Внутрішня політика

МЦПД провів круглий стіл на тему "Крим – рік після анексії. Що далі?"

13.04.2015

13 квітня 2015 року Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" провів круглий стіл "Крим – рік після анексії. Що далі?"

 

Участь у заході взяли Ірина Бекешкіна – директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", Наталія Беліцер – експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, Арсен Жумаділов - завідувач відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, Ірина Брунова-Калісецька - експерт з міжнаціональних відносин та політичної психології НАПН України, Валентина Потапова – заступник керівника Центру громадянської просвіти "Альменда", відома журналістка Марія Цатурян, Юрій Смелянський - експерт БФ "Майдан закордонних справ", Олена Захарова - керівник проекту МЦПД "Національний діалог" та інші.

Під час заходу учасники круглого столу обговорили вплив переходу півострова під російську юрисдикцію на життя його мешканців, стан дотримання прав людини. Були підняті питання міжнародної політики та введення санкцій щодо Криму.  Також була акцентована увага на кроках Української держави, які вона мала б здійснити у вирішенні "кримського питання".

Також були представлені результати соціологічного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" на замовлення МЦПД у рамках проекту "Започаткування Національного діалогу в Україні".

Дослідження щодо ставлення населення України до нинішнього статусу Криму виявило, що в українському суспільстві домінує  визнання  Криму як української території, анексованої Російською Федерацією. Такої позиції дотримуються  69% громадян. І лише  14%  українців визначають Крим як територію РФ. Для 10% населення України  Крим   – це територія, що не належить  ані Росії, ані Україні.

Більшість жителів України (69%) вважає, що питання  про повернення Криму до складу  України ставити потрібно. Більшість з них (42,5%) вказують на необхідність це робити вже сьогодні.

Позиція про невідкладність дискусії і політики щодо  повернення Криму домінує серед населення  Галичини, Волині, Нижнього Подніпров’я, Центральної України, м.Києва, Полісся, Південного Заходу та Поділля. Єдиним регіоном в Україні, де більше половини населення  не вважає доцільним повертати Крим  до складу України взагалі, виявився Донбас. Водночас 37% жителів Донбасу підтримують  ідею  ставити питання про повернення Криму.

Загальноукраїнська громадська думка  щодо  способів  повернення Криму  дещо розділилася. Найбільша підтримка була  надана перспективі повернути Крим в результаті  проведення  ефективних внутрішніх реформ в Україні. За це висловилися близько чверті населення – 24%. Майже таку ж підтримку населення (21%) отримав сценарій,  за якого  повернення Криму відбудеться внаслідок  погіршення внутрішньополітичної та економічної ситуації в Росії. Ще 14% жителів України  вважають, що повернути Крим можливо тільки  військовим  шляхом, практично стільки ж (13%)  підтримують спосіб міжнародного тиску  та санкцій Заходу відносно Росії.

Результати соціологічного опитування "Статус Криму крізь призму громадської думки", проведеного у рамках проекту "Започаткування національного діалогу в Україні"

Результаты социологического опроса "Статус Крыма сквозь призму общественного мнения", проведенного в рамках проекта "Инициирование национального диалога в Украине"

Results of the poll "The status of Crimea in the light of public opinion", conducted in terms of project “Initiating the Participatory National Dialogue in Ukraine”

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД представив дослідження "Inside Ukraine" для представників дипломатичних місій

У середу, 19 червня, у Посольстві Словенії в Україні Міжнародний центр перспективних досліджень презентував 89-й номер аналітичного вісника Inside Ukraine для представників дипломатичного корпусу. Під час брифінгу головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук та експерти МЦПД Катерина Москаленко, Анастасія Галушка та Єгор Киян представили аналіз актуальних політичних і економічних подій в Україні. На думку експертів Центру, рішення Конституційного суду України у справі щодо конституційності указу Президента України про оголошення дострокових виборів може мати серйозні наслідки для цілісності політичної системи. Судді КСУ мають надскладне завдання при розгляді справи, тому що їх остаточне рішення може сприяти усуненню ситуації правового вакууму, забезпеченню поваги до верховенства права та уникнення політичної нестабільності в Україні. Передвиборча кампанія Володимира Зеленського, на думку аналітиків, супроводжувалася неясністю зовнішньополітичного плану. Водночас, перший закордонний візит у якості Президента до Брюсселя запевнив наших міжнародних партнерів, що відносини Україна-ЄС-НАТО узгоджуються з баченням його попередника Порошенка. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки на e-mail: office@icps.com.ua

20.06.2019
Внутрішня політика

Команда МЦПД представила дослідження щодо інклюзивності конституційної реформи

У середу, 17 квітня, команда МЦПД презентувала дослідження "Інклюзивність та легітимність конституційної реформи: вибір процесу" та ініціювала експертне обговорення цього питання в київському громадському просторі Urban Space 500. У експертній дискусії взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Катерина Москаленко, експерт з правових питань МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД, аналітики, експерти, представники громадських організацій. Експерти МЦПД зазначили, що Конституція України з часу свого прийняття була неодноразово змінена, оскільки її текст містив багато положень, що потребували адаптації до тогочасних реалій українського суспільства. Наразі актуальними є питання перезавантаження політичної системи, дуалізму влади й проведення децентралізації, однак їх вирішення можливе лише після проведення конституційної реформи. На думку доповідачів, враховуючи загальний контекст дискусій, які відбуваються під час проведення президентських виборів, питання конституційної реформи буде актуальним і залишиться на порядку денному й після парламентських виборів в Україні. Зазвичай під час проведення конституційної реформи головний акцент робиться на змісті нового Основного закону, водночас процес реформування конституції має велике значення для забезпечення її подальшого виконання та підтримки у суспільстві. Головним завданням для громадянського суспільства у цьому відношенні є забезпечення легітимності конституційної реформи, використання його для посилення політичної та соціальної згуртованості країни, для нового поштовху реформ та модернізації держави, запровадження відкритої та інклюзивної політичної системи. Відтак, актуальним є дослідження поняття та принципів конституційної реформи, іноземного досвіду здійснення таких реформ, а також можливих шляхів реформування Конституції України на засадах інклюзивності, легітимності й формування позиції громадянського суспільства. Дослідження “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа” було проведене експертами громадської організації “Міжнародний центр перспективних досліджень” за грантової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.   ЗАВАНТАЖИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір  процесу”

17.04.2019
Внутрішня політика

Експерти дали оцінку президентським перегонам-2019 та озвучили політичні прогнози на майбутнє

У понеділок, 15 квітня, Міжнародний центр перспективних досліджень та Український інститут майбутнього представили аналіз передвиборчої кампанії на посаду президента України, запропонували сценарії дій на перші 100 днів кожного з кандидатів, а також в колі експертів дали прогноз на найближче політичне майбутнє. У експертній дискусії «Зміст за лаштунками шоу» взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика», Український інститут майбутнього, Олег Зарубінський, директор Українського інституту дослідження екстремізму, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД  та інші експерти. Учасники заходу представили аналітичне дослідження МЦПД та Українського інституту майбутнього "ЗЕ ВИБОРИ ПО-НОВОМУ: Зміст за лаштунками шоу" - ЗАВАНТАЖИТИ.   За словами експертів, передвиборні програми кандидатів в президенти України Володимира Зеленського та Петра Порошенка викликають велику кількість питань в контексті їх реалізації. Так, проект Зеленського про форму прямої демократії за допомогою інтернет-технологій експерти називають майже нездійсненною і небезпечною через брак коштів для забезпечення доступу до інтернету всього населення країни і слабку обізнаність українців про безпеку в мережі. "Зеленський обіцяє українцям ставити саме інтереси суспільства на перше місце в діяльності органів державної влади. Для цього пропонується реформувати політичну систему України шляхом обмеження функцій держави і одночасним збільшенням можливостей громадян безпосередньо впливати на державну політику, в тому числі за допомогою елементів народовладдя - референдуми та е-демократія. Пропонуючи це, варто обміркувати механізми, як не допустити перетворення референдумів в плебісцити, які можуть використовуватися як форма спекуляцій думкою народу України. Пропозиція використовувати сучасні технології як форму е-демократії має враховувати те, що не все населення України забезпечено інтернетом. Державна кампанія з інтернетизації всій території України повинна бути забезпечена значним фінансовим ресурсом в умовах нестачі коштів в держбюджеті", - відзначають експерти МЦПД. Під сумнів був поставлений план кандидата про формат врегулювання конфлікту на Донбасі з залученням країн-підписантів Будапештського меморандуму. Експерти відзначають, що такого типу домовленості і залучення в процес врегулювання США і Великобританії блокуватиме Росія. Експертів також здивувала відсутність в програмі Зеленського згадок про судову реформу, що може підірвати довіру населення і міжнародних партнерів до українського інституту суду і правоохоронної системи в цілому. З приводу програми чинного президента Петра Порошенка основний скепсис експертів стосується термінів, оголошених їм щодо наступних кроків по інтеграції України в ЄС і НАТО. Так, вони відзначають, що терміни готовності України отримати план дій щодо інтеграції в альянс залежить багато в чому від реформ, що проводяться зі слабкою інтенсивністю всередині країни, а також від готовності країн-членів почати переговори про розширення альянсу. Аналогічні зауваження стосуються і заявки на членство в ЄС в оголошеному Порошенко 2023 році - немає впевненості, що Угода про Асоціацію буде повністю реалізована в зазначений термін (протягом 4 років). "До повного виконання Угоди про асоціацію та прийняття в ЄС рішення про можливість зміни правових рамок відносин з Україною, будь-яка заявка на членство отримає негативну відповідь або, швидше за все, буде просто проігнорована як така, що суперечить згаданій заяві Європейської ради". Також експерти звертають увагу і на слабку ефективність механізму санкцій проти Росії, як позначеного Порошенко інструменту деокупації Донбасу і Криму і неготовність громадськості в Україні йти на поступки, зокрема, по особливому статусу Донбасу. "Тиск на РФ за допомогою міжнародних санкцій поки не демонструє принципової зміни поведінки РФ щодо України. Крім того, виникає питання, чи готова сама Україна виконати свою частину зобов'язань, передбачену мінськими угодами. Зокрема, українське суспільство переважно негативно ставиться до надання "особливого статусу" Донецькій і Луганській області". Кожному з кандидатів в президенти - і Петру Порошенко і Володимиру Зеленському, в разі перемоги на виборах доведеться пройти крізь дуже складний період в 100 днів перед виборами до Верховної Ради, коли очікуються відставки членів уряду і політична боротьба з парламентом за призначення і реформи. Основною проблемою потенційного президента Зеленського називають відсутність своїх представників в політикумі, причому, як у центральних органах влади, так і в регіонах. Ця проблема може фактично заблокувати роботу нового президента аж до виборів в Раду і формування нового складу уряду. Також Зеленського чекає гостре неприйняття у частині суспільства - виборців Петра Порошенка, які будуть дискредитувати його роботу, створюючи негативний інформаційний фон. Великим питанням політики Володимира Зеленського в якості можливого голови держави, експерти називають і його взаємодію з головою уряду Володимиром Гройсманом. На їхню думку, з великою ймовірністю, частина міністрів покине свої посади після виборів (називаються прізвища Клімкіна, Стеця, Кубіва та інших), і тоді Зеленському доведеться домовлятися з парламентом про призначення виконуючих обов'язки на їх місця, а оскільки в Раді досі діє умовна коаліція під керівництвом БПП, то тут у нового президента виникнуть труднощі. Також очікуються призначення Зеленського в силові структури і повне переформатування Адміністрації президента. Експерти наголошують на небезпеці призначення "людей Ігоря Коломойського" з боку можливого президента Зеленського. На їхню думку, такі призначення швидко "вб'ють" рейтинг президента та його команди, і склад парламенту після виборів восени в такому випадку важко буде спрогнозувати. Щодо обрання на пост президента Петра Порошенка експерти відзначають, що у нинішнього глави держави завдання вже чітко сформульовані і план їх виконання може бути складений найближчим часом. Головними завданнями для Порошенка в перші 100 днів президентства називаються: - деолігархізація (створення балансу інтересів Ахметова, Пінчука і Медведчука); - оновлення команди (зокрема, фракції БПП в парламенті); - боротьба з корупцією в стратегічних галузях; - пошук компромісу з вороже налаштованими політичними силами після президентських виборів. Експерти очікують від другого терміну Порошенко двох гучних відставок вже до літа - звільнення глави Національного банку Якова Смолія в разі падіння гривні після виплати траншів за зовнішніми боргами, і звільнення генерального прокурора Юрія Луценка - якщо гучні корупційні кейси "застрягнуть", не дійшовши до суду. На думку аналітиків, президент Порошенко, швидше за все, обере шлях тактичного вичікування до виборів в Раду і формування нового складу уряду, після чого займеться рокіровками в Кабінеті міністрів і на місцях в межах своїх повноважень.

16.04.2019
Внутрішня політика

Міжнародний центр перспективних досліджень розпочинає оцінку місцевих/регіональних заходів

Міжнародний центр перспективних досліджень розпочинає оцінку місцевих/регіональних заходів  в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні». Ініціатива здійснюється  у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO)та фінансово підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості інформації місцевої влади. Наразі здійснено перше видання серії оцінок політик місцевого та регіонального рівнів, запроваджених у грудні 2018 – березні 2019 року. Майбутні оцінки будуть проводитися щоквартально. Загалом, до кінця проекту буде зібрано та проранжовано понад 20 місцевих політик. Головною метою ініціативи є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис практик, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. Заходи для оцінки були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. Обрані експерти оцінювали місцеві заходи та політику, яка прийнята місцевими та регіональними органами влади. Загалом, наразі оцінено шість місцевих та регіональних заходів. Три з них є інноваційними і можуть мати значний позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток України. Сподіваємося, що така практика може просувати гарні ідеї і надихати їх впровадження по всій території України. З оцінкою можна ознайомитися тут:  https://bit.ly/2IcLL9H  

Внутрішня політика

Вибори в Україні: що обіцяють основні кандидати в президенти?

Аналіз програм основних кандидатів на посаду президента засвідчує переважання популістичних обіцянок з апелюванням більше до емоцій виборця, ніж до раціонального аналізу ситуації в країні та бачення стратегії її подальшого розвитку. Характер виборчої кампанії засвідчив, що кандидатам не вдалося побудувати серйозної грунтовної дискусії. Більшість політиків обрали тактику спілкування з власним електоратом, а не з усім суспільством. Сама ж виборча кампанія перетворилась на обмін звинувачень та війну компроматів. Разом з тим, в програмах декількох кандидатів є і низка системних ідей та пропозицій, які відрізняються від популістичного мейнстріму і можуть сприяти загальнонаціональній дискусії щодо майбутнього нашої держави. Детальніше за посиланням: Вибори в Україні: що обіцяють основні кандидати в президенти?

Внутрішня політика

Популізм чи системні реформи: що обіцяють кандидати в президенти України?

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень презентували дослідження щодо передвиборчих програм кандидатів, їхнє бачення розвитку економічної та внутрішньої політики та засади, на яких вони збираються будувати власні стратегії національного розвитку. Кандидати в Президенти України на чергових виборах 31 березня 2019 року у своїх програмах маніпулюють низькою освіченістю українців. Про це сказав експерт із внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко на експертній дискусії в Укрінформі . “Можна говорити і про те, що кандидати в президенти маніпулюють низькою політичною освіченістю українців, а тому й намагаються їм продати якомога більше повітря”, - зазначив Степаненко під час презентації аналізу програм кандидатів у Президенти України. Він наголосив на тому, що “програми кандидатів є однаковими, їх досить складно розрізняти не те що одну від одної, але і минулих та позаминулих програм”. За словами експерта, це свідчить про те, що проблеми, які кандидати пропонують вирішити, досі актуальні, відповідно - “їхні старі програми та обіцянки не були ефективними”. Як зазначив експерт Ігор Петренко, реальне змагання за електоральні симпатії відбувається все ж таки за рахунок тиску на ірраціональне. “Ми бачимо, що це в першу чергу образ, те, з чим асоціюється кандидат у президенти, а щодо програм, то можна писати і про безкоштовний хліб”, - він зауважив. Серед найрозповсюдженіших обіцянок кандидатів у президенти, які виокремив експерт, - обіцянка проведення податкової реформи, яка зустрічається у 33 програмах кандидатів, провести медичну реформу обіцяють 27 кандидатів, а 24 - судову. Стільки ж - 24 - обіцяють підвищити соціальні стандарти. Водночас, зауважив Степаненко, у програмах 19 кандидатів зустрічається обіцянка провести антикорупційну реформу, а в 17 — конституційну. У 17 кандидатів у президенти є згадка про підтримку євроатлантичного курсу України та обіцянки ввести норму про виборність суддів. “Більш актуальними питаннями для сьогоднішньої України є плани з розбудови професійної армії, яка б змогла захистити нас від російської агресії на Донбасі та встановити територіальну цілісність і суверенітет. Також актуалізувався процес децентралізації - 23 кандидати в президенти обіцяють стимулювати його, розширювати права громад, а також усіляко сприяти цьому процесу”, - розповів Степаненко. При цьому, за його словами, лише в програмах 12 кандидатів у президенти приділено увагу питанню поверненню до України трудових мігрантів. Дослідження за посиланням: Популізм чи системні реформи - дослідження Відео заходу: