ЗМI про МЦПД

Регіональний вимір прозорості муніципалітетів в Україні

15.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Чи відкрито працює місцева влада в містах України? Наскільки охоче вона відповідає на запити громадян? Чи прозоро освоює бюджет? В студії Громадського радіо експерти МЦПД Ангела Бочі, Вероніка Харук та Василь Поворозник представили результати дослідження в рамках проекту "Прозорі, фінансово здорові та конкурентоздатні муніципалітети в Україні".

Вікторія Єрмолаєва: Що лягло в основу ваших досліджень?

Ангела Бочі: Це величезний проект, який ми вже здійснюємо півтора року. Основним його завданням було показати, наскільки фінансово здорові, конкурентоспроможні і прозорі наші регіони та міста.

В рамках нашого проекту за підтримки словацького уряду було побудовано три рейтинги.

Перший — рейтинг фінансового здоров’я регіонів та регіональних центрів Україні.

Другий — рейтинг відкритості 50-ти найбільших міст України.

Третій — рейтинг конкурентоспроможності регіонів за методологією doing business.

Вікторія Єрмолаєва: Чи є один абсолютний переможець?

Ангела Бочі: В кожному рейтингу свій переможець. Все залежить від критеріїв кожного рейтингу.

Сергій Стуканов: Що таке фінансово здорова громада?

Ангела Бочі: Ми опрацьовували близько 50 тисяч різних показників, враховували, наскільки громада може за рахунок власних податків покривати поточні видатки, наскільки вона залежить від дотацій та субсидій з центрального бюджету, наскільки є здатність покривати борг регіону. Тобто це ряд критеріїв, їх близько 20-ти і відповідно до них ми відбудовували рейтинг.

Найбільш фінансово здорове місто — це Одеса, найбільш фінансово здорова область — Запорізька.

В антирейтингу — Луцьк серед міст, серед областей — Рівненська область.

Міста Донецьк і Луганськ не визначалися, у зв’язку з їхнім статусом.

Рейтинг був побудований за останні п’ять років. Якщо порівнювати цей рік з попереднім, то можна сказати, що ситуація з фінансовим здоров’ям значно покращилась. Однією з причин цього є старт фіскальної та бюджетної децентралізації.

Вікторія Єромолаєва: За вашим рейтингом, перше місто займає Одеса, друге — Полтава, третє — Дніпро, четверте — Миколаїв і п’яте — Рівне. Розкажіть про прозорість 50-ти міст України.

Вероніка Харук: Цей рейтинг є частиною трьох компонентів нашого проекту. Основною нашою метою було підвищення прозорості роботи міських рад. Яким чином? Ми розробили рекомендації щодо прозорості та будемо сприяти їх просуванню. Також ми здійснили моніторинг прозорості міських рад 50-ти найбільших міст України. Цей рейтинг є повністю відкритим, на нашому сайті http://transparency.icps.com.ua/ можна подивитися відповідь по кожній міській раді.

Сергій Стуканов: Як ви збирали інформацію?

Вероніка Харук: У нас було три джерела отримання інформації. Це був опитувальник, який був складений МЦПД і направлений до 50-ти міських рад. Кожен опитувальник містив 23 питання, які були складані таким чином, щоб ми могли документально отримувати підтвердження інформації, яку нам надали міські ради.

Також ми направляли неофіційні запити через третю особу, як ми називаємо його — «запит таємного клієнта» для того, щоб подивитися реакцію міських рад на запити від пересічних громадян.

І ще ми аналізували інформацію у відкритому доступі на офіційних веб-сайтах міських рад.

Отже, на першому місці по відкритості стоїть місто Суми, потім іде Вінниця та Львів. Міста, який мають найменший результат, це Новомосковськ, Ізмаїл та Бровари.

Однак хочу зазначити, що за результатами нашого дослідження, найкращий результат складає лише 64%, тобто навіть найкращим містам є над чим працювати.

Вікторія Єрмолаєва: Є стереотип, що в Києві найкраще життя, а в жодному рейтингу серед переможців його немає. Чому?

Вероніка Харук: Щодо прозорості Київ знаходиться в середині рейтингу. Я вважаю, що це повзано з тим, що Київ публікує багато інформації у відкритому доступі для громадян, однак ця інформація є розпорошеною по різних веб-сайтах. Було б дуже зручно, щоб громадянин міг зайти на офіційний сайт міської ради, якому можна довіряти, і знайти всю потрібну йому інформацію. А наразі на офіційному веб-сайті Києві не було потрібної інформації.

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Партнерство Україна-НАТО вийшло на новий, більш прагматичний, рівень, — Євген Ярошенко

Перспективи партнерства України-НАТО та виступ генсекретаря НАТО коментує аналітик зовнішньої політики та європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. Єнс Столтенберг — перший генеральний секретар НАТО, який за всю історію незалежності України виступив перед парламентом. Після зустрічей в Києві він виголосив промову в залі Верховної Ради та відповів на декілька запитань депутатів. Зокрема, розповів про надання зброї Україні та роль країни в роботі Альянсу, а також зацитував вірш Тараса Шевченка.  Ірина Славінська: Мене, коли я слухала промову Єнса Столтенберга, надзвичайно вразила цитата із Тараса Шевченка «Та неоднаково мені». Що це за посил, якщо перекласти його дипломатично? Про що НАТОвустами Єнса Столтенберга повідомило Україні? Євген Ярошенко: Я думаю, цитата рядків з Кобзаря пов’язана з тим, що НАТО, попри те, що не готові відкривати двері для членства України, однак підтримують нашу державу в спробах відновити суверенітет та територіальну цілісність над неконтрольованими територіями. І це означає, що партнерство Україна і НАТО зараз вийшло на особливий рівень. Цей рівень характеризується більшим прагматизмом. Попри те, що Україна нещодавно на законодавчому рівні відновила курс на євроатлантичну інтеграцію з метою вступу до Альянсу, навіть наш президент усвідомлює, що зараз потрібно зосередитися на реформах безпекового і оборонного сектору. Тому тут прагматична підтримка НАТО в сенсі організаційної та технічної допомоги, допомоги в реабілітації українських військовослужбовців, може бути важливою для посилення обороноздатності України. Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.  

ЗМI про МЦПД

Клімат стає питанням серйозних політичних протирічь між США та ЄС, — Євген Ярошенко

США вийшли з Паризької кліматичної угоди. Чому експерти стурбовані цим кроком? Про це в  ефірі Громадського радіо — експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. «Зараз ми спостерігаємо дуже незвичний для світової політики казус, коли клімат стає предметом дуже серйозних політичних протиріч. Рік тому, у квітні 2016 року, в ООН відбулося підписання Рамкової конвенції ООН з протидії змінам клімату, більш відома як Паризька кліматична угода, яка передбачала зобов’язання 194 країн-підписантів скоротити викиди парникових газів, починаючи з 2021 року, щоб підвищення температури в світі не виходило за межі 2 градусів. За екологічними прогнозами, якщо нинішні темпи викидів збережуться, то до кінця 21 століття температура повітря може зрости до 3,5 градусів. СШАє другою після Китаю країною, на яку припадає близько 17 — 18% від світових викидів парникових газів. Без США боротьба щодо протидії змінам клімату матиме не такий результат, як хотілося б», — пояснює Євген Ярошенко. На думку експерта, питання зміни клімату виявилося одним з трьох основних питань, які провокують охолодження стосунків між Вашингтоном та європейськими союзниками, інші два питання — торгівля та безпекові зобов’язання а рамках НАТО. «Боротьба проти змін клімату певним чином єднала і зближувала Захід, однак через розхитування виникає глобальний вакуум у такому важливому питанні світової політики як міна клімату. Вакуум намагається заповнити Китай», — додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.