Внутрішня політика

Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?

13.07.2015

13 липня в рамках проекту «Започаткування національного діалогу в Україні із залученням усіх зацікавлених сторін» було проведено фінальний круглий стіл у Києві.

 

Захід на тему «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?», як і попередні регіональні круглі столи, було організовано за підтримки програми  МАТРА Уряду Нідерландів.

Голова Правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук відзначив, що в умовах анексії Криму, війни на Донбасі та намагань Росії розхитати ситуацію в інших регіонах України, питання запровадження політики національної єдності є вкрай актуальним. Адже і нинішній конфлікт великою мірою став можливим через те, що влада держави протягом останніх двадцяти років не проводила жодної відповідної політики.

Координатор проекту «Започаткування національного діалогу» Олена Захарова розповіла про хід реалізації проекту та основну його мету – розробку рекомендацій для державних кіл щодо вироблення політики національної єдності.

Точки роз’єднання українців визначалися за допомогою соціологічного дослідження. Останнє показало серед найбільших факторів розходження: зовнішньополітичні орієнтири, сприйняття нинішнього конфлікту, існуючі міфи та мову.

Дослідження також продемонструвало, що основна лінія розколу в Україні йде по Донбасу, а двома екстремумами в суспільстві є як Донбас, так і Галичина. Перший відрізняється приматом соціально-економічного, а другий – національно-культурного. Разом з тим ні економічний, ні культурний проекти не стали в Україні привабливими та модерновими. Відповідно, необхідно модернізувати українську культуру.

 

Щодо мови, то Росія намагається її «приватизувати» - якщо людина говорить російською, то має у всьому підтримувати політику Кремля.  Тому необхідно позбавити РФ монополії на мову та культуру. Як один з шляхів реалізації цього О. Захарова пропонує запровадити в юридичний обіг поняття українського варіанту російської мови, як існує американський варіант англійської.

Відносно оцінки історичних подій і діячів експерт запропонувала накласти табу на використання історичної пам’яті та будь-яких конфліктних питань, що роз’єднують суспільство, у політичній боротьбі. Ще однією з рекомендацій є моніторинг передвиборчої риторики кандидатів на місцевих виборах на предмет мови ненависті та роз’єднуючої риторики. Організація суспільного тиску з метою недопущення використання роз’єднуючої риторики.

Говорячи про Донбас, Олена Захарова зауважила, що в цьому регіоні сильна регіональна ідентичність. (Високий ступінь останньої характерний і для таких регіонів, як Закарпаття та Буковина.)

Після Євромайдану Донбас змогли розхитати, маніпулюючи саме загрозою регіональній ідентичності. Особливістю донецької ідентичністю є те, що вона не вкорінена в українську ідентичність.

Для подолання розбіжностей ідентичності необхідно створювати спільний простір. Важливими елементами спільного простору мають стати створення належного транспортного сполучення (реальний простір) та розвиток спільного медійного простору (віртуальний простір).

Також координатор проекту озвучила рекомендації МЦПД щодо державної політики національної єдності:

  • Визначення необхідності досягнення національного консенсусу щодо розбудови держави «Україна».
  • Розробка та прийняття Закону України про політику національної єдності.
  • Прийняття принципу побудови модерної політичної нації в Україні.
  • Визначення реінтеграції Криму та неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей як пріоритету державного будівництва.
  • Визначення пріоритетом людини у процесі реінтеграції Криму та неконтрольованих територій Донецької та луганської областей.
  • Проведення інклюзивного діалогу серед громадян України, включаючи залучення жителів Криму та неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей, щодо принципів побудови держави «Україна».
  • Розвиток громадянського суспільства у східних областях України, особливо у регіонах у Донецькій та Луганській областях.

Василь Філіпчук зауважив, що нині Україна переживає активну фазу націотворення. Нації творяться за щось або проти когось. І те що наразі українська нація твориться проти - це те ж варіант, але має бути і творення ЗА, коли ми не можемо повертатися спиною до Криму і Донбасу.

Народний депутат України Олексій Рябчин підтвердив необхідність пошуку об’єднавчих факторів та підкреслив, що боротися необхідно не так за території, як за людей.

Він розповів, що ще на початку подій на Донбасі досліджував громадську думку з обох сторін конфлікту. Обидва табори тоді, перш за все, висували соціально-економічні вимоги, виступали проти корупції. Жодна зі сторін не хотіла війни, всі виступали за більші права для регіонів.

На такій схожості думок і необхідно будувати об’єднавчу політику, - вважає О. Рябчин. Крім того, він вважає, що в Україні має бути єдиний центр, який би відповідав за політику відносно Криму і Донбасу. Це міг би бути відповідний віце-прем’єр в Уряді.

Після виступів доповідачів відбулося жваве обговорення озвучених результатів дослідження та пропозицій експертами та представниками громадських організацій.

Представник Адміністрації Президента О. Ярема підтримав ідею учасників круглого столу щодо розвитку коаліції національної єдності, яка б об’єднала представників громадянського суспільства, політикуму, регіональної і центральної влади.

Презентація О. Захарової «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?»

Рекомендації за результатами проекту МЦПД «Започаткування Національного діалогу в Україні»

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень представили 78-й випуск аналітичного вісника Inside Ukraine. Традиційний дипломатичний брифінг відбувся 23 травня у Посольстві Швеції в Україні. Частина "Державні рішення" стосувалася можливих стратегій на найближче майбутнє щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Зокрема, Микола Капітоненко, зазначив, що конфлікт є головною гарячою точкою Європи. Він являє собою не тільки масштабне поле битви і місце проектування величезного російського військового потенціалу, але також джерело транснаціональних загроз для сусідніх країн та фактором, який негативно впливає на регіональну безпеку в цілому. Щодо придністровського досвіду врегулювання, то варто зазначити, що обидва конфлікти не мають етнічного походження: не існує придністровського етносу, а також етносу Донбасу. Однак в обох випадках ідентичність сконструйована навколо мови та тлумачень історії. Економічний блок представлений аналізом надійності та ключових показників банківської системи. Єгор Киян, експерт з економічних питань, зауважив, що проблемні кредити – це наслідок необережної та інколи «цілеспрямованої» політики самих банків. І попри очікуване банками пожвавлення кредитування, обсяг непрацюючих кредитів залишається незмінним, а інколи демонструє тенденцію до збільшення. Нещодавнє створення «кредитного реєстру» лише полегшить процедуру верифікації клієнтів банку. Саму ж проблему вже існуючих непрацюючих кредитів такий реєстр не вирішить. Питання не зможе вирішити і прийнятий у першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», оскільки цей документ більше орієнтований на спрощення процесу стягнення боргів, а не на подолання першопричин появи «проблемних» кредитів. Аспект політичної конкуренції стосувався теми, що наразі в Україні існує значний запит на альтернативних політиків, “третю силу” або альтер-еліту, яка, на думку українців, повинна привнести нову якість у розбудову держави.  Є великий попит на рішучі перетворення, радикальні та ефективні зміни, але чи існує гідна пропозиція? І чи не стане “третя сила” на виборах 2019 звичайною політичною технологією, яка допоможе новим політичним проектам лише отримати доступ до державних посад без подальших якісних метаморфозів існуючої суспільної системи?  Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69      

Внутрішня політика

МЦПД оголошує початок реєстрації на тренінг "Технології виборчих кампаній – ключ до успіху на виборах"

Міжнародний Центр Перспективних Досліджень та визнані фахівці у сфері виборчих технологій проведуть тренінг для майбутніх кандидатів, керівників виборчих штабів, політконсультантів та всіх, хто прагне перемогти на виборах. Завдяки тренінгу вже під час наступних виборів ви зможете успішно використати набуті знання та вміння. Ефективна передвиборча програма, способи взаємодії з різними категоріями виборців: секрети як перетворити виборців на електорат-підтримки саме вашого кандидата. Перевірені технології: що працює навіть у "безнадійних" кандидатів. Особливості формування команди: керівники vs польовики та хто саме вам потрібен? Таємниці політичної реклами, яка реально працює на рейтинг. Протидія “чорному PR”, юридичні аспекти та інші нюанси підготовки і проведення передвиборчої боротьби з єдиною метою – успішна виборча кампанія.Фінансове планування витрат: вибори для студентів та мільйонерів. Про все це (та не тільки) розкажуть наші тренери: • Кость Бондаренко – політолог, історик, кандидат політичних наук, голова Фонду "Українська політика"; • Валерій Гончарук – доцент кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, керівник департаменту виборчих технологій Агентства моделювання ситуацій; • Кирило Куликов – український політик, Народний депутат України VI скликання. Основні теми курсу: 1. Що потрібно знати про виборчі кампанії і чим вони відрізняються? 2. Ефективність застосування виборчих технологій. 3. Крок за кроком до перемоги на виборах. 4. Використання «Big Data» у виборчій кампанії 5. «Чорні» технології (або «чорний» PR) як засіб ведення виборчої кампанії. 6. Безпека виборчих кампаній. 7. Виборча кампанія як соціальний ліфт. Програма тренінгу також включає можливість участі у майстер-класі на тему: «Чорний PR – бруд на виборах чи ліки від буденності?» Відвідувачі отримають: • Релевантний досвід і корисний контент • Довідкові та практичні матеріали • Ґрунтовну інструкцію з проведення передвиборчих кампаній • Сертифікати учасників тренінгу • Ефективний нетворкінг та зв'язки Час та дата проведення: 13 та 14 червня 2018 року о 18:00 - 20:30 Місце проведення: м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 15. Вартість участі у тренінгу для тих, хто зареєструється до 8 червня - 1200 гривень. Після вищевказаної дати, вартість участі складатиме 1500 гривень. Особливі умови участі для студентів: знижка 30%. ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ТА УТОЧНЕННЯ ІНШИХ ДЕТАЛЕЙ ПРОСИМО ЗАПОВНИТИ ФОРМУ ЗА ПОСИЛАННЯМ: https://goo.gl/forms/rg1kf7xPi6LQjGah1 У разі виникнення додаткових запитань, пропозицій, просимо звертатися за тел. (044) 253-44-82, (068) 831-94-69.

Внутрішня політика

МЦПД розпочинає прийом заявок на участь у проекті «Інтеграція ВПО в місцеві громади. Навчальна програма в Німеччині»

Міжнародний центр перспективних досліджень у співпраці з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки  Міністерства закордонних справ Німеччини розпочинає проект з підтримки українських активістів та експертів, які залучені до інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у місцеві громади в Україні.  З цією метою, 13 учасників з різних регіонів України, які будуть обрані на основі конкурсного відбору, відвідають шестиденний навчальний тренінг у м. Берлін та отримають змогу вдосконалити навички з стимулювання інтеграції ВПО у приймаючі громади. Починаючи з 2015 року, Німеччина активно випробовує різні ініціативи з покращення інтеграції мігрантів, багато з яких ґрунтуються на співпраці з місцевими або регіональними організаціями та відданості окремих громадян щодо адаптації переселенців до нових умов. У той же час, Німеччина зіштовхнулась з хвилею негативного сприйняття, що викликало виникнення багатьох непорозумінь та культурних стереотипів. До мінімізації наслідків таких тенденцій в Німеччині активно приєднались представники громадянського суспільства задля надання підтримки «новачкам в суспільстві» незалежно від регіону їхнього походження, політичних вподобань, релігії тощо. Саме з метою обміну досвідом в даному питанні МЦПД ініціює навчальну програму для українських колег.    Учасники програми отримають змогу ознайомитись з досвідом німецьких колег в питаннях подолання несприйняття, стереотипів, непорозумінь та розробити свої власні рішення щодо покращення інтеграції ВПО у відповідності до українського контексту. Крім того, навчальна програма передбачає вивчення німецької моделі возз'єднання 1990-1991 рр. та імплементацію рішень, які були направлені на об’єднання двох соціо-політичних культур (Східна та Західна Німеччина) тих часів. Термін проходження навчання в Німеччині: 24 - 29 вересня 2018 р. Після повернення до своїх громад в Україні учасники повинні будуть організувати заходи з залученням ВПО та представників приймаючих громад задля обговорення набутого досвіду та пошуку шляхів подолання викликів, з якими стикаються ВПО в Україні. Мова тренінгів: англійська, німецька. Синхронний переклад на українську забезпечується. Транспортні витрати, а також витрати на проживання покриваються організаторами програми. Для участі в проекті необхідно: - бути залученим до процесу інтеграції ВПО у місцеві громади; брати участь у проектах, спрямованих на покращення інтеграції ВПО; активно цікавитись та досліджувати дану тематику; прагнути покращити ситуацію з взаємодією ВПО та приймаючими громадами в Україні; - володіти англійською мовою на базовому розмовному рівні; - мати діючий біометричний закордонний паспорт. В іншому випадку – учасник матиме самостійно пройти процедуру отримання візи до Німеччини; - надіслати резюме та мотиваційний лист з обґрунтуванням Вашої зацікавленості у програмі та описом відповідного досвіду на адресу електронної пошти office@icps.com.ua Обмеження щодо участі в програмі: учасниками проекту не можуть бути державні службовці та представники місцевої влади Кінцевий термін подачі заявок: 4 червня 2018 р. У випадку виникнення питань, звертайтеся, будь ласка, за тел.: +38 044 253 52 29;  +38 068 194 94 04.  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів Міжнародного центру перспективних досліджень провела традиційний брифінг для представників дипломатичного корпусу та презентувала аналітичний вісник Inside Ukraine у Посольстві Німеччині в Україні. Частина "Державні рішення" була присвячена аналізу антиросійських санкцій та прийнятих законів про національну безпеку та дипломатичну службу. Микола Капітоненко у своїй доповіді розглянув ефективність та механізм дії санкцій, а також їх реальну значущість. Чи відбудуться ж реальні зміни, - презентувала експерт МЦПД Ірина Лук'янова, зазначивши, що реформування сектору національної безпеки та дипломатичної служби в Україні назріло давно, а в умовах зовнішньої агресії та конфлікту самі ці сфери відіграють вирішальну роль. Однак, аналіз законів засвідчує, що про системну і глибоку реформу нацбезпеки та дипслужби поки що не йдеться.  Економічний аналіз, що стосувався енергетичних інтересів та економічної безпеки України. Експерт з економічних питань, МЦПД Єгор Киян зауважив, що рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону "Північний потік – 2" знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Зокрема, проекти "Північний потік-2" і "Турецький потік" передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік. Також важливим для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди.  Частину "Політичної конкуренції", яку презентувала Ірина Івашко стосувалася аналізу та прогнозу до чого призведе протистояння НАБУ і САП. Створення НАБУ і САП запустило інституційний конфлікт зі старими інституціями – ГПУ і СБУ, які раніше безрезультатно “очолювали” боротьбу з корупцією. Поразка антикорупційних органів та їх дискредитація може зумовити втрату унікального шансу побороти тотальну корупцію. Фактично, слід визнати, що інфікування корупцією та політичним впливом нових органів відбувається вже на етапі їх формування. САП та НАБУ, які вважалися певною мірою винятками з цього правила, реінтегруються в існуючу систему залежності, політичних домовленостей та торгів шляхом дискредитаційних кампаній та медійного тиску.Чи існує вихід з цього замкнутого корупційного кола? Декілька років тому експерти активно обговорювали необхідність вивчення досвіду створення наднаціональних органів за прикладом Гватемали (International Commission Against Impunity in Guatemala). Подібні приклади можуть дозволити створити інституції, які володіють імунітетом від “інфікування” українською корупцією. Але на даний момент бракує політичної волі навіть для створення антикорупційного суду, не кажучи вже про згоду на створення наднаціональної судової інституції.   Більш детальну інформацію щодо повної версії аналітичного вісника "INSIDE UKRAINE" можна отримати:  e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 10

Презентуємо фінальний випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту, головними результатами, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, представлено матеріали підсумкової конференції «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні». Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_10_03_18_2_.pdf

Внутрішня політика

Мистецтво толерантності: бліц-виступи про МироТворчість

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ООН в Україні рік тому ініціював комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу". Головна мета проекту полягала у зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. В рамках проекту було обрано Посланців з толерантності ПРООН в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Зокрема, у формі креативного інтерв'ю Ніл Вокер - Координатор системи ООН в Україні та Вадим Черниш - Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб визначили необхідність діалогу в суспільстві, оскільки саме такий базис і є необхідним, враховуючи українські реалії. Головним будівничим матеріалом для побудови толерантного суспільства - довіра, вважають експерт МЦПД Микола Капітоненко та головний радник МЦПД Василь Філіпчук. У свою чергу Ігор Козловський відзначив, що головною є любов. "Все починається з любові, і дуже часто всі проблеми від того, що люди не вміють любити", - говорить вчений-релігієзнавець. Також Микола Капітоненко зауважив, що сприйняття різноманіття та повага до кожного є ознаками саме успішного суспільства. Надзвичайно цікавою була панель з Посланцями та Посланницями, модераторами якої виступили Павло Вишебаба та Любко Дереш. Письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко наголосила, що першим кроком є визначення власної латентної нетолерантності. Художниця Алевтина Кахідзе поділилася досвідом спілкування з людьми під час поїздок на Схід. Творча частина була представлена читаннями поезії Народною артисткою України Наталією Сумською та виступом співачки Kаті Чілі (Katya Chilly). Також були нагороджені переможці конкурсу творчих робіт задля популяризації ідей толерантності серед студентів та digital-фахівців.