Внутрішня політика

В Кіровограді обговорили інклюзивний конституційний діалог

16.12.2015

Конституція України є основним законом нашої держави, яка майже за 25 років незалежної України, зазнала доленосних змін. Поправка за поправкою, адаптація законів до бачень нового президента, доповнення чи скорочення статей…як результат, відсутність цілісного змісту, єдиної визначеності, що у сукупності збиває з пантелику громадян та викликає у них лише обурення та зневіру у діючу політичну систему.


Оскільки влада, останнім часом, породжує від своєї діяльності лише сумніви щодо її легітимності, за рішення долі  основного закону української держави взялися дослідницькі центри, неурядові організації, які мають своє бачення змістовного наповнення нової Конституції України.
Відповідно, з метою започаткування загальнонаціонального, інклюзивного процесу щодо створення нової Конституції, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах України серію громадських обговорень, покликаних започаткувати конституційний процес на основі якнайширшого суспільного залучення, як це прийнято в демократичних країнах. 15 грудня 2015 року у м. Кіровоград відбулася дана громадська зустріч «Конституційний процес в Україні: від договору політичних еліт до суспільного консенсусу», регіональним партнером якої став Інститут соціокультурного менеджменту.
Захід відвідали представники органів місцевого самоврядування, громадського сектору (представники громадських організацій, активісти), наукового середовища (викладачі, аспіранти), журналісти, політично активні громадяни. Основними спікерами на громадській зустрічі були визнані фахівці в сфері конституційного права Віктор Жердицький, Тарас Стецьків, Сергій Кіщенко.

Отже, Тарас Стецьків розповів про істотні зміни Конституції за роки діяльності того чи іншого президента України, зокрема, переробка зразка 2004 року до потреб і політичних поглядів В.Януковича, а після його відставки і революції гідності, конституція була знову переписана і фактично знову повернена до зразка 2004 року. Як зазначив спікер «На нашу думку, повертатися назад є не правильним рішенням. Ми повинні рухатися вперед, адже зараз назрів час написати нову Конституцію. Ми категорично проти  того, щоб зміни до української Конституції писалися під зовнішнім тиском. Конституція будь-якої держави є виключним суверенним правом самого народу або вибраних, цим народом,  установчих зборів. Незважаючи на те, що ми знаходимося на переломному періоді нашої історії, ми маємо надію, що в 2016 році відбудуться установчі збори і буде написана нова конституція. Якщо парламент, з тих чи інших причин,  відхилить зміни до Конституції, ініційовані президентом, нами, тоді залишається інший варіант досягнення мети – збірка підписів та оголошення всеукраїнського референдуму на тему «Хто має приймати українську Конституцію діюча Верховна Рада чи виборні установчі збори». Спікер неодноразово звертався до порівняння історичних фактів із нинішньою політичною ситуацією.


На думку, Сергія Кіщенко «участь демократичного суспільства забезпечує легітимність конституційного процесу, тобто схвалення суспільством тих дій, які ініціює влада. Але на даний час влада не чує громадськість, залишаючи її осторонь».
Також на заході піднімалися питання до обговорення щодо налагодження функціонування  незалежного конституційного суду,  децентралізації та її вплив на конституційний процес у країні.
 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Як порозумітися заради майбутнього?

В рамках комунікаційної кампанії з підтримки взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» в Антикризовому медіа-центрі м. Краматорськ відбулася зустріч Посланців толерантності ПРООН в Україні письменника Любка Дереша та еко- зооактивіста, музиканта Павла Вишебаби. З початку збройного конфлікту на сході України все більш загострюється непорозуміння між людьми, які мають різні точки зору на події, що відбуваються. І поки політики та влада доволі повільно шукають шляхи вирішення цього конфлікту, дванадцять посланців доброї волі, серед яких відомі письменники, актори, творчі діячи та журналісти, проводять зустрічі по всій країні задля просування та утвердження принципів взаємоповаги та прийняття інших точок зору. «Ми долучилися цього проекту, щоб на прикладі міжнародного досвіду перейти від мови конфронтації до діалогу, навчитися слухати й розуміти тих людей, думки яких нам видаються такими несхожими, – зазначив під час прес-конференції Любко Дереш. – Перш ніж ми зможемо підійти до конструктивного вирішення питань війни, нам потрібно знайти діалог порозуміння усередині країни. Цей діалог може відбуватися лише на основі поваги. Навіть розуміючи, що ця людина ніколи не прийде на твої позиції, ти зберігаєш всередині цю повагу». Підґрунтям для діалогу, на думку Павла Вишебаби, може стати бажання зробити свою громаду кращою та міцнішою. «На війні захищається мир, – сказав він. – І яким ми хочемо його бачити саме в своєї громаді, треба обговорювати вже зараз, у формі діалогу, тобто об’єднуватися заради майбутнього. Толерантне суспільство має безліч переваг – економічних, екологічних, психологічних – тому ми спробуємо донести цю думку до людей».

Внутрішня політика

"Суспільству потрібен діалог. Він є одночасно і результатом, і знаряддям досягнення толерантності", - Андрій Куликов

В рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу" до студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського завітав відомий журналіст, медіа-експерт, Посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні Андрій Куликов. "Перш ніж засуджувати людину чи групу людей, згадайте, що кожен має право бути інакшим, ніж ми, оскільки ми теж інакші, ніж вони". Толерантність необхідна для того, щоб сприймати людей, які нам видаються такими несхожими, - зазначив пан Андрій під час діалогу зі студентами. Також наголосив на важливості вміння мислити та аналізувати:«Слухайте. думайте» – це гасло «Громадського радіо», яке водночас може бути і гаслом толерантності", відзначив він.      

Внутрішня політика

Закон про реінтеграцію Донбасу: головні плюси та мінуси

4 жовтня 2017 р. текст законопроекту про «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» з’явився у відкритому доступі. Даний документ (відомий як законопроект про реінтеграцію Донбасу), поданий з ініціативи Президента України, покликаний удосконалити правове регулювання ситуації, яка склалася на сході України, однак не передбачає низки кроків, необхідних для досягнення цієї мети. «Плюси» законопроекту По-перше, даний законопроект, у випадку схвалення Верховною Радою, буде першим документом, який на законодавчому рівні визнає ОРДЛО тимчасово окупованими територіями, Росію – державою-агресором щодо подій на Донбасі, а проросійських бойовиків прирівнює до «маріонеток» Кремля. По-друге, законопроект про реінтеграцію Донбасі усуває правові протиріччя, зокрема дозволяючи скасовувати режим АТО і передаючи управління в прифронтових районах від СБУ до  Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України. По-третє, законопроект визначає, що державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями має ґрунтуватися на політико-дипломатичних засобах.  «Мінуси» законопроекту По-перше, попри проголошену мету законопроект не пропонує конкретних механізмів відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями. По-друге, законопроект не враховує людський вимір, зокрема механізми забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в ОРДЛО, як-от: пенсії, соціальне забезпечення, адміністративних послуг тощо. Як наслідок можуть бути створені серйозні проблеми для українських громядан, які проживають на неконтрольованих територіях. По-третє, преамбула даного законопроекту посилається на докази агресії Росії на сході України (на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії», яка не має обов’язкового характеру), однак ігнорує беззаперечні факти агресії Росії в Криму. Саме посилання на анексію Криму та включення кримської «компоненти» дало б змогу Україні легше домогтися міжнародного визнання Росії держави-агресором. По-четверте в даному законопроекті міститься «слизька» згадка про Мінські угоди (органами державної влади України «забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень» Мінських угод. Як наслідок, виникає питання чи наявна в даному документі правова колізія: Мінських угодах стороною конфлікту визнані ОРДЛО, в даному законопроекті – Росія. Гловним ж є те, що законопроект про реінтеграцію Донбасу радше вирішує оперативні завдання, однак не містить ефективних механізмів досягнення цілей самого законопроекту, зокрема звільнення ОРДЛО та захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від збройного конфлікту.                                                    Експерти МЦПД: Ігор Петренко та Євген Ярошенко 

Внутрішня політика

Аналіз внесених змін до Кримінально-процесуального кодексу України

3 жовтня ВРУ з подачі Народного депутата Андрія Лозового (фракція Радикальної партії О.Ляшка) внесла правки в статті 219 та 284 КПК України, які зменшують терміни досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої тяжкості і півроку – для тяжких або особливо тяжких злочинів з моменту внесення даних в ЄРДР, а також вносить деякі інші зміни в КПК України. Раніше кодекс передбачав, що загальний термін досудового розслідування не може перевищувати відповідно 2, 6 і 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру. Тепер термін досудового розслідування буде обчислюватись не з моменту повідомлення про підозру, а з тих пір, коли внесуть дані про порушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань – і до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Відповідно до прийнятих норм, такий термін становить: 2 місяці – щодо кримінального проступку, 3 місяці – щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, 6 місяців – щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Що це означає на практиці? Фактично дані зміни унеможливлюють притягнення до відповідальності злочинців за тяжкі та особливо тяжкі злочини – убивства, грабежі, теракти, незаконне збагачення тощо. Як правило, розслідування подібних злочинів займає близько року (інколи навіть довше). Це пов’язано з необхідністю проведення великого масиву слідчих дій (експертиз, допитів, обшуків, арештів рахунків, отримання тимчасового доступу до документів тощо). Дані зміни також можуть призвести до закриття резонансних справ (подій на Майдані, вбивство Павла Шеремета тощо), а також  до закриття справ проти одіозних чиновників та депутатів. Також були внесені зміни до статей 242-244, 332 КПК України, якими закріпили право призначати експертизу тільки за судом. Тобто, тепер сторона захисту позбавляється свого права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати на дозвіл суду, щоб провести експертизу. Це є порушенням принципу змагальності. Також було внесено зміни до статей 303 та 307, якими передбачили повернення можливості оскарження до слідчого судді рішення (повідомлення) про підозру. А це фактично дозволить судам блокувати будь-яке кримінальне розслідування.  

Внутрішня політика

Дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні"

Сьогодні відбулася панельна дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні" в рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу", в якій взяли участь Посланці доброї волі ПРООН - Павло Вишебаба, Андрій Куликов, Катя Чілі, Любко Дереш, а також головний радник МЦПД Василь Філіпчук. Ключовою темою дискусії стало обговорення важливості та актуальності феномену толерантності в суспільстві у всіх його можливих проявах та варіаціях. Зокрема, Василь Філіпчук звернув увагу на практичний вимір толерантності, проаналізувавши рівень доходів на душу населення, зазначив, що чим вищий добробут суспільства, тим вони толерантніші. Павло Вишебаба, який є співзасновником ГО "Єдина планета", відзначив, що повага до інших, починається з усвідомлення кожного єдності з усім живим. "Толерантність - це певний тип культури, який необхідно побудувати в суспільстві. Потрібно усвідомити, що кожен з нас залежний від іншого. Якщо спробувати побудувати такий логічний ланцюжок, то коли ми це усвідомлюємо - це і є толерантність, наступним кроком йде повага, і потім - любов. Саме це і збагачує нас", - наголосив Любко Дереш.      Модератор дискусії, Андрій Куликов, підбиваючи підтримки, завершив дуже просто і водночас змістовно, - толерантність - це сила.