Внутрішня політика

Міжнародна конференція "Угода про асоціацію: економічні тригери"

12.03.2015

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) провів міжнародну конференцію на тему «Угода про асоціацію: економічні тригери». Як використати період відтермінування впровадження зони вільної торгівлі з ЄС на користь українського бізнесу?

 

З вітальним словом до учасників заходу звернувся Голова Правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Після нього слово мав Голова Представництва Європейської Комісії в Україні Ян Томбінські, який наголосив, що поточний рік Україна має використати для підготовки стандартів, передбачених Угодою про асоціацію. Важливо підготувати український ринок для появи тут європейських товарів. Також він відзначив, що ключові зміни, які необхідно втілити - фітосанітарні. Адже вони впливають на такі важливі галузі української економіки як харчова промисловість і сільське господарство.

Провідний експерт Центру європейської політики Аманда Пол наголосила, що основний спротив запровадженню реформ чинять саме українські громадяни. «Ми розуміємо, що ситуація в Україні погіршилася через російську агресію. Однак головним ворогом українських реформ є не росіяни, а спротив введенню реформ з боку українців», - зазначила вона. У зв’язку з цим завданням української влади, на її думку, є переконання громадян у необхідності реформ, не дивлячись на болючість багатьох з них. Запорукою успішності реформ, крім того, має стати врегулювання конфлікту на сході України, подолання корупції та нормалізація гуманітарної ситуаці в країні.

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко вказала на необхідність ефективного використання того часу, що залишився у України до повного введення в дію Зони вільної торгівлі з ЄС. "Можемо згаяти час, а можемо використати. Пропоную концентруватися не на першій опції, а подумати трошки про іншу", - заявила вона.

Під час першої панелі конференції колишній  Міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета окреслив кроки, які необхідно здійснювати державі: «Блок №0 – подолання корупції, в тому числі в поверненні ПДВ, зниження облікової ставки, спрощення податкової системи. Блок№ - Зона вільної торгівлі і технічне регулювання. Блок№2 – інновації (необхідність вивчення західних ринків задля розуміння того, який інноваційний продукт може бути запропонований для кожної з країн ЄС). Блок№3 – людський капітал».

Директор Департаменту європейської інтеграції  Мінекономрозвитку В’ячеслав Цимбал відзначив, що «на загальному фоні падіння імпорту маємо позитивні зміни в зростанні експорту до країн Євросоюзу». Також урядовець додав, що деякі позиції українських товарів вже зайняли свою нішу на ринках європейських країн. Зокрема, це сільськогосподарська продукція. Основним завданням держави сьогодні В. Цимбал назвав підписання Угоди про взаємне визнання сертифікатів продукції. Всього ж необхідно імплементувати приблизно  350 актів законодавства і Уряд активно працює  в цьому напрямку.

Старший економіст МЦПД Василь Поворозник   вважає, що  2015 рік має стати ключовим роком економічних реформ та підготовки до повноцінного впровадження економічної частини ПВЗВТ. Головними завданнями для Уряду мають стати: модернізація економіки, підвищення її конкурентоспроможності, створення  сприятливих умови для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Ключовими реформами експерт визначив реформу державної служби, боротьбу з корупцією, дерегуляційну і податкову реформи.

На прикладі ситуації в Чернівецькій області він розповів про те, що місцеві громади у регіонах найчастіше необізнані щодо Угоди про асоціацію та не розуміють вигід і переваг від реалізації її положень. Тому МЦПД вбачає своєю місією доносити необхідну інформацію до громад шляхом тренінгів та інших заходів на регіональному рівні.

Засідання даної панелі супроводжувалося жвавою дискусією між виступаючими та запрошеними експертами і фахівцями. Представники бізнесу запропонували після конференції звернутися до Кабінету Міністрів щодо практичного втілення окреслених на заході питань.

Презентація Василя Поворозника

В свою чергу, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук поділився з учасниками заходу своїм переконанням, що українські виконавчі органи повинні напрацювати європейську культуру "консенсусу". Тобто виконавча влада не повинна прийматими рішень, що є неприйнятними для громадського сектору чи законодавчої влади. В решті, за його словами "консенсус є основою європейської інтеграції".

На засіданні другої панелі міжнародної конференції виступив народний депутат України, член бюджетного комітету парламенту Ярослав Маркевич. Він констатував, що темп реформ є досить низьким. Разом з тим парламентар окреслив позитивні моменти від Угоди: прозорість бюджетного планування, можливість контролю над фіскальною політикою.

Він також зазначив, що «державні цільові програми є корупційною схемою, багато є питань до Рахункової палати». Звіти останньої мають суто рекомендаційний характер. «Є надія, що Угода про асоціацію зможе позитивно вплинути в цьому контексті», заявив Я. Маркевич.

Наостанок народний депутат подякував МЦПД за організацію подібних тематичних дискусій, які дозволяють визначити точки застосування зусиль для подальшого впровадження реформ.

Старший економіст МЦПД Ангела Бочі розповіла про  Бюджетно-податкові зміни у контексті імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Основні необхідні зміни у галузі бюджетної політики: розвиток системи середньострокового бюджетного прогнозування/планування, удосконалення програмно-цільових підходів у бюджетному процесі й  аналіз ефективності та результативності виконання бюджетних програм, покращення обміну досвідом та інформацією з питань планування і виконання бюджету та стану державного боргу. Вона також акцентувала увагу на важливості імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю , а також обміну найкращими практиками ЄС у галузі зовнішнього контролю та аудиту державних фінансів з особливим акцентом на незалежності відповідних органів Сторін.

Також експерт доповіла про важливість удосконалення методів, спрямованих на припинення шахрайства і корупції та запобігання цим явищам в економічній сфері.

Проблемним питанням було визначено відсутність активного обговорення з боку Уряду майбутніх змін з бізнесом та експертним середовищем, брак інформаційної підтримки змін, що запроваджуються.

Презентація Ангели Бочі

Підбиваючи підсумки, модератор дискусії Ярослав Войтко зазначив, що ні громадські організації, ні Уряд, ні парламент не є конкурентами на ниві впровадження реформ. Всі ми працюємо на єдину мету – на розвиток України.

Програма конференції

Публікація дослідження МЦПД

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичниго корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції Тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду. Оскільки створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту. 

Внутрішня політика

Світовий досвід врегулювання конфліктів та українські реалії

МЦПД продовжує організовувати експертні дискусії та консультації в регіонах в рамках проекту "Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ", за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 3 лютого захід відбувся у місті Харків, учаниками стали громадські активісти, волонтери, науковці, представники ЗМІ.   Експерти МЦПД представили результати дослідження, що відображають чотири можливі моделі вирішення конфлікту на Донбасі. Серед спікерів заходу слово мали також народний депутат Роман Семенуха, який звернув увагу присутніх на необхідність підтримання економічної блокади з окупованими територіями. Дана теза стала приводом для активної дискусії, зокрема серед присутніх на заході волонтерів.  Спікером заходу став і голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗА Реформ» Юрій Георгієвський, який підкреслив необхідність розповсюдження дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Донбасу, які наразі Уряд називає непідконтрольними. «Владі не вистачає послідовності. Є чинним закон і діє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Але Кабінет Міністрів чомусь ухвалив розпорядження від 11 січня 2017 року, яким запроваджує термін «непідконтрольні території» і таким чином уникає терміну «окупація» - підкреслив Георгієвський.  

Внутрішня політика

Публічні дискусії в регіонах: «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна»

Міжнародний центр перспективних досліджень в рамках проекту Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" провів публічну дискусію  «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна» у місті Краматорськ. Євген Ярошенко представив міжнародний досвід врегулювання конфліктів. Боснійська модель ґрунтується навколо збереження територіальної цілісності держави за умов федералізації та спрямована радше на інтерналізацію конфлікту, ніж ліквідацію конфліктного потенціалу. Якщо дана модель вирішення територіальної проблеми ґрунтується на мирних переговорах та компромісі, то хорватська модель спирається на односторонні дії та силову перевагу лоялістів. Водночас існують суттєві відмінності, які ускладнюють Україні вибір хорватської моделі. Німецька модель є найпривабливішим, однак найскладнішим варіантом довготривалого вирішення територіальної проблеми. Німецька модель передбачає повернення відторгнутих територій на довоєнних умовах шляхом мирних переговорів із залученням зовнішніх гравців. Щодо економічна оцінка врегулювання конфлікту на Донбасі, то старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що базова економічна оцінка реалізації тієї чи іншої моделі врегулювання конфлікту на сході України повинна враховувати роль регіону та його внесок в економіку України у доконфліктний період, оцінку фактичних втрат, що зазнав регіон у результаті проведення АТО, а також вартість проведення військових дій у зоні АТО.  Анатолій Октисюк, проаналізував позиції українських політичних сил щодо конфлікту на сході України. Сьогодні політичні сили мають суттєві розбіжності щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Правлячі поличні партії демонструють розмите бачення шляхів реінтеграції ОРДЛО та уникають різких кроків з цього питання, побоюючись дестабілізації та дострокових парламентських виборів. В той же час, опозиційні та позапарламентські сили мають більше простору для маневру та активніше висувають свої пропозиції щодо реінтеграції ОРДЛО. МЦПД і надалі продовжуватиме серію публічних консультацій в регіонах.