Соціальна політика та права людини

Силові відомства і ґендерна рівність: якою є роль жінки у реформованих та нереформованих органах правопорядку

28.10.2016
img1
Прес-служба МЦПД

Чи готові українські жінки реалізувати себе у традиційно "чоловічих" професіях і що говорить про це зарубіжний досвід; які зрушення у суспільній свідомості необхідні для того, щоб змінити ставлення до жінки "у формі", та що дасть державі і жінкам у тому числі ширше залучення до такої діяльності - ці та інші питання обговорили учасники панельної дискусії "Жінка у реформованих та нереформованих органах правопорядку: проблема чи вирішення?", яка відбулася у п’ятницю, 28 жовтня, у Києві. Дискусія була організована в рамках проекту Міжнародного центру перспективних досліджень "Модернізація України через ґендерну рівність".

Світовий досвід свідчить, що ширше залучення жінок до роботи в органах правопорядку є ключем до істотного скорочення насилля зі сторони цих органів по відношенню до громадян. Про це говорила експерт з ґендерних питань МЦПД Олена Захарова під час виступу. Правоохоронець-чоловік часто бачить свою роботу як "владний контроль", у той час як жінка – як "громадську службу" (public service). Експертка розповіла про наступні переваги роботи жінок в поліції для суспільства:

- жінки менш схильні безпідставно застосовувати силові методи та перевищувати застосування сили;

- мають такі ж самі компетенції, як і їхні колеги-чоловіки;

- більш схильні застосовувати стиль патрулювання, спрямований на задоволення потреб громади;

- мають більше можливостей та більше включені у подолання насилля проти жінок і домашнього насилля;

- залучення жінок-поліцейських до роботи у поліцейських департаментах впливає на зниження рівня ґендерної дискримінації всередині установ та ґендерних упереджень серед самих співробітників;

- присутність жінок-поліцейських у поліцейських департаментах позитивно впливає на усіх співробітників.

У свою чергу голова громадської організації "LEAD office", колишній лейтенант патрульної поліції Марія Лех зазначила, що із близько 13 тис. патрульних поліцейських в Україні 2,5 тисяч є жінками, причому значна їх кількість патрулює вулиці разом із чоловіками. Марія Лех підкреслила, що якщо раніше більшість чоловіків поліцейських не хотіли мати у напарниках жінку, то сьогодні ситуація змінилася і ставлення змінилося на протилежне. "Зараз хлопці визнають, що жінка є не менш ефективною у роботі, а у деяких ситуаціях – і більш ефективною", - зазначила учасниця дискусії. 

На думку колишньої голови прес-центру Служби безпеки України, а нині директорки ГО "На рівних" Марини Остапенко, в українському безпековому секторі, попри розуміння переваг залучення жінок до різноманітних аспектів правоохоронної діяльності, існують стереотипи щодо жінки-керівника. "У чітко побудованій субординованій структурі, де рішення приймають лише чоловіки, у жінки майже немає шансів", - зазначила Марина Остапенко. Чоловікові-керівнику в силових органах важче спілкуватися із жінкою-підлеглим, окрім того присутній фактор ніяковіння – чоловіки все одно розглядають жінку, як сексуальний об’єкт. Жінці у подібних структурах потрібно докласти набагато більше зусиль, аби піднятися по службовій драбині. "У нас у Службі сьогодні понад сто генералів, серед яких жодної жінки". За її словами, незважаючи на близько 30 тис. співробітників СБУ, 25% з них є жінками (точну кількість керівництво відмовляється розголошувати), які у переважній більшості працюють або на незначних посадах, або у якості обслуговуючого персоналу.

Шляхів вирішення проблеми ґендерної нерівності і дискримінації торкнулася у своєму виступі народний депутат України, учасник МФО "Рівні можливості" Світлана Заліщук. Вона запевнила, що вирішувати такі питання необхідно на рівні законодавства, використовуючи досвід, накопичений міжнародними інституціями. "Я хочу нагадати, що ґендерна рівність є одним із завдань ООН, ухвалених на рівні стратегічного плану 2020. Причому це одне з п’яти ключових завдань, після вирішення яких, як домовилися уряди країн, планета Земля і людство будуть жити в кращих умовах", - зазначила народний депутат. Нардеп також наголосила на тому, що у багатьох країнах світу вже існують посади міністрів, або заступників прем’єрів з питань недискримінації, у тому числі – ґендерної. "Це говорить про те, що до вирішення цих питань існує інституційний підхід. І мені здається, що Україні сьогодні такого інституційного підходу бракує", - підкреслила пані Заліщук.

У ході дискусії, яка розгорнулася після виступів експертів, учасники висловили свої погляди щодо участі жінок у діяльності правоохоронних органів. Одностайною була думка про те, що головне не замовчувати існуючі проблеми, а підключати до їх вирішення якомога ширші кола – експертне середовище, політиків, представників громадянського суспільства. 

Детальніше з презентацією МЦПД можна ознайомитися тут.

Публікації за пріоритетом «Соціальна політика та права людини»
Соціальна політика та права людини

Коли настане відповідальність за дії правоохоронців ? Рік потому

За подібну діяльність Нобелівський комітет присуджує премії миру, але в Україні розробка плану мирного врегулювання конфлікту на Донбасі  стала офіційною причиною нападу та обшуків з боку кримської прокуратури та СБУ в Міжнародному центрі перспективних досліджень. Навіть у часи Януковича правоохоронці не дозволяли собі вдиратися в приміщення аналітичних центрів, тому події річної давності дійсно шокували. Але з того часу відбулося вже стільки подібних акцій, які прямо чи опосередковано були організовані українською владою, що сумніву не залишилось в тому, що це системна робота по взяттю під контроль або знищенню непідконтрольних центрів впливу. Чого вартують лише напади на антикорупційних активістів, примус до електронного декларування громадських організацій, дискредитаційні кампанії щодо опозиційних політиків... Через рік після обшуку в МЦПД, свідками якого були і журналісти інтернет-видання Апостроф, вже можна без емоцій оцінити – що все таки це було, чи є шанс відновити справедливість і покарати тих, хто рік тому дозволив шоу в масках і без масок. Публікуємо статтю адвоката Д.Довжика, який веде відповідні судові справи щодо обшуків річної давності. “Як практикуючий юрист та адвокат я звик до постійних маски-шоу в бізнес-компаніях. Втручання правоохоронних органів з приводом і без у діяльність суб’єктів підприємництва вже давно стало буденною практикою, яка відлякує від нашої країни і іноземних, і вітчизняних інесторів та бізнесменів. Але проведення півтора десятками “кримських” прокурорів та співробітників СБУ у супроводі двох автобусів озброєних бійців Альфи із закритими обличчями так званого «обшуку» у Чистий четвер 13 квітня 2017 року офісу Громадської організації «Міжнародний центр перспективних досліджень» та ще й під офіційним приводом щодо “пошуку планів мирного врегулювання конфлікту на Донбасі” виходить за рамки здорового глузду. Як по формі слідчих дій, процедурі їх проведення, так і по суті того, що відбулося рік тому у самому центрі столиці, на вулиці Інститутській. Нагадаю лише, що під час так званого «обшуку» працівниками «правоохоронних» органів було порушено фактично усі законодавчі норми, що регламентують порядок проведення даної слідчої дії. П’ять годин декілька десятків аналітиків та журналістів були заблоковані у тісному офісному приміщенні, їх було позбавлено права на присутність адвоката під час слідчих дій і доступу швидкої допомоги, заборонено вести відеозапис обшуку. Безневинних людей не лише принижували і ображали їх людську гідність, а в певний момент з порушенням норм законодавства навіть почали використовувати фізичну силу. Абсурдність і сюрреалістичність дій кримських прокурорів та київських СБУшників довершили конфіскація підручників з міжнародної конфліктології, усіх комп’ютерів, які містили файли з посилання на пошуковий запит “мирне врегулювання конфлікту на Донбасі”, телефонів, особистих документів, робочих записок, роздруківок офіційних документів і так далі. Яку мету мали ці дії ще, окрім як залякати, принизити, продемонструвати всевладдя і безкарність, пояснити не можливо. Зрозуміло, що ніяких свідчень “злочинів” чи “зради Батьківщини”, не знайшли і не могли знайти. Уся діяльність центру і його співробітників публічна, а переслідування опрацювання ідей, тим більше мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, - це занадто навіть для авторитарних режимів. Центр підтримали як правозахисники, донори, партнери і просто друзі, так і іноземні посольства та представництва. Хоча через декілька місяців, коли почалися провокації і напади на антикорупціонерів, закриття і “наїзди” на опозиційні ЗМІ, системні кроки щодо взяття під контроль незалежні організації, а потім і висилка з країни опозиційних політиків, нам чітко стало зрозуміло, що маємо справу не з одиничним випадком, а з політичним рішенням щодо “закручування гайок”, поступове і цілеспрямоване обмеження  конституційних прав і свобод громадян під прикриттям євроінтеграційної та патріотичної риторики.  Але громадяни України вже не раз давали відсіч антидемократичним натискам. Почали роботу щодо захисту Центру і ми. Дякуючи злагодженій роботі адвокатів нам достатньо швидко вдалося отримати вилучене майно. Водночас ми оформили низку  заяв та скарг до правоохоронних органів, в яких було викладено обставини та факти кримінальних правопорушень і протиправних дій, допущених в ході так званого «обшуку». За наслідком судового оскарження бездіяльності правоохоронних органів, Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року по справі № 752/9984/17 було зобов’язано Прокуратуру Автономної Республіки Крим внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо кримінальних правопорушень допущених під час обшуку в офісі ГО «МЦПД» та розпочати досудове розслідування. За наслідком аналогічного судового оскарження бездіяльності Генеральної прокуратури України, Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2017 року по справі № 757/27723/17-к було зобов’язано також Генеральну прокуратуру України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо кримінальних правопорушень допущених під час обшуку організації. Варто зазначити, що метою таких дій було виключно відновлення справедливості, покарання усіх винних осіб, а також наївні сподівання, що «оновлені» та «чесні» правоохоронні органи не вдаватимуться до приховування злочинців, навіть якщо ті виявляться працівниками органів досудового слідства, та не сприятимуть тому, щоб «перевертні у погонах» уникнули покарання, а забезпечать повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд з тим, щоб усі винні особи були притягнуті до відповідальності. Про те, що “правоохоронці” перелякалися і почали шукати нові засоби тиску і залякування, свідчило і оформлення окремими у кінці червня, тобто майже через три місяці після обшуку, заяв про їх “побиття” під час обшуку. Новий анекдот: аналітики побили під час обшуку прокурорів, яких захищала Альфа. На деякий час нам здавалося, що ми дійсно досягли рівня правової держави та можемо законно в судовому порядку домогтися відновлення справедливості. Однак 30 серпня 2017 року слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень Прокуратури міста Києва було винесено постанову про закриття кримінальних проваджень, порушених за наслідком вищевказаних судових рішень. Інакше кажучи, слідчими Прокуратури міста Києва, що в ході досудового розслідування не дослідили жодного правопорушення, не призначили жодної експертизи, не допитали жодного свідка тих подій, не дослідили матеріалів лікарів, що надавали швидку медичну допомогу потерпілим, не дослідили наявних висновків судово-медичної експертизи, а також просто проігнорували та замовчали факти не допуску адвокатів та умисного перешкоджання їх діяльності, раптом дійшли висновку про необхідність припинення даного кримінального провадження, не повідомивши про це жодну постраждалу особу. Більше того, в ході так званих «слідчих дій» 1 вересня 2017 року потерпіла по даній справі особа отримала повістку про виклик на 22 серпня 2017 року для участі з метою проведення слідчих дій. Тобто «оновлені» та «чесні» працівники органів досудового слідства раптом вдались до старого прийому маніпулювання датами направлення повісток, що полягає у направленні повістки на дату, що давно минула та швидкого закриття кримінального провадження. Ось таким на сьогоднішній день для нас виявилося справжнє обличчя справедливості по-українськи. Для повноти викладення зазначимо, що за наслідком чергового судового оскарження протиправних дій «оновлених» та «чесних» правоохоронних органів, нами було відновлено слідство за фактами кримінальних правопорушень допущених під час обшуку організації. Так, за наслідком судового оскарження Постанови прокуратури про закриття кримінального провадження, порушеного за фактом правопорушень, здійснених під час обшуку в офісі ГО «МЦПД», Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 5 грудня 2017 року по справі № 752/22043/17 суд повністю задовольнив нашу скаргу та скасував Постанову про закриття кримінального провадження, тож наразі слідство тримає. Однак, в нашому випадку ситуація, що склалася у зв’язку з описаними діями «оновлених» та «чесних» правоохоронних органів, є показовим прикладом свавільної «акції залякування» органами державної влади по відношенню до громадян зокрема, а також безвідповідальності правопорушників перед суспільством в цілому. Основною ж причиною такої протиправної діяльності, на наше глибоке переконання, є повне відчуття безкарності окремих посадовців та відсутність з їхнього боку будь-якого натяку на дії, спрямовані на службу державі та забезпечення охорони прав і свобод її громадян. Ні, це ні в якому разі не примусить нас зупинитися або припинити боротьбу за свої права. Ми будемо і надалі оскаржувати усі неправомірні дії до усіх можливих інстанцій, судитись і боротись доти, доки не досягнемо відновлення своїх порушених прав та притягнення усіх осіб, винних у подіях 13 квітня 2017 року, до справедливого покарання, тому що зло завжди і усюди має бути покаране! Однак, підводячи сьогоднішній підсумок нашої боротьби за справедливість по-українськи, можемо сміливо відзначити, що по сьогоднішній день ситуація в державних органах залишається такою, якою вона була і до Революції Гідності та по суті стала першопричиною її початку: окремі посадові особи вдаються до нахабного самоправства і свавілля по відношенню до громадян, а органи прокуратури свідомо ігнорують такі незаконні дії. Більше того, подібні «акції залякування» умисно замовчуються та приховуються органами прокуратури усіх рівнів. За таких обставин триває абсолютно абсурдна ситуація, характерна в українському суспільстві при усіх державних режимах, починаючи з перших днів незалежності, за якої державні службовці, що перебувають на нашому з Вами утриманні як платників податків, здійснюють усе від них можливе задля того, щоб приховати факти порушення ними наших конституційних і громадянських прав. Тому ми закликаємо усіх і кожного, хто постраждав від неправомірних дій правоохоронців, не припиняти боротьби за свої права, оскаржувати усі протиправні дії та порушення Ваших прав будь-якими державними структурами, оскільки лише спільними зусиллями наше суспільство зможе примусити каральну систему поважати наші з Вами громадянські права. Водночас, враховуючи той факт, що раніше правоохоронними органами не було здійснено жодних дій, спрямованих на захист наших порушених прав, враховуючи переконання і віру в те, що питання реальної боротьби з порушенням прав громадян і захисту громадянського суспільства в Україні є для сьогоднішніх керівників держави настільки ж важливим, яким воно було і є для усіх нас, що постраждали від «акції залякування» 13 квітня 2017 року зокрема та усіх учасників Революції Гідності в цілому, наразі ми звертаємося до керівництва правоохоронних органів з метою офіційного оприлюднення фактів протиправних дій по відношенню до Громадської організації «Міжнародний центр перспективних досліджень», що були допущені 13 квітня 2017 року, а також фактів подальшого приховування таких протиправних дій, що тривають по сьогоднішній день.”                                                                                                            Дмитро Довжик, адвокат 

Соціальна політика та права людини

Конкурс креативних творчих робіт з використанням цифрового медіа-контенту, присвячених темі толерантності

Міжнародний центр перспективних досліджень у рамках комунікаційної кампанії «Віднайти повагу» за підтримки ПРООН в Україні оголошує конкурс творчих робіт на тему толерантності серед журналістів, блогерів, дизайнерів та фахівців, які володіють навичками створення digital контенту. Метою проекту є зменшення поляризації суспільних настроїв та сприяння діалогу серед різних соціальних груп.  Пропонуємо висвітлити питання толерантності в українському суспільстві, використовуючи цифровий медіа-контент. До участі у конкурсі приймаються відео, фото, анімації, постери, банери та будь-які інші творчі роботи, що, на вашу думку, візуалізують поняття толерантності та взаємоповаги. Матеріали можна надіслати на електронну адресу office@icps.com.ua до 20️ лютого включно. За підсумками проекту будуть визначені переможці, які отримають грошову винагороду в розмірі 10 000 гривень, призи від Міжнародного центру перспективних досліджень та Програми розвитку ООН в Україні. Найкращі роботи також отримають спеціальні відзнаки від посланців толерантності ПРООН. Також роботи переможців будуть використані за їхньою згодою в проектах ПРООН та МЦПД. Церемонія нагородження переможців відбудеться в рамках підсумкового заходу проекту «Віднайти повагу» за участі посланців толерантності, серед яких письменник Любко Дереш, народна артистка України Наталія Сумська, співачка Катя Chilly, журналіст Андрій Куликов, письменниця Лариса Денисенко, художниця Алевтина Кахідзе, філософ Михайло Мінаков, правозахисник Євген Захаров, історик Гульнара Абдулаєва, телеведучий Слава Варда, письменниця Мар’яна Савка, музикант, екоактивіст Павло Вишебаба.

Соціальна політика та права людини

Конкурс творчих студентських робіт, присвячених темі толерантності

Конкурс творчих студентських робіт, присвячених темі толерантності Культивуємо ВЗАЄМОповагу разом - Міжнародний центр перспективних досліджень у рамках комунікаційної кампанії «Віднайти повагу» за підтримки ПРООН в Україні оголошує конкурс творчих робіт. Метою проекту є зменшення поляризації суспільних настроїв та сприяння діалогу серед різних соціальних груп. Пропонуємо висвітлити питання толерантності в українському суспільстві мовою мистецтва. До участі в конкурсі приймаються вірші, есе, фото, відео, карикатури та будь-які інші творчі роботи, що, на вашу думку, розкривають поняття толерантності та взаємоповаги. Матеріали можна надіслати на електронну адресу office@icps.com.ua до 20️ лютого включно. За підсумками проекту будуть визначені переможці, які отримають грошову винагороду в розмірі 5000 гривень, призи від Міжнародного центру перспективних досліджень та Програми розвитку ООН в Україні. Найкращі роботи також отримають спеціальні відзнаки від посланців толерантності ПРООН. Також роботи переможців будуть використані за їхньою згодою в проектах ПРООН та МЦПД. Церемонія нагородження переможців відбудеться в рамках підсумкового заходу проекту «Віднайти повагу» за участі посланців толерантності, серед яких письменник Любко Дереш, народна артистка України Наталія Сумська, співачка Катя Chilly, журналіст Андрій Куликов, письменниця Лариса Денисенко, художниця Алевтина Кахідзе, філософ Михайло Мінаков, правозахисник Євген Захаров, історик Гульнара Абдулаєва, телеведучий Слава Варда, письменниця Мар’яна Савка, музикант, екоактивіст Павло Вишебаба.

Соціальна політика та права людини

Україна презентувала доповідь на сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок

14 лютого 2017 року в штаб-квартирі ООН в Женеві Україна презентувала свою восьму періодичну доповідь на 66 сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (Комітету CEDAW).  Відповідно до процедури представлення звітів, громадські організації України підготували та представили незалежні звіти і взяли участь в обговоренні з членами комітету. Марія Веселовська, eксперт МЦПД з гендерних питань, зазначає, що за результатами розгляду доповідей Комітет надасть відповідні рекомендації українському Уряду. Під час звіту було презентовано основні проблеми рівності жінок і чоловіків в Україні: • Жінки в Україні отримують на 24% меншу зарплату від чоловіків. Цей показник не змінився з 2009 року. • Дуже поширеним в Україні є гендерно обумовлене насильство. 22% жінок та дівчат віком 15-49 років страждали від фізичного чи сексуального насильства хоча б раз протягом життя. • Досить низьким є відсоток жінок у владі. 11% жінок працює в Парламенті та 12% в уряді. Загалом 16% державних службовців в Україні це жінки. Відповідно члени Комітету були зацікавлені в тому, які механізми вирішення цих проблем на рівні держави існують в Україні, які перешкоди потрібно усунути задля забезпечення рівності чоловіків і жінок, зокрема в політиці та на рівні прийняття рішень, а також проблемах вразливих груп жінок -  жінок похилого віку, жінок з інвалідністю жінок з сільської місцевості. Громадські організації в своєму звіті підкреслили ряд викликів, з якими зіткнулися жінки України: Скорочення соціальних витрат та робочих місць, що негативно позначиться на економічному становищі жінок. А) Жінки і сім*ї є першочерговими бенефіціарами соціальних витрат держави. Б) Саме жінки широко залучені в тих сферах діяльності, де відбулося скорочення робочих місць (освіта, медицина, соціальні служби). Звіт відзначає  проблеми для жінок з сільської місцевості, зокрема: «Понад дві третини працездатного віку або працюють неофіційно або самозайняті. Таким чином, вони не захищені трудовим законодавством, не мають ніякого соціального страхування і, отже, не можуть отримати пенсію» Окремо підкреслюється  проблема соціальних виплат для ВПО, більшість яких – 62%, - складають жінки, а також проблема відсутності  джерела доходу для жінок, що знаходяться на територіях, близьких до лінії конфлікту.

Соціальна політика та права людини

Поза протоколом: участь жінок у міжнародній політиці

Міжнародна політика, дипломатія, питання миру і безпеки традиційно сприймаються як сфери домінування чоловіків та навіть пояснюються за допомогою маскулінних термінів. В той же час дослідження показують, що при врахуванні точки зору та досвіду жінок у процесі врегулювання конфліктів, при включенні їх, так би мовити, «поза протоколом», часто відбувається прийняття менш мілітаризованих та більш стійких і мирних рішень. Захід «Поза протоколом: участь жінок у міжнародній політиці в Україні та Німеччині» відбувся у рамках проекту Міжнародного центру перспективних досліджень, який реалізується спільно з німецьким аналітичним центром низинного рівня Polis180.  З цієї нагоди також було представлено фотовиставку, створену під час реалізації проекту та зустрічей в Києві та Берліні - портрети 15 експерток з України та Німеччини та їхні висловлювання про жінок та міжнародну політику.Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко у своєму виступі наголосила на ролі жінки у міжнародній політиці та дипломатії, висловивши подяку всім жінкам, котрі працюють на дипломатичному фронті, докладаючи максимум зусиль задля відстоювання  національних інтересів. «Варто усвідомити, що гендерні питання – це не лише справа жінок, ми маємо залучати якомога більше чоловіків. Якщо подібний захід проходив би у Швеції, тут було б значно більше чоловіків» - досвідом поділився Пан Мартін Хаґстрьом - Посол Швеції в Україні. У свою чергу Посол Португалії в Україні Пані Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда зазначила, що протягом тривалого часу сфера політики, дипломатії взагалі були закриті для жінок, проте завдяки подоланню гендерних стереотипів, волі та великому бажанню жінки зуміли зайняти гідне місце та лишити помітний слід в історії.   

Соціальна політика та права людини

Публічна дискусія «Реформа державної служби: чи є місце для гендерної рівності».

Міжнародний центр перспективних досліджень разом із фондом «Рівність і Взаємоповага» провели публічну дискусію «Реформа державної служби: чи є місце для гендерної рівності». Реформа державної служби є однією з ключових в Україні, яка покликана змінити принципи державного управління та забезпечити перехід від олігархічної системи до такої, що служить інтересам усіх громадян країни. Успіх даної реформи крім іншого залежатиме від того, чи буде забезпечений принцип гендерної рівності і чи відкриються нові можливості для жінок бути призначеними на високі державні посади для забезпечення інклюзивності державного управління.  Директорка з аналітичної роботи та зовнішніх зв'язків Олена Захарова наголосила на викликах, що стоять перед жіночим лідерством в державних інституціях, а саме:  обмеження залучення жінок «м'якими сферами» (soft industries) : охорона здоров'я, освіта, соціальна сфера; чим більш впливовою є інституцію, тим менше вона представляє інтереси жінок. Зокрема в автократичних та диктаторських режимах інтереси жінок практично не представлені; низка жінок отримують політичні посади завдяки родинним зв'язкам, через чоловіків-членів родин, залучених до політики; такі жінки мають вищий прибуток та вищий статус. Цікавим став також гендерний аналіз списків кандидатів на зайняття посад Державних секретарів Міністерств України, зокрема Міністерство освіти і науки, Міністерство закордонних справ та Міністерство молоді та спорту не мали жодної жінки-кандидатки. Оксана Маркарова, перший заступник Міністра фінансів, зазначила, що можливість брати рівну участь в усіх сферах життя і чоловіків і жінок без створення додаткових преференцій є головною метою. Також на рівні Міністерства розглядається запровадження механізму гендерного бюджетування, що дозволить планувати витрати саме з урахуванням гендерного фактору. «Ми маємо проблематизувати питання гендерної рівності на рівні суспільного обговорення та дискусії, адже наразі це питання залишається вторинним» - Інна Совсун, перший заступник Міністра освіти та науки (2014-2016 рр). Також щодо гендерної стратегії у сфері освіти, то її реалізація та головна мета- це насамперед подолання самої можливості закладання гендерних стереотипів ще з дитинства. Детально з презентацією можна ознайомитися тут.