Економіка

П’ЯТИЙ ТРАНШ МВФ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕФОРМИ ЧИ ЗАСТІЙ?

29.09.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Україна співпрацює з МВФ за програмою ЕFF з березня 2015 року. Вона розрахована на 4 роки з обсягом фінансування 17,5 млрд дол. Але кожний транш МВФ супроводжується проблемою політичної консолідації щодо необхідності реформ для отримання траншу, що призводить до затяжного процесу отримання кредитних коштів. Виключенням не є і нинішня ситуація, зокрема щодо нагальних, з точки зору МВФ, питань прийняття пенсійної, медичної та інших важливих реформ. Визначити чи може Україна отримати наступний транш має місія МВФ, яка прибуде до країни у жовтні.

Вимоги МВФ

Після Майдану Україна взяла на себе обов’язки щодо проведення реформ. При цьому, МВФ залишився єдиним засобом тиску щодо їх проведення. Нині ж Україна вступає у період політичної турбулентності і у МВФ залишається останній шанс на пришвидшення реформ у ній. Надалі у передвиборчий період реформи можуть «заморозитись» і будуть проводитись лише у інтересах певних політичних сил з метою збільшення частки електорату.

Зважаючи на це, вимога реформ для отримання траншу від МВФ була чітко окреслена під час перебування 12-14 вересня у Києві заступника директора МВФ Девіда Ліптона. Він наголосив, що остаточне ж погодження умов надання траншу відбудеться у найближчі місяці. Якщо буде прийняте рішення щодо позитивного виконання реформ, місія може рекомендувати Раді директорів МВФ надання кредиту.

Коментуючи перебіг четвертого перегляду програми у рамках механізму розширеного фінансування (EFF), представники МВФ відзначають наступні необхідні сфери для доопрацювання:

  • Пенсійна реформа, проект якої обговорювався з МВФ. Виконання саме цієї вимоги як ключової може дозволити Україні отримати кредит;
  • Основні напрямки та показники державного бюджету на 2018, який затверджений в Кабміні і зареєстрований у Верховній Раді;
  • Особливості впровадження освітньої та медичної реформи;
  • Прискорення приватизації в Україні;
  • Боротьба з корупцією в Україні - створення антикорупційного суду;
  • Дотримання цільових показників фіскальної та енергетичної політики, передбаченими програмою МВФ;
  • Земельна реформа, яка наразі є відтермінованою у часі.

Фактори впливу

На позицію України в переговорному процесі з МВФ будуть впливати наступні фактори:

  • Економічні фактори:

Обсяг золотовалютних резервів на початок вересня складає $ 18,035 млрд. Такий обсяг резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту (при необхідному мінімумі у 3 місяці) і, за інформацією від НБУ, є достатнім для виконання зобов'язань України і поточних операцій уряду та Національного банку. Але чисті міжнародні резерви складають всього лише $ 5,431 млрд. Всі інші кошти – це залучені кредити, зокрема від МВФ.

До кінця поточного року Україна повинна виплатити в рахунок погашення зовнішнього боргу $ 1,1 млрд і обслуговування - $ 1,47 млрд. Зокрема, 4 серпня 2017 Україна вже виплатила МВФ 448,7 млн доларів за програмою Stand by від 2014 року.

На виплату держборгу в новому році передбачено спрямувати 118 млрд гривень відповідно до проекту бюджету 2018 при закладеному середньому курсі долара - 29,3 грн.

Графік же виплат на наступні роки виглядає наступним чином:

Рік

Державний борг, млрд $

Виплати

Обслуговування

У т.ч. борг перед МВФ

2018

2,05

1,52

1,455

2019

4,729

1,74

1,089

2020

5

1,89

0,479

2021

3,93

2,42

0,479

2022

3,08

2,37

0,479

При цьому, Національний банк України зберігає прогноз зростання міжнародних резервів до $ 20 млрд на кінець поточного року завдяки надходженню $ 2 млрд від Міжнародного валютного фонду. Додатково прогноз зростання міжнародних резервів враховує можливе отримання $600 млн від Євросоюзу. Також Україна розраховує залучити на зовнішніх ринках запозичень приблизно 2 млрд доларів в 2018 році і стільки ж в 2019 році.

Отже, у найближчі 5 років Україні необхідно буде повернути 30 млрд доларів старих боргів, що може значно позначитись на стабільності національної валюти. Новий кредит МВФ дозволить реструктурувати зобов’язання і зменшити навантаження на бюджет. Тому Мінфін сподівається на два транші від МВФ до кінця року.

  • Політичні фактори:

«Дешевизна» кредитів МВФ для інтересів України як держави контрастує з їх «дороговизною» у плані політичних і економічних рішень для інтересів українського населення.

Про це свідчить вже четверта спроба провести пенсійну реформу. Основною проблемою є те, що хоча МВФ і вимагає забезпечити гідний рівень виплат по пенсіям, ним наголошується про необхідність більш пізнього виходу на пенсію. В рамках пенсійної реформи ця вимога може бути імплементована завдяки пунктам пенсійного законопроекту, що стосуються 25-ти років страхового стажу у 2018 році і його поступового збільшення до 35 років впродовж 10 років.

Вищезгадана особливість пенсійної реформи викликає протистояння між різними політичними силами. З іншої сторони, законопроект може бути прийнятий через проголошення підняття рівня пенсій, бо це надає електоральну перевагу. При цьому, МВФ поки що незадоволений ручним управлінням розміром пенсій, тобто їх нечутливістю до реального рівня інфляції.

Крім цього, в основній провладній політичній силі БПП немає спільної єдиної позиції щодо медичної реформи, що значно ускладнює її прийняття. Питання медичної реформи також стосується і представників бізнесу, які через афілійовані політичні партії будуть намагатись пролобіювати власні інтереси у цій сфері.

Додатковим фактором впливу на перспективи співпраці з МВФ є те, що уряд веде переговори з МВФ з приводу ціни на газ для населення з метою недопущення його подорожчання. При цьому, МВФ наголошує, що Україна повинна зберегти ринкові механізми ціноутворення на енергоресурси.

Отже, політичні сили з метою консолідації електорату під приводом захисту населення від зависоких тарифів або від політики «затягування поясів» можуть провалити «маяки» реформ та відмовитись від співпраці з МВФ. Сигналом вищезгаданого також може слугувати заява міністра фінансів Олександра Данилюка, який має надію, що шоста програма з МВФ стане останньою. Ця теза може мати на меті заспокоїти населення щодо перспектив продовження співпраці з МВФ та прийняття соціально (і електорально) невигідних рішень. Критичні ж настрої населення щодо співпраці України з МВФ можуть зірвати проведення реформ.

  • Репутаційні фактори:

Кабінет Міністрів у проекті державного бюджету на 2018 рік поки що не передбачив виплату Росії $3 млрд у справі про євробонди, відомій як «борг Януковича». При цьому, дійсно існує ризик необхідності сплати цих зобов’язань у повному обсязі, зважаючи на той факт, що Високий суд Лондона не прийняв аргументів, поданих українською стороною щодо політичного тиску Росії на Україну і схвалив прискорений розгляд цього позову.

Тому, разом з невизначеністю щодо майбутнього рішення Стокгольмського арбітражу у спорі між «Газпромом» та «Нафтогазом», можлива перспектива додаткових виплат не грає на руку українському уряду. Подальші ж рішення України з приводу цих питань цілком можуть вплинути на майбутню співпрацю з МВФ, іншими організаціями та інвесторами, оскільки вони слугують маяком щодо виконання державою своїх зобов’язань.

Можливі сценарії

Можливими є наступні сценарії щодо отримання траншу МВФ:

  • Позитивний: Україна здійснить ключові реформи і транш буде виділений впродовж 4-5 місяців. Кошти надійдуть задля стабілізації макроекономічної ситуації, яка, при правильних діях держави, у майбутньому може призвести до економічного зростання.
  • Базовий: Системні переговори з МВФ можуть затягнутися на тривалий період часу і не приносити плідних результатів. Транш буде відстрочений.
  • Негативний: З огляду на політичну турбулентність реформи не будуть проведені і співпраця з МВФ буде припинена. У цьому випадку, у короткостроковій перспективі, загрози погіршення макроекономічної ситуації немає, оскільки наразі є достатній обсяг золотовалютних резервів. Але є ризик того, що основні інвестори можуть припинити співпрацю з Україною через неможливість виконання нею взятих зобов’язань.

Таким чином, нині необхідність виділення чергового траншу МВФ лежить радше не у економічній сфері, а стосується питання політичної волі щодо здійснення реформ. При цьому, МВФ необхідно продовжувати виступати стимулом для їх проведення. У майбутньому ж Україні необхідно буде провести земельну реформу, вдосконалити управління державними підприємствами та продовжити очищення банківської системи. Для активізації як перелічених, так й інших напрямків співпраці, МВФ має підвищити свої ставки: надавати більші стимули у разі прийняття реформ, або дати зрозуміти можливі наслідки їх неприйняття. Системний же перелік нових вимог щодо реформ від МВФ також міг би бути стимулом пришвидшення вищезгаданих процесів.

До того ж, Україна не може дозволити собі «вільне плавання», з огляду на свою залежність від існуючої конфронтаційної парадигми розвитку. У іншому разі вона ризикує втратити політичну та економічну підтримку на міжнародній арені, нівелюється весь сенс сформованих дипломатичних відносин і проведених реформ.

 

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД : чи будуть досягнуті заплановані темпи економічного зростання?

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за квітень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз ключових трендів на кінець 1 кварталу 2018 року показав наступне: · річне зростання споживчих цін уповільнилося до 13,2%, що зумовлено насамперед загальною стабільністю цін на комунальні послуги, на відміну від аналогічного періоду попереднього року; · промислове виробництво загалом збільшилося завдяки зростанню виробництва в добувній промисловості та енергетичному секторі; · суттєво знизилися світові ціни на залізну руду, проте ціни на нафту зросли; · індекс цін на продовольчі товари ФАО збільшився через подорожчання молочних продуктів та зернових. У прогнозі на 2018 рік збережено зростання ВВП на рівні 3% та інфляції – на рівні 9,5%. При цьому, відмічається ризик менших темпів економічного зростання та більшої інфляції через: · повільніше від запланованого зростання доходів Зведеного бюджету в першому кварталі 2018 року, що може призвести до урізання видатків упродовж року; · відсутність суттєвого прогресу у виконанні домовленостей з МВФ, що збільшує ризик неотримання фінансування від Фонду; · запровадження США мит на імпорт сталі може призвести до нижчих темпів світового економічного зростання, що негативно позначиться на обсягах українського експорту. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Енергетичні інтереси та економічна безпека України

Рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону “Північний потік – 2” знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Попри певні тактичні досягнення (зменшення обсягу споживання російського газу, прийнятне для НАК Нафтогаз рішення Стокгольмського арбітражу тощо), питання стратегії досягнення енергетичної безпеки у цілому залишається одним з найважливіших викликів для національних інтересів України. При цьому, уряд оголосив плани щодо досягнення Україною енергетичної незалежності у 2020 році та щодо стійкого розвитку у 2035 році, але шлях до них залишається розмитим. До того ж реалізація російських проектів альтернативних газогонів може залишити Україну на узбіччі такого важливого елементу економічної діяльності як транзит газу, призвести до значних фінансових та політичних втрат. Головні цифри та тренди У 2017 році Газпром на 8,1% наростив експорт газу до Європи, який сягнув 193,6 млрд кубометрів. Всього ж споживання ЄС у 2017 році оцінюється на рівні 560,5 млрд кубометрів газу. Таким чином, ринкова частка «Газпрому» в Європі досягла 34,7%. При цьому, найбільшим ринком залишилася Німеччина, яка імпортувала 53,4 млрд куб. м гасу. ГТС України у 2017 році забезпечила 44% поставок російського газу в ЄС. Транзит газу через Україну в минулому році склав 93 млрд кубометрів. У порівнянні з обсягами 2016 року, транзит зріс на 13,7%. Це дозволило Україні заробити близько $3 млрд на транзиті російського газу. При умові, що ВВП країни у 2017 році дорівнював $ 110 млрд, то дана сума склала 2,7% від його обсягів. Разом з тим, у середині січня 2018 року «Газпром» отримав дозвіл від Туреччини на будівництво другої лінії газопроводу «Турецький потік». Трохи пізніше, 26 березня Німеччина дала згоду на будівництво «Північного потоку-2» у Балтійському морі. Російський газовий монополіст також пішов на поступки щодо зміни ціни на газ для ринків Центральної та Східної Європи. Такі дії можуть позитивно вплинути на рішення Європейської комісії щодо врегулювання питання порушення «Газпромом» антимонопольного законодавства на європейських ринках, яке очікується у кінці квітня. Ці факти свідчать, що, попри складні політичні відносини, у сфері економічного співробітництва і, особливо, енергетики, визначальними залишаються власні інтереси країн-членів ЄС. Побудова нових газогонів, альтернативних українській ГТС, може маргіналізувати роль України у питанні транзиту газу, перетворити у перспективі такий стратегічний національний ресурс як газотранспортна система на груду металу. Для уникнення реалізації такого сценарію потрібні швидкі та ефективні дії, які дозволять зберегти роль і місце вітчизняного газогону у транзиті газу з РФ у країни Європи. Наслідки російських газових потоків Проекти «Північний потік-2» і «Турецький потік» передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік . Приблизно такі ж цифри озвучені «Нафтогазом», який оцінює фінансові втрати від запуску РФ альтернативних потоків та повної зупинки української ГТС у $3-3,5 млрд доларів. До того ж, у 2019 році спливає термін діючого контракту з «Газпромом» щодо транзиту газу. Згідно заяви голови російської компанії Олексія Міллера, «Газпром» може зберегти транзит через Україну у обсязі 10-15 млрд куб. м на рік, що складає до 10% її пропускної спроможності і менше 20% нинішнього обсягу транзиту. Для цього, за словами керівника російського монополіста, Україна повинна обґрунтувати «економічну доцільність» нового контракту на транзит. У свою чергу, українська сторона оголосила, що її основною метою буде збереження транзиту російського газу через територію України після закінчення терміну контракту з «Газпромом». Правда, за яких обсягів і яким чином це планується зробити до цього часу так і не оголошено, хоча Кабінет Міністрів України вже повідомив, що шукає компанію з управління українською газотранспортною системою. Також звучали ідеї, що Україна зможе може додатково завантажити газотранспортну систему за рахунок імпорту або транзиту газу з Румунії, але навряд чи румунський транзит зможе замінити вакуум, створений з огляду на переспрямування нинішніх транзитних потоків. Додаткові аспекти енергетичних відносин Окрім достатньо пахмурних перспектив у відносинах з РФ щодо транзиту газу та з огляду на блокаду Донбасу, Україна має вирішити питання й власного забезпечення енергоресурсами та зменшення імпортної залежності від них. Це підтверджується тим, що у 2017 році Україна значно наростила обсяг імпорту природного газу, вугілля та нафтопродуктів. При чому основними країнами з постачання енергоресурсів у 2016-2017 роках була Словаччина, Білорусь і Росія. Основні енергетичні ресурси: імпорт, експорт, транзит   Імпорт, 2017 рік Зміна імпорту до попереднього року Експорт, 2017 рік Зміна експорту до попереднього року Транзит, 2017 рік Зміна транзиту до попереднього року Природний газ 14,6 млрд куб. м +49% - - 93 млрд куб. м +13,7% Вугілля 19,777 млн т + 26,4% $105,5 млн +200% - - Нафтопродукти 9,7 млн т +11% 0,8 млн т +100% 16,4 млн т +1% Ядерне паливо $533,4 млн -2,9% - - - - Електроенергія 0,05 млрд кВт на год -38% 5,2 млрд кВт на год +37% 1,4 млрд кВт на год +218% Джерело: згідно даних Енергетичної митниці та ДФС З іншої сторони, позитивним для України є розвиток сектору відновлюваної електроенергетики. Зокрема, згідно даних Держенергоефективності, весь обсяг встановлених потужностей у 2016 році досяг 121 МВт, а у 2017 році - 257 МВт. При цьому, тільки у I кварталі 2018 року в Україні було введено в експлуатацію 159,4 МВт потужностей. Загалом, починаючи з 2015 року було інвестовано понад 550 млн євро в «зелену енергетику» і загальна потужність об'єктів відновлюваної електроенергетики нині становить 1,5 ГВт. Разом з тим, у осяжному майбутньому відновлювальна енергетика не замінить традиційних енергоносіїв і лише запровадження справді ринкових умов у галузі енергетики, які сприятимуть інвестиціям, зростання власного видобутку газу та посилення енергозберігаючих технологій дозволить країні наблизитись до мінімально прийнятних стандартів енергетичної безпеки. Шляхи балансування енергетичних інтересів Найближчі завдання перед українським урядом у енергетичній сфері включають: лібералізацію та відкриття енергетичних ринків; збереження транзитної інфраструктури держави, відновлення впевненості зовнішніх партнерів і фінансових організацій у надійності України як транзитної країни; зважену тарифну політику щодо транзиту енергоресурсів і внутрішнього енергоспоживання; виконання умов «Третього енергетичного пакету», а саме щодо відокремлення діяльності НАК «Нафтогаз» з транспортування і розподілу природного газу; «енергетичну євроінтеграцію», синхронізацію енергетичних систем з європейськими ринком (ENTSO-E, ENTSOG); диверсифікацію джерел отримання енергоресурсів; зниження енерговитрат на власне виробництво, підвищення енергоефективності країни; нарощування українського видобутку енергоресурсів; стимулювання альтернативної відновлюваної енергетики. У найближчій перспективі, Україна має врегулювати питання щодо постачання «Газпромом» 2 млрд 427 млн ​​кубометрів газу на окуповані території Донбасу і виставленого ним рахунку на $1,3 млрд. Також, очікується рішення апеляційного суду округу Свеа (Швеція) щодо спору між «Нафтогазом» та «Газпромом» з приводу $ 2,5 млрд штрафів, нарахованих Стокгольмским арбітражем. Вирішення вищезазначених питань зможе знівелювати можливі ризики енергетичної та економічної безпеки України. У іншому випадку, Україна ризикує втратити значну частку транзиту, що матиме наслідком чергове підвищення тарифів для населення та перебої у функціонуванні її ГТС. Але навіть і за таких обставин, є надія, що зростаючий попит ринку Європи і бажання Газпрому постійної збільшувати свою ринкову присутність (про що свідчать дані - у 2012 році його частка сягала лише 26%) можуть частково врятувати Україну від повної втрати ГТС. Отже, гра у шахи з приводу енергетичних інтересів усіх зацікавлених сторін ще остаточно не завершилась. На користь Україні грає те, що «Газпром» не зможе повністю зупинити транзит газу через її територію. Цьому сприяє зростаючий попит на газ у Європі, завантаженість гілок газопроводів, відносна лояльність сусідів, вигідна інфраструктура української ГТС. Але завдяки тільки цим факторам виграти не можливо. Тому, для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння та кормити ілюзію незалежності, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди. Інакше важелі впливу можуть остаточно зникнути, а економічна безпека та енергетичні інтереси будуть у черговий раз вирішуватись за рахунок українського населення.  

Економіка

Нові правила безмитного ввезення товарів на територію України

З початку 2018 року в Україні запрацювали нові обмеження безмитного ввезення товарів через кордон. Ввезти на територію України без сплати мита і ПДВ можна товари загальною вартістю до € 500 і вагою до 50 кг. Але тільки в тому випадку, якщо особа перебувала за межами України більше 24 годин і в'їжджає в країну один раз за 72 години. Експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян зазначає, що зміни спрямовані на виведення бізнесу з «тіні» для наповнення бюджету через встановлені мита та податки на збільшення контролю і налагодження ділового клімату. Вони повинні позитивно вплинути і на торгове сальдо, каже експерт. «Але, крім мети детінізації, під цими обмеженнями може ховатися лобіювання інтересів представників певного бізнесу. Тому потрібно враховувати, хто виграє, а хто програє від нових правил », - зазначає Киян. На думку експерта, у виграші в ситуації, що склалася виявляться українські виробники товарів-аналогів через цінові переваги, оскільки імпортований товар подорожчає на суму мита і ПДВ. Також від нових митних правил виграє великий бізнес і пов'язані з ним посередники, у яких є потужності покрити додаткові витрати. Частково виграє і той бізнес, який не користується човниковою схемою, вважає Киян. Програє, в свою чергу, малий і середній бізнес, який знаходиться на межі рентабельності. Також дані зміни негативно позначаться і на населенні - це призведе до підвищення цін на товари, у яких немає замінників з боку українського виробника. Особливо це стосуватиметься побутової хімії, техніки, запчастин і т. д. «Тобто в цілому така ситуація призведе до зменшення конкуренції на ринку і до виграшу великих дистриб'юторів», - говорить він. «Необхідно враховувати, що в човниковій діяльності більше зацікавлений малий і середній бізнес, а не великий бізнес. При цьому, малий і середній бізнес повинен бути платформою зростання економіки - про його інтереси необхідно піклуватися і пропонувати альтернативи. Тому наскільки б ефективним цей спосіб не був, сама непослідовність збільшення обмежень може призвести до того, що країна в цілому програє », - наголошує Єгор Киян.  

Економіка

Який рівень інфляції очікувати у 2018 році?

Минулий рік неприємно здивував рівнем інфляції. Вона перевершила цільові показники в 8% ± 2 процентних пункту і досягла 13,7%. Перший місяць 2018 го теж не порадував - в січні порівняно з груднем минулого року інфляція склала 1,5% (у річному вимірі - 14,1%).  За даними Держстату, в січні на 2% зросли ціни на продукти харчування та безалкогольні напої. Особливо подорожчали овочі і фрукти - 10,8% і 7,6% відповідно. На яйця, молоко, сметану, хліб, рибу, масло, м'ясо ціни підвищилися на 3-4,1%. Тобто, як і в минулому році, лідерами в перегонах подорожчання виявилися соціально значущі продовольчі товари. "Інфляція стала наслідком збільшення доходів населення, не підкріплених зростанням виробництва товарів, а також підвищенням витрат виробників, що тягне випереджувальне зростання цін на деякі товари або послуги", - говорить експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. Також експерт звертає увагу на те, що близько 40% ринків в нашій країні монополізовані, тому об'єктивність підвищення цін на деякі товари та послуги визначити досить складно. Тобто правила ринкового ціноутворення в Україні діють далеко не завжди. Перше, що необхідно зробити для приборкання інфляції, - скоординувати дії уряду, НБУ і Мінфіну. Серед інших заходів, які дозволять тримати ціни під контролем, Єгор Киян називає забезпечення достатніх темпів економічного зростання разом з випуском меншої кількості гривні на ринок, врегулювання ціноутворення в умовах частково монополізованого ринку і обмеження апетитів чиновників щодо надходжень до бюджету податків для виконання плану доходів. Джерело: https://focus.ua/money/392053/

Економіка

Макроекономічний прогноз «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за січень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз даних по ключових сферах за 2017 рік свідчить, що: Зменшилися наступні показники: - випуск у промисловості на 0,1% р/р, зокрема через торговельну блокаду. - випуск у сільському господарстві на 2,7% р/р через менший врожай основних культур. - купівельна спроможність населення через високий рівень споживчої інфляції, що становив 13,7%, та рівень інфляції промислових виробників, що становив 16,5%. - відсоткові ставки за кредитами та депозитами, зокрема унаслідок великої пропозиції таких депозитів і водночас обмеженого кредитування бізнесу та населення. Збільшилися наступні показники: - обіг оптової й роздрібної торгівлі на 2,8% та 8,8% відповідно. - вантажообіг і пасажирообіг на 5,8% та 7,4%. - обсяг будівельної продукції на 20,9%. - осяг залишків за депозитами на 13%, - обсяг залишків за кредитами на 1,9%. За прогнозом, 2018 року відбудеться зростання внутрішнього споживання та інвестицій, і експорту товарів та послуг. Підвищення мінімальної заробітної плати та зростання пенсій сприятимуть збільшенню споживання, хоча й зроблять внесок у інфляцію 2018 року. Також відмічається, що 2018 року існують два основні ризики, які в разі реалізації суттєво змінять економічну ситуацію: - по-перше, є ймовірність невиконання вимог МВФ, унаслідок чого не надійдуть кошти МВФ та інших міжнародних організацій і великі виплати за зовнішнім боргом призведуть до суттєвого зменшення валютних резервів та різкої девальвації гривні. - по-друге, 2018 року можуть відчутно знизитися світові ціни на ресурси після їх стрімкого зростання 2017 року, що спричинить менші надходження від експорту товарів і збільшення дефіциту поточного рахунку, внаслідок якого зросте тиск на резерви та гривню. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Випуск економічного прогнозу МЦПД - «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний Центр Перспективних Досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2017 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2017-2019 роки. Згідно представлених матеріалів, відмічаються наступні тренди останніх місяців 2017 року: суттєве збільшення внеску державного споживання у зростання ВВП; зростання промислового виробництва (на 0,3% р/р); уповільнення споживчої інфляції (до 0,9% м/м) та цін виробників (1,8% м/м); падіння світових цін на молочну продукцію (–4,9%) та подорожчання продуктів рослинного походження. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: 2018 року економічне зростання прискориться; у промисловості та сільському господарстві обсяг виробництва має помірно зрости;  у секторах, орієнтованих на внутрішній інвестиційний та споживчий попит, також відбудеться зростання, але його темпи, найімовірніше, будуть меншими, ніж 2017 року; за прогнозом, 2018 року інфляція буде набагато меншою, ніж 2017 року. Утім, існує значний ризик суттєвого перевищення інфляцією верхньої межі цільового проміжку, яка становить 8%. Відповідно, можна очікувати жорсткої монетарної політики Національного банку, який матиме за мету різко знизити рівень інфляції упродовж 2018 року. Основні показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69