ЗМI про МЦПД

"Україна - це лише відображення російсько-американських відносин" - Євген Ярошенко

09.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

6-7 березня відбувся робочий візит Міністра закордонних справ Павла Клімкіна у Вашингтон. Програма візиту включала зустрічі з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, представниками Адміністрації та Конгресу США.

Підсумки в ефірі радіостанції Голос Столиці підбив старший аналітик МЦПД Євген Ярошенко.

З позиції Держдепу США, де в черговий раз заявили про те, що в принципі всі сторони не виконують Мінські угоди, і цим стурбовані в США. Це позитивний факт для України?

- Це, дивлячись як підійти до цього питання. З одного боку, є негатив, тому що тривають бойові дії вздовж лінії розмежування, також не відведена техніка, але зі зрозумілих причин Україна це теж не робить, тому є підстави Київ звинувачувати в цьому. Але тут також є позитив, тому що це дозволяє Україні на даний момент не виконувати ті положення мінських угод, які можуть викликати  громадське обурення. Як прийняття Закону про вибори або надання особливого статусу ОРДЛО. Мене здивувало те, що і заяви прес-служби нашого МЗС і заяви на сайті Держдепу, були досить позитивні. Але я б сказав, що цей позитив пов'язаний з тим, що в адміністрації Трампа поки ще не визначилися з політикою щодо РФ і України, і тому цей позитив є багато в чому відображенням спадщини Барака Обами. Але ми не знаємо, як довго буде залишатися ця політика, тому що реалії змінюються, змінюються пріоритети США, і тому Україна може перестати бути в фокусі уваги США, тому тут потрібно якось змінювати українській стороні свій підхід.

Клімкін в Сенаті закликав США якимось чином стати причетними до переговорів по Донбасу і Криму. Чи підуть на це США?

- Це мрія української дипломатії ще з 2014 року, щоб США підключилися до переговорів (США і Британія - як країни-підписанти Будапештського меморандуму). Але США зі зрозумілих причин не хочуть цього робити. Це ще при Обамі було помітно, що вони хочуть перекласти відповідальність за європейську безпеку на своїх союзників, а саме Францію і Німеччину. І зараз за Трампа ще менша ймовірність того, що США долучаться до переговорів, оскільки адміністрація Трампа, яка сповідує бізнес-підхід, за принципом "угода за угоду", "послуга за послугу", вони не хочуть витрачати більше ресурсів, ніж їх союзники можуть на той чи інший сегмент безпеки. Тому вони будуть ще більш наполегливо вимагати, щоб та ж Німеччина взяла відповідальність за європейську безпеку, а США навпаки можуть ще більше зменшити присутність в Європі, я не здивуюся, якщо так це і буде зроблено.  Аргументи американської сторони дуже вагомі. Якщо подивитися на країни-члени НАТО, лише п'ять країн-членів НАТО виділяють бажані 2% від ВВП на потреби оборони. Тому вимога США щоб європейці взяли відповідальність за свою регіональну безпеку.

Україна не головний вектор на сьогодні в американській політиці, і якщо Тіллерсон раніше зустрівся з тим же Лавровим, чи означає це, що Україну розглядають тільки в контексті відносин між Вашингтоном і Москвою?

- На жаль, так. Ми є відображенням російсько-американських відносин, і українського напрямку як окремого вектора у зовнішній політиці США не існує. І якщо ми бачимо якусь реакцію або дії по відношенню до України, це, скоріше, є результатом, що в російсько-американських відносинах щось складаєтьсяв  той чи інший спосіб. Чому не відбулася зустріч Трампа з Порошенком: тут, я думаю, головним є певні кадрові питання. Адже в середині лютого подав у відставку Майкл Флінн, який був радником з національної безпеки. І ця посадова особа, яка  була лояльною до нормалізації відносин з РФ, з огляду на часті контакти з російськими дипломатами. І, ймовірно, ця обставина могла заплутати плани адміністрації Трампа, і тому зустріч з Порошенком довелося відкласти, щоб якось зрозуміти, хто буде на місці Фліна і якою буде далі політика щодо Росії.

Деталі: http://gs.fm/texts/20170308/3382421.html

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Римська декларація: що чекає на ЄС ?

Лідери 27 країн Євросоюзу підписали Римську декларацію щодо майбутнього Союзу. Декларація визначає чотири завдання розвитку спільноти без Великобританії. У документі йдеться, що лідери ЄС домовилися працювати за "римською повісткою", яка складається з наступних принципів: "безпечна Європа", "процвітаюча і стійка Європа", "соціальна Європа", "сильніша на світовій сцені Європа". Наскільки  реальними є цілі  в нинішніх умовах і сучасних загрозах, в ефірі радіостанції Голос Столиці оцінив експерт МЦПД Євген Ярошенко. «Цілі - складні, але вони - реалістични, однак питання в тому, чи може Європейський Союз в нинішньому форматі, з нинішніми інституціями втілити ці амбіційні цілі, тому що ми бачимо, що ЄС був набагато більш конкурентоспроможним, набагато більш безпечним з меншою кількістю країн -членів, відповідно, було набагато менше суперечностей, а після хвилі розширення у 2004 році, після фінансової та міграційного кризи, ці протиріччя заглибилися, і дуже важко приймати спільні рішення », - зазначив Ярошенко.

ЗМI про МЦПД

Регіональний вимір прозорості муніципалітетів в Україні

Чи відкрито працює місцева влада в містах України? Наскільки охоче вона відповідає на запити громадян? Чи прозоро освоює бюджет? В студії Громадського радіо експерти МЦПД Ангела Бочі, Вероніка Харук та Василь Поворозник представили результати дослідження в рамках проекту "Прозорі, фінансово здорові та конкурентоздатні муніципалітети в Україні". Вікторія Єрмолаєва: Що лягло в основу ваших досліджень? Ангела Бочі: Це величезний проект, який ми вже здійснюємо півтора року. Основним його завданням було показати, наскільки фінансово здорові, конкурентоспроможні і прозорі наші регіони та міста. В рамках нашого проекту за підтримки словацького уряду було побудовано три рейтинги. Перший — рейтинг фінансового здоров’я регіонів та регіональних центрів Україні. Другий — рейтинг відкритості 50-ти найбільших міст України. Третій — рейтинг конкурентоспроможності регіонів за методологією doing business. Вікторія Єрмолаєва: Чи є один абсолютний переможець? Ангела Бочі: В кожному рейтингу свій переможець. Все залежить від критеріїв кожного рейтингу. Сергій Стуканов: Що таке фінансово здорова громада? Ангела Бочі: Ми опрацьовували близько 50 тисяч різних показників, враховували, наскільки громада може за рахунок власних податків покривати поточні видатки, наскільки вона залежить від дотацій та субсидій з центрального бюджету, наскільки є здатність покривати борг регіону. Тобто це ряд критеріїв, їх близько 20-ти і відповідно до них ми відбудовували рейтинг. Найбільш фінансово здорове місто — це Одеса, найбільш фінансово здорова область — Запорізька. В антирейтингу — Луцьк серед міст, серед областей — Рівненська область. Міста Донецьк і Луганськ не визначалися, у зв’язку з їхнім статусом. Рейтинг був побудований за останні п’ять років. Якщо порівнювати цей рік з попереднім, то можна сказати, що ситуація з фінансовим здоров’ям значно покращилась. Однією з причин цього є старт фіскальної та бюджетної децентралізації. Вікторія Єромолаєва: За вашим рейтингом, перше місто займає Одеса, друге — Полтава, третє — Дніпро, четверте — Миколаїв і п’яте — Рівне. Розкажіть про прозорість 50-ти міст України. Вероніка Харук: Цей рейтинг є частиною трьох компонентів нашого проекту. Основною нашою метою було підвищення прозорості роботи міських рад. Яким чином? Ми розробили рекомендації щодо прозорості та будемо сприяти їх просуванню. Також ми здійснили моніторинг прозорості міських рад 50-ти найбільших міст України. Цей рейтинг є повністю відкритим, на нашому сайті http://transparency.icps.com.ua/ можна подивитися відповідь по кожній міській раді. Сергій Стуканов: Як ви збирали інформацію? Вероніка Харук: У нас було три джерела отримання інформації. Це був опитувальник, який був складений МЦПД і направлений до 50-ти міських рад. Кожен опитувальник містив 23 питання, які були складані таким чином, щоб ми могли документально отримувати підтвердження інформації, яку нам надали міські ради. Також ми направляли неофіційні запити через третю особу, як ми називаємо його — «запит таємного клієнта» для того, щоб подивитися реакцію міських рад на запити від пересічних громадян. І ще ми аналізували інформацію у відкритому доступі на офіційних веб-сайтах міських рад. Отже, на першому місці по відкритості стоїть місто Суми, потім іде Вінниця та Львів. Міста, який мають найменший результат, це Новомосковськ, Ізмаїл та Бровари. Однак хочу зазначити, що за результатами нашого дослідження, найкращий результат складає лише 64%, тобто навіть найкращим містам є над чим працювати. Вікторія Єрмолаєва: Є стереотип, що в Києві найкраще життя, а в жодному рейтингу серед переможців його немає. Чому? Вероніка Харук: Щодо прозорості Київ знаходиться в середині рейтингу. Я вважаю, що це повзано з тим, що Київ публікує багато інформації у відкритому доступі для громадян, однак ця інформація є розпорошеною по різних веб-сайтах. Було б дуже зручно, щоб громадянин міг зайти на офіційний сайт міської ради, якому можна довіряти, і знайти всю потрібну йому інформацію. А наразі на офіційному веб-сайті Києві не було потрібної інформації.  

ЗМI про МЦПД

"На даний момент є певний геополітичний запит на врегулювання" - Анатолій Октисюк

  У студії Громадського радіо експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк розповів про проект «Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ».  Сергій Стуканов: Анатолій, розкажіть, які стадії передбачає цей проект і на якій стадії ми перебуваємо зараз? Анатолій Октисюк: Ми підійшли до завершення першої стадії. Вона полягає в тому, щоб дослідити міжнародний досвід і можливі моделі вирішення конфліктів. Коротко про результати: ми розглядали чотири міжнародні моделі вирішення подібних конфліктів. Це боснійська модель — зміна конституційного устрою й надання додаткових прав для бунтівних регіонів — так вирішувався конфлікт у Югославії; хорватська модель — вирішення збройним шляхом, знищення й ліквідація анклаву; пакистанська модель — коли на тій території створюється нове формування (на території Пакистану був створений Бангладеш); німецька модель — економічна реінтеграція, коли та територія, що не перебуває під контролем центру, повертається в державу через сприятливі геополітичні умови. Сергій Стуканов: Але ж очевидно, що Мінські угоди не передбачають хорватського й пакистанського варіантів. Як усе це пов’язано саме з Мінькими угодами? Анатолій Октисюк: Усі розуміють, що Мінські угоди мали на меті зупинити активну фазу військового конфлікту на Донбасі. Але розуміння того, що слід робити далі, після Мінська, ні у влади, ні у західних партнерів немає. Тим паче такого розуміння немає у наших громадян. Тому ми поставили на меті провести ряд заходів і публічних консультацій із зацікавленими сторонами в регіонах і в Києві, щоб зрозуміти, які насправді є вимоги й очікування в суспільстві. В уряду немає стратегічного бачення щодо того, що робити з цими територіями. Ірина Ромалійська: У вас на меті зібрати думки різних людей і верств населення? Анатолій Октисюк: Перш за все, потрібно дати висловитися ініціативним групам і представникам громадськості, оскільки досить часто з Києва не відчувається вся температура в регіонах. Сергій Стуканов: Крім Києва, передбачалися публічні консультації в Краматорську й Харкові. Вони вже відбулися? Анатолій Октисюк: Так, вони вже відбулись. Важко говорити про висновки — нам довелося поспілкуватися з найбільш активною частиною населення Донбасу, більшою мірою проукраїнською. Ті, хто не розділяє позицію української влади, лишаються доволі пасивними. Вони хочуть, щоб Україна проводила реформи й будувала успішну, більш привабливу державу, порівняно з тим, що було раніше. Сергій Стуканов: Тобто йдеться про німецький варіант. Ірина Ромалійська: А з територією що робити? Анатолій Октисюк: Більшість виступала за тимчасове відмежування, поглиблення торгівельної блокади. Тут певною мірою спостерігаються елементи пакистанської моделі — найбільші радикали пропонують відокремитися від цих територій. Колишні учасники бойових дій виступають за активне вирішення конфлікту військовим шляхом. Безліч людей — безліч думок. Особисто в мене склалось враження, що більшість присутніх на наших заходах говорили про застосування м’якої сили на Донбасі — запропонувати таку модель розвитку держави, яка буде привабливою й для інших. А ще мене стурбувало, що люди проводять розмежування «ми» і «вони» — ті, хто по іншу сторону кордону. Сергій Стуканов: У мешканців вільних територій виникає відчуженість стосовно тих, хто лишився на окупованих територіях? Анатолій Октисюк: Так, безумовно. Є навіть три рівні ідентичності: «ви там в Києві», «ми тут в регіоні», а «вони — там», ті, хто прийняли правила гри, ходили голосувати на референдуми й тому подібне. Ірина Ромалійська: Хочу нагадати, що це не так. Є люди, які просто сидять і чекають українську владу, а є активні, наприклад, Жемчугов, який силою боровся з самопроголошеною владою. Анатолій Октисюк: Звісно, у жодному разі не можна узагальнювати. Але цей маркер є результатом відсутності стратегії офіційної влади щодо Донбасу. Чимдалі президент буде тримати ситуацію на Донбасі в підвішеному стані, не визнаючи території окупованими, чи такими, що мають бути реінтегрованими на офіційному рівні, чи до яких слід застосувати програми м’якої сили по прикладу Грузії. Сергій Стуканов: З яких джерел мешканці прифронтових територій дізнаються про те, що відбувається в ОРДЛО? Анатолій Октисюк: Наскільки я зрозумів, є два канали інформації: перший — особисті поїздки й розповіді друзів та знайомих; другий — чутки і неперевірена інформація. Сергій Стуканов: Сьогодні пролунала гучна заява посла ФРН про те, що вибори в ОРДЛО можна проводити навіть до того, як звідти підуть російські війська, а на будівлях з’являться українські прапори. Він послався на досвід виборів у НДР, що відбулися за присутності радянських військ: дві частини Німеччини  все ж об’єдналися. У березні ви маєте презентувати підсумкову модель імплементації Мінських угод. Уже вимальовується, як вона виглядатиме? До якого варіанту вона буде найбільш подібною? І як ви ставитесь до цієї позиції посла ФРН? Анатолій Октисюк. Посол ФРН озвучив те, про що активно говорили в кулуарах, але вголос говорити про це останнім часом було не прийнято. Від західних дипломатів можна часто почути, що Західна Європа дуже хоче, щоб тут будь-якою ціною був встановлений мир. Але основне — це безпека у регіоні. Ці моделі не є стовідсотково раціональними рішеннями. Ми показали лише чотири можливі варіанти. На даний момент ми бачимо, що є певний геополітичний запит на врегулювання. Зараз ми опрацьовуємо можливість застосування елементів перехідної адміністрації, вивчаємо міжнародний досвід — це успішно було імплементовано в Хорватії під егідою ООН. Ми хочемо запропонувати всі можливі альтернативи. Ірина Ромалійська: А хто буде обирати фінальний варіант? Анатолій Октисюк: Ми надамо пропозиції РНБО, президенту, міністру. Ірина Ромалійська: Ви просто поділитесь своїми версіями з керівництвом країни? Анатолій Октисюк: Ми — аналітичний центр, а не влада. Ми надаємо проекти рішень, а політичні рішення приймає уряд і президент. Ірина Ромалійська: Коли проект буде фіналізовано? Анатолій Октисюк: До кінця червня. На даний момент ми працюємо над відбором стратегічних радників, які надаватимуть певні рекомендації щодо комунікації, щодо юридичних, економічних, соціально-гуманітарних питань, міжнародної сервісно-технічної співпраці. І я як координатор проекту буду забезпечувати загальну координацію між експертами центру, стратегічними радниками й керівництвом МінТОТ. Ірина Ромалійська: Але ж президент чи РНБО не обов’язково до вас дослухаються і оберуть якийсь запропонований варіант? Анатолій Октисюк: Наші рекомендації мають дорадчий характер. Насправді ми надаємо конкретну допомогу саме МінТОТ. На жаль у нього в Україні немає жодних союзників — набагато простіше сказати: «Ви зрадники, ви просуваєте ідеї капітуляції». Навіть Оксана Сироїд з «Самопомочі» нещодавно анонсувала відставку Черниша, тому ми хочемо надавати інший альтернативний погляд.   

ЗМI про МЦПД

МЦПД увійшов до Всесвітнього індексу-рейтингу аналітичних центрів

Міжнародний центр перспективних досліджень увійшов до Всесвітнього індексу-рейтингу аналітичних центрів за підсумками 2016 року. Згідно попереднього рейтингу, у номінації провідних аналітичних центрів Центральної та Східної Європи, МЦПД посів 33 місце, додавши 7 позицій, за два роки. Всесвітній індекс-рейтинг аналітичних центрів складається в рамках програми «Аналітичні центри і громадянське суспільство» Інституту Лаудера Університету Пенсильванії (США). У 2016 - 10-та ювілейна публікація рейтингу 6500 тис. світових аналітичних центрів-це насамперед, визнання важливих досягнень аналітичних центрів та виявлення тенденцій їх розвитку у світі. Для уточнення та підтвердження отриманих рейтингових списків укладачі рейтингу збирали експертні ради, що складаються з сотень учасників, які представляють різні сфери діяльності та наукові дисципліни.  Основні факти про аналітичні центри у світі: Майже 55 відсотків всіх аналітичних центрів знаходяться у Північній Америці та Європі. У Північній Америці (Мексика, Канада та США) налічується 1931 аналітичний центр, з яких 1835 знаходяться у США. Біля чверті аналітичних центрів з США (майже 400) знаходяться у Вашингтоні. В Європі працює 1770 аналітичних центрів. 90,5 відсотка аналітичних центрів створено після 1951 року. 31 відсоток аналітичних центрів створено у період з 1981 по 1990 рік. Більше половини аналітичних центрів працюють на базі університетів. Протягом 12 останніх років темпи утворення аналітичних центрів в США та Європі уповільнилися Країнами, у яких найбільша кількість аналітичних центрів стали США, Китай та Велика Британія. Отже, цьогоріч рейтинг очолили:      

ЗМI про МЦПД

МЦПД відкриває вакансії - долучайтеся до команди професіоналів

Експерт департаменту внутрішньої політики   Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) оголошує конкурс на заміщення вакантної посади працівника департаменту внутрішньої політики. Вимоги до кандидата: вища освіта (політологія, соціологія, право тощо); обізнаність в питаннях внутрішньої політики України та ходу реформ в країні; досвід аналітичної роботи щонайменше два роки; якісні аналітичні здібності та навички підготовки публікацій; вільне володіння українською, російською та англійською мовами (як письмово, так і усно); досвід роботи зі ЗМІ, державними органами, міжнародними організаціями; навички публічних виступів. Обов'язки: підготовка аналітичних матеріалів; написання публікацій для медіа; представлення аналітичних напрацювань на публічних заходах Центру та в медіа; розробка, координація та реалізація проектів внутрішньополітичного спрямування; налагодження та підтримка зв'язків із представниками уряду, міжнародних організацій, ЗМІ та донорами. Ми пропонуємо: роботу у професійній команді; роботу в комфортному офісі у центрі Києва; конкурентну заробітну плату; можливості професійного та кар'єрного зростання; публічність. ***************************   Експерт з антикорупційних розслідувань     Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) оголошує конкурс на заміщення вакантної посади експерта з антикорупційних розслідувань. Вимоги до кандидата: вища освіта (журналістика, політологія, соціологія, право тощо); обізнаність в питаннях антикорупційних розслідувань та ходу реформ в Україні; досвід аналітичної роботи щонайменше два роки; якісні аналітичні здібності та навички підготовки публікацій; вільне володіння українською, російською та англійською мовами (як письмово, так і усно); досвід роботи зі ЗМІ, державними органами, міжнародними організаціями. Обов'язки: підготовка аналітичних матеріалів; написання публікацій для медіа; представлення аналітичних напрацювань на публічних заходах Центру та в медіа; розробка, координація та реалізація міжнародних проектів антикорупційного спрямування; налагодження та підтримка зв'язків із представниками уряду, міжнародних організацій, ЗМІ та донорами. Ми пропонуємо: роботу у професійній команді; роботу в комфортному офісі у центрі Києва; конкурентну заробітну плату; можливості професійного та кар'єрного зростання; Резюме приймаємо за адресою hr@icps.kiev.ua