МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту. ...

Українське питання на Мюнхенській конференції з безпеки

17-19 лютого 2017 р. відбулася 53-я Мюнхенська конференція з безпеки. На цьогорічному безпековому форумі були присутні понад два десятки глав держав та урядів (зокрема, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Польщі Анджей Дуда, прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим, президент України Петро Порошенко), віце-президент США Майк Пенс, Генеральний секретар ООH Антоніу Гутерріш, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ десятків країн (Франції, Німеччини, Великої Британії, Китаю, Росії, України, Польщі, Швеції, Нідерландів, Туреччини, Саудівської Аравії), міністри оборони, а також відомі політики, дипломати та експерти. Учасники обговорювали проблеми Європейського Союзу, НАТО, трансатлантичних зв’язків, демократію, тероризм, сирійську кризу, ситуацію в Східній Азії та інші виклики міжнародній безпеці. Модератором конференції був відомий німецький дипломат Вольфганг Ішінгер. У перший день Конференції виступив президент України Петро Порошенко. У промові Петра Порошенка можна виділити наступні меседжі: ​Утримуватися від умиротворення Росії і не повторювати досвід Мюнхенської угоди 1938 р. щодо нацистської Німеччини; Зміцнити трансатлантичну єдність; «Підтримка України є найдешевшою інвестицією в безпеку Вільного Світу»; ​ Не вирішувати майбутнє України за спиною; ​ Продовжувати санкції до виведення російських військ з Донбасу та Криму; ​ Поглиблювати зближення між ЄС та Україною як «найбільш єврооптимістичною країною». Промова Порошенка містить чимало закликів до Заходу щодо підтримки України та протидії російській агресії. Однак крім продовження санкцій, президент України не висунув жодних нових пропозицій щодо стримування Росії. Також Порошенко нічого не сказав про внесок, який готова зробити Україна в європейську та євроатлантичну безпеку. Ключових партнерів цікавлять передусім можливості України у подоланні спільних викликів, а не лише вирішення проблеми Криму і Донбасі. У другий день Конференції відбулася зустріч міністрів закордонних справ Нормандської четвірки (України, Німеччини, Франції, Росії). Дипломати домовились, що режим припинення вогню та відведення важкого озброєння буде передумовою для початку політичного процесу. Крім того, сторони погодилися надати доступ Червоному хресту до території ОРДЛО. Водночас було наголошено, що переговори у Нормандському форматі не будуть розширені за рахунок Державного секретаря США Рекса Тіллерсона. Чергова зустріч у Нормандському форматі не продемонструвала жодного прориву. Натомість було вкотре наголошено, що виконанню політичних положень Мінських домовленостей має передувати створення належного безпекового середовища. Головна новація полягає в тому, що це була перша зустріч Нормандської четвірки за участю нового міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля. Загалом, на цьогорічній Мюнхенській конференції з безпеки українське питання не виносилась на окрему панель. Конфлікт на Донбасі та анексія Криму лише опосередковано згадувалися під час обговорення інших проблем міжнародної безпеки. Водночас світові лідери чекали від України конкретних пропозицій щодо вирішення спільних безпекових викликів, а не повторення застарілих меседжів.  ...

Зустріч міністрів закордонних справ G20

16 лютого 2017 р. у Бонні відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн G20. Це була перша багатостороння зустрічдипломатів провідних держав світу на такому рівні з початком цього року. Крім того, ця зустріч дала можливість главам дипломатичних відомств більшості країн G20 встановити перший офіційний контакт з командою Дональда Трампа в особі Державного секретаря США Рекса Тіллерсона. Як правило зустрічі міністрів закордонних справ G20 служать підготовкою до проведення самітів G20 на рівні глав держав та урядів. G20 є одним з провідних багатосторонніх форумів, де обговорюється низка проблем світової політики та економіки: тероризм, сирійська війна, російсько-український конфлікт, ситуація у Південно-Китайському морі, міграція, протекціонізм тощо. Неухильне зростання нових політичних та економічних центрів сили у світі призвело до того, що G7 з часом поступилася своїм місцем на користь більш представницького формату. Цього року світова торгівля буде однією з головних тем зустрічі G20 з урахуванням протекціоністських заяв («Америка передусім») та рішень (вихід з Транстихоокеанського партнерства) Дональда Трампа. У Бонні також мала місце низка двосторонніх зустрічей глав дипломатичних відомств. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. Держсекретар заявив, що США готові співпрацювати з Росією, однак очікують, що США дотримуватимуться своїх зобов’язань щодо України. Таким чином, зустріч Лаврова і Тіллерсона дала змогу дізнатися вихідну позицію адміністрації Трампа щодо українського питання. Навряд чи відбудуться зміни у підходах Росії та США щодо України до особистої зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом, за підсумками якої можна буде прогнозувати розвиток подальших подій навколо нашої держави....

Україна презентувала доповідь на сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок

14 лютого 2017 року в штаб-квартирі ООН в Женеві Україна презентувала свою восьму періодичну доповідь на 66 сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (Комітету CEDAW).  Відповідно до процедури представлення звітів, громадські організації України підготували та представили незалежні звіти і взяли участь в обговоренні з членами комітету. Марія Веселовська, eксперт МЦПД з гендерних питань, зазначає, що за результатами розгляду доповідей Комітет надасть відповідні рекомендації українському Уряду. Під час звіту було презентовано основні проблеми рівності жінок і чоловіків в Україні: • Жінки в Україні отримують на 24% меншу зарплату від чоловіків. Цей показник не змінився з 2009 року. • Дуже поширеним в Україні є гендерно обумовлене насильство. 22% жінок та дівчат віком 15-49 років страждали від фізичного чи сексуального насильства хоча б раз протягом життя. • Досить низьким є відсоток жінок у владі. 11% жінок працює в Парламенті та 12% в уряді. Загалом 16% державних службовців в Україні це жінки. Відповідно члени Комітету були зацікавлені в тому, які механізми вирішення цих проблем на рівні держави існують в Україні, які перешкоди потрібно усунути задля забезпечення рівності чоловіків і жінок, зокрема в політиці та на рівні прийняття рішень, а також проблемах вразливих груп жінок -  жінок похилого віку, жінок з інвалідністю жінок з сільської місцевості. Громадські організації в своєму звіті підкреслили ряд викликів, з якими зіткнулися жінки України: Скорочення соціальних витрат та робочих місць, що негативно позначиться на економічному становищі жінок. А) Жінки і сім*ї є першочерговими бенефіціарами соціальних витрат держави. Б) Саме жінки широко залучені в тих сферах діяльності, де відбулося скорочення робочих місць (освіта, медицина, соціальні служби). Звіт відзначає  проблеми для жінок з сільської місцевості, зокрема: «Понад дві третини працездатного віку або працюють неофіційно або самозайняті. Таким чином, вони не захищені трудовим законодавством, не мають ніякого соціального страхування і, отже, не можуть отримати пенсію» Окремо підкреслюється  проблема соціальних виплат для ВПО, більшість яких – 62%, - складають жінки, а також проблема відсутності  джерела доходу для жінок, що знаходяться на територіях, близьких до лінії конфлікту....

Чи є криза довіри у відносинах Києва та Брюсселя?

9-10 лютого Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман здійснив робочий візит до Брюсселя. Під час зустрічі з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером було зроблено важливих заяв. Так, Юнкер пообіцяв виділення Україні 600 млн. євро макроекономічної допомоги в обмін на скасування мораторію на експорт деревини, також початок дії безвізового режиму до літа 2017 р. У свою чергу, Прем’єр-міністр закликав ЄС розглянути «план Маршалла» для України. Візит глави українського уряду не очікувався надто результативним через низку об’єктивних причин. В той час як Україна продовжує повільний процес реформ, ЄС все глибше занурюється у власні політичні протиріччя. На думку експерта МЦПД Євгена Ярошенка, на даний момент ЄС володіє лише двома ефективними інструментами впливу на Україну: безвізовий режим та макроекономічна допомога. Однак затягування із наданням безвізового режиму чи прив’язка макроекономічної допомоги до експорту деревини породжує кризу довіри у відносинах Києва та Брюсселя....