Економіка

Економічні тенденції та прогноз на 2017 рік

28.12.2016
img1
Прес-служба МЦПД

За попередніми розрахунками, Україні вдалось в 2016 році подолати рецесію та продемонструвати незначні показники економічного відновлення. Річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%. Про поступовий вихід економіки з рецесії свідчить скорочення від’ємного розриву ВВП, яке триває з другої половини 2015 року. Ми очікуємо збереження позитивної динаміки в 2017 році внаслідок зниження ризиків ескалації військового конфлікту та збільшення схильності економічних агентів до інвестиційних і довгострокових споживчих рішень.

ВВП

Ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд - прогнозує зростання ВВП України в 2016 році на 1,5% при інфляції 15,1%, Світовий банк очікує зростання ВВП на 1% при інфляції 15%, ЄБРР оцінює зростання ВВП за підсумками року на рівні 2 %. За прогнозами уряду, зростання економіки України за підсумками поточного року складе близько 1,5%.

За попередньою оцінкою Держстату, у третьому кварталі 2016 року ВВП зріс на 1,8% р/р (що є покращенням порівняно з 1,4% р/р у другому кварталі). Сезонно скоригований ВВП зріс на 0,4% до другого кварталу 2016 року. За оцінкою МЦПД, річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%.

У II кварталі 2016 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,4% р/р. Ключовим фактором відновлення економіки був внутрішній інвестиційний попит, також спостерігалась позитивна динаміка споживання домогосподарств. Причиною зростання інвестицій стало незначне покращення ділових очікувань бізнесу та збільшення капітальних видатків зведеного бюджету. Чистий експорт в свою чергу зумовив від’ємний внесок у зміну ВВП.

Все ще обмеженим залишався потенціал транспортних перевезень на сході країни, а також відбулося чергове посилення транзитних обмежень з боку Російської Федерації. Водночас високий врожай забезпечив високі показники виробництва в аграрному секторі.

В ІІІ кварталі економічне зростання стримував чистий експорт. Сальдо поточного рахунку в ІІІ кварталі стало від’ємним (1.7 млрд дол США) – насамперед, за рахунок більшого, ніж очікувалося, розширення дефіциту торгівлі товарами. Скорочення експорту товарів прискорилось через погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Водночас імпорт товарів відновив зростання, що було обумовлене зростанням обсягу закупівель природного газу та зростанням внутрішнього попиту.

Інфляція

НБУ прогнозує інфляцію в Україні за підсумками 2016 року до 12%, Світовий банк - 15%. Держбюджет України на 2016 рік передбачає річну інфляцію на рівні 12% і курс гривні - близько 24,1 грн за долар. Прогноз МЦПД становить 12% при курсі в 26,1 грн за долар США.

У жовтні ціни споживачів зросли на 2,8% м/м, в результат чого у жовтні річне зростання цін споживачів пришвидшилось до 12,4% р/р. З початку року зростання ІСЦ становило 9,4%. Основними факторами, що сприяли інфляційному тиску в третьому кварталі, стали значне підвищення тарифів на тепло, зростання вартості водопостачання, незначне підвищення акцизів ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, також у жовтні прискорилося сезонне зростання цін на молочні продукти.

У ІІІ кварталі спостерігалися ознаки пожвавлення економічної активності в країнах – основних торгівельних партнерах України. Однак світова цінова кон’юнктура для українських експортерів погіршилася, насамперед, за рахунок суттєвого зниження цін на агропродукцію - зернові та олійні культури. Разом з сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, підсиленим невизначеністю щодо отримання офіційного зовнішнього фінансування від МВФ, це спричинило девальваційний тиск на обмінний курс гривні в серпні – першій половині вересня.

МЦПД очікує, що споживча інфляція на кінець 2016 року буде в межах 12%. Однак є ряд факторів, які можуть спричинити коливання інфляції. До основних ризиків слід віднести наступні: скасування державного регулювання вартості соціальних продуктів, суттєва корекція цін на сирі продукти харчування, зростання адміністративно-регульованих цін.

Зовнішня торгівля

У 2016 році продовжився процес доволі радикальної трансформації української зовнішньої торгівлі. Основні причини – військовий конфлікт та торгівельна війна з Росією, що зумовили втрату російського ринку, економічна криза та наслідки жорсткої девальвації 2014-2015 рр. Результатом стала зміна структури зовнішньої торгівлі: переорієнтація з традиційного російського ринку (та ринку СНД загалом) та зростання питомої долі країн ЄС. У цілому зазначену тенденцію, особливо стосовно економічних зв’язків з Росією, можна вважати такою, що зберігатиметься і в середньотерміновій перспективі. Дані тенденції спостерігались на загальному фоні падіння показників ЗЕД, в першу чергу - експорту.

У січні-вересні експорт товарів та послуг скоротився на 7,8% р/р, імпорт – на 0,9%. Зокрема, у третьому кварталі експорт зменшився на 5%, імпорт зріс на 8,7%.

Основне скорочення експорту відбулося з країнами СНД: експорт зменшився на 18,7% за дев'ять місяців і на 14,4% у третьому кварталі. Водночас імпорт з СНД впав на 21,8% у січні-вересні і лише на 9,5% у третьому кварталі. Експорт до ЄС за дев’ять місяців зріс на 3,3%, а імпорт з ЄС збільшився на 4,9%. У третьому кварталі експорт зріс лише на 0,2%, в той час як імпорт – на чималі 13,1%. Дефіцит торгівлі з ЄС становив у третьому кварталі 1,317 млрд дол., а за три квартали загалом – 2,394 млрд дол.

Упродовж трьох кварталів 2016 року експорт товарів зменшився на 8,7%, у тому числі в третьому кварталі – на 4,9%. Експорт продуктів рослинного походження впав на 1,2%, проте відбулося зростання його ваги в загальних обсягах експорту (до 21,3% у січні-вересні 2016 року з 19,7% у січні-вересні 2015 року). Основні товари у цій групі – зернові культури та насіння соняшнику. Експорт соняшникової олії зріс на 21,3% і становив 10,6% усього експорту. Експорт чорних і кольорових металів та виробів з них упав на 17,6% (частка в загальних обсягах експорту зменшилася до 23,9% з 26,5%). Зокрема, експорт чорних металів скоротився на 16,4%. Експорт мінеральних продуктів зменшився на 20% (вага скоротилася до 7,5% з 8,5%), а машин та обладнання скоротився на 9,1% (вага лишилася незмінною – 10,2%).

У січні-вересні 2016 року обсяг імпорту товарів не змінився проти відповідного періоду попереднього року, проте в третьому кварталі імпорт суттєво зріс – на 10,2% .У структурі імпорту товарів відмінну динаміку показили засоби - приріст на 71,6% (вага збільшилася до 7,4% з 4,3%). Це відбулось через зростання імпорту автомобілів після його різкого скорочення у 2015 році. Також істотно зріс імпорт машин та обладнання – на 27% (вага збільшилася до 20,3% з 16%). Імпорт хімічної продукції збільшився на 11,7% (вага зросла до 15% з 13,4%). Зокрема, імпорт добрив зріс на 11,6% (його частка збільшилася до 2,3% з 2,1%) через зменшення внутрішнього виробництва. Імпорт мінеральних продуктів упав на 38,6% (його частка в загальних обсягах впала до 20% у січні-вересні 2016 року з 32,5% у січні-вересні 2015 року). Падіння спричинене насамперед зниженням світової ціни на нафту. Фізичні обсяги імпорту енергоносіїв також скоротилися, проте вони істотно збільшилися в річному вимірі наприкінці періоду – у серпні і вересні 2016 року 

Також слід відзначити високу концентрацію зовнішньоторговельної діяльності України (понад 70 % збуту вітчизняних товарів забезпечують усього 18 країн, і більш, ніж 80 % імпорту надходить також з 18 країн), існує значний нереалізований потенціал розширення географії торгівлі. Утім, щоб таке розширення було ефективним і мало усталений характер, воно повинно спиратися саме на диверсифіковану товарну структуру зовнішньої торгівлі.

Прогноз -2017

Більшість озвучених прогнозів свідчать про очікування відновлення української економіки та продовження зростання ВВП. Проте ці очікування є вкрай скромними як для економіки, яка пережила глибоку рецесію, - в районі 1.5- 3%.

 Організація

    Очікуваний темп зростання ВВП в 2017 році

МЕРТ

3%

НБУ

3%

МВФ

2.5%

СБ

2%

МЦПД

3%

Одним з основних факторів, що забезпечуватимуть економічне зростання, стане пожвавлення внутрішнього попиту. Приватне споживання в середньостроковій перспективі помірно відновлюватиметься внаслідок реалізації відкладеного попиту та зростання доходів населення.

Також ми очікуємо зростання обсягу інвестицій з боку бізнесу. Втім, суттєве нарощення інвестиційної активності на прогнозному горизонті стимулюватиме відповідне зростання інвестиційного імпорту, зокрема, машин та обладнання, що значною мірою обумовлюватиме від’ємний внесок чистого експорту у ВВП. Додатковим фактором зростання внутрішнього попиту стане пожвавлення кредитної активності на тлі очікуваного зниження процентних ставок в економіці.

Гальмуватиме зростання ВВП такий компонент як чистий експорт. Повільне зростання світової економіки, уповільнення темпів зростання в Китаї стримуватиме нарощування експорту.

Таким чином, МЦПД очікує продовження помірного відновлення економіки у 2017-2019 роках (3%, 5% та 4% відповідно). Незважаючи на подальше зростання, Україна лишатиметься нижче рівня 2013 року за більшістю економічних показників.

Щодо інфляції, то у тривалій перспективі ключовими факторами для її стримування залишаються зовнішня підтримка реформ (співпраця з донорами, в першу чергу – з МВФ), відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як результат – подальше поліпшення інфляційних очікувань. Відсутність цих факторів зумовлюватиме девальваційний та додатковий інфляційний тиск. У цьому разі повернення інфляції до цільового рівня потребуватиме проведення жорсткішої монетарної політики. На думку НБУ позитивним шоком може стати швидше зростання світових цін на сировинні товари, суттєвіше збільшення зовнішнього попиту на українську продукцію та прискорення реформ. За таких умов пожвавлення економічної активності супроводжуватиметься зміцненням гривні завдяки збільшенню експортної виручки та припливу капіталу за фінансовим рахунком. Це може посилити тиск на ціни з боку попиту, але ефекти від укріплення курсу гривні будуть більш суттєвими.

Внутрішні припущення прогнозу:

•​ Загальний дефіцит державного сектору (включно з дефіцитом Нафтогазу) становитиме до 4% ВВП 2016 року

•​ Податкова реформа триватиме. Використання спрощеної системи оподаткування надалі скорочуватиметься

•​ Території, контрольовані українською владою на Донбасі, суттєво не зміняться, і не буде поновлення активних масштабних бойових дій. В інших областях України «гарячі точки» не з’являться, масованої військової інтервенції Росії не відбудеться. Диверсії на всій території України можливі впродовж усього прогнозного періоду

•​ Значне підвищення адміністративно регульованих тарифів не викличе значного нарощення боргів за комунальні послуги. Незадоволення населення через падіння реальних доходів не переросте в масові протести

•​ Відбуватиметься поступовий перехід до таргетування інфляції і подальше очищення банківського сектору. Обмінний курс лишатиметься умовно плаваючим. Через значні обсяги валютних активів значна частина банків не зможе забезпечити рівень адекватності капіталу відповідно до умов Базель ІІІ

Зовнішні припущення:

​ Світова економіка зростатиме на рівні близько 3,5% упродовж прогнозного періоду. Відбуватиметься поступове уповільнення в Китаї, падіння в Росії і незначне зростання в ЄС

​ Надійдуть кредити від МВФ та інша макрофінансова допомога, обіцяна наддержавними організаціями і урядами окремих країн, що забезпечить обслуговування зовнішніх платежів, проте можливими є істотні затримки з отриманням коштів

​ Доступ на ринки капіталу лишатиметься дуже обмеженим

​ Світові ціни на нафту коливатимуться в межах 40-60 дол. за барель

​ Відбудеться поглиблення співробітництва України з ЄС, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію, зростання ваги ЄС у зовнішньому товарообігу і збільшення припливу інвестицій та фінансової допомоги з ЄС

​ І далі ослаблюватимуться торговельні та інші економічні зв’язки з Росією

​ Триватиме диверсифікація поставок природного газу в Україну, проте РФ залишиться основним постачальником (прямим та через реекспорт). Ціна на газ знизиться через падіння цін на нафту

​ Зменшиться приплив коштів на ринки країн, що розвиваються, і поступово зростатимуть відсоткові ставки через згортання програми кількісного пом’якшення ФРС США

До основних ризиків прогнозу слід віднести наступні фактори: можлива ескалація військового конфлікту, неприхована інтервенція Росії, призупинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, популістське збільшення соціальних видатків бюджету без адекватного збільшення доходів, організовані масові протести, розпад коаліції, перевибори, різка зміна цін на основні експортні чи імпортні товари а також несприятливі погодні умови в 2017 році, що мають значний вплив на врожай.

Державний бюджет і податки

У 2016 році дії органів влади були направлені на зростання надходжень до державного бюджету за рахунок фіскальних стимулів. Державний бюджет за 2016 рік, швидше за все, буде виконаний відповідно до запланованих показників.

Виконання державного бюджету

Відновлення економічної активності підприємств позитивно вплинуло на виконання державного та місцевих бюджетів. В цілому, бюджет буде виконаний до кінця року, що означає, що фіскальні та регуляторні стимули, які застосовувалися протягом 2016 року показали певну ефективність. Проте не потрібно забувати, що зростання надходжень до бюджету також пов’язано з інфляційними процесами, зокрема, прогнозованою річною інфляцією на рівні 12%.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України, за результатами 11 місяців надходження до зведеного бюджету України склали майже 677 млрд гривень, тоді як у минулому році – 522 млрд гривень, різниця у порівнянні з минулим роком становить близько 155 млрд гривень, або 6 млрд доларів. Також ДФС повідомляє, що за 11 місяців цього року  до Державного бюджету (збір) надійшло 545,4 млрд гривень, тоді як у минулому році – 431,9 млрд гривень, тобто на 113,5 млрд гривень більше.

Відповідно до інформації Міністерства фінансів України, за січень–листопад поточного року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) надійшло 131,9 млрд грн, що складає 104,6% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами. Приріст надходжень до загального фонду проти січня –листопада минулого року (у співставних умовах та без урахування територій, що не підконтрольні українській владі) склав 49,6% або +43,7 млрд грн. Темп росту фактичних надходжень ПДФО до січня – листопада 2016року становить 147,9%, плати за землю – 161,7%. При цьому в 6 регіонах темп росту вище середнього по Україні – м. Київ, Одеська, Закарпатська, Волинська, Запорізька та Рівненська області.

Бюджет-2017

1)​ Уперше за останні роки Кабмін подав проект державного бюджету 2017 вчасно відповідно до бюджетного кодексу.

2)​ Відповідно до інформації урядового порталу, державний бюджет-2017 передбачає економічне зростання й підвищення рівня доходів громадян. Соціальні видатки, зокрема, зростуть на 23%, а мінімальна зарплата збільшиться в 2 рази (з 1600 до 3200 грн). Для цього в держбюджеті передбачені додаткові видатки в розмірі 28,3 млрд грн. Дане рішення уряду направлене на зменшення тіньового сегменту в економіці, проте публічні консультації Мінфіну з приводу цього питання майже не проводилося. Існує великий ризик, що насправді таке істотне зростання мінімальної заробітної плат, навпаки, призведе до подальшої тінізації заробітних плат, а збільшення видатків призведе до інфляційних процесів, хоча Мінфін заперечує таку можливість.

3)​ Відповідно до інформації уряду, у середньому ж бюджетні працівники з 2017 року зароблятимуть на 50% більше. Для пенсіонерів Уряд передбачив підвищення пенсій на 10%.

4)​ По основним сферам бюджетне фінансування у 2017 році виглядатиме наступним чином: на фінансування сектору оборони і безпеки закладено 132,9 млрд грн, з них видатки загального фонду становлять 117,4 млрд грн; видатки зведеного бюджету на освіту збільшаться на 35,7% проти 2016 року і складуть 168,4 млрд грн; загальні видатки на охорону здоров'я збільшуються майже на 26% (на 18,2 млрд грн) до 88,7 млрд грн.

5)​ Видатки бюджету 2017 планується направити також на підтримку агропромислового комплексу - у наступному році на підтримку сільгосптоваровиробників передбачено спрямувати з загального фонду 5,5 млрд грн або 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства.

6)​ Для забезпечення сталого фінансування дорожньої інфраструктури в 2017 році буде створено Дорожній фонд (фінансування з бюджету - 14,2 млрд грн), додатково планується залучити 27,2 млрд грн (до $1 млрд) від міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу, від Світового банку. 

Загалом, існує ймовірність, що бюджет у 2017 році буде виконаний. На заваді можуть стати політичні процеси, загальне погіршення економічної ситуації та ділової активності, подальша тінізація економіки, інфляційні і девальваційні процеси.

Податкова реформа

У 2016 році основні податкові зміни характеризувалися зменшенням єдиного соціального внеску до 22%, зростанням акцизним податків. Загалом, значних інституційних змін та покращення податкового адміністрування не спостерігалося, проте надходження до бюджету забезпечуються відповідно до плану.

Наприкінці року почалося активне обговорення подальших податкових змін, які стануть базою для державного бюджету на 2017 рік. Комітет з питань податкової та митної політики ВРУ спільно з Міністерством фінансів підготував так звані «антикорупційний податковий законопроект» № 5368.

Ключові зміни:

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків - збільшить прозорість адміністрування;

- введення податкових канікул для новостворених підприємств (на 5 років) - сприятиме розвитку малого бізнесу;

- запровадження Єдиного реєстру податкових консультацій - мінімізує кількість податкових спорів завдяки якісному роз'ясненню законодавства

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном - зменшить можливості для зловживань;

- прискорена амортизація на 2 роки для виробничого обладнання - стимулюватиме інвестиції;

- єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ - збільшить прозорість відшкодування ПДВ;

- запровадження механізму блокування реєстрації податкової накладної, яка підпадає під критерії ризиків, - усуне можливості для зловживань з ПДВ;

- зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків - врегулює питання сплати податків на території проведення АТО.

Даний законопроект, швидше за все, буде прийнятий і стане основою для фіскальних змін у 2017 році. Найбільшим досягненням є не сама підготовка законопроекту, а налагодження співпраці після тривалої конфронтації двох відомств, оскільки саме відсутність спільної позиції не давала змоги провести ефективну податкову реформу у 2016 році.

Більше матеріалів:тут. 

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД: чи вдасться зберегти фінансову стабільність у 2018?

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за червень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Попередній період 2018 року характеризувався такими цифрами: Оцінка зростання ВВП у першому кварталі не змінилася і склала 3,1% р/р. Річна інфляція уповільнилася до 11,7%. Зростання в переробній промисловості, будівництві та пасажирському транспорті становило 2,4%, 1,8% та 4,4% відповідно. Роздрібний товарообіг збільшився на 5,3% р/р у першому кварталі. Продажі харчів зросли на 6,9%, непродовольчих товарів – на 4,2%. Споживання домогосподарств збільшилося на 5,6% Валове нагромадження основного капіталу зросло на 17%. Експорт та імпорт суттєво скоротилися у фізичному вимірі. Зменшилося державне споживання. Згідно ж прогнозу, у другому півріччі 2018 року підтримка стабільного фінансового стану країни ускладниться через внутрішні й зовнішні чинники: Платежі за зовнішнім боргом погіршать очікування економічних агентів щодо курсу гривні. Підвищення ключової ставки Федеральної резервної системи призведе до відпливу капіталу з країн з ринками, що формуються, зокрема й з України. Обслуговування зовнішніх зобов’язань ставатиме дедалі складнішим і упродовж 2019 року гривня може суттєво ослабнути. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Приватизація 2018: необхідність чи звичка?

У кінці травня - початку червня український уряд оголосив остаточний список об’єктів малої та великої приватизації. Згідно слів в.о. керівника Фонду державного майна Віталія Трубарова, це перший великий перелік підприємств для продажу за останні як мінімум десять років. Чи справді озвучена теза є «досягненням уряду», які перспективи та ризики таїть у собі «всеохоплююча» приватизація і чи справді можна гордитися такою ситуацією? Що маємо? За останні роки проголошена приватизація 2018 року має найбільш амбіційні плани. Доходи бюджету від приватизації у поточному році закладені в сумі 22,5 млрд грн. До ключових особливостей приватизації 2018 року слід віднести: ● У січні 2018-ого список підприємств, які готували до приватизації не перевищував 335 об'єктів. Згодом, список приватизації доповнювали, довівши його спочатку до 576 об’єктів, а потім і до більше ніж 700 об’єктів. ● Мала приватизація. Список включає 716 об’єктів і розділений на: 1) господарські товариства та підприємства, засновані на базі об’єднання майна різних форм власності; 2) єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів; 3) окреме майно; 4) об’єкти незавершеного будівництва; 5) об’єкти соціально-культурного призначення. Процес приватизації буде відбуватися виключно через електронні аукціони. ● Велика приватизація. Список на приватизацію був скорочений з 26 до 23 підприємств. Були вилучені Завод алюмінієвої фольги, Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація України. Аукціон з продажу великих об'єктів приватизації матиме такі особливості: 1) при відсутності другого учасника аукціон проводитися не буде, і буде автоматично вважатися, що він не відбувся; 2) учасники зобов'язані зробити хоч один крок торгів, щоб виключити спробу змови; 3) відомості про учасників аукціону та їх кількість не підлягають розголошенню до початку аукціону; 4) у тому випадку, якщо є тільки один учасник, то проводиться викуп за ціною не нижчою за стартову; 5) якщо на аукціоні на підвищення ціни, так звані англійські аукціони, об'єкт не продається, приймається рішення знизити стартову ціну на 25%, якщо і ця спроба марна, то ціна зменшується на 50%. Якщо ж об'єкт приватизації не проданий вищезгаданими способами, приймається рішення про продаж на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій. ● В список тих, хто не може бути покупцем, внесли представників Російської Федерації та осіб, які перебувають під санкціями. ● Перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, розширили: додали медустанови і навчальні заклади. ● Кабінет міністрів України відмовився від варіантів приватизації або оренди портів, їх передаватимуть виключно в концесію. Аналіз ситуації На теперішній час у державній власності знаходиться 3444 об’єкти. Таблиця. Розподіл об’єктів державної власності Тип Кількість об’єктів державної власності, шт Активи, млрд. грн Відсоткове співвідношення, % Стратегічні об’єкти 15 1175 69 Важливі об’єкти 363 147 8,6 Втрачено контроль 559 45,1 2,6 Непрацюючі об’єкти 1255 132,6 7,8 Концесія (аеропорти, лісгоспи, автодороги) 359 14,5 0,9 Інші 893 189,4 11,1 Всього 3444 1704 100 Джерело: за даними МЕРТ Український уряд планує поступово зменшувати кількість об’єктів державної власності і має намір залишити лише 15 особливо важливих державних підприємств та 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. До переліку 15 особливо важливих підприємств, які мають лишитися в державній власності, увійшли: «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Нафтогаз України»; стратегічні підприємства аерокосмічної галузі – КБ «Південне», «Завод 410», «Південмаш», «Антонов», «Хартрорн», Харківський авіаційний завод; Адміністрація морських портів; енергетичні підприємства – «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», Східний гірничо-збагачувальний комбінат; «Укрхімтрансаміак». Крім приватизації, 359 об’єктів також планується передати в концесію. Незважаючи на проголошені цілі захистити стратегічно важливі підприємства, аналіз попередніх документів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», показав, що велика кількість об’єктів в нинішньому році «перестала бути» стратегічно важливими: 14 підприємств з 23 включених у список є стратегічно важливими для української економіки, зокрема підприємства хімічної промисловості. Що матимемо? Про ускладнення можливості досягнення поставлених урядом мети свідчать «успіхи» попередніх років. Навіть незважаючи на те, що уряд розраховує отримати від приватизації у 2018 році найбільшу суму за останні 10 років у розмірі 22,5 млрд грн., у новому консенсус-прогнозі Міністерства економічного розвитку вже йдеться про ймовірність отримати лише 1,25 млрд грн, що у два рази менше суми від приватизації у 2017 році. Відповідно, є ризик невиконання дохідної частини бюджету, яка нині має скласти 913 млрд грн., у розмірі 2-3%. Таблиця. Виконання плану приватизації у 2014-2018 роках Рік План, млрд. грн Факт, млрд. грн Виконання плану, % 2014 0,335 0,466 139,1 2015 17 0,151 0,9 2016 17,1 0,188 1,1 2017 17,1 3,4 19,9 2018 22,5 - -   У свою чергу, на небажання інвесторів брати участь у приватизації 2018 року сприятимуть такі фактори: ● Технічні бар’єри на тендерах та складність процедур ● Слабка інституційна спроможність Фонду державного майна України ● Обмеженість конкуренції та доступу до торгів ● Значна залежність підприємств від рішень уряду та дій олігархів ● Політичні та лобістські ігри навколо підприємств ● Складна боргова «історія» підприємств та їх незадовільний фінансовий стан ● Передвиборча турбулентність ● Ситуація на сході країни та ризики націоналізації Таким чином, інтерес інвесторів безпосередньо залежатиме від того, як буде організованій сам продаж. Не дивлячись на те, що процес приватизації буде досить відкритим, залишається ряд бар'єрів: наприклад, може бути технічні обмеження доступу або цінові маніпуляції при торгах. І навіть якщо на підприємство прийде сумлінний інвестор, можуть бути створені умови, при яких він не витягне компанію з поганого фінансового стану. Тому план приватизації в цьому році навряд чи буде виконаний, так як іноземні та українські інвестори не поспішають вкладати гроші в Україну, не знаючи, як зміниться вектор розвитку з приходом нового президента і обранням нового парламенту. Крім того, деякі інвестори побоюються загрози націоналізації куплених об'єктів, пам'ятаючи, що сталося з Приватбанком. Результати торгів запросто можуть звестися до ситуації,  коли «свої продають для своїх» та ще й задешево. Як мінімум про це свідчить те, що більшість торгів призначені на осінь і в реальності можуть початися набагато пізніше, щоб швидко пустити об’єкт з молотка, боячись приходу справжнього інвестора. У свою чергу, навіть у разі успіху такої «розширеної» приватизаційної кампанії, необхідно зазначити, що: ● приватизація не може слугувати закриттям діри в бюджеті. ● існуватиме загроза економічній безпеці держави у випадку погіршення ситуації на сході: у разі необхідності переорієнтації виробництва з інвесторами буде складніше домовитися. ● індивідуальні інтереси інвесторів можуть суперечити загальнонаціональним: є ризик того, що інвестори диктуватимуть свої умови та ставитимуть у залежність ключові галузі української економіки. ● українські держпідприємства можуть купити ті, кому необхідно придбати актив задешево (за відсутності або не допуску великого інвестора) або усунути конкурента. Приватизація 2018 може просто перетворитися на симуляцію, яка прикриватиме передвиборчу активізацію процесу перерозподілу сфер впливу або роздачу «подарунків». ● так і не буде вирішене питання монополії Нафтогазу та хоча б часткової приватизації цієї організації. Нафтогаз залишатиметься повністю у державній власності і його функції не будуть розділені між окремими незалежними компаніями згідно європейських вимог щодо системи розподілу функцій на енергетичному ринку. ● значна відповідальність ляже на Антимонопольний комітет України. «Оптова» приватизація підприємств однієї сфери може призвести до утворення монополій на ринку, що є вкрай небажаним, особливо у хімічній промисловості та у інших ключових для української економіки галузях. ● проблема українських підприємств не у тому, у якій вони власності, а у поганому менеджменті і надмірній монополізації ринку. Керувати ж будь-яким підприємством можна як добре так і погано незалежно від власності. З іншої сторони, прихід іноземних інвесторів міг би сприяти: ● перерозподілу ринку, посиленню конкуренції на ньому, ще більшій демонополізації ринку, послаблення «диктатури» окремих компаній. ●  отриманню валютного доходу і, як результат, укріпленню валютного курсу української гривні. ● збільшенню кількості відносно стабільних компаній: стабільність буде обумовлена іноземним капіталом, який не прив'язаний до курсу гривні та до внутрішньої економічної ситуації в Україні. Таким чином, інвестиції у приватизовані підприємства можуть надавати вагому підтримку економічному зростанню країни. Але це може бути лише за умов виваженої державної політики, яка буде спрямована і на захист національних інтересів, а не тільки на індивідуальні інтереси інвесторів. Інакше, приватизація нічого корисного для України не принесе – ні грошей до бюджету, ні інвестицій у виробництво, ні вмілого менеджменту підприємств, ні виконання рекомендацій міжнародних донорів та організацій.

Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД: які загрози для економічного зростання ?

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за травень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз ключових трендів 2018 року показав наступне: · У першому кварталі 2018 року ВВП збільшився на 3,1% до відповідного кварталу попереднього року. · Промислове виробництво зросло на 3% р/р, а виробництво в переробній промисловості - на 0,8% р/р. · Річне зростання цін споживачів уповільнилося до 13,1%, річне зростання цін виробників - до 14,1%, зокрема внаслідок зниження світових цін на залізну руду. · У квітні найбільше зросли залишки за гривневими депозитами. · Національний банк переглянув обсяги доходів від праці за кордоном у платіжному балансі. Відповідно, була переглянута у більшу сторону оцінка динаміки доходів та споживання домогосподарств у 2015-2017 роках. Згідно ж прогнозу на 2018 рік, очікується, що: · Темпи зростання ВВП будуть трохи меншими, ніж у першому кварталі. · Високими темпами зростатимуть капітальні інвестиції і помірно збільшуватиметься споживання домогосподарств. · Негативно на динаміку експорту впливатимуть торговельні обмеження, запроваджені США, і зменшення врожаю зернових та соняшнику 2017 року. · За очікуваннями Національного банку, у разі неотримання фінансування МВФ 2018 року запозичення будуть зроблені на зовнішньому ринку і їхній обсяг буде обмеженим, а вартість – високою. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами.   Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Надійність та показники банківської системи України: драйвер росту чи тягар?

У розвинутих країнах банківська система виступає джерелом економічного зростання. На жаль, в умовах України вона ризикує стати тягарем для українських платників податків та інструментом виведення коштів. Нещодавні новини щодо збільшення кількості непрацюючих кредитів та відповідні повідомлення НБУ лише підтверджують ці побоювання. Тим часом уряд намагається вплинути на ситуацію, але поки що недостатньо ефективно. Тому аналіз банківського сектору України є актуальним і нагальним. Згідно щоквартального «Опитування про умови кредитування», яке проводилося Національним банком України за результатами 1 кварталу 2018 року, було відзначено зростання активності банків щодо схвалення заявок на кредити підприємствам та на споживчі кредити. При цьому, 76% банків очікують зростання кредитного портфеля бізнесу упродовж року, а 69% банків прогнозують приріст кредитів фізичним особам. Попри це, варто відзначити, що обсяг непрацюючих кредитів в українських банках залишається незмінним, а інколи демонструє тенденцію до збільшення, незважаючи на заклики НБУ вирішити цю проблему. Відповідно, навіть після «очищення» банківської системи у 2014-2016 рр., ризик неповернення кредитних коштів жодним чином не зменшився. Більше того, в Україні 31 з 82 діючих банків порушують нормативи Національного банку України (згідно даних НБУ про виконання банками економічних нормативів), що лише ускладнює ситуацію і може призвести до подальшої актуалізації проблеми непрацюючих кредитів разом з ростом недовіри до банків. При цьому, замість ефективного і адресного вирішення питання, уряд продовжує списувати непрацюючі банківські кредити. Зокрема тільки «ПриватБанк» у 2017 році списав 5,863 млрд грн непрацюючих кредитів, виданих до націоналізації банку, про що стало відомо з його фінансової звітності. Що маємо сьогодні? Традиційно лідерами по сумах непрацюючих кредитів є українські державні банки. Більше того, проблемним є і співвідношення «непрацюючих» кредитів до «працюючих». Виходить, що при нормі не більше 30%, в Україні не повертають кожний другий кредит – у середньому таке співвідношення складає 56%. Загальний же обсяг таких «активів» сягає 630 мільярдів гривень. При цьому, за словами заступника голови Національного банку України Катерини Рожкової, майже 70% "поганих" боргів концентрують 20% позичальників. Банки, у свою чергу, покривають непрацюючі кредити підвищенням відсотків по виданим кредитам, що зменшує їх привабливість і звужує перспективи економічного росту країни.   Назва банку Банківська група (за походженням капіталу банків) Відсоток непрацюючих кредитів Непрацюючі кредити, тис грн 1 ПАТ "БТА Банк" Банк іноземних банківських груп 98,63% 753983 2 ПАТ "ВТБ БАНК" Банк іноземних банківських груп (Росія) 94,60% 20108232 3 АТ "БМ БАНК" Банк іноземних банківських груп (Росія) 94,36% 2095905 4 ПАТ "АКБ "Траст-капітал" Банк з приватним капіталом 88,90% 125562 5 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Банк з державною часткою 86,69% 235555104 6 ПАТ "УКРСОЦБАНК" Банк іноземних банківських груп 84,54% 36516685 7 ПАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" Банк з приватним капіталом 80,89% 55850 8 ПАТ "Промінвестбанк" Банк іноземних банківських груп (Росія) 76,65% 35445306 9 АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" Банк з приватним капіталом 72,76% 803570 10 ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" Банк іноземних банківських груп 68,50% 611500 11 АТ "Укрексімбанк" Банк з державною часткою 64,92% 83072616 12 АТ "ОЩАДБАНК" Банк з державною часткою 64,38% 80235272 13 ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" Банк з приватним капіталом 62,46% 4091593 14 ПАТ "ВіЕс Банк" Банк з приватним капіталом (Росія) 58,40% 1179665 15 ПАТ "СБЕРБАНК" Банк іноземних банківських груп (Росія) 56,65% 32835471 16 АТ "Місто Банк" Банк з приватним капіталом 54,53% 746337 17 ПАТ "ЮНЕКС БАНК" м. Київ Банк з приватним капіталом 53,65% 276818 18 Полікомбанк Банк з приватним капіталом 47,80% 169758 19 ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" Банк з приватним капіталом 47,25% 2257838 20 ПАТ "БАНК ФОРВАРД" Банк іноземних банківських груп 46,70% 813759 Джерело: розрахунки згідно даних НБУ Не останню роль у даній ситуації відіграє боротьба НБУ з інфляцією, через що нещодавно облікова ставка сягнула 17% і, згідно останнього рішення, поки залишилась незмінною, відповідно впливаючи і на відсоток по виданим кредитам. У свою чергу високі відсоткові ставки відлякують бізнес. Через це банки змушені кредитувати сумнівні проекти, які нібито гарантують більшу дохідність. Тим не менше, є надія, що розкручування інфляції буде зупинено, що матиме результатом зменшення облікової ставки упродовж наступних трьох років і, відповідно, зменшення відсотків за виданими кредитами.       Дані Прогноз 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Ставка за кредитами в національній валюті, на кінець року, % річних 16,6 20,4 15,2 17,5 17,0 15,0 14,0 Джерело: «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки», МЦПД, 2018 Актуальною також залишається і проблема збитковості частини банків. Хоча за результатами 1 кварталу 2018 року банківська система України в цілому хоча і вийшла на прибутковий рівень (8,672 млрд грн. прибутку), 14 з 82 працюючих банків все ще залишаються збитковими. Прибуткові банки, топ-3 Збиткові банки, топ-3 Прибуток, млрд. грн Збиток, млрд. грн «ПриватБанк» 3,654 «Промінвестбанк» 0,294 «Райффайзен Банк Аваль» 1,381 «Укрсоцбанк» 0,290 «ОТП Банк» 0,612 «Кредит Дніпро» 0,117 Джерело: згідно даних НБУ Зважаючи на це, подальші перегони за прибутком та за часткою ринку буде підштовхувати банки до ризикової діяльності та до погіршення їх кредитного портфелю. Крім цього, у портфелі більшості банків є частка споживчого кредитування. За умов недостатнього росту української економіки та високого рівня інфляції перспективи повернення таких кредитів погіршуються. З іншого боку, для банків такі кредити є найпростішим способом заробити кошти і тому, за умов відсутності достатнього попиту зі сторони бізнесу, частка споживчих кредитів постійно зростає, хоч і не є поки що значною. Загалом же, згідно проведеного моніторингу Міжнародним центром перспективних досліджень спільно із Незалежною асоціацією банків України, найбільш поширені та доступні українські банки не потрапили на перші місця рейтингу фінансового здоров’я, що лише підкреслює системність проблем українських банків.   Топ-10 банків за дотриманням нормативів   Топ-10 банків за здатністю генерувати прибуток   Топ-10 банків за загальним показником фінансового здоров'я 1 Укр.банк реконстр.та розв. 1 ПАТ "Ідея Банк" 1 ПАТ "Ідея Банк" 2 ПАТ "АЛЬПАРІ БАНК" 2 ПАТ "А - БАНК" 2 ПАТ "А - БАНК" 3 ПАТ "АП БАНК" 3 ПАТ "СІТІБАНК" 3 ПАТ "СІТІБАНК" 4 ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" 4 ПАТ "МІБ" 4 ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 5 ПАТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" 5 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" 5 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" 6 ПАТ "БАНК 3/4" 6 АТ "ТАСКОМБАНК" 6 АТ "ТАСКОМБАНК" 7 ПАТ КБ "Центр" 7 ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 7 АТ "Райффайзен Банк Аваль" 8 ПАТ "БАНК "ПОРТАЛ" 8 АТ "ОТП БАНК" 8 ПАТ "БАНК АВАНГАРД" 9 ПАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" 9 АТ "Райффайзен Банк Аваль" 9 АТ "УкрСиббанк" 10 АТ "АЛЬТБАНК" 10 ПАТ "КРЕДОБАНК" 10 ПАТ "БАНК АЛЬЯНС"   Джерело: «Рейтинг фінансового здоров’я банків України», МЦПД та НАБУ, 2018     Що робити і чи є вихід? Зрозуміло, що проблемні кредити – це наслідок необережної та інколи «цілеспрямованої» політики самих банків. Нещодавнє створення «кредитного реєстру» (куди будуть записуватися боржники, які винні від 372 300 грн і більше) лише полегшить процедуру верифікації клієнтів банку. Саму ж проблему вже існуючих непрацюючих кредитів він не вирішить. Питання не зможе вирішити і прийнятий у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», оскільки цей документ більше орієнтований на спрощення процесу стягнення боргів, а не на подолання першопричин появи «проблемних» кредитів. Тому поки банківський ринок не стане достатньо прозорим та відкритим, моніторингові системи НБУ будуть обходити як фінансово нездорові банки, проводячи ризикові операції, так і бізнес, створюючи фіктивні «компанії-пустушки» або навмисно оголошуючи себе банкрутами. До речі, частка таких «банкрутів», згідно повідомлення голови комітету з питань фінансової політики Михайла Довбенка, досягла 80% від загальної кількості юридичних осіб-позичальників. Відповідно сьогодні в основному проблемні кредити – це кошти, які компанії обманним шляхом вивели за кордон через банківську систему або вважають за потрібне не повертати. Зважаючи на перелічені аспекти та недостатнє фінансове здоров’я ключових українських банків, необхідно: - проводити глибокий моніторинг та аудит не тільки вкладених, але і виданих коштів; - переймати досвід стійких іноземних банків з ризик менеджменту та управління кредитним портфелем; - інвестувати у навчання персоналу з оцінки платоспроможності клієнтів банку; - впроваджувати практики корпоративно-соціальної відповідальності; - збільшувати ринкову частку іноземних банків задля забезпечення здорової конкуренції; - уникати появи інформаційних «фейків», які створюються через «війни» боржників та кредиторів; - імплементувати законодавчі удосконалення, що сприятимуть поліпшенню бізнес-клімату в Україні; - підтримувати незалежність НБУ від політичних рішень та шахрайських дій учасників ринку. Допоки ж банки будуть якісно кредитувати не бізнес проекти, а державні цінні папери, перестаючи бути «кровоносною» системою реального сектору економіки, допоки банки будуть використовуватися для відмивання та виведення коштів, підриваючи довіру до себе, населенню не залишатиметься нічого іншого як свої кошти зберігати у скляній банці, тим самим поглиблюючи «фінансовий голод» банківської системи та тягар «непрацюючих» кредитів, і, як результат, сповільнюючи економічний розвиток України. І єдиним виходом, за умов відсутності якісного українського менеджменту, буде продавати банки з портфелем проблемних кредитів, з однієї сторони залучаючи інвестиції, а з іншої – втрачаючи останні власні засоби хоч якось позитивно впливати на банківський ринок та його стратегію розвитку у перспективі.  

Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД : чи будуть досягнуті заплановані темпи економічного зростання?

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за квітень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз ключових трендів на кінець 1 кварталу 2018 року показав наступне: · річне зростання споживчих цін уповільнилося до 13,2%, що зумовлено насамперед загальною стабільністю цін на комунальні послуги, на відміну від аналогічного періоду попереднього року; · промислове виробництво загалом збільшилося завдяки зростанню виробництва в добувній промисловості та енергетичному секторі; · суттєво знизилися світові ціни на залізну руду, проте ціни на нафту зросли; · індекс цін на продовольчі товари ФАО збільшився через подорожчання молочних продуктів та зернових. У прогнозі на 2018 рік збережено зростання ВВП на рівні 3% та інфляції – на рівні 9,5%. При цьому, відмічається ризик менших темпів економічного зростання та більшої інфляції через: · повільніше від запланованого зростання доходів Зведеного бюджету в першому кварталі 2018 року, що може призвести до урізання видатків упродовж року; · відсутність суттєвого прогресу у виконанні домовленостей з МВФ, що збільшує ризик неотримання фінансування від Фонду; · запровадження США мит на імпорт сталі може призвести до нижчих темпів світового економічного зростання, що негативно позначиться на обсягах українського експорту. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. +38 (044) 253-52-29, (068) 831-94-69

Економіка

Енергетичні інтереси та економічна безпека України

Рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону “Північний потік – 2” знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Попри певні тактичні досягнення (зменшення обсягу споживання російського газу, прийнятне для НАК Нафтогаз рішення Стокгольмського арбітражу тощо), питання стратегії досягнення енергетичної безпеки у цілому залишається одним з найважливіших викликів для національних інтересів України. При цьому, уряд оголосив плани щодо досягнення Україною енергетичної незалежності у 2020 році та щодо стійкого розвитку у 2035 році, але шлях до них залишається розмитим. До того ж реалізація російських проектів альтернативних газогонів може залишити Україну на узбіччі такого важливого елементу економічної діяльності як транзит газу, призвести до значних фінансових та політичних втрат. Головні цифри та тренди У 2017 році Газпром на 8,1% наростив експорт газу до Європи, який сягнув 193,6 млрд кубометрів. Всього ж споживання ЄС у 2017 році оцінюється на рівні 560,5 млрд кубометрів газу. Таким чином, ринкова частка «Газпрому» в Європі досягла 34,7%. При цьому, найбільшим ринком залишилася Німеччина, яка імпортувала 53,4 млрд куб. м гасу. ГТС України у 2017 році забезпечила 44% поставок російського газу в ЄС. Транзит газу через Україну в минулому році склав 93 млрд кубометрів. У порівнянні з обсягами 2016 року, транзит зріс на 13,7%. Це дозволило Україні заробити близько $3 млрд на транзиті російського газу. При умові, що ВВП країни у 2017 році дорівнював $ 110 млрд, то дана сума склала 2,7% від його обсягів. Разом з тим, у середині січня 2018 року «Газпром» отримав дозвіл від Туреччини на будівництво другої лінії газопроводу «Турецький потік». Трохи пізніше, 26 березня Німеччина дала згоду на будівництво «Північного потоку-2» у Балтійському морі. Російський газовий монополіст також пішов на поступки щодо зміни ціни на газ для ринків Центральної та Східної Європи. Такі дії можуть позитивно вплинути на рішення Європейської комісії щодо врегулювання питання порушення «Газпромом» антимонопольного законодавства на європейських ринках, яке очікується у кінці квітня. Ці факти свідчать, що, попри складні політичні відносини, у сфері економічного співробітництва і, особливо, енергетики, визначальними залишаються власні інтереси країн-членів ЄС. Побудова нових газогонів, альтернативних українській ГТС, може маргіналізувати роль України у питанні транзиту газу, перетворити у перспективі такий стратегічний національний ресурс як газотранспортна система на груду металу. Для уникнення реалізації такого сценарію потрібні швидкі та ефективні дії, які дозволять зберегти роль і місце вітчизняного газогону у транзиті газу з РФ у країни Європи. Наслідки російських газових потоків Проекти «Північний потік-2» і «Турецький потік» передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік . Приблизно такі ж цифри озвучені «Нафтогазом», який оцінює фінансові втрати від запуску РФ альтернативних потоків та повної зупинки української ГТС у $3-3,5 млрд доларів. До того ж, у 2019 році спливає термін діючого контракту з «Газпромом» щодо транзиту газу. Згідно заяви голови російської компанії Олексія Міллера, «Газпром» може зберегти транзит через Україну у обсязі 10-15 млрд куб. м на рік, що складає до 10% її пропускної спроможності і менше 20% нинішнього обсягу транзиту. Для цього, за словами керівника російського монополіста, Україна повинна обґрунтувати «економічну доцільність» нового контракту на транзит. У свою чергу, українська сторона оголосила, що її основною метою буде збереження транзиту російського газу через територію України після закінчення терміну контракту з «Газпромом». Правда, за яких обсягів і яким чином це планується зробити до цього часу так і не оголошено, хоча Кабінет Міністрів України вже повідомив, що шукає компанію з управління українською газотранспортною системою. Також звучали ідеї, що Україна зможе може додатково завантажити газотранспортну систему за рахунок імпорту або транзиту газу з Румунії, але навряд чи румунський транзит зможе замінити вакуум, створений з огляду на переспрямування нинішніх транзитних потоків. Додаткові аспекти енергетичних відносин Окрім достатньо пахмурних перспектив у відносинах з РФ щодо транзиту газу та з огляду на блокаду Донбасу, Україна має вирішити питання й власного забезпечення енергоресурсами та зменшення імпортної залежності від них. Це підтверджується тим, що у 2017 році Україна значно наростила обсяг імпорту природного газу, вугілля та нафтопродуктів. При чому основними країнами з постачання енергоресурсів у 2016-2017 роках була Словаччина, Білорусь і Росія. Основні енергетичні ресурси: імпорт, експорт, транзит   Імпорт, 2017 рік Зміна імпорту до попереднього року Експорт, 2017 рік Зміна експорту до попереднього року Транзит, 2017 рік Зміна транзиту до попереднього року Природний газ 14,6 млрд куб. м +49% - - 93 млрд куб. м +13,7% Вугілля 19,777 млн т + 26,4% $105,5 млн +200% - - Нафтопродукти 9,7 млн т +11% 0,8 млн т +100% 16,4 млн т +1% Ядерне паливо $533,4 млн -2,9% - - - - Електроенергія 0,05 млрд кВт на год -38% 5,2 млрд кВт на год +37% 1,4 млрд кВт на год +218% Джерело: згідно даних Енергетичної митниці та ДФС З іншої сторони, позитивним для України є розвиток сектору відновлюваної електроенергетики. Зокрема, згідно даних Держенергоефективності, весь обсяг встановлених потужностей у 2016 році досяг 121 МВт, а у 2017 році - 257 МВт. При цьому, тільки у I кварталі 2018 року в Україні було введено в експлуатацію 159,4 МВт потужностей. Загалом, починаючи з 2015 року було інвестовано понад 550 млн євро в «зелену енергетику» і загальна потужність об'єктів відновлюваної електроенергетики нині становить 1,5 ГВт. Разом з тим, у осяжному майбутньому відновлювальна енергетика не замінить традиційних енергоносіїв і лише запровадження справді ринкових умов у галузі енергетики, які сприятимуть інвестиціям, зростання власного видобутку газу та посилення енергозберігаючих технологій дозволить країні наблизитись до мінімально прийнятних стандартів енергетичної безпеки. Шляхи балансування енергетичних інтересів Найближчі завдання перед українським урядом у енергетичній сфері включають: лібералізацію та відкриття енергетичних ринків; збереження транзитної інфраструктури держави, відновлення впевненості зовнішніх партнерів і фінансових організацій у надійності України як транзитної країни; зважену тарифну політику щодо транзиту енергоресурсів і внутрішнього енергоспоживання; виконання умов «Третього енергетичного пакету», а саме щодо відокремлення діяльності НАК «Нафтогаз» з транспортування і розподілу природного газу; «енергетичну євроінтеграцію», синхронізацію енергетичних систем з європейськими ринком (ENTSO-E, ENTSOG); диверсифікацію джерел отримання енергоресурсів; зниження енерговитрат на власне виробництво, підвищення енергоефективності країни; нарощування українського видобутку енергоресурсів; стимулювання альтернативної відновлюваної енергетики. У найближчій перспективі, Україна має врегулювати питання щодо постачання «Газпромом» 2 млрд 427 млн ​​кубометрів газу на окуповані території Донбасу і виставленого ним рахунку на $1,3 млрд. Також, очікується рішення апеляційного суду округу Свеа (Швеція) щодо спору між «Нафтогазом» та «Газпромом» з приводу $ 2,5 млрд штрафів, нарахованих Стокгольмским арбітражем. Вирішення вищезазначених питань зможе знівелювати можливі ризики енергетичної та економічної безпеки України. У іншому випадку, Україна ризикує втратити значну частку транзиту, що матиме наслідком чергове підвищення тарифів для населення та перебої у функціонуванні її ГТС. Але навіть і за таких обставин, є надія, що зростаючий попит ринку Європи і бажання Газпрому постійної збільшувати свою ринкову присутність (про що свідчать дані - у 2012 році його частка сягала лише 26%) можуть частково врятувати Україну від повної втрати ГТС. Отже, гра у шахи з приводу енергетичних інтересів усіх зацікавлених сторін ще остаточно не завершилась. На користь Україні грає те, що «Газпром» не зможе повністю зупинити транзит газу через її територію. Цьому сприяє зростаючий попит на газ у Європі, завантаженість гілок газопроводів, відносна лояльність сусідів, вигідна інфраструктура української ГТС. Але завдяки тільки цим факторам виграти не можливо. Тому, для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння та кормити ілюзію незалежності, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди. Інакше важелі впливу можуть остаточно зникнути, а економічна безпека та енергетичні інтереси будуть у черговий раз вирішуватись за рахунок українського населення.