Економіка

Економічні тенденції та прогноз на 2017 рік

28.12.2016
img1
Прес-служба МЦПД

За попередніми розрахунками, Україні вдалось в 2016 році подолати рецесію та продемонструвати незначні показники економічного відновлення. Річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%. Про поступовий вихід економіки з рецесії свідчить скорочення від’ємного розриву ВВП, яке триває з другої половини 2015 року. Ми очікуємо збереження позитивної динаміки в 2017 році внаслідок зниження ризиків ескалації військового конфлікту та збільшення схильності економічних агентів до інвестиційних і довгострокових споживчих рішень.

ВВП

Ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд - прогнозує зростання ВВП України в 2016 році на 1,5% при інфляції 15,1%, Світовий банк очікує зростання ВВП на 1% при інфляції 15%, ЄБРР оцінює зростання ВВП за підсумками року на рівні 2 %. За прогнозами уряду, зростання економіки України за підсумками поточного року складе близько 1,5%.

За попередньою оцінкою Держстату, у третьому кварталі 2016 року ВВП зріс на 1,8% р/р (що є покращенням порівняно з 1,4% р/р у другому кварталі). Сезонно скоригований ВВП зріс на 0,4% до другого кварталу 2016 року. За оцінкою МЦПД, річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%.

У II кварталі 2016 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,4% р/р. Ключовим фактором відновлення економіки був внутрішній інвестиційний попит, також спостерігалась позитивна динаміка споживання домогосподарств. Причиною зростання інвестицій стало незначне покращення ділових очікувань бізнесу та збільшення капітальних видатків зведеного бюджету. Чистий експорт в свою чергу зумовив від’ємний внесок у зміну ВВП.

Все ще обмеженим залишався потенціал транспортних перевезень на сході країни, а також відбулося чергове посилення транзитних обмежень з боку Російської Федерації. Водночас високий врожай забезпечив високі показники виробництва в аграрному секторі.

В ІІІ кварталі економічне зростання стримував чистий експорт. Сальдо поточного рахунку в ІІІ кварталі стало від’ємним (1.7 млрд дол США) – насамперед, за рахунок більшого, ніж очікувалося, розширення дефіциту торгівлі товарами. Скорочення експорту товарів прискорилось через погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Водночас імпорт товарів відновив зростання, що було обумовлене зростанням обсягу закупівель природного газу та зростанням внутрішнього попиту.

Інфляція

НБУ прогнозує інфляцію в Україні за підсумками 2016 року до 12%, Світовий банк - 15%. Держбюджет України на 2016 рік передбачає річну інфляцію на рівні 12% і курс гривні - близько 24,1 грн за долар. Прогноз МЦПД становить 12% при курсі в 26,1 грн за долар США.

У жовтні ціни споживачів зросли на 2,8% м/м, в результат чого у жовтні річне зростання цін споживачів пришвидшилось до 12,4% р/р. З початку року зростання ІСЦ становило 9,4%. Основними факторами, що сприяли інфляційному тиску в третьому кварталі, стали значне підвищення тарифів на тепло, зростання вартості водопостачання, незначне підвищення акцизів ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, також у жовтні прискорилося сезонне зростання цін на молочні продукти.

У ІІІ кварталі спостерігалися ознаки пожвавлення економічної активності в країнах – основних торгівельних партнерах України. Однак світова цінова кон’юнктура для українських експортерів погіршилася, насамперед, за рахунок суттєвого зниження цін на агропродукцію - зернові та олійні культури. Разом з сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, підсиленим невизначеністю щодо отримання офіційного зовнішнього фінансування від МВФ, це спричинило девальваційний тиск на обмінний курс гривні в серпні – першій половині вересня.

МЦПД очікує, що споживча інфляція на кінець 2016 року буде в межах 12%. Однак є ряд факторів, які можуть спричинити коливання інфляції. До основних ризиків слід віднести наступні: скасування державного регулювання вартості соціальних продуктів, суттєва корекція цін на сирі продукти харчування, зростання адміністративно-регульованих цін.

Зовнішня торгівля

У 2016 році продовжився процес доволі радикальної трансформації української зовнішньої торгівлі. Основні причини – військовий конфлікт та торгівельна війна з Росією, що зумовили втрату російського ринку, економічна криза та наслідки жорсткої девальвації 2014-2015 рр. Результатом стала зміна структури зовнішньої торгівлі: переорієнтація з традиційного російського ринку (та ринку СНД загалом) та зростання питомої долі країн ЄС. У цілому зазначену тенденцію, особливо стосовно економічних зв’язків з Росією, можна вважати такою, що зберігатиметься і в середньотерміновій перспективі. Дані тенденції спостерігались на загальному фоні падіння показників ЗЕД, в першу чергу - експорту.

У січні-вересні експорт товарів та послуг скоротився на 7,8% р/р, імпорт – на 0,9%. Зокрема, у третьому кварталі експорт зменшився на 5%, імпорт зріс на 8,7%.

Основне скорочення експорту відбулося з країнами СНД: експорт зменшився на 18,7% за дев'ять місяців і на 14,4% у третьому кварталі. Водночас імпорт з СНД впав на 21,8% у січні-вересні і лише на 9,5% у третьому кварталі. Експорт до ЄС за дев’ять місяців зріс на 3,3%, а імпорт з ЄС збільшився на 4,9%. У третьому кварталі експорт зріс лише на 0,2%, в той час як імпорт – на чималі 13,1%. Дефіцит торгівлі з ЄС становив у третьому кварталі 1,317 млрд дол., а за три квартали загалом – 2,394 млрд дол.

Упродовж трьох кварталів 2016 року експорт товарів зменшився на 8,7%, у тому числі в третьому кварталі – на 4,9%. Експорт продуктів рослинного походження впав на 1,2%, проте відбулося зростання його ваги в загальних обсягах експорту (до 21,3% у січні-вересні 2016 року з 19,7% у січні-вересні 2015 року). Основні товари у цій групі – зернові культури та насіння соняшнику. Експорт соняшникової олії зріс на 21,3% і становив 10,6% усього експорту. Експорт чорних і кольорових металів та виробів з них упав на 17,6% (частка в загальних обсягах експорту зменшилася до 23,9% з 26,5%). Зокрема, експорт чорних металів скоротився на 16,4%. Експорт мінеральних продуктів зменшився на 20% (вага скоротилася до 7,5% з 8,5%), а машин та обладнання скоротився на 9,1% (вага лишилася незмінною – 10,2%).

У січні-вересні 2016 року обсяг імпорту товарів не змінився проти відповідного періоду попереднього року, проте в третьому кварталі імпорт суттєво зріс – на 10,2% .У структурі імпорту товарів відмінну динаміку показили засоби - приріст на 71,6% (вага збільшилася до 7,4% з 4,3%). Це відбулось через зростання імпорту автомобілів після його різкого скорочення у 2015 році. Також істотно зріс імпорт машин та обладнання – на 27% (вага збільшилася до 20,3% з 16%). Імпорт хімічної продукції збільшився на 11,7% (вага зросла до 15% з 13,4%). Зокрема, імпорт добрив зріс на 11,6% (його частка збільшилася до 2,3% з 2,1%) через зменшення внутрішнього виробництва. Імпорт мінеральних продуктів упав на 38,6% (його частка в загальних обсягах впала до 20% у січні-вересні 2016 року з 32,5% у січні-вересні 2015 року). Падіння спричинене насамперед зниженням світової ціни на нафту. Фізичні обсяги імпорту енергоносіїв також скоротилися, проте вони істотно збільшилися в річному вимірі наприкінці періоду – у серпні і вересні 2016 року 

Також слід відзначити високу концентрацію зовнішньоторговельної діяльності України (понад 70 % збуту вітчизняних товарів забезпечують усього 18 країн, і більш, ніж 80 % імпорту надходить також з 18 країн), існує значний нереалізований потенціал розширення географії торгівлі. Утім, щоб таке розширення було ефективним і мало усталений характер, воно повинно спиратися саме на диверсифіковану товарну структуру зовнішньої торгівлі.

Прогноз -2017

Більшість озвучених прогнозів свідчать про очікування відновлення української економіки та продовження зростання ВВП. Проте ці очікування є вкрай скромними як для економіки, яка пережила глибоку рецесію, - в районі 1.5- 3%.

 Організація

    Очікуваний темп зростання ВВП в 2017 році

МЕРТ

3%

НБУ

3%

МВФ

2.5%

СБ

2%

МЦПД

3%

Одним з основних факторів, що забезпечуватимуть економічне зростання, стане пожвавлення внутрішнього попиту. Приватне споживання в середньостроковій перспективі помірно відновлюватиметься внаслідок реалізації відкладеного попиту та зростання доходів населення.

Також ми очікуємо зростання обсягу інвестицій з боку бізнесу. Втім, суттєве нарощення інвестиційної активності на прогнозному горизонті стимулюватиме відповідне зростання інвестиційного імпорту, зокрема, машин та обладнання, що значною мірою обумовлюватиме від’ємний внесок чистого експорту у ВВП. Додатковим фактором зростання внутрішнього попиту стане пожвавлення кредитної активності на тлі очікуваного зниження процентних ставок в економіці.

Гальмуватиме зростання ВВП такий компонент як чистий експорт. Повільне зростання світової економіки, уповільнення темпів зростання в Китаї стримуватиме нарощування експорту.

Таким чином, МЦПД очікує продовження помірного відновлення економіки у 2017-2019 роках (3%, 5% та 4% відповідно). Незважаючи на подальше зростання, Україна лишатиметься нижче рівня 2013 року за більшістю економічних показників.

Щодо інфляції, то у тривалій перспективі ключовими факторами для її стримування залишаються зовнішня підтримка реформ (співпраця з донорами, в першу чергу – з МВФ), відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як результат – подальше поліпшення інфляційних очікувань. Відсутність цих факторів зумовлюватиме девальваційний та додатковий інфляційний тиск. У цьому разі повернення інфляції до цільового рівня потребуватиме проведення жорсткішої монетарної політики. На думку НБУ позитивним шоком може стати швидше зростання світових цін на сировинні товари, суттєвіше збільшення зовнішнього попиту на українську продукцію та прискорення реформ. За таких умов пожвавлення економічної активності супроводжуватиметься зміцненням гривні завдяки збільшенню експортної виручки та припливу капіталу за фінансовим рахунком. Це може посилити тиск на ціни з боку попиту, але ефекти від укріплення курсу гривні будуть більш суттєвими.

Внутрішні припущення прогнозу:

•​ Загальний дефіцит державного сектору (включно з дефіцитом Нафтогазу) становитиме до 4% ВВП 2016 року

•​ Податкова реформа триватиме. Використання спрощеної системи оподаткування надалі скорочуватиметься

•​ Території, контрольовані українською владою на Донбасі, суттєво не зміняться, і не буде поновлення активних масштабних бойових дій. В інших областях України «гарячі точки» не з’являться, масованої військової інтервенції Росії не відбудеться. Диверсії на всій території України можливі впродовж усього прогнозного періоду

•​ Значне підвищення адміністративно регульованих тарифів не викличе значного нарощення боргів за комунальні послуги. Незадоволення населення через падіння реальних доходів не переросте в масові протести

•​ Відбуватиметься поступовий перехід до таргетування інфляції і подальше очищення банківського сектору. Обмінний курс лишатиметься умовно плаваючим. Через значні обсяги валютних активів значна частина банків не зможе забезпечити рівень адекватності капіталу відповідно до умов Базель ІІІ

Зовнішні припущення:

​ Світова економіка зростатиме на рівні близько 3,5% упродовж прогнозного періоду. Відбуватиметься поступове уповільнення в Китаї, падіння в Росії і незначне зростання в ЄС

​ Надійдуть кредити від МВФ та інша макрофінансова допомога, обіцяна наддержавними організаціями і урядами окремих країн, що забезпечить обслуговування зовнішніх платежів, проте можливими є істотні затримки з отриманням коштів

​ Доступ на ринки капіталу лишатиметься дуже обмеженим

​ Світові ціни на нафту коливатимуться в межах 40-60 дол. за барель

​ Відбудеться поглиблення співробітництва України з ЄС, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію, зростання ваги ЄС у зовнішньому товарообігу і збільшення припливу інвестицій та фінансової допомоги з ЄС

​ І далі ослаблюватимуться торговельні та інші економічні зв’язки з Росією

​ Триватиме диверсифікація поставок природного газу в Україну, проте РФ залишиться основним постачальником (прямим та через реекспорт). Ціна на газ знизиться через падіння цін на нафту

​ Зменшиться приплив коштів на ринки країн, що розвиваються, і поступово зростатимуть відсоткові ставки через згортання програми кількісного пом’якшення ФРС США

До основних ризиків прогнозу слід віднести наступні фактори: можлива ескалація військового конфлікту, неприхована інтервенція Росії, призупинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, популістське збільшення соціальних видатків бюджету без адекватного збільшення доходів, організовані масові протести, розпад коаліції, перевибори, різка зміна цін на основні експортні чи імпортні товари а також несприятливі погодні умови в 2017 році, що мають значний вплив на врожай.

Державний бюджет і податки

У 2016 році дії органів влади були направлені на зростання надходжень до державного бюджету за рахунок фіскальних стимулів. Державний бюджет за 2016 рік, швидше за все, буде виконаний відповідно до запланованих показників.

Виконання державного бюджету

Відновлення економічної активності підприємств позитивно вплинуло на виконання державного та місцевих бюджетів. В цілому, бюджет буде виконаний до кінця року, що означає, що фіскальні та регуляторні стимули, які застосовувалися протягом 2016 року показали певну ефективність. Проте не потрібно забувати, що зростання надходжень до бюджету також пов’язано з інфляційними процесами, зокрема, прогнозованою річною інфляцією на рівні 12%.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України, за результатами 11 місяців надходження до зведеного бюджету України склали майже 677 млрд гривень, тоді як у минулому році – 522 млрд гривень, різниця у порівнянні з минулим роком становить близько 155 млрд гривень, або 6 млрд доларів. Також ДФС повідомляє, що за 11 місяців цього року  до Державного бюджету (збір) надійшло 545,4 млрд гривень, тоді як у минулому році – 431,9 млрд гривень, тобто на 113,5 млрд гривень більше.

Відповідно до інформації Міністерства фінансів України, за січень–листопад поточного року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) надійшло 131,9 млрд грн, що складає 104,6% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами. Приріст надходжень до загального фонду проти січня –листопада минулого року (у співставних умовах та без урахування територій, що не підконтрольні українській владі) склав 49,6% або +43,7 млрд грн. Темп росту фактичних надходжень ПДФО до січня – листопада 2016року становить 147,9%, плати за землю – 161,7%. При цьому в 6 регіонах темп росту вище середнього по Україні – м. Київ, Одеська, Закарпатська, Волинська, Запорізька та Рівненська області.

Бюджет-2017

1)​ Уперше за останні роки Кабмін подав проект державного бюджету 2017 вчасно відповідно до бюджетного кодексу.

2)​ Відповідно до інформації урядового порталу, державний бюджет-2017 передбачає економічне зростання й підвищення рівня доходів громадян. Соціальні видатки, зокрема, зростуть на 23%, а мінімальна зарплата збільшиться в 2 рази (з 1600 до 3200 грн). Для цього в держбюджеті передбачені додаткові видатки в розмірі 28,3 млрд грн. Дане рішення уряду направлене на зменшення тіньового сегменту в економіці, проте публічні консультації Мінфіну з приводу цього питання майже не проводилося. Існує великий ризик, що насправді таке істотне зростання мінімальної заробітної плат, навпаки, призведе до подальшої тінізації заробітних плат, а збільшення видатків призведе до інфляційних процесів, хоча Мінфін заперечує таку можливість.

3)​ Відповідно до інформації уряду, у середньому ж бюджетні працівники з 2017 року зароблятимуть на 50% більше. Для пенсіонерів Уряд передбачив підвищення пенсій на 10%.

4)​ По основним сферам бюджетне фінансування у 2017 році виглядатиме наступним чином: на фінансування сектору оборони і безпеки закладено 132,9 млрд грн, з них видатки загального фонду становлять 117,4 млрд грн; видатки зведеного бюджету на освіту збільшаться на 35,7% проти 2016 року і складуть 168,4 млрд грн; загальні видатки на охорону здоров'я збільшуються майже на 26% (на 18,2 млрд грн) до 88,7 млрд грн.

5)​ Видатки бюджету 2017 планується направити також на підтримку агропромислового комплексу - у наступному році на підтримку сільгосптоваровиробників передбачено спрямувати з загального фонду 5,5 млрд грн або 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства.

6)​ Для забезпечення сталого фінансування дорожньої інфраструктури в 2017 році буде створено Дорожній фонд (фінансування з бюджету - 14,2 млрд грн), додатково планується залучити 27,2 млрд грн (до $1 млрд) від міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу, від Світового банку. 

Загалом, існує ймовірність, що бюджет у 2017 році буде виконаний. На заваді можуть стати політичні процеси, загальне погіршення економічної ситуації та ділової активності, подальша тінізація економіки, інфляційні і девальваційні процеси.

Податкова реформа

У 2016 році основні податкові зміни характеризувалися зменшенням єдиного соціального внеску до 22%, зростанням акцизним податків. Загалом, значних інституційних змін та покращення податкового адміністрування не спостерігалося, проте надходження до бюджету забезпечуються відповідно до плану.

Наприкінці року почалося активне обговорення подальших податкових змін, які стануть базою для державного бюджету на 2017 рік. Комітет з питань податкової та митної політики ВРУ спільно з Міністерством фінансів підготував так звані «антикорупційний податковий законопроект» № 5368.

Ключові зміни:

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків - збільшить прозорість адміністрування;

- введення податкових канікул для новостворених підприємств (на 5 років) - сприятиме розвитку малого бізнесу;

- запровадження Єдиного реєстру податкових консультацій - мінімізує кількість податкових спорів завдяки якісному роз'ясненню законодавства

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном - зменшить можливості для зловживань;

- прискорена амортизація на 2 роки для виробничого обладнання - стимулюватиме інвестиції;

- єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ - збільшить прозорість відшкодування ПДВ;

- запровадження механізму блокування реєстрації податкової накладної, яка підпадає під критерії ризиків, - усуне можливості для зловживань з ПДВ;

- зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків - врегулює питання сплати податків на території проведення АТО.

Даний законопроект, швидше за все, буде прийнятий і стане основою для фіскальних змін у 2017 році. Найбільшим досягненням є не сама підготовка законопроекту, а налагодження співпраці після тривалої конфронтації двох відомств, оскільки саме відсутність спільної позиції не давала змоги провести ефективну податкову реформу у 2016 році.

Більше матеріалів:тут. 

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Пенсійна реформа: виклики та перспективи

25 років в Україні тривають спроби здійснити пенсійну реформу. Проте результат поки що не втішний. У працюючих українців немає жодних стимулів платити пенсійні внески; хронічно дефіцитний Пенсійний фонд, що тисне на держбюджет; при цьому Україна витрачає на пенсії чи не найбільше за всіх у світі (у відсотках до ВВП), і до недавнього часу мала дуже високі «трудові податки», стимулюючі бізнес до відходу в тінь. Проведення реформи ускладнює чимало об’єктивних та суб’єктивних факторів, зокрема складна демографічна ситуація, високий рівень тінізації економіки, розбалансованість бюджету та політичний популізм. Після завершення революції Гідності ми спостерігаємо нову хвилю спроб вдосконалити існуючу пенсійну реформу, яка здійснюється в умовах пильної уваги з боку світової спільноти, в першу чергу – МВФ, а також в умовах жорсткої політичної конкуренції. Зі здобуттям незалежності для України, яка успадкувала радянську систему пенсійного забезпечення, яка передбачала тільки солідарний рівень, гостро постало питання формування нової пенсійної системи, яка відповідала б актуальним соціально-економічним умовам. З моменту здобуття незалежності було декілька спроб системної зміни пенсійної системи. Однією з ключових таких спроб було прийняття доволі прогресивного Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2003 році. Новий закон передбачав проведення в Україні системної пенсійної реформи, створення солідарної, обов’язкової державної і приватної накопичувальних пенсійних систем, а також він прив’язував рівень пенсій до тривалості професійного стажу і розміру заробітної плати в Україні. Однак на практиці Закон не привів до реальної реформи, не розв’язав проблему постійного дефіциту Пенсійного фонду, не забезпечив упровадження державної накопичувальної системи пенсійного забезпечення і не зміг гарантувати гідний рівень пенсійного забезпечення для своїх громадян. Це сталось через низку обставин, зокрема: В ході розгляду законопроекту в парламенті з нього було вилучено важливу з точки зору довгострокової стійкості пенсійної системи норму про поступове підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок і до 65 років для чоловіків. Законопроект не вирішував проблеми привілейованих пенсій: «VIP-пенсіонери» продовжували отримувати пенсії набагато більші, ніж вимагала об’єктивні економічні обставини. Також закон не вирішував проблему занадто високого податкового навантаження на фонд оплати праці, пов’язаного з пенсійними відрахуваннями. Набуття другим рівнем пенсійної реформи (обов’язкове державне накопичувальне страхування) чинності було відкладено – до прийняття окремого закону про запуск накопичувального фонду обов’язкового пенсійного страхування Однак чи не найбільшою проблемою став популізм політиків в гонці за електоральну підтримку. Купівля електоральної лояльності пенсіонерів стала тенденцією. Для прикладу, з 2002 по 2010 роки мінімальний розмір пенсій зріс в 9 разів в реальному вираженні, в той час як середній розмір зарплати - лише в 3,4 рази. Ще одна проблема – існування пільгових пенсій та ранній вихід на пенсію для окремих верств населення. Відтак Україна опинилася в замкнутому колі зростання дефіциту бюджету, на який наклались демографічні проблеми. Нарощуючи пенсійні витрати, вона збільшувала дефіцит Фонду. Одночасне погіршення демографічної ситуації знижувало можливі опції для вирішення проблеми. Складна демографічна ситуація в Україні значно ускладнює розробку та реалізацію пенсійної реформи. Однією з головних демографічних проблем України є дуже висока передчасна смертність і, як наслідок, - одна з найнижчих у Європі тривалість життя, особливо у чоловіків. Одним з дискусійних параметрів демографічного стану України став той факт, що Україна – одна з найстаріших країн у світі. Справді, якщо враховувати лише показник 60+, тобто частку населення старше 60 років, то така…. Проте, частка людей віком 65+ в Україні нижча, ніж у країнах ЄС (15,6% проти 18,9% в середньому по ЄС) за рахунок того, що в інтервалі від 60 до 65 років помирає досить велика кількість людей. Також треба враховувати той факт, що в Україні середня тривалість життя чоловіків нижча, ніж у більшості розвинених країн. Проте важливим є не лише абсолютний вік виходу на пенсію, а й середня очікувана тривалість життя на момент такого виходу та пільговий достроковий вихід. Українські жінки посідають одне з найвищих місць у світі за тривалістю життя на пенсії – так, у 2012 році вона складала 23 роки, що перевищувало їхній середній трудовий стаж. Для чоловіків середня очікувана тривалість життя на момент виходу на пенсію становить 14 років, що співставно з таким показником в інших країнах. Водночас в Україні майже половина чоловіків виходить на пенсію у 60 років, а решта – в 40, тобто реально середній вік виходу на пенсію – 55 років. Ще одна загрозлива тенденція – старіння населення. У майбутньому рівень старіння населення та демографічне навантаження зростатимуть за рахунок скорочення населення працеактивного віку Цьому сприятиме й катастрофічне скорочення народжуваності, яке відбулося у 1990-х роках. Як наслідок, станом на 2017 рік в Україні склалась ситуація, коли на 12,5 млн пенсіонерів припадає 26 млн осіб працездатного віку з яких зайнятими є тільки 176 млн осіб. При цьому з числа зайнятих тільки 10 млн осіб сплачують ЄСВ – базу для формування пенсійного фонду. В бюджеті на 2017 рік закладений дефіцит Пенсійного фонду в розмірі 141,5 млрд грн, що становить 5.5% ВВП. Таким чином Пенсійний фонд здатний бездефіцитно фінансувати менш ніж половину свої видатків. Аналогічна ситуація спостерігалась і в 2016 році – з суми Пенсійного фонду в розмірі 257 млрд грн дефіцит становив 145 млрд. Уже зараз в Україні пенсійні видатки становлять 15% від ВВП що є одним із найвищих показників у Європі та значно перевищує аналогічний показник багатьох країн з істотно вищим рівнем старіння, таких як Швеція, Фінляндія, Великобританія, Норвегія, Швейцарія. Пенсійний вік у нашій країні лишається одним із найнижчих у Європі – фактично, з урахуванням пільгових пенсій – 55 років, порівняно з 63,1 років у середньому в країнах ЄС Середня тривалість трудового стажу в Україні – тобто періоду, протягом якого людина заробляє собі пенсію, однакова для чоловіків та жінок (близько 34 років). Також в 2016 році в Україні налічувалося 830 000 осіб молодше пенсійного віку, які отримували так званні «ранні» пенсії. Таким чином розробка проекту пенсійної реформи відбувалась в досить складних та напружених умовах. В травні 2017 року Кабінет міністрів під тиском МВФ все-таки ухвалив проект довгоочікуваної пенсійної реформи. Чинний варіант пенсійної реформи включає наступні ключові пункти: Підвищення страхового стажу з 15 до 25 років Відповідно до запропонованої урядом реформи, пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які матимуть страховий стаж 25 років. Наразі право на пенсію за віком мають ті, кому виповнилося 60 років. При цьому в законі зазначається, що ці особи повинні мати страховий стаж 15 років. З 1 січня 2004 року для нарахування пенсії важливий лише страховий стаж. Таким чином, з цього часу трудова книжка не є підтвердженням страхового стажу. При цьому запроваджується гнучкий коридор пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу — громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб задовольнити вимогу стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років). При цьому проект реформи не передбачає підвищення пенсійного віку, на чому наполягав МВФ. Осучаснення" пенсій. 50% пенсіонерів підвищать пенсії Для цього уряд запроваджує єдині правила визначення розмірів пенсійних виплат. Планується введення нової формули нарахування пенсій за єдиним підходом для "старих" і "нових" пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Тобто виходить, що показник, за яким розраховуються пенсії, буде підвищено майже утричі. За словами Прем’єр-міністра В. Гройсмана, у результаті зазначеного "осучаснення" до 3 764,40 грн більше 5 млн пенсіонерів уже з 1 жовтня 2017 року отримають підвищення пенсій від до 200 грн і більше 1 тис. грн щомісячно. Запровадження даної норми пов’язане з тим, що багато пенсіонерів, які вийшли на пенсію 10 років назад, отримують меншу пенсію, ніж їх колеги, які почали отримувати пенсію недавно. Станом на сьогодні нарахування пенсії залежить від трьох показників: зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати по Україні, який застосовується при обчисленні пенсії. Середня зарплата зростає з кожним роком, тому пенсії українців повинні перераховуватись. Останній раз таке перерахування відбулося в 2012 році, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік 1197,91грн. За цей час середня зарплата по Україні, яка застосовується при обчисленні пенсії, зросла до 3764,4 грн або більше ніж втричі. В результаті 2/3 пенсій навіть не досягають розміру прожиткового мінімуму.  Скасовується оподаткування пенсій З 1 жовтня пропонується відмінити оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів. Наразі пенсії, розмір яких перевищує 12 470 гривень (10 прожиткових мінімумів), підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% у частині такого перевищення. Скасування особливих умов виходу на пенсію Призначення пенсій за вислугу років буде здійснювати лише для військовослужбовців. Реформою також передбачається, що з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, сфери охорони здоров'я, соціального захисту та інших категорій. Запропонований інструмент — це ще один спосіб, який повинен дозволити уряду зменшити кількість пенсіонерів. Встановлення особливого режиму для працівників з шкідливим умовами праці. Проект реформи передбачає, що підприємства замість відшкодування пенсій сплачуватимуть підвищений ЄСВ за своїх працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах (з поступовим переходом до накопичувальної системи пенсійного забезпечення). Законопроект пропонує встановити, що за осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, доплата ЄСВ становитиме 15 %. Тобто загалом за таких працівників підприємство сплачуватиме ЄСВ за ставкою 37%. Для всіх інших категорій працівників, що мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці, доплата ЄСВ становитиме 7%. Тобто загалом роботодавець сплачуватиме за таких співробітників ЄСВ за ставкою 29%. Також передбачено, що додаткові внески ЄСВ з 1 січня 2019 року за працівників, молодших за 35 років, будуть накопичуватися на їх індивідуальних пенсійних рахунках. Щорічне перерахування пенсій У законопроекті передбачається автоматична норма про щорічну індексацію (перерахунок) пенсій для захисту від інфляції. Планується, що перерахунок буде відбуватися з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи — тобто якщо буде зростання економіки і бюджет буде наповнюватися краще. При цьому в уряді зауважують, що індексація буде прив'язана до показника зростання середньомісячних зарплат за три роки — не менше ніж на 50% такого зростання. І не менше ніж на 50% індексу споживчих цін. Скасовується 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам З жовтня 2017 року уряд пропонує скасувати 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам. Із 2,3 млн. працюючих пенсіонерів зараз пенсії знижуються у 494 тис. проектом реформи пропонується щоб ті, хто працює, отримували заробітну платню і пенсію у повному обсязі. Підвищення соціальних стандартів Передбачене на 2017 рік друге підвищення соціальних стандартів на 5% пропонується з 1 жовтня. Мінімальна пенсія у такому випадку становитиме 1373 грн. Підвищення пенсій торкнеться 9 млн пенсіонерів. Таким чином уряд зробив крок на шляху до виконання однієї з головних вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною наступного траншу. Однак подальша доля запропонованої реформи залежатиме від Парламенту, де й очікуються найбільш запеклі баталії. В цілому проект реформи сконцентрований на скороченні хронічного дефіциту ПФ, модернізації, та підвищенні ефективності функціонування солідарного рівня пенсійної системи, в тому числі за рахунок своєрідного її поєднання з елементами накопичувальної системи, проте практично не торкається проблеми формування другого та третього рівнів пенсійної системи. Відтак запропонований урядом проект важко назвати повноцінною системною реформою, яка кардинально змінить існуючу пенсійну реформу. Також слід враховувати, що формування ефективної пенсійної системи потребує цілого ряду реформ в суміжних сферах, як то фінансова, податкова та соціальна.  

Економіка

Економічний прогноз МЦПД

  ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ  Важливим фактором для ефективного прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності, підвищення спроможності реально оцінювати соціально-політичну ситуацію в Україні і визначення пріоритетів розвитку власного бізнесу є врахування стану національної економіки. Зокрема, систематичне ознайомлення з достовірним аналізом економічних тенденцій, прогнозами щодо зміни кон’юнктури основних ринків і соціальної ситуації в Україні дозволяє уникати значних фінансових і іміджевих ризиків.  У зв’язку з цим Міжнародний центр перспективних досліджень  пропонує використовувати в роботі підготовлений згідно з кращими міжнародними стандартами і на основі власних багаторічних розробок аналітичний продукт – Економічний прогноз ( презентація ). Даний документ неодноразово високо оцінювався національними та іноземними компаніями і банківськими установами, що свідчить про довіру до наведених у ньому даних і оцінок. Мова документу – українська і англійська. Для отримання більш детальної інформації, замовлення попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.kiev.ua Тел. (044) 253-44-82 (068) 831-94-69

Економіка

Конференція "Підтримка економічних реформ в Україні"

В рамках співпраці МЦПД, Friedrich Ebert Stiftung і депутатів Європейського Парламенту старший економіст Василь Поворозник взяв участь у конференції "Підтримка економічних реформ в Україні", яка проходила у Брюсселі. Доповідь була присвячена тіньовій економіці та процесу децентралізації в Україні. Зокрема, стосувалася аналізу основних факторів, які впливають на ріст тіньової економіки в країні. Адже згідно з даними, сегмент тіньової економіки складає близько 50% ВВП. Серед основних, це насамперед неефективна система державного регулювання та податкове навантаження. Щодо реформи деценталізації, то найбільш гострим, стоїть питання законодавчого врегулюванння та внесення відповідних змін до Основного закону. А також відповідно процес створення ОТГ, що має відбуватися на добровільній основі, проте в деяких випадках не враховуються особливості конкретної громади.   

Економіка

Відкритий бюджет та залучення інвестицій: як забезпечити фінансову прозорість об’єднаних громад

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Нідерландів, в рамках проекту «Фінансова прозорість об’єднаних громад» проводить тематичні семінари в 24 областях України для представників органів влади територіальних об’єднань, що приймають рішення про залучення та використання фінансових ресурсів, представників регіонального бізнесу та НДО. Проект  направлений на підвищення економічної спроможності об’єднаних громад, що дозволить більш ефективно вирішувати питання місцевого розвитку, підвищення рівня конкурентоспроможності територіальних громад, боротьби з корупцією на місцевому рівні та забезпечення добробуту місцевого населення. «Основною метою є розповісти зацікавленим сторонам про те, яким чином формувати власні фінансові ресурси, покращувати «фінансове здоров’я» об’єднаних громад та як діяти в нових правових умовах», - зазначає директор департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. Питання забезпечення сталого розвитку на місцевому територіальному рівні є надзвичайно актуальними з огляду на потребу стабілізації соціально-економічного становища в регіонах в умовах економічної кризи та проведення реформи з децентралізації. “Наразі бюджетне законодавство знову зазнало змін, видаткові повноваження місцевих бюджетів змінюються, а Податковий кодекс залишається незмінним. Додаткових джерел на збільшення фінансування податкових ресурсів до місцевих бюджетів не надходить. Тому необхідно залучати кошти з інших джерел та шукати доступні в наш час можливості грантової підтримки та кредитування", – пояснює експерт з питань бюджету та управління Тетяна Овчаренко. Крім того, експерти МЦПД розповіли представникам громад про необхідність залучення додаткових коштів до своїх бюджетів, адже, щоб розпоряджатися грошима, для початку необхідно їх мати. Також закликали громадськість долучатися до контролю за використанням бюджетних коштів, щоб запобігти корупції, наголошуючи на тому, що саме громадськість має відіграти важливу роль у цьому процесі, адже йдеться про гроші, зосереджені безпосередньо в конкретній ОТГ.

Економіка

Причини і наслідки відтермінування траншу МВФ

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення відкласти виділення Україні чергового траншу в розмірі $1 млрд. Перш за все важливо визначити першопричини відтермінування. За офіційними версіями - це блокада Донбасу. Але тут важливо уточнити, що мова йде не про блокадників, а власне про рішення РНБО, про ефективність управління, адже за 2 місяці блокади не було зроблено ніяких якісних розрахунків і планів виходів із цієї кризи.  Директор економічного департаменту Ангела Бочі  зазначає, що очевидно, що рішення МВФ цілком пов'язувати з блокадою Донбасу не можна. Одне із важливих завдань, які ставить перед нами МВФ, це – антикорупційна реформа. Особлива увага акцентувалась на запроваджені антикорупційних судів, які в Україні так і не стартували, під питанням також обрання аудитора НАБУ. Формально, у нас реформа антикорупційних органів полягає лише у їх створенні, адже міжнародний бізнес та інвестори не бачуть в країні змін в антикорупційному полі та не відчувають зменшення тиску. Насправді, відтермінування четвертого траншу у березні не стало новиною, адже ми мали отримати його ще у грудні 2016 року. Нагадаю, що третій транш затягнувся, тому вже формально було зрозуміло що і питання наступного траншу буде відкладено. Крім того, третій транш все одно мав би бути авансовим, бо Україна формально не виконала вимог, які стосувалися проведення пенсійної реформи (підвищення пенсійного віку), реформи землі (запровадження обігу земель), запуску антикорупційних судів. Якщо говорити по суті, то з 11 структурних маяків за останній період ми виконали лише три. Попередні вимоги – бюджет і націоналізація "Приватбанку" – наша країна начебто задовольнила, але, наприклад, реформа ДФС так і не була проведена з 2015 року. Тобто і другий транш Україні дали авансом, а третій, швидше за все, нам вже авансом не дадуть. Експерт також наголосила, що ймовірно, що програма МВФ для України буде взагалі зупинена, як в 2009 році, і тоді головним питанням для влади буде стримування валютного курсу. І тут питання не в золотовалютних резервах, яких зараз вистачає, а в іншому факторі - паніці серед населення. Така ситуація може ще більше поглибити політичну кризу в країні.  Старший економіст Василь Поворозник також відзначив, що МВФ часто є сигналом для іноземних партнерів: варто довіряти країні, чи не варто. Якщо зупиняється допомога, то це є червоним світлом для інших міжнародних партнерів.