Економіка

Конференція «Прозорість, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність муніципалітетів: презентація он-лайн платформ»

03.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

В рамках проекту "Прозорі, фінансово здорові і конкурентоспроможні муніципалітети в Україні", який реалізується Інститутом економічних і соціальних реформ в Словаччині (ІNЕКО), в партнерстві з Міжнародним центром політичних досліджень (МЦПД) та за фінансової підтримки Офіційної допомоги з метою розвитку Словацької Республіки – SlovakAid  відбулася презентація он-лайн платформ:

"Прозорість 50 найбільших міст України" (http://transparency.icps.com.ua), метою є підвищення прозорості муніципалітетів шляхом розробки та впровадження відповідних рекомендацій та моніторингу поточного рівня прозорості міських рад 50 найбільших міст України. Рейтинг прозорості 50 найбільших муніципалітетів в Україні ґрунтується на даних, отриманих із наступних джерел:

  • Відповіді на опитувальник, направлений МЦПД до 50 міських рад. Кожен опитувальник містив 23 питання.
  • Відповіді на запити на інформацію, направлені МЦПД неофіційно – через третю особу («запит таємного клієнта»). Кожен запит містив три питання і був спрямований на виявлення реакції міських рад на запити від пересічних громадян.
  • Інформація у відкритому доступі на офіційних сайтах міських рад.

"Прозорість бюджетів регіонів та їхніх регіональних центрів в Україні" (http://budgets.icps.com.ua), ціль порталу - сприяння покращенню фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів. Оскільки прозорість, фінансова стійкість і формування регіональних конкурентних переваг є базовими принципами для ефективного функціонування місцевих органів влади в довгостроковій перспективі. Сайт містить дані стосовно бюджетів муніципалітетів всіх 24 регіонів України і їх адміністративних центрів. Згідно зі словацьким досвідом, дані розділені на наступні типи: географічні дані, короткий опис галузей, показники фінансової стабільності і фінансового здоров'я.

"Конкурентоспроможність регіонів та регіональна оцінка ділового клімату в Україні" (http://competitiveness.icps.com.ua/). Аналіз конкурентоспроможності регіонів повинен забезпечити зацікавлених осіб інформацією про поточний стан ділового середовища в регіонах, а також про конкретні проблеми економічного розвитку в регіонах. Проект надасть представникам місцевої влади корисний інструмент для розвитку регіонів, а також для усунення локальних бар'єрів ділового середовища. Модель оцінки конкуреноспроможності регіонів України охоплює 24 регіони України (всі області за виключенням Криму). Регіональний індекс ділового середовища  (РІДС)  розраховується на основі 103 незалежних показників, що розраховані на основі двох джерел інформації: статистичних даних за 2014-2015 роки  та  опитування компаній на предмет оцінки умов ведення бізнесу в регіонах. 

Партнери проекту Роберт Кічина (Business Alliance of Slovakia), Петер Голяш (Директор Інституту економічних та соціальних реформ) та  Міхал Пішко (Координатор проектів Transparency International Slovakia) презентували досвід реалізації проекту у Словаччині. Народний депутат Оксана Продан як представник Голови Асоціації міст України  у Верховній Раді від імені місцевих громад зазначила про фактор прозорості муципалітетів як важливу передумову формування сприятливого бізнес-середовища та інвестиційного клімату загалом. Радник міського голови міста Дніпро, Яніка Мерило у своєму виступі акцентувала увагу на небхідності запровадження он-лайн сервісів, що дозволять кожному громадянину слідкувати за своїм містом, починаючи від закупівель і до карти інфраструктурних об'єктів.

Презентації:

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Економічний прогноз МЦПД

  ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ  Важливим фактором для ефективного прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності, підвищення спроможності реально оцінювати соціально-політичну ситуацію в Україні і визначення пріоритетів розвитку власного бізнесу є врахування стану національної економіки. Зокрема, систематичне ознайомлення з достовірним аналізом економічних тенденцій, прогнозами щодо зміни кон’юнктури основних ринків і соціальної ситуації в Україні дозволяє уникати значних фінансових і іміджевих ризиків.  У зв’язку з цим Міжнародний центр перспективних досліджень  пропонує використовувати в роботі підготовлений згідно з кращими міжнародними стандартами і на основі власних багаторічних розробок аналітичний продукт – Економічний прогноз ( презентація ). Даний документ неодноразово високо оцінювався національними та іноземними компаніями і банківськими установами, що свідчить про довіру до наведених у ньому даних і оцінок. Мова документу – українська і англійська. Для отримання більш детальної інформації, замовлення попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.kiev.ua Тел. (044) 253-44-82 (068) 831-94-69

Економіка

Конференція "Підтримка економічних реформ в Україні"

В рамках співпраці МЦПД, Friedrich Ebert Stiftung і депутатів Європейського Парламенту старший економіст Василь Поворозник взяв участь у конференції "Підтримка економічних реформ в Україні", яка проходила у Брюсселі. Доповідь була присвячена тіньовій економіці та процесу децентралізації в Україні. Зокрема, стосувалася аналізу основних факторів, які впливають на ріст тіньової економіки в країні. Адже згідно з даними, сегмент тіньової економіки складає близько 50% ВВП. Серед основних, це насамперед неефективна система державного регулювання та податкове навантаження. Щодо реформи деценталізації, то найбільш гострим, стоїть питання законодавчого врегулюванння та внесення відповідних змін до Основного закону. А також відповідно процес створення ОТГ, що має відбуватися на добровільній основі, проте в деяких випадках не враховуються особливості конкретної громади.   

Економіка

Відкритий бюджет та залучення інвестицій: як забезпечити фінансову прозорість об’єднаних громад

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Нідерландів, в рамках проекту «Фінансова прозорість об’єднаних громад» проводить тематичні семінари в 24 областях України для представників органів влади територіальних об’єднань, що приймають рішення про залучення та використання фінансових ресурсів, представників регіонального бізнесу та НДО. Проект  направлений на підвищення економічної спроможності об’єднаних громад, що дозволить більш ефективно вирішувати питання місцевого розвитку, підвищення рівня конкурентоспроможності територіальних громад, боротьби з корупцією на місцевому рівні та забезпечення добробуту місцевого населення. «Основною метою є розповісти зацікавленим сторонам про те, яким чином формувати власні фінансові ресурси, покращувати «фінансове здоров’я» об’єднаних громад та як діяти в нових правових умовах», - зазначає директор департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. Питання забезпечення сталого розвитку на місцевому територіальному рівні є надзвичайно актуальними з огляду на потребу стабілізації соціально-економічного становища в регіонах в умовах економічної кризи та проведення реформи з децентралізації. “Наразі бюджетне законодавство знову зазнало змін, видаткові повноваження місцевих бюджетів змінюються, а Податковий кодекс залишається незмінним. Додаткових джерел на збільшення фінансування податкових ресурсів до місцевих бюджетів не надходить. Тому необхідно залучати кошти з інших джерел та шукати доступні в наш час можливості грантової підтримки та кредитування", – пояснює експерт з питань бюджету та управління Тетяна Овчаренко. Крім того, експерти МЦПД розповіли представникам громад про необхідність залучення додаткових коштів до своїх бюджетів, адже, щоб розпоряджатися грошима, для початку необхідно їх мати. Також закликали громадськість долучатися до контролю за використанням бюджетних коштів, щоб запобігти корупції, наголошуючи на тому, що саме громадськість має відіграти важливу роль у цьому процесі, адже йдеться про гроші, зосереджені безпосередньо в конкретній ОТГ.

Економіка

Причини і наслідки відтермінування траншу МВФ

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення відкласти виділення Україні чергового траншу в розмірі $1 млрд. Перш за все важливо визначити першопричини відтермінування. За офіційними версіями - це блокада Донбасу. Але тут важливо уточнити, що мова йде не про блокадників, а власне про рішення РНБО, про ефективність управління, адже за 2 місяці блокади не було зроблено ніяких якісних розрахунків і планів виходів із цієї кризи.  Директор економічного департаменту Ангела Бочі  зазначає, що очевидно, що рішення МВФ цілком пов'язувати з блокадою Донбасу не можна. Одне із важливих завдань, які ставить перед нами МВФ, це – антикорупційна реформа. Особлива увага акцентувалась на запроваджені антикорупційних судів, які в Україні так і не стартували, під питанням також обрання аудитора НАБУ. Формально, у нас реформа антикорупційних органів полягає лише у їх створенні, адже міжнародний бізнес та інвестори не бачуть в країні змін в антикорупційному полі та не відчувають зменшення тиску. Насправді, відтермінування четвертого траншу у березні не стало новиною, адже ми мали отримати його ще у грудні 2016 року. Нагадаю, що третій транш затягнувся, тому вже формально було зрозуміло що і питання наступного траншу буде відкладено. Крім того, третій транш все одно мав би бути авансовим, бо Україна формально не виконала вимог, які стосувалися проведення пенсійної реформи (підвищення пенсійного віку), реформи землі (запровадження обігу земель), запуску антикорупційних судів. Якщо говорити по суті, то з 11 структурних маяків за останній період ми виконали лише три. Попередні вимоги – бюджет і націоналізація "Приватбанку" – наша країна начебто задовольнила, але, наприклад, реформа ДФС так і не була проведена з 2015 року. Тобто і другий транш Україні дали авансом, а третій, швидше за все, нам вже авансом не дадуть. Експерт також наголосила, що ймовірно, що програма МВФ для України буде взагалі зупинена, як в 2009 році, і тоді головним питанням для влади буде стримування валютного курсу. І тут питання не в золотовалютних резервах, яких зараз вистачає, а в іншому факторі - паніці серед населення. Така ситуація може ще більше поглибити політичну кризу в країні.  Старший економіст Василь Поворозник також відзначив, що МВФ часто є сигналом для іноземних партнерів: варто довіряти країні, чи не варто. Якщо зупиняється допомога, то це є червоним світлом для інших міжнародних партнерів.

Економіка

"Конкурентоспроможність України залежить від темпів реформ" - Василь Поворозник

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі презентували рейтинг глобальної конкурентоспроможності Global Competitiveness Index 2016-2017. Україна втратила в ньому шість позицій і опустилася з 79 місця серед 140 країн, на 85-те серед 138 держав. Індекс конкурентоспроможності України становить 4 за семибальною шкалою - це найгірший результат за чотири роки (в останній раз така позначка була досягнута в рейтингу GCI 2011-2012 рр.). Лідером стала Швейцарія (5,81), друге місце у Сінгапуру (5,72). Також в десятку увійшли США, Нідерланди, Німеччина, Швеція, Великобританія, Японія, Гонконг, Фінляндія. Найближчими сусідами України стали Намібія (84 місце) і Греція (86 місце).   Що саме варто здійснювати аби покращити позиції в рейтингу глобальної конкурентоспроможності - коментар старшого економіста Василя Поворозника: "Необхідно знову піднімати тему реформ, вона вже багатьом набила оскому і навіть трохи охолола в експертних колах. Такі невеликі досягнення, як система Prozorro, дерегуляція в окремих сферах зустрічають шалений опір системи, зацікавлених особистостей. Але від реформ нам все одно нікуди не дітися. Йдеться про захист прав власності, судової реформи, дерегуляції, боротьбі з монополіями. Без всього цього ми не скоро піднімемося в рейтингу ".

Економіка

Нові вимоги МВФ: які перспективи виконання?

ЗМІ опублікували нові вимоги Міжнародного валютного фонду до України, які необхідно виконати для отримання наступних траншів. Поки документ на етапі узгодження. З одного боку, це лише рекомендації, але аж ніяк не настанови до виконання для української влади. З іншого - якщо розглядати приписи МВФ лише як пораду, то розраховувати на транші не варто, їх просто не буде. Прописані в меморандумі і 12 структурних маяків, з них сім - нові.  Директор економічного департаменту Ангела Бочі, зазначила наслідки найбільш важливих, а саме: Коректування системи субсидій, рішення про їх монетизацію – попри збільшення навантаження на бюджет, воно служитиме реальним стимулом економії енергетичних ресурсів. Важливим питанням є механізм відшкодування та суми таких компенсацій, оскільки існує ризик, що якщо сума видатків з бюджету буде значною, це може запустити інфляційні процеси. Проведення пенсійної реформи - непроведення пенсійної реформи буде і надалі сприяти нарощенню боргів Пенсійного фонду та збільшенню навантаження на бюджет по погашенню його дефіциту, а в результаті – несвоєчасна виплата пенсій та повний колапс системи пенсійного забезпечення. Земельна реформа, яку буде надзвичайно важко провести у зв’язку з прийнятим мораторієм до 2018, навряд чи дана ситуація буде змінена у зв’язку з переважанням популістичних настроїв у Парламенті. Проведення аудиту Приватбанку, виконання плану реструктуризації – цей пункт буде одним з найлегших у реалізації, швидше за все Україна його виконає без проблем. Єдиний реєстр соціальних виплат, що дозволить зробити їх ревізію та вивільнити бюджетні кошти. Проведення приватизації – бюджетом 2017 року знову передбачена сума 17млрд.грн отримати від приватизації, проте як свідчить ситуація з ОПЗ, дане завдання виконати буде непросто. Відповідно, надалі є 2 сценарії подальшої співпраці України з МВФ: Оптимістичний – МВФ піде на поступки і Україна отримає наступний транш в лютому 2017 у сумі 1 млрд.дол.США. Надалі буде виконувати структурні маяки, передбачені програмою перегляду, і матиме шанс отримати у 2017 році ще 3 транші – у травні (1,9млрд.дол.США), серпень (1,3 млрд.дол.США) та листопаді (1,3 млрд.дол.США). Ймовірність такого сценарію є малореалістичним, оскільки виконання більшості структурних маяків передбачають політичні ризики у зв’язку зі значною вагою популістичних рішень у державному управлінні. Песимістичний – більшість структурних маяків буде не виконано, а інші – виконані із затримкою. У такому випадку Україна може повторити ситуацію, яка була у 2016 році (за цілий рік отримано всього один транш у сумі 1млрд.дол.США). Кредити МВФ не тільки забезпечують підтримку золотовалютних резервів та обслуговування зовнішніх платежів, але й важливим індикатором стабільності країни для інших потенційних інвесторів. Якщо Україна не виконає всі зобов’язання взяті в рамках співпраці з МВФ, то наступні кредити не будуть надані, що може потягнути за собою також погіршення співпраці з іншими донорами.