Зовнішня політика

У Києві відбудеться міжнародна конференція "Відносини України із західними сусідами"

У середу, 22 травня, в Києві відбудеться Міжнародна конференція щодо стосунків України із західними сусідами: Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Запрошуємо до реєстрації учасників та представників ЗМІ за посиланням: https://forms.gle/yct6koPF1eeARbDGA Україна протягом останніх років опинилася в надскладному міжнародному середовищі. Це стосується не лише поточного конфлікту з Росією, окупації Криму та частини Східної України, але й нових викликів у відносинах практично зі всіма іншими сусідами. Відносини з двома країнами Вишеградської четвірки – Польщею та Угорщиною – продовжують перебувати у кризовому стані. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з експертами з Польщі, Угорщини та Словаччини проаналізував тенденції розвитку відносин в регіоні та розробив рекомендації щодо впровадження нової політики сусідства між Україною та країнами Вишеградської групи. Питання до обговорення: • Що відбувається у відносинах України із західними сусідами? Аналіз регіональних тенденцій. Місце країн Вишеградської четвірки у зовнішній політиці України. • Чи отримають відносини між Україною та її західними сусідами шанс на перезавантаження? • З якими викликами доведеться мати справу зовнішньополітичній команді нового Президента України? • Як оновлення Адміністрації Президента та МЗС вплине на відносини України з її західними сусідами? • Рекомендації новій владі щодо першочергових кроків, необхідних для покращення добросусідських відносин між Україною та західними сусідами. Мова: українська / англійська (синхронний переклад забезпечується). Дата: 22 травня 2019 р. Час: 11:00 – 13:00 Місце: готель Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska, м.Київ, вул.Велика Васильківська,55 Конференція проводиться в рамках проекту «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства» за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду (https://www.visegradfund.org/) та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди (https://www.rijksoverheid.nl/).

22.05.2019
Зовнішня політика

Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства. Брифінг для дипломатичних місій в Україні

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) провів брифінг для представників дипломатичних місій в Україні в рамках проекту «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства». Експерти представили аналіз поточного стану відносин між Україною та країнами Вишеградської групи, а також власні рекомендації щодо вдосконалення політики добросусідства. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Більш глибоке розуміння взаємних інтересів може відкрити простір для компромісу, в той час як погіршення регіональної безпеки є викликом для всіх. Співпраця з метою відновлення фундаментальних інституцій може принести набагато більше користі, аніж продовження суперечок. Особливу увагу слід приділяти сферам спільних пріоритетів, тобто енергетичній безпеці, транспортним і транзитним можливостям, співробітництву у сфері безпеки, а також спільним цінностям. Зміцнення демократичних інституцій, посилення верховенства права, захист прав людини, поліпшення солідарності, а також сприяння толерантності можуть стати спільними цілями, здатними сприяти позитивному порядку денному відносин між Україною та її західними сусідами. Проект «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства» здійснюється за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.  

16.05.2019
Внутрішня політика

Команда МЦПД представила дослідження щодо інклюзивності конституційної реформи

У середу, 17 квітня, команда МЦПД презентувала дослідження "Інклюзивність та легітимність конституційної реформи: вибір процесу" та ініціювала експертне обговорення цього питання в київському громадському просторі Urban Space 500. У експертній дискусії взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Катерина Москаленко, експерт з правових питань МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД, аналітики, експерти, представники громадських організацій. Експерти МЦПД зазначили, що Конституція України з часу свого прийняття була неодноразово змінена, оскільки її текст містив багато положень, що потребували адаптації до тогочасних реалій українського суспільства. Наразі актуальними є питання перезавантаження політичної системи, дуалізму влади й проведення децентралізації, однак їх вирішення можливе лише після проведення конституційної реформи. На думку доповідачів, враховуючи загальний контекст дискусій, які відбуваються під час проведення президентських виборів, питання конституційної реформи буде актуальним і залишиться на порядку денному й після парламентських виборів в Україні. Зазвичай під час проведення конституційної реформи головний акцент робиться на змісті нового Основного закону, водночас процес реформування конституції має велике значення для забезпечення її подальшого виконання та підтримки у суспільстві. Головним завданням для громадянського суспільства у цьому відношенні є забезпечення легітимності конституційної реформи, використання його для посилення політичної та соціальної згуртованості країни, для нового поштовху реформ та модернізації держави, запровадження відкритої та інклюзивної політичної системи. Відтак, актуальним є дослідження поняття та принципів конституційної реформи, іноземного досвіду здійснення таких реформ, а також можливих шляхів реформування Конституції України на засадах інклюзивності, легітимності й формування позиції громадянського суспільства. Дослідження “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа” було проведене експертами громадської організації “Міжнародний центр перспективних досліджень” за грантової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.   ЗАВАНТАЖИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір  процесу”

17.04.2019
Внутрішня політика

Експерти дали оцінку президентським перегонам-2019 та озвучили політичні прогнози на майбутнє

У понеділок, 15 квітня, Міжнародний центр перспективних досліджень та Український інститут майбутнього представили аналіз передвиборчої кампанії на посаду президента України, запропонували сценарії дій на перші 100 днів кожного з кандидатів, а також в колі експертів дали прогноз на найближче політичне майбутнє. У експертній дискусії «Зміст за лаштунками шоу» взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика», Український інститут майбутнього, Олег Зарубінський, директор Українського інституту дослідження екстремізму, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД  та інші експерти. Учасники заходу представили аналітичне дослідження МЦПД та Українського інституту майбутнього "ЗЕ ВИБОРИ ПО-НОВОМУ: Зміст за лаштунками шоу" - ЗАВАНТАЖИТИ.   За словами експертів, передвиборні програми кандидатів в президенти України Володимира Зеленського та Петра Порошенка викликають велику кількість питань в контексті їх реалізації. Так, проект Зеленського про форму прямої демократії за допомогою інтернет-технологій експерти називають майже нездійсненною і небезпечною через брак коштів для забезпечення доступу до інтернету всього населення країни і слабку обізнаність українців про безпеку в мережі. "Зеленський обіцяє українцям ставити саме інтереси суспільства на перше місце в діяльності органів державної влади. Для цього пропонується реформувати політичну систему України шляхом обмеження функцій держави і одночасним збільшенням можливостей громадян безпосередньо впливати на державну політику, в тому числі за допомогою елементів народовладдя - референдуми та е-демократія. Пропонуючи це, варто обміркувати механізми, як не допустити перетворення референдумів в плебісцити, які можуть використовуватися як форма спекуляцій думкою народу України. Пропозиція використовувати сучасні технології як форму е-демократії має враховувати те, що не все населення України забезпечено інтернетом. Державна кампанія з інтернетизації всій території України повинна бути забезпечена значним фінансовим ресурсом в умовах нестачі коштів в держбюджеті", - відзначають експерти МЦПД. Під сумнів був поставлений план кандидата про формат врегулювання конфлікту на Донбасі з залученням країн-підписантів Будапештського меморандуму. Експерти відзначають, що такого типу домовленості і залучення в процес врегулювання США і Великобританії блокуватиме Росія. Експертів також здивувала відсутність в програмі Зеленського згадок про судову реформу, що може підірвати довіру населення і міжнародних партнерів до українського інституту суду і правоохоронної системи в цілому. З приводу програми чинного президента Петра Порошенка основний скепсис експертів стосується термінів, оголошених їм щодо наступних кроків по інтеграції України в ЄС і НАТО. Так, вони відзначають, що терміни готовності України отримати план дій щодо інтеграції в альянс залежить багато в чому від реформ, що проводяться зі слабкою інтенсивністю всередині країни, а також від готовності країн-членів почати переговори про розширення альянсу. Аналогічні зауваження стосуються і заявки на членство в ЄС в оголошеному Порошенко 2023 році - немає впевненості, що Угода про Асоціацію буде повністю реалізована в зазначений термін (протягом 4 років). "До повного виконання Угоди про асоціацію та прийняття в ЄС рішення про можливість зміни правових рамок відносин з Україною, будь-яка заявка на членство отримає негативну відповідь або, швидше за все, буде просто проігнорована як така, що суперечить згаданій заяві Європейської ради". Також експерти звертають увагу і на слабку ефективність механізму санкцій проти Росії, як позначеного Порошенко інструменту деокупації Донбасу і Криму і неготовність громадськості в Україні йти на поступки, зокрема, по особливому статусу Донбасу. "Тиск на РФ за допомогою міжнародних санкцій поки не демонструє принципової зміни поведінки РФ щодо України. Крім того, виникає питання, чи готова сама Україна виконати свою частину зобов'язань, передбачену мінськими угодами. Зокрема, українське суспільство переважно негативно ставиться до надання "особливого статусу" Донецькій і Луганській області". Кожному з кандидатів в президенти - і Петру Порошенко і Володимиру Зеленському, в разі перемоги на виборах доведеться пройти крізь дуже складний період в 100 днів перед виборами до Верховної Ради, коли очікуються відставки членів уряду і політична боротьба з парламентом за призначення і реформи. Основною проблемою потенційного президента Зеленського називають відсутність своїх представників в політикумі, причому, як у центральних органах влади, так і в регіонах. Ця проблема може фактично заблокувати роботу нового президента аж до виборів в Раду і формування нового складу уряду. Також Зеленського чекає гостре неприйняття у частині суспільства - виборців Петра Порошенка, які будуть дискредитувати його роботу, створюючи негативний інформаційний фон. Великим питанням політики Володимира Зеленського в якості можливого голови держави, експерти називають і його взаємодію з головою уряду Володимиром Гройсманом. На їхню думку, з великою ймовірністю, частина міністрів покине свої посади після виборів (називаються прізвища Клімкіна, Стеця, Кубіва та інших), і тоді Зеленському доведеться домовлятися з парламентом про призначення виконуючих обов'язки на їх місця, а оскільки в Раді досі діє умовна коаліція під керівництвом БПП, то тут у нового президента виникнуть труднощі. Також очікуються призначення Зеленського в силові структури і повне переформатування Адміністрації президента. Експерти наголошують на небезпеці призначення "людей Ігоря Коломойського" з боку можливого президента Зеленського. На їхню думку, такі призначення швидко "вб'ють" рейтинг президента та його команди, і склад парламенту після виборів восени в такому випадку важко буде спрогнозувати. Щодо обрання на пост президента Петра Порошенка експерти відзначають, що у нинішнього глави держави завдання вже чітко сформульовані і план їх виконання може бути складений найближчим часом. Головними завданнями для Порошенка в перші 100 днів президентства називаються: - деолігархізація (створення балансу інтересів Ахметова, Пінчука і Медведчука); - оновлення команди (зокрема, фракції БПП в парламенті); - боротьба з корупцією в стратегічних галузях; - пошук компромісу з вороже налаштованими політичними силами після президентських виборів. Експерти очікують від другого терміну Порошенко двох гучних відставок вже до літа - звільнення глави Національного банку Якова Смолія в разі падіння гривні після виплати траншів за зовнішніми боргами, і звільнення генерального прокурора Юрія Луценка - якщо гучні корупційні кейси "застрягнуть", не дійшовши до суду. На думку аналітиків, президент Порошенко, швидше за все, обере шлях тактичного вичікування до виборів в Раду і формування нового складу уряду, після чого займеться рокіровками в Кабінеті міністрів і на місцях в межах своїх повноважень.

16.04.2019
ЗМI про МЦПД

НАТО 70 років: чому зараз Україна далі від Альянсу, ніж будь-коли

Повільно і болісно, ціною великих втрат і ризиків, ідея вступу до НАТО перетворюється з інструменту торгу та маніпуляції в імператив зовнішньої політики України. Іронія долі в тому, що, нарешті почавши ставитися до Альянсу серйозно, Україна зіткнулася з найскладнішими перешкодами на шляху до членства в ньому за всю свою історію. Таку думку висловив "Апострофу" асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. Фраза про те, що ми наближаємося до вступу до НАТО - це в кращому випадку просто симпатичний мовний зворот, а в гіршому - міф. Близькість до членства в Альянсі неможливо виміряти. Рішення приймається всіма країнами-членами, на нього впливають тисячі чинників, більшість з яких перебувають далеко за межами сфери відповідальності держави, яка хоче стати його членом. Можна приймати скільки завгодно поправок у власну конституцію, проводити заміри громадської думки і навіть референдуми - стати ближче до членства в НАТО це не допоможе. До НАТО ми вступимо тільки тоді, коли цього будуть хотіти всі нинішні члени Альянсу або ж сильно будуть хотіти всі його "важковаговики". При цьому ніякої односпрямованої траєкторії цього руху немає: можна збільшити свої шанси, використовуючи міжнародний контекст або майстерну дипломатію, але не можна бути впевненим у тому, що вони знову не зменшаться в результаті виборів у кожній із країн, виникнення нових регіональних конфліктів або інших подій міжнародного життя. Скажімо, за останні п'ять років, залишаючись дуже далеко від перспективи членства, ми, тим не менш, кілька разів ставали трохи ближче і трохи далі від неї. Така ж траєкторія продовжиться і в майбутньому. Найбільш далеко від членства в НАТО ми опиняємося зовсім не тоді, коли різні політичні сили висловлюють протилежні думки з цього питання - це нормальна демократична практика. Від НАТО нас віддаляє щось зовсім інше, а саме - наша слабкість, високі ризики і відсутність демократії. Вимогу про демократію зафіксовано у Вашингтонському договорі - так що йому теж виповнюється 70 років. Вона важлива, тому що демократії можуть довіряти одна одній. Ми традиційно недооцінюємо значимість цього критерію, вважаючи його формальністю - одна з фундаментальних помилок нашої зовнішньої політики. Що стосується слабкості, то під нею в більшості випадків у сучасному світі доцільно мати на увазі бідність. Ми залишаємося бідними, а у відносному вимірі - стаємо навіть біднішими. З цієї простої причини наша цінність як союзника вище не стає. Ми думаємо, що стає - і навіть переконуємо в цьому партнерів - тому що ми стримуємо агресію Росії. Але навіть ті в Альянсі, хто вірять в бажання Кремля захопити пару країн у Східній Європі, будуть вважати, що в такій ситуації вигідніше обмежено підтримувати Україну і переймати її досвід без того, щоб поширювати на неї гарантії безпеки. З такими ж міркуваннями пов'язані й додаткові ризики, що створює для нас конфлікт із Росією, як би його не називали. Він не підвищує, а знижує наші шанси. Майже ніхто в НАТО не захоче ризикувати війною з Росією для захисту України. Поки така війна залишається цілком реальною перспективою, відповідальні політики в Європі не будуть хотіти членства України в Альянсі і вирішувати дилему: вступати у війну з Росією чи розвалити те, що 70 років було найефективнішою коаліцією в історії. Згідно з цими стратегічними міркуваннями, а зовсім не в результаті фокусів "руки Кремля", ми сьогодні далі від членства в НАТО - якщо вимірювати відстань в кількості країн, готових дати нам, скажімо, ПДЧ – ніж були на сумнозвісному саміті в Бухаресті 2008 року. Ми, як і раніше, сприймаємо НАТО в дусі холодної війни. Фраза Гастінгса Ісмея, першого генерального секретаря НАТО про keep the Russians out, the Americans in, and the Germans down ("не пускати росіян, забезпечувати присутність американців і стримувати німців") залишається популярною на українських просторах і при спробах зрозуміти логіку і функції Альянсу сьогодні. Хоча часи значно змінилися. Не вловивши цих змін, ми свого часу не змогли ув'язати відмову від ядерної зброї з питанням вступу до НАТО - або, як мінімум, великим кроком на цьому шляху. Якби Україна була сильною демократичною державою, то послідовність дій була б протилежною: спочатку б нам дали зрозуміти, що чекають в Альянсі, а потім українські політичні партії сперечалися б між собою про те, чи варто подавати заявку про членство. Долучитися до ювілеїв європейської безпеки нам вдасться, тільки змінивши себе. Николай Капитоненко, експерт МЦПД, спеціально для "Апострофа"

05.04.2019