Прагматичний діалог із Заходом: чому варто підтримувати Україну

Російсько-українська війна розширила кордони, але також встановила межі того, що можна назвати стратегічним партнерством між Україною та Заходом. Це партнерство ґрунтується на спільній стратегічній меті — перемозі над Росією; однак існують численні нюанси, і ці відмінності все більше впливають на практичне співробітництво між Україною та західними країнами в умовах війни. Зокрема, відсутність узгодженості в стратегічних цілях, асиметрія сприйняття, різниця в витратах і ризиках війни породжують невдоволення, високі очікування або непорозуміння. В результаті Україна стикається з нестачею західних постачань, які є життєво важливими для її опору російській агресії; тоді як Захід зіштовхується з ризиком програшу України у війні, що стане поразкою і для самого Заходу. Стратегічні розбіжності та відсутність єдності свідчать про те, що Захід не має чіткої стратегії, що призводить до непослідовної підтримки та різних пріоритетів на національному рівні. Спочатку Захід вважав поразку Росії реалістичним результатом, що виправдовувало значну підтримку України; однак з продовженням війни і тим, як Росія адаптується до неї, скептицизм щодо можливості вирішальної перемоги України зріс. Фінансові та військові витрати на підтримку України продовжують зростати, що призводить до зростання небажання західних урядів підтримувати або збільшувати свою допомогу. Це підкріплюється зростаючими ризиками ескалації: західні країни, будучи критичними партнерами України, не є формальними союзниками і мають різні стратегічні цілі, зокрема щодо запобігання ескалації, включаючи ядерну. Ця розбіжність впливає на рівень підтримки, яку отримує Україна. Водночас дипломатичні зусилля України щодо забезпечення підтримки Заходу зіткнулися зі зменшенням результативності. Аргументи, засновані на страху поширення російської агресії за межі України або краху міжнародного порядку, все частіше ставляться під сумнів на Заході, де ухвалення рішень дедалі більше залежить від внутрішньої політичної динаміки та стратегічних інтересів, а не від прохань України про допомогу. Цей звіт має на меті продемонструвати, наскільки прагматичним є питання підтримки України для Заходу. Він підкреслює необхідність прагматичного та добре продуманого підходу в діалозі між Україною та Заходом, виходу за межі емоційних закликів, щоб зосередитися на взаємних стратегічних інтересах та реалістичній оцінці ризиків і переваг продовження підтримки. Звіт виступає за витончену стратегію, яка збалансовує потребу у військовій допомозі з більш широкою метою підтримання глобальної стабільності та безпеки. Ознайомитись з публікацією можна за наступним посиланням (англійською мовою): https://www.icps.com.ua/en/our-projects/publications/pragmatic-dialogue-with-the-west-why-its-worth-supporting-ukraine/...
09.09.2024

МЦПД провів аналіз залучення популістських політичних партій Болгарії в просуванні російської пропаганди в болгарському інформаційному полі (український вимір)

Аналіз залучення популістських політичних партій Болгарії в просуванні російської пропаганди в болгарському інформаційному полі (український вимір) Асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Карпеченко Російська Федерація активно використовує інструменти інформаційної війни в країнах Європи для пропагандистського супроводження розв’язаної проти України неспровокованої агресії. Прийняті міри по блокуванню роботи російських іномовних медіа-холдингів в окремих країнах Європейського Союзу дозволили знизити можливості Росії по інформаційному впливу на європейське населення та просуванню російської пропаганди в інформаційному просторі країн ЄС. Разом із тим, для вирішення пропагандистських завдань Росія продовжує використовувати неофіційні зв’язки з популістичними та опозиційними партіями для ретрансляції та вкидування російської пропаганди в європейське інформаційне поле. Яскравим прикладом використання політиків-популістів в інтересах російської пропаганди є Республіка Болгарія, де політична партія «Відродження» фактично стала неофіційним «закордонним представництвом» російських підрозділів інформаційних операцій та регулярно залучається до виконання завдань по просуванню російських наративів та розширенню цільової аудиторії впливу за рахунок болгарського населення. Проведений аналіз діяльності депутатської групи вказаної політичної сили в 49-му складі Народного зібрання Болгарії вказує на регулярне використання ними депутатських повноважень та стін болгарського парламенту для сприяння акціям інформаційно-психологічного впливу Росії в регіоні. Зокрема, з квітня по жовтень 2023 року встановлено більше двадцяти підтверджених фактів (див. файл у кінці публікації) прямої та опосередкованої участі депутатів вказаної політичної сили в російських інформаційних операціях проти України через підготовку проектів рішень парламенту Болгарії, направлення письмових (усних) депутатських звернень представникам уряду та усні виступи під час сесійних засідань. За вказаний період російська пропаганда в Республіці Болгарія через партію «Відродження» в значній мірі спрямовувалась на: зрив військово-технічної співпраці України та Республіки Болгарія в частині передачі Україні озброєння та військової техніки, які знаходяться на складах в Болгарії; блокування українського аграрного експорту по сухопутним коридорам в країни Європи та Африки; формування у населення Республіки Болгарії негативного ставлення до українських біженців та посилення соціальної напруженості; культивування у болгарського населення образу України, як держави, в якій відсутня демократія, розквітає «фашизм» та утискаються права національних меншин, зокрема представників болгарської діаспори, для виправдання неспровокованої збройної агресії Росії проти України. В рамках виконання інформаційних завдань по блокуванню українського аграрного експорту голова партії «Відродження» Костадін Костадінов та Деян Ніколов під час виступу в сесійній залі заявляли про начебто небезпечні українські зернові культури, наявність в них радіоактивних металів, що призведе до отруєння населення Республіки Болгарія. Заслуговує на окрему увагу підготовлений групою депутатів партії «Відродження» проект рішення парламенту Болгарії (49-354-02-158 від 20.09.2023) про заборону ввезення української сільськогосподарської продукції. В поясненні до проекту рішення наголошується, що через постачання в Україну боєприпасів із збідненим ураном та начебто використання у війні небезпечних токсичних речовин українська продукція особливо небезпечна для країн Європи. Автори проекту в якості прикладу приводять факти, які вигадала та активно розповсюджувала Росія через власні ЗМІ. Зокрема, мова йде про повідомлення начебто польської газети «Річ Посполита» про отруєння польських правоохоронців після вживання 110 тон українських технічних зернових. В польській газеті дійсно є публікація від квітня 2023 року про підробку документів на українське технічне зерно, яке потрапило в країну по підробленим документам та під виглядом харчового. Однак в газеті наголошувалось, що після проведених лабораторних аналізів українські технічні зернові відповідали європейським стандартам та не зафіксовано жодного відхилення від санітарно-епідеміологічних норм. Для недопущення прийняття парламентом Болгарії рішення про військово-технічну співпрацю України та Болгарії депутати від партії «Відродження» Івелін Пирванов та Дімчо Дімчев з парламентської трибуни заявляли, що болгарський уряд планує «направити болгарських синів на вірну смерть», надання Україні зброї спровокує втягування Болгарії та НАТО в війну проти Росії, що призведе до ядерної війни. Івелін Пирванов також підготував письмове депутатське звернення до міністра оборони Тодора Тагарева із вимогою надати відомості, чи використовує Україна болгарське озброєння для нанесення ударів по російській території. Для дискредитації українських біженців в Болгарії депутати Івелін Пирванов, Ангел Георгієв, Емил Янков під час години питань до уряду направляли письмові та усні звернення, в яких заявляли, що: начебто болгарським правоохоронцям надано команду не карати українських водіїв за порушення ПДР, а ті, в свою чергу, припарковують автомобілі в заборонених місцях, не дають дорогу каретам швидкої допомоги; українські біженці – «не біженці, а забезпечені туристи, які відпочивають на болгарських курортах за кошти болгар»; громадяни Болгарії відчувають себе дискримінованими в порівнянні з українськими біженцями, які начебто надано привілеї по працевлаштуванню, влаштування дітей в дитячий садок. Значну увагу депутати партії «Відродження», зокрема лідер партії Костадін Костадінов, приділив культивуванню у болгарського населення образу «фашистської України». З квітня 2023 року Костадін Костадінов шість раз виступав із трибуни парламенту Болгарії, під час яких наголошував на тому, що: в «Україні фашизм» та утискаються права болгарської діаспори, яким забороняють вивчати болгарську мову в школах населених пунктів, де переважно проживають українські болгари; правоохоронні органи України, зокрема СБУ, є «українським Гестапо», яке начебто вбиває, залякує, арештовує, проводить репресії проти українських болгар; українські болгари прагнуть створити автономію на півдні Одеської області, але українська влада заважає їм; Україна створила сайт «Миротворець», який є «розстрільним списком» та вносить в нього болгар, яких має намір вбити. Слід зазначити, що такі акценти про сайт «Миротворець» неодноразово робила речник російського МЗС Марія Захарова. Разом із тим, болгарська неурядова організація «Фактчек» провела аналіз діяльності сайту «Миротворец» та дійшла до висновку, що вказаний сайт не має відношення до української влади, є ініціативою громадського руху та має на меті встановити факти надання допомоги Росії в виправданні та здійсненні окупації українських територій. Варто зазначити, що неодноразові заяви Костадіна Костадінова та інших депутатів партії «Відродження» про заборону вивчення болгарської мови спростували самі українські болгари, зокрема режисерка, засновниця міжнародного кінофестиваль «ОКО» Тетяна Станєва, яка звернулась з офіційним запитом до місцевої влади Болградського району Одеської області та отримала відповідь із вказанням кількості годин в навчальній програмі та переліком шкіл, де дійсно вивчають болгарську мову, літературу та історію. Крім того, в парламент Болгарії надійшов офіційний лист від представників болгарських громадських організації та представників органів місцевої влади півдня Одеської області, де проживають українські болгари, із засудженням заяви Костадіна Костадінова про прагнення автономії та закликом не провокувати нестабільність в багатонаціональному середовищі України. Хрестоматійним прикладом безпосередньої участі болгарських депутатів від партії «Відродження» в проведенні російських інформаційних кампаній є випадок із розповсюдженням інформації про начебто радіоактивних вибух в Хмельницкій області та рух радіоактивної хмари в напрямку країн Європи. Зокрема, в період з 17 по 20 травня 2023 року російські ЗМІ проводили інформаційно-психологічну операцію по просуванню в інформаційному просторі України та країн Європейського Союзу інформацію про начебто ураження складів в Хмельницькій області, де знаходились поставлені в Україну британські снаряди із збідненим ураном. Першоджерелом інформаційної кампанії став секретар Радбезу Росії Микола Патрушев, заяву якого масово тиражували російські ЗМІ 17-19 травня 2023 року.       Для ретрансляції вказаного повідомлення в болгарський інформаційний простір депутати від партії «Відродження» Маргарита Генчева та Микола Дренчев направили письмовий депутатський запит, в якому озвучували факти, вказані в пропагандиських матеріалах російських ЗМІ. Таким чином, російське політичне керівництво через обмеження можливостей по інформаційно-пропагандиському просуванню російських інтересів в іноземних ЗМІ активно використовує неформальні зв’язки із популістичними політичними силами країн Європи, зокрема в Болгарії, які залучаються до проведення акцій інформаційного впливу на болгарське населення. Вказане твердження підтверджується встановленими фактами використання депутатами партії «Відродження» депутатських повноважень для просування російських інтересів та створення сприятливих міжнародних умов для отримання перемоги в розв’язаній проти України війні. Для нейтралізації поширення російської пропаганди в болгарському інформаційному просторі варто активізувати співпрацю України та Республіки Болгарія в частині об’єднання зусиль представників органів влади та неурядового сектору для виявлення фактів пропаганди та спростування фейків, які ретранслюють політики-популісти, зокрема в Болгарії. Детально ознайомитись з прикладами внесення російської дезінформації в парламент Болгарії можна за посиланням: Поширення російської дезінформації в НС Болгарії  ...
03.11.2023

Програма обміну між Україною та Німеччиною у сферах документації військових злочинів та збереження історико-культурної спадщини

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини розпочинає проект з підтримки українських журналістів, активістів, фіксерів й експертів, які залучені до питань документації військових злочинів рф та збереження історичної і культурної спадщини на рівні об’єднаних територіальних громад в Україні. Кінцевий термін подачі заявок: 5 вересня 2023 р. 20 представників громадянського суспільства та журналістської спільноти України матимуть можливість взяти участь у тижневій навчальній програмі в м. Берлін. Програма матиме два тематичні аспекти: а) поглиблення знань через призму німецького досвіду щодо документації військових злочинів (розслідування за допомогою відкритих та закритих джерел, аналіз отриманої інформації, психологічний компонент тощо); б) вивчення досвіду німецьких колег щодо шляхів роботи з історичним минулим та збереженням історико-культурної спадщини. Учасники також матимуть можливість прийняти участь в обговоренні з німецькими політиками та дипломатичними місіями в м. Берлін щодо військових злочинів рф, ефективних принципів роботи з іхньою документацією, важливості збереження української історико-культурної спадщини в умовах війни, а також необхідності подальшої підтримки України. Термін навчальної програми у м. Берлін: 3-10 листопада 2023 р. Наприкінці навчального візиту учасники розроблять Плани дій стосовно втілення отриманих ресурсів і знань у власній роботі в Україні.  Захід має на меті розповсюдження знань, здобутих під час навчальної програми у м. Берлін серед ширшої аудиторії на місцевому рівні в Україні. КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ УЧАСТІ Для участі в проекті необхідно: займатися питаннями документації військових злочинів рф або збереження історичної та  культурної спадщини України; мати діючий біометричний закордонний паспорт (та можливість виїзду закордон під час дії військового стану); надіслати резюме та мотиваційний лист з обґрунтуванням Вашої зацікавленості у програмі та описом відповідного досвіду на адресу електронної пошти [email protected] Кінцевий термін подачі заявок: 5 вересня 2023 р. Під час програми буде забезпечуватись синхронний переклад, тому знання англійської мови на базовому рівні буде достатньо для проходження конкурсу. Витрати на дорогу, проживання та харчування покриваються з боку організаторів. У випадку виникнення питань, звертайтеся, будь ласка, за електронною адресою [email protected] (Мія Віллард, проект-менеджерка МЦПД)....
15.08.2023

Політична криза в Болгарії: експерти МЦПД проаналізували можливі варіанти виходу з неї та вплив на допомогу Україні

Політична криза в Болгарії: можливі рішення та вплив на допомогу Україні   12 квітня в Болгарії відбулось установче засідання 49-го складу Народного зібрання, яке закінчилось провалом голосування за кандидатуру спікера. Ситуація нагадує початок роботи парламенту попереднього скликання, хоч є деякі відмінності. Багато хто припускав, що партія Бойка Борисова ГЕРБ-СДС вже заручилася достатньою кількістю голосів потенційних союзників і зможе організувати голосування за кандидатуру свого голови, але обрання фактично провалили. Натомість закляті опоненти сіли за стіл переговорів та розробляють законодавчу програму діяльності парламенту для виходу із кризи. Новий склад парламенту Болгарії: розподіл сил та провал установчого засідання Варто нагадати, що позачергові парламентські вибори у Болгарії відбулися 2 квітня ц.р. Жодна із партій не змогла отримати достатньо голосів для самостійного формування постійного уряду. Місця в Народному зібранні розподілилися наступним чином: ГЕРБ-СДС – 69 мандатів (26,49% голосів виборців); Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія – 64 (24,56%); проросійська партія «Відродження» – 37 мандатів (14,16%); Рух за права та свободи – 36 мандатів (13,75%); Болгарська соціалістична партія – 23 мандати (8,93%); Є такий народ (ІТН) – 11 мандатів (4,11%). Відзначимо, що до законодавчого органу Болгарії обирають 240 депутатів. Тому бля прийняття рішення необхідна проста більшість в 121 голос, а внесення змін до конституції – не менше 160 голосів. На відміну від попереднього разу, коли глава держави більше місяця відкладав із призначенням дати установчого зібрання, президент Болгарії Румен Радєв не став тягнути та призначив перше засідання в термін менш ніж за тиждень. В експертному середовищі не виключали, що такий поспіх пов'язаний з наявністю кулуарних домовленостей і можливістю формування коаліції на чолі з ГЕРБ-СДС без залучення депутатів ПЗ-ДБ. Заява Бойка Борисова про відсутність планів відмовитися від мандату та похвала на адресу популістів від «Відродження» лише посилили підозри. Допускалося, що до коаліції можуть залучити РПС, ЄТН та БСП. Такий формат навіть без «Відродження» дозволяв би ГЕРБ-СДС отримати в парламенті 139 голосів. Перше засідання парламенту Болгарії за традицією відкрив найстаріший депутат Вежді Рашидов, який у попередньому складі був обраний спікером в якості варіанту виходу з глухого кута. Після вступних слів лідерів партій відбулося висування кандидатур на посаду спікера. Партія ГЕРБ-СДС запропонувала на посаду голови Народних зборів Росена Желязкова. Свою кандидатуру також висунула партія Костадіна Костадінова «Відродження» – Петра Пєткова. На відміну від попереднього складу парламенту на установчому засіданні ні проєвропейська ПЗ-ДБ, ні РПС, ні БСП не висунули своїх кандидатів. В ході голосування кандидатура Петра Пєткова набрала лише 37 голосів від «Відродження». В свою чергу, кандидатура Росена Желязкова також не набрала достатньої кількості голосів. За нього проголосували лише ГЕРБ-СДС та ЄТН – 79 депутатів парламенту. Попри очікування під час голосування по кандидатурі від ГЕРБ-СДС утрималися протурецька партія РПС, а також БСП. Стало зрозуміло, що про існування кулуарних домовленостей мова не йде. Після невеликої перерви проєвропейська коаліція ПЗ-ДБ запропонувала першій парламентській політичній силі розділити місце спікера між ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ на ротаційній основі, що, за оцінками болгарських юристів, йде в розріз із Конституцією країни. Для обговорення цієї пропозиції на засіданні Народних зборів зробили перерву. Варто зазначити, що переговори з цього питання відбувалися до пізнього вечора. На них були присутні лише ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ, а інші політичні сили не були запрошені. Виступаючи за підсумками зустрічі, лідери ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ заявили, що обговорювалися законодавчі пріоритети чинного складу парламенту, що могло б дозволити вийти із політичної кризи та запустити роботу парламенту. В питанні обрання спікера партії так і не зійшлися. На сьогоднішньому засіданні Народних зборів голосування щодо спікера не відбулося і партії пішли в кулуари для ведення переговорів. Знову ж таки, переговори йдуть між представниками двох самих великих політичних сил, які прийняли рішення сформувати робочі групи, які напрацюють проекти законів та послідовність їх прийняття, що, за словами лідерів партій, дозволить вийти з кризи та розблокувати законодавчий орган. Мова йде про проекти законів стосовно вступу Болгарії до Шенгенської зони, європейських перспектив, судової реформи. Варіанти виходу з політичної кризи Коментуючи можливість формування парламентської коаліції, лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов заявив, що розглядаються три варіанти виходу з політичної кризи. Пріоритетним для нього є залучення ПЗ-ДБ до формування широкої парламентської проєвропейської коаліції, яка просувала б проєвропейський порядок денний і мала б єдність позиції по наданню військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. Він також припускає другий варіант, але, за його оцінками, менш корисний і проблематичний в питанні збереження існуючої єдності по відношенню до війни в Україні. Ймовірно, йдеться про формування коаліції у складі ГЕРБ-СДС, РПС, ЄТН та БСП. Зазначимо, що в кулуарах лідер БСП Корнелія Нінова категорично заявила, що в болгарських соціалістів кардинально не збігаються позиції з ГЕРБ-СДС щодо питань надання військової допомоги Україні. Бойко Борисов також не виключає варіанти обрання тимчасового уряду Румена Радєва постійним. Відмітимо, що лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов в прем'єр-лізі болгарської політики з початку 2000-х років, має значний досвід ведення кулуарних переговорів та вибудовування різних політичних схем. Його опоненти з партії Продовжуємо зміни Кирило Пєтков та Асен Василев у великій політиці трохи більше року. Не виключено, що запропоновані варіанти Бойка Борисова мають далекоглядні цілі. У разі формування широкої коаліції з Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія, проти чого вони виступили категорично проти до установчого засідання, Бойко Борисов зможе заявити, що він відіграв ключову роль у виході з конституційної кризи. Перед місцевими виборами, які заплановані на 2023 рік, це посилить позицію партії ГЕРБ-СДС у місцевих радах. Для лідерів ПЗ-ДБ створення широкої коаліції із ГЕРБ-СДС може мати негативні наслідки. На квітневих позачергових виборах ПЗ-ДБ розгубили частину свого електорату, який, за оцінками соціологів, перейшов до популістської проросійської партії «Відродження». Компроміс із Бойком Борисовим, боротьба з яким стала ключовим пріоритетом партії ПЗ, виборці можуть розцінити як зраду. Кирило Пєтков та Асен Василев ймовірно усвідомлюють можливі наслідки та висувають Бойку Борисову такі вимоги, на які йому складно погодитися. Зокрема, йдеться про судову реформу та притягнення до відповідальності генерального прокурора Івана Гешева. Останній вважається людиною Бойка Борисова та називається відповідальним за перешкоджання притягненню лідера ГЕРБ-СДС до кримінальної відповідальності у березні 2021 року. Також у ПЗ-ДБ наполягають на небажанні брати участь в уряді ГЕРБ-СДС. Бойко Борисов та його оточення здійснюють інформаційний тиск, як на партію ПП-ДБ, так і західних партнерів Болгарії, які теоретично можуть «натиснути» на Кирила Петкова та Асена Василева та змусити сформувати певний формат широкої коаліції. В публічному просторі представники ГЕРБ-СДС не перестають натякати, що у разі відмови ПЗ-ДБ від пропозиції можливий варіант домовленостей із БСП або навіть проросійською партією «Відродження», що може зашкодити єдності в питанні надання військової та військово-технічної допомоги Україні, а також суттєво зблизити Болгарію з російською елітою. Варто нагадати, що 48-е скликання Народних зборів Болгарії також протягом трьох днів не могло обрати спікера парламенту. Жодна із запропонованих кандидатур кожної політичної сили не набирала необхідної кількості голосів. На третій день лідер партії БСП Корнелія Нінова підтримала пропозицію ГЕРБ-СДС і дала голоси соціалістів на підтримку спікера Вежді Рашидова, що, судячи з реакції Кирила Петкова та Асена Василева, стало сюрпризом і розцінювалося, як удар у спину від колишніх партнерів по коаліційному уряду. Не виключено, що початок роботи 49-го скликання парламенту також є добре зрежисованою політичною виставою, яка може завершитися обранням уряду на чолі з ГЕРБ-СДС. Разом із тим, прагнення ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ досягти певного компромісу в законодавчому органі для виходу із кризи також може бути наслідком зовнішнього впливу на Бойко Борисова та лідерів коаліції ПЗ-ДБ. Як в Європейському союзі, так в США вже втомились від тривалої конституційної кризи в Болгарії та постійних позачергових парламентських виборів. Протягом останнього року США та Великобританії ввели санкції проти ряду болгарських бізнесменів, які прямо чи опосередковано впливали на збереження політичної кризи в державі, були причетними до корупційних дій та сприяли посиленню залежності Болгарії від російських енергоносіїв. Зокрема, санкції накладено на екс-міністра енергетики Болгарії Ремена Овчарова, двох колишніх керівників болгарської АЄС «Козлодуй», одного із фінансистів партії РПС Девляна Пєєвськи. Перспективи розвитку українсько-болгарського військового співробітництва Для України та українсько-болгарської двосторонньої співпраці будь-який із запропонованих Бойко Борисовим варіантів не має суттєвої загрози. У випадку формування широкої коаліції у складі ГЕРБ-СДС та ПЗ-ДБ, Україна може розраховувати на всебічну воєнну підтримку у відсічі російської збройної агресії. Вказані партії в попередньому скликанні продемонстрували, як внутрішньополітичні опоненти Болгарії змогли об’єднатися довкола прийняття закону про військово-технічну допомогу Україні, яким фактично виведено із тіні надання українському війську озброєння та боєприпасів. Більше того, в Софії прийнято рішення стосовно відновлення роботи заводу в місті Костенець з виробництва боєприпасів радянського зразка калібру 122-мм, які конче потрібні Україні. Навіть у випадку провалу широкої коаліції, двостороння військово-технічна співпраця Болгарії та України ймовірно не буде заблокована. Для воєнно-політичного керівництва Болгарії, в тому числі президента Румена Радєва, який публічно виступає проти постачання зброї та боєприпасів Україні, питання забезпечення оборонно-промислового комплексу замовленнями та можливість оновлення наявного озброєнні ЗС Болгарії одним із ключових. За два минулих роки Болгарія поставила Україні озброєння вартістю майже $1 млрд, в тому числі через посередників в ЄС та США. Започаткований Європейським Союзом «Європейський фонд миру» та єдина закупівля озброєння та боєприпасів для України дозволяє Болгарії публічно говорити про нейтралітет в українсько-російській війні, однак опосередковано допомагати українському війську у відсічі збройної агресії та звільнення окупованих територій. Більшість болгарських експертів погоджуються, що в діючому складі Народного зібрання Болгарії знайдеться достатня кількість друзів України, які продовжуватимуть підтримувати її.   Асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Карпеченко...
17.04.2023

Експерти МЦПД дослідили питання формування політики щодо Китаю в Центральній та Східній Європі

МЦПД підготував аналітичне дослідження, у фокусі якого еволюція китайської регіональної політики у Центральній та Східній Європі та рекомендації з розробки політики країн регіону щодо Китаю. Проект «Один пояс, один шлях» став одним із ключових інструментів просування геополітичних інтересів Китаю та одночасно – втіленням китайської великої стратегії, спрямованої на зміну існуючого міжнародного порядку. Ця глобальна ініціатива охоплює транспортні, логістичні, торгівельні, інвестиційні проекти, сприяючи переходу Китаю на новий рівень впливу та відповідальності. Європа грає в цьому важливу роль. Європейський ринок є природним «центром тяжіння» для експортоорієнтованої економіки Китаю; Пекін прагне побудувати міцну співпрацю із Європою на основі активної торгівлі та взаємозалежності. Китай для Європи також є важливим торгівельним та економічним партнером. Країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) стали в якомусь сенсі «воротами» в Європу для Китаю. Прагнучи поглибити стосунки із ними та залучити до власних інфраструктурних проектів, Китай розробив та втілює регіональну політику – в рамках ініціативи «14+1» (раніше «16+1» та «17+1); а також на двосторонньому рівні. Ця активність Китаю викликала неоднозначну реакцію як серед учасників ініціативи, так і серед інших країн-членів ЄС. Вторгнення Росії в Україну поставило на порядок денний нові проблеми та суттєво послабило позиції Китаю в Європі, зокрема і у ЦСЄ. Політичні та безпекові питання беруть гору над торгівельними та інфраструктурними. Війна, що триває, змушує як Китай, так і країни регіону вносити корективи у сприйняття та політику щодо одне одного. На прикладах Польщі, Румунії, Литви та Латвії розглянуто найбільш характерні тенденції та проблемні питання. Із урахуванням українського досвіду розбудови відносин із Китаєм надано рекомендації щодо основних елементів політики країни ЦСЄ щодо Китаю. Деталі за посиланням (англійською мовою): https://icps.com.ua/en/our-projects/publications/building-a-policy-towards-china-in-central-and-eastern-europe/...
30.03.2023

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ЯК ВІДНОВЛЮВАТИ КРАЩЕ ТА РОЗУМНІШЕ? У Брюсселі відбувся захід за участю МЦПД щодо відбудови України

7 березня 2023 року «Європейський політичний центр» (European Policy Center, EPC, Брюссель) та «Міжнародний центр перспективних досліджень» (МЦПД) провели експертну дискусію на тему «Відбудова України: відбудовувати краще та розумніше». На заході був представлений аналітичний документ від МЦПД «ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ІНІЦІАТИВИ, ПІДХОДИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ». Було комплексно проаналізовані приклади післявоєнної відбудови інших країн та сучасні ініціативи щодо відновлення України. Окремо експерти розглянули проблематику джерел фінансування та інноваційні ідеї щодо використання коштів та активів санкціонованих ЄС, США та Великою Британією. Учасники обговорення представили ідеї та рекомендації щодо залучення громадянського суспільства, громад та регіонів до процесу відбудови України. Під час презентації дослідження МЦПД було відзначено, що станом на кінець 2022 року загальний обсяг збитків України від російської агресії становить за різними підрахунками до 700 млрд.дол.США. Ця кількість зростає з кожним днем російських атак і бомбардувань, націлених на цивільну інфраструктуру та вбивство невинних людей. Міжнародна спільнота визнає необхідність фінансування відновлення України, але станом на зараз немає консенсусу ні щодо джерел, ні щодо інструментів реалізації проектів відновлення України, немає узгодженої загальної концепції того, як буде реалізовуватися цей процес. Водночас потреби України у відбудові є нагальними. Хоча війна триває, Україну потрібно відбудовувати вже зараз. Нинішнього ж зовнішнього фінансування недостатньо, внутрішнє фінансування провокує надмірний друк гривні, а заморожені російські державні активи на 300 млрд дол. неможливо швидко отримати. Тож, надзвичайно необхідно знайти можливості залучення додаткових коштів, щоб почати відбудову вже зараз. Можливими варіантами розглядаються пошук приватного/іноземного капіталу (з гарантіями для інвестицій приватного сектора, державно-приватного партнерства, стимулюванням приватного сектора, страхуванням ризиків); добровільні внески від великих корпорацій або людей з різних країн світу шляхом створення та налагодження відповідної системи. Окремо слід відзначити орієнтовно 70 мільярдів євро приватних коштів санкціонованих осіб, які можна використати для відбудови України. Станом на зараз відсутні юридичні шляхи конфіскації цих коштів. Тому потрібно працювати над запровадженням відповідної міжнародно-правової бази для конфіскації підсанкційних державних та приватних коштів чи знаходити інші варіанти для їх залучення. І залучення додаткового фінансування, і реалізація проектів відбудови має знаходитись під щільним суспільним контролем та із залученням громад та регіонів України, було зазначено під час обговорення. У дискусії взяли участь Його Високоповажність Вільям Тейлор (колишній Посол США в Україні), Інна Мельниковська (науковий співробітник Chatham House), Віола фон Крамон (член Європейського парламенту), Олександр Сушко (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), Агія Загребельська (очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК), Олексій Жмеренецький (член Комітету з питань антикорупційної політики, депутат від партії «Слуга народу»), Аманда Пол, керівник програм «Європейського політичного центру». Учасники дискусії позитивно оцінили рекомендації, висвітлені у документі, а також відповіли на запитання.   Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням: https://icps.com.ua/en/our-projects/publications/rebuilding-ukraine-initiatives-approaches-recommendations/ Відеозапис дискусії: https://epc.eu/en/events/Ukraines-reconstruction~4eb664...
07.03.2023
Завантажити ще