Зовнішня політика

Експерти обговорили моделі налагодження відносин між Україною та Угорщиною

25.09.2019

У середу, 25 вересня, у Києві відбулась міжнародна експертна дискусія «Україна – Угорщина: на шляху до порозуміння», яку спільно організували Міжнародний центр перспективних досліджень, Посольство Угорщини в Україні та Інститут закордонних справ і торгівлі (Угорщина).

У обговоренні нагальних проблем двосторонніх відносин між країнами взяли участь Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, головний радник МЦПД Василь Філіпчук, голова комітету з питань закордонних справ у Верховній Раді України Богдан Яременко, експосол України в Угорській Республіці Дмитро Ткач, представники Міністерства закордонних справ і Міністерства культури України, народні депутати України, аналітики, дипломати та інші українські експерти.

Асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко зазначив, що протягом останніх років міжнародні зв’язки України із сусідніми країнами погіршилися. «Ситуація ускладнилася не лише у зв’язку з конфліктом із Росією, а й через складні відносини із західними сусідами, зокрема з Угорщиною, - наголосив він. - Поки криза у відносинах продовжується, обидві країни втрачають можливості, тож невідкладним є вироблення стратегії добросусідських відносин».

«Я хотів би скоригувати дуже важливий момент: в українській пресі і в деяких колах приводяться ті позиції, що Угорщина начебто блокує зближення України з НАТО, - підкреслив Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, - Ми блокуємо лише в рамках однієї інституції, так званої Комісії Україна-НАТО. Така поведінка Угорщини не перешкоджає руху України в напрямку інтеграції з НАТО на військовому і політичному рівні».

Україна пропонує Угорщині для покращення двосторонніх відносин застосувати досвід врегулювання угорсько-словацьких транскордонних проблем. На цьому під час заходу наголосив представник МЗС України Анатолій Соловей.

Він нагадав, що 2010-го року Угорщина здійснила певні зміни у своєму законодавстві щодо громадянства, а у відповідь на це Словаччина ввела систему штрафів і далі почалися відповідні ускладнення.

"Але цей період завершився після того, як обидва прем`єри – угорський і словацький – провели конструктивну зустріч, домовилися перевести комунікацію у інше русло і зосередитися на вирішенні конкретних практичних питань економічного характеру і розвитку транскордонних регіонів, і гострота проблеми після цього була знята", - зазначив Соловей.

Дипломат висловив сподівання, що угорські партнери прислухаються до цієї думки і підуть назустріч.

Учасники дискусії, експерти та дипломати наголосили на необхідності всебічного сприяння взаєморозумінню між Україною та Угорщиною шляхом встановлення діалогу в поєднанні з рекомендаціями та стимулами щодо удосконалення підходів до політики добросусідства.

Публікації за пріоритетом «Зовнішня політика»
Зовнішня політика

Експерти озвучили пропозиції щодо розширення санкцій проти РФ

У четвер, 26 вересня, в агенції «Укрінформ» представники аналітичних центрів та громадських організацій України представили дослідження «Санкції проти Росії», у якому проаналізували поточний вплив санкцій на економіку та політику РФ та запропонували список осіб та компаній, на які мають бути поширені санкції. «Коли відбулось повернення російської делегації до складу ПАРЄ та заяви лідерів G7 про можливість повернення РФ до G8, стало очевидно, що може розпочатися процес згортання санкцій США та ЄС проти Росії, - зазначив головний радник МЦПД Василь Філіпчук. – Якщо дійсно розпочнеться процес перегляду санкцій його буде надзвичайно складно зупинити або ж розширити санкційні списки». За його словами, у підготовці та обговоренні дослідження взяли участь експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, Українського інституту майбутнього, польської неурядової ініціативи «Санкції 2020», експерти Інституту світової політики та низки інших аналітичних центрів. Експерт МЦПД Микола Капітоненко заявив, що із урахуванням досвіду більш як п’яти років застосування санкцій проти Росії майже чотирма десятками держав, автори дослідження запропоновали рекомендації щодо наступних кроків у процесі застосування санкцій. «Необхідно брати основною метою санкційного режиму підвищення ціни застосування сили в порушення міжнародних норм для Росії, активніше й ширше використовувати погрози застосування санкцій, - зазначив Капітоненко. – Варто розширити список осіб, на яких розповсюджується дія персональних санкцій». Зокрема, на думку авторів, актуальний санкційний список впливових персон, які причетні до анексії Криму або до війни на Донбасі, має бути доповнений такими особами як Сергій Ролдугін, Іван Саввіді, Год Нісанов, Зарах Ілієв, Валерій Герасимов, Сергій Шойгу, Ігор Шувалов, Сергій Іванов молодший, Ігор Чайка та Юрій Чайка, Руслан Ростовцев, Юрій Трутнєв, Сергій Собянін. «Всі ці люди зробили свій вклад у дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності та суверенітету України та дестабілізацію міжнародного ладу в Європі, - наголосила експертка МЦПД Анастасія Галушка. - Цікавими є і приклади юридичних осіб, наприклад Міжнародного Інвестиційного Банку, що з певних причин уникнули санкцій, хоча є де-факто російським. Їхню важливість та вплив у Росії не варто недооцінювати, а санкції, відповідні до їхньої ролі і участі у агресивних планах Кремля, мають бути впроваджені». Ігар Тишкевич, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього зазначив, що наразі в США лише по лінії казначейства працює 15 санкційних режимів і лише один — український. «Є поняття "санкційний шок", - зазначив Ігар Тишкевич. - Це перші два-три роки після введення санаційного режиму. Він Росії обійшовся дуже дорого, близько 180 млн доларів. Але, за нашими підрахунками, вже у 2016 році Росія адаптувалась до санаційного режиму. Із 2016 року почалась стабілізація резервів. Міжнародні валютні резерви РФ досягли свого максимуму з 2014 року». Він додав, що персональні санкції — дієві, але за умови, якщо нема механізмів компенсації для олігархів: «На сьогодні РФ за рахунок держзамовлень по ключових галузях запустила цей процес компенсації. Маємо говорити про механізм, який обмежить РФ у цих компенсаторних механізмах. Якщо цього не зробимо — персональні санкції втрачають весь сенс».    Головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив, що результати дослідження із рекомендаціями будуть направлені до української влади, РНБО України, до Комітету із закордонних справ Європейського парламенту та інших зацікавлених органів ЄС та США. Ознайомитись із дослідженням можна тут.    

26.09.2019
Зовнішня політика

МЦПД взяв участь у конференції Східного партнерства у Відні

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян взяв участь у конференції «Десять років Східного партнерства: сьогоднішні досягнення, цілі завтрашнього дня», яка відбулась 28-29 травня у Відні. На заході були присутні представники дипломатичних відомств, урядів та провідних аналітичних центрів Європи. Загалом, всі учасники конференції Східного партнерства підтримували позитивну риторику і відзначали значні досягнення в співпраці. Конференція складалась із трьох закритих панелей і однієї публічної. Учасники першої закритої панелі "Як утримати всіх стейкхолдерів на борту" намагалися вирішити проблеми різнорідності країн у Східному партнерстві. При цьому, наголошувалось на  необхідності уникати "поділу" країн Східного партнерства через їх різнорідність, а сконцентруватись на пошуку спільних аспектів. На закритій панелі "Зовнішні відносини Східного партнерства та співпраця з третіми сторонами" обговорили аспект можливих обмежень у рамках Східного партнерства. Акцент був зроблений на збільшенні показників торгівлі між країнами. Зазначалося, що необхідно покращувати співпрацю не тільки з третіми сторонами та з ЄС, але й між собою у рамках Східного партнерства. На відкритій панельній дискусії, присвяченій загальній темі конференції, запрошені поважні представники Європейської комісії та таких країн як Австрія, Румунія, Білорусь, Грузія та Молдова обмінювались успішним досвідом впровадження реформ та співпраці у рамках Східного партнерства. «Не потрібно брати вступ до ЄС за самоціль, бо впроваджуючи реформи, країни насамперед покращують життя самі собі і мають бути зацікавленими у них, - передає озвучені ідеї один з учасників заходу, експерт МЦПД Єгор Киян. - Не зважаючи на підтримку та допомоги ЄС, у деяких країн помічалися двосторонні тенденції – тобто не тільки імплементація європейських цінностей, а й, навпаки, відхід від них. Насамперед, утиски свободи слова та медіа».    На панелі "Трансформація, наближення до стандартів та цінностей ЄС, регіональне співробітництво - досвід та виклики в усьому європейському регіоні" наголошувалось на досвіді Балканських країн. Їх представники зазначали,  що необхідно давати більш чіткі орієнтири зі сторони ЄС щодо перспектив вступу. На їхню думку, затягування інтеграційних процесів може створити внутрішній супротив та втрати довіри/підтримки зі сторони населення щодо вступу до ЄС. За оцінкою Єгора Кияна, участь у таких заходах офіційної української делегації дозволить нашій країні краще демонструвати свою позиції на міжнародній арені та підтримувати тісний діалог з Європою.  

03.06.2019
Зовнішня політика

Міжнародна конференція «Відносини України із західними сусідами. Шанс на перезавантаження»

22 травня відбулася міжнародна конференція, присвячена аналізу політики України щодо країн Вишеградської четвірки, за участі представників дипломатичних місій, експертної спільноти, органів державної влади, аналітичних центрів та медіа. Конференція проводилась в рамках проекту "Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства" за підтримки за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з експертами з Польщі, Угорщини та Словаччини проаналізував тенденції розвитку відносин в регіоні та представив рекомендації щодо впровадження нової політики сусідства між Україною та країнами Вишеградської групи. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Експерти дійшли до висновку, що задля обмеження масштабу проблем у відносинах України з її західними сусідами, а також створення більш сприятливого середовища, країни повинні знеохочувати агресивну риторику по відношенню одна до іншої у внутрішніх політичних дискурсах. По-друге, вони повинні розширювати взаємовигідні сфери співпраці й намагатися розробляти спільні підходи. Вони мають включати в себе сфери регіональної безпеки, енергетичної безпеки та транснаціональні питання. По-третє, країни повинні приділяти більше уваги підтримці демократії в регіоні. І, нарешті, більше уваги варто приділяти шляхам взаємного захисту етнічних меншин. У турбулентні часи сильна Центральна та Східна Європа - у сфері безпеки, економіки, потенціалу соціального розвитку – відповідатиме інтересам не тільки регіональних держав, але і Європи в цілому. Експертні рекомендації містяться в дослідженні «Політика України щодо країн Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства».

22.05.2019
Зовнішня політика

Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства. Брифінг для дипломатичних місій в Україні

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) провів брифінг для представників дипломатичних місій в Україні в рамках проекту «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства». Експерти представили аналіз поточного стану відносин між Україною та країнами Вишеградської групи, а також власні рекомендації щодо вдосконалення політики добросусідства. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Більш глибоке розуміння взаємних інтересів може відкрити простір для компромісу, в той час як погіршення регіональної безпеки є викликом для всіх. Співпраця з метою відновлення фундаментальних інституцій може принести набагато більше користі, аніж продовження суперечок. Особливу увагу слід приділяти сферам спільних пріоритетів, тобто енергетичній безпеці, транспортним і транзитним можливостям, співробітництву у сфері безпеки, а також спільним цінностям. Зміцнення демократичних інституцій, посилення верховенства права, захист прав людини, поліпшення солідарності, а також сприяння толерантності можуть стати спільними цілями, здатними сприяти позитивному порядку денному відносин між Україною та її західними сусідами. Проект «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства» здійснюється за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.  

16.05.2019
Зовнішня політика

Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів

Міжнародний центр перспективних досліджень презентував аналітичний матеріал «Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів». В експертній дискусії, що відбулась після презентації, взяли участь колишні міністри закордонних справ України, дипломати, експерти міжнародники. Представляючи дослідження, Асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко визначив тенденції, виклики та загрози зовнішній політиці та національній безпеці України. У свою чергу, Головний радник МЦПД Василь Філіпчук окреслив завдання та пріоритети для зовнішньої політики України після виборів. «Світ стрімко змінюється, руйнуючи традиційні уявлення про міжнародну безпеку та форми взаємодії держав, – йдеться у вступній частині дослідження. – Інститути багатостороннього співробітництва в глибокій кризі. Міжнародне право та інші несилові засоби регулювання міжнародних відносин втрачають ефективність, на тлі чого зростає попит на жорстку силу. Держави все менше довіряють одна одній та все частіше сприймають міжнародну політику як гру з нульовою сумою. Множаться нетрадиційні загрози, а ті, що були на порядку денному вже давно – приміром, розповсюдження ядерної зброї, стають гострішими. У таких умовах Україна все більше перетворюється на об’єкт міжнародних відносин, втрачає вплив на регіональні процеси, не кажучи вже про глобальні. Простір для маневру у зовнішній політиці звужується, інструментів та ресурсів для досягнення визначених власних цілей стає все менше. Реалізація поточної зовнішньої політики, що характеризується змішуванням пріоритетів та браком реалістичної оцінки міжнародної ситуації, дедалі послаблює позиції України в усіх ключових питаннях: у конфлікті з Росією, діалозі із західними партнерами та відносинах із більшістю сусідів», – вважають автори доповіді. Продовження такого стану справ, на їхню думку, призведе до закріплення України в «сірій зоні» безпеки Європи на десятиліття. А єдиний шанс уникнути цього сценарію автори бачать у президентських та парламентських виборах в Україні у 2019 році. Хоч результати цих виборів передбачити складно, та без жодного сумніву можна спрогнозувати на декілька років вперед, що гострота викликів перед Україною у сфері зовнішньої політики та безпеки не зменшуватиметься, а їх вирішення займатиме пріоритетне місце у діяльності нового керівництва країни. «Ймовірно, що перезавантаження виконавчої та законодавчої влади відкриє вікно можливостей для вирішення існуючих зовнішньополітичних та безпекових проблем, але при цьому зовнішнє середовище залишатиметься таким же складним чи навіть ще менш сприятливим для України, – йдеться в дослідженні. – Внутрішня інституційна чи економічна слабкість країни, навіть за умови швидких і успішних реформ після виборів, ще тривалий час обтяжуватиме її зовнішню політику, а відсутність таких реформ ще більше обмежуватиме її зовнішньополітичні можливості». Однією з умов успішної нової зовнішньої політики є адекватна переоцінка зовнішньополітичного та безпекового оточення країни, викликів, загроз, власних ресурсів та можливостей для досягнення поставлених цілей. Саме для оцінки існуючих викликів і загроз та їх наслідків для зовнішньої політики України і підготовлене дане дослідження. «Як би не розвивалися події, Україна найближчими роками потребуватиме набагато більш професійної, рішучої та гнучкої дипломатії. Ця дипломатія, в свою чергу, потребуватиме великої уваги та великих ресурсів. Ми змушені будемо навчитися мислити про питання безпеки не так, як звикли робити раніше. І це теж може виявитися серйозним випробуванням», – роблять висновок автори дослідження. Учасники дискусії також переважно критично висловлювалися стосовно нинішньої роботи Міністерства закордонних справ і зовнішньої політики держави в цілому. І Костянтин Грищенко, і Борис Тарасюк й інші важковаговики української дипломатії та експертного середовища наголошували, зокрема, на проблемі слабкого менеджменту в МЗС. Дослідження за посиланням: ОЦІНКА БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВИБОРІВ