Економіка

Приватизація 2018: необхідність чи звичка?

02.07.2018
img1
Прес-служба МЦПД

У кінці травня - початку червня український уряд оголосив остаточний список об’єктів малої та великої приватизації. Згідно слів в.о. керівника Фонду державного майна Віталія Трубарова, це перший великий перелік підприємств для продажу за останні як мінімум десять років. Чи справді озвучена теза є «досягненням уряду», які перспективи та ризики таїть у собі «всеохоплююча» приватизація і чи справді можна гордитися такою ситуацією?

Що маємо?

За останні роки проголошена приватизація 2018 року має найбільш амбіційні плани. Доходи бюджету від приватизації у поточному році закладені в сумі 22,5 млрд грн.

До ключових особливостей приватизації 2018 року слід віднести:

● У січні 2018-ого список підприємств, які готували до приватизації не перевищував 335 об'єктів. Згодом, список приватизації доповнювали, довівши його спочатку до 576 об’єктів, а потім і до більше ніж 700 об’єктів.

● Мала приватизація. Список включає 716 об’єктів і розділений на: 1) господарські товариства та підприємства, засновані на базі об’єднання майна різних форм власності; 2) єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів; 3) окреме майно; 4) об’єкти незавершеного будівництва; 5) об’єкти соціально-культурного призначення. Процес приватизації буде відбуватися виключно через електронні аукціони.

● Велика приватизація. Список на приватизацію був скорочений з 26 до 23 підприємств. Були вилучені Завод алюмінієвої фольги, Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація України. Аукціон з продажу великих об'єктів приватизації матиме такі особливості: 1) при відсутності другого учасника аукціон проводитися не буде, і буде автоматично вважатися, що він не відбувся; 2) учасники зобов'язані зробити хоч один крок торгів, щоб виключити спробу змови; 3) відомості про учасників аукціону та їх кількість не підлягають розголошенню до початку аукціону; 4) у тому випадку, якщо є тільки один учасник, то проводиться викуп за ціною не нижчою за стартову; 5) якщо на аукціоні на підвищення ціни, так звані англійські аукціони, об'єкт не продається, приймається рішення знизити стартову ціну на 25%, якщо і ця спроба марна, то ціна зменшується на 50%. Якщо ж об'єкт приватизації не проданий вищезгаданими способами, приймається рішення про продаж на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій.

● В список тих, хто не може бути покупцем, внесли представників Російської Федерації та осіб, які перебувають під санкціями.

● Перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, розширили: додали медустанови і навчальні заклади.

● Кабінет міністрів України відмовився від варіантів приватизації або оренди портів, їх передаватимуть виключно в концесію.

Аналіз ситуації

На теперішній час у державній власності знаходиться 3444 об’єкти.

Таблиця. Розподіл об’єктів державної власності

Тип

Кількість об’єктів державної власності, шт

Активи, млрд. грн

Відсоткове співвідношення, %

Стратегічні об’єкти

15

1175

69

Важливі об’єкти

363

147

8,6

Втрачено контроль

559

45,1

2,6

Непрацюючі об’єкти

1255

132,6

7,8

Концесія (аеропорти, лісгоспи, автодороги)

359

14,5

0,9

Інші

893

189,4

11,1

Всього

3444

1704

100

Джерело: за даними МЕРТ

Український уряд планує поступово зменшувати кількість об’єктів державної власності і має намір залишити лише 15 особливо важливих державних підприємств та 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. До переліку 15 особливо важливих підприємств, які мають лишитися в державній власності, увійшли: «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Нафтогаз України»; стратегічні підприємства аерокосмічної галузі – КБ «Південне», «Завод 410», «Південмаш», «Антонов», «Хартрорн», Харківський авіаційний завод; Адміністрація морських портів; енергетичні підприємства – «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», Східний гірничо-збагачувальний комбінат; «Укрхімтрансаміак». Крім приватизації, 359 об’єктів також планується передати в концесію.

Незважаючи на проголошені цілі захистити стратегічно важливі підприємства, аналіз попередніх документів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», показав, що велика кількість об’єктів в нинішньому році «перестала бути» стратегічно важливими: 14 підприємств з 23 включених у список є стратегічно важливими для української економіки, зокрема підприємства хімічної промисловості.

Що матимемо?

Про ускладнення можливості досягнення поставлених урядом мети свідчать «успіхи» попередніх років. Навіть незважаючи на те, що уряд розраховує отримати від приватизації у 2018 році найбільшу суму за останні 10 років у розмірі 22,5 млрд грн., у новому консенсус-прогнозі Міністерства економічного розвитку вже йдеться про ймовірність отримати лише 1,25 млрд грн, що у два рази менше суми від приватизації у 2017 році. Відповідно, є ризик невиконання дохідної частини бюджету, яка нині має скласти 913 млрд грн., у розмірі 2-3%.

Таблиця. Виконання плану приватизації у 2014-2018 роках

Рік

План, млрд. грн

Факт, млрд. грн

Виконання плану, %

2014

0,335

0,466

139,1

2015

17

0,151

0,9

2016

17,1

0,188

1,1

2017

17,1

3,4

19,9

2018

22,5

-

-

 

У свою чергу, на небажання інвесторів брати участь у приватизації 2018 року сприятимуть такі фактори:

● Технічні бар’єри на тендерах та складність процедур

● Слабка інституційна спроможність Фонду державного майна України

● Обмеженість конкуренції та доступу до торгів

● Значна залежність підприємств від рішень уряду та дій олігархів

● Політичні та лобістські ігри навколо підприємств

● Складна боргова «історія» підприємств та їх незадовільний фінансовий стан

● Передвиборча турбулентність

● Ситуація на сході країни та ризики націоналізації

Таким чином, інтерес інвесторів безпосередньо залежатиме від того, як буде організованій сам продаж. Не дивлячись на те, що процес приватизації буде досить відкритим, залишається ряд бар'єрів: наприклад, може бути технічні обмеження доступу або цінові маніпуляції при торгах. І навіть якщо на підприємство прийде сумлінний інвестор, можуть бути створені умови, при яких він не витягне компанію з поганого фінансового стану.

Тому план приватизації в цьому році навряд чи буде виконаний, так як іноземні та українські інвестори не поспішають вкладати гроші в Україну, не знаючи, як зміниться вектор розвитку з приходом нового президента і обранням нового парламенту. Крім того, деякі інвестори побоюються загрози націоналізації куплених об'єктів, пам'ятаючи, що сталося з Приватбанком.

Результати торгів запросто можуть звестися до ситуації,  коли «свої продають для своїх» та ще й задешево. Як мінімум про це свідчить те, що більшість торгів призначені на осінь і в реальності можуть початися набагато пізніше, щоб швидко пустити об’єкт з молотка, боячись приходу справжнього інвестора.

У свою чергу, навіть у разі успіху такої «розширеної» приватизаційної кампанії, необхідно зазначити, що:

● приватизація не може слугувати закриттям діри в бюджеті.

● існуватиме загроза економічній безпеці держави у випадку погіршення ситуації на сході: у разі необхідності переорієнтації виробництва з інвесторами буде складніше домовитися.

● індивідуальні інтереси інвесторів можуть суперечити загальнонаціональним: є ризик того, що інвестори диктуватимуть свої умови та ставитимуть у залежність ключові галузі української економіки.

● українські держпідприємства можуть купити ті, кому необхідно придбати актив задешево (за відсутності або не допуску великого інвестора) або усунути конкурента. Приватизація 2018 може просто перетворитися на симуляцію, яка прикриватиме передвиборчу активізацію процесу перерозподілу сфер впливу або роздачу «подарунків».

● так і не буде вирішене питання монополії Нафтогазу та хоча б часткової приватизації цієї організації. Нафтогаз залишатиметься повністю у державній власності і його функції не будуть розділені між окремими незалежними компаніями згідно європейських вимог щодо системи розподілу функцій на енергетичному ринку.

● значна відповідальність ляже на Антимонопольний комітет України. «Оптова» приватизація підприємств однієї сфери може призвести до утворення монополій на ринку, що є вкрай небажаним, особливо у хімічній промисловості та у інших ключових для української економіки галузях.

● проблема українських підприємств не у тому, у якій вони власності, а у поганому менеджменті і надмірній монополізації ринку. Керувати ж будь-яким підприємством можна як добре так і погано незалежно від власності.

З іншої сторони, прихід іноземних інвесторів міг би сприяти:

● перерозподілу ринку, посиленню конкуренції на ньому, ще більшій демонополізації ринку, послаблення «диктатури» окремих компаній.

●  отриманню валютного доходу і, як результат, укріпленню валютного курсу української гривні.

● збільшенню кількості відносно стабільних компаній: стабільність буде обумовлена іноземним капіталом, який не прив'язаний до курсу гривні та до внутрішньої економічної ситуації в Україні.

Таким чином, інвестиції у приватизовані підприємства можуть надавати вагому підтримку економічному зростанню країни. Але це може бути лише за умов виваженої державної політики, яка буде спрямована і на захист національних інтересів, а не тільки на індивідуальні інтереси інвесторів. Інакше, приватизація нічого корисного для України не принесе – ні грошей до бюджету, ні інвестицій у виробництво, ні вмілого менеджменту підприємств, ні виконання рекомендацій міжнародних донорів та організацій.

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Щомісячний бюлетень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2019-2021 роки» (Січень 2019)

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за січень 2019 року. Вона включає детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2019-2021 роки щодо розвитку української економіки. Коротко презентуючи матеріал публікації, слід відмітити, що економічна ситуація в Україні, загалом, характеризувалася наступним: · За попередніми даними, темпи зростання в сільському господарстві в 2018 році були найвищими з-поміж основних секторів економіки – 7,8% р/р. · Промислове виробництво зросло на 1,1% р/р у 2018 році. · Темпи зростання були відносно високими в роздрібній торгівлі, на пасажирському транспорті та в будівництві. · Динаміка була найгіршою щодо вантажного транспорту. · За результатами 2018 року інфляція становила 9,8%. Ціни виробників зросли на 14,2%. · Відсоткові ставки за гривневими кредитами та депозитами суттєво зросли (крім ставок за депозитами домогосподарств) під впливом жорсткої монетарної політики Національного банку. У свою чергу, у прогнозній частині публікації зазначається, що: · Уповільнення зростання ВВП порівняно з 2018 роком буде зумовлене набагато нижчими темпами зростання в сільському господарстві та уповільненням у роздрібній торгівлі та на пасажирському транспорті. · 2019 року темпи зростання споживання й валового нагромадження основного капіталу будуть значними, проте нижчими, ніж 2018 року. · Динаміка експорту буде млявою: умови для експорту продукції металургії та машинобудування суттєво погіршаться через значне уповільнення світового економічного зростання. · Зниження інфляції порівняно з 2018 роком відбудеться внаслідок жорсткої монетарної політики, нижчих темпів зростання світових цін на ресурси та уповільнення зростання заробітних плат. Повний документ доступний як українською, так і англійською мовами. Зокрема, у розширеній версії документу містяться розділи, які присвячені таким темам як: · Загальна економічна ситуація · Виробництво · Ціни · Кредити та депозити · Монетарна політика · Прогноз та ризики · Основні статистичні та прогнозні економічні показники Також разом з бюлетенем надається електронний додаток – таблиця з понад 130-ма індикаторами починаючи з 2010 року та прогнозні показники на 2019-2021 рр. (макроекономічні показники, структура ВВП, ВДВ за видами діяльності, доходи та витрати населення, монетарні показники, ціни, платіжний баланс). Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Особливості виконання меморандуму МВФ у 2019 році

25 грудня 2018 року Україна отримала першу частину траншу МВФ у розмірі 1,4 млрд. доларів. Відповідно, за додаткові 2,5 млрд. доларів необхідно буде ще поборотися. Звісно, вимоги програми співпраці Stand by є м'якішими, ніж за EFF, і ризики неотримання наступної частини траншу є меншими, але цього разу на уряд «давить» розуміння важливості отримання цих коштів, чим можуть скористатися зацікавлені стейкхолдери та проштовхнути свої забаганки, особливо перед виборами, під прикриттям необхідності виконання вимог меморандуму. Тому необхідно проаналізувати можливі сфери для маніпуляцій. 18 грудня Міжнародний Валютний Фонд схвалив програму допомоги для України у розмірі 3,9 млрд. доларів за програмою Stand by. Вимог за цією програмою стало менше. Але цікавим є той факт, що перегляд програми і, відповідно, прогресу імплементації меморандуму, буде лише у червні-липні, якраз після президентських виборів. Виходячи з цього, зразу помітні два ризики – спроби дотягнути до виборів будь-якою ціною та невизначеність щодо політики майбутнього президента. Щодо монетарної політики, зважаючи на ефективність НБУ, то за неї можна не хвилюватись. Згідно прогнозів, інфляція у 2019 році має бути на рівні 7%, – якщо, звісно координація між органами влади не підведе. У свою чергу, запровадження середньострокового бюджетного планування станеться хоча б декларативно і дасть можливість ефективно впроваджувати бюджетні проекти більше 1 року. Політичні ж торги можуть призвести до того, найскладнішими можуть виявитися пункти, які матимуть значний вплив на українську економіку, зокрема ухвалення законів про СПЛІТ, щодо приватизації, енергетики, адміністрування доходів та щодо монетизації субсидій. Що вимагає МВФ? · Адміністрування доходів Меморандум вимагає реорганізувати ДФС у дві юридичні особи: Державну податкову службу (до складу якої входитимуть підрозділи податкової міліції) і Державну митну службу. Вони будуть підзвітні Міністерству фінансів. Даний структурний маяк необхідно виконати до кінця квітня 2019 року. Планується також замінити Податкову міліцію новим органом. Першою проблемою є те, що об'єднання центральних і регіональних управлінь ДФС відбувається під час процесу бюджетної децентралізації. Останнє надає місцевим органам влади можливість встановлювати ставки та адмініструвати податки. При цьому, реорганізація ДФС не передбачає надання можливостей адміністрування місцевих податків і зборів саме місцевим органам влади. Другою проблемою є те, що реорганізація ДФС не вирішує системних проблем. Зокрема, нині в підпорядкуванні ДФС перебуває українська митниця. Втрати «неефективності» її роботи та від контрабанди сягають понад 4-5 млрд доларів на рік. Такі ж цифри називав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, зокрема під час зустрічі з представниками бізнесу по боротьбі правоохоронних органів з контрабандою на митниці. Такі суми вражають, оскільки дані обсяги коштів могли б бути направлені на вирішення ключових економічних та соціальних питань української економіки. · Енергетика Незважаючи на позитивні зрушення і розуміння необхідності збереження газотранспортної системи України, що мало результатом зменшення тарифу на транзит газу у 2 рази, урядом, за умови збереження монополії на енергетичному ринку, було проштовхнута вимога щодо подальшого підвищення тарифів га газ та опалення. Крім того, вимагається збільшення видобутку газу. Складніша ситуація буде щодо проведення анбандлінгу НАК "Нафтогазу України". Згідно домовленостей, у 2019 році НАК має передати непрофільні транзитні види діяльності до ПАТ "Магістральні газопроводи України". Також, має відбутися сертифікація оператора газотранспортної системи. По-перше, уряд та керівництво "Нафтогазу" мають різні погляди на процес анбандлінгу (Full Ownership або Independent System Operator), що може затягнути практичну імплементацію. По-друге, після тристоронніх консультацій з ЄС і "Газпромом", НАК "Нафтогаз України" заявив про неможливість проведення анбандлінгу через газовий контракт з РФ. За чинним контрактом розділити функції можна тільки після згоди РФ. Також відчувається опір і зі сторони "Нафтогазу" – після розподілу функцій, йому залишиться лише роль трейдера. Таким чином, навряд чи анбандлінг відбудеться до кінця 2019 року. · Монетизація субсидій Пілотний проект має стартувати у березні 2019 року. На сьогодні в Україні налічується 4 мільйони отримувачів субсидій, a її середній розмір складає 1500 гривень. Таким чином, уряд буде видавати на cубcідіaнтів майже 6 мільярдів гривень в місяць готівкою. При цьому, хоч монетизація субсидій є певною мірою перспективною справою, але за умов монополізації ринку комунальних послуг, отримувач субсидій все одно не буде в змозі обирати кому, як і скільки платити – кошти будуть потрапляти до одних і тих самих компаній. До того ж, треба враховувати, що у квітні будуть відбуватися президентські вибори і монетизація субсидій саме в цей період може запросто «підкупити» виборця. · Фінансова політика У меморандум заклали подальше підвищення стійкості банківської системи, збільшення капіталізації банків (до кінця березня 2019), зменшення кількості непрацюючих кредитів, вхід ЄБРР та IFC до капіталу Ощадбанку і Укргазбанку. Важливим же є прийняття Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг або іншими словами – закону про "Спліт" (до кінця березня 2019 року – структурний маяк). У результаті всі функції Нацкомфінпослуг переходять до НБУ, крім тих, які пов’язані з пенсійними фондами, фондами фінансування будівництва та фондами фінансування нерухомості – останні перейдуть під порядкування НКЦПФР. У свою чергу, Нацкомфінпослуг буде ліквідовано. Якщо аналізувати ринок небанківських фінансових установ, статистика свідчить що станом на грудень 2018 року їх налічувалось 2021. Така кількість установ свідчить про попит і важливість небанківських фінансових установ для функціонування ринку.   Небанківські фінансові установи в Україні Тип установи Кількість, станом на 01.12.2018 Вартість активів, тис грн Адміністратор недержавних пенсійних фондів 22 З НБУ – 1 027 260 286 Без НБУ – 259 286 Довірче товариство 2 - Кредитна спілка 358 2 169 796 Ломбард 366 3 763 667 Недержавний пенсійний фонд 62 2 465 560 Страхова компанія 281 53 679 752 Фінансова компанія 930 66 780 189 Джерело: за даними Нацкомфінпослуг   Відповідні існуючі параметри та нормативи щодо їх функціонування будуть змінені регулятором пізніше, – ймовірно після прийняття законопроекту про СПЛІТ. Таким чином, може виникнути конфлікт інтересів через вищі вимоги та "свої" нормативи. Таке впровадження нових стандартів може призупинити розвиток небанківських фінансових установ, приведе до виходу компаній з ринку. З іншої сторони, дана ситуація може простимулювати розвиток банківських установ, відкривши нові ніші для них. · Приватизація Згідно домовленостей, до кінця квітня 2019 року через систему електронних аукціонів ProZorro має відбутися продаж близько 500 об’єктів малої приватизації. Щодо великої приватизації, то на продаж будуть виставлені 16 об'єктів: - Енергетична галузь: ПАТ «Центренерго» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року); ВАТ «Тернопільобленерго»; ПАТ «Запоріжжяобленерго»; АТ «Харківобленерго»; АТ «Миколаївобленерго»; АТ «Хмельницькобленерго». - Добувна промисловість: АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»; ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року). - Машино- і приладобудування: ПАТ «Азовмаш»; ДП «Завод «Електроважмаш». - Хімічна промисловість: ПАТ «Сумихімпром»; ПАТ «Одеський припортовий завод». - Переробна промисловість: АТ «Оріана». - Охорона здоров'я, культура і спорт: ПрАТ «Президент-Готель» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року); ПрАТ «Індар» (продаж має відбутися у першій половині 2019 року). - Сільськогосподарська галузь: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг». Цікавим є те, що Україна зобов'язалася подати проект закону про скорочення переліку компаній, заборонених до приватизації (до кінця квітня 2019 року). Зважаючи на заяви голови Фонду Держмайна про підтримку зі сторони МВФ у проведенні приватизації (при цьому не можна сказати, що саме МВФ буде брати участь в розконсервації великої приватизації) є ризик того, що цей процес може перетворитись в "стратегічну барахолку" для стейкхолдерів, під прикриттям начебто безпосередніх вимог МВФ. Також можуть виникнути певні проблеми щодо законів про лізинг державної власності та про концесію, які мають бути прийнятими у першій половині 2019 року. Зокрема, за благими намірами знайти додаткове фінансування, може ховатися «монополізація» ключової державної власності з метою збагачення людей, наближених до місцевої влади. Може виникнути ситуація, коли побудована за бюджетні кошти і дешево здана в концесію власність буде експлуатуватися як раз до моменту наступної необхідності відновлення або ремонту. В такий період вона буде просто повернута державі. Також, втрачається інтерес держави підтримувати власні об'єкти в хорошому стані в умовах "концесійного ажіотажу", з огляду на брак коштів на регіональні програми і потреби. Чого не буде? У меморандумі МВФ зазначені реформи, які не будуть проводитись у 2019 році. Зокрема, не буде проводитись будь-яка податкова амністія, не будуть вводитись податкові пільги або привілеї. Також не передбачається запровадження податку на виведений капітал та другого рівня пенсійної системи. Але й у 2019 році не буде значного економічного розвитку України. Зокрема, Світовий Банк погіршив прогноз зростання ВВП України в 2019 році до 2,9%. Прогноз був також переглянутий у меншу сторону і Мінфіном – згідно нього, зростання складе лише 3%. Задля ж ефективної співпраці, українська економіка має зростати не менше 5% ВВП на рік. А задля цього необхідно вирішити ряд системних проблем: - Показники росту. Пік зростання ВВП України вже проходить. Якщо раніше грав на руку ефект нульової бази, то нині без дійсних змін та реформ досягти росту стає неможливим. Вимушене закручування гайок, жорстка монетарна політика з відповідною відсотковою ставкою стримують економічний розвиток країни, мають наслідком відтік, а не притік, капіталу. - Показники торгівлі. Торгівельні дисбаланси, превалювання сировинної продукції в українському експорті, імпорто- та енергозалежність лише погіршують з кожним роком показники торгівельного балансу, зменшують валютні надходження. - Показники прозорості та корупції. Запуск роботи Антикорупційного суду, підвищення ефективності та прозорості органів влади сприятимуть справедливому розподілу коштів та покращенню інвестиційного клімату. - Показник реформ (ринку). Реформи в країні мають проводитись самостійно, без необхідності стороннього нагляду і контролю. На жаль, єдиним важелем впливу на проведення реформ в країні є лише МВФ. При цьому, МВФ виступає своєрідною "реанімаційною бригадою". Проблема полягає у тому, що реанімувати 25 років країну (рівно стільки тривають відносини Україна-МВФ) вже здається неправильним. Нині ж, Україна майже досягла позначки у 30 млрд доларів позичок від МВФ впродовж всієї історії відносин і ще 15 років Україні необхідно буде виплачувати всі борги. Допоки ж не припиниться проштовхування ідей зацікавлених стейхолдерів, а не національних інтересів, під прикриттям вимог МВФ з відповідною його "демонізацією", замість проведення реальних реформ і у повній мірі, то економічного розвитку очікувати не варто і навряд чи Україна зможе стати успішним кейсом у портфоліо МВФ.

Економіка

Щомісячний бюлетень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки» (грудень): основні економічні показники

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2018 року. Вона включає детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2019-2020 роки щодо розвитку української економіки. Коротко презентуючи матеріал публікації, варто відзначити, що економічна ситуація в Україні, загалом, характеризувалася наступним: · Оцінка зростання ВВП в третьому кварталі підтверджена  Держстатом на рівні 2,8% р/р. · У листопаді промислове виробництво скоротилося на 0,9% р/р через падіння в переробній промисловості на 2,5% р/р. · У листопаді річна інфляція прискорилася до 10%. · Споживчі ціни зросли на 1,4% через підвищення цін на газ для домогосподарств та сезонне подорожчання харчів. · Зростання цін було стримане зменшенням цін на паливо та мастила через здешевлення нафти. · За даними Мінагрополітики, 2018 року врожай зернових сягнув 70,1 млн т, соняшнику – 13,7 млн т. · У грудні 2018 року суттєво знизився ризик фінансової нестабільності завдяки отриманню траншу від МВФ, макрофінансової допомоги ЄС та кредиту Deutsche Bank. У свою чергу, у прогнозній частині публікації зазначається, що: · Залучені позики дали змогу збільшити обсяг міжнародних резервів НБУ, що знизило рівень невпевненості економічних агентів щодо стабільності фінансового стану країни у 2019 році. · Суттєві ризики будуть пов’язані з приходом нової влади та станом світової економіки. · Зростання світової економіки може суттєво уповільнитись 2019 року, що негативно позначиться на експорті. · Ключовим для забезпечення належного фінансового стану 2019 року буде збереження незалежності Національного банку. Повний документ доступний як українською, так і англійською мовами. Зокрема, у розширеній версії документу містяться розділи, які присвячені таким темам як: · Загальна економічна ситуація · Виробництво · Ціни · Кредити та депозити · Монетарна політика · Прогноз та ризики · Основні статистичні та прогнозні економічні показники Також разом з бюлетенем надається електронний додаток – таблиця з понад 130-ма індикаторами починаючи з 2010 року та прогнозні показники на 2019-2020 рр. (макроекономічні показники, структура ВВП, ВДВ за видами діяльності, доходи та витрати населення, монетарні показники, ціни, платіжний баланс). Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Економічні підсумки та перспективи України: прогрес, регрес чи статус-кво?

З однієї сторони, 2018 рік характеризувався відносним спокоєм економічної ситуації у країні, а з іншої – відсутністю здобутків. При цьому, зовнішньоекономічна ситуація у 2019 році може погіршитися, що призведе до більшої стагнації або навіть до економічної кризи. Україна ж входить до 2019 року повністю непідготовленою через неспроможність та небажання уряду виявляти політичну волю до впровадження змін. Відповідно, Україні слід навчитися мінімізувати економічні ризики ймовірних подій, а не тільки їх наслідки постфактум. Чим запам’ятався 2018 рік? Порівнюючи з попередніми роками, економіка України у 2018 році розвивалася за відсутності значних потрясінь. Основними ж змінами, які біль-менш вплинули на економічний розвиток, були наступні: · Макроекономіка та фінанси. Серед досягнень у цій сфері можна відзначити те, що вперше з моменту кризи банківський сектор став і залишається прибутковим. Також зросли податкові надходження. З іншого боку, це зростання було більше викликано інфляційними процесами в країні і збільшенням заробітних плат. Це вплинуло на розширення податкової бази та, відповідно, податкових надходжень. Наприкінці ж 2018 року був прийнятий збалансований бюджет. З іншої сторони, відчувалися повільні темпи економічного зростання і недостатнє зростання внутрішнього виробництва, помітно посилився інфляційний тиск. Відповідно, була підвищена облікова ставка, яка нині сягає 18% річних і що відповідно стримує економічний розвиток. Подальша ж стабільність економіки навряд чи буде здатна «керуватися» тільки обліковою ставкою і валютною інтервенцією. Трирічне ж бюджетне планування для мінімізації шоків так і не було запущено. До того ж, в економіці спостерігається: - недостатній обсяг інвестування, проблеми зі своєчасним освоєнням грошей фінансових організацій та інших фондів на інфраструктурні проекти; - частка непрацюючих кредитів в українській економіці сягнула 54,31% (станом на жовтень 2018); - спостерігалися проблеми з відшкодуванням підприємствам ЖКГ пільг та субсидій тощо. · Міжнародна економічні відносини. Створилося враження, що тільки НБУ в 2018 році боровся з результатами неринкового підвищення цін, турбулентності на зовнішніх ринках і зниження інтересів інвесторів до України. При цьому, спостерігалася відносна стабільність гривні, протягом року динаміка поповнення золотовалютних резервів мала позитивний характер. У той же час, зберігалися асиметрії у зовнішній торгівлі і недостатнє лобіювання національних інтересів. Зокрема, це призвело до того, що Україна використовувала квоти по основних групах торгівлі товарами з ЄС у перші місяці 2018 року. Згідно останніх даних Держстату, негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України за 3 квартали 2018 року становить $ 3,45 млрд. Для порівняння, за аналогічний період 2017 року від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило $ 1,11 млрд. Окрім цього, також слід зазначити наступні факти: - еміграція залишається однією з основних проблем України останнього часу; - вихід на зовнішній ринок запозичень у 2018 році не мав гострої необхідності, стратегія по зовнішньому і внутрішньому боргу залишається декларативною; - протягом року Україна так і не змогла домовитися з МВФ про транш. Залишається невеликий шанс отримати транш під новорічні свята. · «Неринкові шоки» Серед «неринкових шоків» у 2018 році особливо виділяються наступні: - Ситуація в акваторії Азовського моря та проблеми з проходженням кораблів до українських портів. Незважаючи на те, що загальний товарообіг азовських портів зараз ледь сягає 4 млн тон, затримки у морській доставці вантажів у цьому регіоні створили загрози функціонуванню місцевої інфраструктури та погіршили транзитний статус України. - Запровадження воєнного стало прецедентом для України і для української економіки. І хоча він не вплине суттєво на стан економіки 2018 року, проте він дав негативні сигнали інвесторам щодо розвитку ситуації в країні. · Енергетика З позитивного варто відзначити стимулювання збільшення частки зеленої енергетики. З іншого боку на даний момент частка відновлюваної енергії в Україні становить лише 1,8% (у вартості - 8,3%). Крім цього, Стокгольмський арбітражний суд зобов'язав Газпром виплатити українській компанії $4,63 млрд за недопоставку газу по транзитному договору (чи $ 2,56 млрд з урахуванням боргу української сторони за поставлений газ). Інших же досягнень у енергетичній сфері не було. Залишилися всі ті самі проблеми пов'язані з формульним «утворенням» тарифів, питаннями субсидій та розрахунків між основними постачальниками в Україні (через що у ряді міст були проблеми з отриманням гарячої води та опалення), загальним постійним підвищенням тарифів для домогосподарств і промислових виробників, перевантаженням електростанцій тощо. До того ж, непродумана політика уряду, недостатні обсяги газу у сховищах на початку березня призвели до його дефіциту в країні (через що було навіть оголошено надзвичайну ситуацію), і який покрили додатковим дорожчим імпортним газом. · Приватизація Знову спостерігався провал приватизації, в т.ч. через погане розпорядження держмайном і невмінням продавати: продаж державного майна приніс набагато менший обсяг надходжень до державного бюджету, ніж було заплановано. Причиною були зриви / невдачі продажу великих об'єктів приватизації через їх незадовільний стан, в т.ч. фінансовий, та особливості участі в тендерах, політизованість деяких рішень. Невміння продавати підприємства мало результатом погіршення привабливості об'єктів, що продаються, і знизило їх оціночну вартість та можливі надходження до бюджету. Як результат, велика приватизація перенесена на 2019 рік. · Покращення прозорості. У даному аспекті, зокрема, частково підвищилася прозорість банківської системи як такої завдяки новим вимогам до організації системи управління ризиками, оприлюдненню даних про складові і про достатність капіталу банків, був створений кредитний реєстр. Щодо інших сфер економіки, то був запущений онлайн-ресурс для відстеження цін, запроваджені нові розділи на e-data щодо відкритості даних місцевих бюджетів, спостерігалася деяка ступінь детінізації і поліпшення сервісного обслуговування платників податків, були запущені мала приватизація на ProZorro.Продажі та пілотний проект по впровадженню електронного чека (e-Receipt). Тим не менше, відкритість даних навряд чи на даному етапі ефективно вплинула на мінімізацію корупції в країні. Що очікує Україну у 2019 році? Наступного року Україні необхідно буде сконцентруватися на таких напрямках: · Макроекономічні показники Серед основного необхідно виділити: - Зростання ВВП 2019 року уповільниться до 2,3% через нижчі темпи зростання світової економіки та спрямування значних обсягів коштів на виплати за боргами. - На початку року, інфляція відчутно прискориться через підвищення цін на газ для населення та відповідний перегляд тарифів на опалення та гарячу воду. Загалом же, інфляція 2019 року знизиться до 6,8%, насамперед унаслідок жорсткої монетарної політики. - Передвиборча кампанія може привести до підвищення соціальних стандартів за браком достатнього економічного зростання. КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ Остаточні дані Оцінка Прогноз Роки 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ               ВВП, млрд грн. 1 567 1 979 2 385 2 983 3 483 3 918 4 348 ВВП, реальний, рвз -6,6 -9,8 2,4 2,5 3,0 2,3 2,6 Споживання, реальне, рвз -6,2 -15,2 2,0 7,1 3,5 2,1 2,1 Валове нагромадження основного капіталу, реальне, рвз -24,0 -9,2 20,4 18,2  14,0 8,0 8,0 ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО               Промислове виробництво, реальне, рвз -10,1 -13,0 2,8 0,4 1,7 2,2 2,4 Сільськогосподарське виробництво, реальне, рвз 2,2 -4,8 6,3 -2,7 8,0 0,0 3,0 ДОМОГОСПОДАРСТВА               Населення на початок року, млн 45,5 45,3 45,2 45,1 44,9 44,8 44,7 Наявні доходи населення, реальні, рвз -11,5 -20,4 2,0 7,4 8,0 2,0 2,0 Середньомісячна заробітна плата, реальна, рвз -6,5 -20,2 9,0 19,1 13,0 5,0 5,0 Середньомісячна заробітна плата, номінальна, грн 3 480 4 195 5 183 7 104 8 912 10 371 11 898 Безробіття за методологією МОП, % 9,3 9,1 9,3 9,5 9,0 8,5 8,0 Роздрібний товарообіг, реальний, рвз -9,6 -19,8 4,5 6,0 4,0 3,5 3,0 ЦІНИ               Індекс споживчих цін, рвз  24,9 43,3 12,4 13,7 10,0  6,8 6,0 Індекс цін виробників, рвз 31,7 25,5 35,7 16,5 16,0 10,0 9,0 Індекс цін на будівельно-монтажні роботи, рвз 15,7 22,7 9,9 15,5 22,0 8,0 8,0 ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ               Експорт товарів і послуг, рвз -19,9 -26,9 -3,9 17,1 10,0 4,5 4,3 Імпорт товарів і послуг, рвз -28,1 -29,3 4,5 19,2 14,5 2,8 3,4 Сальдо поточного рахунку, % ВВП -3,5 1,8 -1,4 -2,2 -4,3 -3,8 -3,5 Прямі інвестиції, млн дол. США 299 3 012 3 268 2 593 2 300 2 500 2 500 ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ               Грошова база, рвз 8,5 0,8 13,6  4,6 6,0 5,0 4,0 М3, рвз 4,9 3,9 10,8 9,5 8,0 7,0 6,0 Міжнародні резерви НБУ, млн дол. США 7 533 13 300 15 539 18 808 19 000 18 000 17 000 Офіційний обмінний курс, середній за рік, грн/$ 11,89 21,84 25,55 26,60 27,30 29,50 31,00 Ставка за кредитами в національній валюті, на кінець року, % річних 16,6 20,4 15,2 17,5 22,0 20,0 18,0   Джерело: «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки», МЦПД, 2018 · Енергетичний аспект Питання стратегії досягнення енергетичної безпеки у цілому залишається одним з найважливіших викликів для національних інтересів України. Український уряд оголосив плани щодо досягнення країною енергетичної незалежності та щодо стійкого розвитку, але шлях залишається розмитим. Реалізація російських проектів альтернативних газогонів може залишити Україну на узбіччі такого важливого елементу економічної діяльності як транзит газу, призвести до значних фінансових втрат. Зокрема, 31 грудня 2019 року завершується контракт між Газпромом і Нафтогазом на транзит газу. При цьому, "Газпром" подав позов про розірвання транзитного контракту через Україну. Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма об'єднав в одну справу вищезазначений позов з позовом "Нафтогазу" про перегляд тарифу на 12 млрд доларів. · Міжнародні фінанси Зважаючи торгівельні війни та процеси відтоку капіталу з країн що розвиваються, Україна може мати менші надходження валютної виручки. До того ж, ринок позичок стане більш дорогим. Частково країні посприяє новий транш МВФ, але зважаючи на те, що наступного року Україні необхідно виплатити $ 5,88 млрд зовнішнього боргу та $ 14,8 млрд внутрішнього, і на те, що золотовалютні резерви прогнозуються на тому самому рівні, то його обсягів буде не достатньо для вирішення усіх проблем української економіки. Уряду необхідно буде шукати шляхи самостійного виходу з ситуації. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни.  Окрім цього, не було остаточного рішення Високого суду Лондона щодо «боргу Януковича» в розмірі $3 млрд і теоретично воно може бути прийняте у 2019 році. Основні сценарії та рекомендації Таким чином, українська економіка не досягла значних результатів у 2018 році та залишається вразливою до зовнішніх шоків наступних років. Постає нагальна потреба мінімізувати перелічені ризики економічному розвиткові країни. На фоні ж меншої оптимістичності уряду щодо 2019 року, стає помітною проблема замкнутого кола «утримання стабільності – брак економічних перспектив» і постає питання, як з нього вирватися і що робити далі. У цьому руслі, запровадження дієвого середньострокового планування могло б теоретично додати "передбачуваності" розвитку української економіки. З іншого боку, практично застосувати такий підхід в реаліях України досить складно без зменшення вразливості до внутрішніх і зовнішніх шоків. Відповідно, будь-які плани можуть бути легко "зіпсовані" в умовах турбулентності. До того ж, більшість індикаторів українських планів встановлюються вручну і залежать від "настрою" влади, тобто носять зазвичай статичний, а не динамічний характер. Вони не змінюються автоматично на основі формульних розрахунків в залежності від ситуації і не гарантують оперативність оновлення планів, їх актуальність і незалежність від рішень уряду. Невідомо яким буде фінальний результат. Таким чином, важливим є те, яким чином відбудеться "перезавантаження" влади наступного року після виборів. Враховуючи зазначене, необхідно зберігати стабільність у міжвиборчий період. Загалом же, позитивний сценарій розвитку української економіки у 2019 році є малоймовірним і не є доцільним для розгляду. Тому залишається виокремити наступні сценарії: · Найбільш вірогідним виглядає базовий сценарій. Згідно нього, перехідний уряд не ризикуватиме робити значних змін та впроваджувати реформи. Українська економіка продовжить свій стагнаційний тренд розвитку. З іншої сторони, це не спричинятиме супротиву зі сторони зацікавлених стейкхолдерів і уряд зможе виконувати свої функції.  · У разі негативного сценарію, післявиборчий період характеризуватиметься блокуванням рішень перехідного уряду, невизначеністю і відсутністю часу для маневру. Україна ризикує так і не отримати транш МВФ і буде неспроможною виплатити борги. Це матиме наслідком технічний дефолт країни. Відповідно, у період "перезавантаження" робити зміни буде недоцільно й складно. Але вже після остаточного формування уряду, важливим буде переосмислення економічного розвитку, бо інакше Україна не зрушить з місця стагнаційний тренд. Тим не менше, з кожним роком, Україна набирається досвіду і 2019 рік може бути надзвичайно плідним.

Економіка

Макроекономічний аналіз МЦПД: показники попередніх періодів та прогноз економічної ситуації на кінець 2018 року

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за листопад 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, на кінець осені 2018 року важливими є такі факти: · У третьому кварталі 2018 року ВВП збільшився на 2,8% р/р, що є уповільненням порівняно з другим кварталом (3,8% р/р). · Погіршення показників відбулися в переробній промисловості, енергетичному секторі та сільському господарстві (у порівнянні з попереднім кварталом). · У жовтні (після двох місяців скорочення) промислове виробництво зросло на 1,4% р/р. · Зростання споживчих цін перевищило зростання цін у жовтні 2017 року майже за всіма основними групами товарів та послуг. · Річне зростання споживчих цін прискорилося до 9,5% р/р. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: · За результатами четвертого кварталу темпи зростання будуть найвищими в сільському господарстві завдяки великому врожаю пізніх культур. · Значне зростання відбудеться у будівництві. · Темпи зростання будуть помірними в оптовій та роздрібній торгівлі, транспортному секторі й добувній промисловості. · У четвертому кварталі інфляція прискориться через зростання цін на газ для домогосподарств та підвищення комунальних тарифів на опалення й гарячу воду. · Девальвація наприкінці року буде відносно невеликою і буде зумовлена насамперед зростанням ліквідності в банківській системі у зв’язку з великими обсягами бюджетних виплат. · Воєнний стан не вплине суттєво на стан економіки 2018 року. Проте він призвів до тимчасового здешевлення державних облігацій та акцій приватних компаній. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69