Внутрішня політика

МЦПД у Слов’янську провів дискусію щодо національного примирення

07.07.2015

5 липня 2015 року у  Слов’янську відбувся форум «Донбас Україна. Порядок денний», співорганізатором якого виступив Міжнародний центр перспективних досліджень.

 

В рамках проекту "Започаткування національного діалогу в Україні із залученням усіх зацікавлених сторін", який був розроблений Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) та підтриманий програмою МАТРА Уряду Нідерландів, МЦПД провів круглий стіл «Започаткування Національного діалогу в Україні: через подолання стереотипів до об’єднання» та дискусійну панель «Політика національної єдності: пропозиції громадянського суспільства».

Координатор проекту «Започаткування національного діалогу» Олена Захарова розповіла присутнім експертам та представникам громадянського суспільства з різних регіонів України, в т.ч. і Донбасу, про задачі і наявні результати проекту. Зокрема, вона зазначила, що завданням проекту було вивчення найболючіших питань для різних регіонів України.

«Ми побачили, що за останній рік погляди жителів України стали більш гомогенними. Водночас, з’явилася дуже чітка лінія розколу по Донбасу», - говорить експерт.

О. Захарова також відзначила, що природа конфлікту на сході Ураїни є досить складною - він має декілька рівнів, що збіглися в часі і просторі:

- глобальний рівень – конфлікт між провідними акторами на світовій арені і намагання Росії відновити втрачені позиції в світі;

- регіональний рівень – ерозія пострадянських відносин і конфронтація між Росією та Україною;

- локальний рівень – ерозія державних інституцій в Україні після зміни влади, що запустила дезінтеграційні тенденції в країні.

Доцент кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету Антон Лягуша вважає, що конфлікт на Донбасі став наслідком зміни соціальних ролей та ідентичностей. Місцеве населення занадто легко піддалося маніпуляціям і соціальній інженерії. Для регіону характерна ностальгія за радянським минулим, що і вилилося в підтримку так званих ДНР і ЛНР.

Іншою характерною особливістю Донбасу є проблема невеликих міст, де кожен має бути схожим на інших, відсутні соціальні ліфти, а життя запрограмоване наперед. Цим і скористалася Росія, запропонувавши бодай якусь альтернативну реальність.

А. Лягуша наголосив, що відчуженість, колективна індустріальна свідомість і занадто сильна актуалізація міфу про спасіння призвели до непроговореності. Це, врешті, отримало форму відкритого конфлікту.

Наразі ж жителі Донбасу чекають від України не блокади, а чітких меседжів, що вона буде далі робити з цією територією і людьми.

О. Захарова розповіла про можливі сценарії для Донбасу. Один з них – автотомія, коли ці території відкидаються як не потрібні. Але голосів на підтримку цього сценарію у суспільстві меншість. Більш розповсюдженими є можливості ізоляції або реінтеграції. Існує побоювання, о саме ізоляція – це той шлях, який неформально підтримує влада. Ізоляція – це шлях до заморожування конфлікту, а не його вирішення.

Михайло Ратушний, що представляв Українську всесвітню координаційну раду, заявив про необхідність налагодження комунікації між Донбасом і іншими регіонами України на побутовому рівні – комунікації між людьми. Важливим моментом він також вважає покарання представників місцевої влади, винних у насильстві на  Донбасі.

На необхідності налагодження комунікації наголосила і член правління Донецької обласної ліги ділових і професійних жінок Наталія Тихонова. Вона вважає, що з людьми необхідно проводити роз’яснювальну роботу, пояснюючи сутність процесів, що відбуваються. Адже в переважній більшості жителі регіону не схильні до критичного мислення і не бажають самотужки розбиратися в своїх проблемах. Тому необхідна відповідна комплексна державна інформаційна політика, яка наразі відсутня.

На думку Станіслава Федорчука, хибним є обговорення лише політичного виміру ідентичності. Цікаво б було дослідити і соціальні ідентичності в Україні. Адже саме соціальні фактори змусили багатьох мешканців Донбасу взятися за зброю.

Національний діалог, вважає С. Федорчук, має започатковуватися перш за все владою. Остання ж наразі не визначилася, що казати людям.

Лідер руху «Донбас – це Україна» Олег Саакян погодився з попередніми виступаючими, що на сході України пролетарську ідентичність «витягли» на рівень політичної, національної ідентичності.

Разом з тим, на його думку, цінності українців схожі як на заході, в центрі, так і на сході країни.

А. Саакян говорить, що об’єднання в Україні має відбуватися не на минулому, а на тому, що, вивчивши минуле, узгодивши його, слід побудувати проекцію майбутнього – спільний план побудови країни.

Посол Канади в Україні Роман Ващук застеріг учасників дискусії, що, говорячи про Донбас, не слід забувати і про проблеми інших регіонів. Крім того, внутрішні ресурси регіонів, на його переконання, необхідно використовувати для налагодження національного діалогу.

Дипломат наголосив на необхідності культурного обміну між різними областями України, зокрема, у формі молодіжного туризму. Як приклад він привів зразки такого обміну між англомовними провінціями та Квебеком у Канаді.

Сергій Касянчук зі Світового конгресу українців подякував учасникам панелі за емоційну дискусію та закликав не зациклюватися на тому, що нас роз’єднує, а рухатися вперед . В роз’єднанні зацікавлені лише політики, які отримують додаткові дивіденди в окремих регіонах. Саме тому був успішним Майдан, бо там люди говорили з людьми.

С. Касянчук висловив впевненість, що шляхом національного діалогу Українці вдасться подолати всі нинішні складнощі та стати успішною.

Загалом, підбиваючи підсумки Форуму, слід відзначити, що він об’єднав навколо себе представників місцевої влади, громадських активістів, відповідальних представників Мінрегіонбуду, Мінсоцполітики, Мінекономіки, народних депутатів України та столичних громадських експертів.

Проведені МЦПД тематичні блоки викликали наймасовіший інтерес серед учасників. Це стало зайвим підтвердженням потужного суспільного запиту на примирення та пошук шляхів побудови діалогу між основною частиною України та Донбасом.

Фотоальбом «Національний діалог» у Слов’янську»»

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД передав Зеленському, Богдану та Разумкову "10 ідей для нової влади" від експертів та аналітиків

У вівторок, 6 серпня, Міжнародний центр перспективних досліджень передав рекомендації від експертного середовища «10 ідей для нової влади» президенту України Володимиру Зеленському, голові Офісу президента Андрію Богдану та голові партії «Слуга народу» Дмитру Разумкову. Пропозиції пріоритетних напрямків діяльності для нової влади були підготовлені аналітичним центром МЦПД. Дослідження було публічно обговорено експертним середовищем і доповнено за результатами круглого столу, у якому взяли участь представники Українського інституту майбутнього, Реанімаційного Пакету Реформ, Vox Ukraine, ОБСЄ, Інституту Глобальних Трансформацій, Українського інституту дослідження екстремізму, Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку та інших експертів та аналітиків від громадянського суспільства. Під час круглого столу, який відбувся 25 липня 2019 року, головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив на необхідності для нової влади визначити ключові пріоритети на найближчий час: «Не можна зробити все та одразу, варто визначити критично важливі речі, і їх має бути не 144, а десять-двадцять, - підкреслив він, - тоді буде зрозуміло на чому концентруватимуться достатньо обмежені політичні, фінансові та інтелектуальні ресурси». Експерти МЦПД зазначили, що список проблем, з якими доведеться мати справу новому парламенту та уряду, складається як з традиційних для України з часу проголошення незалежності питань низьких соціальних стандартів, незадовільної якості медичних та освітніх послуг, низьких зарплат та пенсій, несприятливого бізнес-клімату, проблеми із судочинством та правоохоронними органами тощо; так і з викликів, які з’явилися у 2013-2014 роках: втрата суверенітету над Кримом та ОРДЛО, де-факто воєнний конфлікт з РФ, проблеми із західними сусідами. ТОП-10 пріоритетів діяльності для нової влади, які визначили експерти: 1. Провести конституційну реформу і сформувати “нові правила гри” як для державних інституцій, так і для взаємовідносин влади і суспільства. 2. Провести реформу парламенту як головного законодавчого органу, який і формуватиме нові “правила гри”. 3. Провести судову реформу. 4. Завершити процес децентралізації й надати всі можливості регіонам вільно й ефективно розвиватись. 5. Створити рівні правила і умови чесної конкуренції для всіх учасників ринку та надати соціальні гарантії громадянам. 6. Знайти більше спільних точок економічної співпраці України та країн світу. 7. Забезпечити належний рівень енергетичної безпеки країни. 8. Формулювання стратегії зовнішньої політики та реформа дипломатичної служби. 9. Визначення стратегії та довгострокового формату відносин із Росією. 10. Розробка Стратегії реінтеграції ОРДЛО і АРК, покращення управління конфліктом на Донбасі. «Безумовно цей перелік не є, і не може бути вичерпним, - зазначено у документі. - Для нової влади важливо провести консультації з інституціями громадянського суспільства і виробити дійсну інклюзивну та партисипативну публічну політику у всіх сферах суспільного життя з чіткою опорою на пріоритети, визначені на основі ґрунтовного аналізу сучасних викликів і загроз, що постали перед нашою державою». Із повним текстом дослідження та обґрунтуванням кожного із зазначених «10 пріоритетів» можна ознайомитись, натиснувши на обкладинку: Відео експертної дискусії із обговоренням «10 ідей для нової влади», яка відбулась 25 липня в інформагенції «Укрінформ»:

06.08.2019
Внутрішня політика

Громадський сектор запропонував 10 пріоритетних кроків для нової влади

У четвер, 25 липня, за ініціативи МЦПД представники українських аналітичних центрів, громадських організацій, експерти та аналітики запропонували 10 пріоритетів діяльності нового парламенту та уряду. Документ із детальним описом кожного пункту пропозицій буде направлений президенту та новоствореним фракціям Парламенту. У експертній дискусії, яка відбулась в інформагенції «Укрінформ», взяли участь експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, Українського інституту майбутнього, Реанімаційного Пакету Реформ, VoxUkraine, Інституту Глобальних Трансформацій, Українського інституту дослідження екстримізму, Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку та інші. Головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив на необхідності для нової влади визначити ключові пріоритети на найближчий час: «Не можна зробити все і одразу, варто визначити критично важливі речі, і їх має бути не 144, а десять-двадцять, - підкреслив він, - тоді буде зрозуміло на чому будуть концентруватися достатньо обмежені політичні, фінансові та інтелектуальні ресурси». Експерти МЦПД зазначили, що список проблем, з якими доведеться мати справу новому парламенту та уряду, складається як з традиційних для України з часу проголошення незалежності питань низьких соціальних стандартів, незадовільної якості медичних та освітніх послуг, низьких зарплат та пенсій, несприятливого бізнес-клімату, проблеми із судочинством та правоохоронними органами тощо; так і з викликів, які з’явилися у 2013-2014 роках: втрата суверенітету над Кримом та ОРДЛО, де-факто воєнний конфлікт з РФ, проблеми із західними сусідами. Для того, щоб допомогти політикам, які утворять нову коаліцію та сформують уряд, перейти до конкретних дій та рішень, МЦПД вирішив концептуалізувати ТОП-10 ключових питань порядку денного української політики на найближчий рік. Швидкі рішення по кожному з цих питань дозволять спрямувати країну по висхідній траєкторії внутрішньо- та зовнішньополітичного та економічного посилення. Запропоновані наступні ТОП-10 ідей для нової влади як першочергові: • Провести конституційну реформу і сформувати “нові правила гри” як для державних інституцій, так і для взаємовідносин влади і суспільства. • Провести реформу парламенту як головного законодавчого органу, який і формуватиме нові “правила гри”. • Завершити процес децентралізації й надати всі можливості регіонам вільно й ефективно розвиватись. • Створити рівні правила і умови чесної конкуренції для всіх учасників ринку та надати соціальні гарантії громадянам. У тому числі, через проведення судової реформи. • Знайти більше спільних точок економічної співпраці України та країн світу. • Забезпечити належний рівень енергетичної безпеки країни. • Сформувати стратегію зовнішньої політики та реформу дипломатичної служби. • Визначити стратегію та довгостроковий формат відносин із Росією. • Розробити Стратегію реінтеграції ОРДЛО і АРК, покращення управління конфліктом на Донбасі. • Провести нову політику добросусідства, врегулювання відносин з Польщею та Угорщиною. Як підкреслили експерти МЦПД, цей перелік безумовно не є, і не може бути вичерпним, проте, він є «певною системою координат за якою ми зможемо визначати чи дійсно нова влада розуміє масштаб і силу новітніх викликів у внутрішній, економічній та зовнішній політиці». Документ із детальним описом і поясненням кожного пункту пропозицій буде направлений президенту та новоствореним фракціям Парламенту.

26.07.2019
Внутрішня політика

МЦПД випустив другу квартальну оцінку місцевих/регіональних заходів за квітень-червень 2019 року

Міжнародний центр перспективних досліджень представив другу оцінку місцевих/регіональних заходів за квітень-червень 2019 року в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні». Ініціатива здійснюється  у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості інформації місцевої влади. Головною метою ініціативи є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис практик, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. Заходи для оцінки були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В результаті, було проаналізовано вісім місцевих та регіональних заходів, з яких два спрямовані на вирішення інфраструктурних проблем, два соціальних проекти, два конкурсних проекти, а також заходи щодо облагороджування території та покращення брендингу міста. Три з них є інноваційними і можуть мати значний позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток України. Сподіваємося, що така практика може просувати гарні ідеї і надихати їх впровадження по всій території України. Найбільш позитивним ставлення експертів виявилося до проектів пов’язаних з розвитком транспортної інфраструктури міст. Так, проект "Погодження придбання нових тролейбусів за гроші ЄБРР" (м. Полтава) отримав найвищу оцінку (1 місце), оскільки передбачає залучення грошей Європейського банку, що вже свідчить про його актуальність та обґрунтованість. Крім того, данні кредитні ресурси є вигідними для позичальника (з точки зору терміну та вартості), що також вплинуло на відсутність суттєвих зауважень з боку експертів. На другому місці за важливістю та схваленням експертів є проект щодо розробки та затвердження "Плану сталої мобільності міста" (м. Житомир),  метою якого є впровадження європейського досвіду раціональної організації транспортного сполучення та управління дорожнім рухом великого міста. Заходи щодо планування розвитку транспортної мережі сучасного міста, експерти відмітили як проект з перспективою на майбутнє та з значним потенціалом впровадження форми державно-приватного партнерства. Серед двох соціальних проектів (третє та п’яте місце) найвищу оцінку отримав "Конкурс соціальних проектів інститутів громадянського суспільства" (м. Одеса), який містить 11 напрямів/номінацій, що охоплюють важливі соціальні проблеми. Експерти позитивно оцінили спосіб розподілу коштів, а саме - проведення конкурсу серед НКО з подальшою публічною презентацією. За їх думкою це обумовлює більш ґрунтовну розробку проектів та прозорість фінансування. Найнижчу експертну оцінку отримали проекти: щодо затвердження логотипу міста (м. Івано-Франківськ), який не має значного впливу на соціально-економічний рівень життя містян та проект реконструкції парку (м. Кропивницький), вартість якого для міського бюджету є значною, на тлі халтурного виконання робіт та великої кількості невирішених гострих соціальних проблем. З детальною оцінкою можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (квітень 2019 - червень 2019)   window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');

Внутрішня політика

МЦПД оприлюднив Рейтинг активності та ефективності партій України

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень представили дослідження "Рейтинг активності та ефективності політичних партій України", у якому проаналізували, чим реально займалися партії протягом останнього політичного циклу, хто з них є активним учасником виборчих кампаній, хто реально контролює владу на місцях та на загальнодержавному рівні, чим займаються позапарламентські політичні сили. Презентація та круглий стіл із обговоренням результатів дослідження відбувся в ІА "Укрінформ" у середу, 26 червня, за участі політологів, соціологів та представників різних політичних сил. Як зазначив один з авторів дослідження експерт МЦПД Максим Степаненко, становлення політичних партій в Україні розпочалося з початком демократизації суспільно-політичного життя у країні. У 1989 році був заснований “Народний рух України”, який можна вважати першою політичної партією в сучасній Україні. За 30 років партійного розвитку в Україні змінилися тенденції та принципи, якими керуються сучасні партії. Багато партій, які свого часу відігравали ключову роль у політичному житті держави припинили своє існування. "У горизонті принаймні 10 – 20 років рейтинг активних і ефективних партій виглядав би зовсім інакше. Так, “Батьківщина” мала би значно кращий результат, а “Блок Петра Порошенка “Солідарність” взагалі не існував і вже не існує, так як був створений лише на один політичний цикл, який вже також став історією. Але для нас головне – нинішні гравці. Тому в центрі нашого дослідження – політичний цикл 2014 – 2019 років", - наголосив керівник політичного департаменту МЦПД Ігор Петренко. Згідно дослідженню центру, серед 352 партій, які зареєстровані в Україні станом на початок 2019 року, можна виокремити п’ятірку лідерів, це – ВО “Батьківщина” (350,37 бала), “БПП “Солідарність” (349,73 бала), “Опозиційний блок” (346,59 бала), “Радикальна партія Олега Ляшка” (340,02 бала) та “Українське об’єднання патріотів – УКРОП” (333,12 бала). Цікаво, що до п’ятірки лідерів увійшли три опозиційні політичні сили, “партія влади” та позапарламентська сила. Всі п’ять партій-лідерів отримали першість у нашому рейтингу завдяки збалансованому результату по всім показникам. Але головними конкурентами за партійне лідерство стали саме “Батьківщина” та “Солідарність”, які суттєво випереджають найближчих опонентів. Для того, щоб зрозуміти, які чинники визначили місця партій у рейтингу, слід детальніше розглянути методологію дослідження та його фінальні результати. Методологія підрахунку Рейтинг політичних партій покликаний оцінити як активність й ефективність партій. Мова йде про оцінку саме політичних партій, а не їх окремих представників у випадках, коли вони виступають у полі публічної політики без прив’язки до партії. Так як ключові функції партій пов’язані з участю у виборах, у дослідження включені тільки зареєстровані партії, які мають право брати участь у виборах (352 партії станом на 1 січня 2019 року). В межах вимірювання рейтингу проводився аналіз та порівняння кількісних та вимірюваних якісних показників діяльності політичних партій в Україні. За словами експертів, рейтинг передбачає чотири тематичні індекси, кожен з яких відображає окрему функцію партій і може аналізуватися незалежно один від одного: 1) Індекс електоральної активності – аналіз реєстрації кандидатів та списків кандидатів й їх участь у виборах різних рівнів. 2) Індекс електоральної ефективності – аналіз результатів, досягнутих партією та її кандидатами на виборах. 3) Індекс інформаційної активності – аналіз роботи партії з громадською думкою через ЗМІ, донесення спікерами партій своїх ідей до широкої аудиторії. Оцінюється через такі показники як кількість публікацій у ЗМІ, що містять виклад позиції партії щодо ключових питань суспільно-політичного порядку або партійної програми (спікери при цьому повинні прямо ідентифікуватися ЗМІ як представники партії, а не просто як громадські діячі без вказівки партійності). 4) Індекс програмно-проблемної активності – аналіз роботи партій з конкретними проблемами, які значимі для громадян чи окремих соціальних груп, запропонованих програмних пропозицій щодо їх вирішення, формування політичного та соціально-економічного порядку денного для своїх прихильників. Оцінюється через такі показники як кількість і тематика програмних ініціатив партії та її ключових представників, протестних публічних акцій за участю партії і публічних заходів на підтримку тих чи інших вимог. Підсумковий рейтинг партії складається на основі її результатів у всіх 4 тематичних індексах. ТОП-20 активних та політичних партій України у період 2014-2019 років 1. Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» 2. ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» (нині політична партія "Європейська солідарність") 3. Політична Партія «Опозиційний блок» 4. Радикальна партія Олега Ляшка 5. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП» 6. Політична партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ» 7. Політична партія «Наш край» 8. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» 9. Політична партія «Громадянська позиція» 10. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДСЬКИЙ РУХ «НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ» 11.Партія «Відродження» 12. Політична партія «НАРОДНИЙ ФРОНТ» 13. Політична партія «Сила людей» 14. Політична партія «Воля народу» 15. Народна Партія 16. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ ВАЛЕНТИНА НАЛИВАЙЧЕНКА «СПРАВЕДЛИВІСТЬ» 17. Аграрна партія України 18. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ» 19. Політична партія «Воля» 20. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СОЦІАЛІСТИ» Завантажуйте дослідження та повний рейтинг тут.

26.06.2019
Внутрішня політика

МЦПД представив дослідження "Inside Ukraine" для представників дипломатичних місій

У середу, 19 червня, у Посольстві Словенії в Україні Міжнародний центр перспективних досліджень презентував 89-й номер аналітичного вісника Inside Ukraine для представників дипломатичного корпусу. Під час брифінгу головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук та експерти МЦПД Катерина Москаленко, Анастасія Галушка та Єгор Киян представили аналіз актуальних політичних і економічних подій в Україні. На думку експертів Центру, рішення Конституційного суду України у справі щодо конституційності указу Президента України про оголошення дострокових виборів може мати серйозні наслідки для цілісності політичної системи. Судді КСУ мають надскладне завдання при розгляді справи, тому що їх остаточне рішення може сприяти усуненню ситуації правового вакууму, забезпеченню поваги до верховенства права та уникнення політичної нестабільності в Україні. Передвиборча кампанія Володимира Зеленського, на думку аналітиків, супроводжувалася неясністю зовнішньополітичного плану. Водночас, перший закордонний візит у якості Президента до Брюсселя запевнив наших міжнародних партнерів, що відносини Україна-ЄС-НАТО узгоджуються з баченням його попередника Порошенка. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки на e-mail: office@icps.com.ua

20.06.2019
Внутрішня політика

Команда МЦПД представила дослідження щодо інклюзивності конституційної реформи

У середу, 17 квітня, команда МЦПД презентувала дослідження "Інклюзивність та легітимність конституційної реформи: вибір процесу" та ініціювала експертне обговорення цього питання в київському громадському просторі Urban Space 500. У експертній дискусії взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Катерина Москаленко, експерт з правових питань МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД, аналітики, експерти, представники громадських організацій. Експерти МЦПД зазначили, що Конституція України з часу свого прийняття була неодноразово змінена, оскільки її текст містив багато положень, що потребували адаптації до тогочасних реалій українського суспільства. Наразі актуальними є питання перезавантаження політичної системи, дуалізму влади й проведення децентралізації, однак їх вирішення можливе лише після проведення конституційної реформи. На думку доповідачів, враховуючи загальний контекст дискусій, які відбуваються під час проведення президентських виборів, питання конституційної реформи буде актуальним і залишиться на порядку денному й після парламентських виборів в Україні. Зазвичай під час проведення конституційної реформи головний акцент робиться на змісті нового Основного закону, водночас процес реформування конституції має велике значення для забезпечення її подальшого виконання та підтримки у суспільстві. Головним завданням для громадянського суспільства у цьому відношенні є забезпечення легітимності конституційної реформи, використання його для посилення політичної та соціальної згуртованості країни, для нового поштовху реформ та модернізації держави, запровадження відкритої та інклюзивної політичної системи. Відтак, актуальним є дослідження поняття та принципів конституційної реформи, іноземного досвіду здійснення таких реформ, а також можливих шляхів реформування Конституції України на засадах інклюзивності, легітимності й формування позиції громадянського суспільства. Дослідження “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа” було проведене експертами громадської організації “Міжнародний центр перспективних досліджень” за грантової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.   ЗАВАНТАЖИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір  процесу”

17.04.2019