ЗМI про МЦПД

"Україна - це лише відображення російсько-американських відносин" - Євген Ярошенко

09.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

6-7 березня відбувся робочий візит Міністра закордонних справ Павла Клімкіна у Вашингтон. Програма візиту включала зустрічі з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, представниками Адміністрації та Конгресу США.

Підсумки в ефірі радіостанції Голос Столиці підбив старший аналітик МЦПД Євген Ярошенко.

З позиції Держдепу США, де в черговий раз заявили про те, що в принципі всі сторони не виконують Мінські угоди, і цим стурбовані в США. Це позитивний факт для України?

- Це, дивлячись як підійти до цього питання. З одного боку, є негатив, тому що тривають бойові дії вздовж лінії розмежування, також не відведена техніка, але зі зрозумілих причин Україна це теж не робить, тому є підстави Київ звинувачувати в цьому. Але тут також є позитив, тому що це дозволяє Україні на даний момент не виконувати ті положення мінських угод, які можуть викликати  громадське обурення. Як прийняття Закону про вибори або надання особливого статусу ОРДЛО. Мене здивувало те, що і заяви прес-служби нашого МЗС і заяви на сайті Держдепу, були досить позитивні. Але я б сказав, що цей позитив пов'язаний з тим, що в адміністрації Трампа поки ще не визначилися з політикою щодо РФ і України, і тому цей позитив є багато в чому відображенням спадщини Барака Обами. Але ми не знаємо, як довго буде залишатися ця політика, тому що реалії змінюються, змінюються пріоритети США, і тому Україна може перестати бути в фокусі уваги США, тому тут потрібно якось змінювати українській стороні свій підхід.

Клімкін в Сенаті закликав США якимось чином стати причетними до переговорів по Донбасу і Криму. Чи підуть на це США?

- Це мрія української дипломатії ще з 2014 року, щоб США підключилися до переговорів (США і Британія - як країни-підписанти Будапештського меморандуму). Але США зі зрозумілих причин не хочуть цього робити. Це ще при Обамі було помітно, що вони хочуть перекласти відповідальність за європейську безпеку на своїх союзників, а саме Францію і Німеччину. І зараз за Трампа ще менша ймовірність того, що США долучаться до переговорів, оскільки адміністрація Трампа, яка сповідує бізнес-підхід, за принципом "угода за угоду", "послуга за послугу", вони не хочуть витрачати більше ресурсів, ніж їх союзники можуть на той чи інший сегмент безпеки. Тому вони будуть ще більш наполегливо вимагати, щоб та ж Німеччина взяла відповідальність за європейську безпеку, а США навпаки можуть ще більше зменшити присутність в Європі, я не здивуюся, якщо так це і буде зроблено.  Аргументи американської сторони дуже вагомі. Якщо подивитися на країни-члени НАТО, лише п'ять країн-членів НАТО виділяють бажані 2% від ВВП на потреби оборони. Тому вимога США щоб європейці взяли відповідальність за свою регіональну безпеку.

Україна не головний вектор на сьогодні в американській політиці, і якщо Тіллерсон раніше зустрівся з тим же Лавровим, чи означає це, що Україну розглядають тільки в контексті відносин між Вашингтоном і Москвою?

- На жаль, так. Ми є відображенням російсько-американських відносин, і українського напрямку як окремого вектора у зовнішній політиці США не існує. І якщо ми бачимо якусь реакцію або дії по відношенню до України, це, скоріше, є результатом, що в російсько-американських відносинах щось складаєтьсяв  той чи інший спосіб. Чому не відбулася зустріч Трампа з Порошенком: тут, я думаю, головним є певні кадрові питання. Адже в середині лютого подав у відставку Майкл Флінн, який був радником з національної безпеки. І ця посадова особа, яка  була лояльною до нормалізації відносин з РФ, з огляду на часті контакти з російськими дипломатами. І, ймовірно, ця обставина могла заплутати плани адміністрації Трампа, і тому зустріч з Порошенком довелося відкласти, щоб якось зрозуміти, хто буде на місці Фліна і якою буде далі політика щодо Росії.

Деталі: http://gs.fm/texts/20170308/3382421.html

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Прес-брифінг: "Правова оцінка судової ухвали та експертиза дій правоохоронних органів під час обшуку в МЦПД"

Під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі працівники центру, адвокати та представники правозахисних організацій надали правову оцінку й попередні результати експертизи ухвали суду, а також експертизу дій правоохоронних органів  під час обшуку в офісі організації 13 квітня 2017 року. За словами Василя Філіпчука, МЦПД працює над темою з самого початку війни і неодноразово доносив свою думку до політиків та урядовців. «Немає жодного секрету щодо того, як ми бачимо шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі. Під час наших міжнародних контактів ми бачили з яким величезним інтересом іноземний дипкорпус приймає ідеї, які можуть доповнити Мінський процес і перевести його у практичну площину. Але замість того, щоб дізнатися, як написані ці книжки та дослідження, ми зустрілися з масками шоу», – зазначив він.       Правозахисники вбачають у цьому наступ на свободу слова та бажання влади встановити «монополію на правду». «Ці дії є ніщо інше, як бажання об’явити монополію на ринку ідей та вважати єдино правильною державну доктрину. Такі дії зазіхають на ключову свободу – свободу вираження поглядів. Таке непропорційне втручання органів державної влади у діяльність аналітичних центрів є спробою встановити монополію на правду», – вважає Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Обшуки в офісі МЦПД є також продовженням небезпечної тенденції, коли національна безпека ставиться вище за права людини. «СБУ та органи прокуратури порушують баланс між національною безпекою та правами людини. Вважають, що права людини можна порушувати на користь інтересів держави. Ця тенденція є загрозливою. Політичний режим, який порушує права людини приречений на поразку», – наголосив пан Захаров.

ЗМI про МЦПД

Заява щодо неприпустимості переслідувань за вираження експертної думки

Президенту України Петру Порошенку Генеральному прокурору України Юрію Луценку Прокурору Автономної Республіки Крим Гюндузу Мамедову   13 квітня у приміщенні Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) у Києві працівниками прокуратури АР Крим було проведено обшук у справі так званого «мирного плану Артеменка». Народний депутат Андрій Артеменко обвинувачується в державній зраді за ст. 111 Кримінального кодексу. Йому інкримінується надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України, що виражається у закликах здати АР Крим у довгострокову оренду РФ і тим самим легітимізувати тимчасову окупацію. В основі «мирного плану» Артеменка, як зазначено в ухвалі суду про проведення обшуку, лежить план «Ідеї щодо врегулювання конфлікту на Донбасі» за авторством Голови правління МЦПД Василя Філіпчука. Не поділяючи поглядів депутата Артеменка щодо шляхів «мирного врегулювання», ми констатуємо незаконність обвинувачень у державній зраді за презентацію будь-яких ідей, у тому числі, ідей щодо мирного врегулювання. Ми обурені обшуком в аналітичному центрі МЦПД у межах розслідування справи про державну зраду. Такі дії держави є порушенням статті 34 Конституції України, статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 10 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також суперечать практиці Європейського суду з прав людини (Zana v. Turkey (1997), Lingens v. Austria (1986), § 40; Barfod v. Denmark (1989), Wille v. Liechtenstein (1999) та інші). Обшук в МЦПД не зводиться тільки до порушень Конституції України і міжнародних угод. Ми кваліфікуємо такі дії держави, як наступ на ключову свободу – вираження поглядів, як намагання монополізувати ринок ідей і нав’язати суспільству державну доктрину, як єдину можливу, під страхом обвинувачення тих, хто пропонує інші підходи, в особливо тяжкому злочині – у державній зраді. Непропорційне втручання держави у діяльність аналітичних центрів є суто обскурантистською спробою встановити монополію на правду. Діяльність МЦПД є за своєю сутністю діяльністю дослідницькою і науковою. Україна декларує своє прагнення стати повноправним членом ЄС, при цьому порушує фундаментальний принцип Європейської співдружності, закріплений у ст. 13 Хартії засадничих прав Євросоюзу (2000), за яким для професійних сфер літератури, мистецтва та науки передбачається звільнення від обмежень (the arts and scientific research shall be free of constraint). Натомість, саме доктрині „руського миру” притаманна монополія держави на правду, обмеження свободи самовираження, переслідування за погляди. Наша війна з Російською Федерацією є насамперед війною цінностей. Такі дії держави є ціннісною поразкою, здачею державних інтересів і „державною зрадою” у довгостроковій перспективі. Не можна боротися з „руським миром” засобами „руського миру”. Вимагаємо припинити переслідування аналітичного центру МЦПД і негайно повернути усе, що було вилучено під час обшуку. Ми вбачаємо в цьому інциденті прояв загальної тенденцій порушення Службою безпеки України та органами прокуратури балансу між національної безпекою і правами людини на користь національної безпеки. І хочемо ще раз нагадати, що політичний режим, який порушує права людини, приречений на поразку. Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров, директор  Харківської правозахисної групи

ЗМI про МЦПД

Офіційна заява Міжнародного центру перспективних досліджень

13 квітня в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень відбувся обшук. Близько 16.00 до офісу зайшли невідомі, котрі представилися слідчими прокуратури Автономної Республіки Крим та працівниками Служби безпеки з метою вручити підозру Василю Філіпчуку та здійснити обшук у приміщенні офісу. Протягом більше 5 годин працівники були обмежені у пересуванні, заборонялося користуватися будь-якими засобами комунікації. Проти Василя Філіпчука вчинялося фізичне насильство, що зафіксовано відповідними фотодоказами. До приміщення офісу було заблоковано вхід, слідчі відмовилися пропустити правозахисників, адвокатів, поліцію та навіть медиків. За версією слідчих обшук проводився в рамках кримінальної справи «Артеменка», а саме, що МЦПД допоміг розробити депутату «мирний план» врегулювання конфлікту. НАГОЛОШУЄМО, що ні МЦПД, ні експерти жодним чином не були залучені та не мають жодних особистих контактів з народним депутатом Андрієм Артеменком. МЦПД тривалий час працює над пошуком можливих варіантів мирного врегулювання на Сході країни за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Всі заходи, в рамках проекту «Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ» були ПУБЛІЧНИМИ, напрацьовані аналітичні матеріали є у відкритому доступі на офіційному сайті центру. До публічних дискусій були залучені народні депутати України, Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Одним із напрямків діяльності аналітичного центру є аналіз міжнародного досвіду процесу мирного врегулювання конфлікту та пошук можливого варіанту вирішення в українських реаліях. МЦПД завжди займав і займає державницьку позицію збереження цілісності та суверенітету України! Вважаємо подібні акції безпрецедентним тиском на громадянське суспільство та ганьбою для правоохоронної системи в країні. Закликаємо колег з громадського сектору, представників дипломатичного корпусу та всієї міжнародної спільноти вимагати припинити переслідування незалежних аналітичних центрів!

ЗМI про МЦПД

Результати президентських виборів в Сербії - коментар Євгена Ярошенко

Прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич став переможцем президентських виборіх, що відбулися 2 квітня.Під час нового президента Олександра Вучича Сербія не відмовиться від курсу на євроінтеграцію, але в той же час буде намагатися зберігати дружні відносини з Росією. Відповідну точку зору думку в коментарі «Обозревателю» висловив аналітик Євген Ярошенко. «Перемога Вучича є досить передбачуваною. Оскільки за даними соцопитувань у нього були приблизно такі ж шанси як у Порошенка 3 роки тому в Україні. Тобто якщо не з першого, то з другого туру він би з будь-якого виграв президентське крісло. Якою буде Сербія з цим президентом? Можна сказати, що збережеться та ж правляча команда, та ж Прогресивна партія буде при владі. Тому Сербія продовжить політику «шпагату». тобто намагатися продовжувати євроінтеграцію, але при цьому зберігати дружні відносини з Росією», - зауважив експерт.    

ЗМI про МЦПД

Римська декларація: що чекає на ЄС ?

Лідери 27 країн Євросоюзу підписали Римську декларацію щодо майбутнього Союзу. Декларація визначає чотири завдання розвитку спільноти без Великобританії. У документі йдеться, що лідери ЄС домовилися працювати за "римською повісткою", яка складається з наступних принципів: "безпечна Європа", "процвітаюча і стійка Європа", "соціальна Європа", "сильніша на світовій сцені Європа". Наскільки  реальними є цілі  в нинішніх умовах і сучасних загрозах, в ефірі радіостанції Голос Столиці оцінив експерт МЦПД Євген Ярошенко. «Цілі - складні, але вони - реалістични, однак питання в тому, чи може Європейський Союз в нинішньому форматі, з нинішніми інституціями втілити ці амбіційні цілі, тому що ми бачимо, що ЄС був набагато більш конкурентоспроможним, набагато більш безпечним з меншою кількістю країн -членів, відповідно, було набагато менше суперечностей, а після хвилі розширення у 2004 році, після фінансової та міграційного кризи, ці протиріччя заглибилися, і дуже важко приймати спільні рішення », - зазначив Ярошенко.