ЗМI про МЦПД

Ефективна пропаганда може бути тільки чесною – експерт

20.02.2015

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) 19 лютого провів дискусію на тему "Українська журналістика в умовах війни: безпристрасність vs патріотизм". 

 

В обговоренні взяли участь експерти Центру, українські та російські журналісти.

"Радіо Свобода" пропонує вашій увазі думки учасників цієї дискусії.

Денис Попович, журналіст (інтернет-видання «Апостроф»):

«В умовах бойових дій, в яких ми зараз опинились, пропаганда – надважлива річ. У військових частинах є спеціальні люди, які займаються пропагандою, цілі відділи, пропаганда виховує людей, і без неї вести інформаційну війну неможливо. На мій погляд, в Україні не налагоджена пропагандистська робота, у військах (та і в принципі в суспільстві) людям не розповідають, для чого потрібна ця війна, де її кінець. Тут ми маємо деякою мірою брати приклад з наших російських колег, які намагаються виховувати своє населення».

Жан Новосельцев, екс-ведучий програми «Гроші» («1+1»), керівник проекту TV17:

«Ви говорите про журналістику – і прославляєте пропаганду, ви говорите про російські ЗМІ, які порушують – і ні слова про українські. Ви саме займаєтесь тим, що розпалюєте війну. Ви маєте розуміти відповідальність, навіть за такий ось захід. Де баланс думок? Чому ви в один бік стріляєте? Про яку ви кажете користь пропаганди, якщо це брехня? Пропаганда в чому? У нас телеміст йде. Ми говоримо з тією стороною і знаємо, що аеропорту вже немає. Нам зі всіх ЗМІ кажуть, що він наш, ми дзвонимо Лисенку, і він каже: «Він наш». Хлопці там помирають, їм ніхто не допомагає. У цей момент уже все, це не наша територія. І в цьому плюс? Який плюс в цьому? Якщо є вибір між добром і злом, ви спитайте і там, і там, хай це буде на суд громадськості. Не нам вирішувати, ми – не боги. Від кожного слова залежить людське життя».

Євген Кисельов, російський і український журналіст:

«Голос Америки» – це пропаганда? BBC, Deutsche Welle, Свобода… З одного боку, це дуже високі стандарти журналістики, з іншої – це зовнішньополітична пропаганда. Не потрібна чорно-біла картина, журналістика набагато складніша, ніж якийсь набір стандартів, про який люблять говорити. Крім холодного висвітлення новин є сторінки думок, колонки, нариси, репортажі. Репортажі і фоторепортажі кореспондента Loa Angeles Times Сергія Лойка про захисників Донецького аеропорту – це не позитивний приклад пропаганди? Вони увесь світ обійшли. Викривлювати інформацію, брехати – про це питання навіть не стоїть. Давайте, умовно кажучи, всім світом будемо збирати факти, детально розповідати, що є військова присутність».

Віктор Шлінчак, керівник агентства «Главком»:

«Ми всі чудово розуміємо, що країна знаходиться у війні. Я просто собі не уявляю, щоб газета «Правда» у 1941 році друкувала програмне інтерв’ю Гітлера. Коли б ви були мобілізовані, і вам дали б автомат, ви б стріляли чи роздумували, чи правильно летить патрон? У військовий час не йде мова про журналістику. Ми це всі прекрасно розуміємо. У першу чергу мова йде про пропаганду і про те, хто виграє інформаційну війну».

Поліна Хімшіашвілі, спецкор відділу політики «РБК-Росія»:

«Я б хотіла звернути увагу на те, що у Росії теза «Журналістика має служити державі» уже давно реалізовується, результати цього добре помітні. Якщо ви вважаєте, що у цьому Україна має копіювати Росію, це не найкращий спосіб покращити вектор відносин. В умовах війни журналіст має залишатися журналістом, і у Росії є приклади цього. Звичайно, на федеральних ЗМІ ви їх не побачите, але є спроби зберегти журналістський професіоналізм».

Олексій Кутєпов, журналіст «17 каналу»:

«Журналіст має служити правді, якщо він справді хоче залишатися у професії. В інформаційній журналістиці є однозначні стандарти професії – мінімум дві точки зору, альтернативні думки. Журналіст має завжди сумніватися… Стати на чийсь бік у конфлікті – це коли зникає у журналістському матеріалі протилежна думка. Я вам поясню, як це, наприклад, робиться на «1+1». «Чому, – питає колега редактора, – ми не даємо думку Захарченка у сюжетах?» «Війна, ми з терористами не спілкуємося». Все виправдовується якоюсь особливою ситуацією. Але у цей момент зникає журналістика».

Василь Філіпчук, політичний експерт, Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень:

«Очевидно, що державі потрібна ефективна пропаганда, а ефективна пропаганда може бути тільки чесною. Держава намагається зараз вести пропагандистську компанію, бо не секрет, що ми у інформаційній війні, але не треба вважати суспільство дурнями, які нічого не перевіряють. Якщо пропаганда нечесна, вона стає неефективною. Коли Радянський Союз був – велика пропагандистська машина – ми ночами слухали Радіо Свобода і вірили їм. Якщо наша пропагандистська машина буде брехати – найкраще міністерство інформаційної політики закрити, і краще без такої пропаганди взагалі».

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Партнерство Україна-НАТО вийшло на новий, більш прагматичний, рівень, — Євген Ярошенко

Перспективи партнерства України-НАТО та виступ генсекретаря НАТО коментує аналітик зовнішньої політики та європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. Єнс Столтенберг — перший генеральний секретар НАТО, який за всю історію незалежності України виступив перед парламентом. Після зустрічей в Києві він виголосив промову в залі Верховної Ради та відповів на декілька запитань депутатів. Зокрема, розповів про надання зброї Україні та роль країни в роботі Альянсу, а також зацитував вірш Тараса Шевченка.  Ірина Славінська: Мене, коли я слухала промову Єнса Столтенберга, надзвичайно вразила цитата із Тараса Шевченка «Та неоднаково мені». Що це за посил, якщо перекласти його дипломатично? Про що НАТОвустами Єнса Столтенберга повідомило Україні? Євген Ярошенко: Я думаю, цитата рядків з Кобзаря пов’язана з тим, що НАТО, попри те, що не готові відкривати двері для членства України, однак підтримують нашу державу в спробах відновити суверенітет та територіальну цілісність над неконтрольованими територіями. І це означає, що партнерство Україна і НАТО зараз вийшло на особливий рівень. Цей рівень характеризується більшим прагматизмом. Попри те, що Україна нещодавно на законодавчому рівні відновила курс на євроатлантичну інтеграцію з метою вступу до Альянсу, навіть наш президент усвідомлює, що зараз потрібно зосередитися на реформах безпекового і оборонного сектору. Тому тут прагматична підтримка НАТО в сенсі організаційної та технічної допомоги, допомоги в реабілітації українських військовослужбовців, може бути важливою для посилення обороноздатності України. Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.