Внутрішня політика

МЦПД у Слов’янську провів дискусію щодо національного примирення

07.07.2015

5 липня 2015 року у  Слов’янську відбувся форум «Донбас Україна. Порядок денний», співорганізатором якого виступив Міжнародний центр перспективних досліджень.

 

В рамках проекту "Започаткування національного діалогу в Україні із залученням усіх зацікавлених сторін", який був розроблений Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) та підтриманий програмою МАТРА Уряду Нідерландів, МЦПД провів круглий стіл «Започаткування Національного діалогу в Україні: через подолання стереотипів до об’єднання» та дискусійну панель «Політика національної єдності: пропозиції громадянського суспільства».

Координатор проекту «Започаткування національного діалогу» Олена Захарова розповіла присутнім експертам та представникам громадянського суспільства з різних регіонів України, в т.ч. і Донбасу, про задачі і наявні результати проекту. Зокрема, вона зазначила, що завданням проекту було вивчення найболючіших питань для різних регіонів України.

«Ми побачили, що за останній рік погляди жителів України стали більш гомогенними. Водночас, з’явилася дуже чітка лінія розколу по Донбасу», - говорить експерт.

О. Захарова також відзначила, що природа конфлікту на сході Ураїни є досить складною - він має декілька рівнів, що збіглися в часі і просторі:

- глобальний рівень – конфлікт між провідними акторами на світовій арені і намагання Росії відновити втрачені позиції в світі;

- регіональний рівень – ерозія пострадянських відносин і конфронтація між Росією та Україною;

- локальний рівень – ерозія державних інституцій в Україні після зміни влади, що запустила дезінтеграційні тенденції в країні.

Доцент кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету Антон Лягуша вважає, що конфлікт на Донбасі став наслідком зміни соціальних ролей та ідентичностей. Місцеве населення занадто легко піддалося маніпуляціям і соціальній інженерії. Для регіону характерна ностальгія за радянським минулим, що і вилилося в підтримку так званих ДНР і ЛНР.

Іншою характерною особливістю Донбасу є проблема невеликих міст, де кожен має бути схожим на інших, відсутні соціальні ліфти, а життя запрограмоване наперед. Цим і скористалася Росія, запропонувавши бодай якусь альтернативну реальність.

А. Лягуша наголосив, що відчуженість, колективна індустріальна свідомість і занадто сильна актуалізація міфу про спасіння призвели до непроговореності. Це, врешті, отримало форму відкритого конфлікту.

Наразі ж жителі Донбасу чекають від України не блокади, а чітких меседжів, що вона буде далі робити з цією територією і людьми.

О. Захарова розповіла про можливі сценарії для Донбасу. Один з них – автотомія, коли ці території відкидаються як не потрібні. Але голосів на підтримку цього сценарію у суспільстві меншість. Більш розповсюдженими є можливості ізоляції або реінтеграції. Існує побоювання, о саме ізоляція – це той шлях, який неформально підтримує влада. Ізоляція – це шлях до заморожування конфлікту, а не його вирішення.

Михайло Ратушний, що представляв Українську всесвітню координаційну раду, заявив про необхідність налагодження комунікації між Донбасом і іншими регіонами України на побутовому рівні – комунікації між людьми. Важливим моментом він також вважає покарання представників місцевої влади, винних у насильстві на  Донбасі.

На необхідності налагодження комунікації наголосила і член правління Донецької обласної ліги ділових і професійних жінок Наталія Тихонова. Вона вважає, що з людьми необхідно проводити роз’яснювальну роботу, пояснюючи сутність процесів, що відбуваються. Адже в переважній більшості жителі регіону не схильні до критичного мислення і не бажають самотужки розбиратися в своїх проблемах. Тому необхідна відповідна комплексна державна інформаційна політика, яка наразі відсутня.

На думку Станіслава Федорчука, хибним є обговорення лише політичного виміру ідентичності. Цікаво б було дослідити і соціальні ідентичності в Україні. Адже саме соціальні фактори змусили багатьох мешканців Донбасу взятися за зброю.

Національний діалог, вважає С. Федорчук, має започатковуватися перш за все владою. Остання ж наразі не визначилася, що казати людям.

Лідер руху «Донбас – це Україна» Олег Саакян погодився з попередніми виступаючими, що на сході України пролетарську ідентичність «витягли» на рівень політичної, національної ідентичності.

Разом з тим, на його думку, цінності українців схожі як на заході, в центрі, так і на сході країни.

А. Саакян говорить, що об’єднання в Україні має відбуватися не на минулому, а на тому, що, вивчивши минуле, узгодивши його, слід побудувати проекцію майбутнього – спільний план побудови країни.

Посол Канади в Україні Роман Ващук застеріг учасників дискусії, що, говорячи про Донбас, не слід забувати і про проблеми інших регіонів. Крім того, внутрішні ресурси регіонів, на його переконання, необхідно використовувати для налагодження національного діалогу.

Дипломат наголосив на необхідності культурного обміну між різними областями України, зокрема, у формі молодіжного туризму. Як приклад він привів зразки такого обміну між англомовними провінціями та Квебеком у Канаді.

Сергій Касянчук зі Світового конгресу українців подякував учасникам панелі за емоційну дискусію та закликав не зациклюватися на тому, що нас роз’єднує, а рухатися вперед . В роз’єднанні зацікавлені лише політики, які отримують додаткові дивіденди в окремих регіонах. Саме тому був успішним Майдан, бо там люди говорили з людьми.

С. Касянчук висловив впевненість, що шляхом національного діалогу Українці вдасться подолати всі нинішні складнощі та стати успішною.

Загалом, підбиваючи підсумки Форуму, слід відзначити, що він об’єднав навколо себе представників місцевої влади, громадських активістів, відповідальних представників Мінрегіонбуду, Мінсоцполітики, Мінекономіки, народних депутатів України та столичних громадських експертів.

Проведені МЦПД тематичні блоки викликали наймасовіший інтерес серед учасників. Це стало зайвим підтвердженням потужного суспільного запиту на примирення та пошук шляхів побудови діалогу між основною частиною України та Донбасом.

Фотоальбом «Національний діалог» у Слов’янську»»

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 9

Презентуємо випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, наразі працюємо над обробкою даних, необхідних для презентації рейтингу  прозорості 50-ти найбільш міст України, яка відбудеться 20 березня.  Подробиці у віснику: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/images/eu/nl_09_02_18_.pdf

Внутрішня політика

Експертна дискусія до 3-ї річниці Мінських домовленостей: «Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати»

12 лютого 2015 року в Мінську був погоджений пакет домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, який увійшов у публічний дискурс під назвою Мінськ-2. Через п'ять днів Мінські домовленості були затверджені Резолюцією Ради Безпеки ООН 2202. Погоджений керівниками держав «нормандської четвірки» комплекс заходів з урегулювання конфлікту знизив його інтенсивність, однак не дав змоги зрушити процес урегулювання з мертвої точки. Сьогодні, в третю річницю Мінських домовленостей, Міжнародний центр перспективних досліджень провів експертну дискусію "Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати". Зокрема Микола Капітоненко, асоційований експерт МЦПД зауважив, що слабкість держави провокуватиме конфлікти, подібні існуючому на Донбасі, в майбутньому, тож вирішити їх можна лише тоді, коли Україна буде сильною. "Доки ми не перетворимось на сильну, не у військовому сенсі, а на ефективну державу, доки ми не перетворимось на державу демократичну -  не за назвою, а за змістом, - врегулювати конфлікт на Донбасі буде дуже важко. Важко буде попередити інші конфлікти такого плану, слабкість держави провокуватиме подібні конфлікти в майбутньому", - додав експерт.  Крім того, треба сформулювати довгострокове бачення того, як розвиватиметься конфлікт на сході України, і розробити план реалізації обох альтернативних варіантів - реінтеграції територій чи продовження замороженого конфлікту. "Має відбуватись робота зі скептиками і "спойлерами", які є у будь-якому процесі управління конфлікту. Скептики - це ті, хто скептично ставиться до перспектив врегулювання, а "спойлери" - це ті актори всередині держави, які беруть участь у конфлікті чи є сторонами конфлікту, які не зацікавлені у його розв'язанні. Вони завжди є. І вони мають бути в контексті управління конфліктом маргіналізовані", - зазначив Капітоненко. В свою чергу, екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов переконаний, що конфлікт на Донбасі не перетвориться на заморожений. "З приводу замороженого конфлікту - якщо ми подивимось на велику статистику різноманітних військових конфліктів у світі, то ми побачимо, що практично жодної передумови для того, щоб війна на сході України перетворилась на заморожений конфлікт - у нас немає. Немає етнічної різниці між окупованою територією і рештою України, немає релігійної різниці, немає мовної різниці, немає нічого того, що б відділяло цю територію від іншої території країни, крім фактору зовнішнього впливу", - сказав Пономарьов. Екс-депутат Держдуми наголосив також, що ситуація в так званих ДНР/ЛНР нестабільна, бойовики уже давно думають про власне виживання. "Ідейних людей там практично всіх перестріляли... В цьому сенсі можливостей повернути цю територію (окупований Донбас - ред.) зараз достатньо багато. Ніхто її утримувати довготерміново не буде. І це ще один фактор того, що я абсолютно переконаний - цей конфлікт замороженим не буде", - додав Пономарьов. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що зараз в Україні для подальшого розвитку взагалі  необхідне встановлення диктатури. "Я розумію, що моя провокативна теза буде цілком сприйнята не всіма, однак щодо демократії: те, що ми маємо зараз в державі, я назвати демократією не можу, навіть слабкою. І єдиний шлях, який я бачу можливим, - це навпаки, диктатура заради демократії в подальшому. На жаль, те болото, яке зараз існує в Україні, це і є та слабка держава, про яку вже багато хто казав сьогодні, тільки не називав речі своїми іменами", - заявив Тука. Також заступник голови МТОТ зауважив, що Кремль постійно і наполегливо спонукає Україну до так званого "прямого діалогу" з бойовиками на Донбасі для вирішення конфлікту на сході України. "До прямого діалогу нас постійно і наполегливо спонукає Кремль. Я можу запевнити, що в держустановах ніяких ідей про так званий "прямий діалог" я не чув", - зазначив Тука. Натомість, Надзвичайний і Повноважний Посол України, перший заступник міністра закордонних справ 1998-2001, 2003-2004 рр. Олександр Чалий наголосив, що ключовою повинна бути не армія, а дипломатія. "Я категорично проти, коли дехто з кореспондентів чи вчених каже, що конфлікт на Донбасі - це результат 25-річної роботи. Ні, хлопці, поки ми відповідали за зовнішню політику, все було нормально. Тому що ми керувались здоровим глуздом  і законами геополітики. І в цьому контексті мене не влаштовує, що сьогодні всі сподіваються тільки на силовий компонент, на армію. Для такої країни як Україна, яка не є великою державою за визначенням, ключовою повинна бути не армія, а дипломатія", - заявив він.  Також  Чалий зазначив, що наразі в Україні реалізовується найгірша стратегія з усіх можливих сценаріїв врегулювання конфлікту на Донбасі. "Найгірша стратегія - це та, яку ми реалізовуємо з 2014 року - ні війни, ні миру. Одне кажемо, друге робимо, третє обіцяємо. Ця стратегія хибна для України, тому що кожен день на лінії розподілу вбивають наших людей. Кожен день вбивають людей і з тої сторони - і це поглиблює наші розбіжності", - додав він.

Внутрішня політика

Про толерантність мовою театру

9 і 10 лютого У Краматорську і Сєвєродонецьку відбувся безкоштовний показ комедійної вистави «Він моя сестра» в рамках комунікаційної кампанії на підтримку толерантності та взаєморозуміння у суспільстві Віднайти Повагу. Захід відбувся за участі Народної артистки України, Посланниці толерантності ПРООН в Україні Наталії Сумської та відомих українських акторів театру і кіно Анатолія Хостікоєва та Володимира Горянського. Комедія руйнує соціальні стереотипи та демонструє фундаментальну сутність людських стосунків, що проступає, коли відкинути недовірливість і упередження. «Толерантність в наш час має дуже велике значення. Треба культивувати її з змалечку та більше говорити про це. Прийняття різноманітності та поважного ставлення один до одного – ось, про що наша вистава, – розповів Володимир Горянський. – Ця вистава через призму смішного розповідає про серйозні речі. Саме через гумор, якусь легкість та іронічність ми піднялися над усіма стереотипами і прийшли до справжніх глибинних людських почуттів. Однозначно, тепер цей образ стане одним із найепатажніших та улюбленіших у моїй кар’єрі. Перед прем'єрою вистави ми трохи нервували. Не знали, як глядач сприйме таку відверту виставу. Але, потім, коли ми відчули на сцені шалену енергетику від залу, відчули, що нам вірять та співпереживають, зрозуміли, що все буде добре. На сцені ми не просто грали, ми – жили нашими персонажами». Виконавець однієї з головних ролей Анатолій Хостікоєв також поділився своєю думкою щодо ідеї вистави: «Такі вистави без сумнівів повинні бути в українському театрі. Вони потрібні для українців. Наша вистава про те, що в будь-якому тілі, при будь-яких поглядах на питання статі людина може залишатися Людиною. У нашому світі всі мають різні погляди на життя. Важливо, щоб в якийсь момент люди знаходили між собою спільну мову, розуміли один одного і поважали інаковість. Завдання наших персонажів – зруйнувати стереотипи, закликати до толерантності та діалогу». Безкоштовний показ вистави для глядачів на сході України відбувся за фінансової підтримки урядів Швеції та Швейцарії у рамках Програми відновлення та розбудови миру, яка реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН).  

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів МЦПД провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо актуальних внутрішньополітичних подій. Зокрема, Головний радник Василь Філіпчук представив проект закону про "Реінтеграцію Донбасу", наголосивши, що конфлікт на сході України залишається значним чинником дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в країні. Тривала політична і правова невизначеність того, що відбувається на Донбасі, відсутність чіткої термінології і єдиної лінії розуміння ситуації негативно впливають на суспільний дискурс щодо врегулювання конфлікту і практичну діяльність органів виконавчої влади. Ігор Петренко, проаналізував потенційні ризики запуску роботи нового органу - Державного бюро розслідувань. "Процес реформування правоохоронних органів в Україні відображає системні політичні проблеми у країні, корупційні впливи та конфлікти різних груп впливу. ДБР потенційно міг би стати інструментом відновлення верховенства права та боротьби з корупцією, але для цього потребує справжньої незалежності та відповідних інструментів для своєї діяльності. Однак аналіз процесів навколо створення Бюро, зокрема процедура призначення його керівництва, свідчать про існування загрози перетворення ДБР у малоефективний правоохоронний орган, який перейме гірші традиції Генпрокуратури і перетвориться у засіб політичної та бізнесової конкуренції у руках вищого керівництва держави. Такий сценарій поглиблюватиме розчарування суспільства у реформах і матиме негативний вплив на демократичний та соціально-економічний розвиток країни. Тому громадянське суспільство, експертне середовище та іноземні партнери повинні активніше слідкувати за процесом створення цього органу і зробити все можливе для використання кращих міжнародних практик у процесі його формування", - зазначив експерт МЦПД. Економічна частина стосувалася можливого валютного прогнозу на 2018 рік. Зокрема, Єгор Киян, експерт з економічних питань наголосив на можливих майбутніх факторах впливу знецінення національної валюти. Оскільки останні місяці гривня продовжує втрачати свої позиції і демонструє доволі стрімке падіння: від початку року національна валюта вже втратила майже 3% своєї вартості відносно долара та 5% відносно євро. Такі темпи знецінення можуть призвести до того, що у найближчий період закладений у бюджет середньорічний курс 29,3 гривні за долар буде перевищений, особливо на фоні майбутніх виплат по зовнішньому боргу та ряду інших факторів. Це створює додаткові загрози розвитку економіки України і вимагає аналізу причин та перспектив такої ситуації. Відповідно, за умов позитивного сценарію, у гривні є всі шанси стабілізуватися після завершення закупки ресурсів імпортерами і укріпитися під час активізації експортної діяльності агросектору і металургійної промисловості до моменту проведення виплат по зовнішньому і внутрішньому боргах. За умов негативного сценарію сильнішого знецінення гривні, що вдарить по імпортозалежним галузям, результатом у довгостроковому періоді може стати її укріплення. Головним чином, вирішальним для забезпечення національної валюти в новому році є системне проведення реформ та дії уряду щодо лібералізації умов інвестиційної активності та надходження іноземної валюти. Необхідними умовами стануть також поліпшення стану зовнішньоторговельної діяльності та лобіювання інтересів експортерів в процесі виходу на зовнішні ринки, що, у свою чергу, зробить національну валюту більш забезпеченою, стимулюватиме внутрішнє виробництво разом із зменшенням частки тіньової економіки та покращенням привабливості країни для іноземних інвесторів.