ЗМI про МЦПД

"Україна - це лише відображення російсько-американських відносин" - Євген Ярошенко

09.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

6-7 березня відбувся робочий візит Міністра закордонних справ Павла Клімкіна у Вашингтон. Програма візиту включала зустрічі з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, представниками Адміністрації та Конгресу США.

Підсумки в ефірі радіостанції Голос Столиці підбив старший аналітик МЦПД Євген Ярошенко.

З позиції Держдепу США, де в черговий раз заявили про те, що в принципі всі сторони не виконують Мінські угоди, і цим стурбовані в США. Це позитивний факт для України?

- Це, дивлячись як підійти до цього питання. З одного боку, є негатив, тому що тривають бойові дії вздовж лінії розмежування, також не відведена техніка, але зі зрозумілих причин Україна це теж не робить, тому є підстави Київ звинувачувати в цьому. Але тут також є позитив, тому що це дозволяє Україні на даний момент не виконувати ті положення мінських угод, які можуть викликати  громадське обурення. Як прийняття Закону про вибори або надання особливого статусу ОРДЛО. Мене здивувало те, що і заяви прес-служби нашого МЗС і заяви на сайті Держдепу, були досить позитивні. Але я б сказав, що цей позитив пов'язаний з тим, що в адміністрації Трампа поки ще не визначилися з політикою щодо РФ і України, і тому цей позитив є багато в чому відображенням спадщини Барака Обами. Але ми не знаємо, як довго буде залишатися ця політика, тому що реалії змінюються, змінюються пріоритети США, і тому Україна може перестати бути в фокусі уваги США, тому тут потрібно якось змінювати українській стороні свій підхід.

Клімкін в Сенаті закликав США якимось чином стати причетними до переговорів по Донбасу і Криму. Чи підуть на це США?

- Це мрія української дипломатії ще з 2014 року, щоб США підключилися до переговорів (США і Британія - як країни-підписанти Будапештського меморандуму). Але США зі зрозумілих причин не хочуть цього робити. Це ще при Обамі було помітно, що вони хочуть перекласти відповідальність за європейську безпеку на своїх союзників, а саме Францію і Німеччину. І зараз за Трампа ще менша ймовірність того, що США долучаться до переговорів, оскільки адміністрація Трампа, яка сповідує бізнес-підхід, за принципом "угода за угоду", "послуга за послугу", вони не хочуть витрачати більше ресурсів, ніж їх союзники можуть на той чи інший сегмент безпеки. Тому вони будуть ще більш наполегливо вимагати, щоб та ж Німеччина взяла відповідальність за європейську безпеку, а США навпаки можуть ще більше зменшити присутність в Європі, я не здивуюся, якщо так це і буде зроблено.  Аргументи американської сторони дуже вагомі. Якщо подивитися на країни-члени НАТО, лише п'ять країн-членів НАТО виділяють бажані 2% від ВВП на потреби оборони. Тому вимога США щоб європейці взяли відповідальність за свою регіональну безпеку.

Україна не головний вектор на сьогодні в американській політиці, і якщо Тіллерсон раніше зустрівся з тим же Лавровим, чи означає це, що Україну розглядають тільки в контексті відносин між Вашингтоном і Москвою?

- На жаль, так. Ми є відображенням російсько-американських відносин, і українського напрямку як окремого вектора у зовнішній політиці США не існує. І якщо ми бачимо якусь реакцію або дії по відношенню до України, це, скоріше, є результатом, що в російсько-американських відносинах щось складаєтьсяв  той чи інший спосіб. Чому не відбулася зустріч Трампа з Порошенком: тут, я думаю, головним є певні кадрові питання. Адже в середині лютого подав у відставку Майкл Флінн, який був радником з національної безпеки. І ця посадова особа, яка  була лояльною до нормалізації відносин з РФ, з огляду на часті контакти з російськими дипломатами. І, ймовірно, ця обставина могла заплутати плани адміністрації Трампа, і тому зустріч з Порошенком довелося відкласти, щоб якось зрозуміти, хто буде на місці Фліна і якою буде далі політика щодо Росії.

Деталі: http://gs.fm/texts/20170308/3382421.html

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Клімат стає питанням серйозних політичних протирічь між США та ЄС, — Євген Ярошенко

США вийшли з Паризької кліматичної угоди. Чому експерти стурбовані цим кроком? Про це в  ефірі Громадського радіо — експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. «Зараз ми спостерігаємо дуже незвичний для світової політики казус, коли клімат стає предметом дуже серйозних політичних протиріч. Рік тому, у квітні 2016 року, в ООН відбулося підписання Рамкової конвенції ООН з протидії змінам клімату, більш відома як Паризька кліматична угода, яка передбачала зобов’язання 194 країн-підписантів скоротити викиди парникових газів, починаючи з 2021 року, щоб підвищення температури в світі не виходило за межі 2 градусів. За екологічними прогнозами, якщо нинішні темпи викидів збережуться, то до кінця 21 століття температура повітря може зрости до 3,5 градусів. СШАє другою після Китаю країною, на яку припадає близько 17 — 18% від світових викидів парникових газів. Без США боротьба щодо протидії змінам клімату матиме не такий результат, як хотілося б», — пояснює Євген Ярошенко. На думку експерта, питання зміни клімату виявилося одним з трьох основних питань, які провокують охолодження стосунків між Вашингтоном та європейськими союзниками, інші два питання — торгівля та безпекові зобов’язання а рамках НАТО. «Боротьба проти змін клімату певним чином єднала і зближувала Захід, однак через розхитування виникає глобальний вакуум у такому важливому питанні світової політики як міна клімату. Вакуум намагається заповнити Китай», — додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.