ЗМI про МЦПД

На Макрона за місяць чекає нове випробування — парламентські вибори, — Євген Ярошенко

08.05.2017
img1
Прес-служба МЦПД
 
 
 

Експерт Євген Ярошенко в ефірі Громадського радіо щодо підсумків виборів у Франції:

Євген Ярошенко: Соціологія після першого туру виявилася дуже якісною. Були всі підстави для того, щоб саме Еммануель Макрон переміг, хоча певна інтрига зберігалася. Чому саме він? Макрон позиціонував себе як центрист, хоча він є вихідцем з партії соціалістів. Він зміг взяти голоси як в громадян з поміркованими правими, так і з поміркованими лівими поглядами. Навколо нього мобілізувалися французьку громадяни, які лояльно ставляться до проекту Європейського Союзу.

У Макрона не дуже «густа» політична біографія. Він два роки був міністром економіки, однак він не був причетним до гучних скандалів, він з боку звичайних французів ототожнюється з новим обличчям політики.

Третя сприятлива обставина — це кандидатура його опонента Марін Ле Пен. Це дуже популярна, але водночас токсична фігура. Багато французів прагнули проголосувати за Макрона, щоб націоналістичний політик не прийшов до влади, вони розуміли, до чого може призвести потенційний вихід Франції з ЄС.

Андрій Куликов: У Франції є не націоналістичні політики?

Євген Ярошенко: Політики всіх політичних сил у Франції сповідували велич Франції, тільки по-різному її вбачали.

Сергій Стуканов: Макрон сьогодні є центристським політиком чи з лівим ухилом?

Євген Ярошенко: Я би трактував його як лівоцентричного кандидата, хоча в його програмі набагато менше соціалістичних елементів, ніж у Бенуа Амона, наприклад.

Євген Ярошенко: Цифра вважає. Я думаю, що це пов’язано з тим, що багато французьких громадян, які в першому турі голосували або за Фійона, або за Меланшона, вирішили в такий спосіб показати свій протест і незгоду з обома кандидатурами, які вийшли до другого туру.Андрій Куликов: Надходять повідомлення, що 12% виборців не голосували ні за Макрона, ні за пані Ле Пен, вони поклали або зіпсовані, або порожні бюлетені. Це рекорд на французьких президентських виборах. Що це означає?

Сергій Стуканов: Чи має Макрон своє бачення, як розвивати Європейський Союз?

Євген Ярошенко: Під час виборчої програми Еммануель Макрон заявляв, що він виступає за поглиблення фінансової інтеграції, створення в ЄС посади на кшталт міністра фінансів, щоб єврозона була більш дисциплінована, за поглиблення співробітництва в сфері безпеки та оборони. Такі погляди є популярними серед країн, які складають ядро європейської інтеграції. Зараз все більше і більше країн стають євроскептичними. Вони виступають за те, щоб Брюссель передав більше повноважень національним урядам. Факт поразки Ле Пен дасть змогу уникнути ЄС найгірших наслідків найближчим часом, однак це поки не означає, що президентство Макрона зможе стабілізувати ситуацію в ЄС.

Андрій Куликов: Чи надовго Макрон? Генерал де Голль, Валері Жискар д’Естен, Франсуа Міттеран, Жак Ширак по багато років були грантами французької політики. Останніми 15 роками таких довгожителів великого масштабу у Франції немає. Чому?

Євген Ярошенко: Франсуа Міттеран та Жак Ширак — два президенти, які поспіль були два терміни. Потім був Ніколя Саркозі. Зараз добігає кінця президентський термін Франсуа Олланда. Вони втрималися лише впродовж одного терміну. За Міттерана та Ширака були зовсім інші часи, Європа була меншою, консолідованішою, ситуація у Франції виглядала більш передбачуваною. Ці політики спиралися на широку підтримку виборців, не бачили суттєвих викликів.

Сергій Стуканов: Які будуть розклади у французькому парламенті після парламентських виборів?Макрон і Ле Пен є політиками, які не належать до традиційних політичних сил. Можливо, це було запорукою того, чому вони вийшли до другого туру. Незважаючи на те, що Макрон матиме сильні повноваження за Конституцією Франції, під питанням те, що він буде переобраний на другий термін. У нього фактично немає політичного проекту, у нього є рух, створений незадовго до того, як Макрон подав свою кандидатуру, там бракує кадрів. За місяць у Франції відбудуться парламентські вибори. Під питанням те, чи зможе він сформувати таку партію, яка отримає більшість в Національній асамблеї.

Євген Ярошенко: Тут криється велика інтрига. У Марін Ле Пен є партія, однак вона має не настільки широкі осередки, щоб спиратися на те, щоб отримати дуже високу підтримку. Наскільки мені відомо, за результатами останніх виборів до Національної асамблеї «Національний фронт» має приблизно 20 мандатів з 577. Це дуже мало.

З іншого боку, накладається той факт, що соціалісти і республіканці, провідні політичні сили з часів Другої світової війни, зараз мають вкрай низькі рейтинги, тому за результатами виборів може скластися «велике болото», з яким Макрону доведеться домовлятися. Від парламенту залежить затвердження кандидатури прем’єр-міністра, міністрів, прийняття важливих законів. У гіршому випадку Франція заглибиться в політичну кризу, де парламент буде в опозиції до президента.

Андрій Куликов: Чому ми так хвилювалися за Францію?

Євген Ярошенко: Нас лякали не тільки Ле Пен, а й Фійоном, Меланшоном, бо ці три політики у нас сильно асоціювалися з проросійськими, враховуючи їхні заяви про недоречність санкцій проти Росії, різку заяву Ле Пен про те, що не було ніякої анексії Криму, однак це були меседжі, орієнтовані на політичну підтримку з боку Росії. У Франції до України немає практичного інтересу. Макрон буде вкрай мінімально враховувати інтереси України.

Андрій Куликов: Як британці сприймають перемогу Макрона? На bbc.com пишуть про п’ять причин, з яких Макрон виграв президентські вибори. Перша — «йому пощастило», друга — «він був обережний», третє — «випробував для Франції дещо нове», четверте — «у нього були позитивні тези», п’яте — «він змагався з Марін Ле Пен». Що скажете?

Євген Ярошенко: Усі п’ять причин дуже вагомі і мають право на існування, однак тут була недооцінена харизма Макрона як політика. Варто відзначити його талант як політичного діяча.

Андрій Куликов: Наскільки згуртованіша стане Франція?

Євген Ярошенко: Хоча Макрон переміг, однак проблеми, які сприяли популяризації Ле Пен, нікуди не зникли. Макрону доведеться шукати рецепти вирішення і міграційної проблеми, і фінансових проблем, і проблеми безробіття. Часто доведеться йти на непопулярні рішення і ризикувати своїм рейтингом. Багато залежить від того, наскільки консолідованими будуть гілки влади.

Багато експертів пишуть, що ці вибори можуть підвести риску під п’яту республіку, яка існує з 58-го року і передбачає сильну напівпрезидентську форму правління. Якщо складатиметься «парламентське болото», президент буде слабкий, можливо, постане проблема перезапуску політичної системи і змін до Конституції. Це ми побачимо найближчого року.

Андрій Куликов: Наскільки за Макрона може бути відновлена роль Франції принаймні у Європі як альтернативи англосаксонському баченню зовнішнього світу?

Євген Ярошенко: Макрон бачить, що Франція може процвітати за рахунок відкритих кордонів, зближення з різними економічними потугами, новими ринками країн, що розвиваються. У цьому відношенні країн ЄС недостатньо. У Франції значна увага буде приділятися Африці.

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Тиск на свободу слова та ЗМІ є неприпустимим

Тиск чи навіть прямі атаки на свободу ЗМІ, свободу слова і журналістської діяльності, які спостерігаються в нашій країні останнім часом, є абсолютно недопустимими і мають отримати жорстку оцінку і відсіч з боку українського суспільства та міжнародної спільноти. Прикриття цього тиску нібито “інтересами національної безпеки”, необхідністю їх перевірок чи “турботою про дотримання ЗМІ законодавства” є спробами виправдати справжню мету  даної кампанії – взяти під контроль медіа, залякати журналістів,  створити  “комфортні” умови з огляду на наближення президентських та парламентських виборів. Свобода слова – це невід’ємне право вільно висловлювати свої думки. Вона є однією з найважливіших громадянських свобод і охоплює, в першу чергу, свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси і медіа). Це право закріплене у низці міжнародних та українських документів, серед яких Загальна декларація прав людини (ст. 19), Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод (ст. 10), Конституція України (ст. 34) тощо. Повага до фундаментальних прав і свобод людини є основою сталого та вільного розвитку будь-якої демократичної держави. Ніхто і за жодних виправдань не має права на них посягати. Цензура, самоцензура, насилля щодо ЗМІ і журналістів, темники, тиск з допомогою контрольованих структур є категорично неприйнятними, свідчать про порушення демократії та посилення авторитарних тенденцій. Мовчанка чи недостатня реакція на атаки на ЗМІ і журналістів сьогодні лише заохочуватимуть до таких дій завтра. 

ЗМI про МЦПД

МЦПД в рейтингу Всесвітнього індексу аналітичних центрів

Міжнародний центр перспективних досліджень увійшов до Всесвітнього індексу-рейтингу аналітичних центрів за підсумками 2017 року. Програма "Аналітичні центри та громадянське суспільство (TTCSP)" Інституту Лаудера Пенсильванського університету проводить дослідження щодо ролі політичних інститутів в громадянських суспільствах у всьому світі. Програма підтримує базу даних та мережу понад 7500 аналітичних центрів у 181 країні. Щорічно TTCSP випускає щорічний індекс Global Go To Think Tank, який індексує провідні світові аналітичні центри в різних категоріях. Метою даного рейтингу є збільшення спроможності та ефективності аналітичних центрів та підвищення обізнаності громадськості щодо важливої ролі аналітичних центрів у всьому світі. У 2018 році - 11-та публікація рейтингу світових аналітичних центрів - це насамперед, визнання важливих досягнень аналітичних центрів та виявлення тенденцій їх розвитку. Згідно з рейтингом, у номінації провідних аналітичних центрів Центральної та Східної Європи, Міжнародний центр перспективних досліджень посів 34 місце, додавши 6 позицій, за два роки. Також в категорії кращі аналітичні центри у сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин МЦПД посів 112 місце, покращивши позицію попереднього року.