Внутрішня політика

Роль громадянського суспільства у творенні Конституції обговорили в МЦПД

20.10.2015

19 жовтня 2015 року в Міжнародному центрі перспективних досліджень (МЦПД) відбувся круглий стіл на тему «Чи впливатимуть українці на конституційну реформу. Роль громадянського суспільства в її реалізації».

 

Захід відбувся в рамках проекту МЦПД «Побудова загальносуспільного діалогу для проведення конституційної реформи»  за участі представників Міжнародної організації з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace).

В контексті конституційної реформи, проголошеної в Україні, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук  зауважив, що метою процесу має стати не лише законність нової Конституції, а і її суспільна легітимність. Лише за таких умов Конституція зможе слугувати народові і країні не один десяток років.

Директор програми конституційної реформи ініціативи «Інтерпіс» Мішель Брандт повідомила, що головна мета співпраці організації з МЦПД – видання книги, яка стосується творення Конституції, що призведе до тривалого миру. Одним з основних елементів, здатних сприяти досягненню такої мети, є активна участь громадянського суспільства в процесі творення конституції. Цей процес має бути прозорим та охоплювати всі прошарки населення. Якщо люди не розуміють значення Конституції особисто для них, то вона залишається папером, який нічого не значить.

Аналітик «Інтерпіс» Філіп Томас  відзначив, що в Україні побутує думка про зрілість суспільства і політикуму, яка дозволяє обійтися без громадського обговорення проекту Конституції.  Мовляв, для цього достатньо лише роботи експертів.  На думку ж самого експерта, участь суспільства в обговорені необхідна. Питання лише в тому, якою має бути «доза» участі громадськості з огляду на брак часу.

От і створена Конституційна Комісія працює над цілісною Конституцією, в той час як Мінські домовленості обумовлюють реформування в напрямку децентралізації. Відтак, вважає експерт, через подібне неспівпадіння векторів розробки Конституції є ризик, що найближчим часом ми не зможемо побачити її нового тексту. Тому необхідно розвести політичне рішення по Донбасу і глобальне – по творенню нової Конституції.

Експерт Інституту демократії ім. П. Орлика Наталія Беліцер проінформувала присутніх, що засідання робочих груп Конституційної Комісії (КК) відбуваються досить активно і вже є певні напрацювання. Але відсутня елементарна координація  між робочими групами КК і ВРУ. Тому вкрай необхідно налагодити цю взаємодію. Також вона вважає необхідним закріпити в тексті нової Конституції визначення корінних народів та їх права.

Політолог Віталій Бала говорив про те, що Конституція стала заручницею війни з Росією: «Можна лише уявити, що це буде за Конституція. Це буде не наша Конституція».

У продовження цієї думки Володимир Фесенко додав, що Конституція і Мінські угоди – це, скоріше, питання тактики, і навряд чи це принесе мир на Донбасі. Саме «питання тактики» затягне конституційний процес як мінімум до середини літа.

Що ж до участі громадськості в обговоренні, то вона має бути, - вважає політолог. І громадськість через експертів впливає на роботу КК. Відносно широкого обговорення виникає проблема великої кількості часу. Тому потрібен баланс, аби уникнути нульового результату та досягти прозорості та демократичності.

Мішель Брандт відповіла, що Україна не є унікальною країною, яка має проблеми з пошуком балансу. Вона висловила впевненість, що, навіть, за короткий проміжок часу можна провести конституційні зміни в інтересах більшості суспільства. В решті, громадяни мають розуміти, що, якщо конституційний процес відбувається, то чому він відбувається і що їм дає.

 

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичниго корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції Тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду. Оскільки створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту. 

Внутрішня політика

Світовий досвід врегулювання конфліктів та українські реалії

МЦПД продовжує організовувати експертні дискусії та консультації в регіонах в рамках проекту "Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ", за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 3 лютого захід відбувся у місті Харків, учаниками стали громадські активісти, волонтери, науковці, представники ЗМІ.   Експерти МЦПД представили результати дослідження, що відображають чотири можливі моделі вирішення конфлікту на Донбасі. Серед спікерів заходу слово мали також народний депутат Роман Семенуха, який звернув увагу присутніх на необхідність підтримання економічної блокади з окупованими територіями. Дана теза стала приводом для активної дискусії, зокрема серед присутніх на заході волонтерів.  Спікером заходу став і голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗА Реформ» Юрій Георгієвський, який підкреслив необхідність розповсюдження дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Донбасу, які наразі Уряд називає непідконтрольними. «Владі не вистачає послідовності. Є чинним закон і діє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Але Кабінет Міністрів чомусь ухвалив розпорядження від 11 січня 2017 року, яким запроваджує термін «непідконтрольні території» і таким чином уникає терміну «окупація» - підкреслив Георгієвський.  

Внутрішня політика

Публічні дискусії в регіонах: «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна»

Міжнародний центр перспективних досліджень в рамках проекту Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" провів публічну дискусію  «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна» у місті Краматорськ. Євген Ярошенко представив міжнародний досвід врегулювання конфліктів. Боснійська модель ґрунтується навколо збереження територіальної цілісності держави за умов федералізації та спрямована радше на інтерналізацію конфлікту, ніж ліквідацію конфліктного потенціалу. Якщо дана модель вирішення територіальної проблеми ґрунтується на мирних переговорах та компромісі, то хорватська модель спирається на односторонні дії та силову перевагу лоялістів. Водночас існують суттєві відмінності, які ускладнюють Україні вибір хорватської моделі. Німецька модель є найпривабливішим, однак найскладнішим варіантом довготривалого вирішення територіальної проблеми. Німецька модель передбачає повернення відторгнутих територій на довоєнних умовах шляхом мирних переговорів із залученням зовнішніх гравців. Щодо економічна оцінка врегулювання конфлікту на Донбасі, то старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що базова економічна оцінка реалізації тієї чи іншої моделі врегулювання конфлікту на сході України повинна враховувати роль регіону та його внесок в економіку України у доконфліктний період, оцінку фактичних втрат, що зазнав регіон у результаті проведення АТО, а також вартість проведення військових дій у зоні АТО.  Анатолій Октисюк, проаналізував позиції українських політичних сил щодо конфлікту на сході України. Сьогодні політичні сили мають суттєві розбіжності щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Правлячі поличні партії демонструють розмите бачення шляхів реінтеграції ОРДЛО та уникають різких кроків з цього питання, побоюючись дестабілізації та дострокових парламентських виборів. В той же час, опозиційні та позапарламентські сили мають більше простору для маневру та активніше висувають свої пропозиції щодо реінтеграції ОРДЛО. МЦПД і надалі продовжуватиме серію публічних консультацій в регіонах.