ЗМI про МЦПД

У Рівному презентували проекту національного конституційного діалогу

18.11.2015

Стартувала низка громадських зустрічей, присвячених впровадженню проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України". 17 листопада перша з них відбулася у Рівному.

 

З метою започаткування загальнонаціонального, інклюзивного процесу створення нової Конституції Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов’язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.

Перша з таких зустрічей відбулася у Рівному.

Інтернет-видання «ЧаРівне», журналіст якого брав участь у роботі громадської зустрічі, звертає увагу читачів на те, що Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не лише більшу легітимність, а й завдяки процесу дискусії створює у громадян відчуття відповідальності, виробляє бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення.

На зустрічі виконавчий директор Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Сергія Кіщенка зазначив: «Всі ми знаємо, що в нас діє Конституція, але не всі можуть сказати, які положення зараз діють у ній. Як так трапилося, - чому за умови, коли Конституція – Основний Закон існує, але насправді його немає. Ми не відчуваємо його у повсякденному житті. Трапилося так, що вже 97-го року наша прийнята нашвидкуруч Конституція 96-го року у Венеціанській комісії мала негативні відгуки». 

Тарас Стецьків, нардеп І-IV та VI скликань заявив, що деякі положення змін до Конституції, через які спричинилася навіть кривава сутичка біля Ради, не мають спільного з інтересами України: «Я був свідком всіх спроб змінити Конституцію. Можу сказати, що сам по собі факт прийняття Конституції у 1996 році був вкрай важливим. У 96-му році склалася унікальна ситуація…Після другого Майдану нам зовнішньо була нав’язана ідея змін до Конституції. Лавров та Путін нам нав’язали ідеї децентралізації, а далі і федералізації України. Тому що розділена України вже не була б державним суб’єктом. Українська влада вхопилася за ідею децентралізації в надії, що це врятує від агресії Путіна. В такий спосіб зі значним запізненням (через рік) була створена Конституційна комісія. Українська влада по суті уступила тиску російській стороні. І всі зміни, які були прийняті, не були в ім’я ідеї децентралізації. Основна затія була в тому, щоб підмінити ідеї децентралізації. Це шлях до руйнування української держави. Я надіюся, що парламент не знайде 300 голосів і ідея особливого статусу окремих районів Донбасу буде відкинута. В такому випадку виникає питання, а що буде далі? На нашу думку, альтернатива існує. Не буде нічого страшного, якщо 300 голосів не набереться».

Захід проводиться в рамках проекту «Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України», що впроваджується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Чому внутрішньо переміщених осіб важливо інтегрувати у місцеві громади?

Гість ефіру Громадського радіо — головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Василь Філіпчук: Наші друзі з Німеччини запропонували вивчити їхній досвід. Німеччина мала проблему біженців. Також був феномен повернення в Німеччину тих, хто вважався етнічним німцем, але проживав в іншій країні. У Німеччині були випадки, коли на околицях міст робили відмежовані від громад поселення, де жили окремо ці переміщені особи. Але це негативний досвід. Позитивний досвід — це максимальне зближення, інтеграція з місцевими громадами і фінансове заохочення комун створювати робочі місця, фінансове заохочення самих переміщених осіб вивчати мову, шукати місце роботи. Досвід Німеччини тут є достатньо позитивним і цікавим насамперед з точки зору терпимого ставлення до людей, які стали переміщеними особами. Було розуміння того, що ці люди стали жертвами обставин, це не їхня вина, це їхня біда. Треба розуміти, що через 3, 5, 10 років ці люди можуть стати нашими сусідами, членами спільноти. Чим швидше ми зробимо все, щоб інтегрувати їх в спільноти, тим краще для нас самих, для власної безпеки, безпеки наших сімей. Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/chomu-vnutrishno-peremishchenyh-osib-vazhlyvo-integruvaty-u-miscevi-gromady.