ЗМI про МЦПД

На Макрона за місяць чекає нове випробування — парламентські вибори, — Євген Ярошенко

08.05.2017
img1
Прес-служба МЦПД
 
 
 

Експерт Євген Ярошенко в ефірі Громадського радіо щодо підсумків виборів у Франції:

Євген Ярошенко: Соціологія після першого туру виявилася дуже якісною. Були всі підстави для того, щоб саме Еммануель Макрон переміг, хоча певна інтрига зберігалася. Чому саме він? Макрон позиціонував себе як центрист, хоча він є вихідцем з партії соціалістів. Він зміг взяти голоси як в громадян з поміркованими правими, так і з поміркованими лівими поглядами. Навколо нього мобілізувалися французьку громадяни, які лояльно ставляться до проекту Європейського Союзу.

У Макрона не дуже «густа» політична біографія. Він два роки був міністром економіки, однак він не був причетним до гучних скандалів, він з боку звичайних французів ототожнюється з новим обличчям політики.

Третя сприятлива обставина — це кандидатура його опонента Марін Ле Пен. Це дуже популярна, але водночас токсична фігура. Багато французів прагнули проголосувати за Макрона, щоб націоналістичний політик не прийшов до влади, вони розуміли, до чого може призвести потенційний вихід Франції з ЄС.

Андрій Куликов: У Франції є не націоналістичні політики?

Євген Ярошенко: Політики всіх політичних сил у Франції сповідували велич Франції, тільки по-різному її вбачали.

Сергій Стуканов: Макрон сьогодні є центристським політиком чи з лівим ухилом?

Євген Ярошенко: Я би трактував його як лівоцентричного кандидата, хоча в його програмі набагато менше соціалістичних елементів, ніж у Бенуа Амона, наприклад.

Євген Ярошенко: Цифра вважає. Я думаю, що це пов’язано з тим, що багато французьких громадян, які в першому турі голосували або за Фійона, або за Меланшона, вирішили в такий спосіб показати свій протест і незгоду з обома кандидатурами, які вийшли до другого туру.Андрій Куликов: Надходять повідомлення, що 12% виборців не голосували ні за Макрона, ні за пані Ле Пен, вони поклали або зіпсовані, або порожні бюлетені. Це рекорд на французьких президентських виборах. Що це означає?

Сергій Стуканов: Чи має Макрон своє бачення, як розвивати Європейський Союз?

Євген Ярошенко: Під час виборчої програми Еммануель Макрон заявляв, що він виступає за поглиблення фінансової інтеграції, створення в ЄС посади на кшталт міністра фінансів, щоб єврозона була більш дисциплінована, за поглиблення співробітництва в сфері безпеки та оборони. Такі погляди є популярними серед країн, які складають ядро європейської інтеграції. Зараз все більше і більше країн стають євроскептичними. Вони виступають за те, щоб Брюссель передав більше повноважень національним урядам. Факт поразки Ле Пен дасть змогу уникнути ЄС найгірших наслідків найближчим часом, однак це поки не означає, що президентство Макрона зможе стабілізувати ситуацію в ЄС.

Андрій Куликов: Чи надовго Макрон? Генерал де Голль, Валері Жискар д’Естен, Франсуа Міттеран, Жак Ширак по багато років були грантами французької політики. Останніми 15 роками таких довгожителів великого масштабу у Франції немає. Чому?

Євген Ярошенко: Франсуа Міттеран та Жак Ширак — два президенти, які поспіль були два терміни. Потім був Ніколя Саркозі. Зараз добігає кінця президентський термін Франсуа Олланда. Вони втрималися лише впродовж одного терміну. За Міттерана та Ширака були зовсім інші часи, Європа була меншою, консолідованішою, ситуація у Франції виглядала більш передбачуваною. Ці політики спиралися на широку підтримку виборців, не бачили суттєвих викликів.

Сергій Стуканов: Які будуть розклади у французькому парламенті після парламентських виборів?Макрон і Ле Пен є політиками, які не належать до традиційних політичних сил. Можливо, це було запорукою того, чому вони вийшли до другого туру. Незважаючи на те, що Макрон матиме сильні повноваження за Конституцією Франції, під питанням те, що він буде переобраний на другий термін. У нього фактично немає політичного проекту, у нього є рух, створений незадовго до того, як Макрон подав свою кандидатуру, там бракує кадрів. За місяць у Франції відбудуться парламентські вибори. Під питанням те, чи зможе він сформувати таку партію, яка отримає більшість в Національній асамблеї.

Євген Ярошенко: Тут криється велика інтрига. У Марін Ле Пен є партія, однак вона має не настільки широкі осередки, щоб спиратися на те, щоб отримати дуже високу підтримку. Наскільки мені відомо, за результатами останніх виборів до Національної асамблеї «Національний фронт» має приблизно 20 мандатів з 577. Це дуже мало.

З іншого боку, накладається той факт, що соціалісти і республіканці, провідні політичні сили з часів Другої світової війни, зараз мають вкрай низькі рейтинги, тому за результатами виборів може скластися «велике болото», з яким Макрону доведеться домовлятися. Від парламенту залежить затвердження кандидатури прем’єр-міністра, міністрів, прийняття важливих законів. У гіршому випадку Франція заглибиться в політичну кризу, де парламент буде в опозиції до президента.

Андрій Куликов: Чому ми так хвилювалися за Францію?

Євген Ярошенко: Нас лякали не тільки Ле Пен, а й Фійоном, Меланшоном, бо ці три політики у нас сильно асоціювалися з проросійськими, враховуючи їхні заяви про недоречність санкцій проти Росії, різку заяву Ле Пен про те, що не було ніякої анексії Криму, однак це були меседжі, орієнтовані на політичну підтримку з боку Росії. У Франції до України немає практичного інтересу. Макрон буде вкрай мінімально враховувати інтереси України.

Андрій Куликов: Як британці сприймають перемогу Макрона? На bbc.com пишуть про п’ять причин, з яких Макрон виграв президентські вибори. Перша — «йому пощастило», друга — «він був обережний», третє — «випробував для Франції дещо нове», четверте — «у нього були позитивні тези», п’яте — «він змагався з Марін Ле Пен». Що скажете?

Євген Ярошенко: Усі п’ять причин дуже вагомі і мають право на існування, однак тут була недооцінена харизма Макрона як політика. Варто відзначити його талант як політичного діяча.

Андрій Куликов: Наскільки згуртованіша стане Франція?

Євген Ярошенко: Хоча Макрон переміг, однак проблеми, які сприяли популяризації Ле Пен, нікуди не зникли. Макрону доведеться шукати рецепти вирішення і міграційної проблеми, і фінансових проблем, і проблеми безробіття. Часто доведеться йти на непопулярні рішення і ризикувати своїм рейтингом. Багато залежить від того, наскільки консолідованими будуть гілки влади.

Багато експертів пишуть, що ці вибори можуть підвести риску під п’яту республіку, яка існує з 58-го року і передбачає сильну напівпрезидентську форму правління. Якщо складатиметься «парламентське болото», президент буде слабкий, можливо, постане проблема перезапуску політичної системи і змін до Конституції. Це ми побачимо найближчого року.

Андрій Куликов: Наскільки за Макрона може бути відновлена роль Франції принаймні у Європі як альтернативи англосаксонському баченню зовнішнього світу?

Євген Ярошенко: Макрон бачить, що Франція може процвітати за рахунок відкритих кордонів, зближення з різними економічними потугами, новими ринками країн, що розвиваються. У цьому відношенні країн ЄС недостатньо. У Франції значна увага буде приділятися Африці.

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Партнерство Україна-НАТО вийшло на новий, більш прагматичний, рівень, — Євген Ярошенко

Перспективи партнерства України-НАТО та виступ генсекретаря НАТО коментує аналітик зовнішньої політики та європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. Єнс Столтенберг — перший генеральний секретар НАТО, який за всю історію незалежності України виступив перед парламентом. Після зустрічей в Києві він виголосив промову в залі Верховної Ради та відповів на декілька запитань депутатів. Зокрема, розповів про надання зброї Україні та роль країни в роботі Альянсу, а також зацитував вірш Тараса Шевченка.  Ірина Славінська: Мене, коли я слухала промову Єнса Столтенберга, надзвичайно вразила цитата із Тараса Шевченка «Та неоднаково мені». Що це за посил, якщо перекласти його дипломатично? Про що НАТОвустами Єнса Столтенберга повідомило Україні? Євген Ярошенко: Я думаю, цитата рядків з Кобзаря пов’язана з тим, що НАТО, попри те, що не готові відкривати двері для членства України, однак підтримують нашу державу в спробах відновити суверенітет та територіальну цілісність над неконтрольованими територіями. І це означає, що партнерство Україна і НАТО зараз вийшло на особливий рівень. Цей рівень характеризується більшим прагматизмом. Попри те, що Україна нещодавно на законодавчому рівні відновила курс на євроатлантичну інтеграцію з метою вступу до Альянсу, навіть наш президент усвідомлює, що зараз потрібно зосередитися на реформах безпекового і оборонного сектору. Тому тут прагматична підтримка НАТО в сенсі організаційної та технічної допомоги, допомоги в реабілітації українських військовослужбовців, може бути важливою для посилення обороноздатності України. Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.