"Війна слів" між Німеччиною та Туреччиною - коментар Ірини Івашко

Нещодавно турецький президент Реджеп Таїп Ердоган звинуватив Німеччину у використанні "нацистських практик". Заява турецького лідера пролунала на тлі дипломатичної суперечки між Анкарою та Берліном. Німецька влада заборонила виступи високопосадовців Туреччини на заходах у Німеччині, на яких міністри мали агітувати за конституційну реформу. Натомість влада Туреччини зацікавлена у підтримці близько 1,3 мільйона турків, які матимуть право голосу на референдумі 16 квітня. Зараз відносини між Німеччиною та Туреччиною називають "війною слів". Така характеристика дуже реалістично описує пікову ситуацію, яка була кілька днів тому. Точкою відліку загострення цих відносин став "недопереворот", що відбувся у Туреччині влітку. Потім буквально в середині лютого в Туреччині був затриманий журналіст, який працює на німецьку газету Die Welt. Журналіст, який досі є ув'язненим, був звинувачений у тероризмі. Чому ж Ердоган заявив, що Німеччина використовує тактику нацистів? Уся суть нинішнього конфлікту полягає у тому, що у Туреччині наближається референдум щодо конституційних поправок, які мають посилити владу президента Ердогана. Ясно, що зараз йде підготовча до плебісциту кампанія. Німецька місцева влада скасувала заходи в рамках цієї кампанії, спираюсь на причини безпеки. Ердоган цю ситуацію відразу використав і почав звинучувати Німеччину в тому, що вона придушує свободу слова і прав, що було, звичайно, з боку Ердогана явною маніпуляцією. Саме скасування мітингів у Німеччині стало початком дипломатичного пінг-понгу між двома країнами. Висловлювання Ердогана дуже політично вмотивовані. Його правлячій партії потрібно максимально направити зусиль, щоб мобілізувати виборців на підтримку конституційних змін. Треба розуміти, що в Німеччині живе дуже багато турків, які можуть голосувати на референдумі - їх налічується 1,3 млн осіб. Чому сам референдум викликає такі занепокоєння в Німеччині та в ЄС, зокрема? Тому що Ердоган мріє довести до завершення "султанізацію" своєї країни, перетворивши парламентську республіку на повністю президентську. З цими змінами повноваження президента збільшуються, а прем'єра – зменшуються, вводиться позиція віце-президента. Критики цих заходів кажуть, що і зміни абсолютно нівелюють будь-яку систему політичного балансу. Дуже хороший метод активізації свого електорату – зобразити для нього ворога, уявного чи реального. Це працює. Ердоган також любить шантажувати. Через міграційну угоду ЕС дуже сильно залежить від Туреччини, і турецький президент цим користується. Якщо референдум пройде за потрібним Ердогану сценарієм, то це матиме серйозний вплив на відносини з країнами ЄС. Можна пригадати, що ще до наміру провести цей референдум і до військового недоперевороту ЄС заморозив набуття Туреччиною членства в ЄС. Якщо референдум відбудеться за планом, то ЄС переглядатиме свої стосунки з Ердоганом і Туреччиною. Ердоган, звичайно, не міг не передбачати такого розвитку подій. Треба віддати Ердогану належне: він зміг заключити договір з ЄС і поставити таким чином його у залежність. Зараз він прекрасно відчуває, що є чим підчепити ЄС. Швидше за все, уся ця напружена риторика має піти на спад і заспокоїтися після 16 квітня, коли відбудеться референдум. Німеччина та Туреччина дуже пов'язані муж собою країни, і їх відносини мають налагодитися. Це може вже зараз продемонструвати реакція Меркель на висловлювання Ердогана. Німецький канцлер показала свою збалансовану позицію, відзначивши неприйнятність таких заяв, але дала натяк, що Німеччина буде працювати над заспокоєнням відносин. Ердоган у свою чергу бачить свою країну лідером і домінантом у регіоні, тому він намагатиметься все одно зробити Туреччину членом ЄС....

Проект “Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні"

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, а також Державного департаменту США реалізує проект “Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні”. Програма передбачає проведення тренінгів з 20 по 26 листопада 2016 р. у м. Берлін та підсумкової зустрічі 16 грудня 2016 р. у м. Київ для 15 українських журналістів, бажаючих дослідити як засоби масової інформації та федеральний уряд взаємодіють в Німеччині, а також використати набутий досвід в якості основи для змін у взаємодії між ЗМІ та урядом в Україні. Мета реалізації проекту: надання учасникам можливості зрозуміти процеси взаємодії між медіа та урядом в Німеччині для того, щоб вони надалі могли підтримувати аналогічні процеси в Україні; створення мережі українських журналістів і державних службовців, які спільно зможуть сприяти впровадженню реформ у сфері комунікацій в Україні; сприяння у створенні мереж українських та німецьких журналістів для підтримки та обміну інформацією між країнами. Мова програми: англійська. Всі учасники повинні володіти розмовною англійською мовою задля ефективної взаємодії під час проходження тренінгів. Вимоги до кандидатів: - вільне володіння англійською мовою; - щонайменше 3 роки досвіду роботи у сфері журналістики; - постійна комунікація та взаємодія з державними органами/структурами в повсякденній професійній діяльності. Для участі у проекті, надішліть резюме, а також мотиваційний лист англійською мовою з зазначенням посилань на приклади власних публікацій. Мотиваційний лист (обсягом мінімум 450 слів) повинен містити обґрунтування зацікавленості участі у програмі та відповідності Вашої щоденної професійної діяльності меті програми, а також власні пропозиції щодо можливих шляхів подальшого поширення навичок та вмінь, набутих після проходження тренінгів. На додаток до резюме та мотиваційного листа, надішліть також один рекомендаційний лист від теперішнього або попереднього роботодавця. Учасники також повинні бути присутніми на підсумковій зустрічі в м. Київ 16 грудня 2016 р; провести презентації для інших журналістів/своїх колег щодо знань, отриманих в ході програми; після завершення програми опублікувати матеріал про один з аспектів досвіду, отриманого в Німеччині; активно комунікувати та підтримувати зв'язок один з одним онлайн. Під час відбору кандидатів, перевага буде надаватися тим журналістам, які не мали значного попереднього міжнародного досвіду участі у подібних програмах. Повний пакет документів просимо надсилати на електронну адресу: iivashko@icps.kiev.ua (з позначкою в темі листа “Interaction in Communication Project”). Кінцевий термін подачі заявок – 18 вересня 2016 р. Кандидати повинні мати діючий закордонний паспорт і право на отримання шенгенської візи для в'їзду до Німеччини. Віковий ценз для участі у програмі відсутній. Транспортні витрати, а також витрати на проживання покриваються організаторами програми. У випадку виникнення питань, звертайтеся за тел. +38 068 194 94 04 (Ірина Івашко).      ...