ЗМI про МЦПД

"Україна - це лише відображення російсько-американських відносин" - Євген Ярошенко

09.03.2017
img1
Прес-служба МЦПД

6-7 березня відбувся робочий візит Міністра закордонних справ Павла Клімкіна у Вашингтон. Програма візиту включала зустрічі з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, представниками Адміністрації та Конгресу США.

Підсумки в ефірі радіостанції Голос Столиці підбив старший аналітик МЦПД Євген Ярошенко.

З позиції Держдепу США, де в черговий раз заявили про те, що в принципі всі сторони не виконують Мінські угоди, і цим стурбовані в США. Це позитивний факт для України?

- Це, дивлячись як підійти до цього питання. З одного боку, є негатив, тому що тривають бойові дії вздовж лінії розмежування, також не відведена техніка, але зі зрозумілих причин Україна це теж не робить, тому є підстави Київ звинувачувати в цьому. Але тут також є позитив, тому що це дозволяє Україні на даний момент не виконувати ті положення мінських угод, які можуть викликати  громадське обурення. Як прийняття Закону про вибори або надання особливого статусу ОРДЛО. Мене здивувало те, що і заяви прес-служби нашого МЗС і заяви на сайті Держдепу, були досить позитивні. Але я б сказав, що цей позитив пов'язаний з тим, що в адміністрації Трампа поки ще не визначилися з політикою щодо РФ і України, і тому цей позитив є багато в чому відображенням спадщини Барака Обами. Але ми не знаємо, як довго буде залишатися ця політика, тому що реалії змінюються, змінюються пріоритети США, і тому Україна може перестати бути в фокусі уваги США, тому тут потрібно якось змінювати українській стороні свій підхід.

Клімкін в Сенаті закликав США якимось чином стати причетними до переговорів по Донбасу і Криму. Чи підуть на це США?

- Це мрія української дипломатії ще з 2014 року, щоб США підключилися до переговорів (США і Британія - як країни-підписанти Будапештського меморандуму). Але США зі зрозумілих причин не хочуть цього робити. Це ще при Обамі було помітно, що вони хочуть перекласти відповідальність за європейську безпеку на своїх союзників, а саме Францію і Німеччину. І зараз за Трампа ще менша ймовірність того, що США долучаться до переговорів, оскільки адміністрація Трампа, яка сповідує бізнес-підхід, за принципом "угода за угоду", "послуга за послугу", вони не хочуть витрачати більше ресурсів, ніж їх союзники можуть на той чи інший сегмент безпеки. Тому вони будуть ще більш наполегливо вимагати, щоб та ж Німеччина взяла відповідальність за європейську безпеку, а США навпаки можуть ще більше зменшити присутність в Європі, я не здивуюся, якщо так це і буде зроблено.  Аргументи американської сторони дуже вагомі. Якщо подивитися на країни-члени НАТО, лише п'ять країн-членів НАТО виділяють бажані 2% від ВВП на потреби оборони. Тому вимога США щоб європейці взяли відповідальність за свою регіональну безпеку.

Україна не головний вектор на сьогодні в американській політиці, і якщо Тіллерсон раніше зустрівся з тим же Лавровим, чи означає це, що Україну розглядають тільки в контексті відносин між Вашингтоном і Москвою?

- На жаль, так. Ми є відображенням російсько-американських відносин, і українського напрямку як окремого вектора у зовнішній політиці США не існує. І якщо ми бачимо якусь реакцію або дії по відношенню до України, це, скоріше, є результатом, що в російсько-американських відносинах щось складаєтьсяв  той чи інший спосіб. Чому не відбулася зустріч Трампа з Порошенком: тут, я думаю, головним є певні кадрові питання. Адже в середині лютого подав у відставку Майкл Флінн, який був радником з національної безпеки. І ця посадова особа, яка  була лояльною до нормалізації відносин з РФ, з огляду на часті контакти з російськими дипломатами. І, ймовірно, ця обставина могла заплутати плани адміністрації Трампа, і тому зустріч з Порошенком довелося відкласти, щоб якось зрозуміти, хто буде на місці Фліна і якою буде далі політика щодо Росії.

Деталі: http://gs.fm/texts/20170308/3382421.html

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Партнерство Україна-НАТО вийшло на новий, більш прагматичний, рівень, — Євген Ярошенко

Перспективи партнерства України-НАТО та виступ генсекретаря НАТО коментує аналітик зовнішньої політики та європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. Єнс Столтенберг — перший генеральний секретар НАТО, який за всю історію незалежності України виступив перед парламентом. Після зустрічей в Києві він виголосив промову в залі Верховної Ради та відповів на декілька запитань депутатів. Зокрема, розповів про надання зброї Україні та роль країни в роботі Альянсу, а також зацитував вірш Тараса Шевченка.  Ірина Славінська: Мене, коли я слухала промову Єнса Столтенберга, надзвичайно вразила цитата із Тараса Шевченка «Та неоднаково мені». Що це за посил, якщо перекласти його дипломатично? Про що НАТОвустами Єнса Столтенберга повідомило Україні? Євген Ярошенко: Я думаю, цитата рядків з Кобзаря пов’язана з тим, що НАТО, попри те, що не готові відкривати двері для членства України, однак підтримують нашу державу в спробах відновити суверенітет та територіальну цілісність над неконтрольованими територіями. І це означає, що партнерство Україна і НАТО зараз вийшло на особливий рівень. Цей рівень характеризується більшим прагматизмом. Попри те, що Україна нещодавно на законодавчому рівні відновила курс на євроатлантичну інтеграцію з метою вступу до Альянсу, навіть наш президент усвідомлює, що зараз потрібно зосередитися на реформах безпекового і оборонного сектору. Тому тут прагматична підтримка НАТО в сенсі організаційної та технічної допомоги, допомоги в реабілітації українських військовослужбовців, може бути важливою для посилення обороноздатності України. Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.