ЗМI про МЦПД

Регіональний вимір прозорості муніципалітетів в Україні

15.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Чи відкрито працює місцева влада в містах України? Наскільки охоче вона відповідає на запити громадян? Чи прозоро освоює бюджет? В студії Громадського радіо експерти МЦПД Ангела Бочі, Вероніка Харук та Василь Поворозник представили результати дослідження в рамках проекту "Прозорі, фінансово здорові та конкурентоздатні муніципалітети в Україні".

Вікторія Єрмолаєва: Що лягло в основу ваших досліджень?

Ангела Бочі: Це величезний проект, який ми вже здійснюємо півтора року. Основним його завданням було показати, наскільки фінансово здорові, конкурентоспроможні і прозорі наші регіони та міста.

В рамках нашого проекту за підтримки словацького уряду було побудовано три рейтинги.

Перший — рейтинг фінансового здоров’я регіонів та регіональних центрів Україні.

Другий — рейтинг відкритості 50-ти найбільших міст України.

Третій — рейтинг конкурентоспроможності регіонів за методологією doing business.

Вікторія Єрмолаєва: Чи є один абсолютний переможець?

Ангела Бочі: В кожному рейтингу свій переможець. Все залежить від критеріїв кожного рейтингу.

Сергій Стуканов: Що таке фінансово здорова громада?

Ангела Бочі: Ми опрацьовували близько 50 тисяч різних показників, враховували, наскільки громада може за рахунок власних податків покривати поточні видатки, наскільки вона залежить від дотацій та субсидій з центрального бюджету, наскільки є здатність покривати борг регіону. Тобто це ряд критеріїв, їх близько 20-ти і відповідно до них ми відбудовували рейтинг.

Найбільш фінансово здорове місто — це Одеса, найбільш фінансово здорова область — Запорізька.

В антирейтингу — Луцьк серед міст, серед областей — Рівненська область.

Міста Донецьк і Луганськ не визначалися, у зв’язку з їхнім статусом.

Рейтинг був побудований за останні п’ять років. Якщо порівнювати цей рік з попереднім, то можна сказати, що ситуація з фінансовим здоров’ям значно покращилась. Однією з причин цього є старт фіскальної та бюджетної децентралізації.

Вікторія Єромолаєва: За вашим рейтингом, перше місто займає Одеса, друге — Полтава, третє — Дніпро, четверте — Миколаїв і п’яте — Рівне. Розкажіть про прозорість 50-ти міст України.

Вероніка Харук: Цей рейтинг є частиною трьох компонентів нашого проекту. Основною нашою метою було підвищення прозорості роботи міських рад. Яким чином? Ми розробили рекомендації щодо прозорості та будемо сприяти їх просуванню. Також ми здійснили моніторинг прозорості міських рад 50-ти найбільших міст України. Цей рейтинг є повністю відкритим, на нашому сайті http://transparency.icps.com.ua/ можна подивитися відповідь по кожній міській раді.

Сергій Стуканов: Як ви збирали інформацію?

Вероніка Харук: У нас було три джерела отримання інформації. Це був опитувальник, який був складений МЦПД і направлений до 50-ти міських рад. Кожен опитувальник містив 23 питання, які були складані таким чином, щоб ми могли документально отримувати підтвердження інформації, яку нам надали міські ради.

Також ми направляли неофіційні запити через третю особу, як ми називаємо його — «запит таємного клієнта» для того, щоб подивитися реакцію міських рад на запити від пересічних громадян.

І ще ми аналізували інформацію у відкритому доступі на офіційних веб-сайтах міських рад.

Отже, на першому місці по відкритості стоїть місто Суми, потім іде Вінниця та Львів. Міста, який мають найменший результат, це Новомосковськ, Ізмаїл та Бровари.

Однак хочу зазначити, що за результатами нашого дослідження, найкращий результат складає лише 64%, тобто навіть найкращим містам є над чим працювати.

Вікторія Єрмолаєва: Є стереотип, що в Києві найкраще життя, а в жодному рейтингу серед переможців його немає. Чому?

Вероніка Харук: Щодо прозорості Київ знаходиться в середині рейтингу. Я вважаю, що це повзано з тим, що Київ публікує багато інформації у відкритому доступі для громадян, однак ця інформація є розпорошеною по різних веб-сайтах. Було б дуже зручно, щоб громадянин міг зайти на офіційний сайт міської ради, якому можна довіряти, і знайти всю потрібну йому інформацію. А наразі на офіційному веб-сайті Києві не було потрібної інформації.

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Чому внутрішньо переміщених осіб важливо інтегрувати у місцеві громади?

Гість ефіру Громадського радіо — головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Василь Філіпчук: Наші друзі з Німеччини запропонували вивчити їхній досвід. Німеччина мала проблему біженців. Також був феномен повернення в Німеччину тих, хто вважався етнічним німцем, але проживав в іншій країні. У Німеччині були випадки, коли на околицях міст робили відмежовані від громад поселення, де жили окремо ці переміщені особи. Але це негативний досвід. Позитивний досвід — це максимальне зближення, інтеграція з місцевими громадами і фінансове заохочення комун створювати робочі місця, фінансове заохочення самих переміщених осіб вивчати мову, шукати місце роботи. Досвід Німеччини тут є достатньо позитивним і цікавим насамперед з точки зору терпимого ставлення до людей, які стали переміщеними особами. Було розуміння того, що ці люди стали жертвами обставин, це не їхня вина, це їхня біда. Треба розуміти, що через 3, 5, 10 років ці люди можуть стати нашими сусідами, членами спільноти. Чим швидше ми зробимо все, щоб інтегрувати їх в спільноти, тим краще для нас самих, для власної безпеки, безпеки наших сімей. Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/chomu-vnutrishno-peremishchenyh-osib-vazhlyvo-integruvaty-u-miscevi-gromady.