ЗМI про МЦПД

Заява щодо неприпустимості переслідувань за вираження експертної думки

18.04.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Президенту України Петру Порошенку

Генеральному прокурору України Юрію Луценку

Прокурору Автономної Республіки Крим Гюндузу Мамедову

 

13 квітня у приміщенні Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) у Києві працівниками прокуратури АР Крим було проведено обшук у справі так званого «мирного плану Артеменка». Народний депутат Андрій Артеменко обвинувачується в державній зраді за ст. 111 Кримінального кодексу. Йому інкримінується надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України, що виражається у закликах здати АР Крим у довгострокову оренду РФ і тим самим легітимізувати тимчасову окупацію. В основі «мирного плану» Артеменка, як зазначено в ухвалі суду про проведення обшуку, лежить план «Ідеї щодо врегулювання конфлікту на Донбасі» за авторством Голови правління МЦПД Василя Філіпчука.

Не поділяючи поглядів депутата Артеменка щодо шляхів «мирного врегулювання», ми констатуємо незаконність обвинувачень у державній зраді за презентацію будь-яких ідей, у тому числі, ідей щодо мирного врегулювання.

Ми обурені обшуком в аналітичному центрі МЦПД у межах розслідування справи про державну зраду. Такі дії держави є порушенням статті 34 Конституції України, статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 10 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також суперечать практиці Європейського суду з прав людини (Zana vTurkey (1997), Lingens vAustria (1986), § 40; Barfod vDenmark (1989), Wille vLiechtenstein (1999) та інші).

Обшук в МЦПД не зводиться тільки до порушень Конституції України і міжнародних угод. Ми кваліфікуємо такі дії держави, як наступ на ключову свободу – вираження поглядів, як намагання монополізувати ринок ідей і нав’язати суспільству державну доктрину, як єдину можливу, під страхом обвинувачення тих, хто пропонує інші підходи, в особливо тяжкому злочині – у державній зраді. Непропорційне втручання держави у діяльність аналітичних центрів є суто обскурантистською спробою встановити монополію на правду.

Діяльність МЦПД є за своєю сутністю діяльністю дослідницькою і науковою. Україна декларує своє прагнення стати повноправним членом ЄС, при цьому порушує фундаментальний принцип Європейської співдружності, закріплений у ст. 13 Хартії засадничих прав Євросоюзу (2000), за яким для професійних сфер літератури, мистецтва та науки передбачається звільнення від обмежень (the arts and scientific research shall be free of constraint). Натомість, саме доктрині „руського миру” притаманна монополія держави на правду, обмеження свободи самовираження, переслідування за погляди. Наша війна з Російською Федерацією є насамперед війною цінностей. Такі дії держави є ціннісною поразкою, здачею державних інтересів і „державною зрадою” у довгостроковій перспективі. Не можна боротися з „руським миром” засобами „руського миру”.

Вимагаємо припинити переслідування аналітичного центру МЦПД і негайно повернути усе, що було вилучено під час обшуку.

Ми вбачаємо в цьому інциденті прояв загальної тенденцій порушення Службою безпеки України та органами прокуратури балансу між національної безпекою і правами людини на користь національної безпеки. І хочемо ще раз нагадати, що політичний режим, який порушує права людини, приречений на поразку.

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Євген Захаров, директор  Харківської правозахисної групи

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Партнерство Україна-НАТО вийшло на новий, більш прагматичний, рівень, — Євген Ярошенко

Перспективи партнерства України-НАТО та виступ генсекретаря НАТО коментує аналітик зовнішньої політики та європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. Єнс Столтенберг — перший генеральний секретар НАТО, який за всю історію незалежності України виступив перед парламентом. Після зустрічей в Києві він виголосив промову в залі Верховної Ради та відповів на декілька запитань депутатів. Зокрема, розповів про надання зброї Україні та роль країни в роботі Альянсу, а також зацитував вірш Тараса Шевченка.  Ірина Славінська: Мене, коли я слухала промову Єнса Столтенберга, надзвичайно вразила цитата із Тараса Шевченка «Та неоднаково мені». Що це за посил, якщо перекласти його дипломатично? Про що НАТОвустами Єнса Столтенберга повідомило Україні? Євген Ярошенко: Я думаю, цитата рядків з Кобзаря пов’язана з тим, що НАТО, попри те, що не готові відкривати двері для членства України, однак підтримують нашу державу в спробах відновити суверенітет та територіальну цілісність над неконтрольованими територіями. І це означає, що партнерство Україна і НАТО зараз вийшло на особливий рівень. Цей рівень характеризується більшим прагматизмом. Попри те, що Україна нещодавно на законодавчому рівні відновила курс на євроатлантичну інтеграцію з метою вступу до Альянсу, навіть наш президент усвідомлює, що зараз потрібно зосередитися на реформах безпекового і оборонного сектору. Тому тут прагматична підтримка НАТО в сенсі організаційної та технічної допомоги, допомоги в реабілітації українських військовослужбовців, може бути важливою для посилення обороноздатності України. Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.  

ЗМI про МЦПД

Клімат стає питанням серйозних політичних протирічь між США та ЄС, — Євген Ярошенко

США вийшли з Паризької кліматичної угоди. Чому експерти стурбовані цим кроком? Про це в  ефірі Громадського радіо — експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. «Зараз ми спостерігаємо дуже незвичний для світової політики казус, коли клімат стає предметом дуже серйозних політичних протиріч. Рік тому, у квітні 2016 року, в ООН відбулося підписання Рамкової конвенції ООН з протидії змінам клімату, більш відома як Паризька кліматична угода, яка передбачала зобов’язання 194 країн-підписантів скоротити викиди парникових газів, починаючи з 2021 року, щоб підвищення температури в світі не виходило за межі 2 градусів. За екологічними прогнозами, якщо нинішні темпи викидів збережуться, то до кінця 21 століття температура повітря може зрости до 3,5 градусів. СШАє другою після Китаю країною, на яку припадає близько 17 — 18% від світових викидів парникових газів. Без США боротьба щодо протидії змінам клімату матиме не такий результат, як хотілося б», — пояснює Євген Ярошенко. На думку експерта, питання зміни клімату виявилося одним з трьох основних питань, які провокують охолодження стосунків між Вашингтоном та європейськими союзниками, інші два питання — торгівля та безпекові зобов’язання а рамках НАТО. «Боротьба проти змін клімату певним чином єднала і зближувала Захід, однак через розхитування виникає глобальний вакуум у такому важливому питанні світової політики як міна клімату. Вакуум намагається заповнити Китай», — додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.