Економічний аналіз

Малий та середній бізнес – фундамент нової економіки українського Донбасу

Малий та середній бізнес – фундамент нової економіки українського Донбасу З 25 по 27 травня у Краматорську за участю Програми розвитку ООН в Україні проходить бізнес-конференція на тему: «Формування нової економіки Донбасу: орієнтованої на експорт та підтримку малого й середнього бізнесу». Міжнародний центр перспективних досліджень  (МЦПД) був запрошений стати співорганізатором конференції: підготувати аналітичні матеріали та інфографіку для робочих сесій,  а також зробити доповіді. Серед запрошених були члени Донецької (Краматорськ) та Луганської (Сєвєродонецьк) торгових палат, представники місцевих органів влади, працівники місії Програми Розвитку ООН (ПРООН) в Донбасі. Вітальні промови до учасників виголосили голови Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій Павло Жебрівський та Юрій Гарбуз, заступник Директора ПРООН в Україні Блєрта Чела, мер Краматорська Андрій Панков. 26 травня в рамках конференції були обговорені можливості зовнішньої торгівлі України, вплив конфлікту на експортну орієнтацію бізнесу та пошук нових можливостей і рішень щодо змін умов торгівлі. Представники Чехії, Польщі та інших країн поділилися досвідом інтеграції східноєвропейських держав у ринок ЄС. Крім того, в рамках конференції були розглянуті існуючі можливості доступу до нових ринків для вітчизняних виробників та актуальні механізми підтримки експортної діяльності українських підприємців.  Під час першого дня, присвяченого експорту, старший економіст МЦПД, к.е.н. Ангела Бочі представила доповідь на тему «Торгова політика ЄС: досвід країн Вишеградської  четвірки та уроки для України», в якій виклала ключові тези, що дозволили сусідам України зробити якісний стрибок від пост-соціалістичної економічної моделі до успішної конкуренції на вільному ринку. Також ПРООН продемонструвала результати місцевих підприємців, які були грантоотримувачами в рамках підтримки малих та середніх підприємств, заснованих переселенцями чи тих, що постраждали під час бойових дій. Учасники відвідали Союз виробників художньої кераміки Слов’янська, компанію, що надає послуги з ландшафтного дизайну, машинобудівний завод «Крамтєхцентр» та школу англійської мови «Friends». 27 травня гості конференції будуть обговорювати механізми підтримки, розвитку малого та середнього бізнесу. Також відбудуться круглі столи, де розглянуть можливості фінансування підприємств. Від МЦПД на останній сесії конференції, присвяченій інструментам фінансування малого та середнього бізнесу виступатиме старший економіст, к.е.н. Василь Поворозник із доповіддю на тему «Фіскальні інструменти підтримки та розвитку МСБ: світовий досвід та можливості для України».

Міжнародна політика

Світовий політичний тиждень: 14-21 травня

ФАКТ - 16 травня 2016 р. у Відні відбулося засідання Мінської групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, в якій взяли участь президенти Вірменії та Азербайджану Серж Саргсян та Ільхам Алієв, а також посередники з Росії, Франції й США. В ході зустрічі лідери Вірменії та Азербайджану погодилися дотримуватися перемир’я, відновити мирні переговори та збільшити чисельність місії спостерігачів. Це була перша зустріч президентів обох держав після того, як у квітні сталося найбільше загострення конфлікту з моменту підписання перемир’я в 1994 р. Того ж дня вірменські опозиційні депутати внести на розгляд парламенту законопроект про визнання незалежності Нагірно-Карабаської Республіки (НКР), однак ця пропозиція не знайшла підтримки в законодавчому органі. Чому Вірменія так і не наважилася визнати Нагірно-Карабаську Республіку? По-перше, визнання Вірменією незалежності НКР означатиме низку ризиків для Єревану. Вірменія політично та економічно занадто слабка, щоб брати нести відповідальність за долю свого союзника. По-друге, ніхто із зовнішніх гравців, навіть Росія, не підтримує радикальний крок Єревану, побоюючись, що визнання НКР спровокує новий наступ Азербайджану. Вірменська полеміка навколо визнання НКР має на меті залучити представників Степанакерту до переговорного процесу. Як буде розвиватися конфлікт після переговорів у Відні? Нагірно-Карабаський конфлікт небезпечний насамперед тим, що важко передбачити його подальшу динаміку. Ризик ескалації пояснюється незначною зміною балансу сил на користь Азербайджану, який може використовувати обмежені силові акції з метою добитися поступок у Вірменії. Додатковим фактором нестабільності є також втрата довіри до Москви як ключового посередника з боку Баку і Єревану. Будемо слідкувати не лише за війною в Сирії, а й про розвитком конфліктів на Південному Кавказі, які можуть розморозитися в будь-який момент. ФАКТ - 19 травня 2016 р. у Брюсселі міністри закордонних справ держав-членів НАТО підписали Протокол про приєднання Чорногорії до альянсу. Балканська держава стане 29-им членом НАТО після того як усі держави-члени альянсу ратифікують даний протокол. Чорногорія може стати першою державою, яка приєднається до НАТО за останні 7 років. Крім того, Чорногорія може бути першим членом НАТО, територію якого бомбардували сили альянсу в минулому.   Хто отримає більше вигоди від приєднання маленької балканської країни до НАТО? Чорногорія не має важливого стратегічного значення для НАТО, оскільки територія країни з трьох боків і так оточена державами-членами альянсу. Однак вступ маленької балканської країни матиме символічне значення для НАТО, яке необхідне для того, щоб підтвердити готовність розширюватися та відігравати ключову роль у гарантуванні безпеки європейських держав. Тим не менш, вступ в НАТО є пріоритетною метою зовнішньої політики Чорногорії, а також стимулом політичних реформ в цій країні. Балкани залишаються хронічно нестабільним регіоном, тому всі балканські країни (крім Сербії) розглядають євроатлантичну інтеграцію як механізм зміцнення національної безпеки. Яка буде реакція Росії на вступ Чорногорії до НАТО? Розширення НАТО за рахунок Чорногорії не зачіпає життєво важливі інтереси Росії. Тому протест Москви обмежуватиметься гучними заявами та активною підтримкою чорногорської опозиції, яка вимагає референдуму щодо НАТО. Росія шукатиме будь-який привід дискредитувати НАТО та посіяти паніку всередині альянсу. Після приєднання Чорногорії до НАТО чорногорці та іноземні туристи можуть не боятися «зелених чоловічків» на набережній Будви. ФАКТ - 17 травня 2016 р. у Салоніках офіційно розпочалося будівництво Трансадріатичного газопроводу (TAP). На офіційній церемонії були присутні прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, заступник голови Європейської Комісії з питань енергетичної політики ЄС Марош Шефчович, прем’єр-міністр Грузії Гіоргі Квірікашвілі та урядовці з Азербайджану, Туреччини, Албанії, Італії й інших країн. TAP протяжністю 870 км має пролягти територією Греції, Албанії та Італії і забезпечувати постачання азербайджанського газу до країн ЄС в обхід Росії. Завершення будівельних робіт очікується в 2020 р.   Початок будівництва Трансадріатичного газопроводу (TAP) – це очікуваний крок чи випадковість? Газопровід TAP був запропонований ще у 2003 р., однак понад десятиліття тривали складні переговори щодо підтримки проекту. TAP тривалий час конкурував із Nabucco, поки в 2013 р. акціонери не надали перевагу коротшому маршруту через Адріатику. Однак ключове слово залишалося за Туреччиною, яка вела переговори з Росією про будівництво «Турецького потоку». Утім після збиття російського літака Туреччина активізувала інтерес до Південного газотранспортного коридору (включає Південно-Кавказький газопровід (газопровід Баку-Тбілісі-Ерзурум, Трансанатолійський газопровід (TANAP) і TAP). Як вплине Нагірно-Карабаський конфлікт на експорт каспійського газу? Південний газотранспортний коридор проходить недалеко від зони трьох заморожених конфліктів (Нагірний Карабах, Південна Осетія, Абхазія), а також території, на якій активізувалися бойовики Курдської робітничої партії (КРП). Однак частина інфраструктури вже збудована (газопровід Баку-Тбілісі-Ерзурум), а інвестори (British Petroleum, SOCAR, Fluxys, Enagas, Axpo) вклали значні кошти в реалізацію амбітного проекту. Енергетичні проекти також підкріплюються низкою тристоронніх програм військово-політичного співробітництва між Туреччино, Азербайджаном і Грузією. Сподіваємось, що Україна з часом теж приєднається до вигідних проектів та зменшить енергетичну залежність від Росії. 

Впровадження реформ

Об'єднання зусиль волонтерів, психологів та держави - єдиний шлях повноцінної реабілітації учасників АТО

Можливості людського організму безмежні. Будь-яка травма, навіть втрата кінцівки, для людини яка має мету та підтримку оточуючих може стати не тягарем, а викликом, що вестиме до нових звитяг. І в цьому випадку гармонійне поєднання психологічної реабілітації та силового навантаження здатні творити дива навіть у важких випадках травм, отриманих учасниками АТО на Сході України. Саме про це говорили учасники круглого столу, який був проведений 19 травня  у конференц-залі Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) та був присвячений соціальній адаптації та реабілітації учасників АТО, які зазнали ампутацій кінцівок унаслідок бойових дій. Метою заходу було привернути увагу громадськості до сучасних зарубіжних підходів із реабілітації воїнів-ампутантів, а також виробити рекомендації для профільних органів влади щодо впровадження таких кращих практик у цільові державні програми. Крім того, під час круглого столу продюсер Євген  Коваль презентував соціальний проект «Ігри героїв»  – змагання серед ветеранів АТО в дусі популярного формату «кросфіт» за сприяння мережі спорт-клубів CrossFit Banda.   Учасники круглого столу, на якому головував виконавчий директор МЦПД Сергій Кіщенко, зійшлися на думці, що сьогодні в Україні численним волонтерським та державним ініціативам, направленим на подолання пост-травматичних станів у військових, не вистачає координації та об’єднання зусиль, ключом до якого могла би стати низка круглих столів та загальнонаціональна державна програма. За словами волонтерів із ГО «Побратими»,  сьогодні роль держави, на жаль, лише в тому, що вона «майже не заважає». Один з провідних психологів України, співробітник Центру реабілітації при Інституті психології імені Костюка Людмила Шевченко повідомила, що все вони зараз мають – це 40 місць для пацієнтів, тоді як в цілому по країні психологічної реабілітації потребують в десятки разів більше ветеранів АТО, і в першу чергу, люди, які зазнали травматичної ампутації. Спеціальна підготовка військових психологів безпосередньо із середовища учасників бойових дій, координаційні центри зайнятості та адаптації - ось ті кращі світові практики, які вже сьогодні має впроваджувати Україна.  

Впровадження реформ

"Конфлікт інтересів - це класичний випадок взаємодії політика та підконтрольного йому медіа" - МЦПД

"Для українського суспільства конфлікт інтересів в якому перебуває політик та підконтрольне йому ЗМІ - це, на жаль, класичний випадок, але він роз'їдає журналістику як таку", - почав прес-конференцію директор із комунікацій Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євген Духович. Міжнародний центр перспективних досліджень 18 травня презентував громадськості та ЗМІ Кіровограда результати проведених в місті антикорупційних розслідувань. На прикладі дослідження, яке провів місцевий активіст Дмитро Сінченко, представники організації закликали громадськість та журналістів до розслідувань корупційних схем. Це може бути і тендерні закупівлі, і підрядні чи родинні зв'язки посадовців. Представник "Коаліції регіональних громадських організацій щодо забезпечення контролю над використанням державних фінансів" Дмитро Сінченко розповів про проведені ним дослідження щодо діяльності депутата Ігоря Волкова, який перебуваючи на посаді голови бюджетної комісії Кіровоградської міської ради, впливав на виділення бюджетних коштів телекомпанії ТТV, що знаходиться під його контролем, як кінцевого бенифіціара. "Я проаналізував фінансування всіх кіровоградських ЗМІ з 2010 року. До цього року фінансувався тільки КОДТРК. Після 2010 року також фінансувалися ряд організацій-ТТV, Україна Центр, 21 канал. Вже з 2015 року-лише ТТV", - зазначив Сінченко. За словами активіста, на телеканалі замовлялися сюжети в інформаційних програмах. До 2015 року співвласником телеканалу був депутат Ігор Волков. Починаючи з цього року власником ТТV вже став директор одного з підприємств, яким керує Волков, це Ігор Краснов. Також Сінченко представивив зв'язок Волкова з іншими підприємцями Кіровограда, які колись були в складі "Партії регіонів"- Юрієм Тітовим та Павлом Штутманом. На прикладі дослідження кіровоградського активіста координатор Антикорупційного порталу громадських розслідувань Наталія Шило зазначила: "Ми маємо проявляти громадську активність і змінювати наше життя на краще, і звичайно, за проведене вами дослідження, ви може отримати відповідні кошти. У країнах Заходу громадський контроль вже працює, а ми тільки вчимося. Тому ваша активність у цьому питанні може змінити життя". При цьому координатор проекту розповіла, що відповідні дослідження можуть робити і громадські активісти, журналісти та люди, яким це не байдуже. Наприклад, людині не подобається те, чим харчується її дитина у садку. Для цього необхідно знайти скільки коштів виділяє садок на харчування, які продукти закуповуються, і з цього робити власне розслідування. Наталія Шило разом з Євгеном Духовичем презентували "Антикорупційний портал громадських розслідувань" - www.corr-icps.com.ua,  завдяки якому громадські активісти, громадські діячі та журналісти можуть публікувати власні антикорупційні розслідування на тему використання державних коштів у регіонах України і при цьому отримувати фінансову підтримку. Проект проводиться МЦПД за підтримки посольства Великої Британії в Україні в п'яти регіонах.

Міжнародна політика

Світовий політичний тиждень: 7-13 травня

  ФАКТ - 12 травня 2016 р. Федеральний Сенат Бразилії проголосував за відсторонення від влади президента Ділми Русеф впродовж судового розслідування. Впродовж розслідування, яке триватиме 180 днів, обов’язки глави держави виконуватиме віце-президент Бразилії Мішел Темер. Ділму Русеф звинувачують у приховуванні реального дефіциту держбюджету під час президентської кампанії 2014 р., а також у причетності до корупційного скандалу навколо найбільшої державної компанії Petrobras. Протягом півроку Сенат розглядатиме звинувачення і ухвалить остаточне рішення щодо імпічменту Русеф. Майбутнє Ділми Русеф Події в Бразилії відбуваються в контексті регіональних політичних змін в Латинській Америці, які характеризуються кінцем епохи «лівого повороту». Робітнича партія та її лідери – Луїс Інасіу Лула да Сілва і Ділма Русеф – користувалися широкою народною підтримкою у 2000-их рр., коли високі ціни на сировину давали можливість здійснювати низку соціальних програм. За нинішніх умов – падіння бразильського експорту та заплямована репутація Робітничої партії – повернення Русеф до влади малоймовірне. На фоні політичної кризи з’явилися низка інших політичних діячів, які замінять команду Русеф, що втратила легітимність всередині Бразилії. Чи є зовнішнє втручання? Латинську Америку тривалий час називали «заднім двором» США. Ідеологічна конфронтація з Кубою, Венесуелою та іншими лівими урядами була невід’ємною рисою латиноамериканської політики США. Однак Барак Обама змінив традиційний підхід США на користь діалогу та поліпшення іміджу. У ситуації в Бразилії США займають вичікувальну позицію, розуміючи, що події в цій країни наразі відповідають бажаній для США тенденції без втручання Вашингтона. — ФАКТ - 12 травня 2016 р. Європейський парламент призупинив розгляд безвізового режиму з Туреччиною. Анкара виконала більшість вимог безвізового пакету, однак турецький уряд відмовився змінювати антитерористичне законодавство, яке обмежує свободу слова і ЗМІ під приводом боротьби із тероризмом. Надання безвізового режиму та відмовлення переговорів про членство Туреччини в ЄС є умовами міграційної угоди, укладеної між Анкарою і Брюсселем у березні 2016 р. Радник президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана уже пригрозив вислати біженців до ЄС, якщо Брюссель не дасть турецьким громадянам безвізовий режим. Хто найбільше програє від зриву міграційної угоди Насправді найбільше програють шукачі притулку, які стали заручниками геополітичної гри між ЄС та Туреччиною. Ненадання Туреччині безвізового режиму загрожує перекреслити всі зусилля, над якими так довго працювали лідери ЄС з метою зменшення міграційного потоку через територію Туреччини. Єврооптимізм турецьких громадян стрімко прав за останнє десятиліття, а сама Туреччина потроху повертається до ісламських традицій. Можливі сценарії Тут маємо три сценарії. Перший – міграційний тягар змусить ЄС піти на поступки Туреччині у вимогах безвізового режиму. Другий – Брюссель і Анкара укладуть проміжну міграційну угоду, відклавши на майбутнє вирішення чутливих протиріч. Третій – зрив угоди, який поглибить внутрішньо-європейські непорозуміння та загострить політичну ситуацію всередині Туреччини. Відставка прем’єр-міністра Туреччини Ахмета Давутоглу, зміцнення авторитарних тенденцій Реджепа Таїпа Ердогана та активізація курдських бойовиків можуть дестабілізувати країну, послабивши переговорні позиції Анкари. — ФАКТ -  травня 2016 р. у Берліні відбулася чергова зустріч Нормандської четвірки на рівні міністрів закордонних справ (Україна, Росія, Німеччина, Франція). Дипломати не змогли досягти значних результатів під час переговорів. Міністри закордонних справ Німеччини і Франції вимагають, щоб вибори в ОРДЛО відбулися до липня цього року. Однак сторони так і не домовилися ні щодо умов проведення виборів на неконтрольованих територіях, ні щодо звільнення заручників. Єдиним  успішним підсумком зустрічі стала домовленість про присутність міжнародних спостерігачів під час виборів та відведення озброєння від лінії розмежування, механізм якого має бути узгоджений під час зустрічі Тристоронньої контактної групи. Навіщо потрібні безрезультатні зустрічі Регулярні зустрічі Нормандської групи потрібні насамперед Німеччині та Франції, аби зробити вигляд, що Мінські угоди виконуються, а сторони прагнуть досягти прогресу під час переговорів. Фактично Нормандський формат став одним з елементів іміджу ЄС, провідні країни якого несуть відповідальні за європейську безпеку. Дедлайн Україні по виборам до липня Наприкінці червня Європейська Рада розглядатиме продовження санкцій проти Росії. Якщо Україна погодиться на проведення виборів в ОРДЛО, ЄС зможе виправдати продовження санкцій проти Росії. Інакше європейці матимуть підстави звинуватити Україну у невиконанні Мінських угоди та пом’якшити (якщо не скасувати) санкції проти агресора.  

Міжнародна політика

Мінські угоди роблять ефективну миротворчу місію на Сході неможливою - дослідження МЦПД

Сталий мир можливий лише на основі максимального використання технологій миробудівництва в Україні, в україно-російських відносинах та у процесі створення нової ефективної європейської чи глобальної системи світової безпеки. Про це заявив Голова Правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук під час засідання Дипломатичного клубу 11 травня 2016 року, де було презентовано дослідження "Міжнародна миротворчість та війна на Сході України: чи є точки дотику? Превентивна дипломатія, миротворчість, підтримка миру та миробудівництво у врегулюванні "українського конфлікту". У засіданні Дипломатичного клубу взяли участь міністр зовнішніх справ України (2003-2005, 2010-2012) Костянтин Грищенко, директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця, Надзвичайні та Повноважні Посли Андрій Веселовський і Віктор Маштабей, інші відомі експерти-міжнародники. Дослідження, яке підготував авторський колектив експертів Департаменту зовнішньої політики МЦПД на чолі з В. Філіпчуком, чітко вказало, що Мінські домовленості від 12 лютого 2015 року сприяли трансформації війни на сході України у конфлікт низької інтенсивності, однак не призвели до відновлення миру чи навіть стійкого сталого перемир’я. У рамках існуючих переговорних процесів – чи то Тристоронньої контактної групи, чи то Нормандської четвірки – сторони не змогли запропонувати дієвий шлях відновлення миру та територіальної цілісності України, а логіка переговорного процесу, задана Мінськими домовленостями, має дуже обмежений потенціал для досягнення результатів, що відповідають інтересам нашої країни. Міжнародна участь у врегулюванні на даний момент обмежена моніторингом конфлікту та сприянням у роботі контактної групи з боку ОБСЄ. У той же час, одні форми міжнародного залучення, про які офіційно просить Україна, не можуть бути використані за нинішніх умов і стану конфлікту, а інші форми – ігноруються. Даний текст має на меті окреслити існуючі форми і засоби міжнародної миротворчої діяльності, пояснити їх відповідність чи невідповідність існуючому процесу врегулювання конфлікту на сході нашої держави і запропонувати низку ідей для активізації використання дипломатичного інструментарію з метою врегулювання конфлікту у відповідності до інтересів України. Ключові висновки даного дослідження полягають у тому, що міжнародному співтовариству та українській зовнішній політиці не вдалося здійснити кроки щодо примусу Росії до миру, тому на теперішній момент головні зусилля мають бути спрямовані на використання миротворчого інструментарію з метою досягнення домовленостей щодо вирішення системних причин конфлікту, а не його замороження. До часу досягнення системного вирішення конфлікту стале перемир’я не видається можливим, а отже не можливі й операції з підтримання миру. Завантажити текст дослідження