ЗМI про МЦПД

Ефективна пропаганда може бути тільки чесною – експерт

20.02.2015

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) 19 лютого провів дискусію на тему "Українська журналістика в умовах війни: безпристрасність vs патріотизм". 

 

В обговоренні взяли участь експерти Центру, українські та російські журналісти.

"Радіо Свобода" пропонує вашій увазі думки учасників цієї дискусії.

Денис Попович, журналіст (інтернет-видання «Апостроф»):

«В умовах бойових дій, в яких ми зараз опинились, пропаганда – надважлива річ. У військових частинах є спеціальні люди, які займаються пропагандою, цілі відділи, пропаганда виховує людей, і без неї вести інформаційну війну неможливо. На мій погляд, в Україні не налагоджена пропагандистська робота, у військах (та і в принципі в суспільстві) людям не розповідають, для чого потрібна ця війна, де її кінець. Тут ми маємо деякою мірою брати приклад з наших російських колег, які намагаються виховувати своє населення».

Жан Новосельцев, екс-ведучий програми «Гроші» («1+1»), керівник проекту TV17:

«Ви говорите про журналістику – і прославляєте пропаганду, ви говорите про російські ЗМІ, які порушують – і ні слова про українські. Ви саме займаєтесь тим, що розпалюєте війну. Ви маєте розуміти відповідальність, навіть за такий ось захід. Де баланс думок? Чому ви в один бік стріляєте? Про яку ви кажете користь пропаганди, якщо це брехня? Пропаганда в чому? У нас телеміст йде. Ми говоримо з тією стороною і знаємо, що аеропорту вже немає. Нам зі всіх ЗМІ кажуть, що він наш, ми дзвонимо Лисенку, і він каже: «Він наш». Хлопці там помирають, їм ніхто не допомагає. У цей момент уже все, це не наша територія. І в цьому плюс? Який плюс в цьому? Якщо є вибір між добром і злом, ви спитайте і там, і там, хай це буде на суд громадськості. Не нам вирішувати, ми – не боги. Від кожного слова залежить людське життя».

Євген Кисельов, російський і український журналіст:

«Голос Америки» – це пропаганда? BBC, Deutsche Welle, Свобода… З одного боку, це дуже високі стандарти журналістики, з іншої – це зовнішньополітична пропаганда. Не потрібна чорно-біла картина, журналістика набагато складніша, ніж якийсь набір стандартів, про який люблять говорити. Крім холодного висвітлення новин є сторінки думок, колонки, нариси, репортажі. Репортажі і фоторепортажі кореспондента Loa Angeles Times Сергія Лойка про захисників Донецького аеропорту – це не позитивний приклад пропаганди? Вони увесь світ обійшли. Викривлювати інформацію, брехати – про це питання навіть не стоїть. Давайте, умовно кажучи, всім світом будемо збирати факти, детально розповідати, що є військова присутність».

Віктор Шлінчак, керівник агентства «Главком»:

«Ми всі чудово розуміємо, що країна знаходиться у війні. Я просто собі не уявляю, щоб газета «Правда» у 1941 році друкувала програмне інтерв’ю Гітлера. Коли б ви були мобілізовані, і вам дали б автомат, ви б стріляли чи роздумували, чи правильно летить патрон? У військовий час не йде мова про журналістику. Ми це всі прекрасно розуміємо. У першу чергу мова йде про пропаганду і про те, хто виграє інформаційну війну».

Поліна Хімшіашвілі, спецкор відділу політики «РБК-Росія»:

«Я б хотіла звернути увагу на те, що у Росії теза «Журналістика має служити державі» уже давно реалізовується, результати цього добре помітні. Якщо ви вважаєте, що у цьому Україна має копіювати Росію, це не найкращий спосіб покращити вектор відносин. В умовах війни журналіст має залишатися журналістом, і у Росії є приклади цього. Звичайно, на федеральних ЗМІ ви їх не побачите, але є спроби зберегти журналістський професіоналізм».

Олексій Кутєпов, журналіст «17 каналу»:

«Журналіст має служити правді, якщо він справді хоче залишатися у професії. В інформаційній журналістиці є однозначні стандарти професії – мінімум дві точки зору, альтернативні думки. Журналіст має завжди сумніватися… Стати на чийсь бік у конфлікті – це коли зникає у журналістському матеріалі протилежна думка. Я вам поясню, як це, наприклад, робиться на «1+1». «Чому, – питає колега редактора, – ми не даємо думку Захарченка у сюжетах?» «Війна, ми з терористами не спілкуємося». Все виправдовується якоюсь особливою ситуацією. Але у цей момент зникає журналістика».

Василь Філіпчук, політичний експерт, Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень:

«Очевидно, що державі потрібна ефективна пропаганда, а ефективна пропаганда може бути тільки чесною. Держава намагається зараз вести пропагандистську компанію, бо не секрет, що ми у інформаційній війні, але не треба вважати суспільство дурнями, які нічого не перевіряють. Якщо пропаганда нечесна, вона стає неефективною. Коли Радянський Союз був – велика пропагандистська машина – ми ночами слухали Радіо Свобода і вірили їм. Якщо наша пропагандистська машина буде брехати – найкраще міністерство інформаційної політики закрити, і краще без такої пропаганди взагалі».

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Тиск на свободу слова та ЗМІ є неприпустимим

Тиск чи навіть прямі атаки на свободу ЗМІ, свободу слова і журналістської діяльності, які спостерігаються в нашій країні останнім часом, є абсолютно недопустимими і мають отримати жорстку оцінку і відсіч з боку українського суспільства та міжнародної спільноти. Прикриття цього тиску нібито “інтересами національної безпеки”, необхідністю їх перевірок чи “турботою про дотримання ЗМІ законодавства” є спробами виправдати справжню мету  даної кампанії – взяти під контроль медіа, залякати журналістів,  створити  “комфортні” умови з огляду на наближення президентських та парламентських виборів. Свобода слова – це невід’ємне право вільно висловлювати свої думки. Вона є однією з найважливіших громадянських свобод і охоплює, в першу чергу, свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси і медіа). Це право закріплене у низці міжнародних та українських документів, серед яких Загальна декларація прав людини (ст. 19), Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод (ст. 10), Конституція України (ст. 34) тощо. Повага до фундаментальних прав і свобод людини є основою сталого та вільного розвитку будь-якої демократичної держави. Ніхто і за жодних виправдань не має права на них посягати. Цензура, самоцензура, насилля щодо ЗМІ і журналістів, темники, тиск з допомогою контрольованих структур є категорично неприйнятними, свідчать про порушення демократії та посилення авторитарних тенденцій. Мовчанка чи недостатня реакція на атаки на ЗМІ і журналістів сьогодні лише заохочуватимуть до таких дій завтра. 

ЗМI про МЦПД

МЦПД в рейтингу Всесвітнього індексу аналітичних центрів

Міжнародний центр перспективних досліджень увійшов до Всесвітнього індексу-рейтингу аналітичних центрів за підсумками 2017 року. Програма "Аналітичні центри та громадянське суспільство (TTCSP)" Інституту Лаудера Пенсильванського університету проводить дослідження щодо ролі політичних інститутів в громадянських суспільствах у всьому світі. Програма підтримує базу даних та мережу понад 7500 аналітичних центрів у 181 країні. Щорічно TTCSP випускає щорічний індекс Global Go To Think Tank, який індексує провідні світові аналітичні центри в різних категоріях. Метою даного рейтингу є збільшення спроможності та ефективності аналітичних центрів та підвищення обізнаності громадськості щодо важливої ролі аналітичних центрів у всьому світі. У 2018 році - 11-та публікація рейтингу світових аналітичних центрів - це насамперед, визнання важливих досягнень аналітичних центрів та виявлення тенденцій їх розвитку. Згідно з рейтингом, у номінації провідних аналітичних центрів Центральної та Східної Європи, Міжнародний центр перспективних досліджень посів 34 місце, додавши 6 позицій, за два роки. Також в категорії кращі аналітичні центри у сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин МЦПД посів 112 місце, покращивши позицію попереднього року.