Вісник регіональної прозорості. Випуск 3

Пропонуємо вашій увазі третій випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – «Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» (надалі – Проект), що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні. У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  У цьому випуску пропонуємо вашій увазі матеріали, що присвячені : Викриттю корупційних дій  міськради Кропивницького; Зловживанням в сфері комунальної власності у Львові Тендерам на державні закупівлі в Черкасах та «традиційним» переможцям цих тендерів Масовому «дерибану» комунальних приміщень в Одесі Специфіці ремонту доріг  в Чернівцях Рекомендаціям місцевій владі щодо покращення прозорості та відкритості бюджетних процесів за участю громадян. Слідкуйте за оновленням наших регіональних рейтингів! Рейтинг найбільш прозорих 50 міст України  та 22 областей    можна знайти за посиланням http://transparency.icps.com.ua Рейтинг найбільш фінансово спроможних областей та міст України можна знайти за посиланням http://budgets.icps.com.ua  Рейтинг областей за рівнем розвитку регіонального бізнес-середовища можна знайти за посиланням  http://http://competitiveness.icps.com.ua Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/08_nl.pdf...

Вісник регіональної прозорості. Випуск 2

Пропонуємо вашій увазі другий випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні. У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації. У цьому випуску пропонуємо вашій увазі матеріали, що присвячені: Презентації  рейтингу  прозорості 22-ох регіонів України, розробленого експертами МЦПД (Україна) та Transparency International Словаччина; Порушенням процедурних питань у Хмельницькій міськраді при підготовці чергової сесії; Закупці Чернівецькою міською радою вживаних тролейбусів в аварійному стані; Аналізу позиції міста Одеса в рейтингу прозорості міст; Зловживанням у місті Кропивницький при озелененні міста; Викриттю  окремих схем дискримінації учасників торгів при  здійсненні державних закупівель; Рекомендаціям місцевій владі щодо покращення прозорості  та відкритості  бюджетних процесів за участю громадян. Повна версія Вісника - /assets/uploads/images/images/eu/nl_02_07_17_.pdf...

Саміт Україна-ЄС: початок невизначеності

12-13липня 2017 р. в Києві відбувся черговий саміт Україна – ЄС за участю президента України Петра Порошенка, президента Європейської Комісії Жан-Клода Юнкера та президента Європейської Ради Дональда. Сторони обговорили імплементацію Угоди про асоціацію, безвізовий режим, хід реформ та боротьбу з корупцією в Україні, російську агресію тощо. Водночас на цьогорічному саміті не було прийнято спільної заяви через протиріччя навколо фрази про «європейські прагнення» України. Однак привітна риторика учасників саміту затьмарює початок кризи у відносинах Києва та Брюсселя. Неприйняття спільної заяви свідчить, що ЄС наразі не готовий до подальшого зближення з Україною. З одного боку, повільність реформ та боротьби з корупцією зменшує інтерес Брюсселя до поглиблення співробітництва з нашою державою. З іншого боку, Україна закріпилася серед другорядних питань політики ЄС через Брекзіт, міграцію, тероризм, фінансові проблеми та інші пріоритети. Крім того, євроскептичні та популістські сили, попри нещодавні поразки на виборах у Нідерландах та Франції, будуть і надалі грати помітну роль в політичному житті багатьох країн. Як наслідок, європейські прагнення України чи інших країн-сусідів ЄС будуть давати привід ультраправим політикам жорстко критикувати свої уряди та установи в Брюсселі. Без подальшого зближення з ЄС Україна не матиме достатніх стимулів для продовження реформ і боротьби з корупцію. Так, основним двигуном політичних та економічних перетворень у країнах Центральної та Східної Європи була перспектива членства в ЄС. У випадку з Україною, такими «пряниками» були Угода про асоціацію,  поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) та безвізовий режим, які чимало громадян та політиків помилково вважали проміжним етапом до членства в ЄС. Відтепер «м’яка сила» ЄС щодо України обмежується фінансовою підтримкою у проведення реформ та санкціями проти Росії. Очевидно, що потенціалу таких інструментів недостатньо для забезпечення незворотності курсу реформ та боротьби з корупцією. Таким чином, цьогорічний саміт Україна – ЄС стане початком невизначеності щодо подальших двосторонніх відносин. Від здатності Брюсселя запропонувати привабливі ініціативи для України залежатиме продовження реформ в Україні, прогрес у боротьбі з корупцією, збереження демократичних здобутків та лояльність українських громадян до європейської ідеї та цінностей....