Внутрішня політика

Конституція України: історія змін

13.02.2017
img1
Прес-служба МЦПД

МЦПД продовжує активну роботу в рамках проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України", за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Проведено більше 200 регіональних заходів в різних куточках України. Разом із International IDEA презентуємо нове відео про історію створення Конституції України. 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту. 

Внутрішня політика

Світовий досвід врегулювання конфліктів та українські реалії

МЦПД продовжує організовувати експертні дискусії та консультації в регіонах в рамках проекту "Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ", за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 3 лютого захід відбувся у місті Харків, учаниками стали громадські активісти, волонтери, науковці, представники ЗМІ.   Експерти МЦПД представили результати дослідження, що відображають чотири можливі моделі вирішення конфлікту на Донбасі. Серед спікерів заходу слово мали також народний депутат Роман Семенуха, який звернув увагу присутніх на необхідність підтримання економічної блокади з окупованими територіями. Дана теза стала приводом для активної дискусії, зокрема серед присутніх на заході волонтерів.  Спікером заходу став і голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗА Реформ» Юрій Георгієвський, який підкреслив необхідність розповсюдження дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Донбасу, які наразі Уряд називає непідконтрольними. «Владі не вистачає послідовності. Є чинним закон і діє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Але Кабінет Міністрів чомусь ухвалив розпорядження від 11 січня 2017 року, яким запроваджує термін «непідконтрольні території» і таким чином уникає терміну «окупація» - підкреслив Георгієвський.  

Внутрішня політика

Публічні дискусії в регіонах: «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна»

Міжнародний центр перспективних досліджень в рамках проекту Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" провів публічну дискусію  «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна» у місті Краматорськ. Євген Ярошенко представив міжнародний досвід врегулювання конфліктів. Боснійська модель ґрунтується навколо збереження територіальної цілісності держави за умов федералізації та спрямована радше на інтерналізацію конфлікту, ніж ліквідацію конфліктного потенціалу. Якщо дана модель вирішення територіальної проблеми ґрунтується на мирних переговорах та компромісі, то хорватська модель спирається на односторонні дії та силову перевагу лоялістів. Водночас існують суттєві відмінності, які ускладнюють Україні вибір хорватської моделі. Німецька модель є найпривабливішим, однак найскладнішим варіантом довготривалого вирішення територіальної проблеми. Німецька модель передбачає повернення відторгнутих територій на довоєнних умовах шляхом мирних переговорів із залученням зовнішніх гравців. Щодо економічна оцінка врегулювання конфлікту на Донбасі, то старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що базова економічна оцінка реалізації тієї чи іншої моделі врегулювання конфлікту на сході України повинна враховувати роль регіону та його внесок в економіку України у доконфліктний період, оцінку фактичних втрат, що зазнав регіон у результаті проведення АТО, а також вартість проведення військових дій у зоні АТО.  Анатолій Октисюк, проаналізував позиції українських політичних сил щодо конфлікту на сході України. Сьогодні політичні сили мають суттєві розбіжності щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Правлячі поличні партії демонструють розмите бачення шляхів реінтеграції ОРДЛО та уникають різких кроків з цього питання, побоюючись дестабілізації та дострокових парламентських виборів. В той же час, опозиційні та позапарламентські сили мають більше простору для маневру та активніше висувають свої пропозиції щодо реінтеграції ОРДЛО. МЦПД і надалі продовжуватиме серію публічних консультацій в регіонах.

Внутрішня політика

Міжнародний центр перспективних досліджень шукає стратегічних радників

Міжнародний центр перспективних досліджень у рамках проекту «Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» оголошує конкурс на посади стратегічних радників. Мета проекту: Провести моделювання імплементації Мінських угод як інструменту реінтеграції Донбасу та підготувати проекти відповідних нормативно-правових документів. У процесі моделювання імплементації Мінських угод група з чотирьох стратегічних радників працюватиме за наступними напрямками: Стратегічний радник з політичних та соціально-гуманітарних питань; Стратегічний радник з питань економіки та інфраструктури; Стратегічний радник з питань безпеки; Стратегічний радник з питань комунікації та міжнародного співробітництва.    Основні обов’язки: Збір та аналіз напрацювань в міністерстві щодо моделювання Мінських угод та практичних аспектів реінтеграції; Проведення консультацій з міжнародними організаціями та іноземними партнерами щодо їх залучення до процесу моделювання та впровадження Мінських угод, обговорення з ними ідей та напрацювань з даного питання; Аналіз існуючої нормативно-правової бази, що регулює відносини з тимчасово непідконтрольними територіями, внесення пропозицій щодо її поліпшення; Розробка стратегічних документів стосовно реінтеграції тимчасово окупованих територій відповідно до розробленої моделі та етапів імплементації Мінських домовленостей; Надання керівництву Міністерства аналізу та пропозицій щодо моделей впровадження Мінських домовленостей; Обговорення та визначення проектів стратегічних і нормативно-правових документів, необхідних для впровадження опрацьованої моделі реінтеграції; Узгодження своєї діяльності з координатором групи стратегічних радників; Підготовка та подання планів і звітів; Участь у відрядженнях та публічних консультаціях щодо моделі імплементації Мінських угод. Основні кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду стратегічного радника: Наявність профільної вищої освіти (магістр соціально-гуманітарних, економічних наук чи інших споріднених спеціальностей); Досвід роботи у відповідному секторі на державній службі – від 3 років, або у громадських організаціях, аналітичних центрах чи проектах міжнародної технічної допомоги – від 4 років; Розуміння проблематики в даній сфері; Знання іноземної мови буде перевагою. Кінцевий термін подання резюме: 15 січня 2017 року. Зацікавлені особи можуть надіслати своє резюме та мотиваційний лист до 18.00 20 січня 2017 року на адресу електронної пошти hr@icps.kiev.ua (в темі листа зазначити бажану посаду). Прохання додати рекомендаційні листи, ПІБ та контакти осіб, які можуть підтвердити вашу компетентність та фаховість.

Внутрішня політика

Суспільний діалог - основа конституційного процесу

МЦПД за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" продовжує працювати над проектом "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України". Метою даного проекту є використання кращих міжнародних практик та експертного досвіду для підвищення рівня свідомості суспільства, а саме впровадження розуміння, що Конституція створюється самими громадянами для себе, без впливу політичних сил. Наразі екватор регіональних заходів подолано: координатори проекту та регіональні представники провели більше ста заходів у містах та містечках України, територіально охоплено всі 24 області. Зокрема, ефірі радіопередачі присвяченій темі проекту, експерт МЦПД з правових питань Вероніка Харук зазначила, що проблема суспільства в тому, що багато хто навіть не знає ті права, які мають. Якби знали, то намагалися б їх захистити, щоб права, закріплені в Конституції, втілювалися в життя. Саме цим і  займається проект - інформуванням суспільства. Ми зараз працюємо зі студентами і зі старшокласниками в усіх регіонах.  Більше 5000 людей вже прослухали лекції, де ми роз'яснюємо, що таке Конституція, що в ній записано, для чого вона потрібна. "Великою проблемою в нашій країні стала відсутність почуття причетності громадян до процесу створення цієї Конституції, яка має більш декларативний характер. І все зміни, які в ній відбувалися, були за закритими дверима. Зараз, після революції люди почали відчувати свою причетність. Важливо, щоб цей корінь проріс, і щоб вони розуміли, яким чином ставляться до цього процесу, і як можуть впливати на державу" - налогосив керівник проекту Сергій Кіщенко.  Важливим досягненням стало ініціювання діалогу на низинному рівні, адже саме в регіонах відбулися суспільні дискусії, до обговореня проблематики проекту були залучені як регіональні представники, так і місцеві експерти. Сподіваємося, що таке широке суспільне обговорення створить у громадян відчуття відповідальності, виробить бажання брати активну участь у конституційному процесі та відстоювати  положення Основного Закону.    

Внутрішня політика

Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні

Міжнародний центр перспективних досліджень продовжує активно працювати у напрямку наближення українського суспільства до європейських норм функціонування демократичних інституцій. Проект «Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні” є продовженням діяльності МЦПД у сфері стратегічних комунікацій, підтриманий Міністерством закордонних справ Німеччини та Державним департаментом США у партнерстві з Cultural Vistas (Німеччина). Тому цього року МЦПД зосередив увагу на медіа-спільноті і надав шанс українським журналістам ознайомитись з досвідом Німеччини у побудові ефективної системи комунікації. 15 журналістів загальнонаціонального та регіонального рівнів наприкінці 2016 р. перебували на тижневому стажуванні в м. Берлін та мали можливість ознайомитись з процесом комунікації між медіа, суспільством та федеральним урядом в Німеччині. Унікальний обмін досвідом став можливим завдяки численним зустрічам представників українських медіа з німецькими урядовцями, журналістами з таких всесвітньо-відомих видань як “Der Spiegel”, “Der Tagesspiegel”, “Frankfurter Allgemeine Zeitung”, “Deutsche Welle” “Reporters without Borders”, cуспільними мовникам “ARD”, “ZDF” таRundfunk Berlin-Brandenburg (rbb). В основі успішності такої комунікації знаходиться сприйняття виключно всіма органами влади Німеччини «комунікації як послуги». Завдяки побудові ефективної комунікаційної системи, населення та ЗМІ в Німеччині завжди отримують інформацію про політику федерального уряду «з перших вуст», пояснення цілей та змісту дій влади, забезпечуючи розуміння політики, яка впроваджується урядом. Скільки коштів виділяється урядом ФРН на комунікацію? 109,3 млн євро. Саме така сума передбачалася у бюджеті 2016 р. на роботу прес-служби федерального уряду Німеччини, що охоплює також і завдання дослідження громадської думки як важливий елемент зовнішньої взаємодії. Влада в Німеччині є відкритою до медіа та відчуває себе постійно підзвітною перед журналістами, котрі за власною ініціативою ще у 1949 р. започаткували традицію щотижневих аудієнцій з політиками: тричі на тиждень представники всіх без винятку міністерств беруть участь у Федеральній прес-конференції (Bundespressekonferenz), на якій відповідають на незручні питання представників ЗМІ та знайомлять зі стратегією діяльності урядових структур. Взаємоповага та дотримання встановлених «правил гри» між урядовцями та медіа допомогли ФРН отримати належну якісну взаємодію в системі «медіа-влада-суспільство».