Економіка

Конференція "Підтримка економічних реформ в Україні"

05.04.2017
img1
Прес-служба МЦПД

В рамках співпраці МЦПД, Friedrich Ebert Stiftung і депутатів Європейського Парламенту старший економіст Василь Поворозник взяв участь у конференції "Підтримка економічних реформ в Україні", яка проходила у Брюсселі. Доповідь була присвячена тіньовій економіці та процесу децентралізації в Україні. Зокрема, стосувалася аналізу основних факторів, які впливають на ріст тіньової економіки в країні. Адже згідно з даними, сегмент тіньової економіки складає близько 50% ВВП. Серед основних, це насамперед неефективна система державного регулювання та податкове навантаження. Щодо реформи деценталізації, то найбільш гострим, стоїть питання законодавчого врегулюванння та внесення відповідних змін до Основного закону. А також відповідно процес створення ОТГ, що має відбуватися на добровільній основі, проте в деяких випадках не враховуються особливості конкретної громади. 

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Пенсійна реформа: виклики та перспективи

25 років в Україні тривають спроби здійснити пенсійну реформу. Проте результат поки що не втішний. У працюючих українців немає жодних стимулів платити пенсійні внески; хронічно дефіцитний Пенсійний фонд, що тисне на держбюджет; при цьому Україна витрачає на пенсії чи не найбільше за всіх у світі (у відсотках до ВВП), і до недавнього часу мала дуже високі «трудові податки», стимулюючі бізнес до відходу в тінь. Проведення реформи ускладнює чимало об’єктивних та суб’єктивних факторів, зокрема складна демографічна ситуація, високий рівень тінізації економіки, розбалансованість бюджету та політичний популізм. Після завершення революції Гідності ми спостерігаємо нову хвилю спроб вдосконалити існуючу пенсійну реформу, яка здійснюється в умовах пильної уваги з боку світової спільноти, в першу чергу – МВФ, а також в умовах жорсткої політичної конкуренції. Зі здобуттям незалежності для України, яка успадкувала радянську систему пенсійного забезпечення, яка передбачала тільки солідарний рівень, гостро постало питання формування нової пенсійної системи, яка відповідала б актуальним соціально-економічним умовам. З моменту здобуття незалежності було декілька спроб системної зміни пенсійної системи. Однією з ключових таких спроб було прийняття доволі прогресивного Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2003 році. Новий закон передбачав проведення в Україні системної пенсійної реформи, створення солідарної, обов’язкової державної і приватної накопичувальних пенсійних систем, а також він прив’язував рівень пенсій до тривалості професійного стажу і розміру заробітної плати в Україні. Однак на практиці Закон не привів до реальної реформи, не розв’язав проблему постійного дефіциту Пенсійного фонду, не забезпечив упровадження державної накопичувальної системи пенсійного забезпечення і не зміг гарантувати гідний рівень пенсійного забезпечення для своїх громадян. Це сталось через низку обставин, зокрема: В ході розгляду законопроекту в парламенті з нього було вилучено важливу з точки зору довгострокової стійкості пенсійної системи норму про поступове підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок і до 65 років для чоловіків. Законопроект не вирішував проблеми привілейованих пенсій: «VIP-пенсіонери» продовжували отримувати пенсії набагато більші, ніж вимагала об’єктивні економічні обставини. Також закон не вирішував проблему занадто високого податкового навантаження на фонд оплати праці, пов’язаного з пенсійними відрахуваннями. Набуття другим рівнем пенсійної реформи (обов’язкове державне накопичувальне страхування) чинності було відкладено – до прийняття окремого закону про запуск накопичувального фонду обов’язкового пенсійного страхування Однак чи не найбільшою проблемою став популізм політиків в гонці за електоральну підтримку. Купівля електоральної лояльності пенсіонерів стала тенденцією. Для прикладу, з 2002 по 2010 роки мінімальний розмір пенсій зріс в 9 разів в реальному вираженні, в той час як середній розмір зарплати - лише в 3,4 рази. Ще одна проблема – існування пільгових пенсій та ранній вихід на пенсію для окремих верств населення. Відтак Україна опинилася в замкнутому колі зростання дефіциту бюджету, на який наклались демографічні проблеми. Нарощуючи пенсійні витрати, вона збільшувала дефіцит Фонду. Одночасне погіршення демографічної ситуації знижувало можливі опції для вирішення проблеми. Складна демографічна ситуація в Україні значно ускладнює розробку та реалізацію пенсійної реформи. Однією з головних демографічних проблем України є дуже висока передчасна смертність і, як наслідок, - одна з найнижчих у Європі тривалість життя, особливо у чоловіків. Одним з дискусійних параметрів демографічного стану України став той факт, що Україна – одна з найстаріших країн у світі. Справді, якщо враховувати лише показник 60+, тобто частку населення старше 60 років, то така…. Проте, частка людей віком 65+ в Україні нижча, ніж у країнах ЄС (15,6% проти 18,9% в середньому по ЄС) за рахунок того, що в інтервалі від 60 до 65 років помирає досить велика кількість людей. Також треба враховувати той факт, що в Україні середня тривалість життя чоловіків нижча, ніж у більшості розвинених країн. Проте важливим є не лише абсолютний вік виходу на пенсію, а й середня очікувана тривалість життя на момент такого виходу та пільговий достроковий вихід. Українські жінки посідають одне з найвищих місць у світі за тривалістю життя на пенсії – так, у 2012 році вона складала 23 роки, що перевищувало їхній середній трудовий стаж. Для чоловіків середня очікувана тривалість життя на момент виходу на пенсію становить 14 років, що співставно з таким показником в інших країнах. Водночас в Україні майже половина чоловіків виходить на пенсію у 60 років, а решта – в 40, тобто реально середній вік виходу на пенсію – 55 років. Ще одна загрозлива тенденція – старіння населення. У майбутньому рівень старіння населення та демографічне навантаження зростатимуть за рахунок скорочення населення працеактивного віку Цьому сприятиме й катастрофічне скорочення народжуваності, яке відбулося у 1990-х роках. Як наслідок, станом на 2017 рік в Україні склалась ситуація, коли на 12,5 млн пенсіонерів припадає 26 млн осіб працездатного віку з яких зайнятими є тільки 176 млн осіб. При цьому з числа зайнятих тільки 10 млн осіб сплачують ЄСВ – базу для формування пенсійного фонду. В бюджеті на 2017 рік закладений дефіцит Пенсійного фонду в розмірі 141,5 млрд грн, що становить 5.5% ВВП. Таким чином Пенсійний фонд здатний бездефіцитно фінансувати менш ніж половину свої видатків. Аналогічна ситуація спостерігалась і в 2016 році – з суми Пенсійного фонду в розмірі 257 млрд грн дефіцит становив 145 млрд. Уже зараз в Україні пенсійні видатки становлять 15% від ВВП що є одним із найвищих показників у Європі та значно перевищує аналогічний показник багатьох країн з істотно вищим рівнем старіння, таких як Швеція, Фінляндія, Великобританія, Норвегія, Швейцарія. Пенсійний вік у нашій країні лишається одним із найнижчих у Європі – фактично, з урахуванням пільгових пенсій – 55 років, порівняно з 63,1 років у середньому в країнах ЄС Середня тривалість трудового стажу в Україні – тобто періоду, протягом якого людина заробляє собі пенсію, однакова для чоловіків та жінок (близько 34 років). Також в 2016 році в Україні налічувалося 830 000 осіб молодше пенсійного віку, які отримували так званні «ранні» пенсії. Таким чином розробка проекту пенсійної реформи відбувалась в досить складних та напружених умовах. В травні 2017 року Кабінет міністрів під тиском МВФ все-таки ухвалив проект довгоочікуваної пенсійної реформи. Чинний варіант пенсійної реформи включає наступні ключові пункти: Підвищення страхового стажу з 15 до 25 років Відповідно до запропонованої урядом реформи, пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які матимуть страховий стаж 25 років. Наразі право на пенсію за віком мають ті, кому виповнилося 60 років. При цьому в законі зазначається, що ці особи повинні мати страховий стаж 15 років. З 1 січня 2004 року для нарахування пенсії важливий лише страховий стаж. Таким чином, з цього часу трудова книжка не є підтвердженням страхового стажу. При цьому запроваджується гнучкий коридор пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу — громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб задовольнити вимогу стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років). При цьому проект реформи не передбачає підвищення пенсійного віку, на чому наполягав МВФ. Осучаснення" пенсій. 50% пенсіонерів підвищать пенсії Для цього уряд запроваджує єдині правила визначення розмірів пенсійних виплат. Планується введення нової формули нарахування пенсій за єдиним підходом для "старих" і "нових" пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Тобто виходить, що показник, за яким розраховуються пенсії, буде підвищено майже утричі. За словами Прем’єр-міністра В. Гройсмана, у результаті зазначеного "осучаснення" до 3 764,40 грн більше 5 млн пенсіонерів уже з 1 жовтня 2017 року отримають підвищення пенсій від до 200 грн і більше 1 тис. грн щомісячно. Запровадження даної норми пов’язане з тим, що багато пенсіонерів, які вийшли на пенсію 10 років назад, отримують меншу пенсію, ніж їх колеги, які почали отримувати пенсію недавно. Станом на сьогодні нарахування пенсії залежить від трьох показників: зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати по Україні, який застосовується при обчисленні пенсії. Середня зарплата зростає з кожним роком, тому пенсії українців повинні перераховуватись. Останній раз таке перерахування відбулося в 2012 році, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік 1197,91грн. За цей час середня зарплата по Україні, яка застосовується при обчисленні пенсії, зросла до 3764,4 грн або більше ніж втричі. В результаті 2/3 пенсій навіть не досягають розміру прожиткового мінімуму.  Скасовується оподаткування пенсій З 1 жовтня пропонується відмінити оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів. Наразі пенсії, розмір яких перевищує 12 470 гривень (10 прожиткових мінімумів), підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% у частині такого перевищення. Скасування особливих умов виходу на пенсію Призначення пенсій за вислугу років буде здійснювати лише для військовослужбовців. Реформою також передбачається, що з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, сфери охорони здоров'я, соціального захисту та інших категорій. Запропонований інструмент — це ще один спосіб, який повинен дозволити уряду зменшити кількість пенсіонерів. Встановлення особливого режиму для працівників з шкідливим умовами праці. Проект реформи передбачає, що підприємства замість відшкодування пенсій сплачуватимуть підвищений ЄСВ за своїх працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах (з поступовим переходом до накопичувальної системи пенсійного забезпечення). Законопроект пропонує встановити, що за осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, доплата ЄСВ становитиме 15 %. Тобто загалом за таких працівників підприємство сплачуватиме ЄСВ за ставкою 37%. Для всіх інших категорій працівників, що мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці, доплата ЄСВ становитиме 7%. Тобто загалом роботодавець сплачуватиме за таких співробітників ЄСВ за ставкою 29%. Також передбачено, що додаткові внески ЄСВ з 1 січня 2019 року за працівників, молодших за 35 років, будуть накопичуватися на їх індивідуальних пенсійних рахунках. Щорічне перерахування пенсій У законопроекті передбачається автоматична норма про щорічну індексацію (перерахунок) пенсій для захисту від інфляції. Планується, що перерахунок буде відбуватися з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи — тобто якщо буде зростання економіки і бюджет буде наповнюватися краще. При цьому в уряді зауважують, що індексація буде прив'язана до показника зростання середньомісячних зарплат за три роки — не менше ніж на 50% такого зростання. І не менше ніж на 50% індексу споживчих цін. Скасовується 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам З жовтня 2017 року уряд пропонує скасувати 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам. Із 2,3 млн. працюючих пенсіонерів зараз пенсії знижуються у 494 тис. проектом реформи пропонується щоб ті, хто працює, отримували заробітну платню і пенсію у повному обсязі. Підвищення соціальних стандартів Передбачене на 2017 рік друге підвищення соціальних стандартів на 5% пропонується з 1 жовтня. Мінімальна пенсія у такому випадку становитиме 1373 грн. Підвищення пенсій торкнеться 9 млн пенсіонерів. Таким чином уряд зробив крок на шляху до виконання однієї з головних вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною наступного траншу. Однак подальша доля запропонованої реформи залежатиме від Парламенту, де й очікуються найбільш запеклі баталії. В цілому проект реформи сконцентрований на скороченні хронічного дефіциту ПФ, модернізації, та підвищенні ефективності функціонування солідарного рівня пенсійної системи, в тому числі за рахунок своєрідного її поєднання з елементами накопичувальної системи, проте практично не торкається проблеми формування другого та третього рівнів пенсійної системи. Відтак запропонований урядом проект важко назвати повноцінною системною реформою, яка кардинально змінить існуючу пенсійну реформу. Також слід враховувати, що формування ефективної пенсійної системи потребує цілого ряду реформ в суміжних сферах, як то фінансова, податкова та соціальна.  

Економіка

Економічний прогноз МЦПД

  ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ  Важливим фактором для ефективного прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності, підвищення спроможності реально оцінювати соціально-політичну ситуацію в Україні і визначення пріоритетів розвитку власного бізнесу є врахування стану національної економіки. Зокрема, систематичне ознайомлення з достовірним аналізом економічних тенденцій, прогнозами щодо зміни кон’юнктури основних ринків і соціальної ситуації в Україні дозволяє уникати значних фінансових і іміджевих ризиків.  У зв’язку з цим Міжнародний центр перспективних досліджень  пропонує використовувати в роботі підготовлений згідно з кращими міжнародними стандартами і на основі власних багаторічних розробок аналітичний продукт – Економічний прогноз ( презентація ). Даний документ неодноразово високо оцінювався національними та іноземними компаніями і банківськими установами, що свідчить про довіру до наведених у ньому даних і оцінок. Мова документу – українська і англійська. Для отримання більш детальної інформації, замовлення попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.kiev.ua Тел. (044) 253-44-82 (068) 831-94-69

Економіка

Відкритий бюджет та залучення інвестицій: як забезпечити фінансову прозорість об’єднаних громад

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Нідерландів, в рамках проекту «Фінансова прозорість об’єднаних громад» проводить тематичні семінари в 24 областях України для представників органів влади територіальних об’єднань, що приймають рішення про залучення та використання фінансових ресурсів, представників регіонального бізнесу та НДО. Проект  направлений на підвищення економічної спроможності об’єднаних громад, що дозволить більш ефективно вирішувати питання місцевого розвитку, підвищення рівня конкурентоспроможності територіальних громад, боротьби з корупцією на місцевому рівні та забезпечення добробуту місцевого населення. «Основною метою є розповісти зацікавленим сторонам про те, яким чином формувати власні фінансові ресурси, покращувати «фінансове здоров’я» об’єднаних громад та як діяти в нових правових умовах», - зазначає директор департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. Питання забезпечення сталого розвитку на місцевому територіальному рівні є надзвичайно актуальними з огляду на потребу стабілізації соціально-економічного становища в регіонах в умовах економічної кризи та проведення реформи з децентралізації. “Наразі бюджетне законодавство знову зазнало змін, видаткові повноваження місцевих бюджетів змінюються, а Податковий кодекс залишається незмінним. Додаткових джерел на збільшення фінансування податкових ресурсів до місцевих бюджетів не надходить. Тому необхідно залучати кошти з інших джерел та шукати доступні в наш час можливості грантової підтримки та кредитування", – пояснює експерт з питань бюджету та управління Тетяна Овчаренко. Крім того, експерти МЦПД розповіли представникам громад про необхідність залучення додаткових коштів до своїх бюджетів, адже, щоб розпоряджатися грошима, для початку необхідно їх мати. Також закликали громадськість долучатися до контролю за використанням бюджетних коштів, щоб запобігти корупції, наголошуючи на тому, що саме громадськість має відіграти важливу роль у цьому процесі, адже йдеться про гроші, зосереджені безпосередньо в конкретній ОТГ.

Економіка

Причини і наслідки відтермінування траншу МВФ

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення відкласти виділення Україні чергового траншу в розмірі $1 млрд. Перш за все важливо визначити першопричини відтермінування. За офіційними версіями - це блокада Донбасу. Але тут важливо уточнити, що мова йде не про блокадників, а власне про рішення РНБО, про ефективність управління, адже за 2 місяці блокади не було зроблено ніяких якісних розрахунків і планів виходів із цієї кризи.  Директор економічного департаменту Ангела Бочі  зазначає, що очевидно, що рішення МВФ цілком пов'язувати з блокадою Донбасу не можна. Одне із важливих завдань, які ставить перед нами МВФ, це – антикорупційна реформа. Особлива увага акцентувалась на запроваджені антикорупційних судів, які в Україні так і не стартували, під питанням також обрання аудитора НАБУ. Формально, у нас реформа антикорупційних органів полягає лише у їх створенні, адже міжнародний бізнес та інвестори не бачуть в країні змін в антикорупційному полі та не відчувають зменшення тиску. Насправді, відтермінування четвертого траншу у березні не стало новиною, адже ми мали отримати його ще у грудні 2016 року. Нагадаю, що третій транш затягнувся, тому вже формально було зрозуміло що і питання наступного траншу буде відкладено. Крім того, третій транш все одно мав би бути авансовим, бо Україна формально не виконала вимог, які стосувалися проведення пенсійної реформи (підвищення пенсійного віку), реформи землі (запровадження обігу земель), запуску антикорупційних судів. Якщо говорити по суті, то з 11 структурних маяків за останній період ми виконали лише три. Попередні вимоги – бюджет і націоналізація "Приватбанку" – наша країна начебто задовольнила, але, наприклад, реформа ДФС так і не була проведена з 2015 року. Тобто і другий транш Україні дали авансом, а третій, швидше за все, нам вже авансом не дадуть. Експерт також наголосила, що ймовірно, що програма МВФ для України буде взагалі зупинена, як в 2009 році, і тоді головним питанням для влади буде стримування валютного курсу. І тут питання не в золотовалютних резервах, яких зараз вистачає, а в іншому факторі - паніці серед населення. Така ситуація може ще більше поглибити політичну кризу в країні.  Старший економіст Василь Поворозник також відзначив, що МВФ часто є сигналом для іноземних партнерів: варто довіряти країні, чи не варто. Якщо зупиняється допомога, то це є червоним світлом для інших міжнародних партнерів.

Економіка

Конференція «Прозорість, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність муніципалітетів: презентація он-лайн платформ»

В рамках проекту "Прозорі, фінансово здорові і конкурентоспроможні муніципалітети в Україні", який реалізується Інститутом економічних і соціальних реформ в Словаччині (ІNЕКО), в партнерстві з Міжнародним центром політичних досліджень (МЦПД) та за фінансової підтримки Офіційної допомоги з метою розвитку Словацької Республіки – SlovakAid  відбулася презентація он-лайн платформ: "Прозорість 50 найбільших міст України" (http://transparency.icps.com.ua), метою є підвищення прозорості муніципалітетів шляхом розробки та впровадження відповідних рекомендацій та моніторингу поточного рівня прозорості міських рад 50 найбільших міст України. Рейтинг прозорості 50 найбільших муніципалітетів в Україні ґрунтується на даних, отриманих із наступних джерел: Відповіді на опитувальник, направлений МЦПД до 50 міських рад. Кожен опитувальник містив 23 питання. Відповіді на запити на інформацію, направлені МЦПД неофіційно – через третю особу («запит таємного клієнта»). Кожен запит містив три питання і був спрямований на виявлення реакції міських рад на запити від пересічних громадян. Інформація у відкритому доступі на офіційних сайтах міських рад. "Прозорість бюджетів регіонів та їхніх регіональних центрів в Україні" (http://budgets.icps.com.ua), ціль порталу - сприяння покращенню фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів. Оскільки прозорість, фінансова стійкість і формування регіональних конкурентних переваг є базовими принципами для ефективного функціонування місцевих органів влади в довгостроковій перспективі. Сайт містить дані стосовно бюджетів муніципалітетів всіх 24 регіонів України і їх адміністративних центрів. Згідно зі словацьким досвідом, дані розділені на наступні типи: географічні дані, короткий опис галузей, показники фінансової стабільності і фінансового здоров'я. "Конкурентоспроможність регіонів та регіональна оцінка ділового клімату в Україні" (http://competitiveness.icps.com.ua/). Аналіз конкурентоспроможності регіонів повинен забезпечити зацікавлених осіб інформацією про поточний стан ділового середовища в регіонах, а також про конкретні проблеми економічного розвитку в регіонах. Проект надасть представникам місцевої влади корисний інструмент для розвитку регіонів, а також для усунення локальних бар'єрів ділового середовища. Модель оцінки конкуреноспроможності регіонів України охоплює 24 регіони України (всі області за виключенням Криму). Регіональний індекс ділового середовища  (РІДС)  розраховується на основі 103 незалежних показників, що розраховані на основі двох джерел інформації: статистичних даних за 2014-2015 роки  та  опитування компаній на предмет оцінки умов ведення бізнесу в регіонах.  Партнери проекту Роберт Кічина (Business Alliance of Slovakia), Петер Голяш (Директор Інституту економічних та соціальних реформ) та  Міхал Пішко (Координатор проектів Transparency International Slovakia) презентували досвід реалізації проекту у Словаччині. Народний депутат Оксана Продан як представник Голови Асоціації міст України  у Верховній Раді від імені місцевих громад зазначила про фактор прозорості муципалітетів як важливу передумову формування сприятливого бізнес-середовища та інвестиційного клімату загалом. Радник міського голови міста Дніпро, Яніка Мерило у своєму виступі акцентувала увагу на небхідності запровадження он-лайн сервісів, що дозволять кожному громадянину слідкувати за своїм містом, починаючи від закупівель і до карти інфраструктурних об'єктів. Презентації: Guarding financial health of local governments in Slovakia How to improve the transparency level in municipalities MEASURING REGIONAL BUSINESS ENVIRONMENT IN UKRAINE Відкрите Дніпро.Яніка Мерило ПРОЗОРІСТЬ 50 НАЙБІЛЬШИХ МІСТ УКРАЇНИ. Вероніка Харук Конкурентоспроможність регіонів та регіональна оцінка ділового клімату в Україні. Василь Поворозник Прозорість бюджетів регіонів та їхніх регіональних центрів в Україні. Ангела Бочі