ЗМI про МЦПД

"На даний момент є певний геополітичний запит на врегулювання" - Анатолій Октисюк

08.02.2017
img1
Прес-служба МЦПД
 

У студії Громадського радіо експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк розповів про проект «Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ». 

Сергій Стуканов: Анатолій, розкажіть, які стадії передбачає цей проект і на якій стадії ми перебуваємо зараз?

Анатолій Октисюк: Ми підійшли до завершення першої стадії. Вона полягає в тому, щоб дослідити міжнародний досвід і можливі моделі вирішення конфліктів. Коротко про результати: ми розглядали чотири міжнародні моделі вирішення подібних конфліктів. Це боснійська модель — зміна конституційного устрою й надання додаткових прав для бунтівних регіонів — так вирішувався конфлікт у Югославії; хорватська модель — вирішення збройним шляхом, знищення й ліквідація анклаву; пакистанська модель — коли на тій території створюється нове формування (на території Пакистану був створений Бангладеш); німецька модель — економічна реінтеграція, коли та територія, що не перебуває під контролем центру, повертається в державу через сприятливі геополітичні умови.

Сергій Стуканов: Але ж очевидно, що Мінські угоди не передбачають хорватського й пакистанського варіантів. Як усе це пов’язано саме з Мінькими угодами?

Анатолій Октисюк: Усі розуміють, що Мінські угоди мали на меті зупинити активну фазу військового конфлікту на Донбасі. Але розуміння того, що слід робити далі, після Мінська, ні у влади, ні у західних партнерів немає. Тим паче такого розуміння немає у наших громадян. Тому ми поставили на меті провести ряд заходів і публічних консультацій із зацікавленими сторонами в регіонах і в Києві, щоб зрозуміти, які насправді є вимоги й очікування в суспільстві. В уряду немає стратегічного бачення щодо того, що робити з цими територіями.

Ірина Ромалійська: У вас на меті зібрати думки різних людей і верств населення?

Анатолій Октисюк: Перш за все, потрібно дати висловитися ініціативним групам і представникам громадськості, оскільки досить часто з Києва не відчувається вся температура в регіонах.

Сергій Стуканов: Крім Києва, передбачалися публічні консультації в Краматорську й Харкові. Вони вже відбулися?

Анатолій Октисюк: Так, вони вже відбулись. Важко говорити про висновки — нам довелося поспілкуватися з найбільш активною частиною населення Донбасу, більшою мірою проукраїнською. Ті, хто не розділяє позицію української влади, лишаються доволі пасивними. Вони хочуть, щоб Україна проводила реформи й будувала успішну, більш привабливу державу, порівняно з тим, що було раніше.

Сергій Стуканов: Тобто йдеться про німецький варіант.

Ірина Ромалійська: А з територією що робити?

Анатолій Октисюк: Більшість виступала за тимчасове відмежування, поглиблення торгівельної блокади. Тут певною мірою спостерігаються елементи пакистанської моделі — найбільші радикали пропонують відокремитися від цих територій. Колишні учасники бойових дій виступають за активне вирішення конфлікту військовим шляхом. Безліч людей — безліч думок. Особисто в мене склалось враження, що більшість присутніх на наших заходах говорили про застосування м’якої сили на Донбасі — запропонувати таку модель розвитку держави, яка буде привабливою й для інших. А ще мене стурбувало, що люди проводять розмежування «ми» і «вони» — ті, хто по іншу сторону кордону.

Сергій Стуканов: У мешканців вільних територій виникає відчуженість стосовно тих, хто лишився на окупованих територіях?

Анатолій Октисюк: Так, безумовно. Є навіть три рівні ідентичності: «ви там в Києві», «ми тут в регіоні», а «вони — там», ті, хто прийняли правила гри, ходили голосувати на референдуми й тому подібне.

Ірина Ромалійська: Хочу нагадати, що це не так. Є люди, які просто сидять і чекають українську владу, а є активні, наприклад, Жемчугов, який силою боровся з самопроголошеною владою.

Анатолій Октисюк: Звісно, у жодному разі не можна узагальнювати. Але цей маркер є результатом відсутності стратегії офіційної влади щодо Донбасу. Чимдалі президент буде тримати ситуацію на Донбасі в підвішеному стані, не визнаючи території окупованими, чи такими, що мають бути реінтегрованими на офіційному рівні, чи до яких слід застосувати програми м’якої сили по прикладу Грузії.

Сергій Стуканов: З яких джерел мешканці прифронтових територій дізнаються про те, що відбувається в ОРДЛО?

Анатолій Октисюк: Наскільки я зрозумів, є два канали інформації: перший — особисті поїздки й розповіді друзів та знайомих; другий — чутки і неперевірена інформація.

Сергій Стуканов: Сьогодні пролунала гучна заява посла ФРН про те, що вибори в ОРДЛО можна проводити навіть до того, як звідти підуть російські війська, а на будівлях з’являться українські прапори. Він послався на досвід виборів у НДР, що відбулися за присутності радянських військ: дві частини Німеччини  все ж об’єдналися. У березні ви маєте презентувати підсумкову модель імплементації Мінських угод. Уже вимальовується, як вона виглядатиме? До якого варіанту вона буде найбільш подібною? І як ви ставитесь до цієї позиції посла ФРН?

Анатолій Октисюк. Посол ФРН озвучив те, про що активно говорили в кулуарах, але вголос говорити про це останнім часом було не прийнято. Від західних дипломатів можна часто почути, що Західна Європа дуже хоче, щоб тут будь-якою ціною був встановлений мир. Але основне — це безпека у регіоні. Ці моделі не є стовідсотково раціональними рішеннями. Ми показали лише чотири можливі варіанти. На даний момент ми бачимо, що є певний геополітичний запит на врегулювання. Зараз ми опрацьовуємо можливість застосування елементів перехідної адміністрації, вивчаємо міжнародний досвід — це успішно було імплементовано в Хорватії під егідою ООН. Ми хочемо запропонувати всі можливі альтернативи.

Ірина Ромалійська: А хто буде обирати фінальний варіант?

Анатолій Октисюк: Ми надамо пропозиції РНБО, президенту, міністру.

Ірина Ромалійська: Ви просто поділитесь своїми версіями з керівництвом країни?

Анатолій Октисюк: Ми — аналітичний центр, а не влада. Ми надаємо проекти рішень, а політичні рішення приймає уряд і президент.

Ірина Ромалійська: Коли проект буде фіналізовано?

Анатолій Октисюк: До кінця червня. На даний момент ми працюємо над відбором стратегічних радників, які надаватимуть певні рекомендації щодо комунікації, щодо юридичних, економічних, соціально-гуманітарних питань, міжнародної сервісно-технічної співпраці. І я як координатор проекту буду забезпечувати загальну координацію між експертами центру, стратегічними радниками й керівництвом МінТОТ.

Ірина Ромалійська: Але ж президент чи РНБО не обов’язково до вас дослухаються і оберуть якийсь запропонований варіант?

Анатолій Октисюк: Наші рекомендації мають дорадчий характер. Насправді ми надаємо конкретну допомогу саме МінТОТ. На жаль у нього в Україні немає жодних союзників — набагато простіше сказати: «Ви зрадники, ви просуваєте ідеї капітуляції». Навіть Оксана Сироїд з «Самопомочі» нещодавно анонсувала відставку Черниша, тому ми хочемо надавати інший альтернативний погляд. 

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Чому внутрішньо переміщених осіб важливо інтегрувати у місцеві громади?

Гість ефіру Громадського радіо — головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Василь Філіпчук: Наші друзі з Німеччини запропонували вивчити їхній досвід. Німеччина мала проблему біженців. Також був феномен повернення в Німеччину тих, хто вважався етнічним німцем, але проживав в іншій країні. У Німеччині були випадки, коли на околицях міст робили відмежовані від громад поселення, де жили окремо ці переміщені особи. Але це негативний досвід. Позитивний досвід — це максимальне зближення, інтеграція з місцевими громадами і фінансове заохочення комун створювати робочі місця, фінансове заохочення самих переміщених осіб вивчати мову, шукати місце роботи. Досвід Німеччини тут є достатньо позитивним і цікавим насамперед з точки зору терпимого ставлення до людей, які стали переміщеними особами. Було розуміння того, що ці люди стали жертвами обставин, це не їхня вина, це їхня біда. Треба розуміти, що через 3, 5, 10 років ці люди можуть стати нашими сусідами, членами спільноти. Чим швидше ми зробимо все, щоб інтегрувати їх в спільноти, тим краще для нас самих, для власної безпеки, безпеки наших сімей. Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/chomu-vnutrishno-peremishchenyh-osib-vazhlyvo-integruvaty-u-miscevi-gromady.