Внутрішня політика

Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?

13.07.2015

13 липня в рамках проекту «Започаткування національного діалогу в Україні із залученням усіх зацікавлених сторін» було проведено фінальний круглий стіл у Києві.

 

Захід на тему «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?», як і попередні регіональні круглі столи, було організовано за підтримки програми  МАТРА Уряду Нідерландів.

Голова Правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук відзначив, що в умовах анексії Криму, війни на Донбасі та намагань Росії розхитати ситуацію в інших регіонах України, питання запровадження політики національної єдності є вкрай актуальним. Адже і нинішній конфлікт великою мірою став можливим через те, що влада держави протягом останніх двадцяти років не проводила жодної відповідної політики.

Координатор проекту «Започаткування національного діалогу» Олена Захарова розповіла про хід реалізації проекту та основну його мету – розробку рекомендацій для державних кіл щодо вироблення політики національної єдності.

Точки роз’єднання українців визначалися за допомогою соціологічного дослідження. Останнє показало серед найбільших факторів розходження: зовнішньополітичні орієнтири, сприйняття нинішнього конфлікту, існуючі міфи та мову.

Дослідження також продемонструвало, що основна лінія розколу в Україні йде по Донбасу, а двома екстремумами в суспільстві є як Донбас, так і Галичина. Перший відрізняється приматом соціально-економічного, а другий – національно-культурного. Разом з тим ні економічний, ні культурний проекти не стали в Україні привабливими та модерновими. Відповідно, необхідно модернізувати українську культуру.

 

Щодо мови, то Росія намагається її «приватизувати» - якщо людина говорить російською, то має у всьому підтримувати політику Кремля.  Тому необхідно позбавити РФ монополії на мову та культуру. Як один з шляхів реалізації цього О. Захарова пропонує запровадити в юридичний обіг поняття українського варіанту російської мови, як існує американський варіант англійської.

Відносно оцінки історичних подій і діячів експерт запропонувала накласти табу на використання історичної пам’яті та будь-яких конфліктних питань, що роз’єднують суспільство, у політичній боротьбі. Ще однією з рекомендацій є моніторинг передвиборчої риторики кандидатів на місцевих виборах на предмет мови ненависті та роз’єднуючої риторики. Організація суспільного тиску з метою недопущення використання роз’єднуючої риторики.

Говорячи про Донбас, Олена Захарова зауважила, що в цьому регіоні сильна регіональна ідентичність. (Високий ступінь останньої характерний і для таких регіонів, як Закарпаття та Буковина.)

Після Євромайдану Донбас змогли розхитати, маніпулюючи саме загрозою регіональній ідентичності. Особливістю донецької ідентичністю є те, що вона не вкорінена в українську ідентичність.

Для подолання розбіжностей ідентичності необхідно створювати спільний простір. Важливими елементами спільного простору мають стати створення належного транспортного сполучення (реальний простір) та розвиток спільного медійного простору (віртуальний простір).

Також координатор проекту озвучила рекомендації МЦПД щодо державної політики національної єдності:

  • Визначення необхідності досягнення національного консенсусу щодо розбудови держави «Україна».
  • Розробка та прийняття Закону України про політику національної єдності.
  • Прийняття принципу побудови модерної політичної нації в Україні.
  • Визначення реінтеграції Криму та неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей як пріоритету державного будівництва.
  • Визначення пріоритетом людини у процесі реінтеграції Криму та неконтрольованих територій Донецької та луганської областей.
  • Проведення інклюзивного діалогу серед громадян України, включаючи залучення жителів Криму та неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей, щодо принципів побудови держави «Україна».
  • Розвиток громадянського суспільства у східних областях України, особливо у регіонах у Донецькій та Луганській областях.

Василь Філіпчук зауважив, що нині Україна переживає активну фазу націотворення. Нації творяться за щось або проти когось. І те що наразі українська нація твориться проти - це те ж варіант, але має бути і творення ЗА, коли ми не можемо повертатися спиною до Криму і Донбасу.

Народний депутат України Олексій Рябчин підтвердив необхідність пошуку об’єднавчих факторів та підкреслив, що боротися необхідно не так за території, як за людей.

Він розповів, що ще на початку подій на Донбасі досліджував громадську думку з обох сторін конфлікту. Обидва табори тоді, перш за все, висували соціально-економічні вимоги, виступали проти корупції. Жодна зі сторін не хотіла війни, всі виступали за більші права для регіонів.

На такій схожості думок і необхідно будувати об’єднавчу політику, - вважає О. Рябчин. Крім того, він вважає, що в Україні має бути єдиний центр, який би відповідав за політику відносно Криму і Донбасу. Це міг би бути відповідний віце-прем’єр в Уряді.

Після виступів доповідачів відбулося жваве обговорення озвучених результатів дослідження та пропозицій експертами та представниками громадських організацій.

Представник Адміністрації Президента О. Ярема підтримав ідею учасників круглого столу щодо розвитку коаліції національної єдності, яка б об’єднала представників громадянського суспільства, політикуму, регіональної і центральної влади.

Презентація О. Захарової «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?»

Рекомендації за результатами проекту МЦПД «Започаткування Національного діалогу в Україні»

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД представив дослідження "Inside Ukraine" для представників дипломатичних місій

У середу, 19 червня, у Посольстві Словенії в Україні Міжнародний центр перспективних досліджень презентував 89-й номер аналітичного вісника Inside Ukraine для представників дипломатичного корпусу. Під час брифінгу головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук та експерти МЦПД Катерина Москаленко, Анастасія Галушка та Єгор Киян представили аналіз актуальних політичних і економічних подій в Україні. На думку експертів Центру, рішення Конституційного суду України у справі щодо конституційності указу Президента України про оголошення дострокових виборів може мати серйозні наслідки для цілісності політичної системи. Судді КСУ мають надскладне завдання при розгляді справи, тому що їх остаточне рішення може сприяти усуненню ситуації правового вакууму, забезпеченню поваги до верховенства права та уникнення політичної нестабільності в Україні. Передвиборча кампанія Володимира Зеленського, на думку аналітиків, супроводжувалася неясністю зовнішньополітичного плану. Водночас, перший закордонний візит у якості Президента до Брюсселя запевнив наших міжнародних партнерів, що відносини Україна-ЄС-НАТО узгоджуються з баченням його попередника Порошенка. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки на e-mail: office@icps.com.ua

20.06.2019
Внутрішня політика

Команда МЦПД представила дослідження щодо інклюзивності конституційної реформи

У середу, 17 квітня, команда МЦПД презентувала дослідження "Інклюзивність та легітимність конституційної реформи: вибір процесу" та ініціювала експертне обговорення цього питання в київському громадському просторі Urban Space 500. У експертній дискусії взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Катерина Москаленко, експерт з правових питань МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД, аналітики, експерти, представники громадських організацій. Експерти МЦПД зазначили, що Конституція України з часу свого прийняття була неодноразово змінена, оскільки її текст містив багато положень, що потребували адаптації до тогочасних реалій українського суспільства. Наразі актуальними є питання перезавантаження політичної системи, дуалізму влади й проведення децентралізації, однак їх вирішення можливе лише після проведення конституційної реформи. На думку доповідачів, враховуючи загальний контекст дискусій, які відбуваються під час проведення президентських виборів, питання конституційної реформи буде актуальним і залишиться на порядку денному й після парламентських виборів в Україні. Зазвичай під час проведення конституційної реформи головний акцент робиться на змісті нового Основного закону, водночас процес реформування конституції має велике значення для забезпечення її подальшого виконання та підтримки у суспільстві. Головним завданням для громадянського суспільства у цьому відношенні є забезпечення легітимності конституційної реформи, використання його для посилення політичної та соціальної згуртованості країни, для нового поштовху реформ та модернізації держави, запровадження відкритої та інклюзивної політичної системи. Відтак, актуальним є дослідження поняття та принципів конституційної реформи, іноземного досвіду здійснення таких реформ, а також можливих шляхів реформування Конституції України на засадах інклюзивності, легітимності й формування позиції громадянського суспільства. Дослідження “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа” було проведене експертами громадської організації “Міжнародний центр перспективних досліджень” за грантової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.   ЗАВАНТАЖИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ “Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір  процесу”

17.04.2019
Внутрішня політика

Експерти дали оцінку президентським перегонам-2019 та озвучили політичні прогнози на майбутнє

У понеділок, 15 квітня, Міжнародний центр перспективних досліджень та Український інститут майбутнього представили аналіз передвиборчої кампанії на посаду президента України, запропонували сценарії дій на перші 100 днів кожного з кандидатів, а також в колі експертів дали прогноз на найближче політичне майбутнє. У експертній дискусії «Зміст за лаштунками шоу» взяли участь Василь Філіпчук, головний радник МЦПД, Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика», Український інститут майбутнього, Олег Зарубінський, директор Українського інституту дослідження екстремізму, Ігор Петренко, директор департаменту внутрішньої політики МЦПД, Максим Степаненко, експерт з питань внутрішньої політики МЦПД  та інші експерти. Учасники заходу представили аналітичне дослідження МЦПД та Українського інституту майбутнього "ЗЕ ВИБОРИ ПО-НОВОМУ: Зміст за лаштунками шоу" - ЗАВАНТАЖИТИ.   За словами експертів, передвиборні програми кандидатів в президенти України Володимира Зеленського та Петра Порошенка викликають велику кількість питань в контексті їх реалізації. Так, проект Зеленського про форму прямої демократії за допомогою інтернет-технологій експерти називають майже нездійсненною і небезпечною через брак коштів для забезпечення доступу до інтернету всього населення країни і слабку обізнаність українців про безпеку в мережі. "Зеленський обіцяє українцям ставити саме інтереси суспільства на перше місце в діяльності органів державної влади. Для цього пропонується реформувати політичну систему України шляхом обмеження функцій держави і одночасним збільшенням можливостей громадян безпосередньо впливати на державну політику, в тому числі за допомогою елементів народовладдя - референдуми та е-демократія. Пропонуючи це, варто обміркувати механізми, як не допустити перетворення референдумів в плебісцити, які можуть використовуватися як форма спекуляцій думкою народу України. Пропозиція використовувати сучасні технології як форму е-демократії має враховувати те, що не все населення України забезпечено інтернетом. Державна кампанія з інтернетизації всій території України повинна бути забезпечена значним фінансовим ресурсом в умовах нестачі коштів в держбюджеті", - відзначають експерти МЦПД. Під сумнів був поставлений план кандидата про формат врегулювання конфлікту на Донбасі з залученням країн-підписантів Будапештського меморандуму. Експерти відзначають, що такого типу домовленості і залучення в процес врегулювання США і Великобританії блокуватиме Росія. Експертів також здивувала відсутність в програмі Зеленського згадок про судову реформу, що може підірвати довіру населення і міжнародних партнерів до українського інституту суду і правоохоронної системи в цілому. З приводу програми чинного президента Петра Порошенка основний скепсис експертів стосується термінів, оголошених їм щодо наступних кроків по інтеграції України в ЄС і НАТО. Так, вони відзначають, що терміни готовності України отримати план дій щодо інтеграції в альянс залежить багато в чому від реформ, що проводяться зі слабкою інтенсивністю всередині країни, а також від готовності країн-членів почати переговори про розширення альянсу. Аналогічні зауваження стосуються і заявки на членство в ЄС в оголошеному Порошенко 2023 році - немає впевненості, що Угода про Асоціацію буде повністю реалізована в зазначений термін (протягом 4 років). "До повного виконання Угоди про асоціацію та прийняття в ЄС рішення про можливість зміни правових рамок відносин з Україною, будь-яка заявка на членство отримає негативну відповідь або, швидше за все, буде просто проігнорована як така, що суперечить згаданій заяві Європейської ради". Також експерти звертають увагу і на слабку ефективність механізму санкцій проти Росії, як позначеного Порошенко інструменту деокупації Донбасу і Криму і неготовність громадськості в Україні йти на поступки, зокрема, по особливому статусу Донбасу. "Тиск на РФ за допомогою міжнародних санкцій поки не демонструє принципової зміни поведінки РФ щодо України. Крім того, виникає питання, чи готова сама Україна виконати свою частину зобов'язань, передбачену мінськими угодами. Зокрема, українське суспільство переважно негативно ставиться до надання "особливого статусу" Донецькій і Луганській області". Кожному з кандидатів в президенти - і Петру Порошенко і Володимиру Зеленському, в разі перемоги на виборах доведеться пройти крізь дуже складний період в 100 днів перед виборами до Верховної Ради, коли очікуються відставки членів уряду і політична боротьба з парламентом за призначення і реформи. Основною проблемою потенційного президента Зеленського називають відсутність своїх представників в політикумі, причому, як у центральних органах влади, так і в регіонах. Ця проблема може фактично заблокувати роботу нового президента аж до виборів в Раду і формування нового складу уряду. Також Зеленського чекає гостре неприйняття у частині суспільства - виборців Петра Порошенка, які будуть дискредитувати його роботу, створюючи негативний інформаційний фон. Великим питанням політики Володимира Зеленського в якості можливого голови держави, експерти називають і його взаємодію з головою уряду Володимиром Гройсманом. На їхню думку, з великою ймовірністю, частина міністрів покине свої посади після виборів (називаються прізвища Клімкіна, Стеця, Кубіва та інших), і тоді Зеленському доведеться домовлятися з парламентом про призначення виконуючих обов'язки на їх місця, а оскільки в Раді досі діє умовна коаліція під керівництвом БПП, то тут у нового президента виникнуть труднощі. Також очікуються призначення Зеленського в силові структури і повне переформатування Адміністрації президента. Експерти наголошують на небезпеці призначення "людей Ігоря Коломойського" з боку можливого президента Зеленського. На їхню думку, такі призначення швидко "вб'ють" рейтинг президента та його команди, і склад парламенту після виборів восени в такому випадку важко буде спрогнозувати. Щодо обрання на пост президента Петра Порошенка експерти відзначають, що у нинішнього глави держави завдання вже чітко сформульовані і план їх виконання може бути складений найближчим часом. Головними завданнями для Порошенка в перші 100 днів президентства називаються: - деолігархізація (створення балансу інтересів Ахметова, Пінчука і Медведчука); - оновлення команди (зокрема, фракції БПП в парламенті); - боротьба з корупцією в стратегічних галузях; - пошук компромісу з вороже налаштованими політичними силами після президентських виборів. Експерти очікують від другого терміну Порошенко двох гучних відставок вже до літа - звільнення глави Національного банку Якова Смолія в разі падіння гривні після виплати траншів за зовнішніми боргами, і звільнення генерального прокурора Юрія Луценка - якщо гучні корупційні кейси "застрягнуть", не дійшовши до суду. На думку аналітиків, президент Порошенко, швидше за все, обере шлях тактичного вичікування до виборів в Раду і формування нового складу уряду, після чого займеться рокіровками в Кабінеті міністрів і на місцях в межах своїх повноважень.

16.04.2019
Внутрішня політика

Міжнародний центр перспективних досліджень розпочинає оцінку місцевих/регіональних заходів

Міжнародний центр перспективних досліджень розпочинає оцінку місцевих/регіональних заходів  в рамках проекту «Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні». Ініціатива здійснюється  у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO)та фінансово підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості інформації місцевої влади. Наразі здійснено перше видання серії оцінок політик місцевого та регіонального рівнів, запроваджених у грудні 2018 – березні 2019 року. Майбутні оцінки будуть проводитися щоквартально. Загалом, до кінця проекту буде зібрано та проранжовано понад 20 місцевих політик. Головною метою ініціативи є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис практик, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. Заходи для оцінки були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. Обрані експерти оцінювали місцеві заходи та політику, яка прийнята місцевими та регіональними органами влади. Загалом, наразі оцінено шість місцевих та регіональних заходів. Три з них є інноваційними і можуть мати значний позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток України. Сподіваємося, що така практика може просувати гарні ідеї і надихати їх впровадження по всій території України. З оцінкою можна ознайомитися тут:  https://bit.ly/2IcLL9H  

Внутрішня політика

Вибори в Україні: що обіцяють основні кандидати в президенти?

Аналіз програм основних кандидатів на посаду президента засвідчує переважання популістичних обіцянок з апелюванням більше до емоцій виборця, ніж до раціонального аналізу ситуації в країні та бачення стратегії її подальшого розвитку. Характер виборчої кампанії засвідчив, що кандидатам не вдалося побудувати серйозної грунтовної дискусії. Більшість політиків обрали тактику спілкування з власним електоратом, а не з усім суспільством. Сама ж виборча кампанія перетворилась на обмін звинувачень та війну компроматів. Разом з тим, в програмах декількох кандидатів є і низка системних ідей та пропозицій, які відрізняються від популістичного мейнстріму і можуть сприяти загальнонаціональній дискусії щодо майбутнього нашої держави. Детальніше за посиланням: Вибори в Україні: що обіцяють основні кандидати в президенти?

Внутрішня політика

Популізм чи системні реформи: що обіцяють кандидати в президенти України?

Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень презентували дослідження щодо передвиборчих програм кандидатів, їхнє бачення розвитку економічної та внутрішньої політики та засади, на яких вони збираються будувати власні стратегії національного розвитку. Кандидати в Президенти України на чергових виборах 31 березня 2019 року у своїх програмах маніпулюють низькою освіченістю українців. Про це сказав експерт із внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко на експертній дискусії в Укрінформі . “Можна говорити і про те, що кандидати в президенти маніпулюють низькою політичною освіченістю українців, а тому й намагаються їм продати якомога більше повітря”, - зазначив Степаненко під час презентації аналізу програм кандидатів у Президенти України. Він наголосив на тому, що “програми кандидатів є однаковими, їх досить складно розрізняти не те що одну від одної, але і минулих та позаминулих програм”. За словами експерта, це свідчить про те, що проблеми, які кандидати пропонують вирішити, досі актуальні, відповідно - “їхні старі програми та обіцянки не були ефективними”. Як зазначив експерт Ігор Петренко, реальне змагання за електоральні симпатії відбувається все ж таки за рахунок тиску на ірраціональне. “Ми бачимо, що це в першу чергу образ, те, з чим асоціюється кандидат у президенти, а щодо програм, то можна писати і про безкоштовний хліб”, - він зауважив. Серед найрозповсюдженіших обіцянок кандидатів у президенти, які виокремив експерт, - обіцянка проведення податкової реформи, яка зустрічається у 33 програмах кандидатів, провести медичну реформу обіцяють 27 кандидатів, а 24 - судову. Стільки ж - 24 - обіцяють підвищити соціальні стандарти. Водночас, зауважив Степаненко, у програмах 19 кандидатів зустрічається обіцянка провести антикорупційну реформу, а в 17 — конституційну. У 17 кандидатів у президенти є згадка про підтримку євроатлантичного курсу України та обіцянки ввести норму про виборність суддів. “Більш актуальними питаннями для сьогоднішньої України є плани з розбудови професійної армії, яка б змогла захистити нас від російської агресії на Донбасі та встановити територіальну цілісність і суверенітет. Також актуалізувався процес децентралізації - 23 кандидати в президенти обіцяють стимулювати його, розширювати права громад, а також усіляко сприяти цьому процесу”, - розповів Степаненко. При цьому, за його словами, лише в програмах 12 кандидатів у президенти приділено увагу питанню поверненню до України трудових мігрантів. Дослідження за посиланням: Популізм чи системні реформи - дослідження Відео заходу: