ЗМI про МЦПД

У Рівному презентували проекту національного конституційного діалогу

18.11.2015

Стартувала низка громадських зустрічей, присвячених впровадженню проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України". 17 листопада перша з них відбулася у Рівному.

 

З метою започаткування загальнонаціонального, інклюзивного процесу створення нової Конституції Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов’язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.

Перша з таких зустрічей відбулася у Рівному.

Інтернет-видання «ЧаРівне», журналіст якого брав участь у роботі громадської зустрічі, звертає увагу читачів на те, що Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не лише більшу легітимність, а й завдяки процесу дискусії створює у громадян відчуття відповідальності, виробляє бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення.

На зустрічі виконавчий директор Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Сергія Кіщенка зазначив: «Всі ми знаємо, що в нас діє Конституція, але не всі можуть сказати, які положення зараз діють у ній. Як так трапилося, - чому за умови, коли Конституція – Основний Закон існує, але насправді його немає. Ми не відчуваємо його у повсякденному житті. Трапилося так, що вже 97-го року наша прийнята нашвидкуруч Конституція 96-го року у Венеціанській комісії мала негативні відгуки». 

Тарас Стецьків, нардеп І-IV та VI скликань заявив, що деякі положення змін до Конституції, через які спричинилася навіть кривава сутичка біля Ради, не мають спільного з інтересами України: «Я був свідком всіх спроб змінити Конституцію. Можу сказати, що сам по собі факт прийняття Конституції у 1996 році був вкрай важливим. У 96-му році склалася унікальна ситуація…Після другого Майдану нам зовнішньо була нав’язана ідея змін до Конституції. Лавров та Путін нам нав’язали ідеї децентралізації, а далі і федералізації України. Тому що розділена України вже не була б державним суб’єктом. Українська влада вхопилася за ідею децентралізації в надії, що це врятує від агресії Путіна. В такий спосіб зі значним запізненням (через рік) була створена Конституційна комісія. Українська влада по суті уступила тиску російській стороні. І всі зміни, які були прийняті, не були в ім’я ідеї децентралізації. Основна затія була в тому, щоб підмінити ідеї децентралізації. Це шлях до руйнування української держави. Я надіюся, що парламент не знайде 300 голосів і ідея особливого статусу окремих районів Донбасу буде відкинута. В такому випадку виникає питання, а що буде далі? На нашу думку, альтернатива існує. Не буде нічого страшного, якщо 300 голосів не набереться».

Захід проводиться в рамках проекту «Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України», що впроваджується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Клімат стає питанням серйозних політичних протирічь між США та ЄС, — Євген Ярошенко

США вийшли з Паризької кліматичної угоди. Чому експерти стурбовані цим кроком? Про це в  ефірі Громадського радіо — експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. «Зараз ми спостерігаємо дуже незвичний для світової політики казус, коли клімат стає предметом дуже серйозних політичних протиріч. Рік тому, у квітні 2016 року, в ООН відбулося підписання Рамкової конвенції ООН з протидії змінам клімату, більш відома як Паризька кліматична угода, яка передбачала зобов’язання 194 країн-підписантів скоротити викиди парникових газів, починаючи з 2021 року, щоб підвищення температури в світі не виходило за межі 2 градусів. За екологічними прогнозами, якщо нинішні темпи викидів збережуться, то до кінця 21 століття температура повітря може зрости до 3,5 градусів. СШАє другою після Китаю країною, на яку припадає близько 17 — 18% від світових викидів парникових газів. Без США боротьба щодо протидії змінам клімату матиме не такий результат, як хотілося б», — пояснює Євген Ярошенко. На думку експерта, питання зміни клімату виявилося одним з трьох основних питань, які провокують охолодження стосунків між Вашингтоном та європейськими союзниками, інші два питання — торгівля та безпекові зобов’язання а рамках НАТО. «Боротьба проти змін клімату певним чином єднала і зближувала Захід, однак через розхитування виникає глобальний вакуум у такому важливому питанні світової політики як міна клімату. Вакуум намагається заповнити Китай», — додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.