Внутрішня політика

Експертна дискусія до 3-ї річниці Мінських домовленостей: «Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати»

12.02.2018
img1
Прес-служба МЦПД

12 лютого 2015 року в Мінську був погоджений пакет домовленостей щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, який увійшов у публічний дискурс під назвою Мінськ-2. Через п'ять днів Мінські домовленості були затверджені Резолюцією Ради Безпеки ООН 2202. Погоджений керівниками держав «нормандської четвірки» комплекс заходів з урегулювання конфлікту знизив його інтенсивність, однак не дав змоги зрушити процес урегулювання з мертвої точки. Сьогодні, в третю річницю Мінських домовленостей, Міжнародний центр перспективних досліджень провів експертну дискусію "Конфлікт на Донбасі у 2018 році: заморозити не можна врегулювати".

Зокрема Микола Капітоненко, асоційований експерт МЦПД зауважив, що слабкість держави провокуватиме конфлікти, подібні існуючому на Донбасі, в майбутньому, тож вирішити їх можна лише тоді, коли Україна буде сильною. "Доки ми не перетворимось на сильну, не у військовому сенсі, а на ефективну державу, доки ми не перетворимось на державу демократичну -  не за назвою, а за змістом, - врегулювати конфлікт на Донбасі буде дуже важко. Важко буде попередити інші конфлікти такого плану, слабкість держави провокуватиме подібні конфлікти в майбутньому", - додав експерт.  Крім того, треба сформулювати довгострокове бачення того, як розвиватиметься конфлікт на сході України, і розробити план реалізації обох альтернативних варіантів - реінтеграції територій чи продовження замороженого конфлікту.

"Має відбуватись робота зі скептиками і "спойлерами", які є у будь-якому процесі управління конфлікту. Скептики - це ті, хто скептично ставиться до перспектив врегулювання, а "спойлери" - це ті актори всередині держави, які беруть участь у конфлікті чи є сторонами конфлікту, які не зацікавлені у його розв'язанні. Вони завжди є. І вони мають бути в контексті управління конфліктом маргіналізовані", - зазначив Капітоненко.

В свою чергу, екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов переконаний, що конфлікт на Донбасі не перетвориться на заморожений. "З приводу замороженого конфлікту - якщо ми подивимось на велику статистику різноманітних військових конфліктів у світі, то ми побачимо, що практично жодної передумови для того, щоб війна на сході України перетворилась на заморожений конфлікт - у нас немає. Немає етнічної різниці між окупованою територією і рештою України, немає релігійної різниці, немає мовної різниці, немає нічого того, що б відділяло цю територію від іншої території країни, крім фактору зовнішнього впливу", - сказав Пономарьов. Екс-депутат Держдуми наголосив також, що ситуація в так званих ДНР/ЛНР нестабільна, бойовики уже давно думають про власне виживання. "Ідейних людей там практично всіх перестріляли... В цьому сенсі можливостей повернути цю територію (окупований Донбас - ред.) зараз достатньо багато. Ніхто її утримувати довготерміново не буде. І це ще один фактор того, що я абсолютно переконаний - цей конфлікт замороженим не буде", - додав Пономарьов.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що зараз в Україні для подальшого розвитку взагалі  необхідне встановлення диктатури. "Я розумію, що моя провокативна теза буде цілком сприйнята не всіма, однак щодо демократії: те, що ми маємо зараз в державі, я назвати демократією не можу, навіть слабкою. І єдиний шлях, який я бачу можливим, - це навпаки, диктатура заради демократії в подальшому. На жаль, те болото, яке зараз існує в Україні, це і є та слабка держава, про яку вже багато хто казав сьогодні, тільки не називав речі своїми іменами", - заявив Тука. Також заступник голови МТОТ зауважив, що Кремль постійно і наполегливо спонукає Україну до так званого "прямого діалогу" з бойовиками на Донбасі для вирішення конфлікту на сході України.

"До прямого діалогу нас постійно і наполегливо спонукає Кремль. Я можу запевнити, що в держустановах ніяких ідей про так званий "прямий діалог" я не чув", - зазначив Тука.

Натомість, Надзвичайний і Повноважний Посол України, перший заступник міністра закордонних справ 1998-2001, 2003-2004 рр. Олександр Чалий наголосив, що ключовою повинна бути не армія, а дипломатія. "Я категорично проти, коли дехто з кореспондентів чи вчених каже, що конфлікт на Донбасі - це результат 25-річної роботи. Ні, хлопці, поки ми відповідали за зовнішню політику, все було нормально. Тому що ми керувались здоровим глуздом  і законами геополітики. І в цьому контексті мене не влаштовує, що сьогодні всі сподіваються тільки на силовий компонент, на армію. Для такої країни як Україна, яка не є великою державою за визначенням, ключовою повинна бути не армія, а дипломатія", - заявив він. 

Також  Чалий зазначив, що наразі в Україні реалізовується найгірша стратегія з усіх можливих сценаріїв врегулювання конфлікту на Донбасі. "Найгірша стратегія - це та, яку ми реалізовуємо з 2014 року - ні війни, ні миру. Одне кажемо, друге робимо, третє обіцяємо. Ця стратегія хибна для України, тому що кожен день на лінії розподілу вбивають наших людей. Кожен день вбивають людей і з тої сторони - і це поглиблює наші розбіжності", - додав він.

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів Міжнародного центру перспективних досліджень провела традиційний брифінг для представників дипломатичного корпусу та презентувала аналітичний вісник Inside Ukraine у Посольстві Німеччині в Україні. Частина "Державні рішення" була присвячена аналізу антиросійських санкцій та прийнятих законів про національну безпеку та дипломатичну службу. Микола Капітоненко у своїй доповіді розглянув ефективність та механізм дії санкцій, а також їх реальну значущість. Чи відбудуться ж реальні зміни, - презентувала експерт МЦПД Ірина Лук'янова, зазначивши, що реформування сектору національної безпеки та дипломатичної служби в Україні назріло давно, а в умовах зовнішньої агресії та конфлікту самі ці сфери відіграють вирішальну роль. Однак, аналіз законів засвідчує, що про системну і глибоку реформу нацбезпеки та дипслужби поки що не йдеться.  Економічний аналіз, що стосувався енергетичних інтересів та економічної безпеки України. Експерт з економічних питань, МЦПД Єгор Киян зауважив, що рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону "Північний потік – 2" знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Зокрема, проекти "Північний потік-2" і "Турецький потік" передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік. Також важливим для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди.  Частину "Політичної конкуренції", яку презентувала Ірина Івашко стосувалася аналізу та прогнозу до чого призведе протистояння НАБУ і САП. Створення НАБУ і САП запустило інституційний конфлікт зі старими інституціями – ГПУ і СБУ, які раніше безрезультатно “очолювали” боротьбу з корупцією. Поразка антикорупційних органів та їх дискредитація може зумовити втрату унікального шансу побороти тотальну корупцію. Фактично, слід визнати, що інфікування корупцією та політичним впливом нових органів відбувається вже на етапі їх формування. САП та НАБУ, які вважалися певною мірою винятками з цього правила, реінтегруються в існуючу систему залежності, політичних домовленостей та торгів шляхом дискредитаційних кампаній та медійного тиску.Чи існує вихід з цього замкнутого корупційного кола? Декілька років тому експерти активно обговорювали необхідність вивчення досвіду створення наднаціональних органів за прикладом Гватемали (International Commission Against Impunity in Guatemala). Подібні приклади можуть дозволити створити інституції, які володіють імунітетом від “інфікування” українською корупцією. Але на даний момент бракує політичної волі навіть для створення антикорупційного суду, не кажучи вже про згоду на створення наднаціональної судової інституції.   Більш детальну інформацію щодо повної версії аналітичного вісника "INSIDE UKRAINE" можна отримати:  e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 10

Презентуємо фінальний випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту, головними результатами, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, представлено матеріали підсумкової конференції «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні». Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_10_03_18_2_.pdf

Внутрішня політика

Мистецтво толерантності: бліц-виступи про МироТворчість

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ООН в Україні рік тому ініціював комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу". Головна мета проекту полягала у зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. В рамках проекту було обрано Посланців з толерантності ПРООН в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Зокрема, у формі креативного інтерв'ю Ніл Вокер - Координатор системи ООН в Україні та Вадим Черниш - Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб визначили необхідність діалогу в суспільстві, оскільки саме такий базис і є необхідним, враховуючи українські реалії. Головним будівничим матеріалом для побудови толерантного суспільства - довіра, вважають експерт МЦПД Микола Капітоненко та головний радник МЦПД Василь Філіпчук. У свою чергу Ігор Козловський відзначив, що головною є любов. "Все починається з любові, і дуже часто всі проблеми від того, що люди не вміють любити", - говорить вчений-релігієзнавець. Також Микола Капітоненко зауважив, що сприйняття різноманіття та повага до кожного є ознаками саме успішного суспільства. Надзвичайно цікавою була панель з Посланцями та Посланницями, модераторами якої виступили Павло Вишебаба та Любко Дереш. Письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко наголосила, що першим кроком є визначення власної латентної нетолерантності. Художниця Алевтина Кахідзе поділилася досвідом спілкування з людьми під час поїздок на Схід. Творча частина була представлена читаннями поезії Народною артисткою України Наталією Сумською та виступом співачки Kаті Чілі (Katya Chilly). Також були нагороджені переможці конкурсу творчих робіт задля популяризації ідей толерантності серед студентів та digital-фахівців.  

Внутрішня політика

Конференція «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні»

20 березня 2018 року відбулась фінальна конференція «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні» в рамках спільного пректу МЦПД та Інституту економічних і соціальних реформ в Словаччині (ІNЕКО) за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Перша панель конференції була присвячена рейтингу «Прозорість 50-ти найбільших міст України» (http://transparency.icps.com.ua/), який має на меті:  - моніторинг поточного рівня прозорості найбільших міст України; - розробка рекомендацій щодо прозорого прийняття рішень органами місцевого самоврядування; - підвищення прозорості, сприяння транспарентності муніципалітетів. Рейтинг ґрунтується на даних, отриманих із наступних джерел: - Відповіді на опитувальник, направлений МЦПД до 50 міських рад; - Відповіді на запити на інформацію, направлені МЦПД неофіційно – через третю особу («запит таємного клієнта»); - Інформація у відкритому доступі на офіційних сайтах міських рад. При цьому, було досліджено 77 параметрів прозорості кожного міста. Аналізуючи результати дослідження, необхідно відмітити, що загальний середній показник прозорості по містах покращився з 42,88% у 2016 до 51,38% у 2017 році. Високу динаміку щодо покращення прозорості продемонстрували такі міста як Маріуполь, Кропивницький, Умань, Бровари та Нікополь. Серед трійки переможців рейтингу такі міста як Суми, Львів та Вінниця. Друга панель конференції була присвячена проекту «Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України» (http://budgets.icps.com.ua/), метою є: - підвищення рівня інформованості громадськості про бюджети муніципалітетів та про їх рейтингування; - підтримка вирішення актуальних проблем фінансового управління бюджетів міст та областей; - сприяння покращенню фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів. Аналіз результатів свідчить, що узагальнений показник фінансового становища міст покращився на 0,4 бали до 6.0 у порівнянні з попереднім рейтингом. Однією з основних причин стала бюджетна децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади ефективніше використовувати фінансові ресурси. Узагальнений показник фінансового становища регіонів погіршився на 0,5 балів до 5,9 у зв’язку зі збільшенням видаткової частини бюджетів. Найкращу динаміку продемонстрували такі міста як Вінниця, Житомир, Кропивницький. Серед регіонів найкращі прогрес мали Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. При цьому, міста та регіони, які входять в топ-10 рейтингу, майже є незмінними з 2013 р. Необхідно відмітити, що капітальні видатки складають менше 20% у більшості міст та регіонів. Перша трійка міст-лідерів включає Одесу, Рівне та Полтава. Серед регіонів найперші місця зайняли Запорізька, Черкаська та Волинська області.