Головні економічні тренди першого півріччя 2018 року - макроекономічний прогноз МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за липень 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Згідно представленого у ній матеріалу, кінець 1 півріччя 2018 року характеризувався такими трендами: · Національний банк України підвищив облікову ставку до 17,5% через швидке зростання споживчого попиту, відплив капіталу з ринків, що формуються, затримку у виконанні вимог МВФ та інфляційні очікування. · Споживча інфляція була нульовою другий місяць поспіль. · Річне зростання споживчих цін уповільнилося до 9,9%. · Динаміка світових цін на продовольчі товари змінилася. Ціни на зернові культури та молочні продукти знизилися, а на цукор – підвищилися. У прогнозній частині зазначається, що у другому півріччі 2018 року на розвиток української економіки впливатимуть наступні фактори: · Ризик неотримання фінансування МВФ зменшився через ухвалені необхідні поправки до Закону про Антикорупційний суд. Проте затягування виконання інших вимог призводить до відтермінування отримання траншу. · Зовнішні умови для розвитку української економіки погіршилися внаслідок запровадження заходів для обмеження міжнародної торгівлі найбільшими економіками світу, зокрема зі сторони ЄС та США. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку.   Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69...

Чого чекати від зустрічі Путіна з Меркель?

Президент Росії знову зустрінеться з німецьким канцлером. На порядку денному знайомі питання: Сирія, Україна і Північний потік-2. Від російсько-німецького діалогу ніхто не чекає переділу світу, великих геополітичних угод або масштабних планів. Але він виступає своєрідним барометром загального стану відносин між Росією і Європою. Сьогодні в цих відносинах є питання, здатні стати фундаментом середньострокового партнерства, попри чинний режим санкцій з обох сторін. У цьому особливість сучасної міжнародної політики: санкції і агресивна риторика йдуть пліч-о-пліч з прагматичною співпрацею. Від того, наскільки добре ми зрозуміємо мотиви та механізми такого співробітництва, багато в чому буде залежати ефективність нашої власної політики, як на російському, так і на європейському напрямку. Повна версія статті Миколи Капітоненка доступна за посиланням: https://nv.ua/opinion/kapitonenko/cheho-zhdat-ot-vstrechi-putina-s-merkel-2488767.html...

"Наближення виборів впливає на становище у безпековій галузі України", - Василь Філіпчук

Василь Філіпчук, головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень розповів про зміни у безпековій політиці України в ефірі Громадського радіо. Андрій Куликов: Нещодавно змінено керівника Національного інституту стратегічних досліджень. Замість Володимира Горбуліна тепер призначено Ростислава Павленка, який донедавна працював в Адміністрації президента. Наскільки це призначення є суто кадровим, а наскільки воно може означати, що змінюються підходи до безпекових питань, бо стратегічні дослідження – це насамперед безпекові питання? Василь Філіпчук: Не думаю, що це щось означає системне з точки зору безпекових пріоритетів України, але ви праві – це призначення викликало широкий резонанс і значну увагу з боку ЗМІ та експертів. Більшість колег це сприйняло як покарання пана Павленка за відсутність успіху у питанні надання томосу УПЦ КП у липні, оскільки саме він керував роботою у цьому напрямку. Я не знаю точно, якою мотивацією керувався президент Порошенко, але думаю, що насамперед це пов’язано із зовсім іншими причинами, і насамперед йдеться про підготовку до президентських виборів. Дійсно, президентські перегони будуть основним пріоритетом для президента на наступний політичний сезон, і активне використання такого аналітичного центру є для нього важливим ресурсом. Тому, можливо, тут збіглося і активне бажання Павленка перейти на більш спокійну роботу, і бажання Порошенка використати його потенціал у розробці якихось передвиборчих стратегій. Андрій Куликов: Що для вас за останній місяць-два стало сюрпризом в безпековій політиці України? Василь Філіпчук: Очевидно, що зараз питання №1 – це зробити країну такою, яка була б привабливою для життя своїх громадян. Але ми дивимося новини і волосся стає дибки від того, наскільки в нас небезпечно жити, починаючи від того, що в нас небезпечно просто ходити вулицями через безкарні ДТП, закінчуючи тим, що ми кожен день читаємо про обстріли на сході, про те, що там зовсім не перемир’я, а чергове загострення, і що не видно світла в кінці тунелю. Це має бути для влади та для нас всіх пріоритетом – як відновити безпеку в нашій країні та на наших вулицях. Інше – це економічне зростання та створення робочих місць. Щодо сюрпризів на міжнародному порядку денному, то їх немає, ми бачимо продовження тих тенденцій, які виокремилися впродовж останніх двох років. Для мене водорозділом було обрання президентом США Дональда Трампа і рішення Британії щодо виходу з Європейського Союзу. Ці дві події показали, що та міжнародна архітектура безпеки, яка була створена після розпаду Радянського Союзу, остаточно відійшла в минуле. Є місце для нових тенденцій у світі, коли знову країни відновлюють свої національні інтереси і пріоритети, і приймають рішення, які ще 10 років тому неможливо було уявити. Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/nablyzhennya-vyboriv-vplyvaye-na-stanovyshche-u-bezpekoviy-galuzi-ukrayiny-vasyl-filipchuk...

Міфи саміту в Гельсінкі: яких домовленостей було досягнуто насправді?

Сайт "Сегодня.ua" зібрав чотири головних міфи зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі: від поступок США щодо України та Сирії до "дружби" Вашингтона з Кремлем для стримування Китаю. Зокрема, експерт МЦПД Микола Капітоненко підкреслює, що ніяких рішень за нашою спиною не було, тому приводів для паніки немає. "Ні у США, ні Росія не має можливостей реалізувати досягнуті в Гельсінкі домовленості. А домовитися можна було про що завгодно: про референдум на Донбасі, про Крим... Немає можливості змусити Україну виконувати ці домовленості, тому ніякої "Ялти-2" бути не могло", – вважає експерт. Детально про міфи зустрічі та їх спростування або підтвердження за посиланням: https://ukr.segodnya.ua/world/usa/mify-sammita-v-helsinki-kakih-dogovorennostey-trampa-i-putina-nuzhno-boyatsya-na-samom-dele-1160646.html...

Відносини України з західними європейськими сусідами: пошук виходу з глухого кута

Серед численних зовнішньополітичних проблем України все більш помітне місце займають останнім часом непорозуміння у відносинах з сусідами - не лише східними і північними, а західними. З різних причин і приводів Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія вдаються до антиукраїнської риторики різного ступеня інтенсивності і спрямованості, руйнуючи уявлення багатьох єврооптимістів про те, що заради протистояння з Кремлем Східна Європа буде підтримувати Україну завжди і у всьому. Як з'ясувалося, далеко не в усьому і за певну ціну. Такою ціною все частіше стають питання, пов'язані з національними проблемами. З Польщею у нас затяжний конфлікт на тему трактування історичних епізодів, але за цими епізодами ховаються питання національної ідентичності, важливі і для нас, і для поляків. Прості рецепти на кшталт «залишити історію історикам» працювати не будуть. З Угорщиною і в меншій мірі з Румунією ми сперечаємося про межі прав національних меншин, які, як з'ясувалося, іноді погано поєднуються з нашим курсом національної консолідації. В цілому іноді може здатися, що вибираючи традиційний для Східної Європи XIX століття шлях побудови національної держави, ми платимо за нього ослабленням своїх позицій в міжнародній політиці. Наскільки виправдана така ціна? Деталі у статті Миколи Капітоненка для інтернет-видання Реаліст: https://realist.online/article/kak-ukraina-okazalas-v-labirinte-slozhnyh-otnoshenij-s-evropejskimi-sosedyami-i-gde-vyhod...