ЗМI про МЦПД

У Рівному презентували проекту національного конституційного діалогу

18.11.2015

Стартувала низка громадських зустрічей, присвячених впровадженню проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України". 17 листопада перша з них відбулася у Рівному.

 

З метою започаткування загальнонаціонального, інклюзивного процесу створення нової Конституції Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов’язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.

Перша з таких зустрічей відбулася у Рівному.

Інтернет-видання «ЧаРівне», журналіст якого брав участь у роботі громадської зустрічі, звертає увагу читачів на те, що Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не лише більшу легітимність, а й завдяки процесу дискусії створює у громадян відчуття відповідальності, виробляє бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення.

На зустрічі виконавчий директор Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Сергія Кіщенка зазначив: «Всі ми знаємо, що в нас діє Конституція, але не всі можуть сказати, які положення зараз діють у ній. Як так трапилося, - чому за умови, коли Конституція – Основний Закон існує, але насправді його немає. Ми не відчуваємо його у повсякденному житті. Трапилося так, що вже 97-го року наша прийнята нашвидкуруч Конституція 96-го року у Венеціанській комісії мала негативні відгуки». 

Тарас Стецьків, нардеп І-IV та VI скликань заявив, що деякі положення змін до Конституції, через які спричинилася навіть кривава сутичка біля Ради, не мають спільного з інтересами України: «Я був свідком всіх спроб змінити Конституцію. Можу сказати, що сам по собі факт прийняття Конституції у 1996 році був вкрай важливим. У 96-му році склалася унікальна ситуація…Після другого Майдану нам зовнішньо була нав’язана ідея змін до Конституції. Лавров та Путін нам нав’язали ідеї децентралізації, а далі і федералізації України. Тому що розділена України вже не була б державним суб’єктом. Українська влада вхопилася за ідею децентралізації в надії, що це врятує від агресії Путіна. В такий спосіб зі значним запізненням (через рік) була створена Конституційна комісія. Українська влада по суті уступила тиску російській стороні. І всі зміни, які були прийняті, не були в ім’я ідеї децентралізації. Основна затія була в тому, щоб підмінити ідеї децентралізації. Це шлях до руйнування української держави. Я надіюся, що парламент не знайде 300 голосів і ідея особливого статусу окремих районів Донбасу буде відкинута. В такому випадку виникає питання, а що буде далі? На нашу думку, альтернатива існує. Не буде нічого страшного, якщо 300 голосів не набереться».

Захід проводиться в рамках проекту «Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України», що впроваджується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Прес-брифінг: "Правова оцінка судової ухвали та експертиза дій правоохоронних органів під час обшуку в МЦПД"

Під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі працівники центру, адвокати та представники правозахисних організацій надали правову оцінку й попередні результати експертизи ухвали суду, а також експертизу дій правоохоронних органів  під час обшуку в офісі організації 13 квітня 2017 року. За словами Василя Філіпчука, МЦПД працює над темою з самого початку війни і неодноразово доносив свою думку до політиків та урядовців. «Немає жодного секрету щодо того, як ми бачимо шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі. Під час наших міжнародних контактів ми бачили з яким величезним інтересом іноземний дипкорпус приймає ідеї, які можуть доповнити Мінський процес і перевести його у практичну площину. Але замість того, щоб дізнатися, як написані ці книжки та дослідження, ми зустрілися з масками шоу», – зазначив він.       Правозахисники вбачають у цьому наступ на свободу слова та бажання влади встановити «монополію на правду». «Ці дії є ніщо інше, як бажання об’явити монополію на ринку ідей та вважати єдино правильною державну доктрину. Такі дії зазіхають на ключову свободу – свободу вираження поглядів. Таке непропорційне втручання органів державної влади у діяльність аналітичних центрів є спробою встановити монополію на правду», – вважає Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Обшуки в офісі МЦПД є також продовженням небезпечної тенденції, коли національна безпека ставиться вище за права людини. «СБУ та органи прокуратури порушують баланс між національною безпекою та правами людини. Вважають, що права людини можна порушувати на користь інтересів держави. Ця тенденція є загрозливою. Політичний режим, який порушує права людини приречений на поразку», – наголосив пан Захаров.

ЗМI про МЦПД

Заява щодо неприпустимості переслідувань за вираження експертної думки

Президенту України Петру Порошенку Генеральному прокурору України Юрію Луценку Прокурору Автономної Республіки Крим Гюндузу Мамедову   13 квітня у приміщенні Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) у Києві працівниками прокуратури АР Крим було проведено обшук у справі так званого «мирного плану Артеменка». Народний депутат Андрій Артеменко обвинувачується в державній зраді за ст. 111 Кримінального кодексу. Йому інкримінується надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України, що виражається у закликах здати АР Крим у довгострокову оренду РФ і тим самим легітимізувати тимчасову окупацію. В основі «мирного плану» Артеменка, як зазначено в ухвалі суду про проведення обшуку, лежить план «Ідеї щодо врегулювання конфлікту на Донбасі» за авторством Голови правління МЦПД Василя Філіпчука. Не поділяючи поглядів депутата Артеменка щодо шляхів «мирного врегулювання», ми констатуємо незаконність обвинувачень у державній зраді за презентацію будь-яких ідей, у тому числі, ідей щодо мирного врегулювання. Ми обурені обшуком в аналітичному центрі МЦПД у межах розслідування справи про державну зраду. Такі дії держави є порушенням статті 34 Конституції України, статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 10 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також суперечать практиці Європейського суду з прав людини (Zana v. Turkey (1997), Lingens v. Austria (1986), § 40; Barfod v. Denmark (1989), Wille v. Liechtenstein (1999) та інші). Обшук в МЦПД не зводиться тільки до порушень Конституції України і міжнародних угод. Ми кваліфікуємо такі дії держави, як наступ на ключову свободу – вираження поглядів, як намагання монополізувати ринок ідей і нав’язати суспільству державну доктрину, як єдину можливу, під страхом обвинувачення тих, хто пропонує інші підходи, в особливо тяжкому злочині – у державній зраді. Непропорційне втручання держави у діяльність аналітичних центрів є суто обскурантистською спробою встановити монополію на правду. Діяльність МЦПД є за своєю сутністю діяльністю дослідницькою і науковою. Україна декларує своє прагнення стати повноправним членом ЄС, при цьому порушує фундаментальний принцип Європейської співдружності, закріплений у ст. 13 Хартії засадничих прав Євросоюзу (2000), за яким для професійних сфер літератури, мистецтва та науки передбачається звільнення від обмежень (the arts and scientific research shall be free of constraint). Натомість, саме доктрині „руського миру” притаманна монополія держави на правду, обмеження свободи самовираження, переслідування за погляди. Наша війна з Російською Федерацією є насамперед війною цінностей. Такі дії держави є ціннісною поразкою, здачею державних інтересів і „державною зрадою” у довгостроковій перспективі. Не можна боротися з „руським миром” засобами „руського миру”. Вимагаємо припинити переслідування аналітичного центру МЦПД і негайно повернути усе, що було вилучено під час обшуку. Ми вбачаємо в цьому інциденті прояв загальної тенденцій порушення Службою безпеки України та органами прокуратури балансу між національної безпекою і правами людини на користь національної безпеки. І хочемо ще раз нагадати, що політичний режим, який порушує права людини, приречений на поразку. Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров, директор  Харківської правозахисної групи

ЗМI про МЦПД

Офіційна заява Міжнародного центру перспективних досліджень

13 квітня в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень відбувся обшук. Близько 16.00 до офісу зайшли невідомі, котрі представилися слідчими прокуратури Автономної Республіки Крим та працівниками Служби безпеки з метою вручити підозру Василю Філіпчуку та здійснити обшук у приміщенні офісу. Протягом більше 5 годин працівники були обмежені у пересуванні, заборонялося користуватися будь-якими засобами комунікації. Проти Василя Філіпчука вчинялося фізичне насильство, що зафіксовано відповідними фотодоказами. До приміщення офісу було заблоковано вхід, слідчі відмовилися пропустити правозахисників, адвокатів, поліцію та навіть медиків. За версією слідчих обшук проводився в рамках кримінальної справи «Артеменка», а саме, що МЦПД допоміг розробити депутату «мирний план» врегулювання конфлікту. НАГОЛОШУЄМО, що ні МЦПД, ні експерти жодним чином не були залучені та не мають жодних особистих контактів з народним депутатом Андрієм Артеменком. МЦПД тривалий час працює над пошуком можливих варіантів мирного врегулювання на Сході країни за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Всі заходи, в рамках проекту «Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ» були ПУБЛІЧНИМИ, напрацьовані аналітичні матеріали є у відкритому доступі на офіційному сайті центру. До публічних дискусій були залучені народні депутати України, Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Одним із напрямків діяльності аналітичного центру є аналіз міжнародного досвіду процесу мирного врегулювання конфлікту та пошук можливого варіанту вирішення в українських реаліях. МЦПД завжди займав і займає державницьку позицію збереження цілісності та суверенітету України! Вважаємо подібні акції безпрецедентним тиском на громадянське суспільство та ганьбою для правоохоронної системи в країні. Закликаємо колег з громадського сектору, представників дипломатичного корпусу та всієї міжнародної спільноти вимагати припинити переслідування незалежних аналітичних центрів!

ЗМI про МЦПД

Результати президентських виборів в Сербії - коментар Євгена Ярошенко

Прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич став переможцем президентських виборіх, що відбулися 2 квітня.Під час нового президента Олександра Вучича Сербія не відмовиться від курсу на євроінтеграцію, але в той же час буде намагатися зберігати дружні відносини з Росією. Відповідну точку зору думку в коментарі «Обозревателю» висловив аналітик Євген Ярошенко. «Перемога Вучича є досить передбачуваною. Оскільки за даними соцопитувань у нього були приблизно такі ж шанси як у Порошенка 3 роки тому в Україні. Тобто якщо не з першого, то з другого туру він би з будь-якого виграв президентське крісло. Якою буде Сербія з цим президентом? Можна сказати, що збережеться та ж правляча команда, та ж Прогресивна партія буде при владі. Тому Сербія продовжить політику «шпагату». тобто намагатися продовжувати євроінтеграцію, але при цьому зберігати дружні відносини з Росією», - зауважив експерт.    

ЗМI про МЦПД

Римська декларація: що чекає на ЄС ?

Лідери 27 країн Євросоюзу підписали Римську декларацію щодо майбутнього Союзу. Декларація визначає чотири завдання розвитку спільноти без Великобританії. У документі йдеться, що лідери ЄС домовилися працювати за "римською повісткою", яка складається з наступних принципів: "безпечна Європа", "процвітаюча і стійка Європа", "соціальна Європа", "сильніша на світовій сцені Європа". Наскільки  реальними є цілі  в нинішніх умовах і сучасних загрозах, в ефірі радіостанції Голос Столиці оцінив експерт МЦПД Євген Ярошенко. «Цілі - складні, але вони - реалістични, однак питання в тому, чи може Європейський Союз в нинішньому форматі, з нинішніми інституціями втілити ці амбіційні цілі, тому що ми бачимо, що ЄС був набагато більш конкурентоспроможним, набагато більш безпечним з меншою кількістю країн -членів, відповідно, було набагато менше суперечностей, а після хвилі розширення у 2004 році, після фінансової та міграційного кризи, ці протиріччя заглибилися, і дуже важко приймати спільні рішення », - зазначив Ярошенко.