на Донбасі є мобілізацією «мін» російського миру, які «розкладені» Російською Федерацією на пострадянському просторі, зокрема, у вас на Донбасі та у нас в Придністров’ї. Росія намагається періодично їх перевіряти, щоб в час «Ч», коли Донбас повернеться під контроль України, люди, які приймали участь у цих виборах і голосували так, як потрібно Росії,  дестабілізували ситуацію в Україні. Аналогічна ситуація і в Придністров’ї», – наголосив Віталій Андрієвський та підкреслив, що Україні та Молдові потрібно розраховувати на самих себе та об’єднатися для пошуку спільних інструментів забезпечення регіональної безпеки. «Проведення виборів на окупованих територіях України не відповідає Мінським угодам та формулі Штайнмайєра. Зате завдяки діям Росії Україна може піднімати питання корекції «Мінську». Ми отримали можливість поставити питання перед країнами, які беруть участь в Нормандському форматі, про те, що Мінськ в його нинішньому стані неможливий для виконання через позицію Росії», – зауважив Артем Филипенко. За результатами круглого столу учасники прийняли звернення до міжнародної спільноти та міжнародних організацій із закликом не визнавати результати виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, Республіки Молдова та Грузії (текст Спільної заяви додається). Детальніше з позицією спікерів та ходом обговорення питань порядку денного круглого столу можна ознайомитись на відеозаписі – https://youtu.be/bqQGTBojgmI.

29.09.2021
Внутрішня політика

МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року

У цьому бюлетені експерти зібрали цікаві матеріали про заходи, які були реалізовані в різних куточках України, та проаналізували їх вплив на громаду та регіони. Зокрема, оцінили важливий захід, який наблизить Україну до енергетичної незалежності та зменшить залежність від Російської Федерації – це відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі до 30-ї річниці незалежності України. Важливими для наближення України до своєрідної інтелектуальної незалежності є заходи у сфері освіти. Експерти позитивно оцінили запуск шкільного громадського бюджету з метою залучення учнів до розвитку громадського простору та взаємодії з органами місцевого самоврядування міста Тернопіль. Таку практику підхоплюють та впроваджують і інші міста України, що матиме хороший ефект в майбутньому. Також, зважаючи на брак шкіл у великих містах та відсутність хороших умов у закладах освіти в багатьох регіонах країни, ремонт школи в Одесі за підтримки Європейського інвестиційного банку вплине на якість навчання школярів цієї школи та підвищить рівень освіти по закладу вцілому. Експертка з міста Хмельницького на власному досвіді перевірила чи запустили рейковий автобус за маршрутом «Шепетівка - Кам’янець-Подільський», якого так чекали жителі Хмельниччини та запуск якого, за інформацією на офіційному сайті Хмельницької ОДА, є першим прикладом успішної співпраці між органами місцевої влади та АТ «Укрзалізниця». Текст доповнений яскравими авторськими фото потяга. Розробка нового «Порталу відкритих даних» у Дніпрі була оцінена позитивно, проте є ряд зауважень та питань від експертів. Також, цікавим є аналіз роботи Інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування та його вплив на корупційні діяння, який отримав найнижчу оцінку від експертів, але такі кейси варті уваги для того, щоб зробити роботу над помилками та розробити ефективний план дій на майбутнє.   НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ   Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 2.5 88.33 220.83 I Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 2.67 81.67 217.78 II Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 2.5 85 212.5 III Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 2.33 71.67 167.22 IV У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 2 60.83 121.67 V Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -2.2 60.6 -133.32 VI   Також, дана публікація містить підбиття підсумків з оцінки політик за 2020-2021 рік.   Підсумковий рейтинг заходів за 2020-2021 рік виглядає наступним чином:   Місце Назва Фінальна оцінка [-300; 300] Видання бюлетеня* 1 У Волинській області проведені перші в країні відкриті аукціони щодо продажу бурштину 257,36 3 видання 2 Дегазація Малашівецького сміттєзвалища 228,89 3 видання 3 Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 220,83 5 видання 4 Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 217,78 5 видання 5 У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 217,78 2 видання 6 Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 212,50 5 видання 7 Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 208,33 2 видання 8 Відновлення роботи аеропорту в Чернівцях 192,80 1 видання 9 Всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale 189,60 1 видання 10 Аеропорт в Житомирі готується до реконструкції та прийому міжнародних рейсів 175,00 4 видання 11 Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 169,72 2 видання 12 Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 169,17 2 видання 13 Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 167,22 5 видання 14 Організація  освітнього процесу під час пандемії 162,50 4 видання 15 Міська програма Дніпра щодо сприяння ОСББ 140,56 3 видання 16 Виклики на шляху до впровадження реформ на місцях 140,00 3 видання 17 Створення ГІС-порталу на Херсонщині 130,00 2 видання 18 Погодження співфінансування для Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги (Черкаська область) 128,30 1 видання 19 Крюківський вагонобудівний завод: труднощі та подальші перспективи 122,22 4 видання 20 У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 121,67 5 видання 21 Розвиток туризму в Кропивницькому 118,80 4 видання 22 Рівненська територіальна громада й е-квиток 100,00 4 видання 23 Підписано кредитну та грантову угоду Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР (м, Хмельницький) 96,00 1 видання 24 Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 80,97 2 видання 25 Найбільші державні прапори із флагштоками 40,83 3 видання 26 Про створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» -27,20 1 видання 27 Харківська область: виплати лікарям на випадок захворювання на COVID-19 -70,00 3 видання 28 500 мільйонний кредит для Одеси -80,70 1 видання 29 Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -133,32 5 видання 30 Сумська область: скасування контролю стічних вод підприємств -204,44 4 видання   Розбір та аналіз заходів, які впроваджують органи місцевого самоврядування є актуальним та важливим фактором для того, щоб визначити їх ефективність – як економічну, так і соціальну. Також, це дає можливість визначити різні сторони заходу та вибудувати стратегію для подальшого прийняття рішень та усунення недоліків. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021)   *Перше видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_oct_2020_ukr_.pdf Друге видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jan_2021_ukr.pdf Третє видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_apr_2021_ukr.pdf Четверте видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jul_2021_ukr.pdf   **Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом серпня – вересня 2021 року. window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');

28.09.2021