Міжнародний центр перспективних досліджень розпочинає оцінку місцевих/регіональних заходів

Міжнародний центр перспективних досліджень розпочинає оцінку місцевих/регіональних заходів  в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні». Ініціатива здійснюється  у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO)та фінансово підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості інформації місцевої влади. Наразі здійснено перше видання серії оцінок політик місцевого та регіонального рівнів, запроваджених у грудні 2018 – березні 2019 року. Майбутні оцінки будуть проводитися щоквартально. Загалом, до кінця проекту буде зібрано та проранжовано понад 20 місцевих політик. Головною метою ініціативи є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис практик, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. Заходи для оцінки були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. Обрані експерти оцінювали місцеві заходи та політику, яка прийнята місцевими та регіональними органами влади. Загалом, наразі оцінено шість місцевих та регіональних заходів. Три з них є інноваційними і можуть мати значний позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток України. Сподіваємося, що така практика може просувати гарні ідеї і надихати їх впровадження по всій території України. З оцінкою можна ознайомитися тут:  https://bit.ly/2IcLL9H  ...

Вибори в Україні: що обіцяють основні кандидати в президенти?

Аналіз програм основних кандидатів на посаду президента засвідчує переважання популістичних обіцянок з апелюванням більше до емоцій виборця, ніж до раціонального аналізу ситуації в країні та бачення стратегії її подальшого розвитку. Характер виборчої кампанії засвідчив, що кандидатам не вдалося побудувати серйозної грунтовної дискусії. Більшість політиків обрали тактику спілкування з власним електоратом, а не з усім суспільством. Сама ж виборча кампанія перетворилась на обмін звинувачень та війну компроматів. Разом з тим, в програмах декількох кандидатів є і низка системних ідей та пропозицій, які відрізняються від популістичного мейнстріму і можуть сприяти загальнонаціональній дискусії щодо майбутнього нашої держави. Детальніше за посиланням: Вибори в Україні: що обіцяють основні кандидати в президенти?...

Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів

Міжнародний центр перспективних досліджень презентував аналітичний матеріал «Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів». В експертній дискусії, що відбулась після презентації, взяли участь колишні міністри закордонних справ України, дипломати, експерти міжнародники. Представляючи дослідження, Асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко визначив тенденції, виклики та загрози зовнішній політиці та національній безпеці України. У свою чергу, Головний радник МЦПД Василь Філіпчук окреслив завдання та пріоритети для зовнішньої політики України після виборів. «Світ стрімко змінюється, руйнуючи традиційні уявлення про міжнародну безпеку та форми взаємодії держав, – йдеться у вступній частині дослідження. – Інститути багатостороннього співробітництва в глибокій кризі. Міжнародне право та інші несилові засоби регулювання міжнародних відносин втрачають ефективність, на тлі чого зростає попит на жорстку силу. Держави все менше довіряють одна одній та все частіше сприймають міжнародну політику як гру з нульовою сумою. Множаться нетрадиційні загрози, а ті, що були на порядку денному вже давно – приміром, розповсюдження ядерної зброї, стають гострішими. У таких умовах Україна все більше перетворюється на об’єкт міжнародних відносин, втрачає вплив на регіональні процеси, не кажучи вже про глобальні. Простір для маневру у зовнішній політиці звужується, інструментів та ресурсів для досягнення визначених власних цілей стає все менше. Реалізація поточної зовнішньої політики, що характеризується змішуванням пріоритетів та браком реалістичної оцінки міжнародної ситуації, дедалі послаблює позиції України в усіх ключових питаннях: у конфлікті з Росією, діалозі із західними партнерами та відносинах із більшістю сусідів», – вважають автори доповіді. Продовження такого стану справ, на їхню думку, призведе до закріплення України в «сірій зоні» безпеки Європи на десятиліття. А єдиний шанс уникнути цього сценарію автори бачать у президентських та парламентських виборах в Україні у 2019 році. Хоч результати цих виборів передбачити складно, та без жодного сумніву можна спрогнозувати на декілька років вперед, що гострота викликів перед Україною у сфері зовнішньої політики та безпеки не зменшуватиметься, а їх вирішення займатиме пріоритетне місце у діяльності нового керівництва країни. «Ймовірно, що перезавантаження виконавчої та законодавчої влади відкриє вікно можливостей для вирішення існуючих зовнішньополітичних та безпекових проблем, але при цьому зовнішнє середовище залишатиметься таким же складним чи навіть ще менш сприятливим для України, – йдеться в дослідженні. – Внутрішня інституційна чи економічна слабкість країни, навіть за умови швидких і успішних реформ після виборів, ще тривалий час обтяжуватиме її зовнішню політику, а відсутність таких реформ ще більше обмежуватиме її зовнішньополітичні можливості». Однією з умов успішної нової зовнішньої політики є адекватна переоцінка зовнішньополітичного та безпекового оточення країни, викликів, загроз, власних ресурсів та можливостей для досягнення поставлених цілей. Саме для оцінки існуючих викликів і загроз та їх наслідків для зовнішньої політики України і підготовлене дане дослідження. «Як би не розвивалися події, Україна найближчими роками потребуватиме набагато більш професійної, рішучої та гнучкої дипломатії. Ця дипломатія, в свою чергу, потребуватиме великої уваги та великих ресурсів. Ми змушені будемо навчитися мислити про питання безпеки не так, як звикли робити раніше. І це теж може виявитися серйозним випробуванням», – роблять висновок автори дослідження. Учасники дискусії також переважно критично висловлювалися стосовно нинішньої роботи Міністерства закордонних справ і зовнішньої політики держави в цілому. І Костянтин Грищенко, і Борис Тарасюк й інші важковаговики української дипломатії та експертного середовища наголошували, зокрема, на проблемі слабкого менеджменту в МЗС. Дослідження за посиланням: ОЦІНКА БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВИБОРІВ...

Популізм чи системні реформи: що обіцяють кандидати в президенти України?

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень презентували дослідження щодо передвиборчих програм кандидатів, їхнє бачення розвитку економічної та внутрішньої політики та засади, на яких вони збираються будувати власні стратегії національного розвитку. Кандидати в Президенти України на чергових виборах 31 березня 2019 року у своїх програмах маніпулюють низькою освіченістю українців. Про це сказав експерт із внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко на експертній дискусії в Укрінформі . “Можна говорити і про те, що кандидати в президенти маніпулюють низькою політичною освіченістю українців, а тому й намагаються їм продати якомога більше повітря”, - зазначив Степаненко під час презентації аналізу програм кандидатів у Президенти України. Він наголосив на тому, що “програми кандидатів є однаковими, їх досить складно розрізняти не те що одну від одної, але і минулих та позаминулих програм”. За словами експерта, це свідчить про те, що проблеми, які кандидати пропонують вирішити, досі актуальні, відповідно - “їхні старі програми та обіцянки не були ефективними”. Як зазначив експерт Ігор Петренко, реальне змагання за електоральні симпатії відбувається все ж таки за рахунок тиску на ірраціональне. “Ми бачимо, що це в першу чергу образ, те, з чим асоціюється кандидат у президенти, а щодо програм, то можна писати і про безкоштовний хліб”, - він зауважив. Серед найрозповсюдженіших обіцянок кандидатів у президенти, які виокремив експерт, - обіцянка проведення податкової реформи, яка зустрічається у 33 програмах кандидатів, провести медичну реформу обіцяють 27 кандидатів, а 24 - судову. Стільки ж - 24 - обіцяють підвищити соціальні стандарти. Водночас, зауважив Степаненко, у програмах 19 кандидатів зустрічається обіцянка провести антикорупційну реформу, а в 17 — конституційну. У 17 кандидатів у президенти є згадка про підтримку євроатлантичного курсу України та обіцянки ввести норму про виборність суддів. “Більш актуальними питаннями для сьогоднішньої України є плани з розбудови професійної армії, яка б змогла захистити нас від російської агресії на Донбасі та встановити територіальну цілісність і суверенітет. Також актуалізувався процес децентралізації - 23 кандидати в президенти обіцяють стимулювати його, розширювати права громад, а також усіляко сприяти цьому процесу”, - розповів Степаненко. При цьому, за його словами, лише в програмах 12 кандидатів у президенти приділено увагу питанню поверненню до України трудових мігрантів. Дослідження за посиланням: Популізм чи системні реформи - дослідження Відео заходу:...

Рейтинг фінансового здоров’я банків України

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) та Інтернет-видання «Апостроф» презентували Рейтинг фінансового здоров’я банків України, який планують оновлювати щоквартально. Презентація відбулась 12 березня у Києві. Унікальність рейтингу заключається у тому, що банки оцінюються з точки зору привабливості як для власних акціонерів, так і для його клієнтів. Він характеризує бізнес-модель банку в цілому і розраховується як сума субіндексів надійності та ефективності.  «Перший субіндекс узагальнює групу критеріїв, які оцінюють ступінь виконання банком ключових економічних нормативів, таким чином відображаючи його здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для його діяльності. Другий субіндекс відображає критерії, що оцінюють здатність банку генерувати прибуток і ефективність використання його активів», - наголошує старший експерт МЦПД Єгор Киян. Рейтинг складався окремо серед великих банків (з активами понад 50 млрд грн) та всіх банків з активами понад 2 млрд грн. “На даний момент найбільш фінансово здоровими серед великих банків є ПриватБанк, Альфа-Банк та Райффайзен Банк Аваль. Ці банки намагаються дотримуватися усіх нормативів, і виконувати усі свої зобов’язання”, - сказав Єгор Киян. За субіндексом надійності серед великих банків до першої трійки ввійшли такі банки як АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Укрексімбанк” та АТ “Райффайзен Банк Аваль”. У свою чергу, за субіндексом ефективності лідерами є АТ “Альфа-Банк”, АТ “Райффайзен Банк Аваль” та АТ КБ “ПриватБанк”. ТОП-10 банків з активами у понад 2 млрд. грн. виглядає так: АТ “Ідея Банк”, АТ “Універсал Банк”, АТ “А-Банк”, АТ “Сітібанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Альфа-Банк”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, АТ “МІБ”, АТ “Креді Агріколь Банк”, АТ “ОТП Банк”. Результати рейтингу показали, що малі банки успішно конкурують за дотриманням нормативів, а великі банки найчастіше демонструють значну ефективність використання своїх активів. Також існує значний розрив між найбільш та найменш фінансово здоровими банками (майже у шість разів), що вказує на помітний резерв для значного покращення показників. Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, Олена Коробкова, переконана у тому, що ситуація у банківській сфері після “банкопаду” у 2014-2015 роках поступово налагоджується. “Станом на січень 2019 року ми маємо 67 прибуткових банків. За минулий рік у нас тільки один банк пішов, це “ВТБ банк”. Перерозподіл клієнтів вже відбувся , тому банківська система вже оновлена і сподіваюся, що буде набирати обертів у зростанні економіки України”, - сказала вона. При цьому, як зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, Олена Коробкова: “Будь-який рейтинг – це додаткова ознака для прийняття рішення в якому банку обслуговуватись. За світовим досвідом, потрібно враховувати багато факторів, рейтинг є одним із таких”. Голова Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Маштабей порадив дослідникам, які обіцяють у майбутньому оновлювати Рейтинг фінансового здоров’я банків щокварталу, спробувати розширити його, порівнюючи із ситуацією в інших країнах. Рейтинг фінансового здоров`я банків України та більш детальна інформація щодо дослідження й методології знаходиться за посиланням:  http://page1040726.html.tilda.ws/page5116076.html Відео заходу:...

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Іnside Ukraine"

МЦПД презентував аналітичний вісник Inside Ukraine для представників дипломатичного корпусу. Ігор Петренко, провівши аналіз внутрішньополітичних програм основних кандидатів на посаду Президента України, відзначив про переважання популістичних обіцянок з апелюванням більше до емоцій виборця, ніж до раціонального сприйняття реальності. Разом з тим в програмах є і низка системних позитивних кроків і пропозицій, які відрізняються від загального популістичного бачення розвитку країни. Загалом же, більша частина пропозицій окреслених кандидатів має загальний характер і потребує для реалізації значних зусиль не лише з боку президента, а й з боку інших органів влади, вплив на які президент може й не мати. Тобто майже всі кандидати у своїх пропозиціях виходили далеко за межі конституційних повноважень Президента України. А це означає, що отримавши владу після виборів дані кандидати без опори на парламентську більшість майже нічого не зможуть реалізувати. Також більшість програмних пропозицій потребують глибоких конституційних змін, що ще більше ускладнює можливість їх реалізації і актуалізує питання щодо необхідності забезпечення легітимності та інклюзивності конституційного процесу в Україні. Спільним знаменником у всіх програмах є питання поглиблення децентралізації країни та збільшення спроможностей громад. Антикорупційна, судова та правоохоронні реформи визнаються пріоритетами більшістю кандидатів за замовчуванням. Більшою мірою ланкою, що об'єднує кандидатів є перетворення України в парламентарну республіку (не бажають змінювати форму державного правління Порошенко та Гриценко). Єдиним хто пропонує рух до президентської республіки є Олег Ляшко. Всі кандидати без винятку прагнуть бачити українську армію модернізованою та добре озброєною. Часто апелюють кандидати і до інституту референдуму й інших форм безпосередньої демократії, що на нашу думку, не є до кінця виправданим і несе в собі небезпеки маніпуляцій - налогосив експерт.  Щодо економічного аспекту, то загалом, аналіз програм показав, що тема зовнішньоекономічних відносин є недостатньо розкритою в документах кандидатів. Ніхто з них не торкається теми боргових зобов’язань країни, необхідності поглиблення коопераційних зв’язків та партнерств з сусідами, залучення технологій тощо. Переважає ж внутрішній "фокус" з ігноруванням зовнішніх чинників та світової кон’юнктури. При цьому, йде рівняння на європейські стандарти життя та зарплати.  Після п’яти років реалізації децентралізація демонструє результати переважно у її фінансовому аспекті. Небажання центральної влади надати реальну самостійність регіонам призводить до протиріч між місцевою та центральною владою у питаннях здійснення публічного управління у критично важливих для суспільства сферах, як то: освіта, охорона здоров’я, розбудова місцевої інфраструктури та економічний розвиток регіонів. Крім того, тривалість процесу децентралізації вказує на те, що у децентралізації є і слабкі сторони, пов’язані безпосередньо із реалізацією даної реформи. Недосконалість законодавчої бази, необхідність прискорення темпів утворення ОТГ, часткова нездатність інститутів виконувати покладені на них нові функції та зацікавленості місцевих еліт «обернути» децентралізацію на власну користь – це все є викликами, які мають бути вирішені для перетворення децентралізації на історію успіху. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua  (068) 831-94-69  ...