Головні економічні тренди першого півріччя 2018 року - макроекономічний прогноз МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за липень 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Згідно представленого у ній матеріалу, кінець 1 півріччя 2018 року характеризувався такими трендами: · Національний банк України підвищив облікову ставку до 17,5% через швидке зростання споживчого попиту, відплив капіталу з ринків, що формуються, затримку у виконанні вимог МВФ та інфляційні очікування. · Споживча інфляція була нульовою другий місяць поспіль. · Річне зростання споживчих цін уповільнилося до 9,9%. · Динаміка світових цін на продовольчі товари змінилася. Ціни на зернові культури та молочні продукти знизилися, а на цукор – підвищилися. У прогнозній частині зазначається, що у другому півріччі 2018 року на розвиток української економіки впливатимуть наступні фактори: · Ризик неотримання фінансування МВФ зменшився через ухвалені необхідні поправки до Закону про Антикорупційний суд. Проте затягування виконання інших вимог призводить до відтермінування отримання траншу. · Зовнішні умови для розвитку української економіки погіршилися внаслідок запровадження заходів для обмеження міжнародної торгівлі найбільшими економіками світу, зокрема зі сторони ЄС та США. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку.   Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69...

Чого чекати від зустрічі Путіна з Меркель?

Президент Росії знову зустрінеться з німецьким канцлером. На порядку денному знайомі питання: Сирія, Україна і Північний потік-2. Від російсько-німецького діалогу ніхто не чекає переділу світу, великих геополітичних угод або масштабних планів. Але він виступає своєрідним барометром загального стану відносин між Росією і Європою. Сьогодні в цих відносинах є питання, здатні стати фундаментом середньострокового партнерства, попри чинний режим санкцій з обох сторін. У цьому особливість сучасної міжнародної політики: санкції і агресивна риторика йдуть пліч-о-пліч з прагматичною співпрацею. Від того, наскільки добре ми зрозуміємо мотиви та механізми такого співробітництва, багато в чому буде залежати ефективність нашої власної політики, як на російському, так і на європейському напрямку. Повна версія статті Миколи Капітоненка доступна за посиланням: https://nv.ua/opinion/kapitonenko/cheho-zhdat-ot-vstrechi-putina-s-merkel-2488767.html...

Нацбанк Смолія: політ нормальний, по курсу очікується незначна турбулентність

Яків Смолій став очільником НБУ майже півроку тому – 15 березня 2018 року. Звісно, за такий короткий проміжок про досягнення говорити зарано, але є можливість проаналізувати основні тренди: чи нинішня політика НБУ дозволить пережити обіцяне урядом підвищення зарплат, майбутні виплати по зовнішнім боргам та обіцянки політиків на фоні чергових виборів президента? Економічні виклики Нинішні умови розвитку країни хоч і кращі у порівнянні з минулорічними, але тем не менше все ще існує ряд негативних факторів, які тиснуть на стабільність гривні. По-перше, відчувається значний інфляційний тиск. Хоч НБУ і констатує, що він забезпечений зростанням споживчого попиту, але слід відмітити надмірну монополізацію українських ринків. Підвищення цін на товари і послуги в регіонах України відбувається не ринковими методами і без доцільного економічного обґрунтування. У першу чергу це стосується підприємств та організацій енергетичного, паливного, комунального та транспортного сектору. По-друге, такі фактори як торгівельні війни та турбулентність на зовнішніх ринках, політика уряду США щодо посилення долару, жорстка монетарна політика та підвищення процентних ставок розвинутих країн, що призвела до та відтоку капіталу з країн, що розвиваються, і до зниження інтересів інвесторів до таких країн також є несприятливими для української гривні. Останнім, але не менш значним фактором впливу є відносини з МВФ. Незважаючи на зроблені кроки у напрямку виконання вимог меморандуму, у т.ч. числі і завдяки політиці НБУ, залишається ряд невирішених питань. Звісно, необхідно розуміти, що $1 млрд не врятує українську економіку, але в умовах нашої сьогоднішньої про-європейської парадигми розвитку, значно додасть упевненості нашим західним партнерам. Незважаючи на вище перелічені фактори, НБУ вдалося втримати курс української гривні, і навіть добитися нещодавнього його укріплення. В чому ж секрет такого успіху? Що було зроблено? З основного, що можна виокремити за останні півроку діяльності НБУ, це заходи спрямовані на: · Підтримку інфляційної стабільності та особливості розрахунку валютного курсу. Зокрема була поступово підвищена облікова ставка до 17,5% річних і переглянута методика розрахунку офіційного курсу гривні до долара США та час його оприлюднення. · Розширення можливостей розвитку економіки завдяки підтримці проектів по відновленню кредитування, закону "Про валюту і валютні операції", дозволу місцевим органам влади розміщувати облігації на фондовій біржі. · Спрощення проведення деяких операцій та збільшення прозорості банківської системи як такої завдяки новим вимогам до організації системи управління ризиками в банках, оприлюдненню даних про складові та достатність капіталу банків, вдосконаленню порядку видачі та використання індивідуальних валютних ліцензій тощо. Частково ця діяльність перекликається із презентованою Стратегією Національного банку України. Хоч вона і носить дещо декларативний характер, але краще прагнути досягти якісь цілі (хоч деякі відверто недосяжні), чим нічого не мати за мету. Відносний успіх політики НБУ підтверджується обсягом міжнародних резервів ($17,7 млрд за підсумками липня 2018 року), уповільненням споживчої інфляції (до 8,9% у річному вимірі) та стабільністю гривні. Додатково, згідно інформації від НБУ, нині банківський сектор став і залишається прибутковим, продовжується активне кредитування населення, ділові очікування бізнесу сягнули найвищого рівня з середини 2011 року. Виходить, відбулися і значні законодавчі зміни, і розширилися можливості для економіки, і жорсткішою стала монетарна політика. Але при цьому, гривня ніяк «інфляційно» не постраждала. Чому? Тому що НБУ вдалося уміло дотримуватися принципу "Працює? Не чіпай!". Навіть за значних законодавчих змін, різного роду пресингу, їм вдалося захистити економічні інтереси країни і дотримуватися певної традиційності при прийнятті рішень. Наприклад, навіть після прийняття закону "Про валюту і валютні операції", який мав похитнути курс гривні, НБУ вчасно подовжив вимогу до обов’язкового продажу надходжень валюти у розмірі 50%. Також позитивним є його відносно виважена політика щодо російських банків в Україні, що дозволила запобігти фінансовій паніці. Традиційною залишилась і політика підтримки національного курсу гривні. Така стабільність і прогнозованість рішень НБУ позитивно вплинула на очікування основних гравців ринку, що мало результатом відносне укріплення курсу гривні та зростання перспектив отримання наступного траншу МВФ. На що звернути увагу Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Але необхідно розуміти що її стабільність залежить від багатьох факторів, в тому числі і від злагодженої співпраці її основних законодавчих, виконавчих і судових органів. На жаль, на фоні передвиборчої турбулентності, напруженості відносин з РФ та інших факторів, у майбутньому незалежність рішень НБУ та його репутація може стати під питанням. Ризики для НБУ будуть також збільшуватися і ближче до платежів по зовнішніх боргах. За наявною інформацією всередині МВФ вже прийнято “політичне рішення” підтримати виділення Україні наступного траншу до кінця осені. Компроміс щодо підвищення газових тарифів, запропонований урядом, є прийнятним для Фонду, питання збалансованості бюджету є завжди відносним – що таке незбалансований і яким має бути збалансований бюджет. Поза формальними питаннями на порідку денному відносин з МВФ є ще й інші, які не вписують у Меморандум. Цього разу це прийняття нового закону про вибори, але навіть якщо українська влада і не піде на цей революційний крок, кредитні кошти МВФ, а за ними – і ЄС будуть виділені. Оскільки дозволити на радість Росії падіння гривні і внутрішньополітичні катаклізми напередодні виборів в Україні у Вашингтоні не планують – навіть якщо нинішня влада  в Києві далека від іміджу реформаторів-антикорупціонерів, який би хотіли бачити за океном. Тому обмінний курс гривні, який зараз турбує українців, утримається до кінця року в розумних межах – 28 чи навіть 29 гривень за долар. Якщо звичайно, не трапиться сюрпризів... Варто відмітити, що нині частково страждає соціальна спрямованість рішень НБУ. В цьому аспекті згадаємо вимушене нещодавнє скасування реєстрації платіжних систем "WebMoney.UA" та "TYME" (коли користувачі систем не мали змоги вивести свої кошти), і відсутністю інших альтернатив платіжних систем, зокрема таких як Paypal. Тим не менше, здається, що на даному етапі відносна політика невтручання є найкращим виходом з ситуації. Подальша ж стабільність гривні навряд чи буде здатна «керуватися» лише обліковою ставкою, впровадження закону "Про валюту і валютні операції" також набиратиме обертів та й зовнішні виплати збільшуватимуться разом з напругою на зовнішніх товарних та фінансових ринках. Тут вже «традиційність» рішень малоймовірно допоможе і у майбутньому НБУ доцільно буде переглянути свій поки що успішний підхід "Працює? Не чіпай!"....

Єгор Киян
14.08.2018

"Наближення виборів впливає на становище у безпековій галузі України", - Василь Філіпчук

Василь Філіпчук, головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень розповів про зміни у безпековій політиці України в ефірі Громадського радіо. Андрій Куликов: Нещодавно змінено керівника Національного інституту стратегічних досліджень. Замість Володимира Горбуліна тепер призначено Ростислава Павленка, який донедавна працював в Адміністрації президента. Наскільки це призначення є суто кадровим, а наскільки воно може означати, що змінюються підходи до безпекових питань, бо стратегічні дослідження – це насамперед безпекові питання? Василь Філіпчук: Не думаю, що це щось означає системне з точки зору безпекових пріоритетів України, але ви праві – це призначення викликало широкий резонанс і значну увагу з боку ЗМІ та експертів. Більшість колег це сприйняло як покарання пана Павленка за відсутність успіху у питанні надання томосу УПЦ КП у липні, оскільки саме він керував роботою у цьому напрямку. Я не знаю точно, якою мотивацією керувався президент Порошенко, але думаю, що насамперед це пов’язано із зовсім іншими причинами, і насамперед йдеться про підготовку до президентських виборів. Дійсно, президентські перегони будуть основним пріоритетом для президента на наступний політичний сезон, і активне використання такого аналітичного центру є для нього важливим ресурсом. Тому, можливо, тут збіглося і активне бажання Павленка перейти на більш спокійну роботу, і бажання Порошенка використати його потенціал у розробці якихось передвиборчих стратегій. Андрій Куликов: Що для вас за останній місяць-два стало сюрпризом в безпековій політиці України? Василь Філіпчук: Очевидно, що зараз питання №1 – це зробити країну такою, яка була б привабливою для життя своїх громадян. Але ми дивимося новини і волосся стає дибки від того, наскільки в нас небезпечно жити, починаючи від того, що в нас небезпечно просто ходити вулицями через безкарні ДТП, закінчуючи тим, що ми кожен день читаємо про обстріли на сході, про те, що там зовсім не перемир’я, а чергове загострення, і що не видно світла в кінці тунелю. Це має бути для влади та для нас всіх пріоритетом – як відновити безпеку в нашій країні та на наших вулицях. Інше – це економічне зростання та створення робочих місць. Щодо сюрпризів на міжнародному порядку денному, то їх немає, ми бачимо продовження тих тенденцій, які виокремилися впродовж останніх двох років. Для мене водорозділом було обрання президентом США Дональда Трампа і рішення Британії щодо виходу з Європейського Союзу. Ці дві події показали, що та міжнародна архітектура безпеки, яка була створена після розпаду Радянського Союзу, остаточно відійшла в минуле. Є місце для нових тенденцій у світі, коли знову країни відновлюють свої національні інтереси і пріоритети, і приймають рішення, які ще 10 років тому неможливо було уявити. Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/nablyzhennya-vyboriv-vplyvaye-na-stanovyshche-u-bezpekoviy-galuzi-ukrayiny-vasyl-filipchuk...

Міфи саміту в Гельсінкі: яких домовленостей було досягнуто насправді?

Сайт "Сегодня.ua" зібрав чотири головних міфи зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі: від поступок США щодо України та Сирії до "дружби" Вашингтона з Кремлем для стримування Китаю. Зокрема, експерт МЦПД Микола Капітоненко підкреслює, що ніяких рішень за нашою спиною не було, тому приводів для паніки немає. "Ні у США, ні Росія не має можливостей реалізувати досягнуті в Гельсінкі домовленості. А домовитися можна було про що завгодно: про референдум на Донбасі, про Крим... Немає можливості змусити Україну виконувати ці домовленості, тому ніякої "Ялти-2" бути не могло", – вважає експерт. Детально про міфи зустрічі та їх спростування або підтвердження за посиланням: https://ukr.segodnya.ua/world/usa/mify-sammita-v-helsinki-kakih-dogovorennostey-trampa-i-putina-nuzhno-boyatsya-na-samom-dele-1160646.html...