Військове вирішення проблеми Донбасу може виявитися єдино правильним виходом
Ввечері 29 березня на сайті німецької газети «Bild» було опубліковано матеріал, у якому стверджується, що Росія повністю контролює окуповані райони Донбасу. За інформацією видання, так звані ДНР і ЛНР перетворені в маріонеткові утворення, які де-факто вже входять до складу Росії. Така ситуація повністю знецінює Мінські угоди й робить безглуздими будь-які вибори на підконтрольних бойовикам територіях, хоча РФ і висловлює свою зацікавленість саме в такому розвитку подій. Якщо інформація «Bild» є достовірною, то проблема Донбасу може бути вирішена для України тільки двома шляхами. Перший – повністю відмовитися від окупованих територій: Донбасу й Криму. Другий – спробувати відвоювати Донбас. Якщо Україна дійсно хоче відновити контроль над Донбасом, то саме військове вирішення стає найвірогіднішим сценарієм.
Німецька газета «Bild» опублікувала сенсаційний матеріал, у якому стверджує, що Росія встановила повний контроль над окупованими регіонами Донбасу. У якості доказу видання наводить записи засідання Міжвідомчої комісії з надання гуманітарної підтримки потерпілим територіям південно-східних районів Донецької та Луганської областей України в Держдумі РФ від 23 жовтня 2015 року. Фактично, комісія виконує роль "тіньового уряду Донбасу". Серед персоналій видання вказує віце-прем'єра уряду Росії Дмитра Козака, заступника міністра економічного розвитку РФ Сергія Назарова, а також заступника міністра фінансів Росії Леоніда Горніна.
Повний контроль уряду РФ над фінансами, податками й ринками так званих ДНР і ЛНР де-факто перетворює "республіки" в маріонеткові "держави", повністю керовані Кремлем. "Це підтвердження повного провалу Мінських угод, відданість яким з боку Росії є вдаваною. Відповідно, вимога Заходу провести на окупованій території демократичні вибори (за українським законодавством, -"Апостроф") є повним абсурдом", - робить невтішні висновки «Bild».
Відзначимо, що Мінські угоди так ніколи до пуття й не виконувалися. Фактично, їх умови було порушено вже з перших хвилин після набрання ними чинності, коли 15 лютого 2015 року бойовики ДНР і ЛНР за підтримки регулярних частин російської армії перейшли в наступ під Дебальцевим. Обстріли українських позицій на лінії розмежування тривають досі, причому їх географія поступово зростає. Отже, якщо висновки німецького видання правильні, то Володимир Путін вже досяг своєї мети, лишивши в тілі України "отруєну стрілу" у вигляді ДНР і ЛНР. Позбутися від цього вірусу Україна може тільки двома способами.
Перший спосіб - визнати анексію Криму і повністю відмовитися від окупованих територій Донбасу, які вже не є українськими. При цьому Україна повинна буде зафіксувати новий державний кордон, який пролягатиме по адміністративній межі між Херсонською областю та окупованим Кримом, а також по лінії розмежування в зоні АТО, що була актуальна на момент прийняття такого рішення.
На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, такий сценарій призведе, перш за все, до зняття санкцій з Російської Федерації, оскільки вони втратять будь-який сенс. У свою чергу, Росія може запропонувати варіанти примирення і пошуку компромісу в нових умовах. "Крім того, таке рішення буде корисним для подальшої інтеграції України в Євросоюз і НАТО, адже тоді вийде, що у нас вже не буде територіальних суперечок. Будуть вивільнені кошти на проведення реформ. Фактично, настане мир", - пояснив Октисюк.
З іншого боку, за такого розвитку подій Україна може отримати криза всередині держави. Добровільну відмову від окупованих територій суспільство може сприйняти як визнання військової поразки. Це може викликати невдоволення, як серед воїнів АТО, які пролили кров у боях за Донбас, так і серед різних праворадикальних елементів. Не виключені масові акції протесту, які можуть призвести до ще драматичніших подій, ніж Майдан 2013-2014 роки. "Націоналісти і радикали будуть вимагати реваншу, закликати до відновлення територіальної цілісності, і ці рухи матимуть успіх, - вважає Анатолій Октисюк. - До того ж, немає впевненості в тому, що забезпечивши порядок на отриманих територіях, Росія не вирішить рушити далі й відібрати, наприклад , Харківську область ".
Другий, ще більш ризикований спосіб полягає в спробі повернути окуповані території Донбасу за допомогою військової сили. Наприкінці літа – початку осені минулого року був проведений порівняльний аналіз військових можливостей протиборчих сторін. Російська сторона перетворила розрізнені банди бойовиків у регулярну армію, яка зведена в два армійські корпуси, один із яких базується на території, що підконтрольна ЛНР, а інший – у ДНР. Командирами обох формувань є російські генерали. У середині січня 2016 року представник штабу АТО Антон Миронович заявив, що силам АТО на Донбасі протистоїть угруповання чисельністю близько 40 тисяч чоловік, серед яких – понад 7 тисяч складають російські військові. За даними члена парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, а також координатора групи "Інформаційний опір" Дмитра Тимчука, це угруповання мало, як мінімум, 600 танків, до 1500 одиниць бойових броньованих машин, а також понад 700 одиниць ствольної і реактивної артилерії. Крім того, за словами глави СБУ Василя Грицака, на кордоні з Україною формується ще й "третій армійський корпус".
Незважаючи на велику кількість зброї, бойовики воювати не хочуть і самі побоюються розгрому. Їх "командири" скаржаться на низьку мотивацію "військовослужбовців" обох корпусів, а також на нездатність протистояти рішучому наступу ВСУ без підтримки Росії, якщо воно почнеться. "Ополчення" без підтримки російських військ протистояти їм ( "української армії", - Апостроф) не зможе. За своїми морально-вольовими якостями нинішня так звана регулярна армія ЛНР / ДНР менш боєздатна, ніж наше вкрай погано озброєне "ополчення" (у 2014 році, - "Апостроф"), - не одноразово підкреслював ватажок терористів Слов'янська Ігор Гіркін (Стрєлков).
Проте, якщо вірити Міністерству оборони, то на початку вересня минулого року перевага української армії над бойовиками не виглядала переважною, а де в чому ВСУ навіть поступалися. У зоні АТО українська армія сформувала угруповання чисельністю в 73 тис. чоловік. У її розпорядженні знаходилися 360 танків, 1400 бойових броньованих машин, а також понад 1000 одиниць ствольної та реактивної артилерії. ВСУ також тримають напоготові 40 літаків і 30 вертольотів, однак авіація на Донбасі не використовується з серпня 2014 року.
З моменту оприлюднення цих даних пройшло вже більше півроку, але з тих пір сторони лише нарощували свій потенціал. Наприклад, українська сторона раз у раз повідомляє про новий, модернізованому або відремонтованому зброю, що надійшов в розпорядження військових. Варто також пам'ятати про те, що під час війни справжні військові можливості сторін можуть бути свідомо як перебільшені, так і применшені.
Як би там не було, але на думку Дмитра Тимчука, Україна має у своєму розпорядженні ресурси для проведення наступальних операцій: "Теоретично, ми на це здатні. Інша справа, якою є готовність військ до таких дій. Якщо контрактники ще воюють, то з мобілізованими можуть виникнути суттєві проблеми ".
Розуміючи цю ситуацію, Міноборони у рамках проведення сьомої хвилі часткової мобілізації вирішило не покладатися на військовозобов'язаних, а зробило ставку на контрактників. Таким чином, при потребі в 25 тисяч чоловік, до лав ЗСУ буде мобылызовано всього 5 або 10 тисяч військовозобов'язаних. Іншу частку "закриють" добре підготовлені контрактники, з яких негайно будуть сформовані передові підрозділи.
Дмитро Тимчук й Анатолій Октисюк також вважають, що можливий наступ української армії викличе негативну реакцію в Європі, перш за все, з боку Франції та Німеччини, які звинуватять Україну в порушенні Мінських угод. "І головне, ми не знаємо, як поведе себе Володимир Путін. Якщо він зважиться на повномасштабну агресію проти України із застосуванням авіації та ракетної зброї, то у нас практично не буде шансів йому протистояти", - наголосив Тимчук.
Проте, якщо висновки німецьких журналістів правильні, а керівництво України все ще хоче повернути Донбас, військове вирішення цієї проблеми стає найвірогіднішим сценарієм. Мінські угоди мертві. Їх ніхто не збирається виконувати, принаймні, з російської сторони. Адже не з цією метою РФ формує в ДНР і ЛНР армійські корпуси й транспортує туди значні обсяги зброї, аби потім усе це подарувати Україні, безперешкодно віддавши їй контроль над кордоном. А це значить, що військовому керівництву потрібно готуватися до операції з повернення втрачених територій силовим шляхом, яку слід почати, незважаючи на позицію Заходу.
Хорватії в 1995 році знадобилося 3 дні для того, щоб у ході військової операції "Блискавка" ліквідувати Сербську Країну. Якщо ми боїмося втручання Росії, то у нас може не виявитися і цих трьох днів. Доля української "Блискавки" повинна бути вирішена протягом 24-36 годин після початку операції. За цей час ЗСУ повинні нанести бойовикам шкоду такої сили, що втручання та порятунок вже просто не мав сенсу для російської армії. На думку Анатолія Октисюка, момент для силового варіанту може видатися у разі, якщо в Росії настануть обставини, які не дозволять Кремлю швидко відреагувати на ситуацію, що змінилася. Наприклад, політична криза, що викликана погіршенням економічного стану всередині країни. Чи здатна українська армія на такий бліцкриг – питання відкрите. У будь-якому випадку командування ВСУ не матиме права на помилку, тому що наслідки провалу української "Блискавки" можуть бути значно страшнішими за наслідки Майдану-3.
Денис Попович (Апостроф), Анатолій Октисюк (МЦПД)
МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine»
У середу, 26 січня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де обговорювалися загрози та виклики дестабілізації в Україні. Під час заходу старший радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, український дипломат Олександр Чалий, а також експерти МЦПД Анастасія Галушка, Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 101-й випуск вісника «Inside Ukraine». МЦПД обговорив із дипломатами політичні, безпекові та економічні загрози та виклики, які стоять перед Україною, зокрема можливість нового російського вторгнення. За додатковою інформацією, замовленням, розглядом питання та ознайомленням з умовами підписки звертайтесь на e-mail: [email protected]
Експертна дискусія «Економічні та банківські реформи для європейської інтеграції України» (АНОНС)
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерсті Henry Jackson Society проведе експертну дискусію на тему «ЕКОНОМІЧНІ ТА БАНКІВСЬКІ РЕФОРМИ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ», яка відбудеться 20 грудня о 17:00 (за київським часом) в онлайн форматі в Zoom. Посилання для участі: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_imT6teDhS7W6O0euLvFcMg З часу підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, країна запровадила широкий спектр реформ щодо своєї інтеграції згідно Угоди про глибоку та всеосяжну вільну торгівлю (DCFTA) та досягнення безвізового режиму з Шенгенською зоною. Однак, незважаючи на позитивні досягнення, є ряд «сліпих зон». Банківський сектор також був важливою сферою, де відбулися ці реформи, і його капітальна перебудова сприяла боротьбі України з корупцією. Підвищення спроможності банків ефективно запобігати фінансовим кризам та надавати послуги розглядається як необхідна передумова успішної економічної політики. Водночас, вплив проблемних факторів глобальної пандемії, зокрема уповільнення темпів зростання світової економіки та карантинні обмеження в країні, вплинули на банківський сектор України. На панелі обговорюватиметься, які сфери реформ необхідно вдосконалити в рамках європейської інтеграції України. Запрошені експерти, представники банківського сектору та зацікавлених організацій та установ окреслять поточний стан реформ та охоплять такі питання: • Які основні успіхи та невдачі ключових економічних реформ в Україні на шляху до ЄС? • Які основні економічні досягнення 2021 року та прогноз на 2022 рік? • Чи є «сліпі зони» нинішніх реформ? • Які результати довгострокової банківської реформи? • Чи є нинішнє керівництво НБУ ефективним і незалежним? • Чи зможуть банки стати рушієм української економіки та допомогти подолати прогалини в економічному розвитку?
МЦПД провів брифінг для дипломатів із підсумками 2021-го року та прогнозом на 2022-ий
У середу, 15 грудня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де озвучили головні висновки насиченого подіями 2021 року та прогнози на 2022 рік. Під час заходу головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук та експерти МЦПД Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 100-й випуск журналу «Inside Ukraine». МЦПД обговорив з дипломатами політичні, безпекові та економічні підсумки року, водночас представивши прогноз МЦПД на 2022 рік. За додатковою інформацією, замовленням та ознайомленням з умовами підписки на «Inside Ukraine» звертайтесь на e-mail: [email protected]
Експерти МЦПД взяли участь в круглому столі "Досягнення та провали Зеленського на середині президентства"
Володимир Зеленський досяг середини свого п’ятирічного президентства. Інститут Кеннана тв Вілсон Центр провели онлайн-круглий стіл, присвячений успіхам і невдачам президентства Зеленського, у якому взяли участь експерти МЦПД. Учасники круглого столу обговорили наступні питання: Як змінилася Україна за ці роки? Чого наразі досягли президент Зеленський та його команда? Що залишилося зробити з його списку передвиборчих обіцянок два з половиною роки тому?
Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти
У п’ятницю, 24 вересня, в Одесі відбувся круглий стіл «Вибори без вибору»: проведення голосування до Державної Думи Російської федерації на тимчасово окупованих територіях України: політико-правові аспекти та наслідки для безпеки регіону». Захід організований та проведений Міжнародним центром перспективних досліджень. В круглому столі прийняли участь: Ярослав Католик – модератор круглого столу, регіональний координатор «Міжнародного центру перспективних досліджень»; Ольга Айвазовська - голова правління Громадської мережі ОПОРА, координатор політичних програм; Ігор Петренко – директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень; Віталій Андрієвський – директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова), доктор історії; Анатолій Бойко – голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»; Артем Філіпенко – завідувач відділом досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Братчук – голова Громадської ради при Одеській обласній державній адміністрації, директор Південного філіалу Українського центру соціальної аналітики. Під час заходу експерти обговорили особливості та правові наслідки організації та проведення виборів до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Респібліці Крим та окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Учасники круглого столу погодились із тим, що виборчий процес в Російській Федерації проходив без дотримання демократичних принципів, свободи слова та при відсутності рівних можливостей провладних та опозиційних політичних сил здійснювати агітаційну кампанію. Крім того, владою Російської Федерації масово використовувались технології фальшування результатів виборів, про що свідчать повідомлення самих російських ЗМІ. У зв’язку з обмеженням можливості міжнародним організаціям, зокрема ОБСЄ, направити спостерігачів на парламентські вибори, говорити про прозорість та легітимність виборів не доводиться. Експерти наголосили, що організація та проведення виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – Автономній Республіці Крим, місті Севастополь та окремих районах Луганської та Донецької областей – в черговий раз продемонстрували, як політичне керівництво РФ нехтує нормами міжнародного гуманітарного права та зобов’язаннями в рамках багатьох міжнародних договорів. Видача українським громадянам паспортів РФ в обхід Конституції та законів України, а також примушування українських громадян брати участь в незаконному голосуванні грубо порушують державний суверенітет України та спрямовані проти територіальної цілісності України. За таких умов проведені Російською Федерацією вибори на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та нелегітимними, а їх результати не можуть мати жодних юридичних наслідків і не можуть визнаватися світовою спільнотою. «Виборів, як конкурентного демократичного інституту, в Російській Федерації не відбулося. Що нам робити в ситуації, коли частина територій по факту інтегровано в політичне середовище Російської Федерації!? Ми знаємо, що, по офіційним даним, 611 тисяч людей на окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей отримали паспорти РФ. І близько 360 тисяч взяли, начебто, участь у виборах. Дані цифри варто ставити під сумнів, особливо щодо тієї категорії громадян, що брали участь в голосуванні в онлайн-спосіб», – заявила Ольга Айвазовська, відзначивши, що політична інтеграція є дуже небезпечною для України та свідчить про черговий етап по захопленню українських територій. Ольга Айвазовська висловила надію, що Україна зафіксувала достатньо доказів чергових кроків Російською Федерацією щодо інтеграції окупованих українських територій та порушення нею норм міжнародного права. Вказані докази мають бути представлені на усіх можливих міжнародних майданчиках, зокрема, під час найближчого засідання ПАРЄ. Це має стати аргументом для збереження існуючих та накладання нових санкцій проти Росії та залучених до проведення незаконних виборів осіб. «Ні ОБСЄ, ні ПАРЄ офіційно не спостерігали за виборами в Російській Федерації. Відповідно, їхніх звітів не буде. Отже не буде підстав для невизнання цих виборів. Російська Федерація створила умови, коли ОБСЄ не змогло направити спостерігачів. Начебто через пандемію не можна пустити 500 спостерігачів, а лише 40. Але ОБСЄ на такій великій території просто фізично не зможе 40-ма спостерігачами забезпечити ефективний моніторинг виборчого процесу на всій території Росії», – зазначила Ольга Айвазовська. Директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова) Віталій Андрієвський назвав вибори до Держдуми «спецоперацією по закріпленню влади Путіна». «Насправді, організація виборів у Придністров’ї та на Донбасі є мобілізацією «мін» російського миру, які «розкладені» Російською Федерацією на пострадянському просторі, зокрема, у вас на Донбасі та у нас в Придністров’ї. Росія намагається періодично їх перевіряти, щоб в час «Ч», коли Донбас повернеться під контроль України, люди, які приймали участь у цих виборах і голосували так, як потрібно Росії, дестабілізували ситуацію в Україні. Аналогічна ситуація і в Придністров’ї», – наголосив Віталій Андрієвський та підкреслив, що Україні та Молдові потрібно розраховувати на самих себе та об’єднатися для пошуку спільних інструментів забезпечення регіональної безпеки. «Проведення виборів на окупованих територіях України не відповідає Мінським угодам та формулі Штайнмайєра. Зате завдяки діям Росії Україна може піднімати питання корекції «Мінську». Ми отримали можливість поставити питання перед країнами, які беруть участь в Нормандському форматі, про те, що Мінськ в його нинішньому стані неможливий для виконання через позицію Росії», – зауважив Артем Филипенко. За результатами круглого столу учасники прийняли звернення до міжнародної спільноти та міжнародних організацій із закликом не визнавати результати виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, Республіки Молдова та Грузії (текст Спільної заяви додається). Детальніше з позицією спікерів та ходом обговорення питань порядку денного круглого столу можна ознайомитись на відеозаписі – https://youtu.be/bqQGTBojgmI.
МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року
У цьому бюлетені експерти зібрали цікаві матеріали про заходи, які були реалізовані в різних куточках України, та проаналізували їх вплив на громаду та регіони. Зокрема, оцінили важливий захід, який наблизить Україну до енергетичної незалежності та зменшить залежність від Російської Федерації – це відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі до 30-ї річниці незалежності України. Важливими для наближення України до своєрідної інтелектуальної незалежності є заходи у сфері освіти. Експерти позитивно оцінили запуск шкільного громадського бюджету з метою залучення учнів до розвитку громадського простору та взаємодії з органами місцевого самоврядування міста Тернопіль. Таку практику підхоплюють та впроваджують і інші міста України, що матиме хороший ефект в майбутньому. Також, зважаючи на брак шкіл у великих містах та відсутність хороших умов у закладах освіти в багатьох регіонах країни, ремонт школи в Одесі за підтримки Європейського інвестиційного банку вплине на якість навчання школярів цієї школи та підвищить рівень освіти по закладу вцілому. Експертка з міста Хмельницького на власному досвіді перевірила чи запустили рейковий автобус за маршрутом «Шепетівка - Кам’янець-Подільський», якого так чекали жителі Хмельниччини та запуск якого, за інформацією на офіційному сайті Хмельницької ОДА, є першим прикладом успішної співпраці між органами місцевої влади та АТ «Укрзалізниця». Текст доповнений яскравими авторськими фото потяга. Розробка нового «Порталу відкритих даних» у Дніпрі була оцінена позитивно, проте є ряд зауважень та питань від експертів. Також, цікавим є аналіз роботи Інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування та його вплив на корупційні діяння, який отримав найнижчу оцінку від експертів, але такі кейси варті уваги для того, щоб зробити роботу над помилками та розробити ефективний план дій на майбутнє. НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 2.5 88.33 220.83 I Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 2.67 81.67 217.78 II Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 2.5 85 212.5 III Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 2.33 71.67 167.22 IV У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 2 60.83 121.67 V Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -2.2 60.6 -133.32 VI Також, дана публікація містить підбиття підсумків з оцінки політик за 2020-2021 рік. Підсумковий рейтинг заходів за 2020-2021 рік виглядає наступним чином: Місце Назва Фінальна оцінка [-300; 300] Видання бюлетеня* 1 У Волинській області проведені перші в країні відкриті аукціони щодо продажу бурштину 257,36 3 видання 2 Дегазація Малашівецького сміттєзвалища 228,89 3 видання 3 Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 220,83 5 видання 4 Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 217,78 5 видання 5 У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 217,78 2 видання 6 Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 212,50 5 видання 7 Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 208,33 2 видання 8 Відновлення роботи аеропорту в Чернівцях 192,80 1 видання 9 Всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale 189,60 1 видання 10 Аеропорт в Житомирі готується до реконструкції та прийому міжнародних рейсів 175,00 4 видання 11 Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 169,72 2 видання 12 Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 169,17 2 видання 13 Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 167,22 5 видання 14 Організація освітнього процесу під час пандемії 162,50 4 видання 15 Міська програма Дніпра щодо сприяння ОСББ 140,56 3 видання 16 Виклики на шляху до впровадження реформ на місцях 140,00 3 видання 17 Створення ГІС-порталу на Херсонщині 130,00 2 видання 18 Погодження співфінансування для Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги (Черкаська область) 128,30 1 видання 19 Крюківський вагонобудівний завод: труднощі та подальші перспективи 122,22 4 видання 20 У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 121,67 5 видання 21 Розвиток туризму в Кропивницькому 118,80 4 видання 22 Рівненська територіальна громада й е-квиток 100,00 4 видання 23 Підписано кредитну та грантову угоду Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР (м, Хмельницький) 96,00 1 видання 24 Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 80,97 2 видання 25 Найбільші державні прапори із флагштоками 40,83 3 видання 26 Про створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» -27,20 1 видання 27 Харківська область: виплати лікарям на випадок захворювання на COVID-19 -70,00 3 видання 28 500 мільйонний кредит для Одеси -80,70 1 видання 29 Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -133,32 5 видання 30 Сумська область: скасування контролю стічних вод підприємств -204,44 4 видання Розбір та аналіз заходів, які впроваджують органи місцевого самоврядування є актуальним та важливим фактором для того, щоб визначити їх ефективність – як економічну, так і соціальну. Також, це дає можливість визначити різні сторони заходу та вибудувати стратегію для подальшого прийняття рішень та усунення недоліків. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021) *Перше видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_oct_2020_ukr_.pdf Друге видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jan_2021_ukr.pdf Третє видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_apr_2021_ukr.pdf Четверте видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jul_2021_ukr.pdf **Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом серпня – вересня 2021 року. window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');