Зовнішня політика

Президентські вибори в Ірані

19 травня 2017 р. в Ірані відбудеться перший тур президентських виборів. Яка роль Ірану у світовій політиці? Ісламська Республіка Іран – впливова держава з населенням 82 млн. осіб (приблизно дорівнює населенню Німеччини), розташована на перетині шляхів між Близьким Сходом, Кавказом, Центральною Азією та Південною Азією. Іран посідає друге місце у світі за покладами природного газу та четверте місце у світі за запасами нафти. Іран є найбільшою шиїтською державою у світі і має напружені стосунки з Саудівською Аравією, Туреччиною та іншими сунітськими країнами на Близькому Сході. Іран претендує на лідерство на Близькому і Середньому Сході та активно залучений у збройні конфлікти в Сирії, Ємені та Іраку. Іранська ядерна угода, підписана у липні 2015 р. між Іраном, США та п’ятьма іншими великими державами, є важливим документом, який дозволив зняти болючі санкції проти іранської економіки в обмін на припинення програми збагачення урану. Яка роль президента Ірану? Президент Ірану є другою найвпливовішою людиною в державі після Верховного лідера Аятоли Алі Хаменеї. Верховний лідер («рахбар») є главою держави, головнокомандувачем збройних сил та особою, яка приймає ключові політичні рішення. «Рахбар» обрається Асамблеєю експертів пожиттєво. Натомість, президент Ірану опікується внутрішньою політикою, бюджетом, призначає міністрів та губернаторів. Президент Ірану також підписує міжнародні договори та бере участь у формуванні зовнішньополітичного курсу, хоча зовнішньою політикою керує Верховний лідер. Президент обирається абсолютною більшістю виборців терміном та 4 роки та не може обіймати посаду більше двох термінів поспіль. Хто претендує на посаду президента Ірану? Серед чотирьох претендентів найбільші шанси мають чинний президент Хасан Рухані та учений-богослов Ібрагім Раїсі. Обидва кандидати пропонують полярне бачення майбутнього Ірану. Хасан Рухані представляє реформаторський табір. Чинний президент виступає за більшу відкритість Ірану до США та ЄС, більшу лібералізацію економіки та політичного життя. Ібрагім Раїсі належить до консервативного табору. Раїсі займає більш «яструбину» позицію щодо США, Саудівської Аравії та Ізраїлю, захищає ідеологічні принципи ісламської революції та критично ставиться до залучення західних інвестиції в економіку країни. Що зміниться в Ірані після виборів? У разі переобрання Рухані продовжуватиме реформатський курс в економіці та соціальній політиці в тій мірі, поки не буде спротиву з боку Алі Хаменеї та іранських інституцій. Перемога Раїсі призведе до згортання реформ та консолідації консервативних сил в політичному та економічному житті Ірану. Незалежно від перемоги Рухані чи Раїсі, Іран скоріш за все залишиться вірним іранській ядерній угоді. Однак у разі перемоги Раїсі існує ризик зриву цієї угоди з боку нового президента Ірану чи адміністрації Дональда Трампа. Незалежно від результатів виборів, Іран продовжить підтримку режиму Башара Асада в Сирії, хуситів, які воюють проти єменського уряду, ліванського руху «Хезболла» та інших шиїтських збройних груп в регіоні.

Внутрішня політика

Боротьба за НАБУ: хто завадить Банковій проштовхнути «ручного» аудитора

НАБУ створювалося за підтримки міжнародних партнерів, США для того, щоб контролювати українську владу і стримувати її апетити. Тому фактично бюро підконтрольне не тільки президентській Адміністрації, але й до певної міри перебуває під зовнішнім управлінням. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, оцінюючи заяву про те, що відхилений Радою кандидат в аудитори НАБУ Найджел Браун знову братиме участь у відборі кандидатів. «Західні партнери розуміють, що кошти, які вони позичають нашій країні, повинні перебувати під контролем кредиторів. Тому будь-яка спроба української влади тиснути на нинішнє керівництво Національного антикорупційного бюро, намагатися якось впливати на роботу НАБУ негативно сприймається нашими міжнародними партнерами», - пояснює експерт МЦПД. За його словами, нинішні перші особи вітчизняних антикорупційних структур стали компромісними фігурами між українською владою та ініціаторами створення антикорупційних органів. «Якщо проаналізувати їхні біографії, то Назар Холодницький (керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) працював у старій правоохоронній системі, мав зв'язки з екс-прокурорами, що належать до орбіти Президента і його оточення. Це стосується й Артема Ситника (директор НАБУ)», - додав політолог. «Однак, швидше за все, в НАБУ усвідомлюють, що в роботі бюро варто орієнтуватися не стільки на нашу владу, скільки на зовнішні орієнтири і міжнародних партнерів, які допомагають фінансово», - припустив Петренко. При цьому, уточнив експерт, діяльність НАБУ поки далека від ідеалу: до неї є багато питань, існує й проблема «дуалізму» впливу на цей орган. На його погляд, ситуація стане більш конкретною після того, коли США визначать, хто в Білому домі координуватиме «українське питання». «США повинні відпрацювати стратегію щодо України, призначити особу, яка буде координувати цей напрямок. Після цього можлива активізація по всіх фронтах і складуться умови для підвищення тиску на українську владу. Поки така стратегія відсутня. Не виключено, що на тлі невизначеності АП намагається встановити чи розширити свій вплив на антикорупційні органи», - резюмував Ігор Петренко.

Внутрішня політика

Прес-конференція Президента: більше питань ніж відповідей?

Президент України Петро Порошенко провів довгоочікувану прес-конференцію, останнє спілкування гаранта з журналістами відбулось у червні 2016-го року. Причиною такого зволікання скоріше за все була не велика завантаженість, а відсутність “перемог”. Безперечно мова йде про впровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Дата проведення прес-конференції теж символічна – День Європи та фінал “Євробачення”. Під європейські зірки також була стилізована і сцена виступу гаранта. Тобто, лейтмотив спілкування з журналістами та головні акценти виступу Президента були цілком прогнозованими - зазначає експерт МЦПД Ігор Петренко. Найголовніші тези відповідей: Безвізовий режим. Більше 3,3 мільйона українців вже отримали біометричні паспорти. Зараз громадяни України мають можливість подорожувати без віз до 52 країн. У червні ця кількість збільшиться ще на 34 країни. Президент повідомив, що Сенат Нідерландів 30 травня проголосує за безвізовий режим між Україною і ЄС. Громадяни України в Донбасі і Криму зможуть скористатися перевагами безвізового режиму, коли Україна відновить контроль над Кримом і Донбасом, підкреслив Президент. Розмови з Путіним, АТО та українські заручники. Порошенко зазначив, що в останній розмові просив Путіна негайно звільнити українського журналіста Романа Сущенко. Наслідком переговорів, за словами Президента, стала зустріч Сущенка з родиною. Також в цій розмові Порошенко обговорив долю й інших заручників. Також гарант зазначив, що примусової евакуації людей з “сірої зони” АТО, зокрема, з Авдіївки – не буде. Вбивство журналіста Павла Шеремета. Порошенко зазначив, що після вбивства журналіста він звернувся до посольств різних країн і ФБР. Сьогодні він незадоволений ходом розслідування, адже вбивці ще й досі не знайдені. Порошенко подякував журналістам за їх розслідування. За словами гаранта, після показу фільму “Хто вбив Павла” він зателефонував голові Нацполіціі і попросив його зустрітися з журналістами. У понеділок, 15 травня, фігурант фільму, екс-співробітник СБУ Устименко викликаний на допит. Порошенко додав, що шість разів зустрічався з представниками слідчої групи. Тим не менше він наголосив, що АП не буде дублювати слідство і цим повинні займатися компетентні органи. Він повідомив, що 2-3 тижні тому зустрічався з мамою і дочкою Шеремета. Порошенко запропонував журналістам дати йому пропозиції, як він може допомогти розслідуванню. Новий Голова Нацбанку. Президент зазначив, що цим питанням займається Верховна Рада. Хоча він розглядає декілька кандидатур, але озвучить їх прізвища тільки після консультацій з Парламентом.  Плівки Оніщенка. Порошенко сказав, що ці плівки він не слухав і “не збирається слухати”. Президент підкреслив, що Онищенко мав би звернутися до слідчих органів, прийти в суд, дати пояснення і в суді захищатися. Президент порадив втікачу нардепу приїхати в Україну, дати свідчення і сприяти притягненню винних у корупції до відповідальності. Другий термін президенства. На питання щодо другого строку Порошенко прямо не відповів. Лише зазначив, що у нього є ще два роки президентських повноважень і зарано говорити про склад потенційних кандидатів. А до свого активу як потенційного кандидата відніс безвіз, Угоду про асоціацію з ЄС, притягнення до відповідальності Віктора Януковича. Як мінуси своєї кандидатури зазначив певні кадрові прорахунки і гальмування реформ. Також президент пообіцяв подальше зменшення своїх повноважень: будуть ліквідовані посади голів ОДА. Прослуховування журналістів. Запитання щодо переслідування журналістів, які критикують владу, зі сторони СБУ. Президент відповів, що ніколи за свою історію Україна ще не мала такого рівня свободи стосовно журналістів та громадських діячів. Він також нагадав, що СБУ працює в умовах гібридної війни з Росією, тож до її роботи треба ставитись із розумінням. Однак запевнив, що ще в 2015-му році відмовився від отримання спеціальних довідок, які збирають спецслужби. Розслідування справи Януковича. Дану справу гарант назвав першим прецедентом за всю історію незалежної України і великим досягненням ГПУ. Також зазначив, що конфісковані кошти Януковича будуть вкладені в оборонну сферу України та інфраструктурі проекти. Співпраця з США та їх участь у Норманському форматі. Президент підкреслив, що Україна розраховує на підтримку з боку США, зокрема, і у нормандському форматі. За словами Порошенко, він провів декілька “блискучих телефонних розмов” з президентом США Дональдом Трампом. Порошенко повідомив, що найближчим часом буде обрано спеціального представника США, відповідального за координацію взаємодії з Україною. Президент підкреслив, що США “були і є учасниками Нормандського формату”. Блокада непідконтрольних територій. Торгова блокада непідконтрольних Україні територій буде знята тільки після припинення вогню з боку бойовиків і повернення захоплених підприємств. Робота генпрокурора Юрія Луценко. Порошенко задоволений роботою Луценко. За словами президента, є хороша статистика щодо передачі в суд справ по Майдану, по корупції, і, нарешті, до суду передано справу Януковича. Президент зазначив, що загальна сума, яка була “мобілізована за рік” Генпрокуратурою під керівництвом Луценка перевищує 50 мільярдів гривень. Мінські домовленості. За словами Порошенко, Мінські угоди дають можливість йти Україні до міжнародних судів з позовами проти РФ. Під цими угодами є підпис президента Росії Володимира Путіна і цим ситуація України відрізняється від ситуації в Осетії, підкреслив Порошенко. Він додав, що санкції проти Путіна застосовуються за невиконання мінських угод. Україна не може досягти миру тому, що глава РФ мінські угоди виконувати "не хоче і не збирається". Однак саме ці угоди "дозволяють продемонструвати всьому світу, хто винен в цьому", заявив Порошенко. Одеський припортовий завод. Порошенко розраховує до осені отримати чітку картину по приватизації Одеського припортового заводу і вважає неприйнятним його банкрутство. Єдиним виходом, і не тільки в ситуації з ОПЗ, Президент назвав приватизацію для ліквідації потенційного джерела корупції. Бізнес Президента. Журналісти не згадали про сумнозвісну Липецьку фабрику, яка чи то ліквідовується, чи то ні, проте згадали про інший бізнес Порошенка – Міжнародний інвестиційний банк, який демонструє неабияку динаміку росту на фоні стагнації іншого банківського сектору. Президент запевнив, що показники росту прибутків банку з’явились через поповнення резервів і поскаржився, що не може передати банк в “сліпий траст”, як “Рошен” без зміни українського законодавства. Питання кримських татар. Порошенко готовий подати зміни до Конституції про статус автономії кримських татар, як тільки роботу над ними закінчить конституційна комісія. Президент назвав помилкою незатвердження такого статусу українською владою раніше. Формат автономії буде запропонований йому комісією, в роботі якої беруть участь представники Меджлісу, а зміни, по словам Порошенко, найближчим часом повинні бути подані на розгляд парламенту. Якщо загалом аналізувати прес-конференцію, то можна відзначити, що Порошенко був готовий до неприємних тем, хоча щодо деяких питань йому було важко приховати роздратування. Змістовно спілкування Президента містило мало конкретики і нагадувало розмову: питання – “Чому?”, відповідь – “Тому що!”. Не втішними є слова Президента щодо “Мінських угод”, адже апелювання до “вини Путіна” не може замінити реальний пошук рішень й аналіз варіантів вирішення конфлікту на Донбасі. Фактично це демонстрація відсутності стратегії та небажання її шукати. Безальтернативність у вирішенні даного питання ставить Україну у глухий кут. “Мінські домовленості” провалені вже майже два роки, а сама Росія починає потроху з них виходити фактично запускаючи механізм анексії цієї території. Тому запеклий захист Президентом “Мінських угод” є поганим сигналом з огляду на реалії ситуації, що склалась.