Економіка

Надійність та показники банківської системи України: драйвер росту чи тягар?

29.05.2018
img1
Прес-служба МЦПД

У розвинутих країнах банківська система виступає джерелом економічного зростання. На жаль, в умовах України вона ризикує стати тягарем для українських платників податків та інструментом виведення коштів. Нещодавні новини щодо збільшення кількості непрацюючих кредитів та відповідні повідомлення НБУ лише підтверджують ці побоювання. Тим часом уряд намагається вплинути на ситуацію, але поки що недостатньо ефективно. Тому аналіз банківського сектору України є актуальним і нагальним.

Згідно щоквартального «Опитування про умови кредитування», яке проводилося Національним банком України за результатами 1 кварталу 2018 року, було відзначено зростання активності банків щодо схвалення заявок на кредити підприємствам та на споживчі кредити. При цьому, 76% банків очікують зростання кредитного портфеля бізнесу упродовж року, а 69% банків прогнозують приріст кредитів фізичним особам.

Попри це, варто відзначити, що обсяг непрацюючих кредитів в українських банках залишається незмінним, а інколи демонструє тенденцію до збільшення, незважаючи на заклики НБУ вирішити цю проблему.

Відповідно, навіть після «очищення» банківської системи у 2014-2016 рр., ризик неповернення кредитних коштів жодним чином не зменшився. Більше того, в Україні 31 з 82 діючих банків порушують нормативи Національного банку України (згідно даних НБУ про виконання банками економічних нормативів), що лише ускладнює ситуацію і може призвести до подальшої актуалізації проблеми непрацюючих кредитів разом з ростом недовіри до банків.

При цьому, замість ефективного і адресного вирішення питання, уряд продовжує списувати непрацюючі банківські кредити. Зокрема тільки «ПриватБанк» у 2017 році списав 5,863 млрд грн непрацюючих кредитів, виданих до націоналізації банку, про що стало відомо з його фінансової звітності.

Що маємо сьогодні?

Традиційно лідерами по сумах непрацюючих кредитів є українські державні банки. Більше того, проблемним є і співвідношення «непрацюючих» кредитів до «працюючих». Виходить, що при нормі не більше 30%, в Україні не повертають кожний другий кредит – у середньому таке співвідношення складає 56%. Загальний же обсяг таких «активів» сягає 630 мільярдів гривень. При цьому, за словами заступника голови Національного банку України Катерини Рожкової, майже 70% "поганих" боргів концентрують 20% позичальників. Банки, у свою чергу, покривають непрацюючі кредити підвищенням відсотків по виданим кредитам, що зменшує їх привабливість і звужує перспективи економічного росту країни.

 

Назва банку

Банківська група

(за походженням капіталу банків)

Відсоток непрацюючих кредитів

Непрацюючі кредити, тис грн

1

ПАТ "БТА Банк"

Банк іноземних банківських груп

98,63%

753983

2

ПАТ "ВТБ БАНК"

Банк іноземних банківських груп (Росія)

94,60%

20108232

3

АТ "БМ БАНК"

Банк іноземних банківських груп (Росія)

94,36%

2095905

4

ПАТ "АКБ "Траст-капітал"

Банк з приватним капіталом

88,90%

125562

5

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Банк з державною часткою

86,69%

235555104

6

ПАТ "УКРСОЦБАНК"

Банк іноземних банківських груп

84,54%

36516685

7

ПАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ"

Банк з приватним капіталом

80,89%

55850

8

ПАТ "Промінвестбанк"

Банк іноземних банківських груп (Росія)

76,65%

35445306

9

АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"

Банк з приватним капіталом

72,76%

803570

10

ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК"

Банк іноземних банківських груп

68,50%

611500

11

АТ "Укрексімбанк"

Банк з державною часткою

64,92%

83072616

12

АТ "ОЩАДБАНК"

Банк з державною часткою

64,38%

80235272

13

ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"

Банк з приватним капіталом

62,46%

4091593

14

ПАТ "ВіЕс Банк"

Банк з приватним капіталом (Росія)

58,40%

1179665

15

ПАТ "СБЕРБАНК"

Банк іноземних банківських груп (Росія)

56,65%

32835471

16

АТ "Місто Банк"

Банк з приватним капіталом

54,53%

746337

17

ПАТ "ЮНЕКС БАНК" м. Київ

Банк з приватним капіталом

53,65%

276818

18

Полікомбанк

Банк з приватним капіталом

47,80%

169758

19

ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"

Банк з приватним капіталом

47,25%

2257838

20

ПАТ "БАНК ФОРВАРД"

Банк іноземних банківських груп

46,70%

813759

Джерело: розрахунки згідно даних НБУ

Не останню роль у даній ситуації відіграє боротьба НБУ з інфляцією, через що нещодавно облікова ставка сягнула 17% і, згідно останнього рішення, поки залишилась незмінною, відповідно впливаючи і на відсоток по виданим кредитам. У свою чергу високі відсоткові ставки відлякують бізнес. Через це банки змушені кредитувати сумнівні проекти, які нібито гарантують більшу дохідність.

Тим не менше, є надія, що розкручування інфляції буде зупинено, що матиме результатом зменшення облікової ставки упродовж наступних трьох років і, відповідно, зменшення відсотків за виданими кредитами.

 

 

 

Дані

Прогноз

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Ставка за кредитами в національній валюті, на кінець року, % річних

16,6

20,4

15,2

17,5

17,0

15,0

14,0

Джерело: «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки», МЦПД, 2018

Актуальною також залишається і проблема збитковості частини банків. Хоча за результатами 1 кварталу 2018 року банківська система України в цілому хоча і вийшла на прибутковий рівень (8,672 млрд грн. прибутку), 14 з 82 працюючих банків все ще залишаються збитковими.

Прибуткові банки, топ-3

Збиткові банки, топ-3

Прибуток, млрд. грн

Збиток, млрд. грн

«ПриватБанк»

3,654

«Промінвестбанк»

0,294

«Райффайзен Банк Аваль»

1,381

«Укрсоцбанк»

0,290

«ОТП Банк»

0,612

«Кредит Дніпро»

0,117

Джерело: згідно даних НБУ

Зважаючи на це, подальші перегони за прибутком та за часткою ринку буде підштовхувати банки до ризикової діяльності та до погіршення їх кредитного портфелю.

Крім цього, у портфелі більшості банків є частка споживчого кредитування. За умов недостатнього росту української економіки та високого рівня інфляції перспективи повернення таких кредитів погіршуються. З іншого боку, для банків такі кредити є найпростішим способом заробити кошти і тому, за умов відсутності достатнього попиту зі сторони бізнесу, частка споживчих кредитів постійно зростає, хоч і не є поки що значною.

Загалом же, згідно проведеного моніторингу Міжнародним центром перспективних досліджень спільно із Незалежною асоціацією банків України, найбільш поширені та доступні українські банки не потрапили на перші місця рейтингу фінансового здоров’я, що лише підкреслює системність проблем українських банків.

 

Топ-10 банків за дотриманням нормативів

 

Топ-10 банків за здатністю генерувати прибуток

 

Топ-10 банків за загальним показником фінансового здоров'я

1

Укр.банк реконстр.та розв.

1

ПАТ "Ідея Банк"

1

ПАТ "Ідея Банк"

2

ПАТ "АЛЬПАРІ БАНК"

2

ПАТ "А - БАНК"

2

ПАТ "А - БАНК"

3

ПАТ "АП БАНК"

3

ПАТ "СІТІБАНК"

3

ПАТ "СІТІБАНК"

4

ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК"

4

ПАТ "МІБ"

4

ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"

5

ПАТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК"

5

ПАТ "АЛЬФА-БАНК"

5

ПАТ "АЛЬФА-БАНК"

6

ПАТ "БАНК 3/4"

6

АТ "ТАСКОМБАНК"

6

АТ "ТАСКОМБАНК"

7

ПАТ КБ "Центр"

7

ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"

7

АТ "Райффайзен Банк Аваль"

8

ПАТ "БАНК "ПОРТАЛ"

8

АТ "ОТП БАНК"

8

ПАТ "БАНК АВАНГАРД"

9

ПАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ"

9

АТ "Райффайзен Банк Аваль"

9

АТ "УкрСиббанк"

10

АТ "АЛЬТБАНК"

10

ПАТ "КРЕДОБАНК"

10

ПАТ "БАНК АЛЬЯНС"

 

Джерело: «Рейтинг фінансового здоров’я банків України», МЦПД та НАБУ, 2018

 

 

Що робити і чи є вихід?

Зрозуміло, що проблемні кредити – це наслідок необережної та інколи «цілеспрямованої» політики самих банків. Нещодавнє створення «кредитного реєстру» (куди будуть записуватися боржники, які винні від 372 300 грн і більше) лише полегшить процедуру верифікації клієнтів банку. Саму ж проблему вже існуючих непрацюючих кредитів він не вирішить. Питання не зможе вирішити і прийнятий у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», оскільки цей документ більше орієнтований на спрощення процесу стягнення боргів, а не на подолання першопричин появи «проблемних» кредитів.

Тому поки банківський ринок не стане достатньо прозорим та відкритим, моніторингові системи НБУ будуть обходити як фінансово нездорові банки, проводячи ризикові операції, так і бізнес, створюючи фіктивні «компанії-пустушки» або навмисно оголошуючи себе банкрутами. До речі, частка таких «банкрутів», згідно повідомлення голови комітету з питань фінансової політики Михайла Довбенка, досягла 80% від загальної кількості юридичних осіб-позичальників. Відповідно сьогодні в основному проблемні кредити – це кошти, які компанії обманним шляхом вивели за кордон через банківську систему або вважають за потрібне не повертати.

Зважаючи на перелічені аспекти та недостатнє фінансове здоров’я ключових українських банків, необхідно:

- проводити глибокий моніторинг та аудит не тільки вкладених, але і виданих коштів;

- переймати досвід стійких іноземних банків з ризик менеджменту та управління кредитним портфелем;

- інвестувати у навчання персоналу з оцінки платоспроможності клієнтів банку;

- впроваджувати практики корпоративно-соціальної відповідальності;

- збільшувати ринкову частку іноземних банків задля забезпечення здорової конкуренції;

- уникати появи інформаційних «фейків», які створюються через «війни» боржників та кредиторів;

- імплементувати законодавчі удосконалення, що сприятимуть поліпшенню бізнес-клімату в Україні;

- підтримувати незалежність НБУ від політичних рішень та шахрайських дій учасників ринку.

Допоки ж банки будуть якісно кредитувати не бізнес проекти, а державні цінні папери, перестаючи бути «кровоносною» системою реального сектору економіки, допоки банки будуть використовуватися для відмивання та виведення коштів, підриваючи довіру до себе, населенню не залишатиметься нічого іншого як свої кошти зберігати у скляній банці, тим самим поглиблюючи «фінансовий голод» банківської системи та тягар «непрацюючих» кредитів, і, як результат, сповільнюючи економічний розвиток України.

І єдиним виходом, за умов відсутності якісного українського менеджменту, буде продавати банки з портфелем проблемних кредитів, з однієї сторони залучаючи інвестиції, а з іншої – втрачаючи останні власні засоби хоч якось позитивно впливати на банківський ринок та його стратегію розвитку у перспективі.

 
Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Макроекономічний аналіз МЦПД: показники попередніх періодів та прогноз економічної ситуації на кінець 2018 року

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за листопад 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, на кінець осені 2018 року важливими є такі факти: · У третьому кварталі 2018 року ВВП збільшився на 2,8% р/р, що є уповільненням порівняно з другим кварталом (3,8% р/р). · Погіршення показників відбулися в переробній промисловості, енергетичному секторі та сільському господарстві (у порівнянні з попереднім кварталом). · У жовтні (після двох місяців скорочення) промислове виробництво зросло на 1,4% р/р. · Зростання споживчих цін перевищило зростання цін у жовтні 2017 року майже за всіма основними групами товарів та послуг. · Річне зростання споживчих цін прискорилося до 9,5% р/р. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: · За результатами четвертого кварталу темпи зростання будуть найвищими в сільському господарстві завдяки великому врожаю пізніх культур. · Значне зростання відбудеться у будівництві. · Темпи зростання будуть помірними в оптовій та роздрібній торгівлі, транспортному секторі й добувній промисловості. · У четвертому кварталі інфляція прискориться через зростання цін на газ для домогосподарств та підвищення комунальних тарифів на опалення й гарячу воду. · Девальвація наприкінці року буде відносно невеликою і буде зумовлена насамперед зростанням ліквідності в банківській системі у зв’язку з великими обсягами бюджетних виплат. · Воєнний стан не вплине суттєво на стан економіки 2018 року. Проте він призвів до тимчасового здешевлення державних облігацій та акцій приватних компаній. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Макроекономічні показники осені 2018 - прогноз МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за вересень 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, початок осені 2018 року характеризувався такими фактами: · Урожай ранніх зернових значно зменшився порівняно з попереднім роком через падіння врожайності. · Врожайність пізніх культур суттєво зросла, завдяки чому врожай кукурудзи та соняшнику має бути набагато більшим, ніж попереднього року. · На початок осені промислове виробництво скоротилося на 0,5% р/р. · Оцінку зростання ВВП в другому кварталі 2018 року підвищено до 3,8% р/р. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: · Прогноз економічного зростання 2018 року залишається на рівні 3%. · У разі неотримання фінансування МВФ темпи зростання можуть бути нижчими. · За базовим сценарієм, ВВП збільшиться на 2,5% у 2019 році. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку.   Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Старт проекту "Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні"

Міжнародний центр перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) розпочинають проект "Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні", ініціатива підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади. Варто зазначити, що наразі у світі свою дієвість та ефективність доводить E-governance, що стало наслідком об’єктивних процесів диджиталізації. Такий спосіб державного управління дозволяє оптимізувати роботу уряду, мінімізувати затрати часу та підвищити прозорість, що підтверджується досвідом зокрема і європейських країн. Зокрема, проект торкається вищезазначених процесів і імплементується для підвищення прозорості муніципалітетів, покращення фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів, покращення рівня інформованості громадськості шляхом розробки порталів з даними, відповідних рекомендацій та моніторингу їх імплементації. Впродовж минулого етапу впровадження проекту, був відчутний зворотній зв'язок -звернення обласних та міських рад з проханням надати відповідні рекомендації як покращити своє положення відносно інших міст або областей. Загалом, наші портали відвідало понад 20 000 унікальних відвідувачів, ми зареєстрували близько 100 000 переглядів сторінок, 400 згадувань прозвучало у різних новинних ресурсах. Також, проект мав наслідком проведення 40 антикорупційних розслідувань і більшу відкритість даних, підтримуючи при цьому кроки до впровадження E-governance. У свою чергу, цього разу ресурси проекту також стануть важливим та зручним інструментом для громадських активістів, місцевого самоврядування та керівників, інвесторів та бізнесу щодо визначення ситуації на місцях, адаптації своїх стратегій щодо певних міст та регіонів України: Прозорість областей та міст України http://transparency.icps.com.ua/ В рамках підготовки рейтингу розроблено 67 показників у 9 основних сферах, які відображають ситуацію щодо транспарентності обласних рад. Фінансове здоров’я областей та міст України http://budgets.icps.com.ua/ В рамках підготовки рейтингу проаналізується понад 100 показників бюджету по кожному із 73 муніципалітетів. Інформаційна відкритість державних підприємств - планується Міститиме дані по 50-ти державних підприємствах, не менше 30-ти параметрів по кожному. Фінансова стабільність державних підприємств - планується

Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД: позитивні та негативні тенденції розвитку української економіки у другому півріччі 2018 року

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за серпень 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, другий квартал 2018 року характеризувався такими тенденціями: · Зростання ВВП прискорилося до 3,6% р/р. · Спостерігалися вищі темпи зростання у сільському господарстві (внаслідок раннього початку жнив), в енергетичному секторі та на пасажирському транспорті. · У липні після двох місяців нульової інфляції відбулася дефляція. Річна інфляція надалі уповільнилася до 8,9%. · У липні відновилося швидке зростання залишків за гривневими кредитами населення. Залишки за гривневими депозитами домогосподарств скоротилися. У прогнозній частині зазначається, що друге півріччя 2018 року характеризуватиметься такими тенденціями: Негативні · Уповільниться зростання приватного споживання. · Відбуватиметься помірна девальвація гривні. · Суттєво підвищиться ціна на газ для населення. · Темпи зростання в галузях, зокрема в роздрібній торгівлі та пасажирських перевезеннях, будуть нижчими. · Національний банк посилюватиме жорсткість монетарної політики, щоб уповільнити зростання цін. Позитивні · Має відбутись прискорення в сільському господарстві завдяки великому очікуваному врожаю пізніх культур. · Поліпшиться динаміка в харчовій промисловості. · Рівень інфляції буде не набагато вищим від верхньої межі цільового коридору (8%) попри девальвацію та очікуване зростання цін на газ для населення. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Українська міграція: чого очікувати сусідам?

Еміграція стала однією з основних тенденцій та проблем України останнього часу. Таке явище стало наслідком внутрішніх труднощів у країні та браку віри у покращення економічних перспектив. До того ж, українські мігранти впливають й на сусідні країни, через що можуть виникнути асиметрії на їх ринках праці та мати місце інші негативні наслідки. Тому виникає необхідність оцінити масштаби міграції української робочої сили та перспективи такого процесу як для України, так і для «приймаючих» країн. Аналіз ситуації Згідно з останньою інформацією від Держстату за 2015-2017 роки, кількість трудових мігрантів досягла кількості 1,303 млн. чоловік. Частка трудових мігрантів в загальній чисельності населення - 4,5%. У порівнянні з 2010-2012 роками цей показник збільшився на майже на 10%. Основні країни по «імпорту» нашої робочої сили є Польща (38,9%), Російська Федерація (26,3%), Італія (11,3%), Чеська Республіка (9,4%). В основному, виїжджають кадри з професійно-технічною освітою (33,9%), повною загальною середньою (30,1%) освітою. Повну вищу ж освіту мають 16,4%. З них, працювали згідно з отриманої кваліфікації - 26,8%; в іншій сфері, ніж отримана кваліфікація - 29,5%; на роботі, що не потребувала кваліфікації - 36,1%. Видно, що відсоток низькокваліфікованої праці досить високий - країни «заповнювали» ніші низькокваліфікованої праці українськими кадрами: 41,6% працевлаштовані у найпростішіх професіях. У інших професіях відсоток працевлаштування досить низький (виняток: кваліфіковані робітники з інструментом - 25,9%).  Слід зазначити, що дані Держстат призводить на основі вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань трудової міграції, тому вони можуть відрізнятися від реального стану справ. Що нам загрожує? Наростання масштабів трудової міграції матиме наступні наслідки: Для України Для приймаючих країн Негативні наслідки: Негативні наслідки: · галузеві асиметрії ринку праці, зміна балансу висококваліфікованих і низькокваліфікованих кадрів · «подорожчання» внутрішнього ринку праці · імпорт трудових ресурсів з-за кордону · додаткові витрати держави на підготовку нових фахівців · відбувається «старіння» нації · зниження темпів виробництва в країні · посилюється конкуренція з місцевим населенням · збільшується вірогідність зростання безробіття · можуть виникати конфлікти, крос-культурні непорозуміння · наростає ризик нелегальної міграції · місцева робоча сила починає шукати роботу в іншій країні, виникають асиметрії ринку Позитивні наслідки: Позитивні наслідки: · збільшення грошових переказів від трудових мігрантів · скорочення безробіття на внутрішньому ринку · частина робочої сили повертається з новими знаннями та досвідом · притік мігрантів заповнює незатребувані робочі місця · мігранти не потребують навчання · «імпортована» робоча сила пришвидшує розвиток економіки · іноземні працівники знижують середньоринкову вартість оплати праці · мігранти стимулюють споживчий попит   В умовах недостатнього зростання виробництва та існування безробіття, еміграція не створює значних загроз. Відповідно, нинішній дефіцит кадрів в Україні через еміграцію поки-що має докритичний характер: • зараз спостерігається перенасичення ринку праці через недостатнє зростання української економіки (відповідно, невеликої пропозиції робочих місць). • значна кількість мігрантів - це жителі східних областей, зокрема з територій АТО, яким український ринок і держава не можуть забезпечити необхідну зайнятість. • частка емігрантів, які на постійній основі виїхали з України, покривається іммігрантами. Зокрема, згідно Державної міграційної служби України, станом на кінець 2017 року на обліку перебуває 264 732 іммігрантів. • незважаючи на те, що масштаби міграції досить великі (навіть за офіційними даними), необхідно зауважити, що вона має сезонний характер. Частка трудових емігрантів в загальній чисельності населення - менше 5%. Згідно Держстату, частка трудових мігрантів, які повернулися в Україну складає 43,2%, частка короткострокових трудових мігрантів - 48,5%, працівників-емігрантів - 8,3%. При цьому, хоча грошові надходження від мігрантів тільки частково покривають втрати нашої економіки через відтік працездатних громадян, але за ситуації, що склалася, нинішні перекази мігрантів навіть перевищують прямі іноземні інвестиції в доларовому еквіваленті. Згідно НБУ, обсяг грошових переказів в Україну в 2017 році скоротився на 4,4%, але при цьому склав майже 2,378 млрд доларів.   З іншого боку, в основному хоч сезонно і виїжджає низькокваліфікована робоча сила, але і присутній достатній відсоток висококваліфікованих емігрантів. Така ситуація погіршує асиметрії українського ринку праці і є дійсно критичною. Відповідно на даний момент загрозою для української економіки є відтік висококваліфікованих співробітників. Продовження виїзду кадрів іншої кваліфікації у довгостроковій перспективі також вдарить по економічній безпеці країни. Навіть сьогодні у галузях України, які найбільш динамічно розвиваються (де відкрито найбільшу кількість вакансій і де довго їх не можуть закрити відповідними кадрами), відчувається дефіцит співробітників. Зараз активно Україні потрібні технічні службовці, керівники, менеджери (управителі), кваліфіковані робітники з інструментом, робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин. Найбільша кількість відкритих вакансій у продажах і закупівлях, сфері обслуговування, робітничих спеціальностях і виробництві.        У свою чергу, відтік молодого покоління, старіння нації і зменшення кількості економічно активного населення (майже на 6%) - це у послаблення передумов (ресурсів) для майбутнього швидкого економічного зростання. При цьому, зростати українській економіці необхідно динамічніше, зважаючи на обраний курс на зближення з країнами ЄС. Але економічний розрив з ними щорічно лише збільшується. Таким чином, розірвати замкнуте коло «браку економічних перспектив та міграції» важко і буде ще складніше. Чи є вихід? Відповідно до Держстату, мінімальну заробітну плату та близьку до неї отримує зараз близько 40% співробітників (мінімальну зарплату формально отримують до 10% штатних співробітників). У підтвердження, близько 46,2% від загального числа домогосподарств країни в 2017 році отримували субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг - це на 10,3% більше, ніж у 2016 році. Відповідно, це є деякою характеристикою ситуації із заробітками в Україні. Цьому сприяють як особисті якості людини, які впливають на її професійні досягнення, так і встановлені "традиції" з боку роботодавця: невиконання / відсутність норм соціальної корпоративної відповідальності, бажання заощадити, недоплатити, швидко заробити і невелика частина на оплату праці саме співробітника в ціні товару/послуги. Таким чином, крім базових, задовольнити інші потреби стає неможливо.     Зважаючи на це, більші зарплати, зокрема в сусідніх країнах, стимулюють виїзд українського трудового ресурсу. До того ж, зарубіжні компанії та країни зацікавлені в залученні іноземних, особливо висококваліфікованих кадрів, - адже на їх підготовку вони не витрачають грошей. При цьому, великих змін на ринку праці та процесах міграції не передбачається: збережуться всі ті ж тенденції. Темпи відтоку кадрів з України будуть залежати від економічних (в основному від заробітної плати та купівельної спроможності гривні) та неекономічних факторів (соціальні, культурні, безпекові фактори тощо). Визначальними будуть фінансовий стан громадян, їхні потреби, політика сусідніх країн щодо працевлаштування тощо. Іншими словами, в реаліях України, лише економічні стимули здатні затримувати кадри на її території. Відповідно до коментаря НБУ, трудова міграція буде рости кілька років до того, як зарплати підвищаться до необхідного рівня. При цьому, необхідно відзначити, що зростання номінальної заробітної в Україні платні значно обганяє реальну: її необхідний рівень буде складно досягти у найближчому майбутньому.  Зважаючи на зростаючу кількість українських мігрантів та на можливість посилення негативних наслідків не тільки для України, але й для приймаючих країн, слід звернути увагу на наступне: • Ідея підписання двосторонніх угод про працю та мігрантів має великий потенціал, беручи до уваги диверсифікацію можливостей та досвід. Крім того, це, ймовірно, зменшить кількість "неконтрольованої" міграції і таким чином, країни будуть "готові" до змін на ринку праці та потоків робочої сили. • В сучасних умовах, враховуючи основні статті витрат бюджету України, ринок праці та його підтримка залишаються без уваги. Тому необхідна чітка стратегія держави, в т.ч. і щодо стимулювання та підтримки економічно активного населення, створення цільових програм розвитку країни, бізнесу, забезпечення спеціалістів та підготовки необхідних кадрів. • Орієнтація на продукцію з більшою доданою вартістю, подальше забезпечення економічного зростання та стимулювання підвищення заробітної плати згідно темпів економічного зростання, збільшенням частки праці у вартості продукції, подальше впровадження практик корпоративної соціальної відповідальності, забезпечення «білих» заробітних плат, соціальних пакетів, перекваліфікації тощо. У довгостроковій перспективі, стабілізація ситуації та безкризовий розвиток дозволять молодим фахівцям і трудовим ресурсам відчувати впевненість у своїй країні та її підтримку, що призведе до уповільнення відтоку кадрів і до уникнення прояву негативних наслідків для країн-сусідів України. Але на жаль, на даний момент дієвої стратегії і співпраці з трудової міграції немає. Замість цього з української сторони поки лунають тільки розмови і відбувається активна підготовка до виборів.  

Єгор Киян
17.09.2018
Економіка

Місія МВФ в Україні: чи вдасться досягти компромісу?

 У кінці серпня на сайті Міністерства фінансів з'явилося два повідомлення. В одному із них зазначалося, що в період з 6 по 19 вересня в Україну прибуде місія МВФ "для обговорення останніх економічних подій, економічної політики та подальших кроків". Інше - що відомство провело приватне розміщення короткострокових облігацій зовнішньої державної позики з терміном погашення у 2019 році на $ 725 млн.  "Найчастіше приватні розміщення здійснюють при проблемах з державними фінансами: назріваючих дефіцити бюджетів, асиметрій і т. д.", - пояснює Єгор Киян, експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень. Він зазначає, що влада може вдаватися до подібних розміщень і в разі бурхливого розвитку економіки, коли одночасно запускається велика кількість проектів і під них не вистачає коштів. Однак це не про Україну. Економіка нашої країни відповідно до прогнозів за підсумками 2018 року зросте на 3-3,5%. Сам по собі цей показник виглядає не так вже й погано. Але з огляду на глибину кризи, проривом цей темп зростання не назвеш. Деталі у статті видання Фокус: https://focus.ua/economics/406141/