Внутрішня політика

МЦПД випустив другу квартальну оцінку місцевих/регіональних заходів за квітень-червень 2019 року

Міжнародний центр перспективних досліджень представив другу оцінку місцевих/регіональних заходів за квітень-червень 2019 року в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні». Ініціатива здійснюється  у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості інформації місцевої влади. Головною метою ініціативи є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис практик, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. Заходи для оцінки були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В результаті, було проаналізовано вісім місцевих та регіональних заходів, з яких два спрямовані на вирішення інфраструктурних проблем, два соціальних проекти, два конкурсних проекти, а також заходи щодо облагороджування території та покращення брендингу міста. Три з них є інноваційними і можуть мати значний позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток України. Сподіваємося, що така практика може просувати гарні ідеї і надихати їх впровадження по всій території України. Найбільш позитивним ставлення експертів виявилося до проектів пов’язаних з розвитком транспортної інфраструктури міст. Так, проект "Погодження придбання нових тролейбусів за гроші ЄБРР" (м. Полтава) отримав найвищу оцінку (1 місце), оскільки передбачає залучення грошей Європейського банку, що вже свідчить про його актуальність та обґрунтованість. Крім того, данні кредитні ресурси є вигідними для позичальника (з точки зору терміну та вартості), що також вплинуло на відсутність суттєвих зауважень з боку експертів. На другому місці за важливістю та схваленням експертів є проект щодо розробки та затвердження "Плану сталої мобільності міста" (м. Житомир),  метою якого є впровадження європейського досвіду раціональної організації транспортного сполучення та управління дорожнім рухом великого міста. Заходи щодо планування розвитку транспортної мережі сучасного міста, експерти відмітили як проект з перспективою на майбутнє та з значним потенціалом впровадження форми державно-приватного партнерства. Серед двох соціальних проектів (третє та п’яте місце) найвищу оцінку отримав "Конкурс соціальних проектів інститутів громадянського суспільства" (м. Одеса), який містить 11 напрямів/номінацій, що охоплюють важливі соціальні проблеми. Експерти позитивно оцінили спосіб розподілу коштів, а саме - проведення конкурсу серед НКО з подальшою публічною презентацією. За їх думкою це обумовлює більш ґрунтовну розробку проектів та прозорість фінансування. Найнижчу експертну оцінку отримали проекти: щодо затвердження логотипу міста (м. Івано-Франківськ), який не має значного впливу на соціально-економічний рівень життя містян та проект реконструкції парку (м. Кропивницький), вартість якого для міського бюджету є значною, на тлі халтурного виконання робіт та великої кількості невирішених гострих соціальних проблем. З детальною оцінкою можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (квітень 2019 - червень 2019)   window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');

Внутрішня політика

МЦПД оприлюднив Рейтинг активності та ефективності партій України

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень представили дослідження "Рейтинг активності та ефективності політичних партій України", у якому проаналізували, чим реально займалися партії протягом останнього політичного циклу, хто з них є активним учасником виборчих кампаній, хто реально контролює владу на місцях та на загальнодержавному рівні, чим займаються позапарламентські політичні сили. Презентація та круглий стіл із обговоренням результатів дослідження відбувся в ІА "Укрінформ" у середу, 26 червня, за участі політологів, соціологів та представників різних політичних сил. Як зазначив один з авторів дослідження експерт МЦПД Максим Степаненко, становлення політичних партій в Україні розпочалося з початком демократизації суспільно-політичного життя у країні. У 1989 році був заснований “Народний рух України”, який можна вважати першою політичної партією в сучасній Україні. За 30 років партійного розвитку в Україні змінилися тенденції та принципи, якими керуються сучасні партії. Багато партій, які свого часу відігравали ключову роль у політичному житті держави припинили своє існування. "У горизонті принаймні 10 – 20 років рейтинг активних і ефективних партій виглядав би зовсім інакше. Так, “Батьківщина” мала би значно кращий результат, а “Блок Петра Порошенка “Солідарність” взагалі не існував і вже не існує, так як був створений лише на один політичний цикл, який вже також став історією. Але для нас головне – нинішні гравці. Тому в центрі нашого дослідження – політичний цикл 2014 – 2019 років", - наголосив керівник політичного департаменту МЦПД Ігор Петренко. Згідно дослідженню центру, серед 352 партій, які зареєстровані в Україні станом на початок 2019 року, можна виокремити п’ятірку лідерів, це – ВО “Батьківщина” (350,37 бала), “БПП “Солідарність” (349,73 бала), “Опозиційний блок” (346,59 бала), “Радикальна партія Олега Ляшка” (340,02 бала) та “Українське об’єднання патріотів – УКРОП” (333,12 бала). Цікаво, що до п’ятірки лідерів увійшли три опозиційні політичні сили, “партія влади” та позапарламентська сила. Всі п’ять партій-лідерів отримали першість у нашому рейтингу завдяки збалансованому результату по всім показникам. Але головними конкурентами за партійне лідерство стали саме “Батьківщина” та “Солідарність”, які суттєво випереджають найближчих опонентів. Для того, щоб зрозуміти, які чинники визначили місця партій у рейтингу, слід детальніше розглянути методологію дослідження та його фінальні результати. Методологія підрахунку Рейтинг політичних партій покликаний оцінити як активність й ефективність партій. Мова йде про оцінку саме політичних партій, а не їх окремих представників у випадках, коли вони виступають у полі публічної політики без прив’язки до партії. Так як ключові функції партій пов’язані з участю у виборах, у дослідження включені тільки зареєстровані партії, які мають право брати участь у виборах (352 партії станом на 1 січня 2019 року). В межах вимірювання рейтингу проводився аналіз та порівняння кількісних та вимірюваних якісних показників діяльності політичних партій в Україні. За словами експертів, рейтинг передбачає чотири тематичні індекси, кожен з яких відображає окрему функцію партій і може аналізуватися незалежно один від одного: 1) Індекс електоральної активності – аналіз реєстрації кандидатів та списків кандидатів й їх участь у виборах різних рівнів. 2) Індекс електоральної ефективності – аналіз результатів, досягнутих партією та її кандидатами на виборах. 3) Індекс інформаційної активності – аналіз роботи партії з громадською думкою через ЗМІ, донесення спікерами партій своїх ідей до широкої аудиторії. Оцінюється через такі показники як кількість публікацій у ЗМІ, що містять виклад позиції партії щодо ключових питань суспільно-політичного порядку або партійної програми (спікери при цьому повинні прямо ідентифікуватися ЗМІ як представники партії, а не просто як громадські діячі без вказівки партійності). 4) Індекс програмно-проблемної активності – аналіз роботи партій з конкретними проблемами, які значимі для громадян чи окремих соціальних груп, запропонованих програмних пропозицій щодо їх вирішення, формування політичного та соціально-економічного порядку денного для своїх прихильників. Оцінюється через такі показники як кількість і тематика програмних ініціатив партії та її ключових представників, протестних публічних акцій за участю партії і публічних заходів на підтримку тих чи інших вимог. Підсумковий рейтинг партії складається на основі її результатів у всіх 4 тематичних індексах. ТОП-20 активних та політичних партій України у період 2014-2019 років 1. Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» 2. ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» (нині політична партія "Європейська солідарність") 3. Політична Партія «Опозиційний блок» 4. Радикальна партія Олега Ляшка 5. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – УКРОП» 6. Політична партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ» 7. Політична партія «Наш край» 8. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» 9. Політична партія «Громадянська позиція» 10. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДСЬКИЙ РУХ «НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ» 11.Партія «Відродження» 12. Політична партія «НАРОДНИЙ ФРОНТ» 13. Політична партія «Сила людей» 14. Політична партія «Воля народу» 15. Народна Партія 16. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ ВАЛЕНТИНА НАЛИВАЙЧЕНКА «СПРАВЕДЛИВІСТЬ» 17. Аграрна партія України 18. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ» 19. Політична партія «Воля» 20. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СОЦІАЛІСТИ» Завантажуйте дослідження та повний рейтинг тут.

26.06.2019
Внутрішня політика

МЦПД представив дослідження "Inside Ukraine" для представників дипломатичних місій

У середу, 19 червня, у Посольстві Словенії в Україні Міжнародний центр перспективних досліджень презентував 89-й номер аналітичного вісника Inside Ukraine для представників дипломатичного корпусу. Під час брифінгу головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук та експерти МЦПД Катерина Москаленко, Анастасія Галушка та Єгор Киян представили аналіз актуальних політичних і економічних подій в Україні. На думку експертів Центру, рішення Конституційного суду України у справі щодо конституційності указу Президента України про оголошення дострокових виборів може мати серйозні наслідки для цілісності політичної системи. Судді КСУ мають надскладне завдання при розгляді справи, тому що їх остаточне рішення може сприяти усуненню ситуації правового вакууму, забезпеченню поваги до верховенства права та уникнення політичної нестабільності в Україні. Передвиборча кампанія Володимира Зеленського, на думку аналітиків, супроводжувалася неясністю зовнішньополітичного плану. Водночас, перший закордонний візит у якості Президента до Брюсселя запевнив наших міжнародних партнерів, що відносини Україна-ЄС-НАТО узгоджуються з баченням його попередника Порошенка. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки на e-mail: office@icps.com.ua

20.06.2019
Економіка

ТОП-50: МЦПД оприлюднив рейтинг найбільш успішних держпідприємств України

У четвер, 13 червня, Міжнародний центр перспективних досліджень оприлюднив рейтинг фінансової стабільності державних підприємств України та запустив однойменний Інтернет-портал з детальними показниками по кожній з успішних компаній. Під час презентації рейтингу в «Укрінформі» експерт МЦПД Єгор Киян наголосив, що 50 найбільших державних компаній були відібрані за показником загальної вартості активів. Фінансова стабільність була розрахована за чотирма критеріями: ліквідністю, рентабільністю, левериджем та активною діяльністю. ТОП-50 успішних кампаній очолило ДП «Украерорух», загальна фінансова стійкість якого була оцінена на 8 із 10 можливих балів. Наступні місця відповідно посіли Маріупольський морський торговий порт, ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «Міжнародний аеропорт Львів». Найнижчу фінансову стійкість продемонстрували ПАТ «Припортовий завод» і НСК «Олімпійський». Аналітики МЦПД відзначили, що десять з п’ятдесяти найбільших державних компаній ведуть недостатньо прозоро фінансову звітність, що завадило оцінити їхню стабільність, тому всім цим кампаніям було присвоєно 40-ве місце. Експерт МЦПД Єгор Киян також наголосив, що найкращі фінансові показники в рейтингу продемонстрували транспортні та логістичні державні підприємства. Він також підкреслив, що створено інтерактивний портал для відображення результатів окремих компаній, який доступний за посиланням: http://companies.icps.com.ua. Учасники проекту анонсували постійне оновлення показників по мірі подання фінансової звітності держкомпаніями. Рейтинг «Фінансова стабільність державних підприємств в Україні» спрямований на підвищення ефективності управління державними підприємствами і реалізований в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадження антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні», що здійснюється МЦПД у партнерстві з Інститутом економічних і соціальних реформ (INEKO) та Офіційною Підтримкою Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid).

13.06.2019
Соціальна політика та права людини

МЦПД реалізовує програму обміну досвідом між Україною та Німеччиною

Міжнародний центр перспективних досліджень у партнерстві з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини розпочинає проект з підтримки українських активістів та експертів, які залучені до питання збереження історичної та культурної спадщини на рівні об’єднаних територіальних громад в Україні. 14 представників громадянського суспільства та активістів України, які займаються питаннями збереження історичної та культурної спадщини на рівні громад з різних регіонів України матимуть можливість взяти участь у навчальній програмі у м. Берлін. Під час тижневої поїздки до Німеччини учасники програми вивчатимуть досвід німецьких колег щодо шляхів роботи з історичним минулим та збереженням історико-культурної спадщини. Нова програма обміну має на меті поглиблення знань українських експертів та активістів в питанні збереження історико-культурної спадщини через призму німецького досвіду. Саме позитивні аспекти досвіду Німеччини в питанні роботи з минулим будуть знаходитись у фокусі дискусій між німецькими та українськими експертами (повсякденні приклади культури пам'яті в Німеччині, найкращі практики збереження історії, проекти, що акцентують увагу на громадянській освіті тощо). Термін навчальної програми у м. Берлін: 21-26 жовтня 2019 р. Отриманий досвід під час навчальної програми має стимулювати українських активістів до висунення пропозицій щодо збереження культурно-історичної спадщини та зміцнення національної української ідентичності на місцевому рівні. Після повернення до своїх регіонів в Україні учасники повинні будуть організувати заходи із залученням до 20 представників громади, під час яких має бути розроблений План дій стосовно шляхів збереження культурно-історичної спадщини та національної ідентичності для конкретної громади. Захід має на меті розповсюдження знань, здобутих під час навчальної програми у м. Берлін серед ширшої аудиторії на місцевому рівні в Україні. КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ УЧАСТІ Якщо дана тематика не залишає Вас байдужим, зверніть увагу на наступну інформацію щодо умов участі. Для участі в проекту необхідно: займатися та цікавитись питаннями збереження історичної та культурної спадщини на рівні громад в Україні; активно цікавитись впровадженням нових ідей та підходів до питань роботи зі спадщиною минулого, культурним та історичним надбанням на регіональному рівні. мати чинний біометричний закордонний паспорт. надіслати резюме та мотиваційний лист з обґрунтуванням Вашої зацікавленості у програмі та описом відповідного досвіду на адресу електронної пошти vyshebaba@icps.com.ua Кінцевий термін подачі заявок: 27 червня 2019 р. Під час програми буде забезпечуватись синхронний переклад, тому знання англійської мови на базовому рівні буде достатньо для проходження конкурсу. У випадку виникнення питань, звертайтеся, будь ласка, за тел.: +380 68 855 47 43, Павло Вишебаба, комунікаційний директор МЦПД.    

03.06.2019
Зовнішня політика

МЦПД взяв участь у конференції Східного партнерства у Відні

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян взяв участь у конференції «Десять років Східного партнерства: сьогоднішні досягнення, цілі завтрашнього дня», яка відбулась 28-29 травня у Відні. На заході були присутні представники дипломатичних відомств, урядів та провідних аналітичних центрів Європи. Загалом, всі учасники конференції Східного партнерства підтримували позитивну риторику і відзначали значні досягнення в співпраці. Конференція складалась із трьох закритих панелей і однієї публічної. Учасники першої закритої панелі "Як утримати всіх стейкхолдерів на борту" намагалися вирішити проблеми різнорідності країн у Східному партнерстві. При цьому, наголошувалось на  необхідності уникати "поділу" країн Східного партнерства через їх різнорідність, а сконцентруватись на пошуку спільних аспектів. На закритій панелі "Зовнішні відносини Східного партнерства та співпраця з третіми сторонами" обговорили аспект можливих обмежень у рамках Східного партнерства. Акцент був зроблений на збільшенні показників торгівлі між країнами. Зазначалося, що необхідно покращувати співпрацю не тільки з третіми сторонами та з ЄС, але й між собою у рамках Східного партнерства. На відкритій панельній дискусії, присвяченій загальній темі конференції, запрошені поважні представники Європейської комісії та таких країн як Австрія, Румунія, Білорусь, Грузія та Молдова обмінювались успішним досвідом впровадження реформ та співпраці у рамках Східного партнерства. «Не потрібно брати вступ до ЄС за самоціль, бо впроваджуючи реформи, країни насамперед покращують життя самі собі і мають бути зацікавленими у них, - передає озвучені ідеї один з учасників заходу, експерт МЦПД Єгор Киян. - Не зважаючи на підтримку та допомоги ЄС, у деяких країн помічалися двосторонні тенденції – тобто не тільки імплементація європейських цінностей, а й, навпаки, відхід від них. Насамперед, утиски свободи слова та медіа».    На панелі "Трансформація, наближення до стандартів та цінностей ЄС, регіональне співробітництво - досвід та виклики в усьому європейському регіоні" наголошувалось на досвіді Балканських країн. Їх представники зазначали,  що необхідно давати більш чіткі орієнтири зі сторони ЄС щодо перспектив вступу. На їхню думку, затягування інтеграційних процесів може створити внутрішній супротив та втрати довіри/підтримки зі сторони населення щодо вступу до ЄС. За оцінкою Єгора Кияна, участь у таких заходах офіційної української делегації дозволить нашій країні краще демонструвати свою позиції на міжнародній арені та підтримувати тісний діалог з Європою.  

03.06.2019