Внутрішня політика

МЦПД випустив третю квартальну оцінку місцевих/регіональних заходів за липень-вересень 2019 року

Міжнародний центр перспективних досліджень представив третю оцінку місцевих/регіональних заходів за липень-вересень 2019 року в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні». Ініціатива здійснюється  у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості інформації місцевої влади. Головною метою ініціативи є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис практик, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. Заходи для оцінки були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В результаті, у цій публікації описано шість місцевих та регіональних заходів, з яких три спрямовані на вирішення інфраструктурних проблем та три соціальних проекти, включаючи ініціативу співпраці уряду, бізнесу та громадянського суспільства. Два з них є інноваційними і можуть мати значний позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток України. Ми сподіваємося, що така практика може просувати гарні ідеї і надихати їх впровадження по всій території України. Серед шести місцевих та регіональних заходів які було надано експертам для оцінювання, перші та останні місця рейтингу посіли інфраструктурні проекти. Два соціальних проекти посіли місця в середині рейтингу, отримавши ставлення близьке до нейтрального. Переважна більшість експертів відмітила важливість реалізації такого інфраструктурного проекту як «Комплексна програма з освітлення міста Мукачево». При чому цей захід отримав майже одностайне експертне схвалення (+2,4 бали з 3,0 можливих), оскільки має значний синергетичний вплив. Експерти вважають, що за умов реалізації даного заходу місто отримає не тільки більшу безпеку та туристичну привабливість, але й досягне підвищення енергоефективності (проект передбачає освітлення 14 зон та заміну застарілих електромереж та світильників). На другому місці за важливістю та схваленням експертів є проект щодо створення платформи співпраці уряду, бізнесу та громадянського суспільства. Приєднання до ініціативи CoST (Construction Sector Transparency Initiative), за переважною думкою експертів, дозволить забезпечити прозорість реалізації інфраструктурних проектів та здійснювати моніторинг дорожнього сектору, щоб інформувати громаду про покращення місцевої інфраструктури. Подібний захід експерти відмітили як проект з перспективою на майбутнє та з значним потенціалом впровадження форми державно-приватного партнерства. Серед двох соціальних проектів – сприяння гендерній рівності та підтримка малого бізнесу (третє та четверте місця рейтингу відповідно) найвищу оцінку отримав проект метою якого є приєднання до Хартії рівності жінок і чоловіків (м. Житомир). Даних захід матиме позитивний влив на шляху забезпечення рівних прав та можливостей мешканців громади Житомира. Проте, відсутність у проекті будь-яких запланованих практичних кроків для подальшої імплементації, обумовили відносно низькі експертні оцінки. Найнижчі (навіть негативні) експертні оцінки отримали два інфраструктурних проекти –щодо будівництва приватної дороги до порту (м. Одеса) та діяльності ПАТ «Укрзалізниця» (Чернівецька область). Експерти вважають що отримані результати реалізації даних проектів будуть слабо пов’язані з задекларованим вирішенням структурних проблем регіонів. У першому випадку чітко простежується лобізм мерії – експерти висловили зауваження щодо процедур прийняття рішень та можливих корупційних ризиків. У другому випадку простежується спроба ПАТ «Укрзалізниці» вирішувати свої фінансові проблеми шляхом перекладання їх на державу та суспільство. Закриття залізничних станцій по усій Чернівецькій області матиме негативний вплив на економічну ситуацію в регіоні, може створити довгострокові соціальні виклики. Отже цей захід отримав найнижчі бали рейтингу посівши останнє місце. З детальною оцінкою можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (липень 2019 - вересень 2019)   window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');

Зовнішня політика

Експерти озвучили пропозиції щодо розширення санкцій проти РФ

У четвер, 26 вересня, в агенції «Укрінформ» представники аналітичних центрів та громадських організацій України представили дослідження «Санкції проти Росії», у якому проаналізували поточний вплив санкцій на економіку та політику РФ та запропонували список осіб та компаній, на які мають бути поширені санкції. «Коли відбулось повернення російської делегації до складу ПАРЄ та заяви лідерів G7 про можливість повернення РФ до G8, стало очевидно, що може розпочатися процес згортання санкцій США та ЄС проти Росії, - зазначив головний радник МЦПД Василь Філіпчук. – Якщо дійсно розпочнеться процес перегляду санкцій його буде надзвичайно складно зупинити або ж розширити санкційні списки». За його словами, у підготовці та обговоренні дослідження взяли участь експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, Українського інституту майбутнього, польської неурядової ініціативи «Санкції 2020», експерти Інституту світової політики та низки інших аналітичних центрів. Експерт МЦПД Микола Капітоненко заявив, що із урахуванням досвіду більш як п’яти років застосування санкцій проти Росії майже чотирма десятками держав, автори дослідження запропоновали рекомендації щодо наступних кроків у процесі застосування санкцій. «Необхідно брати основною метою санкційного режиму підвищення ціни застосування сили в порушення міжнародних норм для Росії, активніше й ширше використовувати погрози застосування санкцій, - зазначив Капітоненко. – Варто розширити список осіб, на яких розповсюджується дія персональних санкцій». Зокрема, на думку авторів, актуальний санкційний список впливових персон, які причетні до анексії Криму або до війни на Донбасі, має бути доповнений такими особами як Сергій Ролдугін, Іван Саввіді, Год Нісанов, Зарах Ілієв, Валерій Герасимов, Сергій Шойгу, Ігор Шувалов, Сергій Іванов молодший, Ігор Чайка та Юрій Чайка, Руслан Ростовцев, Юрій Трутнєв, Сергій Собянін. «Всі ці люди зробили свій вклад у дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності та суверенітету України та дестабілізацію міжнародного ладу в Європі, - наголосила експертка МЦПД Анастасія Галушка. - Цікавими є і приклади юридичних осіб, наприклад Міжнародного Інвестиційного Банку, що з певних причин уникнули санкцій, хоча є де-факто російським. Їхню важливість та вплив у Росії не варто недооцінювати, а санкції, відповідні до їхньої ролі і участі у агресивних планах Кремля, мають бути впроваджені». Ігар Тишкевич, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього зазначив, що наразі в США лише по лінії казначейства працює 15 санкційних режимів і лише один — український. «Є поняття "санкційний шок", - зазначив Ігар Тишкевич. - Це перші два-три роки після введення санаційного режиму. Він Росії обійшовся дуже дорого, близько 180 млн доларів. Але, за нашими підрахунками, вже у 2016 році Росія адаптувалась до санаційного режиму. Із 2016 року почалась стабілізація резервів. Міжнародні валютні резерви РФ досягли свого максимуму з 2014 року». Він додав, що персональні санкції — дієві, але за умови, якщо нема механізмів компенсації для олігархів: «На сьогодні РФ за рахунок держзамовлень по ключових галузях запустила цей процес компенсації. Маємо говорити про механізм, який обмежить РФ у цих компенсаторних механізмах. Якщо цього не зробимо — персональні санкції втрачають весь сенс».    Головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив, що результати дослідження із рекомендаціями будуть направлені до української влади, РНБО України, до Комітету із закордонних справ Європейського парламенту та інших зацікавлених органів ЄС та США. Ознайомитись із дослідженням можна тут.    

26.09.2019
Зовнішня політика

Експерти обговорили моделі налагодження відносин між Україною та Угорщиною

У середу, 25 вересня, у Києві відбулась міжнародна експертна дискусія «Україна – Угорщина: на шляху до порозуміння», яку спільно організували Міжнародний центр перспективних досліджень, Посольство Угорщини в Україні та Інститут закордонних справ і торгівлі (Угорщина). У обговоренні нагальних проблем двосторонніх відносин між країнами взяли участь Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, головний радник МЦПД Василь Філіпчук, голова комітету з питань закордонних справ у Верховній Раді України Богдан Яременко, експосол України в Угорській Республіці Дмитро Ткач, представники Міністерства закордонних справ і Міністерства культури України, народні депутати України, аналітики, дипломати та інші українські експерти. Асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко зазначив, що протягом останніх років міжнародні зв’язки України із сусідніми країнами погіршилися. «Ситуація ускладнилася не лише у зв’язку з конфліктом із Росією, а й через складні відносини із західними сусідами, зокрема з Угорщиною, - наголосив він. - Поки криза у відносинах продовжується, обидві країни втрачають можливості, тож невідкладним є вироблення стратегії добросусідських відносин». «Я хотів би скоригувати дуже важливий момент: в українській пресі і в деяких колах приводяться ті позиції, що Угорщина начебто блокує зближення України з НАТО, - підкреслив Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, - Ми блокуємо лише в рамках однієї інституції, так званої Комісії Україна-НАТО. Така поведінка Угорщини не перешкоджає руху України в напрямку інтеграції з НАТО на військовому і політичному рівні». Україна пропонує Угорщині для покращення двосторонніх відносин застосувати досвід врегулювання угорсько-словацьких транскордонних проблем. На цьому під час заходу наголосив представник МЗС України Анатолій Соловей. Він нагадав, що 2010-го року Угорщина здійснила певні зміни у своєму законодавстві щодо громадянства, а у відповідь на це Словаччина ввела систему штрафів і далі почалися відповідні ускладнення. "Але цей період завершився після того, як обидва прем`єри – угорський і словацький – провели конструктивну зустріч, домовилися перевести комунікацію у інше русло і зосередитися на вирішенні конкретних практичних питань економічного характеру і розвитку транскордонних регіонів, і гострота проблеми після цього була знята", - зазначив Соловей. Дипломат висловив сподівання, що угорські партнери прислухаються до цієї думки і підуть назустріч. Учасники дискусії, експерти та дипломати наголосили на необхідності всебічного сприяння взаєморозумінню між Україною та Угорщиною шляхом встановлення діалогу в поєднанні з рекомендаціями та стимулами щодо удосконалення підходів до політики добросусідства.

25.09.2019
Соціальна політика та права людини

На Ялтинській конференції вперше провели дискусію щодо ролі України в подоланні змін клімату

У п’ятницю, 13 вересня, в рамках 16-ї конференції YES в Києві відбулась дискусія на тему "Зміна клімату: виклики та можливості для України", яку організували ООН в Україні, Міжнародний центр перспективних досліджень та "Екодія". Окрема дискусія на цю тему відбулась на конференції вперше. «Зараз існує багато амбіційних міжнародних проєкт щодо протидії зміні клімату. Нам необхідно, аби кожен був активним, аби досягти змін», - зазначила під час дискусії Координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані. Вона додала, що в багатьох містах України люди радіють від наявності промислових підприємств. Але треба зробити так, аби підприємці інвестували не лише у сьогодення, але й у майбутнє своїх дітей. Також, на думку представниці ООН, в України зараз відкрите вікно можливостей для екологічних змін і вона сподівається, що нова влада забезпечить більш швидке виконання Паризької кліматичної угоди 2015 року. На необхідності припинити інвестування у технології ХІХ століття наголосив Георг Цахман, старший науковий співробітник 'Bruegel" та проєктний лідер LowCarbonUkraine. «Україна – це не лише виробництво електроенергії, а й відповідних технологій, - підкреслив він. - З розвитком більш екологічних методів її виробництва, Україна стане більш енергонезалежною, у тому числі і від Росії». Він додав, що у Європі намагаються підтримати український уряд в "зелених" ініціативах, але перехід на більш екологічне виробництво вимагає масштабної перебудови системи. Виконавчий директор Центру екологічних ініціатив "Екодія" Ірина Ставчук повідомила, що 250 мільйонів людей можуть стати кліматичними біженцями уже протягом найближчих років. Причина цьому – кліматичні зміни, брак води, нездатність виробляти достатню кількість їжі. «Люди часто думають, що обирати більш екологічне життя це обмежувати себе, але це не так. Ті, хто користуються комфортабельним громадським транспортом часто щасливіші від людей, які проводять більшість часу в заторах у своїх власних авто», - зазначила Ірина. Під час дискусії підкреслили, що перехід до нових екологічних практик залежить з одного боку від рядових громадян, з іншого – від політичних рішень. Модераторка дискусії, асоційований експерт МЦПД Катерина Сорока наголосила на необхідності підштовхувати уряди до підтримки переходу на відновлювані джерела енергії, зупинці дотацій тих виробництв, які критично забруднюють довкілля парниковими газами, у тому числі в агросекторі України. «Я вражена тим, як шведський уряд стимулює роздільний збір сміття. Від наших людей я чую, що спочатку треба надати людям інформацію. Але у Швеції – це лише частина всього процесу. Але головне – це зміна стилю життя. По-перше, треба організувати для людей можливості робити це. По-друге – використовувати економічні стимули – як винагороди, так і покарання. Наприклад, якщо ти купуєш автомобіль з високим рівнем викидів, ти платиш державі. Якщо він більш екологічно чистий, держава надає тобі певні винагороди», - запропонувала Ірина Ставчук. Учасники дискусії дійшли згоди, що Україна має великий потенціал скоротити викиди парникових газів, не завдаючи шкоди розвитку економіки, але зараз бракує ґрунтовного обговорення цього питання на найвищому рівні. YES © 2019. Фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін

16.09.2019
Внутрішня політика

МЦПД передав Зеленському, Богдану та Разумкову "10 ідей для нової влади" від експертів та аналітиків

У вівторок, 6 серпня, Міжнародний центр перспективних досліджень передав рекомендації від експертного середовища «10 ідей для нової влади» президенту України Володимиру Зеленському, голові Офісу президента Андрію Богдану та голові партії «Слуга народу» Дмитру Разумкову. Пропозиції пріоритетних напрямків діяльності для нової влади були підготовлені аналітичним центром МЦПД. Дослідження було публічно обговорено експертним середовищем і доповнено за результатами круглого столу, у якому взяли участь представники Українського інституту майбутнього, Реанімаційного Пакету Реформ, Vox Ukraine, ОБСЄ, Інституту Глобальних Трансформацій, Українського інституту дослідження екстремізму, Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку та інших експертів та аналітиків від громадянського суспільства. Під час круглого столу, який відбувся 25 липня 2019 року, головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив на необхідності для нової влади визначити ключові пріоритети на найближчий час: «Не можна зробити все та одразу, варто визначити критично важливі речі, і їх має бути не 144, а десять-двадцять, - підкреслив він, - тоді буде зрозуміло на чому концентруватимуться достатньо обмежені політичні, фінансові та інтелектуальні ресурси». Експерти МЦПД зазначили, що список проблем, з якими доведеться мати справу новому парламенту та уряду, складається як з традиційних для України з часу проголошення незалежності питань низьких соціальних стандартів, незадовільної якості медичних та освітніх послуг, низьких зарплат та пенсій, несприятливого бізнес-клімату, проблеми із судочинством та правоохоронними органами тощо; так і з викликів, які з’явилися у 2013-2014 роках: втрата суверенітету над Кримом та ОРДЛО, де-факто воєнний конфлікт з РФ, проблеми із західними сусідами. ТОП-10 пріоритетів діяльності для нової влади, які визначили експерти: 1. Провести конституційну реформу і сформувати “нові правила гри” як для державних інституцій, так і для взаємовідносин влади і суспільства. 2. Провести реформу парламенту як головного законодавчого органу, який і формуватиме нові “правила гри”. 3. Провести судову реформу. 4. Завершити процес децентралізації й надати всі можливості регіонам вільно й ефективно розвиватись. 5. Створити рівні правила і умови чесної конкуренції для всіх учасників ринку та надати соціальні гарантії громадянам. 6. Знайти більше спільних точок економічної співпраці України та країн світу. 7. Забезпечити належний рівень енергетичної безпеки країни. 8. Формулювання стратегії зовнішньої політики та реформа дипломатичної служби. 9. Визначення стратегії та довгострокового формату відносин із Росією. 10. Розробка Стратегії реінтеграції ОРДЛО і АРК, покращення управління конфліктом на Донбасі. «Безумовно цей перелік не є, і не може бути вичерпним, - зазначено у документі. - Для нової влади важливо провести консультації з інституціями громадянського суспільства і виробити дійсну інклюзивну та партисипативну публічну політику у всіх сферах суспільного життя з чіткою опорою на пріоритети, визначені на основі ґрунтовного аналізу сучасних викликів і загроз, що постали перед нашою державою». Із повним текстом дослідження та обґрунтуванням кожного із зазначених «10 пріоритетів» можна ознайомитись, натиснувши на обкладинку: Відео експертної дискусії із обговоренням «10 ідей для нової влади», яка відбулась 25 липня в інформагенції «Укрінформ»:

06.08.2019
Внутрішня політика

Громадський сектор запропонував 10 пріоритетних кроків для нової влади

У четвер, 25 липня, за ініціативи МЦПД представники українських аналітичних центрів, громадських організацій, експерти та аналітики запропонували 10 пріоритетів діяльності нового парламенту та уряду. Документ із детальним описом кожного пункту пропозицій буде направлений президенту та новоствореним фракціям Парламенту. У експертній дискусії, яка відбулась в інформагенції «Укрінформ», взяли участь експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, Українського інституту майбутнього, Реанімаційного Пакету Реформ, VoxUkraine, Інституту Глобальних Трансформацій, Українського інституту дослідження екстримізму, Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку та інші. Головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив на необхідності для нової влади визначити ключові пріоритети на найближчий час: «Не можна зробити все і одразу, варто визначити критично важливі речі, і їх має бути не 144, а десять-двадцять, - підкреслив він, - тоді буде зрозуміло на чому будуть концентруватися достатньо обмежені політичні, фінансові та інтелектуальні ресурси». Експерти МЦПД зазначили, що список проблем, з якими доведеться мати справу новому парламенту та уряду, складається як з традиційних для України з часу проголошення незалежності питань низьких соціальних стандартів, незадовільної якості медичних та освітніх послуг, низьких зарплат та пенсій, несприятливого бізнес-клімату, проблеми із судочинством та правоохоронними органами тощо; так і з викликів, які з’явилися у 2013-2014 роках: втрата суверенітету над Кримом та ОРДЛО, де-факто воєнний конфлікт з РФ, проблеми із західними сусідами. Для того, щоб допомогти політикам, які утворять нову коаліцію та сформують уряд, перейти до конкретних дій та рішень, МЦПД вирішив концептуалізувати ТОП-10 ключових питань порядку денного української політики на найближчий рік. Швидкі рішення по кожному з цих питань дозволять спрямувати країну по висхідній траєкторії внутрішньо- та зовнішньополітичного та економічного посилення. Запропоновані наступні ТОП-10 ідей для нової влади як першочергові: • Провести конституційну реформу і сформувати “нові правила гри” як для державних інституцій, так і для взаємовідносин влади і суспільства. • Провести реформу парламенту як головного законодавчого органу, який і формуватиме нові “правила гри”. • Завершити процес децентралізації й надати всі можливості регіонам вільно й ефективно розвиватись. • Створити рівні правила і умови чесної конкуренції для всіх учасників ринку та надати соціальні гарантії громадянам. У тому числі, через проведення судової реформи. • Знайти більше спільних точок економічної співпраці України та країн світу. • Забезпечити належний рівень енергетичної безпеки країни. • Сформувати стратегію зовнішньої політики та реформу дипломатичної служби. • Визначити стратегію та довгостроковий формат відносин із Росією. • Розробити Стратегію реінтеграції ОРДЛО і АРК, покращення управління конфліктом на Донбасі. • Провести нову політику добросусідства, врегулювання відносин з Польщею та Угорщиною. Як підкреслили експерти МЦПД, цей перелік безумовно не є, і не може бути вичерпним, проте, він є «певною системою координат за якою ми зможемо визначати чи дійсно нова влада розуміє масштаб і силу новітніх викликів у внутрішній, економічній та зовнішній політиці». Документ із детальним описом і поясненням кожного пункту пропозицій буде направлений президенту та новоствореним фракціям Парламенту.

26.07.2019