Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

23.05.2018
img1
Прес-служба МЦПД

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень представили 78-й випуск аналітичного вісника Inside Ukraine. Традиційний дипломатичний брифінг відбувся 23 травня у Посольстві Швеції в Україні.

Частина "Державні рішення" стосувалася можливих стратегій на найближче майбутнє щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Зокрема, Микола Капітоненко, зазначив, що конфлікт є головною гарячою точкою Європи. Він являє собою не тільки масштабне поле битви і місце проектування величезного російського військового потенціалу, але також джерело транснаціональних загроз для сусідніх країн та фактором, який негативно впливає на регіональну безпеку в цілому. Щодо придністровського досвіду врегулювання, то варто зазначити, що обидва конфлікти не мають етнічного походження: не існує придністровського етносу, а також етносу Донбасу. Однак в обох випадках ідентичність сконструйована навколо мови та тлумачень історії.

Економічний блок представлений аналізом надійності та ключових показників банківської системи. Єгор Киян, експерт з економічних питань, зауважив, що проблемні кредити – це наслідок необережної та інколи «цілеспрямованої» політики самих банків. І попри очікуване банками пожвавлення кредитування, обсяг непрацюючих кредитів залишається незмінним, а інколи демонструє тенденцію до збільшення. Нещодавнє створення «кредитного реєстру» лише полегшить процедуру верифікації клієнтів банку. Саму ж проблему вже існуючих непрацюючих кредитів такий реєстр не вирішить. Питання не зможе вирішити і прийнятий у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», оскільки цей документ більше орієнтований на спрощення процесу стягнення боргів, а не на подолання першопричин появи «проблемних» кредитів.

Аспект політичної конкуренції стосувався теми, що наразі в Україні існує значний запит на альтернативних політиків, “третю силу” або альтер-еліту, яка, на думку українців, повинна привнести нову якість у розбудову держави.  Є великий попит на рішучі перетворення, радикальні та ефективні зміни, але чи існує гідна пропозиція? І чи не стане “третя сила” на виборах 2019 звичайною політичною технологією, яка допоможе новим політичним проектам лише отримати доступ до державних посад без подальших якісних метаморфозів існуючої суспільної системи? 

Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки:

e-mail: office@icps.com.ua

тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

 

 

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Як покращити прозорість та фінансове здоров’я місцевого самоврядування в Україні ?

Проект «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO). Проект імплементується для покращення прозорості та фінансового здоров'я міст і регіонів України, підвищення рівня інформованості шляхом розробки порталів з даними, надання відповідних рекомендацій та моніторингу їх імплементації.МЦПД виконує експертні оцінки та критичний аналіз дієвості та ефективності використання місцевих бюджетів та реалізації існуючих програм соціально-економічного розвитку регіонів.На базі власних інтелектуальних та інформаційних ресурсів, зокрема щодо прозорості та фінансового здоров’я міст та регіонів України, МЦПД пропонує: • оцінку прозорості та фінансового здоров’я міст та областей на основі аудиту. • надання рекомендацій з обґрунтуванням необхідності відповідних заходів. Детальна інформація доступна за посиланням: http://icps-academy.com.ua/financial_health.php

Внутрішня політика

Семінар "Громадський контроль над використанням державних фінансів на місцевому рівні"

Міжнародний центр перспективних досліджень в рамках проекту «Громадський контроль над використанням державних фінансів на місцевому рівні», який реалізується за підтримки Посольства Королівства Нідерландів провів установчий семінар для регіональних координаторів проекту. Зокрема, в рамках проектних активностей передбачено проведення антикорупційних розслідувань у 12 областях України, а саме: Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області. Також експертами МЦПД було представлено методичний посібник щодо форм та видів контролю державного управління фінансами, проблем контролю над державними фінансами, а також основним напрямкам та підходам громадського контролю.  Проведення публічних заходів в регіонах заплановано протягом найближчих шести місяців. Усі публікації розслідувачів та інші матеріали в рамках проекту будуть доступні на сайті проекту Антикорупційний портал.

Внутрішня політика

Державне бюро розслідувань: новий етап боротьби

Створення Державного бюро розслідувань – нового правоохоронного органу з колосальними повноваженнями, – продовжує супроводжувати перманентні скандали починаючи від відбору керівника Бюро та його заступників і до відмови директора ДБР Романа Труби зовнішній конкурсній комісії у призначенні 27 осіб на керівні посади відомства. Ця боротьба буде посилюватись в контексті виборів, що створює обґрунтовані підозри щодо політичної гри між Банковою та різними групами Народного Фронту за контроль над Бюро. Лише активізація міжнародної уваги та громадянського суспільства може допомогти створити хоча б до певної міри прозору і підконтрольну суспільству правоохоронну інституцію. Наріжним каменем нової хвилі протистояння стала відмова директора ДБР Романа Труби конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади відомства. Своє рішення Труба аргументував тим, що частина кандидатів фігурує у журналістських розслідуваннях та кримінальних провадженнях, зокрема щодо державної зради, легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Також директор ДБР звинуватив зовнішню конкурсну комісію у неправомірному знищенні результатів поліграфу, які могли б дати йому можливість оцінити моральні, професійні та особисті якості рекомендованих комісією кандидатів і підписати наказ про їх призначення. З огляду на це Роман Труба повернув всі подання конкурсній комісії, перед цим заручившись експертизою законності своїх дій з боку Інституту Законодавства парламенту і Академії правових наук, які шляхом аналізу законодавства підтвердили правомірність його дій. Натомість конкурсна комісія вже на наступному засіданні прийняла рішення щодо повторного внесення на ім’я Труби звернення щодо призначення 27 кандидатів на керівні посади в ДБР і також звернення до профільного парламентського комітету з проханням проаналізувати законність дій і комісії, і самого директора ДБР у цій ситуації. Цікаво, що ще до рішення конкурсної комісії щодо рекомендації 27 осіб на керівні посади ДБР у ЗМІ було опубліковано список “фаворитів влади”, левова частка яких опинилась у фінальному списку. Більшість з них журналісти та експерти назвали ставлениками глави МВД Арсена Авакова і заступника керівника Національної поліції України Ігоря Купранця. Така ситуація викликала негативну реакцію у середовищі антикорупційних громадських організацій і Ради Громадського контролю при ДБР. Так, антикорупційні активісти привітали рішення Труби щодо відхилення цих кандидатур назвавши його сильним кроком, який дає шанс на вірогідну незалежність ДБР від влади. В той же час перший заступник директора Держбюро Ольга Варченко заявила, що дії її керівника є незаконними, адже ДБР є колегіальним органом і рішення відповідно повинні прийматись спільно директором і заступниками. Вона зазначила, що до половини претендентів претензій взагалі не було і їх треба було призначати. Крім того, відповідно до закону комісія не має права нікому передавати особисті дані конкурсантів, а дані поліграфу загалом не є підставою для відмови кандидату в призначенні. Тобто причина з поліграфом стала лише формальним приводом не призначати обраних комісією кандидатів, а головний мотив варто шукати в іншому. Підводна частина айсбергу Для того щоб зрозуміти сьогоднішню ситуацію варто загадати декілька важливих моментів, про які ми писали в попередніх випусках IU. По-перше, обрання директора ДБР, його першого заступника та заступника тривало 1,5 роки. Конкурсну комісію створювали за принципом: по три особи від президента, уряду та парламенту. По суті, до комісії увійшли тільки представники політичних сил – 5 від БПП та 4 від НФ. По-друге, створення і процедура обрання керівництва ДБР свідчить про наявність запланованої схеми забезпечення зовнішнього управління даним органом шляхом призначення слабкого керівника – представника однієї політичної сили (за інформацією ЗМІ – НФ), а першого заступника та заступника іншої – БПП. Зрештою БПП та НФ досягли домовленостей щодо директора, яким за рекомендацією секретаря РНБО Олександра Турчинова став Роман Труба. Заступниками Труби було “обрано” Ольгу Варченко (перший заступник) та Олександра Буряка (заступник), які до цього працювали у прокуратурі Києва. При чому довгий час створення ДБР було завислим в повітрі питанням і рух з призначенням керівництва цим органом відбувся після активізації роботи нових антикорупційних органів, адже Бюро може стати хорошим інструментом боротьби проти “занадто самостійного” НАБУ маючи право розслідувати злочини вчинені керівництвом як цим органом, так і САП. Тож нинішня ситуація стала продовженням боротьби Банкової і різних груп “Народного фронту” за вплив на ДБР. Складається враження, що в окресленому конфлікту Труба відстоює інтереси секретаря РНБО Олександра Турчинова і народного депутата від НФ Сергія Пашинського, ставленики яких на етапі конкурсного відбору були відсіяні, натомість перемогу отримали кандидатури погоджені між Банковою та главою МВС Арсеном Аваковим. Результатом такої ситуації неодмінно стане затягування початку роботи ДБР, яке вже з вересня перенесли на жовтень. Загалом така ситуація грає на руку керівникам ГПУ та МВС, які до створення Бюро зберігають значні повноваження в своїх руках. Не виключено, що влада взагалі вирішила заблокувати процедуру запуску роботи ДБР, адже на сьогодні вже вдалося знайти спільну мову з керівниками НАБУ і САП. Свідченням чого є “таємні” зустрічі між Артемом Ситником і президентом Петром Порошенко, та підігрівання з боку Арсена Авакова та НФ керівнику САП Назару Холодницькому, зокрема під час розгляду його справи у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів. Хоча сам Труба налаштований оптимістично і планує запуск роботи ДБР на жовтень місяць. Для цього він вирішив призначити своїм наказом заступників територіальних підрозділів та виконуючих обов’язки керівників підрозділів центрального апарату, які, мовляв, і допоможуть запустити роботу Бюро. Внутрішня конкурсна комісія №2 визначила 14 переможців конкурсу на посади заступників директорів територіальних управлінь ДБР. Станом на 5 вересня Труба призначив на посади п’ять заступників директорів територіальних управлінь ДБР. Але для запуску роботи цього недостатньо, адже наказ про прийняття на роботу 150 слідчих так і не підписаний, а тому розслідувати злочини фактично немає кому. Крім того, одноособове призначення Трубою заступників керівників і виконуючих обов’язків керівників центрального апарату сумнівне з точки зору закону, який передбачає, що такі дії він повинен вчиняти спільно зі своїми заступниками. Роман Труба сподівається, що у вересні Верховна Рада розгляне законопроект, який частково вирішує питання призначення кандидатів на керівні посади і участь у цьому директора ДБР. Але з огляду на сьогоднішні політичні розклади й зіткнення інтересів основних парламентських гравців у здобутті контролю над ДБР цей законопроект практично немає шансів не лише на прийняття, а й на включення у порядок денний. Таким чином, варто очікувати продовження торгів між головними політичними гравцями, результат яких і визначить долю запуску роботи ДБР. Вірогідним є політичний консенсус щодо максимального затягування роботи даного відомства. Міжнародній спільноті та громадянському суспільству варто більш активно включитись у процес моніторингу ситуації з формуванням “українського ФБР”, адже перетворення даного органу в черговий інститут політичної конкуренції може перекреслити всі попередні здобутки як реформування правоохоронних органів, так і боротьби з корупцією.