Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД: чи вдасться зберегти фінансову стабільність у 2018?

19.07.2018
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за червень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки.

Попередній період 2018 року характеризувався такими цифрами:

  • Оцінка зростання ВВП у першому кварталі не змінилася і склала 3,1% р/р.
  • Річна інфляція уповільнилася до 11,7%.
  • Зростання в переробній промисловості, будівництві та пасажирському транспорті становило 2,4%, 1,8% та 4,4% відповідно.
  • Роздрібний товарообіг збільшився на 5,3% р/р у першому кварталі. Продажі харчів зросли на 6,9%, непродовольчих товарів – на 4,2%.
  • Споживання домогосподарств збільшилося на 5,6%
  • Валове нагромадження основного капіталу зросло на 17%.
  • Експорт та імпорт суттєво скоротилися у фізичному вимірі.
  • Зменшилося державне споживання.

Згідно ж прогнозу, у другому півріччі 2018 року підтримка стабільного фінансового стану країни ускладниться через внутрішні й зовнішні чинники:

  • Платежі за зовнішнім боргом погіршать очікування економічних агентів щодо курсу гривні.
  • Підвищення ключової ставки Федеральної резервної системи призведе до відпливу капіталу з країн з ринками, що формуються, зокрема й з України.
  • Обслуговування зовнішніх зобов’язань ставатиме дедалі складнішим і упродовж 2019 року гривня може суттєво ослабнути.

Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку.

Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами.

Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки:

e-mail: office@icps.com.ua

тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Головні економічні тренди першого півріччя 2018 року - макроекономічний прогноз МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за липень 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Згідно представленого у ній матеріалу, кінець 1 півріччя 2018 року характеризувався такими трендами: · Національний банк України підвищив облікову ставку до 17,5% через швидке зростання споживчого попиту, відплив капіталу з ринків, що формуються, затримку у виконанні вимог МВФ та інфляційні очікування. · Споживча інфляція була нульовою другий місяць поспіль. · Річне зростання споживчих цін уповільнилося до 9,9%. · Динаміка світових цін на продовольчі товари змінилася. Ціни на зернові культури та молочні продукти знизилися, а на цукор – підвищилися. У прогнозній частині зазначається, що у другому півріччі 2018 року на розвиток української економіки впливатимуть наступні фактори: · Ризик неотримання фінансування МВФ зменшився через ухвалені необхідні поправки до Закону про Антикорупційний суд. Проте затягування виконання інших вимог призводить до відтермінування отримання траншу. · Зовнішні умови для розвитку української економіки погіршилися внаслідок запровадження заходів для обмеження міжнародної торгівлі найбільшими економіками світу, зокрема зі сторони ЄС та США. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку.   Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Нацбанк Смолія: політ нормальний, по курсу очікується незначна турбулентність

Яків Смолій став очільником НБУ майже півроку тому – 15 березня 2018 року. Звісно, за такий короткий проміжок про досягнення говорити зарано, але є можливість проаналізувати основні тренди: чи нинішня політика НБУ дозволить пережити обіцяне урядом підвищення зарплат, майбутні виплати по зовнішнім боргам та обіцянки політиків на фоні чергових виборів президента? Економічні виклики Нинішні умови розвитку країни хоч і кращі у порівнянні з минулорічними, але тем не менше все ще існує ряд негативних факторів, які тиснуть на стабільність гривні. По-перше, відчувається значний інфляційний тиск. Хоч НБУ і констатує, що він забезпечений зростанням споживчого попиту, але слід відмітити надмірну монополізацію українських ринків. Підвищення цін на товари і послуги в регіонах України відбувається не ринковими методами і без доцільного економічного обґрунтування. У першу чергу це стосується підприємств та організацій енергетичного, паливного, комунального та транспортного сектору. По-друге, такі фактори як торгівельні війни та турбулентність на зовнішніх ринках, політика уряду США щодо посилення долару, жорстка монетарна політика та підвищення процентних ставок розвинутих країн, що призвела до та відтоку капіталу з країн, що розвиваються, і до зниження інтересів інвесторів до таких країн також є несприятливими для української гривні. Останнім, але не менш значним фактором впливу є відносини з МВФ. Незважаючи на зроблені кроки у напрямку виконання вимог меморандуму, у т.ч. числі і завдяки політиці НБУ, залишається ряд невирішених питань. Звісно, необхідно розуміти, що $1 млрд не врятує українську економіку, але в умовах нашої сьогоднішньої про-європейської парадигми розвитку, значно додасть упевненості нашим західним партнерам. Незважаючи на вище перелічені фактори, НБУ вдалося втримати курс української гривні, і навіть добитися нещодавнього його укріплення. В чому ж секрет такого успіху? Що було зроблено? З основного, що можна виокремити за останні півроку діяльності НБУ, це заходи спрямовані на: · Підтримку інфляційної стабільності та особливості розрахунку валютного курсу. Зокрема була поступово підвищена облікова ставка до 17,5% річних і переглянута методика розрахунку офіційного курсу гривні до долара США та час його оприлюднення. · Розширення можливостей розвитку економіки завдяки підтримці проектів по відновленню кредитування, закону "Про валюту і валютні операції", дозволу місцевим органам влади розміщувати облігації на фондовій біржі. · Спрощення проведення деяких операцій та збільшення прозорості банківської системи як такої завдяки новим вимогам до організації системи управління ризиками в банках, оприлюдненню даних про складові та достатність капіталу банків, вдосконаленню порядку видачі та використання індивідуальних валютних ліцензій тощо. Частково ця діяльність перекликається із презентованою Стратегією Національного банку України. Хоч вона і носить дещо декларативний характер, але краще прагнути досягти якісь цілі (хоч деякі відверто недосяжні), чим нічого не мати за мету. Відносний успіх політики НБУ підтверджується обсягом міжнародних резервів ($17,7 млрд за підсумками липня 2018 року), уповільненням споживчої інфляції (до 8,9% у річному вимірі) та стабільністю гривні. Додатково, згідно інформації від НБУ, нині банківський сектор став і залишається прибутковим, продовжується активне кредитування населення, ділові очікування бізнесу сягнули найвищого рівня з середини 2011 року. Виходить, відбулися і значні законодавчі зміни, і розширилися можливості для економіки, і жорсткішою стала монетарна політика. Але при цьому, гривня ніяк «інфляційно» не постраждала. Чому? Тому що НБУ вдалося уміло дотримуватися принципу "Працює? Не чіпай!". Навіть за значних законодавчих змін, різного роду пресингу, їм вдалося захистити економічні інтереси країни і дотримуватися певної традиційності при прийнятті рішень. Наприклад, навіть після прийняття закону "Про валюту і валютні операції", який мав похитнути курс гривні, НБУ вчасно подовжив вимогу до обов’язкового продажу надходжень валюти у розмірі 50%. Також позитивним є його відносно виважена політика щодо російських банків в Україні, що дозволила запобігти фінансовій паніці. Традиційною залишилась і політика підтримки національного курсу гривні. Така стабільність і прогнозованість рішень НБУ позитивно вплинула на очікування основних гравців ринку, що мало результатом відносне укріплення курсу гривні та зростання перспектив отримання наступного траншу МВФ. На що звернути увагу Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Але необхідно розуміти що її стабільність залежить від багатьох факторів, в тому числі і від злагодженої співпраці її основних законодавчих, виконавчих і судових органів. На жаль, на фоні передвиборчої турбулентності, напруженості відносин з РФ та інших факторів, у майбутньому незалежність рішень НБУ та його репутація може стати під питанням. Ризики для НБУ будуть також збільшуватися і ближче до платежів по зовнішніх боргах. За наявною інформацією всередині МВФ вже прийнято “політичне рішення” підтримати виділення Україні наступного траншу до кінця осені. Компроміс щодо підвищення газових тарифів, запропонований урядом, є прийнятним для Фонду, питання збалансованості бюджету є завжди відносним – що таке незбалансований і яким має бути збалансований бюджет. Поза формальними питаннями на порідку денному відносин з МВФ є ще й інші, які не вписують у Меморандум. Цього разу це прийняття нового закону про вибори, але навіть якщо українська влада і не піде на цей революційний крок, кредитні кошти МВФ, а за ними – і ЄС будуть виділені. Оскільки дозволити на радість Росії падіння гривні і внутрішньополітичні катаклізми напередодні виборів в Україні у Вашингтоні не планують – навіть якщо нинішня влада  в Києві далека від іміджу реформаторів-антикорупціонерів, який би хотіли бачити за океном. Тому обмінний курс гривні, який зараз турбує українців, утримається до кінця року в розумних межах – 28 чи навіть 29 гривень за долар. Якщо звичайно, не трапиться сюрпризів... Варто відмітити, що нині частково страждає соціальна спрямованість рішень НБУ. В цьому аспекті згадаємо вимушене нещодавнє скасування реєстрації платіжних систем "WebMoney.UA" та "TYME" (коли користувачі систем не мали змоги вивести свої кошти), і відсутністю інших альтернатив платіжних систем, зокрема таких як Paypal. Тим не менше, здається, що на даному етапі відносна політика невтручання є найкращим виходом з ситуації. Подальша ж стабільність гривні навряд чи буде здатна «керуватися» лише обліковою ставкою, впровадження закону "Про валюту і валютні операції" також набиратиме обертів та й зовнішні виплати збільшуватимуться разом з напругою на зовнішніх товарних та фінансових ринках. Тут вже «традиційність» рішень малоймовірно допоможе і у майбутньому НБУ доцільно буде переглянути свій поки що успішний підхід "Працює? Не чіпай!".

Єгор Киян
14.08.2018
Економіка

ProZorro працює. Скільки коштів заощадила система державних закупівель?

За два роки існування система електронних закупівель ProZorro зекономила державі понад 52 млрд грн. За цей період через неї пройшло близько 2 млн тендерів, повідомив перший заступник міністра економічного розвитку в Україні Максим Нєфьодов. Про це – у сюжеті Радіо НВ. За його словами, проект показав, що економічна діяльність без корупції в Україні можлива. Прем'єр-міністр країни Володимир Гройсман назвав ProZorro один із найголовніших етапів подолання корупції в державі.  Електронна торговельна система ProZorro, створена за ініціативою Мінекономрозвитку, Transparency International Ukraine, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку і українських електронних майданчиків. У грудні 2015 року система ProZorro була переведена на баланс держпідприємства Зовнішторгвидав. Пізніше його перейменували на ДВ ProZorro. Зараз усі державні закупівлі в обов'язковому порядку проходять через цю систему. Згідно із законом про держзакупівлі, придбання на суму, що перевищує 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1,5 млн для виконання робіт повинні проходити відкриті тендери у ProZorro. Система отримала кілька престижних міжнародних премій, як найбільш інноваційних продукт у сфері державних закупівель. У 2016 році вона отримала відразу три нагороди міжнародного рівня - World Procurment Awards 2016, Open Government Awards 2016 і Davos Awards 2017. Система показала себе ефективною в Україні, її аналоги намагаються впровадити в країнах заходу, заявив експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.  Деталі у статті NV.ua https://nv.ua/ukr/ukraine/events/-prozorro-pratsjuje-skilki-koshtiv-zaoshchadila-sistema-derzhavnikh-zakupivel--2486467.html

Економіка

Приватизація 2018: необхідність чи звичка?

У кінці травня - початку червня український уряд оголосив остаточний список об’єктів малої та великої приватизації. Згідно слів в.о. керівника Фонду державного майна Віталія Трубарова, це перший великий перелік підприємств для продажу за останні як мінімум десять років. Чи справді озвучена теза є «досягненням уряду», які перспективи та ризики таїть у собі «всеохоплююча» приватизація і чи справді можна гордитися такою ситуацією? Що маємо? За останні роки проголошена приватизація 2018 року має найбільш амбіційні плани. Доходи бюджету від приватизації у поточному році закладені в сумі 22,5 млрд грн. До ключових особливостей приватизації 2018 року слід віднести: ● У січні 2018-ого список підприємств, які готували до приватизації не перевищував 335 об'єктів. Згодом, список приватизації доповнювали, довівши його спочатку до 576 об’єктів, а потім і до більше ніж 700 об’єктів. ● Мала приватизація. Список включає 716 об’єктів і розділений на: 1) господарські товариства та підприємства, засновані на базі об’єднання майна різних форм власності; 2) єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів; 3) окреме майно; 4) об’єкти незавершеного будівництва; 5) об’єкти соціально-культурного призначення. Процес приватизації буде відбуватися виключно через електронні аукціони. ● Велика приватизація. Список на приватизацію був скорочений з 26 до 23 підприємств. Були вилучені Завод алюмінієвої фольги, Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація України. Аукціон з продажу великих об'єктів приватизації матиме такі особливості: 1) при відсутності другого учасника аукціон проводитися не буде, і буде автоматично вважатися, що він не відбувся; 2) учасники зобов'язані зробити хоч один крок торгів, щоб виключити спробу змови; 3) відомості про учасників аукціону та їх кількість не підлягають розголошенню до початку аукціону; 4) у тому випадку, якщо є тільки один учасник, то проводиться викуп за ціною не нижчою за стартову; 5) якщо на аукціоні на підвищення ціни, так звані англійські аукціони, об'єкт не продається, приймається рішення знизити стартову ціну на 25%, якщо і ця спроба марна, то ціна зменшується на 50%. Якщо ж об'єкт приватизації не проданий вищезгаданими способами, приймається рішення про продаж на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій. ● В список тих, хто не може бути покупцем, внесли представників Російської Федерації та осіб, які перебувають під санкціями. ● Перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, розширили: додали медустанови і навчальні заклади. ● Кабінет міністрів України відмовився від варіантів приватизації або оренди портів, їх передаватимуть виключно в концесію. Аналіз ситуації На теперішній час у державній власності знаходиться 3444 об’єкти. Таблиця. Розподіл об’єктів державної власності Тип Кількість об’єктів державної власності, шт Активи, млрд. грн Відсоткове співвідношення, % Стратегічні об’єкти 15 1175 69 Важливі об’єкти 363 147 8,6 Втрачено контроль 559 45,1 2,6 Непрацюючі об’єкти 1255 132,6 7,8 Концесія (аеропорти, лісгоспи, автодороги) 359 14,5 0,9 Інші 893 189,4 11,1 Всього 3444 1704 100 Джерело: за даними МЕРТ Український уряд планує поступово зменшувати кількість об’єктів державної власності і має намір залишити лише 15 особливо важливих державних підприємств та 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. До переліку 15 особливо важливих підприємств, які мають лишитися в державній власності, увійшли: «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Нафтогаз України»; стратегічні підприємства аерокосмічної галузі – КБ «Південне», «Завод 410», «Південмаш», «Антонов», «Хартрорн», Харківський авіаційний завод; Адміністрація морських портів; енергетичні підприємства – «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», Східний гірничо-збагачувальний комбінат; «Укрхімтрансаміак». Крім приватизації, 359 об’єктів також планується передати в концесію. Незважаючи на проголошені цілі захистити стратегічно важливі підприємства, аналіз попередніх документів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», показав, що велика кількість об’єктів в нинішньому році «перестала бути» стратегічно важливими: 14 підприємств з 23 включених у список є стратегічно важливими для української економіки, зокрема підприємства хімічної промисловості. Що матимемо? Про ускладнення можливості досягнення поставлених урядом мети свідчать «успіхи» попередніх років. Навіть незважаючи на те, що уряд розраховує отримати від приватизації у 2018 році найбільшу суму за останні 10 років у розмірі 22,5 млрд грн., у новому консенсус-прогнозі Міністерства економічного розвитку вже йдеться про ймовірність отримати лише 1,25 млрд грн, що у два рази менше суми від приватизації у 2017 році. Відповідно, є ризик невиконання дохідної частини бюджету, яка нині має скласти 913 млрд грн., у розмірі 2-3%. Таблиця. Виконання плану приватизації у 2014-2018 роках Рік План, млрд. грн Факт, млрд. грн Виконання плану, % 2014 0,335 0,466 139,1 2015 17 0,151 0,9 2016 17,1 0,188 1,1 2017 17,1 3,4 19,9 2018 22,5 - -   У свою чергу, на небажання інвесторів брати участь у приватизації 2018 року сприятимуть такі фактори: ● Технічні бар’єри на тендерах та складність процедур ● Слабка інституційна спроможність Фонду державного майна України ● Обмеженість конкуренції та доступу до торгів ● Значна залежність підприємств від рішень уряду та дій олігархів ● Політичні та лобістські ігри навколо підприємств ● Складна боргова «історія» підприємств та їх незадовільний фінансовий стан ● Передвиборча турбулентність ● Ситуація на сході країни та ризики націоналізації Таким чином, інтерес інвесторів безпосередньо залежатиме від того, як буде організованій сам продаж. Не дивлячись на те, що процес приватизації буде досить відкритим, залишається ряд бар'єрів: наприклад, може бути технічні обмеження доступу або цінові маніпуляції при торгах. І навіть якщо на підприємство прийде сумлінний інвестор, можуть бути створені умови, при яких він не витягне компанію з поганого фінансового стану. Тому план приватизації в цьому році навряд чи буде виконаний, так як іноземні та українські інвестори не поспішають вкладати гроші в Україну, не знаючи, як зміниться вектор розвитку з приходом нового президента і обранням нового парламенту. Крім того, деякі інвестори побоюються загрози націоналізації куплених об'єктів, пам'ятаючи, що сталося з Приватбанком. Результати торгів запросто можуть звестися до ситуації,  коли «свої продають для своїх» та ще й задешево. Як мінімум про це свідчить те, що більшість торгів призначені на осінь і в реальності можуть початися набагато пізніше, щоб швидко пустити об’єкт з молотка, боячись приходу справжнього інвестора. У свою чергу, навіть у разі успіху такої «розширеної» приватизаційної кампанії, необхідно зазначити, що: ● приватизація не може слугувати закриттям діри в бюджеті. ● існуватиме загроза економічній безпеці держави у випадку погіршення ситуації на сході: у разі необхідності переорієнтації виробництва з інвесторами буде складніше домовитися. ● індивідуальні інтереси інвесторів можуть суперечити загальнонаціональним: є ризик того, що інвестори диктуватимуть свої умови та ставитимуть у залежність ключові галузі української економіки. ● українські держпідприємства можуть купити ті, кому необхідно придбати актив задешево (за відсутності або не допуску великого інвестора) або усунути конкурента. Приватизація 2018 може просто перетворитися на симуляцію, яка прикриватиме передвиборчу активізацію процесу перерозподілу сфер впливу або роздачу «подарунків». ● так і не буде вирішене питання монополії Нафтогазу та хоча б часткової приватизації цієї організації. Нафтогаз залишатиметься повністю у державній власності і його функції не будуть розділені між окремими незалежними компаніями згідно європейських вимог щодо системи розподілу функцій на енергетичному ринку. ● значна відповідальність ляже на Антимонопольний комітет України. «Оптова» приватизація підприємств однієї сфери може призвести до утворення монополій на ринку, що є вкрай небажаним, особливо у хімічній промисловості та у інших ключових для української економіки галузях. ● проблема українських підприємств не у тому, у якій вони власності, а у поганому менеджменті і надмірній монополізації ринку. Керувати ж будь-яким підприємством можна як добре так і погано незалежно від власності. З іншої сторони, прихід іноземних інвесторів міг би сприяти: ● перерозподілу ринку, посиленню конкуренції на ньому, ще більшій демонополізації ринку, послаблення «диктатури» окремих компаній. ●  отриманню валютного доходу і, як результат, укріпленню валютного курсу української гривні. ● збільшенню кількості відносно стабільних компаній: стабільність буде обумовлена іноземним капіталом, який не прив'язаний до курсу гривні та до внутрішньої економічної ситуації в Україні. Таким чином, інвестиції у приватизовані підприємства можуть надавати вагому підтримку економічному зростанню країни. Але це може бути лише за умов виваженої державної політики, яка буде спрямована і на захист національних інтересів, а не тільки на індивідуальні інтереси інвесторів. Інакше, приватизація нічого корисного для України не принесе – ні грошей до бюджету, ні інвестицій у виробництво, ні вмілого менеджменту підприємств, ні виконання рекомендацій міжнародних донорів та організацій.

Економіка

Макроекономічний прогноз МЦПД: які загрози для економічного зростання ?

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за травень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз ключових трендів 2018 року показав наступне: · У першому кварталі 2018 року ВВП збільшився на 3,1% до відповідного кварталу попереднього року. · Промислове виробництво зросло на 3% р/р, а виробництво в переробній промисловості - на 0,8% р/р. · Річне зростання цін споживачів уповільнилося до 13,1%, річне зростання цін виробників - до 14,1%, зокрема внаслідок зниження світових цін на залізну руду. · У квітні найбільше зросли залишки за гривневими депозитами. · Національний банк переглянув обсяги доходів від праці за кордоном у платіжному балансі. Відповідно, була переглянута у більшу сторону оцінка динаміки доходів та споживання домогосподарств у 2015-2017 роках. Згідно ж прогнозу на 2018 рік, очікується, що: · Темпи зростання ВВП будуть трохи меншими, ніж у першому кварталі. · Високими темпами зростатимуть капітальні інвестиції і помірно збільшуватиметься споживання домогосподарств. · Негативно на динаміку експорту впливатимуть торговельні обмеження, запроваджені США, і зменшення врожаю зернових та соняшнику 2017 року. · За очікуваннями Національного банку, у разі неотримання фінансування МВФ 2018 року запозичення будуть зроблені на зовнішньому ринку і їхній обсяг буде обмеженим, а вартість – високою. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами.   Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Надійність та показники банківської системи України: драйвер росту чи тягар?

У розвинутих країнах банківська система виступає джерелом економічного зростання. На жаль, в умовах України вона ризикує стати тягарем для українських платників податків та інструментом виведення коштів. Нещодавні новини щодо збільшення кількості непрацюючих кредитів та відповідні повідомлення НБУ лише підтверджують ці побоювання. Тим часом уряд намагається вплинути на ситуацію, але поки що недостатньо ефективно. Тому аналіз банківського сектору України є актуальним і нагальним. Згідно щоквартального «Опитування про умови кредитування», яке проводилося Національним банком України за результатами 1 кварталу 2018 року, було відзначено зростання активності банків щодо схвалення заявок на кредити підприємствам та на споживчі кредити. При цьому, 76% банків очікують зростання кредитного портфеля бізнесу упродовж року, а 69% банків прогнозують приріст кредитів фізичним особам. Попри це, варто відзначити, що обсяг непрацюючих кредитів в українських банках залишається незмінним, а інколи демонструє тенденцію до збільшення, незважаючи на заклики НБУ вирішити цю проблему. Відповідно, навіть після «очищення» банківської системи у 2014-2016 рр., ризик неповернення кредитних коштів жодним чином не зменшився. Більше того, в Україні 31 з 82 діючих банків порушують нормативи Національного банку України (згідно даних НБУ про виконання банками економічних нормативів), що лише ускладнює ситуацію і може призвести до подальшої актуалізації проблеми непрацюючих кредитів разом з ростом недовіри до банків. При цьому, замість ефективного і адресного вирішення питання, уряд продовжує списувати непрацюючі банківські кредити. Зокрема тільки «ПриватБанк» у 2017 році списав 5,863 млрд грн непрацюючих кредитів, виданих до націоналізації банку, про що стало відомо з його фінансової звітності. Що маємо сьогодні? Традиційно лідерами по сумах непрацюючих кредитів є українські державні банки. Більше того, проблемним є і співвідношення «непрацюючих» кредитів до «працюючих». Виходить, що при нормі не більше 30%, в Україні не повертають кожний другий кредит – у середньому таке співвідношення складає 56%. Загальний же обсяг таких «активів» сягає 630 мільярдів гривень. При цьому, за словами заступника голови Національного банку України Катерини Рожкової, майже 70% "поганих" боргів концентрують 20% позичальників. Банки, у свою чергу, покривають непрацюючі кредити підвищенням відсотків по виданим кредитам, що зменшує їх привабливість і звужує перспективи економічного росту країни.   Назва банку Банківська група (за походженням капіталу банків) Відсоток непрацюючих кредитів Непрацюючі кредити, тис грн 1 ПАТ "БТА Банк" Банк іноземних банківських груп 98,63% 753983 2 ПАТ "ВТБ БАНК" Банк іноземних банківських груп (Росія) 94,60% 20108232 3 АТ "БМ БАНК" Банк іноземних банківських груп (Росія) 94,36% 2095905 4 ПАТ "АКБ "Траст-капітал" Банк з приватним капіталом 88,90% 125562 5 ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Банк з державною часткою 86,69% 235555104 6 ПАТ "УКРСОЦБАНК" Банк іноземних банківських груп 84,54% 36516685 7 ПАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" Банк з приватним капіталом 80,89% 55850 8 ПАТ "Промінвестбанк" Банк іноземних банківських груп (Росія) 76,65% 35445306 9 АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" Банк з приватним капіталом 72,76% 803570 10 ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" Банк іноземних банківських груп 68,50% 611500 11 АТ "Укрексімбанк" Банк з державною часткою 64,92% 83072616 12 АТ "ОЩАДБАНК" Банк з державною часткою 64,38% 80235272 13 ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" Банк з приватним капіталом 62,46% 4091593 14 ПАТ "ВіЕс Банк" Банк з приватним капіталом (Росія) 58,40% 1179665 15 ПАТ "СБЕРБАНК" Банк іноземних банківських груп (Росія) 56,65% 32835471 16 АТ "Місто Банк" Банк з приватним капіталом 54,53% 746337 17 ПАТ "ЮНЕКС БАНК" м. Київ Банк з приватним капіталом 53,65% 276818 18 Полікомбанк Банк з приватним капіталом 47,80% 169758 19 ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" Банк з приватним капіталом 47,25% 2257838 20 ПАТ "БАНК ФОРВАРД" Банк іноземних банківських груп 46,70% 813759 Джерело: розрахунки згідно даних НБУ Не останню роль у даній ситуації відіграє боротьба НБУ з інфляцією, через що нещодавно облікова ставка сягнула 17% і, згідно останнього рішення, поки залишилась незмінною, відповідно впливаючи і на відсоток по виданим кредитам. У свою чергу високі відсоткові ставки відлякують бізнес. Через це банки змушені кредитувати сумнівні проекти, які нібито гарантують більшу дохідність. Тим не менше, є надія, що розкручування інфляції буде зупинено, що матиме результатом зменшення облікової ставки упродовж наступних трьох років і, відповідно, зменшення відсотків за виданими кредитами.       Дані Прогноз 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Ставка за кредитами в національній валюті, на кінець року, % річних 16,6 20,4 15,2 17,5 17,0 15,0 14,0 Джерело: «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки», МЦПД, 2018 Актуальною також залишається і проблема збитковості частини банків. Хоча за результатами 1 кварталу 2018 року банківська система України в цілому хоча і вийшла на прибутковий рівень (8,672 млрд грн. прибутку), 14 з 82 працюючих банків все ще залишаються збитковими. Прибуткові банки, топ-3 Збиткові банки, топ-3 Прибуток, млрд. грн Збиток, млрд. грн «ПриватБанк» 3,654 «Промінвестбанк» 0,294 «Райффайзен Банк Аваль» 1,381 «Укрсоцбанк» 0,290 «ОТП Банк» 0,612 «Кредит Дніпро» 0,117 Джерело: згідно даних НБУ Зважаючи на це, подальші перегони за прибутком та за часткою ринку буде підштовхувати банки до ризикової діяльності та до погіршення їх кредитного портфелю. Крім цього, у портфелі більшості банків є частка споживчого кредитування. За умов недостатнього росту української економіки та високого рівня інфляції перспективи повернення таких кредитів погіршуються. З іншого боку, для банків такі кредити є найпростішим способом заробити кошти і тому, за умов відсутності достатнього попиту зі сторони бізнесу, частка споживчих кредитів постійно зростає, хоч і не є поки що значною. Загалом же, згідно проведеного моніторингу Міжнародним центром перспективних досліджень спільно із Незалежною асоціацією банків України, найбільш поширені та доступні українські банки не потрапили на перші місця рейтингу фінансового здоров’я, що лише підкреслює системність проблем українських банків.   Топ-10 банків за дотриманням нормативів   Топ-10 банків за здатністю генерувати прибуток   Топ-10 банків за загальним показником фінансового здоров'я 1 Укр.банк реконстр.та розв. 1 ПАТ "Ідея Банк" 1 ПАТ "Ідея Банк" 2 ПАТ "АЛЬПАРІ БАНК" 2 ПАТ "А - БАНК" 2 ПАТ "А - БАНК" 3 ПАТ "АП БАНК" 3 ПАТ "СІТІБАНК" 3 ПАТ "СІТІБАНК" 4 ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" 4 ПАТ "МІБ" 4 ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 5 ПАТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" 5 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" 5 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" 6 ПАТ "БАНК 3/4" 6 АТ "ТАСКОМБАНК" 6 АТ "ТАСКОМБАНК" 7 ПАТ КБ "Центр" 7 ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 7 АТ "Райффайзен Банк Аваль" 8 ПАТ "БАНК "ПОРТАЛ" 8 АТ "ОТП БАНК" 8 ПАТ "БАНК АВАНГАРД" 9 ПАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" 9 АТ "Райффайзен Банк Аваль" 9 АТ "УкрСиббанк" 10 АТ "АЛЬТБАНК" 10 ПАТ "КРЕДОБАНК" 10 ПАТ "БАНК АЛЬЯНС"   Джерело: «Рейтинг фінансового здоров’я банків України», МЦПД та НАБУ, 2018     Що робити і чи є вихід? Зрозуміло, що проблемні кредити – це наслідок необережної та інколи «цілеспрямованої» політики самих банків. Нещодавнє створення «кредитного реєстру» (куди будуть записуватися боржники, які винні від 372 300 грн і більше) лише полегшить процедуру верифікації клієнтів банку. Саму ж проблему вже існуючих непрацюючих кредитів він не вирішить. Питання не зможе вирішити і прийнятий у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», оскільки цей документ більше орієнтований на спрощення процесу стягнення боргів, а не на подолання першопричин появи «проблемних» кредитів. Тому поки банківський ринок не стане достатньо прозорим та відкритим, моніторингові системи НБУ будуть обходити як фінансово нездорові банки, проводячи ризикові операції, так і бізнес, створюючи фіктивні «компанії-пустушки» або навмисно оголошуючи себе банкрутами. До речі, частка таких «банкрутів», згідно повідомлення голови комітету з питань фінансової політики Михайла Довбенка, досягла 80% від загальної кількості юридичних осіб-позичальників. Відповідно сьогодні в основному проблемні кредити – це кошти, які компанії обманним шляхом вивели за кордон через банківську систему або вважають за потрібне не повертати. Зважаючи на перелічені аспекти та недостатнє фінансове здоров’я ключових українських банків, необхідно: - проводити глибокий моніторинг та аудит не тільки вкладених, але і виданих коштів; - переймати досвід стійких іноземних банків з ризик менеджменту та управління кредитним портфелем; - інвестувати у навчання персоналу з оцінки платоспроможності клієнтів банку; - впроваджувати практики корпоративно-соціальної відповідальності; - збільшувати ринкову частку іноземних банків задля забезпечення здорової конкуренції; - уникати появи інформаційних «фейків», які створюються через «війни» боржників та кредиторів; - імплементувати законодавчі удосконалення, що сприятимуть поліпшенню бізнес-клімату в Україні; - підтримувати незалежність НБУ від політичних рішень та шахрайських дій учасників ринку. Допоки ж банки будуть якісно кредитувати не бізнес проекти, а державні цінні папери, перестаючи бути «кровоносною» системою реального сектору економіки, допоки банки будуть використовуватися для відмивання та виведення коштів, підриваючи довіру до себе, населенню не залишатиметься нічого іншого як свої кошти зберігати у скляній банці, тим самим поглиблюючи «фінансовий голод» банківської системи та тягар «непрацюючих» кредитів, і, як результат, сповільнюючи економічний розвиток України. І єдиним виходом, за умов відсутності якісного українського менеджменту, буде продавати банки з портфелем проблемних кредитів, з однієї сторони залучаючи інвестиції, а з іншої – втрачаючи останні власні засоби хоч якось позитивно впливати на банківський ринок та його стратегію розвитку у перспективі.