Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

16.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями.

Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу.

Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту.

Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції, тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу

Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду.  Створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн. 

Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Як порозумітися заради майбутнього?

В рамках комунікаційної кампанії з підтримки взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» в Антикризовому медіа-центрі м. Краматорськ відбулася зустріч Посланців толерантності ПРООН в Україні письменника Любка Дереша та еко- зооактивіста, музиканта Павла Вишебаби. З початку збройного конфлікту на сході України все більш загострюється непорозуміння між людьми, які мають різні точки зору на події, що відбуваються. І поки політики та влада доволі повільно шукають шляхи вирішення цього конфлікту, дванадцять посланців доброї волі, серед яких відомі письменники, актори, творчі діячи та журналісти, проводять зустрічі по всій країні задля просування та утвердження принципів взаємоповаги та прийняття інших точок зору. «Ми долучилися цього проекту, щоб на прикладі міжнародного досвіду перейти від мови конфронтації до діалогу, навчитися слухати й розуміти тих людей, думки яких нам видаються такими несхожими, – зазначив під час прес-конференції Любко Дереш. – Перш ніж ми зможемо підійти до конструктивного вирішення питань війни, нам потрібно знайти діалог порозуміння усередині країни. Цей діалог може відбуватися лише на основі поваги. Навіть розуміючи, що ця людина ніколи не прийде на твої позиції, ти зберігаєш всередині цю повагу». Підґрунтям для діалогу, на думку Павла Вишебаби, може стати бажання зробити свою громаду кращою та міцнішою. «На війні захищається мир, – сказав він. – І яким ми хочемо його бачити саме в своєї громаді, треба обговорювати вже зараз, у формі діалогу, тобто об’єднуватися заради майбутнього. Толерантне суспільство має безліч переваг – економічних, екологічних, психологічних – тому ми спробуємо донести цю думку до людей».

Внутрішня політика

"Суспільству потрібен діалог. Він є одночасно і результатом, і знаряддям досягнення толерантності", - Андрій Куликов

В рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу" до студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського завітав відомий журналіст, медіа-експерт, Посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні Андрій Куликов. "Перш ніж засуджувати людину чи групу людей, згадайте, що кожен має право бути інакшим, ніж ми, оскільки ми теж інакші, ніж вони". Толерантність необхідна для того, щоб сприймати людей, які нам видаються такими несхожими, - зазначив пан Андрій під час діалогу зі студентами. Також наголосив на важливості вміння мислити та аналізувати:«Слухайте. думайте» – це гасло «Громадського радіо», яке водночас може бути і гаслом толерантності", відзначив він.      

Внутрішня політика

Закон про реінтеграцію Донбасу: головні плюси та мінуси

4 жовтня 2017 р. текст законопроекту про «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» з’явився у відкритому доступі. Даний документ (відомий як законопроект про реінтеграцію Донбасу), поданий з ініціативи Президента України, покликаний удосконалити правове регулювання ситуації, яка склалася на сході України, однак не передбачає низки кроків, необхідних для досягнення цієї мети. «Плюси» законопроекту По-перше, даний законопроект, у випадку схвалення Верховною Радою, буде першим документом, який на законодавчому рівні визнає ОРДЛО тимчасово окупованими територіями, Росію – державою-агресором щодо подій на Донбасі, а проросійських бойовиків прирівнює до «маріонеток» Кремля. По-друге, законопроект про реінтеграцію Донбасі усуває правові протиріччя, зокрема дозволяючи скасовувати режим АТО і передаючи управління в прифронтових районах від СБУ до  Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України. По-третє, законопроект визначає, що державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями має ґрунтуватися на політико-дипломатичних засобах.  «Мінуси» законопроекту По-перше, попри проголошену мету законопроект не пропонує конкретних механізмів відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями. По-друге, законопроект не враховує людський вимір, зокрема механізми забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в ОРДЛО, як-от: пенсії, соціальне забезпечення, адміністративних послуг тощо. Як наслідок можуть бути створені серйозні проблеми для українських громядан, які проживають на неконтрольованих територіях. По-третє, преамбула даного законопроекту посилається на докази агресії Росії на сході України (на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії», яка не має обов’язкового характеру), однак ігнорує беззаперечні факти агресії Росії в Криму. Саме посилання на анексію Криму та включення кримської «компоненти» дало б змогу Україні легше домогтися міжнародного визнання Росії держави-агресором. По-четверте в даному законопроекті міститься «слизька» згадка про Мінські угоди (органами державної влади України «забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень» Мінських угод. Як наслідок, виникає питання чи наявна в даному документі правова колізія: Мінських угодах стороною конфлікту визнані ОРДЛО, в даному законопроекті – Росія. Гловним ж є те, що законопроект про реінтеграцію Донбасу радше вирішує оперативні завдання, однак не містить ефективних механізмів досягнення цілей самого законопроекту, зокрема звільнення ОРДЛО та захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від збройного конфлікту.                                                    Експерти МЦПД: Ігор Петренко та Євген Ярошенко 

Внутрішня політика

Аналіз внесених змін до Кримінально-процесуального кодексу України

3 жовтня ВРУ з подачі Народного депутата Андрія Лозового (фракція Радикальної партії О.Ляшка) внесла правки в статті 219 та 284 КПК України, які зменшують терміни досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої тяжкості і півроку – для тяжких або особливо тяжких злочинів з моменту внесення даних в ЄРДР, а також вносить деякі інші зміни в КПК України. Раніше кодекс передбачав, що загальний термін досудового розслідування не може перевищувати відповідно 2, 6 і 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру. Тепер термін досудового розслідування буде обчислюватись не з моменту повідомлення про підозру, а з тих пір, коли внесуть дані про порушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань – і до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Відповідно до прийнятих норм, такий термін становить: 2 місяці – щодо кримінального проступку, 3 місяці – щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, 6 місяців – щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Що це означає на практиці? Фактично дані зміни унеможливлюють притягнення до відповідальності злочинців за тяжкі та особливо тяжкі злочини – убивства, грабежі, теракти, незаконне збагачення тощо. Як правило, розслідування подібних злочинів займає близько року (інколи навіть довше). Це пов’язано з необхідністю проведення великого масиву слідчих дій (експертиз, допитів, обшуків, арештів рахунків, отримання тимчасового доступу до документів тощо). Дані зміни також можуть призвести до закриття резонансних справ (подій на Майдані, вбивство Павла Шеремета тощо), а також  до закриття справ проти одіозних чиновників та депутатів. Також були внесені зміни до статей 242-244, 332 КПК України, якими закріпили право призначати експертизу тільки за судом. Тобто, тепер сторона захисту позбавляється свого права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати на дозвіл суду, щоб провести експертизу. Це є порушенням принципу змагальності. Також було внесено зміни до статей 303 та 307, якими передбачили повернення можливості оскарження до слідчого судді рішення (повідомлення) про підозру. А це фактично дозволить судам блокувати будь-яке кримінальне розслідування.  

Внутрішня політика

Дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні"

Сьогодні відбулася панельна дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні" в рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу", в якій взяли участь Посланці доброї волі ПРООН - Павло Вишебаба, Андрій Куликов, Катя Чілі, Любко Дереш, а також головний радник МЦПД Василь Філіпчук. Ключовою темою дискусії стало обговорення важливості та актуальності феномену толерантності в суспільстві у всіх його можливих проявах та варіаціях. Зокрема, Василь Філіпчук звернув увагу на практичний вимір толерантності, проаналізувавши рівень доходів на душу населення, зазначив, що чим вищий добробут суспільства, тим вони толерантніші. Павло Вишебаба, який є співзасновником ГО "Єдина планета", відзначив, що повага до інших, починається з усвідомлення кожного єдності з усім живим. "Толерантність - це певний тип культури, який необхідно побудувати в суспільстві. Потрібно усвідомити, що кожен з нас залежний від іншого. Якщо спробувати побудувати такий логічний ланцюжок, то коли ми це усвідомлюємо - це і є толерантність, наступним кроком йде повага, і потім - любов. Саме це і збагачує нас", - наголосив Любко Дереш.      Модератор дискусії, Андрій Куликов, підбиваючи підтримки, завершив дуже просто і водночас змістовно, - толерантність - це сила.