Прихід до влади команди Володимира Зеленського супроводжувався встановленням президентської вертикалі влади у ключових державних органах, а також на регіональну рівні. У рамках реалізації регіональної політики Офісу президента, була здійснена низка кадрових призначень у обласні державні адміністрації. Президент формував деякі точкові завдання, які мають виконати новопризначені керівники ОДА, але реальна ставка з боку ОП була зроблена саме на власну ініціативність керівника та вміння організувати роботу в підпорядкованому йому відомстві. Нещодавні зміни у лавах керівників ОДА свідчать, що Офіс президента проводить ревізію своєї кадрової регіональної політики, що набуває додаткової актуальності у контексті прийдешніх місцевих виборів.
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням «Апостроф» підготували «Рейтинг ініціативності голів ОДА», який відображає фактичну діяльність керівника ОДА на займаній ним посаді, дозволяє проаналізувати пріоритети у діяльності керівника ОДА, рівень співпраці із відповідною обласною радою, а також реакцію на ініціативи очільника ОДА з боку місцевих ЗМІ. Перевагою даного рейтингу є те, що він аналізує саме діяльність новопризначеного керівника облдержадміністрації. Тому місце голови ОДА у рейтингу детерміноване його діяльністю і виключає можливість виправдовуватися спадком попередників.
Методологія дослідження
Основний метод дослідження – збір і аналіз відкритої та достовірної інформації про діяльність голів обласних державних адміністрацій, їх взаємодію з обласними радами та відображення діяльності голови ОДА у місцевих ЗМІ. Для аналізу використовувалися кількісні та якісні показники діяльності керівників обласних державних адміністрацій, які відображаються у трьох ключових індексах, сума яких і визначає місце у рейтингу глави ОДА.
1. «Індекс ініціативності» - це показник, який обраховується як середньозважена кількість ініціатив глави ОДА за один місяць. Ініціативи голів ОДА аналізувалися за 11 показниками, які включають: залучення інвестицій у регіон, розвиток промисловості, запровадження інновацій на території області, розвиток інфраструктури, діяльність у соціально-гуманітарній сфері, стимулювання процесу децентралізації, розвиток бізнесу, медіація у трудових відносинах (зокрема, подолання заборгованості у виплаті заробітних плат працівникам бюджетних установ), здійснення діяльності щодо запровадження інструментів із забезпечення енергоефективності, розвиток туристичного потенціалу регіону та заходи у рамках молодіжної політики. Кожна з перерахованих ініціатив оцінювалася як один рейтинговий бал, за виключенням залучення інвестицій у регіон, запровадження інновацій на території області та розвиток бізнесу, за які нараховувалися 1,33 бали. Дані показники індексувалися через те, що вони є універсальними та однаково важливими для всіх областей України, попри відмінності у соціально-економічних станах та розвитку регіонів.
2. «Індекс взаємодії з облрадами» - це показник, який обраховується як середньозважена кількість прийнятих рішень обласною радою у місяць, які вносилися обласними державними адміністраціями. Даний показник відображає рівень співпраці між обласною державною адміністрацією та обласною радою у розвитку регіонів. Конструктивна співпраця між даними органами є необхідною умовою для здійснення ефективної регіональної політики.
3. «Індекс медіа-сприйняття ініціатив ОДА» - обраховується як середнє значення різниці між відсотком позитивних і негативних публікацій у місцевих ЗМІ стосовно персони очільника ОДА. Даний показник дозволяє розуміти, як місцеві медіа ставляться до особи керівника ОДА та його діяльності, що також впливає і на ставлення до голови облдержадміністрації місцевих жителів. Даний індекс може мати як позитивне, так і негативне значення, залежно від того, публікації якої тональності (позитивні чи негативні) превалюють у місцевих ЗМІ.
Фінальний бал, який визначає місце керівника ОДА у рейтингу, складається як сума «Індексу ініціативності», «Індексу взаємодії з облрадами» та «Індексу медіа-сприйняття ініціатив ОДА».
До рейтингу були включені голови ОДА, які перебувають на посаді не менше 3 місяців. Тож, до рейтингу ввійшли 13 керівників ОДА: Владислав Скальський (Вінницька ОДА), Олександр Бондаренко (Дніпропетровська ОДА), Денис Шмигаль (Івано-Франківська ОДА), Олексій Чернишов (Київська ОДА), Олександр Стаднік (Миколаївська ОДА), Максим Куций (Одеська ОДА), Віталій Коваль (Рівненська ОДА), Ігор Сопель (Тернопільська ОДА), Віталій Туринок (Запорізька ОДА), Олексій Кучер (Харківська ОДА), Віталій Бунечко (Житомирська ОДА), Юрій Гусєв (Херсонська ОДА) та Андрій Прокопенко (Чернігівська ОДА).
ТОП-3 найініціативніших голів ОДА
№1 Владислав Скальський
Перше місце у рейтингу займає керівник Вінницької ОДА Владислав Скальський. За період з початку його призначення (18 вересня 2019) на цю посаду нараховується 159 ініціатив, що у розрахунку на один місяць становить дещо більше 42 (42,2) ініціатив за участі керівника Вінницької ОДА. Найбільша кількість ініціатив (50) стосувалася соціально-гуманітарної сфери, як то відкриття лікарень, амбулаторій, шкіл чи забезпечення потреб соціально вразливих верств населення. На другому місці у пріоритетах у Владислава Скальського – молодіжна політика, у межах якої було здійснено 26 ініціатив. На третьому місці – діяльність у межах стимулювання процесу децентралізації у Вінницькій області, відповідних ініціатив було 19. Позитивним також є приділення уваги Владиславом Скальським питанням залучення інвестицій (17) та розвитку бізнесу (13), які є пріоритетом для всіх регіонів України. Однак, негативом є те, що було повністю проігнороване питання запровадження інноваційних технологій на території Вінницької області. Тим не менш, у перерахунку кількості ініціатив на 1 місяць роботи Владислав Скальський має найбільший бал (42,2) з-поміж своїх колег, що увійшли до рейтингу. Саме цей показник і визначив перше місце керівника Вінницької ОДА у даному рейтингу.
Зважаючи на досвід роботи у системі органів місцевого самоврядування Владислава Скальського, взаємодія між Вінницькою ОДА та обласною радою відбувається доволі ефективно, але не достатньо часто. За «Індексом взаємодії із облрадами» Владислав Скальський має 3,5 бали, що відповідає середній кількості прийнятих рішень в облраді за ініціативи облдержадміністрації у місяць.
Діяльність керівника Вінницької ОДА Владислава Скальського у переважній більшості нейтрально сприймалися з боку місцевих ЗМІ. Загалом, за час перебування Скальського на посаді в ОДА було опубліковано 988 публікацій із згадками про цього, 961 з них – нейтральної тональності. Щодо балансу позитиву та негативу, то Владислав Скальський має лише на одну позитивну публікацію більше, ніж було негативних повідомлень (14 проти 13 відповідно). Таким чином, керівник Вінницької ОДА отримав 0,1 балу за «Індексом медіа-сприйняття ініціатив ОДА». Також варто зазначити, що Владислав Скальський один з трьох керівників ОДА, які мають позитивне значення у даному індексі (Андрій Прокопенко – 0,87 та Олексій Кучер – 0,78).
Таким чином, сумарний бал Володимира Скальського за трьома показниками становить 45,8 бали.
№2 Денис Шмигаль
На другому місці рейтингу розташовується колишній керівник Івано-Франківської ОДА та чинний віце-прем’єр-міністр та міністр розвитку громад та територій України Денис Шмигаль, який має загальний бал у рейтингу 42,3. Такий результат зумовлений відносно високим «Індексом ініціативності» екс-керівника Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля. Так, за цим індексом Денис Шмигаль має 37,9 бали, що дорівнює другому результату за цим показником після Владислава Скальського, а також перший результат у абсолютних величинах – 215 ініціатив за період роботи Шмигаля у ОДА. Як і Владислав Скальський, Шмигаль найбільше уваги приділяв соціально-гуманітарній сфері, у якій нараховується 64 активності тоді ще керівника франківської облдержадміністрації. На другому місці у пріоритетах діяльності Дениса Шмигаля було питання розвитку інфраструктури (35), а на третьому – децентралізація, якій було присвячено 26 активності. Щодо напрямків діяльності голів ОДА, які за даною методологією отримують додаткові бали, то про залучення інвестицій у Івано-Франківську область йшлося у 24 ініціативах Шмигаля. Питання розвитку бізнесу знайшло своє відображення у 13 ініціативах екс-керівника Івано-Франківської ОДА і лише 1 стосувалася запровадження інноваційних технологій на території регіону.
За «Індекс взаємодії з облрадою» Денис Шмигаль отримав 4,7 бали, що означає, що в середньому за один місяць Івано-Франківська обласна рада голосувала за майже 5 (4,7) рішень, які спрямовувалися туди з державної адміністрації. Тож, можна стверджувати, що Денис Шмигаль мав доволі конструктивні стосунки з обласною радою, але здебільшого розраховував на власні сили.
Денис Шмигаль єдиний із топ-3 керівників ОДА у нашому рейтингу, який має негативний баланс позитивних та негативних публікацій у ЗМІ. Так, за «Індексом медіа-сприйняття ініціатив ОДА» Денис Шмигаль отримав -0,28 бали, тобто показник за даним індексом невеликий і сприяв зменшенню його фінального балу у рейтингу. За період перебування Шмигаля на посаді було опубліковано 1755 публікацій у нейтральній тональності, позитивній – 14 та негативній – 19.
№3 Андрій Прокопенко
Із значним відставанням від лідерів рейтингу замикає топ-3 найініціативніших голів ОДА Андрій Прокопенко, який не так давно, з 31 жовтня, очолює Чернігівську облдержадміністрацію. Андрій Прокопенко набрав 29,4 бали, що суттєво менше, ніж у Владислава Скальського (45,8) чи Дениса Шмигаля (42,3), але інші набрали ще менше. Найближчий «переслідувач» Прокопенка – Олексій Кучер з Харківської ОДА, який має 26,9 рейтингових бали.
В цілому, починаючи з 31 жовтня 2019 і до 1 лютого 2020, Андрій Прокопенко був ініціатором 59-ти активностей, які відповідно до їх тематики зараховувалися до нашого рейтингу. В середньому, Андрій Прокопенко був ініціатором майже 22 (21,9) активностей на місяць. Найбільше уваги Андрій Прокопенко, як решта лідерів рейтингу, приділяв соціально-гуманітарній сфері. За три місяці роботи Андрія Прокопенка таких ініціатив було 21. Другим у пріоритетах Андрія Прокопенка було питання розвитку бізнесу, чому було приділено 13 активностей, за кожну з яких було нараховано 1,33 бали. Інші ж сфери діяльності керівника Чернігівської ОДА не добрали і до десятка активностей, ймовірно, через брак часу на посаді. Питанню залученню інвестицій у Черніговську область було присвячено 5 ініціатив Андрія Прокопенка, запровадженню інноваційних технологій – 2.
Місцеві ЗМІ майже не продукували проти Андрія Прокопенка негативні публікації, лише одна з них містила негатив стосовно керівника Чернігівської ОДА. Натомість, позитивний публікацій було 9, що і стало причиною позитивного значення за «Індексом медіа-сприйняття ініціатив ОДА», який дорівнює 0,87 рейтингових балів. До речі, за цим індексом Андрій Прокопенко є лідером серед своїх колег, що увійшли до даного рейтингу. Тож, Андрій Прокопенко за третім показником нашого рейтингу зумів отримати додаткові бали, на відміну від 9 інших керівників ОДА, які втрачали бали через більшу кількість негативу відносно них у публікаціях місцевих ЗМІ.
МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine»
У середу, 26 січня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де обговорювалися загрози та виклики дестабілізації в Україні. Під час заходу старший радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, український дипломат Олександр Чалий, а також експерти МЦПД Анастасія Галушка, Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 101-й випуск вісника «Inside Ukraine». МЦПД обговорив із дипломатами політичні, безпекові та економічні загрози та виклики, які стоять перед Україною, зокрема можливість нового російського вторгнення. За додатковою інформацією, замовленням, розглядом питання та ознайомленням з умовами підписки звертайтесь на e-mail: [email protected]
Експертна дискусія «Економічні та банківські реформи для європейської інтеграції України» (АНОНС)
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерсті Henry Jackson Society проведе експертну дискусію на тему «ЕКОНОМІЧНІ ТА БАНКІВСЬКІ РЕФОРМИ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ», яка відбудеться 20 грудня о 17:00 (за київським часом) в онлайн форматі в Zoom. Посилання для участі: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_imT6teDhS7W6O0euLvFcMg З часу підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, країна запровадила широкий спектр реформ щодо своєї інтеграції згідно Угоди про глибоку та всеосяжну вільну торгівлю (DCFTA) та досягнення безвізового режиму з Шенгенською зоною. Однак, незважаючи на позитивні досягнення, є ряд «сліпих зон». Банківський сектор також був важливою сферою, де відбулися ці реформи, і його капітальна перебудова сприяла боротьбі України з корупцією. Підвищення спроможності банків ефективно запобігати фінансовим кризам та надавати послуги розглядається як необхідна передумова успішної економічної політики. Водночас, вплив проблемних факторів глобальної пандемії, зокрема уповільнення темпів зростання світової економіки та карантинні обмеження в країні, вплинули на банківський сектор України. На панелі обговорюватиметься, які сфери реформ необхідно вдосконалити в рамках європейської інтеграції України. Запрошені експерти, представники банківського сектору та зацікавлених організацій та установ окреслять поточний стан реформ та охоплять такі питання: • Які основні успіхи та невдачі ключових економічних реформ в Україні на шляху до ЄС? • Які основні економічні досягнення 2021 року та прогноз на 2022 рік? • Чи є «сліпі зони» нинішніх реформ? • Які результати довгострокової банківської реформи? • Чи є нинішнє керівництво НБУ ефективним і незалежним? • Чи зможуть банки стати рушієм української економіки та допомогти подолати прогалини в економічному розвитку?
МЦПД провів брифінг для дипломатів із підсумками 2021-го року та прогнозом на 2022-ий
У середу, 15 грудня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де озвучили головні висновки насиченого подіями 2021 року та прогнози на 2022 рік. Під час заходу головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук та експерти МЦПД Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 100-й випуск журналу «Inside Ukraine». МЦПД обговорив з дипломатами політичні, безпекові та економічні підсумки року, водночас представивши прогноз МЦПД на 2022 рік. За додатковою інформацією, замовленням та ознайомленням з умовами підписки на «Inside Ukraine» звертайтесь на e-mail: [email protected]
Експерти МЦПД взяли участь в круглому столі "Досягнення та провали Зеленського на середині президентства"
Володимир Зеленський досяг середини свого п’ятирічного президентства. Інститут Кеннана тв Вілсон Центр провели онлайн-круглий стіл, присвячений успіхам і невдачам президентства Зеленського, у якому взяли участь експерти МЦПД. Учасники круглого столу обговорили наступні питання: Як змінилася Україна за ці роки? Чого наразі досягли президент Зеленський та його команда? Що залишилося зробити з його списку передвиборчих обіцянок два з половиною роки тому?
Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти
У п’ятницю, 24 вересня, в Одесі відбувся круглий стіл «Вибори без вибору»: проведення голосування до Державної Думи Російської федерації на тимчасово окупованих територіях України: політико-правові аспекти та наслідки для безпеки регіону». Захід організований та проведений Міжнародним центром перспективних досліджень. В круглому столі прийняли участь: Ярослав Католик – модератор круглого столу, регіональний координатор «Міжнародного центру перспективних досліджень»; Ольга Айвазовська - голова правління Громадської мережі ОПОРА, координатор політичних програм; Ігор Петренко – директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень; Віталій Андрієвський – директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова), доктор історії; Анатолій Бойко – голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»; Артем Філіпенко – завідувач відділом досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Братчук – голова Громадської ради при Одеській обласній державній адміністрації, директор Південного філіалу Українського центру соціальної аналітики. Під час заходу експерти обговорили особливості та правові наслідки організації та проведення виборів до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Респібліці Крим та окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Учасники круглого столу погодились із тим, що виборчий процес в Російській Федерації проходив без дотримання демократичних принципів, свободи слова та при відсутності рівних можливостей провладних та опозиційних політичних сил здійснювати агітаційну кампанію. Крім того, владою Російської Федерації масово використовувались технології фальшування результатів виборів, про що свідчать повідомлення самих російських ЗМІ. У зв’язку з обмеженням можливості міжнародним організаціям, зокрема ОБСЄ, направити спостерігачів на парламентські вибори, говорити про прозорість та легітимність виборів не доводиться. Експерти наголосили, що організація та проведення виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – Автономній Республіці Крим, місті Севастополь та окремих районах Луганської та Донецької областей – в черговий раз продемонстрували, як політичне керівництво РФ нехтує нормами міжнародного гуманітарного права та зобов’язаннями в рамках багатьох міжнародних договорів. Видача українським громадянам паспортів РФ в обхід Конституції та законів України, а також примушування українських громадян брати участь в незаконному голосуванні грубо порушують державний суверенітет України та спрямовані проти територіальної цілісності України. За таких умов проведені Російською Федерацією вибори на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та нелегітимними, а їх результати не можуть мати жодних юридичних наслідків і не можуть визнаватися світовою спільнотою. «Виборів, як конкурентного демократичного інституту, в Російській Федерації не відбулося. Що нам робити в ситуації, коли частина територій по факту інтегровано в політичне середовище Російської Федерації!? Ми знаємо, що, по офіційним даним, 611 тисяч людей на окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей отримали паспорти РФ. І близько 360 тисяч взяли, начебто, участь у виборах. Дані цифри варто ставити під сумнів, особливо щодо тієї категорії громадян, що брали участь в голосуванні в онлайн-спосіб», – заявила Ольга Айвазовська, відзначивши, що політична інтеграція є дуже небезпечною для України та свідчить про черговий етап по захопленню українських територій. Ольга Айвазовська висловила надію, що Україна зафіксувала достатньо доказів чергових кроків Російською Федерацією щодо інтеграції окупованих українських територій та порушення нею норм міжнародного права. Вказані докази мають бути представлені на усіх можливих міжнародних майданчиках, зокрема, під час найближчого засідання ПАРЄ. Це має стати аргументом для збереження існуючих та накладання нових санкцій проти Росії та залучених до проведення незаконних виборів осіб. «Ні ОБСЄ, ні ПАРЄ офіційно не спостерігали за виборами в Російській Федерації. Відповідно, їхніх звітів не буде. Отже не буде підстав для невизнання цих виборів. Російська Федерація створила умови, коли ОБСЄ не змогло направити спостерігачів. Начебто через пандемію не можна пустити 500 спостерігачів, а лише 40. Але ОБСЄ на такій великій території просто фізично не зможе 40-ма спостерігачами забезпечити ефективний моніторинг виборчого процесу на всій території Росії», – зазначила Ольга Айвазовська. Директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова) Віталій Андрієвський назвав вибори до Держдуми «спецоперацією по закріпленню влади Путіна». «Насправді, організація виборів у Придністров’ї та на Донбасі є мобілізацією «мін» російського миру, які «розкладені» Російською Федерацією на пострадянському просторі, зокрема, у вас на Донбасі та у нас в Придністров’ї. Росія намагається періодично їх перевіряти, щоб в час «Ч», коли Донбас повернеться під контроль України, люди, які приймали участь у цих виборах і голосували так, як потрібно Росії, дестабілізували ситуацію в Україні. Аналогічна ситуація і в Придністров’ї», – наголосив Віталій Андрієвський та підкреслив, що Україні та Молдові потрібно розраховувати на самих себе та об’єднатися для пошуку спільних інструментів забезпечення регіональної безпеки. «Проведення виборів на окупованих територіях України не відповідає Мінським угодам та формулі Штайнмайєра. Зате завдяки діям Росії Україна може піднімати питання корекції «Мінську». Ми отримали можливість поставити питання перед країнами, які беруть участь в Нормандському форматі, про те, що Мінськ в його нинішньому стані неможливий для виконання через позицію Росії», – зауважив Артем Филипенко. За результатами круглого столу учасники прийняли звернення до міжнародної спільноти та міжнародних організацій із закликом не визнавати результати виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, Республіки Молдова та Грузії (текст Спільної заяви додається). Детальніше з позицією спікерів та ходом обговорення питань порядку денного круглого столу можна ознайомитись на відеозаписі – https://youtu.be/bqQGTBojgmI.
МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року
У цьому бюлетені експерти зібрали цікаві матеріали про заходи, які були реалізовані в різних куточках України, та проаналізували їх вплив на громаду та регіони. Зокрема, оцінили важливий захід, який наблизить Україну до енергетичної незалежності та зменшить залежність від Російської Федерації – це відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі до 30-ї річниці незалежності України. Важливими для наближення України до своєрідної інтелектуальної незалежності є заходи у сфері освіти. Експерти позитивно оцінили запуск шкільного громадського бюджету з метою залучення учнів до розвитку громадського простору та взаємодії з органами місцевого самоврядування міста Тернопіль. Таку практику підхоплюють та впроваджують і інші міста України, що матиме хороший ефект в майбутньому. Також, зважаючи на брак шкіл у великих містах та відсутність хороших умов у закладах освіти в багатьох регіонах країни, ремонт школи в Одесі за підтримки Європейського інвестиційного банку вплине на якість навчання школярів цієї школи та підвищить рівень освіти по закладу вцілому. Експертка з міста Хмельницького на власному досвіді перевірила чи запустили рейковий автобус за маршрутом «Шепетівка - Кам’янець-Подільський», якого так чекали жителі Хмельниччини та запуск якого, за інформацією на офіційному сайті Хмельницької ОДА, є першим прикладом успішної співпраці між органами місцевої влади та АТ «Укрзалізниця». Текст доповнений яскравими авторськими фото потяга. Розробка нового «Порталу відкритих даних» у Дніпрі була оцінена позитивно, проте є ряд зауважень та питань від експертів. Також, цікавим є аналіз роботи Інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування та його вплив на корупційні діяння, який отримав найнижчу оцінку від експертів, але такі кейси варті уваги для того, щоб зробити роботу над помилками та розробити ефективний план дій на майбутнє. НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 2.5 88.33 220.83 I Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 2.67 81.67 217.78 II Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 2.5 85 212.5 III Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 2.33 71.67 167.22 IV У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 2 60.83 121.67 V Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -2.2 60.6 -133.32 VI Також, дана публікація містить підбиття підсумків з оцінки політик за 2020-2021 рік. Підсумковий рейтинг заходів за 2020-2021 рік виглядає наступним чином: Місце Назва Фінальна оцінка [-300; 300] Видання бюлетеня* 1 У Волинській області проведені перші в країні відкриті аукціони щодо продажу бурштину 257,36 3 видання 2 Дегазація Малашівецького сміттєзвалища 228,89 3 видання 3 Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 220,83 5 видання 4 Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 217,78 5 видання 5 У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 217,78 2 видання 6 Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 212,50 5 видання 7 Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 208,33 2 видання 8 Відновлення роботи аеропорту в Чернівцях 192,80 1 видання 9 Всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale 189,60 1 видання 10 Аеропорт в Житомирі готується до реконструкції та прийому міжнародних рейсів 175,00 4 видання 11 Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 169,72 2 видання 12 Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 169,17 2 видання 13 Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 167,22 5 видання 14 Організація освітнього процесу під час пандемії 162,50 4 видання 15 Міська програма Дніпра щодо сприяння ОСББ 140,56 3 видання 16 Виклики на шляху до впровадження реформ на місцях 140,00 3 видання 17 Створення ГІС-порталу на Херсонщині 130,00 2 видання 18 Погодження співфінансування для Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги (Черкаська область) 128,30 1 видання 19 Крюківський вагонобудівний завод: труднощі та подальші перспективи 122,22 4 видання 20 У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 121,67 5 видання 21 Розвиток туризму в Кропивницькому 118,80 4 видання 22 Рівненська територіальна громада й е-квиток 100,00 4 видання 23 Підписано кредитну та грантову угоду Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР (м, Хмельницький) 96,00 1 видання 24 Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 80,97 2 видання 25 Найбільші державні прапори із флагштоками 40,83 3 видання 26 Про створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» -27,20 1 видання 27 Харківська область: виплати лікарям на випадок захворювання на COVID-19 -70,00 3 видання 28 500 мільйонний кредит для Одеси -80,70 1 видання 29 Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -133,32 5 видання 30 Сумська область: скасування контролю стічних вод підприємств -204,44 4 видання Розбір та аналіз заходів, які впроваджують органи місцевого самоврядування є актуальним та важливим фактором для того, щоб визначити їх ефективність – як економічну, так і соціальну. Також, це дає можливість визначити різні сторони заходу та вибудувати стратегію для подальшого прийняття рішень та усунення недоліків. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021) *Перше видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_oct_2020_ukr_.pdf Друге видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jan_2021_ukr.pdf Третє видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_apr_2021_ukr.pdf Четверте видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jul_2021_ukr.pdf **Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом серпня – вересня 2021 року. window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');