Економіка

Нові правила безмитного ввезення товарів на територію України

01.03.2018
img1
Прес-служба МЦПД

З початку 2018 року в Україні запрацювали нові обмеження безмитного ввезення товарів через кордон. Ввезти на територію України без сплати мита і ПДВ можна товари загальною вартістю до € 500 і вагою до 50 кг. Але тільки в тому випадку, якщо особа перебувала за межами України більше 24 годин і в'їжджає в країну один раз за 72 години.

Експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян зазначає, що зміни спрямовані на виведення бізнесу з «тіні» для наповнення бюджету через встановлені мита та податки на збільшення контролю і налагодження ділового клімату. Вони повинні позитивно вплинути і на торгове сальдо, каже експерт. «Але, крім мети детінізації, під цими обмеженнями може ховатися лобіювання інтересів представників певного бізнесу. Тому потрібно враховувати, хто виграє, а хто програє від нових правил », - зазначає Киян.

На думку експерта, у виграші в ситуації, що склалася виявляться українські виробники товарів-аналогів через цінові переваги, оскільки імпортований товар подорожчає на суму мита і ПДВ. Також від нових митних правил виграє великий бізнес і пов'язані з ним посередники, у яких є потужності покрити додаткові витрати. Частково виграє і той бізнес, який не користується човниковою схемою, вважає Киян. Програє, в свою чергу, малий і середній бізнес, який знаходиться на межі рентабельності. Також дані зміни негативно позначаться і на населенні - це призведе до підвищення цін на товари, у яких немає замінників з боку українського виробника. Особливо це стосуватиметься побутової хімії, техніки, запчастин і т. д.

«Тобто в цілому така ситуація призведе до зменшення конкуренції на ринку і до виграшу великих дистриб'юторів», - говорить він. «Необхідно враховувати, що в човниковій діяльності більше зацікавлений малий і середній бізнес, а не великий бізнес. При цьому, малий і середній бізнес повинен бути платформою зростання економіки - про його інтереси необхідно піклуватися і пропонувати альтернативи. Тому наскільки б ефективним цей спосіб не був, сама непослідовність збільшення обмежень може призвести до того, що країна в цілому програє », - наголошує Єгор Киян.
 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД : чи будуть досягнуті заплановані темпи економічного зростання?

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за квітень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз ключових трендів на кінець 1 кварталу 2018 року показав наступне: · річне зростання споживчих цін уповільнилося до 13,2%, що зумовлено насамперед загальною стабільністю цін на комунальні послуги, на відміну від аналогічного періоду попереднього року; · промислове виробництво загалом збільшилося завдяки зростанню виробництва в добувній промисловості та енергетичному секторі; · суттєво знизилися світові ціни на залізну руду, проте ціни на нафту зросли; · індекс цін на продовольчі товари ФАО збільшився через подорожчання молочних продуктів та зернових. У прогнозі на 2018 рік збережено зростання ВВП на рівні 3% та інфляції – на рівні 9,5%. При цьому, відмічається ризик менших темпів економічного зростання та більшої інфляції через: · повільніше від запланованого зростання доходів Зведеного бюджету в першому кварталі 2018 року, що може призвести до урізання видатків упродовж року; · відсутність суттєвого прогресу у виконанні домовленостей з МВФ, що збільшує ризик неотримання фінансування від Фонду; · запровадження США мит на імпорт сталі може призвести до нижчих темпів світового економічного зростання, що негативно позначиться на обсягах українського експорту. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Енергетичні інтереси та економічна безпека України

Рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону “Північний потік – 2” знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Попри певні тактичні досягнення (зменшення обсягу споживання російського газу, прийнятне для НАК Нафтогаз рішення Стокгольмського арбітражу тощо), питання стратегії досягнення енергетичної безпеки у цілому залишається одним з найважливіших викликів для національних інтересів України. При цьому, уряд оголосив плани щодо досягнення Україною енергетичної незалежності у 2020 році та щодо стійкого розвитку у 2035 році, але шлях до них залишається розмитим. До того ж реалізація російських проектів альтернативних газогонів може залишити Україну на узбіччі такого важливого елементу економічної діяльності як транзит газу, призвести до значних фінансових та політичних втрат. Головні цифри та тренди У 2017 році Газпром на 8,1% наростив експорт газу до Європи, який сягнув 193,6 млрд кубометрів. Всього ж споживання ЄС у 2017 році оцінюється на рівні 560,5 млрд кубометрів газу. Таким чином, ринкова частка «Газпрому» в Європі досягла 34,7%. При цьому, найбільшим ринком залишилася Німеччина, яка імпортувала 53,4 млрд куб. м гасу. ГТС України у 2017 році забезпечила 44% поставок російського газу в ЄС. Транзит газу через Україну в минулому році склав 93 млрд кубометрів. У порівнянні з обсягами 2016 року, транзит зріс на 13,7%. Це дозволило Україні заробити близько $3 млрд на транзиті російського газу. При умові, що ВВП країни у 2017 році дорівнював $ 110 млрд, то дана сума склала 2,7% від його обсягів. Разом з тим, у середині січня 2018 року «Газпром» отримав дозвіл від Туреччини на будівництво другої лінії газопроводу «Турецький потік». Трохи пізніше, 26 березня Німеччина дала згоду на будівництво «Північного потоку-2» у Балтійському морі. Російський газовий монополіст також пішов на поступки щодо зміни ціни на газ для ринків Центральної та Східної Європи. Такі дії можуть позитивно вплинути на рішення Європейської комісії щодо врегулювання питання порушення «Газпромом» антимонопольного законодавства на європейських ринках, яке очікується у кінці квітня. Ці факти свідчать, що, попри складні політичні відносини, у сфері економічного співробітництва і, особливо, енергетики, визначальними залишаються власні інтереси країн-членів ЄС. Побудова нових газогонів, альтернативних українській ГТС, може маргіналізувати роль України у питанні транзиту газу, перетворити у перспективі такий стратегічний національний ресурс як газотранспортна система на груду металу. Для уникнення реалізації такого сценарію потрібні швидкі та ефективні дії, які дозволять зберегти роль і місце вітчизняного газогону у транзиті газу з РФ у країни Європи. Наслідки російських газових потоків Проекти «Північний потік-2» і «Турецький потік» передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік . Приблизно такі ж цифри озвучені «Нафтогазом», який оцінює фінансові втрати від запуску РФ альтернативних потоків та повної зупинки української ГТС у $3-3,5 млрд доларів. До того ж, у 2019 році спливає термін діючого контракту з «Газпромом» щодо транзиту газу. Згідно заяви голови російської компанії Олексія Міллера, «Газпром» може зберегти транзит через Україну у обсязі 10-15 млрд куб. м на рік, що складає до 10% її пропускної спроможності і менше 20% нинішнього обсягу транзиту. Для цього, за словами керівника російського монополіста, Україна повинна обґрунтувати «економічну доцільність» нового контракту на транзит. У свою чергу, українська сторона оголосила, що її основною метою буде збереження транзиту російського газу через територію України після закінчення терміну контракту з «Газпромом». Правда, за яких обсягів і яким чином це планується зробити до цього часу так і не оголошено, хоча Кабінет Міністрів України вже повідомив, що шукає компанію з управління українською газотранспортною системою. Також звучали ідеї, що Україна зможе може додатково завантажити газотранспортну систему за рахунок імпорту або транзиту газу з Румунії, але навряд чи румунський транзит зможе замінити вакуум, створений з огляду на переспрямування нинішніх транзитних потоків. Додаткові аспекти енергетичних відносин Окрім достатньо пахмурних перспектив у відносинах з РФ щодо транзиту газу та з огляду на блокаду Донбасу, Україна має вирішити питання й власного забезпечення енергоресурсами та зменшення імпортної залежності від них. Це підтверджується тим, що у 2017 році Україна значно наростила обсяг імпорту природного газу, вугілля та нафтопродуктів. При чому основними країнами з постачання енергоресурсів у 2016-2017 роках була Словаччина, Білорусь і Росія. Основні енергетичні ресурси: імпорт, експорт, транзит   Імпорт, 2017 рік Зміна імпорту до попереднього року Експорт, 2017 рік Зміна експорту до попереднього року Транзит, 2017 рік Зміна транзиту до попереднього року Природний газ 14,6 млрд куб. м +49% - - 93 млрд куб. м +13,7% Вугілля 19,777 млн т + 26,4% $105,5 млн +200% - - Нафтопродукти 9,7 млн т +11% 0,8 млн т +100% 16,4 млн т +1% Ядерне паливо $533,4 млн -2,9% - - - - Електроенергія 0,05 млрд кВт на год -38% 5,2 млрд кВт на год +37% 1,4 млрд кВт на год +218% Джерело: згідно даних Енергетичної митниці та ДФС З іншої сторони, позитивним для України є розвиток сектору відновлюваної електроенергетики. Зокрема, згідно даних Держенергоефективності, весь обсяг встановлених потужностей у 2016 році досяг 121 МВт, а у 2017 році - 257 МВт. При цьому, тільки у I кварталі 2018 року в Україні було введено в експлуатацію 159,4 МВт потужностей. Загалом, починаючи з 2015 року було інвестовано понад 550 млн євро в «зелену енергетику» і загальна потужність об'єктів відновлюваної електроенергетики нині становить 1,5 ГВт. Разом з тим, у осяжному майбутньому відновлювальна енергетика не замінить традиційних енергоносіїв і лише запровадження справді ринкових умов у галузі енергетики, які сприятимуть інвестиціям, зростання власного видобутку газу та посилення енергозберігаючих технологій дозволить країні наблизитись до мінімально прийнятних стандартів енергетичної безпеки. Шляхи балансування енергетичних інтересів Найближчі завдання перед українським урядом у енергетичній сфері включають: лібералізацію та відкриття енергетичних ринків; збереження транзитної інфраструктури держави, відновлення впевненості зовнішніх партнерів і фінансових організацій у надійності України як транзитної країни; зважену тарифну політику щодо транзиту енергоресурсів і внутрішнього енергоспоживання; виконання умов «Третього енергетичного пакету», а саме щодо відокремлення діяльності НАК «Нафтогаз» з транспортування і розподілу природного газу; «енергетичну євроінтеграцію», синхронізацію енергетичних систем з європейськими ринком (ENTSO-E, ENTSOG); диверсифікацію джерел отримання енергоресурсів; зниження енерговитрат на власне виробництво, підвищення енергоефективності країни; нарощування українського видобутку енергоресурсів; стимулювання альтернативної відновлюваної енергетики. У найближчій перспективі, Україна має врегулювати питання щодо постачання «Газпромом» 2 млрд 427 млн ​​кубометрів газу на окуповані території Донбасу і виставленого ним рахунку на $1,3 млрд. Також, очікується рішення апеляційного суду округу Свеа (Швеція) щодо спору між «Нафтогазом» та «Газпромом» з приводу $ 2,5 млрд штрафів, нарахованих Стокгольмским арбітражем. Вирішення вищезазначених питань зможе знівелювати можливі ризики енергетичної та економічної безпеки України. У іншому випадку, Україна ризикує втратити значну частку транзиту, що матиме наслідком чергове підвищення тарифів для населення та перебої у функціонуванні її ГТС. Але навіть і за таких обставин, є надія, що зростаючий попит ринку Європи і бажання Газпрому постійної збільшувати свою ринкову присутність (про що свідчать дані - у 2012 році його частка сягала лише 26%) можуть частково врятувати Україну від повної втрати ГТС. Отже, гра у шахи з приводу енергетичних інтересів усіх зацікавлених сторін ще остаточно не завершилась. На користь Україні грає те, що «Газпром» не зможе повністю зупинити транзит газу через її територію. Цьому сприяє зростаючий попит на газ у Європі, завантаженість гілок газопроводів, відносна лояльність сусідів, вигідна інфраструктура української ГТС. Але завдяки тільки цим факторам виграти не можливо. Тому, для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння та кормити ілюзію незалежності, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди. Інакше важелі впливу можуть остаточно зникнути, а економічна безпека та енергетичні інтереси будуть у черговий раз вирішуватись за рахунок українського населення.  

Економіка

Який рівень інфляції очікувати у 2018 році?

Минулий рік неприємно здивував рівнем інфляції. Вона перевершила цільові показники в 8% ± 2 процентних пункту і досягла 13,7%. Перший місяць 2018 го теж не порадував - в січні порівняно з груднем минулого року інфляція склала 1,5% (у річному вимірі - 14,1%).  За даними Держстату, в січні на 2% зросли ціни на продукти харчування та безалкогольні напої. Особливо подорожчали овочі і фрукти - 10,8% і 7,6% відповідно. На яйця, молоко, сметану, хліб, рибу, масло, м'ясо ціни підвищилися на 3-4,1%. Тобто, як і в минулому році, лідерами в перегонах подорожчання виявилися соціально значущі продовольчі товари. "Інфляція стала наслідком збільшення доходів населення, не підкріплених зростанням виробництва товарів, а також підвищенням витрат виробників, що тягне випереджувальне зростання цін на деякі товари або послуги", - говорить експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. Також експерт звертає увагу на те, що близько 40% ринків в нашій країні монополізовані, тому об'єктивність підвищення цін на деякі товари та послуги визначити досить складно. Тобто правила ринкового ціноутворення в Україні діють далеко не завжди. Перше, що необхідно зробити для приборкання інфляції, - скоординувати дії уряду, НБУ і Мінфіну. Серед інших заходів, які дозволять тримати ціни під контролем, Єгор Киян називає забезпечення достатніх темпів економічного зростання разом з випуском меншої кількості гривні на ринок, врегулювання ціноутворення в умовах частково монополізованого ринку і обмеження апетитів чиновників щодо надходжень до бюджету податків для виконання плану доходів. Джерело: https://focus.ua/money/392053/

Економіка

Макроекономічний прогноз «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за січень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз даних по ключових сферах за 2017 рік свідчить, що: Зменшилися наступні показники: - випуск у промисловості на 0,1% р/р, зокрема через торговельну блокаду. - випуск у сільському господарстві на 2,7% р/р через менший врожай основних культур. - купівельна спроможність населення через високий рівень споживчої інфляції, що становив 13,7%, та рівень інфляції промислових виробників, що становив 16,5%. - відсоткові ставки за кредитами та депозитами, зокрема унаслідок великої пропозиції таких депозитів і водночас обмеженого кредитування бізнесу та населення. Збільшилися наступні показники: - обіг оптової й роздрібної торгівлі на 2,8% та 8,8% відповідно. - вантажообіг і пасажирообіг на 5,8% та 7,4%. - обсяг будівельної продукції на 20,9%. - осяг залишків за депозитами на 13%, - обсяг залишків за кредитами на 1,9%. За прогнозом, 2018 року відбудеться зростання внутрішнього споживання та інвестицій, і експорту товарів та послуг. Підвищення мінімальної заробітної плати та зростання пенсій сприятимуть збільшенню споживання, хоча й зроблять внесок у інфляцію 2018 року. Також відмічається, що 2018 року існують два основні ризики, які в разі реалізації суттєво змінять економічну ситуацію: - по-перше, є ймовірність невиконання вимог МВФ, унаслідок чого не надійдуть кошти МВФ та інших міжнародних організацій і великі виплати за зовнішнім боргом призведуть до суттєвого зменшення валютних резервів та різкої девальвації гривні. - по-друге, 2018 року можуть відчутно знизитися світові ціни на ресурси після їх стрімкого зростання 2017 року, що спричинить менші надходження від експорту товарів і збільшення дефіциту поточного рахунку, внаслідок якого зросте тиск на резерви та гривню. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Випуск економічного прогнозу МЦПД - «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний Центр Перспективних Досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2017 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2017-2019 роки. Згідно представлених матеріалів, відмічаються наступні тренди останніх місяців 2017 року: суттєве збільшення внеску державного споживання у зростання ВВП; зростання промислового виробництва (на 0,3% р/р); уповільнення споживчої інфляції (до 0,9% м/м) та цін виробників (1,8% м/м); падіння світових цін на молочну продукцію (–4,9%) та подорожчання продуктів рослинного походження. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: 2018 року економічне зростання прискориться; у промисловості та сільському господарстві обсяг виробництва має помірно зрости;  у секторах, орієнтованих на внутрішній інвестиційний та споживчий попит, також відбудеться зростання, але його темпи, найімовірніше, будуть меншими, ніж 2017 року; за прогнозом, 2018 року інфляція буде набагато меншою, ніж 2017 року. Утім, існує значний ризик суттєвого перевищення інфляцією верхньої межі цільового проміжку, яка становить 8%. Відповідно, можна очікувати жорсткої монетарної політики Національного банку, який матиме за мету різко знизити рівень інфляції упродовж 2018 року. Основні показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Економічний розвиток України 2017: досягнення, невдачі, перспективи

2017 рік характеризувався як досягненнями так і провалами українського уряду в економічній політиці. Головним же наслідком його діяльності стало перебалансування економічних, соціальних та ресурсно-екологічних складових розвитку. При цьому, економіка України у 2017 році продовжувала повільно зростати і цих темпів росту без майбутніх дієвих кроків уряду буде недостатньо для економічного прориву у 2018 році, який виявиться не простішим за нинішній рік. Досягнення економіки України у 2017 році  Найбільш значущими були наступні досягнення: 1) Отримання четвертого траншу МВФ у обсязі $1 млрд на початку квітня 2017 року. Україна провела необхідні реформи і змогла поповнити золотовалютні резерви, що дало змогу відстрочити дефолт, стабілізувати макроекономічну ситуацію та підвищивши довіру партнерів, інвесторів та донорів до країни. 2) Розміщення єврооблігацій. Завдяки виходу у вересні на ринок зовнішніх запозичень Україна уперше з 2015 року залучила $3 млрд. Дана операція зменшить навантаження на державний бюджет із погашення державного боргу у наступних роках. Також цей факт свідчить про часткове відновлення довіри іноземних інвесторів до України. 3) Кроки уряду по диверсифікації експорту з метою зменшення залежності експортерів від волатильності традиційних ринків та забезпечення стабільного надходження валюти до країни. Цьому сприяло прийняття експортної стратегії «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021» у кінці березня 2017 року, набуття чинності у повному обсязі Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною з початку вересня 2017 року, регіональна конвенція про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, розвиток торгівельних відносин з Канадою. Нині ведуться переговори про укладення угод про вільну торгівлю з Ізраїлем і Туреччиною. 4) Відносна дерегуляція бізнесу у 2017 році, особливо у будівельній галузі, і оптимізація фіскальної політики разом з поліпшенням сервісного обслуговування платників податків, зокрема через впровадженням електронної системи повернення ПДВ, значно збільшила податкову базу, забезпечивши профіцит державного та місцевих бюджетів, та сприяла зменшенню частки тіньової економіки. У результаті дані поліпшення позитивно відобразилися на покращенні інвестиційного клімату і підняли Україну на 76 сходинку у рейтингу Doing Business-2018. Провали економіки України у 2017 році  Перед Україною у 2017 році постали наступні фактори: 1) Економічна блокада ОРДЛО. Результатом стало збільшення залежності України від імпорту енергоресурсів, у першу чергу вугілля, зміна співвідношення потужностей різних типів електростанцій, яке надмірно перевищило допустимі навантаження на деякі з них. Також, дана подія значно вплинула на економічну ситуацію підприємств, які мали усталені виробничі зв’язки з регіоном. За різними підрахунками, Україна втрачає близько 1% ВВП через економічну блокаду ОРДЛО. 2) Негативний торгівельний баланс. Асиметрії у зовнішній торгівлі, недостатнє лобіювання національних інтересів, труднощі сертифікації продукції вимагають подальшого проведення реформ і посилення потенціалу для забезпечення стійкого зростання України. 3) Нерозвиненість банківського сектору. У 2017 році тривали тенденції щодо скорочення кількості банків, що призвело до додаткового навантаження на Фонд гарантування вкладів, відбувалось збільшення кількості проблемних кредитів. Також, доступ до фінансових ресурсів все ще залишався обмеженим. 4) Посилення інфляційних процесів. На кінець 2017 року інфляція згідно прогнозу уряду складе 11,2%. Цьому сприяло скасування державного регулювання цін на продукти харчування, підвищення мінімальних заробітних плат та пенсій без забезпечення відповідного економічного росту економіки, продовження тенденцій до підвищення тарифів для домогосподарств, що призвело до збільшення користувачів субсидій до 60%, запізніле рішення НБУ щодо підвищення облікової ставки з 12,5% до 13,5%. Питання майбутнього Наступного року Україні необхідно буде вирішити такі питання: 1) Питання, пов’язані з економічним розвитком: - Бюджет 2018 може мати незбалансований характер, зокрема через надмірний тиск витрат на силові структури. Також, подальші процеси децентралізації і перехід до трирічного середньострокового бюджетного планування з 2018 року вимагатимуть від уряду більш чіткої стратегії розвитку. - Загрозами 2018 року також є недостатні темпи росту ВВП та висока інфляція через відсутність комплексних заходів уряду по вирішенню цих аспектів розвитку. - Несприятливою для України може виявитися цінова кон’юнктура світового ринку сировинних та високотехнологічних товарів, енергоресурсів. Додатково, до сих пір залишаються невирішеними питання щодо стабільних поставок скрапленого газу та мінеральних добрив. 2) Питання, пов’язані з поверненням боргів: - У 2018 році передбачаються перші виплати зовнішнього боргу у обсязі 7 млрд доларів. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни. - Російська Федерація заявила про можливість переуступити борг Януковича в розмірі $3 млрд іншій країні. Дана подія може лягти додатковим борговим тягарем на економіку України. - Стокгольмський арбітраж відстрочив своє рішення щодо спору між «Газпромом» і «Нафтогазом». Наступного року очікуються результати по ключових питаннях цієї справи. 3) Питання, пов’язані з енергетичною галуззю: - Будівництво та розвиток Північного та Південного потоку, зменшення тиску у системі українського газопроводу збільшує ризик втрати Україною статусу транзитної держави  і зменшення надходжень до бюджету. - Проблема стабільності енергозабезпечення України, особливо в умовах блокади ОРДЛО, гостро стоїть перед українським урядом. Також розвитку потребують питання енергоефективності та зеленої енергетики, залучення інвестицій у альтернативну енергетику та контролю за енергоспоживанням, подальшої синхронізації українських і іноземних енергомереж. 4) Питання, пов’язані з реформами: - Важливим є правильна імплементація пенсійної та медичної реформи в Україні. Проблемою у даному питанні постає баланс між потребами суспільства та необхідністю економити зі сторони держави. - Правильна імплементація інших реформ, зокрема щодо боротьби з корупцією і виведення економіки з тіні, дотримання ключових показників розвиту, земельна реформа є ключовими для отримання чергового траншу МВФ у 2018 році. Щодо макрофінансової допомоги від ЄС, то Україна має шанси отримати її після рішення щодо мораторію на експорт лісу кругляку. - Врегулювання ринку лотерей також може сприяти додатковим надходженням до державного бюджету. Отже, у 2017 році український уряд продемонстрував як досягнення, так і провали щодо забезпечення економічного розвитку країни. У свою чергу, 2018 рік буде не легший за попередній і необхідно буде мінімізувати перелічені ризики економічному зростанню. При цьому, незрозумілим залишається питання як досягти прогнозованого Кабміном росту ВВП на рівні 3% у 2018 році при нинішньому майже вдвічі нижчому рості на рівні 1,8% і за умов відсутності конкретних кроків по досягненню таких показників. Відмінно нового у 2018 році урядом поки що нічого не пропонується. Необхідно терміново переосмислити завдання розвитку економіки аби зрушити з місця стагнаційний тренд, надати нових стимулів та уникнути ярлика популізму. Лише системне проведення реформ та пошук драйверів економіки можуть відкрити шлях для більш динамічного економічного зростання.                                                                                    Єгор Киян, експерт з економічних питань