Brexit: початок зворотнього відліку

Як відомо, 23 червня 2016 року на референдумі британці проголосували за вихід країни з ЄС, так званий Brexit. Після цього розпочався тривалий процес підготовки до початку процедури виходу Британії з Євросоюзу згідно зі статтею 50 Лісабонської угоди про ЄС. Сьогодні, 29 березня постійний представник країни у ЄС Тім Барроу передав президенту Європейської ради Дональду Туску лист, в якому були викладені наміри країни вийти з Євросоюзу. Відповідно до Ліссабонського договору вихід країни зі складу ЄС може тривати до двох років. "Я не думаю, що це розтягнеться аж на два роки, але я сумніваюсь, що це вирішиться дуже швидко. Чому це не буде швидко вирішено? Якщо британський уряд визначиться зі своєю позицією, яка полягає в тому, що Британія повністю виходить і не буде залишатись частиною спільного ринку ЄС, то між європейськими країнами поки нема такої єдиної правомірної позиції. До того ж цього року вибори у Франції і Німеччині. Вони скоріш за все ускладнять швидке рішення консенсусу в ЄС щодо Британії"" - зазначає старший аналітик Євген Ярошенко. Які це проблеми принесе ЄС і Британії? Для ЄС це матиме кілька серйозних проблем. По-перше, ЄС втратить країну – другу економіку Європи за обсягом ВВП - і важливого фінансового донора. За підрахунками деяких економістів фінансова допомога ЄС менш розвиненим країнам Центральної Європи, як Польща, Румунія, може скоротитись десь на 15%. Тобто без Великої Британії буде тяжче ЄС як спільному ринку. По-друге, це змінить баланс сил, бо Британія тривалий час відігравала роль балансира між Францією, Німеччиною і іншими країнами. І багатьом слабшим країнам в політичному сенсі, як Польща, Угорщина, буде тяжче відстоювати свої інтереси перед тиском Франції і Німеччини, які будуть намагатись нав’язати своє бачення розвитку Європейського Союзу і окремих його політик. Наприклад, тих самих міграційних квот чи фінансової дисципліни. Третє. Безумовно, вихід якоїсь країни може надихнути євроскептиків в інших країнах, і за теорією доміно цей вихід може перекинутись на якісь інші країни. Тут у зоні ризику перебувають або ті країни, які мають фінансові проблеми, і вони розглядають ЄС як джерело цих проблем, через те, що ЄС і Німеччина притримуються більш жорсткої економії, які не популярні у суспільстві. Або такі країни, які вважаються значними донорами, і вони не хочуть витрачати більше своїх ресурсів для притулку слабших країн. Також питання деяких лояльних країн до ЄС - стосується тих держав, які мають тісні економічні відносини з Британією. І якщо з’являться тарифи у стосунках Британії з цими країнами, то тим буде безумовно невигідно. Для Британії вихід з ЄС створить багато ризиків. Перший ризик пов’язаний з торгівлею. За приблизними оцінками частка ЄС у британській торгівлі складає 45%. Тобто відновлення бар’єрів безумовно вдарить по британським виробникам. І якщо за короткий період після виходу Британії, ЄС у складі 27 країн не укладуе нову торгівельну угоду на кшталт угоди про зону вільної торгівлі, то Британія швидко зрозуміє негативні наслідки Brexit`у, і громадяни відчують це. Є другий виклик, і він, можливо, навіть більш серйозний, ніж економічні питання. Це питання цілісності Великої Британії. Як відомо, на референдумі більшість населення Шотландії, Північної Ірландії проголосували за те, щоб Британія залишилась у складі ЄС. І ці регіони значною мірою залежали від дотацій в ЄС. Вони, по-перше зацікавлені в тому, щоб отримувати ці дотації. По-друге, щоб не було торгівельних бар’єрів. Північна Ірландія має тісні торгівельні і культурні зв’язки з Республікою Ірландією, і зрозуміло, що поява бар’єрів може відновити Ольстерський конфлікт. І від того, наскільки Британія м’яко і без суттєвих втрат вийде з Європейського Союзу, від цього залежатиме подальша доля Шотландії і Північної Ірландії....

Римська декларація: що чекає на ЄС ?

Лідери 27 країн Євросоюзу підписали Римську декларацію щодо майбутнього Союзу. Декларація визначає чотири завдання розвитку спільноти без Великобританії. У документі йдеться, що лідери ЄС домовилися працювати за "римською повісткою", яка складається з наступних принципів: "безпечна Європа", "процвітаюча і стійка Європа", "соціальна Європа", "сильніша на світовій сцені Європа". Наскільки  реальними є цілі  в нинішніх умовах і сучасних загрозах, в ефірі радіостанції Голос Столиці оцінив експерт МЦПД Євген Ярошенко. «Цілі - складні, але вони - реалістични, однак питання в тому, чи може Європейський Союз в нинішньому форматі, з нинішніми інституціями втілити ці амбіційні цілі, тому що ми бачимо, що ЄС був набагато більш конкурентоспроможним, набагато більш безпечним з меншою кількістю країн -членів, відповідно, було набагато менше суперечностей, а після хвилі розширення у 2004 році, після фінансової та міграційного кризи, ці протиріччя заглибилися, і дуже важко приймати спільні рішення », - зазначив Ярошенко....

Відкритий бюджет та залучення інвестицій: як забезпечити фінансову прозорість об’єднаних громад

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Нідерландів, в рамках проекту «Фінансова прозорість об’єднаних громад» проводить тематичні семінари в 24 областях України для представників органів влади територіальних об’єднань, що приймають рішення про залучення та використання фінансових ресурсів, представників регіонального бізнесу та НДО. Проект  направлений на підвищення економічної спроможності об’єднаних громад, що дозволить більш ефективно вирішувати питання місцевого розвитку, підвищення рівня конкурентоспроможності територіальних громад, боротьби з корупцією на місцевому рівні та забезпечення добробуту місцевого населення. «Основною метою є розповісти зацікавленим сторонам про те, яким чином формувати власні фінансові ресурси, покращувати «фінансове здоров’я» об’єднаних громад та як діяти в нових правових умовах», - зазначає директор департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. Питання забезпечення сталого розвитку на місцевому територіальному рівні є надзвичайно актуальними з огляду на потребу стабілізації соціально-економічного становища в регіонах в умовах економічної кризи та проведення реформи з децентралізації. “Наразі бюджетне законодавство знову зазнало змін, видаткові повноваження місцевих бюджетів змінюються, а Податковий кодекс залишається незмінним. Додаткових джерел на збільшення фінансування податкових ресурсів до місцевих бюджетів не надходить. Тому необхідно залучати кошти з інших джерел та шукати доступні в наш час можливості грантової підтримки та кредитування", – пояснює експерт з питань бюджету та управління Тетяна Овчаренко. Крім того, експерти МЦПД розповіли представникам громад про необхідність залучення додаткових коштів до своїх бюджетів, адже, щоб розпоряджатися грошима, для початку необхідно їх мати. Також закликали громадськість долучатися до контролю за використанням бюджетних коштів, щоб запобігти корупції, наголошуючи на тому, що саме громадськість має відіграти важливу роль у цьому процесі, адже йдеться про гроші, зосереджені безпосередньо в конкретній ОТГ....

Причини і наслідки відтермінування траншу МВФ

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення відкласти виділення Україні чергового траншу в розмірі $1 млрд. Перш за все важливо визначити першопричини відтермінування. За офіційними версіями - це блокада Донбасу. Але тут важливо уточнити, що мова йде не про блокадників, а власне про рішення РНБО, про ефективність управління, адже за 2 місяці блокади не було зроблено ніяких якісних розрахунків і планів виходів із цієї кризи.  Директор економічного департаменту Ангела Бочі  зазначає, що очевидно, що рішення МВФ цілком пов'язувати з блокадою Донбасу не можна. Одне із важливих завдань, які ставить перед нами МВФ, це – антикорупційна реформа. Особлива увага акцентувалась на запроваджені антикорупційних судів, які в Україні так і не стартували, під питанням також обрання аудитора НАБУ. Формально, у нас реформа антикорупційних органів полягає лише у їх створенні, адже міжнародний бізнес та інвестори не бачуть в країні змін в антикорупційному полі та не відчувають зменшення тиску. Насправді, відтермінування четвертого траншу у березні не стало новиною, адже ми мали отримати його ще у грудні 2016 року. Нагадаю, що третій транш затягнувся, тому вже формально було зрозуміло що і питання наступного траншу буде відкладено. Крім того, третій транш все одно мав би бути авансовим, бо Україна формально не виконала вимог, які стосувалися проведення пенсійної реформи (підвищення пенсійного віку), реформи землі (запровадження обігу земель), запуску антикорупційних судів. Якщо говорити по суті, то з 11 структурних маяків за останній період ми виконали лише три. Попередні вимоги – бюджет і націоналізація "Приватбанку" – наша країна начебто задовольнила, але, наприклад, реформа ДФС так і не була проведена з 2015 року. Тобто і другий транш Україні дали авансом, а третій, швидше за все, нам вже авансом не дадуть. Експерт також наголосила, що ймовірно, що програма МВФ для України буде взагалі зупинена, як в 2009 році, і тоді головним питанням для влади буде стримування валютного курсу. І тут питання не в золотовалютних резервах, яких зараз вистачає, а в іншому факторі - паніці серед населення. Така ситуація може ще більше поглибити політичну кризу в країні.  Старший економіст Василь Поворозник також відзначив, що МВФ часто є сигналом для іноземних партнерів: варто довіряти країні, чи не варто. Якщо зупиняється допомога, то це є червоним світлом для інших міжнародних партнерів....

Вибори у Франції: результати за підсумками теледебатів

20 березня у Франції відбулися теледебати серед фаворитів на посаду Президента країни. За даними опитувань, які проводилися після дебатів, 29% телеглядачів вважають, що виступ незалежного кандидата Еммануеля Макрона був найбільш переконливим серед 5 кандидатів. На другому місці з підтримкою 20% опинився лідер «Лівої партії» Жан-Люк Меланшон, третю сходинку з підтримкою 19% поділили лідер «Національного фронту» Марін Ле Пен та представник «Республіканців» Франсуа Фійон, а за Бенуа Амона, який представляє правлячу «Соціалістичну партію», проголосували 11% телеглядачів. Вдалий виступ Еммануеля Макрона збільшить його шанси на перемогу за підсумками двох турів президентських виборів. Так, з останні два місяці рейтинг Макрона виріс з 16% до 26%, що дозволило йому обійти Франсуа Фійона – колишнього соратника Ніколя Саркозі – та зрівнятися з ультраправим політиком Марін Ле Пен. Успіх Макрона полягає в тому, що він сприймається як центрист і «нове обличчя» французької політики на фоні радикальних кандидатів (ультраправа Ле Пен і ультраліва Меланшон) чи політиків, які асоціюються з нинішньою чи попередньою владою (Амон, Фійон). Старший аналітик МЦПД Євген Ярошенко зазначає, що за нинішнього рейтингу Макрон має високі шанси стати наступним президентом Франції і новим учасником Нормандського формату (Україна, Росія, Німеччина, Франція). Якщо Макрон і Ле Пен вийдуть у другий тур виборів, незалежний кандидат зможе мобілізувати противників ультраправого популізму.   ...