Внутрішня політика

Грузинська епопея: можливі сценарії розвитку

07.12.2017
img1
Прес-служба МЦПД

5 грудня в Києві СБУ та Генеральна прокуратура України здійснили спробу затримати та передати до суду з метою обрання міри запобіжного заходу колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Правоохоронці не змогли справитись із цим завданням і після кількох годин протистояння з прихильниками Саакашвілі та деякими народними депутатами, активісти звільнили Саакашвілі з автомобіля СБУ. Після звільнення Саакашвілі зі своїми соратниками пройшли маршем до будівлі Верховної Ради України де продовжили акцію протесту.  

Саакашвілі обвинувачують загалом за чотирма статтями: ч.1 ст. 15 “Замах на злочин”, ч. 2 ст. 28 “Вчинення злочину групою осіб”, ч.1 ст. 256 “Сприяння учасникам злочинних організацій” та  ч. 4 ст. 110-2 “Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади”. Максимальне покарання Саакашвілі загрожує саме за останньою статтею і становить від 8 до 10 років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції Саакашвілі фінансуються з Росії олігархом-втікачем Сергієм Курченко.

Ситуація навколо спроби арешту Міхеїла Саакашвілі стала черговою точкою турбулентності українською політики та оголила певні “больові точки” українського суспільства, зокрема:

  • продовження практики використання правоохоронних органів як інструменту політичної конкуренції;
  • низька довіра до правоохоронних органів та влади загалом;
  • неефективність роботи правоохоронних органів;
  • неготовність правоохоронних органів застосовувати силу проти громадян;
  • конкуренція всередині правоохоронного блоку як наслідок специфіки особистих відносин між Петром Порошенком та Арсеном Аваковим;
  • криза відчуття реальної політичної ситуації з боку влади;
  • системна слабкість влади у забезпеченні безпеки суспільства;
  • переважний контроль Банкової над більшістю медіа; 
  • зневіра суспільства в можливість реальних змін;
  • “звичка” суспільства до системних порушень прав людини, яка не сприяє виникненню суспільного резонансу;
  • підтвердження фрагментації опозиційних сил, які нездатні об’єднуватись;
  • відсутність лідера/питання/проблеми здатних об’єднати українське суспільство до активних дій;
  • здатність Міхеїла Саакашвілі створювати ефективний публічний дискурс;
  • активізація питання щодо джерел фінансування “Міхо-Майдану”;
  • відсутність у Саакашвілі стратегічного бачення подальших дій та ресурсів для організації масштабних акцій;
  • неготовність США та ЄС активно підтримувати Саакашвілі.

Станом на зараз можна спробувати спрогнозувати декілька сценаріїв розвитку подій, а саме:

  1. Сценарій “збереження статус-кво”. Цей сценарій передбачає, що Саакашвілі залишається на волі. Банкова фактично заморожує кримінальну справу, але продовжує дискредитаційну кампанію проти Саакашвілі. Через неспроможність “посадити” Саакашвілі авторитет президента Порошенка як в суспільстві, так і серед політичного істеблішменту буде падати. За даного сценарію протести протікатимуть без особливого розвитку. Починаючи з 2018 року більшість політичних акторів займуться підготовкою до чергових виборів.

Силовий сценарій:

2.1. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одним із можливих варіантів розвитку подій після арешту Саакашвілі є затухання протесту (можливою є силова зачистка “Міхо-Майдану” після арешту Саакашвілі).  За мовчазної згоди суспільства на такі дії влада буде проводити політику “закручування гайок” щодо інших опозиційних сил.

2.2. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому будь-якого іншого запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою. Можливим варіантом розвитку подій за такої ситуації є повільне протікання кримінальної справи, а також продовження дискредитаційної кампанії проти Саакашвілі.  Протести будуть протікати без особливого розвитку, а ключові політичні актори будуть проводити підготовку до чергових виборів.

2.3. Даний сценарій передбачає ув’язнення Саакашвілі. Націй основі може відбутись об’єднання опозиційних сил та активізація протесту. Під тиском Заходу та з метою зняття соціальної напруженості будуть оголошені дострокові вибори. Відсутність розрядки у вигляді виборів може призвести до нового Майдану, який перетворить Україну у failed state.

2.4. Даний сценарій передбачає арешт Саакашвілі та його екстрадицію до Грузії, Польщі, Нідерландів або Росії. Обравши подібний сценарій влада фактично визнає нікчемність обвинувачень проти Саакашвілі в Україні, хоча може зняти питання його активної участі у протестах. Найменш вірогідними країнами для екстрадиції є Грузія та Росія. Без безпосередньої участі Саакашвілі у протестах вони швидко згаснуть.

З огляду на вищезазначене можна виокремити наступні загальні наслідки спроби арешту Міхеїла Саакашвілі:

  • зниження авторитету Президента, ГПУ та СБУ;
  • збільшення втоми та недовіри до влади з боку українського суспільства;
  • посилення конкуренції між групами впливу у владі (БПП та НФ);
  • актуалізація питання дострокових виборів;
  • активізація питання створення антипорешенківського руху навколо Саакашвілі та об’єднання опозиції;
  • зниження довіри до української влади з боку США та ЄС (особливо на фоні війни ГПУ проти НАБУ);
  • підвищення уваги до Саакашвілі та невеликий ріст його підтримки в українському суспільстві.

Таким чином, Саакашвілі продовжує залишатись чинником політичної турбулентності та дестабілізації. Щоправда, таким чинником є не стільки сам Саакашвілі та очолюваний ним протест, скільки непродумані та безграмотні дії влади щодо нього. Також подальша доля протесту залежить від готовності антипорешенківських сил об’єднатись і використати кейс Саакашвілі щонайменше для наближення дострокових виборів.

 Ігор Петренко, Ірина Івашко експерти  Міжнародного центру перспективних досліджень 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 9

Презентуємо випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, наразі працюємо над обробкою даних, необхідних для презентації рейтингу  прозорості 50-ти найбільш міст України, яка відбудеться 20 березня.  Подробиці у віснику: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/images/eu/nl_09_02_18_.pdf

Внутрішня політика

Експертна дискусія до 3-ї річниці Мінських домовленостей: «Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати»

12 лютого 2015 року в Мінську був погоджений пакет домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, який увійшов у публічний дискурс під назвою Мінськ-2. Через п'ять днів Мінські домовленості були затверджені Резолюцією Ради Безпеки ООН 2202. Погоджений керівниками держав «нормандської четвірки» комплекс заходів з урегулювання конфлікту знизив його інтенсивність, однак не дав змоги зрушити процес урегулювання з мертвої точки. Сьогодні, в третю річницю Мінських домовленостей, Міжнародний центр перспективних досліджень провів експертну дискусію "Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати". Зокрема Микола Капітоненко, асоційований експерт МЦПД зауважив, що слабкість держави провокуватиме конфлікти, подібні існуючому на Донбасі, в майбутньому, тож вирішити їх можна лише тоді, коли Україна буде сильною. "Доки ми не перетворимось на сильну, не у військовому сенсі, а на ефективну державу, доки ми не перетворимось на державу демократичну -  не за назвою, а за змістом, - врегулювати конфлікт на Донбасі буде дуже важко. Важко буде попередити інші конфлікти такого плану, слабкість держави провокуватиме подібні конфлікти в майбутньому", - додав експерт.  Крім того, треба сформулювати довгострокове бачення того, як розвиватиметься конфлікт на сході України, і розробити план реалізації обох альтернативних варіантів - реінтеграції територій чи продовження замороженого конфлікту. "Має відбуватись робота зі скептиками і "спойлерами", які є у будь-якому процесі управління конфлікту. Скептики - це ті, хто скептично ставиться до перспектив врегулювання, а "спойлери" - це ті актори всередині держави, які беруть участь у конфлікті чи є сторонами конфлікту, які не зацікавлені у його розв'язанні. Вони завжди є. І вони мають бути в контексті управління конфліктом маргіналізовані", - зазначив Капітоненко. В свою чергу, екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов переконаний, що конфлікт на Донбасі не перетвориться на заморожений. "З приводу замороженого конфлікту - якщо ми подивимось на велику статистику різноманітних військових конфліктів у світі, то ми побачимо, що практично жодної передумови для того, щоб війна на сході України перетворилась на заморожений конфлікт - у нас немає. Немає етнічної різниці між окупованою територією і рештою України, немає релігійної різниці, немає мовної різниці, немає нічого того, що б відділяло цю територію від іншої території країни, крім фактору зовнішнього впливу", - сказав Пономарьов. Екс-депутат Держдуми наголосив також, що ситуація в так званих ДНР/ЛНР нестабільна, бойовики уже давно думають про власне виживання. "Ідейних людей там практично всіх перестріляли... В цьому сенсі можливостей повернути цю територію (окупований Донбас - ред.) зараз достатньо багато. Ніхто її утримувати довготерміново не буде. І це ще один фактор того, що я абсолютно переконаний - цей конфлікт замороженим не буде", - додав Пономарьов. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що зараз в Україні для подальшого розвитку взагалі  необхідне встановлення диктатури. "Я розумію, що моя провокативна теза буде цілком сприйнята не всіма, однак щодо демократії: те, що ми маємо зараз в державі, я назвати демократією не можу, навіть слабкою. І єдиний шлях, який я бачу можливим, - це навпаки, диктатура заради демократії в подальшому. На жаль, те болото, яке зараз існує в Україні, це і є та слабка держава, про яку вже багато хто казав сьогодні, тільки не називав речі своїми іменами", - заявив Тука. Також заступник голови МТОТ зауважив, що Кремль постійно і наполегливо спонукає Україну до так званого "прямого діалогу" з бойовиками на Донбасі для вирішення конфлікту на сході України. "До прямого діалогу нас постійно і наполегливо спонукає Кремль. Я можу запевнити, що в держустановах ніяких ідей про так званий "прямий діалог" я не чув", - зазначив Тука. Натомість, Надзвичайний і Повноважний Посол України, перший заступник міністра закордонних справ 1998-2001, 2003-2004 рр. Олександр Чалий наголосив, що ключовою повинна бути не армія, а дипломатія. "Я категорично проти, коли дехто з кореспондентів чи вчених каже, що конфлікт на Донбасі - це результат 25-річної роботи. Ні, хлопці, поки ми відповідали за зовнішню політику, все було нормально. Тому що ми керувались здоровим глуздом  і законами геополітики. І в цьому контексті мене не влаштовує, що сьогодні всі сподіваються тільки на силовий компонент, на армію. Для такої країни як Україна, яка не є великою державою за визначенням, ключовою повинна бути не армія, а дипломатія", - заявив він.  Також  Чалий зазначив, що наразі в Україні реалізовується найгірша стратегія з усіх можливих сценаріїв врегулювання конфлікту на Донбасі. "Найгірша стратегія - це та, яку ми реалізовуємо з 2014 року - ні війни, ні миру. Одне кажемо, друге робимо, третє обіцяємо. Ця стратегія хибна для України, тому що кожен день на лінії розподілу вбивають наших людей. Кожен день вбивають людей і з тої сторони - і це поглиблює наші розбіжності", - додав він.

Внутрішня політика

Про толерантність мовою театру

9 і 10 лютого У Краматорську і Сєвєродонецьку відбувся безкоштовний показ комедійної вистави «Він моя сестра» в рамках комунікаційної кампанії на підтримку толерантності та взаєморозуміння у суспільстві Віднайти Повагу. Захід відбувся за участі Народної артистки України, Посланниці толерантності ПРООН в Україні Наталії Сумської та відомих українських акторів театру і кіно Анатолія Хостікоєва та Володимира Горянського. Комедія руйнує соціальні стереотипи та демонструє фундаментальну сутність людських стосунків, що проступає, коли відкинути недовірливість і упередження. «Толерантність в наш час має дуже велике значення. Треба культивувати її з змалечку та більше говорити про це. Прийняття різноманітності та поважного ставлення один до одного – ось, про що наша вистава, – розповів Володимир Горянський. – Ця вистава через призму смішного розповідає про серйозні речі. Саме через гумор, якусь легкість та іронічність ми піднялися над усіма стереотипами і прийшли до справжніх глибинних людських почуттів. Однозначно, тепер цей образ стане одним із найепатажніших та улюбленіших у моїй кар’єрі. Перед прем'єрою вистави ми трохи нервували. Не знали, як глядач сприйме таку відверту виставу. Але, потім, коли ми відчули на сцені шалену енергетику від залу, відчули, що нам вірять та співпереживають, зрозуміли, що все буде добре. На сцені ми не просто грали, ми – жили нашими персонажами». Виконавець однієї з головних ролей Анатолій Хостікоєв також поділився своєю думкою щодо ідеї вистави: «Такі вистави без сумнівів повинні бути в українському театрі. Вони потрібні для українців. Наша вистава про те, що в будь-якому тілі, при будь-яких поглядах на питання статі людина може залишатися Людиною. У нашому світі всі мають різні погляди на життя. Важливо, щоб в якийсь момент люди знаходили між собою спільну мову, розуміли один одного і поважали інаковість. Завдання наших персонажів – зруйнувати стереотипи, закликати до толерантності та діалогу». Безкоштовний показ вистави для глядачів на сході України відбувся за фінансової підтримки урядів Швеції та Швейцарії у рамках Програми відновлення та розбудови миру, яка реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН).  

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів МЦПД провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо актуальних внутрішньополітичних подій. Зокрема, Головний радник Василь Філіпчук представив проект закону про "Реінтеграцію Донбасу", наголосивши, що конфлікт на сході України залишається значним чинником дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в країні. Тривала політична і правова невизначеність того, що відбувається на Донбасі, відсутність чіткої термінології і єдиної лінії розуміння ситуації негативно впливають на суспільний дискурс щодо врегулювання конфлікту і практичну діяльність органів виконавчої влади. Ігор Петренко, проаналізував потенційні ризики запуску роботи нового органу - Державного бюро розслідувань. "Процес реформування правоохоронних органів в Україні відображає системні політичні проблеми у країні, корупційні впливи та конфлікти різних груп впливу. ДБР потенційно міг би стати інструментом відновлення верховенства права та боротьби з корупцією, але для цього потребує справжньої незалежності та відповідних інструментів для своєї діяльності. Однак аналіз процесів навколо створення Бюро, зокрема процедура призначення його керівництва, свідчать про існування загрози перетворення ДБР у малоефективний правоохоронний орган, який перейме гірші традиції Генпрокуратури і перетвориться у засіб політичної та бізнесової конкуренції у руках вищого керівництва держави. Такий сценарій поглиблюватиме розчарування суспільства у реформах і матиме негативний вплив на демократичний та соціально-економічний розвиток країни. Тому громадянське суспільство, експертне середовище та іноземні партнери повинні активніше слідкувати за процесом створення цього органу і зробити все можливе для використання кращих міжнародних практик у процесі його формування", - зазначив експерт МЦПД. Економічна частина стосувалася можливого валютного прогнозу на 2018 рік. Зокрема, Єгор Киян, експерт з економічних питань наголосив на можливих майбутніх факторах впливу знецінення національної валюти. Оскільки останні місяці гривня продовжує втрачати свої позиції і демонструє доволі стрімке падіння: від початку року національна валюта вже втратила майже 3% своєї вартості відносно долара та 5% відносно євро. Такі темпи знецінення можуть призвести до того, що у найближчий період закладений у бюджет середньорічний курс 29,3 гривні за долар буде перевищений, особливо на фоні майбутніх виплат по зовнішньому боргу та ряду інших факторів. Це створює додаткові загрози розвитку економіки України і вимагає аналізу причин та перспектив такої ситуації. Відповідно, за умов позитивного сценарію, у гривні є всі шанси стабілізуватися після завершення закупки ресурсів імпортерами і укріпитися під час активізації експортної діяльності агросектору і металургійної промисловості до моменту проведення виплат по зовнішньому і внутрішньому боргах. За умов негативного сценарію сильнішого знецінення гривні, що вдарить по імпортозалежним галузям, результатом у довгостроковому періоді може стати її укріплення. Головним чином, вирішальним для забезпечення національної валюти в новому році є системне проведення реформ та дії уряду щодо лібералізації умов інвестиційної активності та надходження іноземної валюти. Необхідними умовами стануть також поліпшення стану зовнішньоторговельної діяльності та лобіювання інтересів експортерів в процесі виходу на зовнішні ринки, що, у свою чергу, зробить національну валюту більш забезпеченою, стимулюватиме внутрішнє виробництво разом із зменшенням частки тіньової економіки та покращенням привабливості країни для іноземних інвесторів.