ЗМI про МЦПД

МЦПД увійшов до Всесвітнього індексу-рейтингу аналітичних центрів

27.01.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень увійшов до Всесвітнього індексу-рейтингу аналітичних центрів за підсумками 2016 року. Згідно попереднього рейтингу, у номінації провідних аналітичних центрів Центральної та Східної Європи, МЦПД посів 33 місце, додавши 7 позицій, за два роки. Всесвітній індекс-рейтинг аналітичних центрів складається в рамках програми «Аналітичні центри і громадянське суспільство» Інституту Лаудера Університету Пенсильванії (США). У 2016 - 10-та ювілейна публікація рейтингу 6500 тис. світових аналітичних центрів-це насамперед, визнання важливих досягнень аналітичних центрів та виявлення тенденцій їх розвитку у світі. Для уточнення та підтвердження отриманих рейтингових списків укладачі рейтингу збирали експертні ради, що складаються з сотень учасників, які представляють різні сфери діяльності та наукові дисципліни. 

Основні факти про аналітичні центри у світі:

  • Майже 55 відсотків всіх аналітичних центрів знаходяться у Північній Америці та Європі.
  • У Північній Америці (Мексика, Канада та США) налічується 1931 аналітичний центр, з яких 1835 знаходяться у США.
  • Біля чверті аналітичних центрів з США (майже 400) знаходяться у Вашингтоні.
  • В Європі працює 1770 аналітичних центрів.
  • 90,5 відсотка аналітичних центрів створено після 1951 року.
  • 31 відсоток аналітичних центрів створено у період з 1981 по 1990 рік.
  • Більше половини аналітичних центрів працюють на базі університетів.
  • Протягом 12 останніх років темпи утворення аналітичних центрів в США та Європі уповільнилися
  • Країнами, у яких найбільша кількість аналітичних центрів стали США, Китай та Велика Британія.

Отже, цьогоріч рейтинг очолили:

 

 

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Клімат стає питанням серйозних політичних протирічь між США та ЄС, — Євген Ярошенко

США вийшли з Паризької кліматичної угоди. Чому експерти стурбовані цим кроком? Про це в  ефірі Громадського радіо — експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. «Зараз ми спостерігаємо дуже незвичний для світової політики казус, коли клімат стає предметом дуже серйозних політичних протиріч. Рік тому, у квітні 2016 року, в ООН відбулося підписання Рамкової конвенції ООН з протидії змінам клімату, більш відома як Паризька кліматична угода, яка передбачала зобов’язання 194 країн-підписантів скоротити викиди парникових газів, починаючи з 2021 року, щоб підвищення температури в світі не виходило за межі 2 градусів. За екологічними прогнозами, якщо нинішні темпи викидів збережуться, то до кінця 21 століття температура повітря може зрости до 3,5 градусів. СШАє другою після Китаю країною, на яку припадає близько 17 — 18% від світових викидів парникових газів. Без США боротьба щодо протидії змінам клімату матиме не такий результат, як хотілося б», — пояснює Євген Ярошенко. На думку експерта, питання зміни клімату виявилося одним з трьох основних питань, які провокують охолодження стосунків між Вашингтоном та європейськими союзниками, інші два питання — торгівля та безпекові зобов’язання а рамках НАТО. «Боротьба проти змін клімату певним чином єднала і зближувала Захід, однак через розхитування виникає глобальний вакуум у такому важливому питанні світової політики як міна клімату. Вакуум намагається заповнити Китай», — додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.