Внутрішня політика

Міжнародний центр перспективних досліджень шукає стратегічних радників

30.12.2016
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень у рамках проекту «Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» оголошує конкурс на посади стратегічних радників.

Мета проекту:

Провести моделювання імплементації Мінських угод як інструменту реінтеграції Донбасу та підготувати проекти відповідних нормативно-правових документів.

У процесі моделювання імплементації Мінських угод група з чотирьох стратегічних радників працюватиме за наступними напрямками:

  1. Стратегічний радник з політичних та соціально-гуманітарних питань;
  2. Стратегічний радник з питань економіки та інфраструктури;
  3. Стратегічний радник з питань безпеки;
  4. Стратегічний радник з питань комунікації та міжнародного співробітництва. 

 

Основні обов’язки:

  • Збір та аналіз напрацювань в міністерстві щодо моделювання Мінських угод та практичних аспектів реінтеграції;
  • Проведення консультацій з міжнародними організаціями та іноземними партнерами щодо їх залучення до процесу моделювання та впровадження Мінських угод, обговорення з ними ідей та напрацювань з даного питання;
  • Аналіз існуючої нормативно-правової бази, що регулює відносини з тимчасово непідконтрольними територіями, внесення пропозицій щодо її поліпшення;
  • Розробка стратегічних документів стосовно реінтеграції тимчасово окупованих територій відповідно до розробленої моделі та етапів імплементації Мінських домовленостей;
  • Надання керівництву Міністерства аналізу та пропозицій щодо моделей впровадження Мінських домовленостей;
  • Обговорення та визначення проектів стратегічних і нормативно-правових документів, необхідних для впровадження опрацьованої моделі реінтеграції;
  • Узгодження своєї діяльності з координатором групи стратегічних радників;
  • Підготовка та подання планів і звітів;
  • Участь у відрядженнях та публічних консультаціях щодо моделі імплементації Мінських угод.

Основні кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду стратегічного радника:

  • Наявність профільної вищої освіти (магістр соціально-гуманітарних, економічних наук чи інших споріднених спеціальностей);
  • Досвід роботи у відповідному секторі на державній службі – від 3 років, або у громадських організаціях, аналітичних центрах чи проектах міжнародної технічної допомоги – від 4 років;
  • Розуміння проблематики в даній сфері;
  • Знання іноземної мови буде перевагою.

Кінцевий термін подання резюме: 15 січня 2017 року.

Зацікавлені особи можуть надіслати своє резюме та мотиваційний лист до 18.00 20 січня 2017 року на адресу електронної пошти hr@icps.kiev.ua (в темі листа зазначити бажану посаду). Прохання додати рекомендаційні листи, ПІБ та контакти осіб, які можуть підтвердити вашу компетентність та фаховість.

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів Міжнародного центру перспективних досліджень провела традиційний брифінг для представників дипломатичного корпусу та презентувала аналітичний вісник Inside Ukraine у Посольстві Німеччині в Україні. Частина "Державні рішення" була присвячена аналізу антиросійських санкцій та прийнятих законів про національну безпеку та дипломатичну службу. Микола Капітоненко у своїй доповіді розглянув ефективність та механізм дії санкцій, а також їх реальну значущість. Чи відбудуться ж реальні зміни, - презентувала експерт МЦПД Ірина Лук'янова, зазначивши, що реформування сектору національної безпеки та дипломатичної служби в Україні назріло давно, а в умовах зовнішньої агресії та конфлікту самі ці сфери відіграють вирішальну роль. Однак, аналіз законів засвідчує, що про системну і глибоку реформу нацбезпеки та дипслужби поки що не йдеться.  Економічний аналіз, що стосувався енергетичних інтересів та економічної безпеки України. Експерт з економічних питань, МЦПД Єгор Киян зауважив, що рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону "Північний потік – 2" знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Зокрема, проекти "Північний потік-2" і "Турецький потік" передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік. Також важливим для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди.  Частину "Політичної конкуренції", яку презентувала Ірина Івашко стосувалася аналізу та прогнозу до чого призведе протистояння НАБУ і САП. Створення НАБУ і САП запустило інституційний конфлікт зі старими інституціями – ГПУ і СБУ, які раніше безрезультатно “очолювали” боротьбу з корупцією. Поразка антикорупційних органів та їх дискредитація може зумовити втрату унікального шансу побороти тотальну корупцію. Фактично, слід визнати, що інфікування корупцією та політичним впливом нових органів відбувається вже на етапі їх формування. САП та НАБУ, які вважалися певною мірою винятками з цього правила, реінтегруються в існуючу систему залежності, політичних домовленостей та торгів шляхом дискредитаційних кампаній та медійного тиску.Чи існує вихід з цього замкнутого корупційного кола? Декілька років тому експерти активно обговорювали необхідність вивчення досвіду створення наднаціональних органів за прикладом Гватемали (International Commission Against Impunity in Guatemala). Подібні приклади можуть дозволити створити інституції, які володіють імунітетом від “інфікування” українською корупцією. Але на даний момент бракує політичної волі навіть для створення антикорупційного суду, не кажучи вже про згоду на створення наднаціональної судової інституції.   Більш детальну інформацію щодо повної версії аналітичного вісника "INSIDE UKRAINE" можна отримати:  e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 10

Презентуємо фінальний випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту, головними результатами, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, представлено матеріали підсумкової конференції «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні». Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_10_03_18_2_.pdf

Внутрішня політика

Мистецтво толерантності: бліц-виступи про МироТворчість

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ООН в Україні рік тому ініціював комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу". Головна мета проекту полягала у зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. В рамках проекту було обрано Посланців з толерантності ПРООН в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Зокрема, у формі креативного інтерв'ю Ніл Вокер - Координатор системи ООН в Україні та Вадим Черниш - Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб визначили необхідність діалогу в суспільстві, оскільки саме такий базис і є необхідним, враховуючи українські реалії. Головним будівничим матеріалом для побудови толерантного суспільства - довіра, вважають експерт МЦПД Микола Капітоненко та головний радник МЦПД Василь Філіпчук. У свою чергу Ігор Козловський відзначив, що головною є любов. "Все починається з любові, і дуже часто всі проблеми від того, що люди не вміють любити", - говорить вчений-релігієзнавець. Також Микола Капітоненко зауважив, що сприйняття різноманіття та повага до кожного є ознаками саме успішного суспільства. Надзвичайно цікавою була панель з Посланцями та Посланницями, модераторами якої виступили Павло Вишебаба та Любко Дереш. Письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко наголосила, що першим кроком є визначення власної латентної нетолерантності. Художниця Алевтина Кахідзе поділилася досвідом спілкування з людьми під час поїздок на Схід. Творча частина була представлена читаннями поезії Народною артисткою України Наталією Сумською та виступом співачки Kаті Чілі (Katya Chilly). Також були нагороджені переможці конкурсу творчих робіт задля популяризації ідей толерантності серед студентів та digital-фахівців.  

Внутрішня політика

Конференція «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні»

20 березня 2018 року відбулась фінальна конференція «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні» в рамках спільного пректу МЦПД та Інституту економічних і соціальних реформ в Словаччині (ІNЕКО) за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Перша панель конференції була присвячена рейтингу «Прозорість 50-ти найбільших міст України» (http://transparency.icps.com.ua/), який має на меті:  - моніторинг поточного рівня прозорості найбільших міст України; - розробка рекомендацій щодо прозорого прийняття рішень органами місцевого самоврядування; - підвищення прозорості, сприяння транспарентності муніципалітетів. Рейтинг ґрунтується на даних, отриманих із наступних джерел: - Відповіді на опитувальник, направлений МЦПД до 50 міських рад; - Відповіді на запити на інформацію, направлені МЦПД неофіційно – через третю особу («запит таємного клієнта»); - Інформація у відкритому доступі на офіційних сайтах міських рад. При цьому, було досліджено 77 параметрів прозорості кожного міста. Аналізуючи результати дослідження, необхідно відмітити, що загальний середній показник прозорості по містах покращився з 42,88% у 2016 до 51,38% у 2017 році. Високу динаміку щодо покращення прозорості продемонстрували такі міста як Маріуполь, Кропивницький, Умань, Бровари та Нікополь. Серед трійки переможців рейтингу такі міста як Суми, Львів та Вінниця. Друга панель конференції була присвячена проекту «Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України» (http://budgets.icps.com.ua/), метою є: - підвищення рівня інформованості громадськості про бюджети муніципалітетів та про їх рейтингування; - підтримка вирішення актуальних проблем фінансового управління бюджетів міст та областей; - сприяння покращенню фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів. Аналіз результатів свідчить, що узагальнений показник фінансового становища міст покращився на 0,4 бали до 6.0 у порівнянні з попереднім рейтингом. Однією з основних причин стала бюджетна децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади ефективніше використовувати фінансові ресурси. Узагальнений показник фінансового становища регіонів погіршився на 0,5 балів до 5,9 у зв’язку зі збільшенням видаткової частини бюджетів. Найкращу динаміку продемонстрували такі міста як Вінниця, Житомир, Кропивницький. Серед регіонів найкращі прогрес мали Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. При цьому, міста та регіони, які входять в топ-10 рейтингу, майже є незмінними з 2013 р. Необхідно відмітити, що капітальні видатки складають менше 20% у більшості міст та регіонів. Перша трійка міст-лідерів включає Одесу, Рівне та Полтава. Серед регіонів найперші місця зайняли Запорізька, Черкаська та Волинська області.