Економіка

Економічні тенденції та прогноз на 2017 рік

28.12.2016
img1
Прес-служба МЦПД

За попередніми розрахунками, Україні вдалось в 2016 році подолати рецесію та продемонструвати незначні показники економічного відновлення. Річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%. Про поступовий вихід економіки з рецесії свідчить скорочення від’ємного розриву ВВП, яке триває з другої половини 2015 року. Ми очікуємо збереження позитивної динаміки в 2017 році внаслідок зниження ризиків ескалації військового конфлікту та збільшення схильності економічних агентів до інвестиційних і довгострокових споживчих рішень.

ВВП

Ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд - прогнозує зростання ВВП України в 2016 році на 1,5% при інфляції 15,1%, Світовий банк очікує зростання ВВП на 1% при інфляції 15%, ЄБРР оцінює зростання ВВП за підсумками року на рівні 2 %. За прогнозами уряду, зростання економіки України за підсумками поточного року складе близько 1,5%.

За попередньою оцінкою Держстату, у третьому кварталі 2016 року ВВП зріс на 1,8% р/р (що є покращенням порівняно з 1,4% р/р у другому кварталі). Сезонно скоригований ВВП зріс на 0,4% до другого кварталу 2016 року. За оцінкою МЦПД, річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%.

У II кварталі 2016 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,4% р/р. Ключовим фактором відновлення економіки був внутрішній інвестиційний попит, також спостерігалась позитивна динаміка споживання домогосподарств. Причиною зростання інвестицій стало незначне покращення ділових очікувань бізнесу та збільшення капітальних видатків зведеного бюджету. Чистий експорт в свою чергу зумовив від’ємний внесок у зміну ВВП.

Все ще обмеженим залишався потенціал транспортних перевезень на сході країни, а також відбулося чергове посилення транзитних обмежень з боку Російської Федерації. Водночас високий врожай забезпечив високі показники виробництва в аграрному секторі.

В ІІІ кварталі економічне зростання стримував чистий експорт. Сальдо поточного рахунку в ІІІ кварталі стало від’ємним (1.7 млрд дол США) – насамперед, за рахунок більшого, ніж очікувалося, розширення дефіциту торгівлі товарами. Скорочення експорту товарів прискорилось через погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Водночас імпорт товарів відновив зростання, що було обумовлене зростанням обсягу закупівель природного газу та зростанням внутрішнього попиту.

Інфляція

НБУ прогнозує інфляцію в Україні за підсумками 2016 року до 12%, Світовий банк - 15%. Держбюджет України на 2016 рік передбачає річну інфляцію на рівні 12% і курс гривні - близько 24,1 грн за долар. Прогноз МЦПД становить 12% при курсі в 26,1 грн за долар США.

У жовтні ціни споживачів зросли на 2,8% м/м, в результат чого у жовтні річне зростання цін споживачів пришвидшилось до 12,4% р/р. З початку року зростання ІСЦ становило 9,4%. Основними факторами, що сприяли інфляційному тиску в третьому кварталі, стали значне підвищення тарифів на тепло, зростання вартості водопостачання, незначне підвищення акцизів ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, також у жовтні прискорилося сезонне зростання цін на молочні продукти.

У ІІІ кварталі спостерігалися ознаки пожвавлення економічної активності в країнах – основних торгівельних партнерах України. Однак світова цінова кон’юнктура для українських експортерів погіршилася, насамперед, за рахунок суттєвого зниження цін на агропродукцію - зернові та олійні культури. Разом з сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, підсиленим невизначеністю щодо отримання офіційного зовнішнього фінансування від МВФ, це спричинило девальваційний тиск на обмінний курс гривні в серпні – першій половині вересня.

МЦПД очікує, що споживча інфляція на кінець 2016 року буде в межах 12%. Однак є ряд факторів, які можуть спричинити коливання інфляції. До основних ризиків слід віднести наступні: скасування державного регулювання вартості соціальних продуктів, суттєва корекція цін на сирі продукти харчування, зростання адміністративно-регульованих цін.

Зовнішня торгівля

У 2016 році продовжився процес доволі радикальної трансформації української зовнішньої торгівлі. Основні причини – військовий конфлікт та торгівельна війна з Росією, що зумовили втрату російського ринку, економічна криза та наслідки жорсткої девальвації 2014-2015 рр. Результатом стала зміна структури зовнішньої торгівлі: переорієнтація з традиційного російського ринку (та ринку СНД загалом) та зростання питомої долі країн ЄС. У цілому зазначену тенденцію, особливо стосовно економічних зв’язків з Росією, можна вважати такою, що зберігатиметься і в середньотерміновій перспективі. Дані тенденції спостерігались на загальному фоні падіння показників ЗЕД, в першу чергу - експорту.

У січні-вересні експорт товарів та послуг скоротився на 7,8% р/р, імпорт – на 0,9%. Зокрема, у третьому кварталі експорт зменшився на 5%, імпорт зріс на 8,7%.

Основне скорочення експорту відбулося з країнами СНД: експорт зменшився на 18,7% за дев'ять місяців і на 14,4% у третьому кварталі. Водночас імпорт з СНД впав на 21,8% у січні-вересні і лише на 9,5% у третьому кварталі. Експорт до ЄС за дев’ять місяців зріс на 3,3%, а імпорт з ЄС збільшився на 4,9%. У третьому кварталі експорт зріс лише на 0,2%, в той час як імпорт – на чималі 13,1%. Дефіцит торгівлі з ЄС становив у третьому кварталі 1,317 млрд дол., а за три квартали загалом – 2,394 млрд дол.

Упродовж трьох кварталів 2016 року експорт товарів зменшився на 8,7%, у тому числі в третьому кварталі – на 4,9%. Експорт продуктів рослинного походження впав на 1,2%, проте відбулося зростання його ваги в загальних обсягах експорту (до 21,3% у січні-вересні 2016 року з 19,7% у січні-вересні 2015 року). Основні товари у цій групі – зернові культури та насіння соняшнику. Експорт соняшникової олії зріс на 21,3% і становив 10,6% усього експорту. Експорт чорних і кольорових металів та виробів з них упав на 17,6% (частка в загальних обсягах експорту зменшилася до 23,9% з 26,5%). Зокрема, експорт чорних металів скоротився на 16,4%. Експорт мінеральних продуктів зменшився на 20% (вага скоротилася до 7,5% з 8,5%), а машин та обладнання скоротився на 9,1% (вага лишилася незмінною – 10,2%).

У січні-вересні 2016 року обсяг імпорту товарів не змінився проти відповідного періоду попереднього року, проте в третьому кварталі імпорт суттєво зріс – на 10,2% .У структурі імпорту товарів відмінну динаміку показили засоби - приріст на 71,6% (вага збільшилася до 7,4% з 4,3%). Це відбулось через зростання імпорту автомобілів після його різкого скорочення у 2015 році. Також істотно зріс імпорт машин та обладнання – на 27% (вага збільшилася до 20,3% з 16%). Імпорт хімічної продукції збільшився на 11,7% (вага зросла до 15% з 13,4%). Зокрема, імпорт добрив зріс на 11,6% (його частка збільшилася до 2,3% з 2,1%) через зменшення внутрішнього виробництва. Імпорт мінеральних продуктів упав на 38,6% (його частка в загальних обсягах впала до 20% у січні-вересні 2016 року з 32,5% у січні-вересні 2015 року). Падіння спричинене насамперед зниженням світової ціни на нафту. Фізичні обсяги імпорту енергоносіїв також скоротилися, проте вони істотно збільшилися в річному вимірі наприкінці періоду – у серпні і вересні 2016 року 

Також слід відзначити високу концентрацію зовнішньоторговельної діяльності України (понад 70 % збуту вітчизняних товарів забезпечують усього 18 країн, і більш, ніж 80 % імпорту надходить також з 18 країн), існує значний нереалізований потенціал розширення географії торгівлі. Утім, щоб таке розширення було ефективним і мало усталений характер, воно повинно спиратися саме на диверсифіковану товарну структуру зовнішньої торгівлі.

Прогноз -2017

Більшість озвучених прогнозів свідчать про очікування відновлення української економіки та продовження зростання ВВП. Проте ці очікування є вкрай скромними як для економіки, яка пережила глибоку рецесію, - в районі 1.5- 3%.

 Організація

    Очікуваний темп зростання ВВП в 2017 році

МЕРТ

3%

НБУ

3%

МВФ

2.5%

СБ

2%

МЦПД

3%

Одним з основних факторів, що забезпечуватимуть економічне зростання, стане пожвавлення внутрішнього попиту. Приватне споживання в середньостроковій перспективі помірно відновлюватиметься внаслідок реалізації відкладеного попиту та зростання доходів населення.

Також ми очікуємо зростання обсягу інвестицій з боку бізнесу. Втім, суттєве нарощення інвестиційної активності на прогнозному горизонті стимулюватиме відповідне зростання інвестиційного імпорту, зокрема, машин та обладнання, що значною мірою обумовлюватиме від’ємний внесок чистого експорту у ВВП. Додатковим фактором зростання внутрішнього попиту стане пожвавлення кредитної активності на тлі очікуваного зниження процентних ставок в економіці.

Гальмуватиме зростання ВВП такий компонент як чистий експорт. Повільне зростання світової економіки, уповільнення темпів зростання в Китаї стримуватиме нарощування експорту.

Таким чином, МЦПД очікує продовження помірного відновлення економіки у 2017-2019 роках (3%, 5% та 4% відповідно). Незважаючи на подальше зростання, Україна лишатиметься нижче рівня 2013 року за більшістю економічних показників.

Щодо інфляції, то у тривалій перспективі ключовими факторами для її стримування залишаються зовнішня підтримка реформ (співпраця з донорами, в першу чергу – з МВФ), відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як результат – подальше поліпшення інфляційних очікувань. Відсутність цих факторів зумовлюватиме девальваційний та додатковий інфляційний тиск. У цьому разі повернення інфляції до цільового рівня потребуватиме проведення жорсткішої монетарної політики. На думку НБУ позитивним шоком може стати швидше зростання світових цін на сировинні товари, суттєвіше збільшення зовнішнього попиту на українську продукцію та прискорення реформ. За таких умов пожвавлення економічної активності супроводжуватиметься зміцненням гривні завдяки збільшенню експортної виручки та припливу капіталу за фінансовим рахунком. Це може посилити тиск на ціни з боку попиту, але ефекти від укріплення курсу гривні будуть більш суттєвими.

Внутрішні припущення прогнозу:

•​ Загальний дефіцит державного сектору (включно з дефіцитом Нафтогазу) становитиме до 4% ВВП 2016 року

•​ Податкова реформа триватиме. Використання спрощеної системи оподаткування надалі скорочуватиметься

•​ Території, контрольовані українською владою на Донбасі, суттєво не зміняться, і не буде поновлення активних масштабних бойових дій. В інших областях України «гарячі точки» не з’являться, масованої військової інтервенції Росії не відбудеться. Диверсії на всій території України можливі впродовж усього прогнозного періоду

•​ Значне підвищення адміністративно регульованих тарифів не викличе значного нарощення боргів за комунальні послуги. Незадоволення населення через падіння реальних доходів не переросте в масові протести

•​ Відбуватиметься поступовий перехід до таргетування інфляції і подальше очищення банківського сектору. Обмінний курс лишатиметься умовно плаваючим. Через значні обсяги валютних активів значна частина банків не зможе забезпечити рівень адекватності капіталу відповідно до умов Базель ІІІ

Зовнішні припущення:

​ Світова економіка зростатиме на рівні близько 3,5% упродовж прогнозного періоду. Відбуватиметься поступове уповільнення в Китаї, падіння в Росії і незначне зростання в ЄС

​ Надійдуть кредити від МВФ та інша макрофінансова допомога, обіцяна наддержавними організаціями і урядами окремих країн, що забезпечить обслуговування зовнішніх платежів, проте можливими є істотні затримки з отриманням коштів

​ Доступ на ринки капіталу лишатиметься дуже обмеженим

​ Світові ціни на нафту коливатимуться в межах 40-60 дол. за барель

​ Відбудеться поглиблення співробітництва України з ЄС, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію, зростання ваги ЄС у зовнішньому товарообігу і збільшення припливу інвестицій та фінансової допомоги з ЄС

​ І далі ослаблюватимуться торговельні та інші економічні зв’язки з Росією

​ Триватиме диверсифікація поставок природного газу в Україну, проте РФ залишиться основним постачальником (прямим та через реекспорт). Ціна на газ знизиться через падіння цін на нафту

​ Зменшиться приплив коштів на ринки країн, що розвиваються, і поступово зростатимуть відсоткові ставки через згортання програми кількісного пом’якшення ФРС США

До основних ризиків прогнозу слід віднести наступні фактори: можлива ескалація військового конфлікту, неприхована інтервенція Росії, призупинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, популістське збільшення соціальних видатків бюджету без адекватного збільшення доходів, організовані масові протести, розпад коаліції, перевибори, різка зміна цін на основні експортні чи імпортні товари а також несприятливі погодні умови в 2017 році, що мають значний вплив на врожай.

Державний бюджет і податки

У 2016 році дії органів влади були направлені на зростання надходжень до державного бюджету за рахунок фіскальних стимулів. Державний бюджет за 2016 рік, швидше за все, буде виконаний відповідно до запланованих показників.

Виконання державного бюджету

Відновлення економічної активності підприємств позитивно вплинуло на виконання державного та місцевих бюджетів. В цілому, бюджет буде виконаний до кінця року, що означає, що фіскальні та регуляторні стимули, які застосовувалися протягом 2016 року показали певну ефективність. Проте не потрібно забувати, що зростання надходжень до бюджету також пов’язано з інфляційними процесами, зокрема, прогнозованою річною інфляцією на рівні 12%.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України, за результатами 11 місяців надходження до зведеного бюджету України склали майже 677 млрд гривень, тоді як у минулому році – 522 млрд гривень, різниця у порівнянні з минулим роком становить близько 155 млрд гривень, або 6 млрд доларів. Також ДФС повідомляє, що за 11 місяців цього року  до Державного бюджету (збір) надійшло 545,4 млрд гривень, тоді як у минулому році – 431,9 млрд гривень, тобто на 113,5 млрд гривень більше.

Відповідно до інформації Міністерства фінансів України, за січень–листопад поточного року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) надійшло 131,9 млрд грн, що складає 104,6% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами. Приріст надходжень до загального фонду проти січня –листопада минулого року (у співставних умовах та без урахування територій, що не підконтрольні українській владі) склав 49,6% або +43,7 млрд грн. Темп росту фактичних надходжень ПДФО до січня – листопада 2016року становить 147,9%, плати за землю – 161,7%. При цьому в 6 регіонах темп росту вище середнього по Україні – м. Київ, Одеська, Закарпатська, Волинська, Запорізька та Рівненська області.

Бюджет-2017

1)​ Уперше за останні роки Кабмін подав проект державного бюджету 2017 вчасно відповідно до бюджетного кодексу.

2)​ Відповідно до інформації урядового порталу, державний бюджет-2017 передбачає економічне зростання й підвищення рівня доходів громадян. Соціальні видатки, зокрема, зростуть на 23%, а мінімальна зарплата збільшиться в 2 рази (з 1600 до 3200 грн). Для цього в держбюджеті передбачені додаткові видатки в розмірі 28,3 млрд грн. Дане рішення уряду направлене на зменшення тіньового сегменту в економіці, проте публічні консультації Мінфіну з приводу цього питання майже не проводилося. Існує великий ризик, що насправді таке істотне зростання мінімальної заробітної плат, навпаки, призведе до подальшої тінізації заробітних плат, а збільшення видатків призведе до інфляційних процесів, хоча Мінфін заперечує таку можливість.

3)​ Відповідно до інформації уряду, у середньому ж бюджетні працівники з 2017 року зароблятимуть на 50% більше. Для пенсіонерів Уряд передбачив підвищення пенсій на 10%.

4)​ По основним сферам бюджетне фінансування у 2017 році виглядатиме наступним чином: на фінансування сектору оборони і безпеки закладено 132,9 млрд грн, з них видатки загального фонду становлять 117,4 млрд грн; видатки зведеного бюджету на освіту збільшаться на 35,7% проти 2016 року і складуть 168,4 млрд грн; загальні видатки на охорону здоров'я збільшуються майже на 26% (на 18,2 млрд грн) до 88,7 млрд грн.

5)​ Видатки бюджету 2017 планується направити також на підтримку агропромислового комплексу - у наступному році на підтримку сільгосптоваровиробників передбачено спрямувати з загального фонду 5,5 млрд грн або 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства.

6)​ Для забезпечення сталого фінансування дорожньої інфраструктури в 2017 році буде створено Дорожній фонд (фінансування з бюджету - 14,2 млрд грн), додатково планується залучити 27,2 млрд грн (до $1 млрд) від міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу, від Світового банку. 

Загалом, існує ймовірність, що бюджет у 2017 році буде виконаний. На заваді можуть стати політичні процеси, загальне погіршення економічної ситуації та ділової активності, подальша тінізація економіки, інфляційні і девальваційні процеси.

Податкова реформа

У 2016 році основні податкові зміни характеризувалися зменшенням єдиного соціального внеску до 22%, зростанням акцизним податків. Загалом, значних інституційних змін та покращення податкового адміністрування не спостерігалося, проте надходження до бюджету забезпечуються відповідно до плану.

Наприкінці року почалося активне обговорення подальших податкових змін, які стануть базою для державного бюджету на 2017 рік. Комітет з питань податкової та митної політики ВРУ спільно з Міністерством фінансів підготував так звані «антикорупційний податковий законопроект» № 5368.

Ключові зміни:

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків - збільшить прозорість адміністрування;

- введення податкових канікул для новостворених підприємств (на 5 років) - сприятиме розвитку малого бізнесу;

- запровадження Єдиного реєстру податкових консультацій - мінімізує кількість податкових спорів завдяки якісному роз'ясненню законодавства

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном - зменшить можливості для зловживань;

- прискорена амортизація на 2 роки для виробничого обладнання - стимулюватиме інвестиції;

- єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ - збільшить прозорість відшкодування ПДВ;

- запровадження механізму блокування реєстрації податкової накладної, яка підпадає під критерії ризиків, - усуне можливості для зловживань з ПДВ;

- зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків - врегулює питання сплати податків на території проведення АТО.

Даний законопроект, швидше за все, буде прийнятий і стане основою для фіскальних змін у 2017 році. Найбільшим досягненням є не сама підготовка законопроекту, а налагодження співпраці після тривалої конфронтації двох відомств, оскільки саме відсутність спільної позиції не давала змоги провести ефективну податкову реформу у 2016 році.

Більше матеріалів:тут. 

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України: презентація рейтингу

Міжнародний центр перспективних досліджень спільно з Інститутом соціальних та економічних реформ (Словаччина)  презентує перший в Україні рейтинг бюджетної прозорості найбільших міст та регіонів  в рамках проекту "Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні".  Як зауважив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян: "Показник фінансового здоров'я варіюється від 0 і до 10 балів. Ми бачимо, що зараз середній показник по містах - це 6 балів, а середній по регіонах - 5,9 балів. у 2015 році цей показник по містах був 5,6, а по регіонах - 6,4. Тобто, за підсумками 2016 року фінансове становище по містах поліпшилось, а в регіонах - погіршилось". «Однією з основних причин покращення бюджетів по містах - це стала децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади використовувати додаткові фінансові ресурси, а щодо погіршення у загальному значенні становища областей, то тут мало вплив збільшення видаткової частини бюджетів», - зазначив Киян. Він наголосив, що основними причинами зростання надходжень до центральних місцевих бюджетів - це активізація підприємств та активізація імпортно-експортних операцій, деяким чином вплинули інфляційні процеси в країні, зростання обмінного курсу, який позитивно вплинув на надходження до бюджету в гривневому еквіваленті, і в тому числі зростання мінімальної заробітної плати.  Отже, за підсумками 2016 року, серед міст з найкращим фінансовим станом є Одеса, яка має коефіцієнт у 8 балів, за нею Рівне - 7,5 бала, Полтава, Вінниця та Дніпро - по 7,1 бала. Серед аутсайдерів міст: Луцьк -3,8, Черкаси - 4, Херсон - 4,2. Найкращу динаміку серед міст продемонстрували: Вінниця, Житомир та Кропивницький. Загалом вони досить сильно покращили своє фінансове становище. Щодо рейтингу областей, то на першому місці у нас Запорізька область - 7,3, потім йде Черкаська область - 7,2, Волинська область - 7,1, Тернопільська область - 7 та Львівська область - 6,9. Серед областей з найгіршим фінансовим станом: Рівненська - 2,1, Дніпропетровська - 3,9, Луганська - 4, Донецька - 4,6 та Вінницька - 4,8 області. У 2016 році найкращу динаміку продемонстрували наступні області - Львівська, Чернівецька та Тернопільська», - наголосив експерт. Фінансове здоров'я чи як ще його називають фінансове становище - це підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону і порівняти його з ситуацією в інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні.    

Економіка

Вісник регіональної прозорості. Випуск 5

Презентуємо вже п’ятий випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Над змістом працюють регіональні координатори МЦПД, зокрема у цьому випуску пропонуємо матеріали, що стосуються: Скільки хмельничанам обходиться висвітлення своєї діяльності міськрадою? Скандали, бійки та порушення закону: як одеські депутати голосували за отримання мільярдного кредиту Допорогові мільйони підрядників у Чернівцях або як виконати роботи без працівників Виконком Івано-Франківської міськради готовий удвічі переплатити ФОПу за комп’ютерні сервери Питання стосовно досягнення прозорості місцевого бюджету Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_05_10_17_1_.pdf

Економіка

Які нові можливості для експорту в ЄС?

1 жовтня набули чинності додаткові торговельні преференції ЄС для України. Коментує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян в ефірі Громадського радіо.  Любомир Ференс: Що таке торговельні преференції ЄС для України? Чи є вони плюсом для нас? Єгор Киян: Торговельні преференції є плюсом для України. Це позбавлення при експорті митного очищення певних товарів, що підвищує конкурентоспроможність українських товарів на європейському ринку. Андрій Куликов: Наскільки незвичні ці преференції? Коли я вперше прочитав і сказав Любомиру про намір зробити ефір на цю тему, один зі співробітників сказав, що у цьому немає нічого несподіваного, це звичайна акція. Єгор Киян: Преференції надавалися і раніше, але особливість цього разу полягає у тому, що вони закріплені на три роки. Вони передбачають перспективу. Зазвичай вони бувають на коротший період і містять певні домовленості. Деталі за посиланням: https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/novi-eksportni-kvoty-mozhut-buty-shvydko-vycherpani-kyyan

Економіка

П’ЯТИЙ ТРАНШ МВФ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕФОРМИ ЧИ ЗАСТІЙ?

Україна співпрацює з МВФ за програмою ЕFF з березня 2015 року. Вона розрахована на 4 роки з обсягом фінансування 17,5 млрд дол. Але кожний транш МВФ супроводжується проблемою політичної консолідації щодо необхідності реформ для отримання траншу, що призводить до затяжного процесу отримання кредитних коштів. Виключенням не є і нинішня ситуація, зокрема щодо нагальних, з точки зору МВФ, питань прийняття пенсійної, медичної та інших важливих реформ. Визначити чи може Україна отримати наступний транш має місія МВФ, яка прибуде до країни у жовтні. Вимоги МВФ Після Майдану Україна взяла на себе обов’язки щодо проведення реформ. При цьому, МВФ залишився єдиним засобом тиску щодо їх проведення. Нині ж Україна вступає у період політичної турбулентності і у МВФ залишається останній шанс на пришвидшення реформ у ній. Надалі у передвиборчий період реформи можуть «заморозитись» і будуть проводитись лише у інтересах певних політичних сил з метою збільшення частки електорату. Зважаючи на це, вимога реформ для отримання траншу від МВФ була чітко окреслена під час перебування 12-14 вересня у Києві заступника директора МВФ Девіда Ліптона. Він наголосив, що остаточне ж погодження умов надання траншу відбудеться у найближчі місяці. Якщо буде прийняте рішення щодо позитивного виконання реформ, місія може рекомендувати Раді директорів МВФ надання кредиту. Коментуючи перебіг четвертого перегляду програми у рамках механізму розширеного фінансування (EFF), представники МВФ відзначають наступні необхідні сфери для доопрацювання: Пенсійна реформа, проект якої обговорювався з МВФ. Виконання саме цієї вимоги як ключової може дозволити Україні отримати кредит; Основні напрямки та показники державного бюджету на 2018, який затверджений в Кабміні і зареєстрований у Верховній Раді; Особливості впровадження освітньої та медичної реформи; Прискорення приватизації в Україні; Боротьба з корупцією в Україні - створення антикорупційного суду; Дотримання цільових показників фіскальної та енергетичної політики, передбаченими програмою МВФ; Земельна реформа, яка наразі є відтермінованою у часі. Фактори впливу На позицію України в переговорному процесі з МВФ будуть впливати наступні фактори: Економічні фактори: Обсяг золотовалютних резервів на початок вересня складає $ 18,035 млрд. Такий обсяг резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту (при необхідному мінімумі у 3 місяці) і, за інформацією від НБУ, є достатнім для виконання зобов'язань України і поточних операцій уряду та Національного банку. Але чисті міжнародні резерви складають всього лише $ 5,431 млрд. Всі інші кошти – це залучені кредити, зокрема від МВФ. До кінця поточного року Україна повинна виплатити в рахунок погашення зовнішнього боргу $ 1,1 млрд і обслуговування - $ 1,47 млрд. Зокрема, 4 серпня 2017 Україна вже виплатила МВФ 448,7 млн доларів за програмою Stand by від 2014 року. На виплату держборгу в новому році передбачено спрямувати 118 млрд гривень відповідно до проекту бюджету 2018 при закладеному середньому курсі долара - 29,3 грн. Графік же виплат на наступні роки виглядає наступним чином: Рік Державний борг, млрд $ Виплати Обслуговування У т.ч. борг перед МВФ 2018 2,05 1,52 1,455 2019 4,729 1,74 1,089 2020 5 1,89 0,479 2021 3,93 2,42 0,479 2022 3,08 2,37 0,479 При цьому, Національний банк України зберігає прогноз зростання міжнародних резервів до $ 20 млрд на кінець поточного року завдяки надходженню $ 2 млрд від Міжнародного валютного фонду. Додатково прогноз зростання міжнародних резервів враховує можливе отримання $600 млн від Євросоюзу. Також Україна розраховує залучити на зовнішніх ринках запозичень приблизно 2 млрд доларів в 2018 році і стільки ж в 2019 році. Отже, у найближчі 5 років Україні необхідно буде повернути 30 млрд доларів старих боргів, що може значно позначитись на стабільності національної валюти. Новий кредит МВФ дозволить реструктурувати зобов’язання і зменшити навантаження на бюджет. Тому Мінфін сподівається на два транші від МВФ до кінця року. Політичні фактори: «Дешевизна» кредитів МВФ для інтересів України як держави контрастує з їх «дороговизною» у плані політичних і економічних рішень для інтересів українського населення. Про це свідчить вже четверта спроба провести пенсійну реформу. Основною проблемою є те, що хоча МВФ і вимагає забезпечити гідний рівень виплат по пенсіям, ним наголошується про необхідність більш пізнього виходу на пенсію. В рамках пенсійної реформи ця вимога може бути імплементована завдяки пунктам пенсійного законопроекту, що стосуються 25-ти років страхового стажу у 2018 році і його поступового збільшення до 35 років впродовж 10 років. Вищезгадана особливість пенсійної реформи викликає протистояння між різними політичними силами. З іншої сторони, законопроект може бути прийнятий через проголошення підняття рівня пенсій, бо це надає електоральну перевагу. При цьому, МВФ поки що незадоволений ручним управлінням розміром пенсій, тобто їх нечутливістю до реального рівня інфляції. Крім цього, в основній провладній політичній силі БПП немає спільної єдиної позиції щодо медичної реформи, що значно ускладнює її прийняття. Питання медичної реформи також стосується і представників бізнесу, які через афілійовані політичні партії будуть намагатись пролобіювати власні інтереси у цій сфері. Додатковим фактором впливу на перспективи співпраці з МВФ є те, що уряд веде переговори з МВФ з приводу ціни на газ для населення з метою недопущення його подорожчання. При цьому, МВФ наголошує, що Україна повинна зберегти ринкові механізми ціноутворення на енергоресурси. Отже, політичні сили з метою консолідації електорату під приводом захисту населення від зависоких тарифів або від політики «затягування поясів» можуть провалити «маяки» реформ та відмовитись від співпраці з МВФ. Сигналом вищезгаданого також може слугувати заява міністра фінансів Олександра Данилюка, який має надію, що шоста програма з МВФ стане останньою. Ця теза може мати на меті заспокоїти населення щодо перспектив продовження співпраці з МВФ та прийняття соціально (і електорально) невигідних рішень. Критичні ж настрої населення щодо співпраці України з МВФ можуть зірвати проведення реформ. Репутаційні фактори: Кабінет Міністрів у проекті державного бюджету на 2018 рік поки що не передбачив виплату Росії $3 млрд у справі про євробонди, відомій як «борг Януковича». При цьому, дійсно існує ризик необхідності сплати цих зобов’язань у повному обсязі, зважаючи на той факт, що Високий суд Лондона не прийняв аргументів, поданих українською стороною щодо політичного тиску Росії на Україну і схвалив прискорений розгляд цього позову. Тому, разом з невизначеністю щодо майбутнього рішення Стокгольмського арбітражу у спорі між «Газпромом» та «Нафтогазом», можлива перспектива додаткових виплат не грає на руку українському уряду. Подальші ж рішення України з приводу цих питань цілком можуть вплинути на майбутню співпрацю з МВФ, іншими організаціями та інвесторами, оскільки вони слугують маяком щодо виконання державою своїх зобов’язань. Можливі сценарії Можливими є наступні сценарії щодо отримання траншу МВФ: Позитивний: Україна здійснить ключові реформи і транш буде виділений впродовж 4-5 місяців. Кошти надійдуть задля стабілізації макроекономічної ситуації, яка, при правильних діях держави, у майбутньому може призвести до економічного зростання. Базовий: Системні переговори з МВФ можуть затягнутися на тривалий період часу і не приносити плідних результатів. Транш буде відстрочений. Негативний: З огляду на політичну турбулентність реформи не будуть проведені і співпраця з МВФ буде припинена. У цьому випадку, у короткостроковій перспективі, загрози погіршення макроекономічної ситуації немає, оскільки наразі є достатній обсяг золотовалютних резервів. Але є ризик того, що основні інвестори можуть припинити співпрацю з Україною через неможливість виконання нею взятих зобов’язань. Таким чином, нині необхідність виділення чергового траншу МВФ лежить радше не у економічній сфері, а стосується питання політичної волі щодо здійснення реформ. При цьому, МВФ необхідно продовжувати виступати стимулом для їх проведення. У майбутньому ж Україні необхідно буде провести земельну реформу, вдосконалити управління державними підприємствами та продовжити очищення банківської системи. Для активізації як перелічених, так й інших напрямків співпраці, МВФ має підвищити свої ставки: надавати більші стимули у разі прийняття реформ, або дати зрозуміти можливі наслідки їх неприйняття. Системний же перелік нових вимог щодо реформ від МВФ також міг би бути стимулом пришвидшення вищезгаданих процесів. До того ж, Україна не може дозволити собі «вільне плавання», з огляду на свою залежність від існуючої конфронтаційної парадигми розвитку. У іншому разі вона ризикує втратити політичну та економічну підтримку на міжнародній арені, нівелюється весь сенс сформованих дипломатичних відносин і проведених реформ.    

Економіка

Фінансова прозорість об'єднаних територіальних громад. Як позначилася на місцевому розвитку?

Круглий стіл в рамках проекту «Фінансова прозорість об'єднаних громад», що спрямований на підвищення економічної спроможності об'єднаних громад і ефективнішого вирішення питань місцевого розвитку. Проект реалізовувався за підтримки Посольства Королівства Нідерландів. Під час заходу експерти оцінили якість політичних рішень, ухвалених у рамках реформи децентралізації, та поінформувати суспільство і зацікавлені сторони щодо проміжних результатів реформи; виявити слабкі місця та недоліки в процесі фінансового забезпечення створених ОТГ. «На наступні три бюджетні періоди — до 2020 року — держава планує надавати підтримку ОТГ у вигляді тієї ж субвенції на розвиток інфраструктури. А також ОТГ можуть активно зараз долучатися до використання Державного фонду регіонального розвитку і мають право отримувати субвенцію на соціально-економічний розвиток», - додала Тетяна Овчаренко – експерт з питань бюджету та управління.  Також зазначила, що семінари в рамках проекту, проведені в 24 регіонах, показали, що обізнаність громадян з цього питання залишається низькою. Дуже багато питань виникає на місцях і стосовно законодавства, і стосовно його застосування, і стосовно тих прав і обов'язків, які отримують громади, набувши статусу об'єднаної територіальної громади.  «В новостворених громадах виникали конкретні запитання, зокрема, як використовується освітня чи медична субвенція, хто її використовує і яким чином. Це говорить про те, що питання потребує подальшого розвитку, і треба працювати в плані фінансової обізнаності керівників і фахівців, а також громадян об'єднаних територіальних громад», - підкреслила Овчаренко.

Економіка

Економіка України в першому півріччі 2017 року: фактори динаміки та перспективи розвитку

  Валовий внутрішній продукт України в січні-червні 2017 року зріс на 2,5%, а інфляція склала 7,6%. Позитивними  факторами,  що визначали динаміку економіку України в першому півріччі цього року були відновлення внутрішнього  та інвестиційного попиту  на фоні покращення споживчих очікувань. Ключовим негативним фактором став остаточний розрив економічних відносин з неконтрольованими територіями на Сході України,  що негативно відобразилось на динаміці промисловості. В другій половині 2017 року очікується гальмування зростання економіки за рахунок очікування більш низького урожаю та негативного кумулятивного впливу через припинення торгівлі з неконтрольованими територіями. Незважаючи на позитивну динаміку ВВП в цілому,  промисловість України у першому півріччі 2017 продемонструвала хоча й незначну, але все-таки негативнудинаміку. Обсяг промислового виробництва зменшився на 0,4% р/р: у добувній промисловості та енергетичному секторі випуск упав на 6% та 5,6% відповідно, а в переробній промисловості відбулося зростання на 3,6%.  У сільському господарстві обсяг виробництва зменшився на 2,1%. У рослинництві відбулося падіння на 8,5%, а в тваринництві – скорочення склало 0,9% р/р .   Через несприятливу погоду навесні та на початку літа урожайність озимої пшениці була набагато нижчою, ніж торік – на 1 липня вона становила 33,4 ц/га (-12,3% р/р). Урожайність пшениці була низькою у південних та центральних областях, які постраждали від посухи. Відносно висока врожайність була в Одеській області – 55,8 ц/га та західних областях. У першому півріччі   позитивну динаміку продемонстрував  оптовий товарообіг  (+ 1,5% р/р ) , а   вантажообіг зріс на 9,1% р/р.  Знаковим стало зростання в будівництві  - на  24,6% р/р. Обсяг будівництва будівельних споруд збільшився на 28,7%, нежитлових будівель – на 27,3%. Темпи зростання в цих двох секторах були найвищими з початку року. Обсяг будівництва житлових будівель зріс на 16,5% – більшими темпами, ніж за п’ять місяців року, але меншими, ніж у першому кварталі Великі і середні підприємства України в січні-червні 2017 року отримали 186,3 мільярда гривень прибутку до оподаткування, що в 3 рази вище показника за аналогічний період попереднього року на рівні 62,9 мільярда гривень. Частка збиткових підприємств в Україні за підсумками січня-червня 2017 року знизилася до 31,2% з 34,6% роком раніше. У першому півріччі 2017 року ключову роль у розвитку економіки відігравали відновлення внутрішнього попиту та події на сході країни. Припинення торгівлі з ОРДЛО  та захоплення низки підприємств у середині кварталу очікувано мали негативний вплив на темпи економічного зростання. Разом з тим, підтримку економіці на початку 2017 року надали приватне споживання завдяки відновленню зростання реальних доходів населення і подальше зростання інвестицій високими темпами. У I кварталі 2017 року зростання номінальних доходів населення суттєво прискорилося  за рахунок їх найбільших складових: соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів (зросли на 31.8% р/р) та заробітної плати (зросла на 25.9% р/р).  У II кварталі припинення торгівлі з НКТ продовжило позначатися на показниках економічної активності, насамперед промисловості.  Під впливом погодних умов дещо погіршилась ситуація в  енергетичному секторі  та сільському господарстві. З іншого боку, тривало поліпшення ділових очікувань підприємств та споживчих настроїв населення. Крім того, у II кварталі значно збільшилися капітальні видатки зведеного бюджету. Відповідно, обсяги виконання будівельних робіт, як і раніше, зростали високими темпами, навіть попри підвищення бази порівняння. Зокрема значно активізувалося будівництво інженерних споруд завдяки спрямуванню значної частини митних зборів у рамках “митного експерименту” на відновлення дорожньої інфраструктури. Це свідчить про збереження ролі інвестицій в економічному зростанні. Споживчий попит продовжив зростати в умовах підвищення реальних заробітних плат населення, формування позитивних споживчих очікувань на тлі зміцнення курсу гривні відносно долара США, а також поступового пожвавлення споживчого кредитування.  Також до позитивних факторів слід зарахувати  успішне завершення третього перегляду програми EFF з МВФ, що  дало змогу уряду отримати черговий транш кредиту макрофінансової допомоги від Європейської Комісії. Фіскальна політика залишалася стриманою в умовах виконання бюджетів усіх рівнів із профіцитом.  У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти). Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% р/р) були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та ПДВ. Фактор націоналізації Приватбанку до середини року втратив нагальну гостроту, однак залишається актуальним в середньостроковому періоді.  Націоналізація Приватбанку вирішила системну проблему в банківському секторі, проте створила довгострокову проблему,  внаслідок різкого зростання державної  частки у банківській системі (за даними НБУ частка держави у банківському секторі сягнула 56% за чистими активами та 62% за депозитами населення). При цьому починаючи з початку 2017 практично відсутні результати  реформування державних банків. Прогноз до кінця 2017 року До ключових ризиків та факторів, які можуть бути  негативний вплив на динаміку України в другій половині 2017 року слід віднести наступні: Активізація бойових дій на сході України Загострення внутрішньополітичної кризи Розгортання «гібридної війни» у нових сферах Втрата експортних надходжень через погіршення кон’юнктури традиційних сировинних та товарних ринків Недонадходження до бюджету й потреба додаткових запозичень Слабка доступність інвестиційних ресурсів Невиконання діючих домовленостей з МФО, що може призвести до «заморожування» допомоги чи кредитних ресурсів для реалізації окремих проектів Раніше Національний банк України вирішив погіршити прогноз по ВВП України на цей рік з 1,9% до 1,6%.  Кабінет міністрів погіршив прогнозні показники ВВП і інфляції на 2017 рік до 1,8% і 11,2%, відповідно.  МВФ також погіршив свій прогноз економічного зростання для України на цей рік - до 2% з 2,9%. На 2018 рік прогноз, навпаки, покращився - з 3% до 3,1%. За прогнозом МЦПД у 2017 року ВВП України  зросте на 1-1.5%.  Ми очікуємо, що 2017 року суттєво зросте обсяг виробництва на транспорті, в будівництві та в роздрібній торгівлі. Натомість у промисловості відбудеться падіння виробництва, спричинене торговельною блокадою. Втрата виробничих потужностей експортоорієнтованих галузей промисловості в НКТ на фоні зростання необхідності в імпорті енергоресурсів визначатиме негативний внесок чистого експорту в зміну ВВП. За нашим прогнозом, у сільському господарстві обсяг виробництва також скоротиться, оскільки врожай буде меншим, ніж 2016 року. Якщо ж припущення щодо зменшення врожаю не справдиться, темпи зростання ВВП можуть бути вищими. 2017 року збільшиться споживання домогосподарств та державного сектору і значно зросте валове нагромадження основного капіталу. Основною рушійною силою економічного зростання на всьому прогнозному періоді залишатиметься приватне споживання, що значною мірою пов’язане зі зростанням реальної заробітної плати під впливом урядової політики з підвищення соціальних стандартів. Одночасно стримуючим фактором стане продовження політики поступового зниження норм субсидій на оплату послуг ЖКГ, що частково компенсуватиме зростання як заробітних плат, так і пенсійних виплат. Очікуване поступове пожвавлення кредитної активності, якому сприятиме зниження процентних ставок у економіці, стане додатковим фактором подальшого зростання обсягів приватного споживання у середньостроковій перспективі. Темпи зростання інвестицій в українську економіку у 2017 році дещо сповільняться внаслідок  зростання витрат бізнесу на оплату праці, проте збережуть позитивну динаміку. Експорт та імпорт у реальному вимірі суттєво не зміняться (проте в номінальному відчутно зростуть через збільшення світових цін).  Додатковий попит на імпортовану продукцію очікується із боку домогосподарств у зв’язку з продовженням підвищення їх реальних наявних доходів. Критично важливо, що уряд прийняв проактивну позицію в сфері збереження позитивної динаміки економічного розвитку України. Мова, передусім, йде про необхідність прискорення темпів реформ. Критично важливим є питання залучення інвестиційних ресурсів (як зовнішніх так і внутрішніх), що видається неможливим без суттєвого покращення бізнес-клімату в Україні. Актуальним питанням залишається необґрунтоване втручання держави в економічні процеси, зокрема в контексті поганого захисту прав власності. Продовження та прискорення реформ також є важливим з огляду на конструктивну співпрацю з МФО, зокрема МВФ, адже розрив відносин вкрай негативно відобразиться на іміджі України.