ЗМI про МЦПД

У Рівному презентували проекту національного конституційного діалогу

18.11.2015

Стартувала низка громадських зустрічей, присвячених впровадженню проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України". 17 листопада перша з них відбулася у Рівному.

 

З метою започаткування загальнонаціонального, інклюзивного процесу створення нової Конституції Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов’язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.

Перша з таких зустрічей відбулася у Рівному.

Інтернет-видання «ЧаРівне», журналіст якого брав участь у роботі громадської зустрічі, звертає увагу читачів на те, що Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не лише більшу легітимність, а й завдяки процесу дискусії створює у громадян відчуття відповідальності, виробляє бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення.

На зустрічі виконавчий директор Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Сергія Кіщенка зазначив: «Всі ми знаємо, що в нас діє Конституція, але не всі можуть сказати, які положення зараз діють у ній. Як так трапилося, - чому за умови, коли Конституція – Основний Закон існує, але насправді його немає. Ми не відчуваємо його у повсякденному житті. Трапилося так, що вже 97-го року наша прийнята нашвидкуруч Конституція 96-го року у Венеціанській комісії мала негативні відгуки». 

Тарас Стецьків, нардеп І-IV та VI скликань заявив, що деякі положення змін до Конституції, через які спричинилася навіть кривава сутичка біля Ради, не мають спільного з інтересами України: «Я був свідком всіх спроб змінити Конституцію. Можу сказати, що сам по собі факт прийняття Конституції у 1996 році був вкрай важливим. У 96-му році склалася унікальна ситуація…Після другого Майдану нам зовнішньо була нав’язана ідея змін до Конституції. Лавров та Путін нам нав’язали ідеї децентралізації, а далі і федералізації України. Тому що розділена України вже не була б державним суб’єктом. Українська влада вхопилася за ідею децентралізації в надії, що це врятує від агресії Путіна. В такий спосіб зі значним запізненням (через рік) була створена Конституційна комісія. Українська влада по суті уступила тиску російській стороні. І всі зміни, які були прийняті, не були в ім’я ідеї децентралізації. Основна затія була в тому, щоб підмінити ідеї децентралізації. Це шлях до руйнування української держави. Я надіюся, що парламент не знайде 300 голосів і ідея особливого статусу окремих районів Донбасу буде відкинута. В такому випадку виникає питання, а що буде далі? На нашу думку, альтернатива існує. Не буде нічого страшного, якщо 300 голосів не набереться».

Захід проводиться в рамках проекту «Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України», що впроваджується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Толерантність - це історія про рівне ставлення, - позиція МЦПД на підтримку Лариси Денисенко

Керуючись принципами свободи слова, толерантності, та взаєморозуміння, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) засуджує будь-які форми погроз в бік відомої української письменниці та правозахисниці Лариси Денисенко, учасників «Форуму видавців» у Львові чи організаторів інших культурних заходів будь-де в Україні.Свобода слова і самовираження гарантується Конституцією України, Європейською конвенцією з прав людини та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, а також є невід’ємною рисою європейської цивілізації. Команда МЦПД вважає, що подібні інциденти розколюють українське суспільство, ослаблюють Україну в теперішніх умовах, а будь-які погрози митцям чи письменникам є недопустимими. Натомість усі проблемні питання, включно з тими, що пов’язані з родинами та родинними цінностями, повинні обговорюватися і вирішуватися шляхом толерантних дискусій із повагою до думки кожного. Команда МЦПД цінує внесок Лариси Денисенко в сучасну українську літературу, рекомендує кожному ознайомитися з її творчістю, а також поважає будь-яку критику книги «Майя та її мами», але висловлену в толерантний і цивілізований спосіб. Нещодавно, Лариса Денисенко стала одним з Посланців доброї волі ПРООН в Україні в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти повагу», за допомогою якої, спільно з іншими відомими українцями, буде продовжувати сприяти утвердженню цінностей толерантності та взаємоповаги одне до одного. «Неважливо, чи ти живеш із маленькою сім’єю, чи з великим родом. Неважливо, чи ти рідна дитина, чи не зовсім. Неважливо, скільки в тебе мамусь або татусів. Важливо, щоб у родині панували любов і повага, бо це і є головні цінності.» «Майя та її мами», Лариса Денисенко   Команда МЦПД

ЗМI про МЦПД

Партнерство Україна-НАТО вийшло на новий, більш прагматичний, рівень, — Євген Ярошенко

Перспективи партнерства України-НАТО та виступ генсекретаря НАТО коментує аналітик зовнішньої політики та європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. Єнс Столтенберг — перший генеральний секретар НАТО, який за всю історію незалежності України виступив перед парламентом. Після зустрічей в Києві він виголосив промову в залі Верховної Ради та відповів на декілька запитань депутатів. Зокрема, розповів про надання зброї Україні та роль країни в роботі Альянсу, а також зацитував вірш Тараса Шевченка.  Ірина Славінська: Мене, коли я слухала промову Єнса Столтенберга, надзвичайно вразила цитата із Тараса Шевченка «Та неоднаково мені». Що це за посил, якщо перекласти його дипломатично? Про що НАТОвустами Єнса Столтенберга повідомило Україні? Євген Ярошенко: Я думаю, цитата рядків з Кобзаря пов’язана з тим, що НАТО, попри те, що не готові відкривати двері для членства України, однак підтримують нашу державу в спробах відновити суверенітет та територіальну цілісність над неконтрольованими територіями. І це означає, що партнерство Україна і НАТО зараз вийшло на особливий рівень. Цей рівень характеризується більшим прагматизмом. Попри те, що Україна нещодавно на законодавчому рівні відновила курс на євроатлантичну інтеграцію з метою вступу до Альянсу, навіть наш президент усвідомлює, що зараз потрібно зосередитися на реформах безпекового і оборонного сектору. Тому тут прагматична підтримка НАТО в сенсі організаційної та технічної допомоги, допомоги в реабілітації українських військовослужбовців, може бути важливою для посилення обороноздатності України. Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.