Економіка

Приватизація 2018: необхідність чи звичка?

02.07.2018
img1
Прес-служба МЦПД

У кінці травня - початку червня український уряд оголосив остаточний список об’єктів малої та великої приватизації. Згідно слів в.о. керівника Фонду державного майна Віталія Трубарова, це перший великий перелік підприємств для продажу за останні як мінімум десять років. Чи справді озвучена теза є «досягненням уряду», які перспективи та ризики таїть у собі «всеохоплююча» приватизація і чи справді можна гордитися такою ситуацією?

Що маємо?

За останні роки проголошена приватизація 2018 року має найбільш амбіційні плани. Доходи бюджету від приватизації у поточному році закладені в сумі 22,5 млрд грн.

До ключових особливостей приватизації 2018 року слід віднести:

● У січні 2018-ого список підприємств, які готували до приватизації не перевищував 335 об'єктів. Згодом, список приватизації доповнювали, довівши його спочатку до 576 об’єктів, а потім і до більше ніж 700 об’єктів.

● Мала приватизація. Список включає 716 об’єктів і розділений на: 1) господарські товариства та підприємства, засновані на базі об’єднання майна різних форм власності; 2) єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів; 3) окреме майно; 4) об’єкти незавершеного будівництва; 5) об’єкти соціально-культурного призначення. Процес приватизації буде відбуватися виключно через електронні аукціони.

● Велика приватизація. Список на приватизацію був скорочений з 26 до 23 підприємств. Були вилучені Завод алюмінієвої фольги, Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація України. Аукціон з продажу великих об'єктів приватизації матиме такі особливості: 1) при відсутності другого учасника аукціон проводитися не буде, і буде автоматично вважатися, що він не відбувся; 2) учасники зобов'язані зробити хоч один крок торгів, щоб виключити спробу змови; 3) відомості про учасників аукціону та їх кількість не підлягають розголошенню до початку аукціону; 4) у тому випадку, якщо є тільки один учасник, то проводиться викуп за ціною не нижчою за стартову; 5) якщо на аукціоні на підвищення ціни, так звані англійські аукціони, об'єкт не продається, приймається рішення знизити стартову ціну на 25%, якщо і ця спроба марна, то ціна зменшується на 50%. Якщо ж об'єкт приватизації не проданий вищезгаданими способами, приймається рішення про продаж на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій.

● В список тих, хто не може бути покупцем, внесли представників Російської Федерації та осіб, які перебувають під санкціями.

● Перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, розширили: додали медустанови і навчальні заклади.

● Кабінет міністрів України відмовився від варіантів приватизації або оренди портів, їх передаватимуть виключно в концесію.

Аналіз ситуації

На теперішній час у державній власності знаходиться 3444 об’єкти.

Таблиця. Розподіл об’єктів державної власності

Тип

Кількість об’єктів державної власності, шт

Активи, млрд. грн

Відсоткове співвідношення, %

Стратегічні об’єкти

15

1175

69

Важливі об’єкти

363

147

8,6

Втрачено контроль

559

45,1

2,6

Непрацюючі об’єкти

1255

132,6

7,8

Концесія (аеропорти, лісгоспи, автодороги)

359

14,5

0,9

Інші

893

189,4

11,1

Всього

3444

1704

100

Джерело: за даними МЕРТ

Український уряд планує поступово зменшувати кількість об’єктів державної власності і має намір залишити лише 15 особливо важливих державних підприємств та 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. До переліку 15 особливо важливих підприємств, які мають лишитися в державній власності, увійшли: «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Нафтогаз України»; стратегічні підприємства аерокосмічної галузі – КБ «Південне», «Завод 410», «Південмаш», «Антонов», «Хартрорн», Харківський авіаційний завод; Адміністрація морських портів; енергетичні підприємства – «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», Східний гірничо-збагачувальний комбінат; «Укрхімтрансаміак». Крім приватизації, 359 об’єктів також планується передати в концесію.

Незважаючи на проголошені цілі захистити стратегічно важливі підприємства, аналіз попередніх документів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», показав, що велика кількість об’єктів в нинішньому році «перестала бути» стратегічно важливими: 14 підприємств з 23 включених у список є стратегічно важливими для української економіки, зокрема підприємства хімічної промисловості.

Що матимемо?

Про ускладнення можливості досягнення поставлених урядом мети свідчать «успіхи» попередніх років. Навіть незважаючи на те, що уряд розраховує отримати від приватизації у 2018 році найбільшу суму за останні 10 років у розмірі 22,5 млрд грн., у новому консенсус-прогнозі Міністерства економічного розвитку вже йдеться про ймовірність отримати лише 1,25 млрд грн, що у два рази менше суми від приватизації у 2017 році. Відповідно, є ризик невиконання дохідної частини бюджету, яка нині має скласти 913 млрд грн., у розмірі 2-3%.

Таблиця. Виконання плану приватизації у 2014-2018 роках

Рік

План, млрд. грн

Факт, млрд. грн

Виконання плану, %

2014

0,335

0,466

139,1

2015

17

0,151

0,9

2016

17,1

0,188

1,1

2017

17,1

3,4

19,9

2018

22,5

-

-

 

У свою чергу, на небажання інвесторів брати участь у приватизації 2018 року сприятимуть такі фактори:

● Технічні бар’єри на тендерах та складність процедур

● Слабка інституційна спроможність Фонду державного майна України

● Обмеженість конкуренції та доступу до торгів

● Значна залежність підприємств від рішень уряду та дій олігархів

● Політичні та лобістські ігри навколо підприємств

● Складна боргова «історія» підприємств та їх незадовільний фінансовий стан

● Передвиборча турбулентність

● Ситуація на сході країни та ризики націоналізації

Таким чином, інтерес інвесторів безпосередньо залежатиме від того, як буде організованій сам продаж. Не дивлячись на те, що процес приватизації буде досить відкритим, залишається ряд бар'єрів: наприклад, може бути технічні обмеження доступу або цінові маніпуляції при торгах. І навіть якщо на підприємство прийде сумлінний інвестор, можуть бути створені умови, при яких він не витягне компанію з поганого фінансового стану.

Тому план приватизації в цьому році навряд чи буде виконаний, так як іноземні та українські інвестори не поспішають вкладати гроші в Україну, не знаючи, як зміниться вектор розвитку з приходом нового президента і обранням нового парламенту. Крім того, деякі інвестори побоюються загрози націоналізації куплених об'єктів, пам'ятаючи, що сталося з Приватбанком.

Результати торгів запросто можуть звестися до ситуації,  коли «свої продають для своїх» та ще й задешево. Як мінімум про це свідчить те, що більшість торгів призначені на осінь і в реальності можуть початися набагато пізніше, щоб швидко пустити об’єкт з молотка, боячись приходу справжнього інвестора.

У свою чергу, навіть у разі успіху такої «розширеної» приватизаційної кампанії, необхідно зазначити, що:

● приватизація не може слугувати закриттям діри в бюджеті.

● існуватиме загроза економічній безпеці держави у випадку погіршення ситуації на сході: у разі необхідності переорієнтації виробництва з інвесторами буде складніше домовитися.

● індивідуальні інтереси інвесторів можуть суперечити загальнонаціональним: є ризик того, що інвестори диктуватимуть свої умови та ставитимуть у залежність ключові галузі української економіки.

● українські держпідприємства можуть купити ті, кому необхідно придбати актив задешево (за відсутності або не допуску великого інвестора) або усунути конкурента. Приватизація 2018 може просто перетворитися на симуляцію, яка прикриватиме передвиборчу активізацію процесу перерозподілу сфер впливу або роздачу «подарунків».

● так і не буде вирішене питання монополії Нафтогазу та хоча б часткової приватизації цієї організації. Нафтогаз залишатиметься повністю у державній власності і його функції не будуть розділені між окремими незалежними компаніями згідно європейських вимог щодо системи розподілу функцій на енергетичному ринку.

● значна відповідальність ляже на Антимонопольний комітет України. «Оптова» приватизація підприємств однієї сфери може призвести до утворення монополій на ринку, що є вкрай небажаним, особливо у хімічній промисловості та у інших ключових для української економіки галузях.

● проблема українських підприємств не у тому, у якій вони власності, а у поганому менеджменті і надмірній монополізації ринку. Керувати ж будь-яким підприємством можна як добре так і погано незалежно від власності.

З іншої сторони, прихід іноземних інвесторів міг би сприяти:

● перерозподілу ринку, посиленню конкуренції на ньому, ще більшій демонополізації ринку, послаблення «диктатури» окремих компаній.

●  отриманню валютного доходу і, як результат, укріпленню валютного курсу української гривні.

● збільшенню кількості відносно стабільних компаній: стабільність буде обумовлена іноземним капіталом, який не прив'язаний до курсу гривні та до внутрішньої економічної ситуації в Україні.

Таким чином, інвестиції у приватизовані підприємства можуть надавати вагому підтримку економічному зростанню країни. Але це може бути лише за умов виваженої державної політики, яка буде спрямована і на захист національних інтересів, а не тільки на індивідуальні інтереси інвесторів. Інакше, приватизація нічого корисного для України не принесе – ні грошей до бюджету, ні інвестицій у виробництво, ні вмілого менеджменту підприємств, ні виконання рекомендацій міжнародних донорів та організацій.

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

ТОП-50: МЦПД оприлюднив рейтинг найбільш успішних держпідприємств України

У четвер, 13 червня, Міжнародний центр перспективних досліджень оприлюднив рейтинг фінансової стабільності державних підприємств України та запустив однойменний Інтернет-портал з детальними показниками по кожній з успішних компаній. Під час презентації рейтингу в «Укрінформі» експерт МЦПД Єгор Киян наголосив, що 50 найбільших державних компаній були відібрані за показником загальної вартості активів. Фінансова стабільність була розрахована за чотирма критеріями: ліквідністю, рентабільністю, левериджем та активною діяльністю. ТОП-50 успішних кампаній очолило ДП «Украерорух», загальна фінансова стійкість якого була оцінена на 8 із 10 можливих балів. Наступні місця відповідно посіли Маріупольський морський торговий порт, ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «Міжнародний аеропорт Львів». Найнижчу фінансову стійкість продемонстрували ПАТ «Припортовий завод» і НСК «Олімпійський». Аналітики МЦПД відзначили, що десять з п’ятдесяти найбільших державних компаній ведуть недостатньо прозоро фінансову звітність, що завадило оцінити їхню стабільність, тому всім цим кампаніям було присвоєно 40-ве місце. Експерт МЦПД Єгор Киян також наголосив, що найкращі фінансові показники в рейтингу продемонстрували транспортні та логістичні державні підприємства. Він також підкреслив, що створено інтерактивний портал для відображення результатів окремих компаній, який доступний за посиланням: http://companies.icps.com.ua. Учасники проекту анонсували постійне оновлення показників по мірі подання фінансової звітності держкомпаніями. Рейтинг «Фінансова стабільність державних підприємств в Україні» спрямований на підвищення ефективності управління державними підприємствами і реалізований в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадження антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні», що здійснюється МЦПД у партнерстві з Інститутом економічних і соціальних реформ (INEKO) та Офіційною Підтримкою Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid).

13.06.2019
Економіка

Рейтинг фінансового здоров’я банків України

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) та Інтернет-видання «Апостроф» презентували Рейтинг фінансового здоров’я банків України, який планують оновлювати щоквартально. Презентація відбулась 12 березня у Києві. Унікальність рейтингу заключається у тому, що банки оцінюються з точки зору привабливості як для власних акціонерів, так і для його клієнтів. Він характеризує бізнес-модель банку в цілому і розраховується як сума субіндексів надійності та ефективності.  «Перший субіндекс узагальнює групу критеріїв, які оцінюють ступінь виконання банком ключових економічних нормативів, таким чином відображаючи його здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для його діяльності. Другий субіндекс відображає критерії, що оцінюють здатність банку генерувати прибуток і ефективність використання його активів», - наголошує старший експерт МЦПД Єгор Киян. Рейтинг складався окремо серед великих банків (з активами понад 50 млрд грн) та всіх банків з активами понад 2 млрд грн. “На даний момент найбільш фінансово здоровими серед великих банків є ПриватБанк, Альфа-Банк та Райффайзен Банк Аваль. Ці банки намагаються дотримуватися усіх нормативів, і виконувати усі свої зобов’язання”, - сказав Єгор Киян. За субіндексом надійності серед великих банків до першої трійки ввійшли такі банки як АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Укрексімбанк” та АТ “Райффайзен Банк Аваль”. У свою чергу, за субіндексом ефективності лідерами є АТ “Альфа-Банк”, АТ “Райффайзен Банк Аваль” та АТ КБ “ПриватБанк”. ТОП-10 банків з активами у понад 2 млрд. грн. виглядає так: АТ “Ідея Банк”, АТ “Універсал Банк”, АТ “А-Банк”, АТ “Сітібанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Альфа-Банк”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, АТ “МІБ”, АТ “Креді Агріколь Банк”, АТ “ОТП Банк”. Результати рейтингу показали, що малі банки успішно конкурують за дотриманням нормативів, а великі банки найчастіше демонструють значну ефективність використання своїх активів. Також існує значний розрив між найбільш та найменш фінансово здоровими банками (майже у шість разів), що вказує на помітний резерв для значного покращення показників. Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, Олена Коробкова, переконана у тому, що ситуація у банківській сфері після “банкопаду” у 2014-2015 роках поступово налагоджується. “Станом на січень 2019 року ми маємо 67 прибуткових банків. За минулий рік у нас тільки один банк пішов, це “ВТБ банк”. Перерозподіл клієнтів вже відбувся , тому банківська система вже оновлена і сподіваюся, що буде набирати обертів у зростанні економіки України”, - сказала вона. При цьому, як зазначила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, Олена Коробкова: “Будь-який рейтинг – це додаткова ознака для прийняття рішення в якому банку обслуговуватись. За світовим досвідом, потрібно враховувати багато факторів, рейтинг є одним із таких”. Голова Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Маштабей порадив дослідникам, які обіцяють у майбутньому оновлювати Рейтинг фінансового здоров’я банків щокварталу, спробувати розширити його, порівнюючи із ситуацією в інших країнах. Рейтинг фінансового здоров`я банків України та більш детальна інформація щодо дослідження й методології знаходиться за посиланням:  http://page1040726.html.tilda.ws/page5116076.html Відео заходу:

Економіка

Жорсткіші правила для підприємців: експерти озвучили катастрофічні наслідки

Ініціатива Міністерства соціальної політики, що покликана ускладнити оформлення компаніями працівників як фізичних осіб-підприємців, може призвести до дуже незадовільних і катастрофічних результатів. "Найперше в око впадає двозначність критеріїв, розроблених міністерством, що породжуватиме важелі для маніпуляцій з боку органів перевірки. Беручи це до уваги, тиск на бізнес лише зростатиме, змушуючи його або іти у тінь або просто закриватися", — заявив економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян у коментарі інтернет-виданню Апостроф. По-друге, за його словами, в гонитві за вирішенням насущних проблем наповнення бюджету, чиновників не хвилюють умови, в яких доводиться працювати реальному сектору економіки. "Для малого та середнього бізнесу, маржа прибутковості якого становить 10-20%, така ініціатива просто вбивча і замість поповнення бюджету призведе до поповнення безробіття або трудової еміграції", — додав Киян. По-третє, зазначає експерт, доцільність таких заходів на даному етапі безперспективна. "В Україні зареєстровано всього близько 2 млн ФОП, від чого втрати державного бюджету складають у районі 3-4 млрд гривень. На тлі інших системних проблем української економіки, наприклад, з тією ж митницею — втрати від її неефективності становлять близько 145 млрд гривень", — резюмував Киян.

Економіка

Щомісячний бюлетень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2019-2021 роки» (Січень 2019)

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за січень 2019 року. Вона включає детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2019-2021 роки щодо розвитку української економіки. Коротко презентуючи матеріал публікації, слід відмітити, що економічна ситуація в Україні, загалом, характеризувалася наступним: · За попередніми даними, темпи зростання в сільському господарстві в 2018 році були найвищими з-поміж основних секторів економіки – 7,8% р/р. · Промислове виробництво зросло на 1,1% р/р у 2018 році. · Темпи зростання були відносно високими в роздрібній торгівлі, на пасажирському транспорті та в будівництві. · Динаміка була найгіршою щодо вантажного транспорту. · За результатами 2018 року інфляція становила 9,8%. Ціни виробників зросли на 14,2%. · Відсоткові ставки за гривневими кредитами та депозитами суттєво зросли (крім ставок за депозитами домогосподарств) під впливом жорсткої монетарної політики Національного банку. У свою чергу, у прогнозній частині публікації зазначається, що: · Уповільнення зростання ВВП порівняно з 2018 роком буде зумовлене набагато нижчими темпами зростання в сільському господарстві та уповільненням у роздрібній торгівлі та на пасажирському транспорті. · 2019 року темпи зростання споживання й валового нагромадження основного капіталу будуть значними, проте нижчими, ніж 2018 року. · Динаміка експорту буде млявою: умови для експорту продукції металургії та машинобудування суттєво погіршаться через значне уповільнення світового економічного зростання. · Зниження інфляції порівняно з 2018 роком відбудеться внаслідок жорсткої монетарної політики, нижчих темпів зростання світових цін на ресурси та уповільнення зростання заробітних плат. Повний документ доступний як українською, так і англійською мовами. Зокрема, у розширеній версії документу містяться розділи, які присвячені таким темам як: · Загальна економічна ситуація · Виробництво · Ціни · Кредити та депозити · Монетарна політика · Прогноз та ризики · Основні статистичні та прогнозні економічні показники Також разом з бюлетенем надається електронний додаток – таблиця з понад 130-ма індикаторами починаючи з 2010 року та прогнозні показники на 2019-2021 рр. (макроекономічні показники, структура ВВП, ВДВ за видами діяльності, доходи та витрати населення, монетарні показники, ціни, платіжний баланс). Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Особливості виконання меморандуму МВФ у 2019 році

25 грудня 2018 року Україна отримала першу частину траншу МВФ у розмірі 1,4 млрд. доларів. Відповідно, за додаткові 2,5 млрд. доларів необхідно буде ще поборотися. Звісно, вимоги програми співпраці Stand by є м'якішими, ніж за EFF, і ризики неотримання наступної частини траншу є меншими, але цього разу на уряд «давить» розуміння важливості отримання цих коштів, чим можуть скористатися зацікавлені стейкхолдери та проштовхнути свої забаганки, особливо перед виборами, під прикриттям необхідності виконання вимог меморандуму. Тому необхідно проаналізувати можливі сфери для маніпуляцій. 18 грудня Міжнародний Валютний Фонд схвалив програму допомоги для України у розмірі 3,9 млрд. доларів за програмою Stand by. Вимог за цією програмою стало менше. Але цікавим є той факт, що перегляд програми і, відповідно, прогресу імплементації меморандуму, буде лише у червні-липні, якраз після президентських виборів. Виходячи з цього, зразу помітні два ризики – спроби дотягнути до виборів будь-якою ціною та невизначеність щодо політики майбутнього президента. Щодо монетарної політики, зважаючи на ефективність НБУ, то за неї можна не хвилюватись. Згідно прогнозів, інфляція у 2019 році має бути на рівні 7%, – якщо, звісно координація між органами влади не підведе. У свою чергу, запровадження середньострокового бюджетного планування станеться хоча б декларативно і дасть можливість ефективно впроваджувати бюджетні проекти більше 1 року. Політичні ж торги можуть призвести до того, найскладнішими можуть виявитися пункти, які матимуть значний вплив на українську економіку, зокрема ухвалення законів про СПЛІТ, щодо приватизації, енергетики, адміністрування доходів та щодо монетизації субсидій. Що вимагає МВФ? · Адміністрування доходів Меморандум вимагає реорганізувати ДФС у дві юридичні особи: Державну податкову службу (до складу якої входитимуть підрозділи податкової міліції) і Державну митну службу. Вони будуть підзвітні Міністерству фінансів. Даний структурний маяк необхідно виконати до кінця квітня 2019 року. Планується також замінити Податкову міліцію новим органом. Першою проблемою є те, що об'єднання центральних і регіональних управлінь ДФС відбувається під час процесу бюджетної децентралізації. Останнє надає місцевим органам влади можливість встановлювати ставки та адмініструвати податки. При цьому, реорганізація ДФС не передбачає надання можливостей адміністрування місцевих податків і зборів саме місцевим органам влади. Другою проблемою є те, що реорганізація ДФС не вирішує системних проблем. Зокрема, нині в підпорядкуванні ДФС перебуває українська митниця. Втрати «неефективності» її роботи та від контрабанди сягають понад 4-5 млрд доларів на рік. Такі ж цифри називав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, зокрема під час зустрічі з представниками бізнесу по боротьбі правоохоронних органів з контрабандою на митниці. Такі суми вражають, оскільки дані обсяги коштів могли б бути направлені на вирішення ключових економічних та соціальних питань української економіки. · Енергетика Незважаючи на позитивні зрушення і розуміння необхідності збереження газотранспортної системи України, що мало результатом зменшення тарифу на транзит газу у 2 рази, урядом, за умови збереження монополії на енергетичному ринку, було проштовхнута вимога щодо подальшого підвищення тарифів га газ та опалення. Крім того, вимагається збільшення видобутку газу. Складніша ситуація буде щодо проведення анбандлінгу НАК "Нафтогазу України". Згідно домовленостей, у 2019 році НАК має передати непрофільні транзитні види діяльності до ПАТ "Магістральні газопроводи України". Також, має відбутися сертифікація оператора газотранспортної системи. По-перше, уряд та керівництво "Нафтогазу" мають різні погляди на процес анбандлінгу (Full Ownership або Independent System Operator), що може затягнути практичну імплементацію. По-друге, після тристоронніх консультацій з ЄС і "Газпромом", НАК "Нафтогаз України" заявив про неможливість проведення анбандлінгу через газовий контракт з РФ. За чинним контрактом розділити функції можна тільки після згоди РФ. Також відчувається опір і зі сторони "Нафтогазу" – після розподілу функцій, йому залишиться лише роль трейдера. Таким чином, навряд чи анбандлінг відбудеться до кінця 2019 року. · Монетизація субсидій Пілотний проект має стартувати у березні 2019 року. На сьогодні в Україні налічується 4 мільйони отримувачів субсидій, a її середній розмір складає 1500 гривень. Таким чином, уряд буде видавати на cубcідіaнтів майже 6 мільярдів гривень в місяць готівкою. При цьому, хоч монетизація субсидій є певною мірою перспективною справою, але за умов монополізації ринку комунальних послуг, отримувач субсидій все одно не буде в змозі обирати кому, як і скільки платити – кошти будуть потрапляти до одних і тих самих компаній. До того ж, треба враховувати, що у квітні будуть відбуватися президентські вибори і монетизація субсидій саме в цей період може запросто «підкупити» виборця. · Фінансова політика У меморандум заклали подальше підвищення стійкості банківської системи, збільшення капіталізації банків (до кінця березня 2019), зменшення кількості непрацюючих кредитів, вхід ЄБРР та IFC до капіталу Ощадбанку і Укргазбанку. Важливим же є прийняття Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг або іншими словами – закону про "Спліт" (до кінця березня 2019 року – структурний маяк). У результаті всі функції Нацкомфінпослуг переходять до НБУ, крім тих, які пов’язані з пенсійними фондами, фондами фінансування будівництва та фондами фінансування нерухомості – останні перейдуть під порядкування НКЦПФР. У свою чергу, Нацкомфінпослуг буде ліквідовано. Якщо аналізувати ринок небанківських фінансових установ, статистика свідчить що станом на грудень 2018 року їх налічувалось 2021. Така кількість установ свідчить про попит і важливість небанківських фінансових установ для функціонування ринку.   Небанківські фінансові установи в Україні Тип установи Кількість, станом на 01.12.2018 Вартість активів, тис грн Адміністратор недержавних пенсійних фондів 22 З НБУ – 1 027 260 286 Без НБУ – 259 286 Довірче товариство 2 - Кредитна спілка 358 2 169 796 Ломбард 366 3 763 667 Недержавний пенсійний фонд 62 2 465 560 Страхова компанія 281 53 679 752 Фінансова компанія 930 66 780 189 Джерело: за даними Нацкомфінпослуг   Відповідні існуючі параметри та нормативи щодо їх функціонування будуть змінені регулятором пізніше, – ймовірно після прийняття законопроекту про СПЛІТ. Таким чином, може виникнути конфлікт інтересів через вищі вимоги та "свої" нормативи. Таке впровадження нових стандартів може призупинити розвиток небанківських фінансових установ, приведе до виходу компаній з ринку. З іншої сторони, дана ситуація може простимулювати розвиток банківських установ, відкривши нові ніші для них. · Приватизація Згідно домовленостей, до кінця квітня 2019 року через систему електронних аукціонів ProZorro має відбутися продаж близько 500 об’єктів малої приватизації. Щодо великої приватизації, то на продаж будуть виставлені 16 об'єктів: - Енергетична галузь: ПАТ «Центренерго» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року); ВАТ «Тернопільобленерго»; ПАТ «Запоріжжяобленерго»; АТ «Харківобленерго»; АТ «Миколаївобленерго»; АТ «Хмельницькобленерго». - Добувна промисловість: АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»; ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року). - Машино- і приладобудування: ПАТ «Азовмаш»; ДП «Завод «Електроважмаш». - Хімічна промисловість: ПАТ «Сумихімпром»; ПАТ «Одеський припортовий завод». - Переробна промисловість: АТ «Оріана». - Охорона здоров'я, культура і спорт: ПрАТ «Президент-Готель» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року); ПрАТ «Індар» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року). - Сільськогосподарська галузь: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг». Цікавим є те, що Україна зобов'язалася подати проект закону про скорочення переліку компаній, заборонених до приватизації (до кінця квітня 2019 року). Зважаючи на заяви голови Фонду Держмайна про підтримку зі сторони МВФ у проведенні приватизації (при цьому не можна сказати, що саме МВФ буде брати участь в розконсервації великої приватизації) є ризик того, що цей процес може перетворитись в "стратегічну барахолку" для стейкхолдерів, під прикриттям начебто безпосередніх вимог МВФ. Також можуть виникнути певні проблеми щодо законів про лізинг державної власності та про концесію, які мають бути прийнятими у першій половині 2019 року. Зокрема, за благими намірами знайти додаткове фінансування, може ховатися «монополізація» ключової державної власності з метою збагачення людей, наближених до місцевої влади. Може виникнути ситуація, коли побудована за бюджетні кошти і дешево здана в концесію власність буде експлуатуватися як раз до моменту наступної необхідності відновлення або ремонту. В такий період вона буде просто повернута державі. Також, втрачається інтерес держави підтримувати власні об'єкти в хорошому стані в умовах "концесійного ажіотажу", з огляду на брак коштів на регіональні програми і потреби. Чого не буде? У меморандумі МВФ зазначені реформи, які не будуть проводитись у 2019 році. Зокрема, не буде проводитись будь-яка податкова амністія, не будуть вводитись податкові пільги або привілеї. Також не передбачається запровадження податку на виведений капітал та другого рівня пенсійної системи. Але й у 2019 році не буде значного економічного розвитку України. Зокрема, Світовий Банк погіршив прогноз зростання ВВП України в 2019 році до 2,9%. Прогноз був також переглянутий у меншу сторону і Мінфіном – згідно нього, зростання складе лише 3%. Задля ж ефективної співпраці, українська економіка має зростати не менше 5% ВВП на рік. А задля цього необхідно вирішити ряд системних проблем: - Показники росту. Пік зростання ВВП України вже проходить. Якщо раніше грав на руку ефект нульової бази, то нині без дійсних змін та реформ досягти росту стає неможливим. Вимушене закручування гайок, жорстка монетарна політика з відповідною відсотковою ставкою стримують економічний розвиток країни, мають наслідком відтік, а не притік, капіталу. - Показники торгівлі. Торгівельні дисбаланси, превалювання сировинної продукції в українському експорті, імпорто- та енергозалежність лише погіршують з кожним роком показники торгівельного балансу, зменшують валютні надходження. - Показники прозорості та корупції. Запуск роботи Антикорупційного суду, підвищення ефективності та прозорості органів влади сприятимуть справедливому розподілу коштів та покращенню інвестиційного клімату. - Показник реформ (ринку). Реформи в країні мають проводитись самостійно, без необхідності стороннього нагляду і контролю. На жаль, єдиним важелем впливу на проведення реформ в країні є лише МВФ. При цьому, МВФ виступає своєрідною "реанімаційною бригадою". Проблема полягає у тому, що реанімувати 25 років країну (рівно стільки тривають відносини Україна-МВФ) вже здається неправильним. Нині ж, Україна майже досягла позначки у 30 млрд доларів позичок від МВФ впродовж всієї історії відносин і ще 15 років Україні необхідно буде виплачувати всі борги. Допоки ж не припиниться проштовхування ідей зацікавлених стейхолдерів, а не національних інтересів, під прикриттям вимог МВФ з відповідною його "демонізацією", замість проведення реальних реформ і у повній мірі, то економічного розвитку очікувати не варто і навряд чи Україна зможе стати успішним кейсом у портфоліо МВФ.

Економіка

Щомісячний бюлетень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки» (грудень): основні економічні показники

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2018 року. Вона включає детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2019-2020 роки щодо розвитку української економіки. Коротко презентуючи матеріал публікації, варто відзначити, що економічна ситуація в Україні, загалом, характеризувалася наступним: · Оцінка зростання ВВП в третьому кварталі підтверджена  Держстатом на рівні 2,8% р/р. · У листопаді промислове виробництво скоротилося на 0,9% р/р через падіння в переробній промисловості на 2,5% р/р. · У листопаді річна інфляція прискорилася до 10%. · Споживчі ціни зросли на 1,4% через підвищення цін на газ для домогосподарств та сезонне подорожчання харчів. · Зростання цін було стримане зменшенням цін на паливо та мастила через здешевлення нафти. · За даними Мінагрополітики, 2018 року врожай зернових сягнув 70,1 млн т, соняшнику – 13,7 млн т. · У грудні 2018 року суттєво знизився ризик фінансової нестабільності завдяки отриманню траншу від МВФ, макрофінансової допомоги ЄС та кредиту Deutsche Bank. У свою чергу, у прогнозній частині публікації зазначається, що: · Залучені позики дали змогу збільшити обсяг міжнародних резервів НБУ, що знизило рівень невпевненості економічних агентів щодо стабільності фінансового стану країни у 2019 році. · Суттєві ризики будуть пов’язані з приходом нової влади та станом світової економіки. · Зростання світової економіки може суттєво уповільнитись 2019 року, що негативно позначиться на експорті. · Ключовим для забезпечення належного фінансового стану 2019 року буде збереження незалежності Національного банку. Повний документ доступний як українською, так і англійською мовами. Зокрема, у розширеній версії документу містяться розділи, які присвячені таким темам як: · Загальна економічна ситуація · Виробництво · Ціни · Кредити та депозити · Монетарна політика · Прогноз та ризики · Основні статистичні та прогнозні економічні показники Також разом з бюлетенем надається електронний додаток – таблиця з понад 130-ма індикаторами починаючи з 2010 року та прогнозні показники на 2019-2020 рр. (макроекономічні показники, структура ВВП, ВДВ за видами діяльності, доходи та витрати населення, монетарні показники, ціни, платіжний баланс). Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69