Економіка

Пенсійна реформа: виклики та перспективи

20.06.2017
img1
Прес-служба МЦПД

25 років в Україні тривають спроби здійснити пенсійну реформу. Проте результат поки що не втішний. У працюючих українців немає жодних стимулів платити пенсійні внески; хронічно дефіцитний Пенсійний фонд, що тисне на держбюджет; при цьому Україна витрачає на пенсії чи не найбільше за всіх у світі (у відсотках до ВВП), і до недавнього часу мала дуже високі «трудові податки», стимулюючі бізнес до відходу в тінь. Проведення реформи ускладнює чимало об’єктивних та суб’єктивних факторів, зокрема складна демографічна ситуація, високий рівень тінізації економіки, розбалансованість бюджету та політичний популізм. Після завершення революції Гідності ми спостерігаємо нову хвилю спроб вдосконалити існуючу пенсійну реформу, яка здійснюється в умовах пильної уваги з боку світової спільноти, в першу чергу – МВФ, а також в умовах жорсткої політичної конкуренції.

Зі здобуттям незалежності для України, яка успадкувала радянську систему пенсійного забезпечення, яка передбачала тільки солідарний рівень, гостро постало питання формування нової пенсійної системи, яка відповідала б актуальним соціально-економічним умовам. З моменту здобуття незалежності було декілька спроб системної зміни пенсійної системи. Однією з ключових таких спроб було прийняття доволі прогресивного Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2003 році. Новий закон передбачав проведення в Україні системної пенсійної реформи, створення солідарної, обов’язкової державної і приватної накопичувальних пенсійних систем, а також він прив’язував рівень пенсій до тривалості професійного стажу і розміру заробітної плати в Україні.

Однак на практиці Закон не привів до реальної реформи, не розв’язав проблему постійного дефіциту Пенсійного фонду, не забезпечив упровадження державної накопичувальної системи пенсійного забезпечення і не зміг гарантувати гідний рівень пенсійного забезпечення для своїх громадян.

Це сталось через низку обставин, зокрема:

  • В ході розгляду законопроекту в парламенті з нього було вилучено важливу з точки зору довгострокової стійкості пенсійної системи норму про поступове підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок і до 65 років для чоловіків.
  • Законопроект не вирішував проблеми привілейованих пенсій: «VIP-пенсіонери» продовжували отримувати пенсії набагато більші, ніж вимагала об’єктивні економічні обставини.
  • Також закон не вирішував проблему занадто високого податкового навантаження на фонд оплати праці, пов’язаного з пенсійними відрахуваннями.
  • Набуття другим рівнем пенсійної реформи (обов’язкове державне накопичувальне страхування) чинності було відкладено – до прийняття окремого закону про запуск накопичувального фонду обов’язкового пенсійного страхування

Однак чи не найбільшою проблемою став популізм політиків в гонці за електоральну підтримку. Купівля електоральної лояльності пенсіонерів стала тенденцією. Для прикладу, з 2002 по 2010 роки мінімальний розмір пенсій зріс в 9 разів в реальному вираженні, в той час як середній розмір зарплати - лише в 3,4 рази. Ще одна проблема – існування пільгових пенсій та ранній вихід на пенсію для окремих верств населення. Відтак Україна опинилася в замкнутому колі зростання дефіциту бюджету, на який наклались демографічні проблеми. Нарощуючи пенсійні витрати, вона збільшувала дефіцит Фонду. Одночасне погіршення демографічної ситуації знижувало можливі опції для вирішення проблеми.

Складна демографічна ситуація в Україні значно ускладнює розробку та реалізацію пенсійної реформи. Однією з головних демографічних проблем України є дуже висока передчасна смертність і, як наслідок, - одна з найнижчих у Європі тривалість життя, особливо у чоловіків.

Одним з дискусійних параметрів демографічного стану України став той факт, що Україна – одна з найстаріших країн у світі. Справді, якщо враховувати лише показник 60+, тобто частку населення старше 60 років, то така…. Проте, частка людей віком 65+ в Україні нижча, ніж у країнах ЄС (15,6% проти 18,9% в середньому по ЄС) за рахунок того, що в інтервалі від 60 до 65 років помирає досить велика кількість людей.

Також треба враховувати той факт, що в Україні середня тривалість життя чоловіків нижча, ніж у більшості розвинених країн. Проте важливим є не лише абсолютний вік виходу на пенсію, а й середня очікувана тривалість життя на момент такого виходу та пільговий достроковий вихід. Українські жінки посідають одне з найвищих місць у світі за тривалістю життя на пенсії – так, у 2012 році вона складала 23 роки, що перевищувало їхній середній трудовий стаж. Для чоловіків середня очікувана тривалість життя на момент виходу на пенсію становить 14 років, що співставно з таким показником в інших країнах. Водночас в Україні майже половина чоловіків виходить на пенсію у 60 років, а решта – в 40, тобто реально середній вік виходу на пенсію – 55 років.

Ще одна загрозлива тенденція – старіння населення. У майбутньому рівень старіння населення та демографічне навантаження зростатимуть за рахунок скорочення населення працеактивного віку Цьому сприятиме й катастрофічне скорочення народжуваності, яке відбулося у 1990-х роках.

Як наслідок, станом на 2017 рік в Україні склалась ситуація, коли на 12,5 млн пенсіонерів припадає 26 млн осіб працездатного віку з яких зайнятими є тільки 176 млн осіб. При цьому з числа зайнятих тільки 10 млн осіб сплачують ЄСВ – базу для формування пенсійного фонду.

В бюджеті на 2017 рік закладений дефіцит Пенсійного фонду в розмірі 141,5 млрд грн, що становить 5.5% ВВП. Таким чином Пенсійний фонд здатний бездефіцитно фінансувати менш ніж половину свої видатків. Аналогічна ситуація спостерігалась і в 2016 році – з суми Пенсійного фонду в розмірі 257 млрд грн дефіцит становив 145 млрд.

Уже зараз в Україні пенсійні видатки становлять 15% від ВВП що є одним із найвищих показників у Європі та значно перевищує аналогічний показник багатьох країн з істотно вищим рівнем старіння, таких як Швеція, Фінляндія, Великобританія, Норвегія, Швейцарія. Пенсійний вік у нашій країні лишається одним із найнижчих у Європі – фактично, з урахуванням пільгових пенсій – 55 років, порівняно з 63,1 років у середньому в країнах ЄС Середня тривалість трудового стажу в Україні – тобто періоду, протягом якого людина заробляє собі пенсію, однакова для чоловіків та жінок (близько 34 років). Також в 2016 році в Україні налічувалося 830 000 осіб молодше пенсійного віку, які отримували так званні «ранні» пенсії.

Таким чином розробка проекту пенсійної реформи відбувалась в досить складних та напружених умовах. В травні 2017 року Кабінет міністрів під тиском МВФ все-таки ухвалив проект довгоочікуваної пенсійної реформи. Чинний варіант пенсійної реформи включає наступні ключові пункти:

  • Підвищення страхового стажу з 15 до 25 років

Відповідно до запропонованої урядом реформи, пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які матимуть страховий стаж 25 років.

Наразі право на пенсію за віком мають ті, кому виповнилося 60 років. При цьому в законі зазначається, що ці особи повинні мати страховий стаж 15 років.

З 1 січня 2004 року для нарахування пенсії важливий лише страховий стаж. Таким чином, з цього часу трудова книжка не є підтвердженням страхового стажу. При цьому запроваджується гнучкий коридор пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу — громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб задовольнити вимогу стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років).

При цьому проект реформи не передбачає підвищення пенсійного віку, на чому наполягав МВФ.

  • Осучаснення" пенсій. 50% пенсіонерів підвищать пенсії

Для цього уряд запроваджує єдині правила визначення розмірів пенсійних виплат.

Планується введення нової формули нарахування пенсій за єдиним підходом для "старих" і "нових" пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Тобто виходить, що показник, за яким розраховуються пенсії, буде підвищено майже утричі.

За словами Прем’єр-міністра В. Гройсмана, у результаті зазначеного "осучаснення" до 3 764,40 грн більше 5 млн пенсіонерів уже з 1 жовтня 2017 року отримають підвищення пенсій від до 200 грн і більше 1 тис. грн щомісячно.

Запровадження даної норми пов’язане з тим, що багато пенсіонерів, які вийшли на пенсію 10 років назад, отримують меншу пенсію, ніж їх колеги, які почали отримувати пенсію недавно. Станом на сьогодні нарахування пенсії залежить від трьох показників: зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати по Україні, який застосовується при обчисленні пенсії.

Середня зарплата зростає з кожним роком, тому пенсії українців повинні перераховуватись. Останній раз таке перерахування відбулося в 2012 році, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік 1197,91грн. За цей час середня зарплата по Україні, яка застосовується при обчисленні пенсії, зросла до 3764,4 грн або більше ніж втричі. В результаті 2/3 пенсій навіть не досягають розміру прожиткового мінімуму.

  •  Скасовується оподаткування пенсій

З 1 жовтня пропонується відмінити оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.

Наразі пенсії, розмір яких перевищує 12 470 гривень (10 прожиткових мінімумів), підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% у частині такого перевищення.

  • Скасування особливих умов виходу на пенсію

Призначення пенсій за вислугу років буде здійснювати лише для військовослужбовців.

Реформою також передбачається, що з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, сфери охорони здоров'я, соціального захисту та інших категорій.

Запропонований інструмент — це ще один спосіб, який повинен дозволити уряду зменшити кількість пенсіонерів.

  • Встановлення особливого режиму для працівників з шкідливим умовами праці.

Проект реформи передбачає, що підприємства замість відшкодування пенсій сплачуватимуть підвищений ЄСВ за своїх працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах (з поступовим переходом до накопичувальної системи пенсійного забезпечення). Законопроект пропонує встановити, що за осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, доплата ЄСВ становитиме 15 %. Тобто загалом за таких працівників підприємство сплачуватиме ЄСВ за ставкою 37%. Для всіх інших категорій працівників, що мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці, доплата ЄСВ становитиме 7%. Тобто загалом роботодавець сплачуватиме за таких співробітників ЄСВ за ставкою 29%.

Також передбачено, що додаткові внески ЄСВ з 1 січня 2019 року за працівників, молодших за 35 років, будуть накопичуватися на їх індивідуальних пенсійних рахунках.

  • Щорічне перерахування пенсій

У законопроекті передбачається автоматична норма про щорічну індексацію (перерахунок) пенсій для захисту від інфляції.

Планується, що перерахунок буде відбуватися з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи — тобто якщо буде зростання економіки і бюджет буде наповнюватися краще.

При цьому в уряді зауважують, що індексація буде прив'язана до показника зростання середньомісячних зарплат за три роки — не менше ніж на 50% такого зростання. І не менше ніж на 50% індексу споживчих цін.

  • Скасовується 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам

З жовтня 2017 року уряд пропонує скасувати 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам. Із 2,3 млн. працюючих пенсіонерів зараз пенсії знижуються у 494 тис. проектом реформи пропонується щоб ті, хто працює, отримували заробітну платню і пенсію у повному обсязі.

  • Підвищення соціальних стандартів

Передбачене на 2017 рік друге підвищення соціальних стандартів на 5% пропонується з 1 жовтня. Мінімальна пенсія у такому випадку становитиме 1373 грн. Підвищення пенсій торкнеться 9 млн пенсіонерів.

Таким чином уряд зробив крок на шляху до виконання однієї з головних вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною наступного траншу. Однак подальша доля запропонованої реформи залежатиме від Парламенту, де й очікуються найбільш запеклі баталії.

В цілому проект реформи сконцентрований на скороченні хронічного дефіциту ПФ, модернізації, та підвищенні ефективності функціонування солідарного рівня пенсійної системи, в тому числі за рахунок своєрідного її поєднання з елементами накопичувальної системи, проте практично не торкається проблеми формування другого та третього рівнів пенсійної системи. Відтак запропонований урядом проект важко назвати повноцінною системною реформою, яка кардинально змінить існуючу пенсійну реформу. Також слід враховувати, що формування ефективної пенсійної системи потребує цілого ряду реформ в суміжних сферах, як то фінансова, податкова та соціальна.

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України: презентація рейтингу

Міжнародний центр перспективних досліджень спільно з Інститутом соціальних та економічних реформ (Словаччина)  презентує перший в Україні рейтинг бюджетної прозорості найбільших міст та регіонів  в рамках проекту "Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні".  Як зауважив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян: "Показник фінансового здоров'я варіюється від 0 і до 10 балів. Ми бачимо, що зараз середній показник по містах - це 6 балів, а середній по регіонах - 5,9 балів. у 2015 році цей показник по містах був 5,6, а по регіонах - 6,4. Тобто, за підсумками 2016 року фінансове становище по містах поліпшилось, а в регіонах - погіршилось". «Однією з основних причин покращення бюджетів по містах - це стала децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади використовувати додаткові фінансові ресурси, а щодо погіршення у загальному значенні становища областей, то тут мало вплив збільшення видаткової частини бюджетів», - зазначив Киян. Він наголосив, що основними причинами зростання надходжень до центральних місцевих бюджетів - це активізація підприємств та активізація імпортно-експортних операцій, деяким чином вплинули інфляційні процеси в країні, зростання обмінного курсу, який позитивно вплинув на надходження до бюджету в гривневому еквіваленті, і в тому числі зростання мінімальної заробітної плати.  Отже, за підсумками 2016 року, серед міст з найкращим фінансовим станом є Одеса, яка має коефіцієнт у 8 балів, за нею Рівне - 7,5 бала, Полтава, Вінниця та Дніпро - по 7,1 бала. Серед аутсайдерів міст: Луцьк -3,8, Черкаси - 4, Херсон - 4,2. Найкращу динаміку серед міст продемонстрували: Вінниця, Житомир та Кропивницький. Загалом вони досить сильно покращили своє фінансове становище. Щодо рейтингу областей, то на першому місці у нас Запорізька область - 7,3, потім йде Черкаська область - 7,2, Волинська область - 7,1, Тернопільська область - 7 та Львівська область - 6,9. Серед областей з найгіршим фінансовим станом: Рівненська - 2,1, Дніпропетровська - 3,9, Луганська - 4, Донецька - 4,6 та Вінницька - 4,8 області. У 2016 році найкращу динаміку продемонстрували наступні області - Львівська, Чернівецька та Тернопільська», - наголосив експерт. Фінансове здоров'я чи як ще його називають фінансове становище - це підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону і порівняти його з ситуацією в інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні.    

Економіка

Вісник регіональної прозорості. Випуск 5

Презентуємо вже п’ятий випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Над змістом працюють регіональні координатори МЦПД, зокрема у цьому випуску пропонуємо матеріали, що стосуються: Скільки хмельничанам обходиться висвітлення своєї діяльності міськрадою? Скандали, бійки та порушення закону: як одеські депутати голосували за отримання мільярдного кредиту Допорогові мільйони підрядників у Чернівцях або як виконати роботи без працівників Виконком Івано-Франківської міськради готовий удвічі переплатити ФОПу за комп’ютерні сервери Питання стосовно досягнення прозорості місцевого бюджету Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_05_10_17_1_.pdf

Економіка

Які нові можливості для експорту в ЄС?

1 жовтня набули чинності додаткові торговельні преференції ЄС для України. Коментує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян в ефірі Громадського радіо.  Любомир Ференс: Що таке торговельні преференції ЄС для України? Чи є вони плюсом для нас? Єгор Киян: Торговельні преференції є плюсом для України. Це позбавлення при експорті митного очищення певних товарів, що підвищує конкурентоспроможність українських товарів на європейському ринку. Андрій Куликов: Наскільки незвичні ці преференції? Коли я вперше прочитав і сказав Любомиру про намір зробити ефір на цю тему, один зі співробітників сказав, що у цьому немає нічого несподіваного, це звичайна акція. Єгор Киян: Преференції надавалися і раніше, але особливість цього разу полягає у тому, що вони закріплені на три роки. Вони передбачають перспективу. Зазвичай вони бувають на коротший період і містять певні домовленості. Деталі за посиланням: https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/novi-eksportni-kvoty-mozhut-buty-shvydko-vycherpani-kyyan

Економіка

П’ЯТИЙ ТРАНШ МВФ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕФОРМИ ЧИ ЗАСТІЙ?

Україна співпрацює з МВФ за програмою ЕFF з березня 2015 року. Вона розрахована на 4 роки з обсягом фінансування 17,5 млрд дол. Але кожний транш МВФ супроводжується проблемою політичної консолідації щодо необхідності реформ для отримання траншу, що призводить до затяжного процесу отримання кредитних коштів. Виключенням не є і нинішня ситуація, зокрема щодо нагальних, з точки зору МВФ, питань прийняття пенсійної, медичної та інших важливих реформ. Визначити чи може Україна отримати наступний транш має місія МВФ, яка прибуде до країни у жовтні. Вимоги МВФ Після Майдану Україна взяла на себе обов’язки щодо проведення реформ. При цьому, МВФ залишився єдиним засобом тиску щодо їх проведення. Нині ж Україна вступає у період політичної турбулентності і у МВФ залишається останній шанс на пришвидшення реформ у ній. Надалі у передвиборчий період реформи можуть «заморозитись» і будуть проводитись лише у інтересах певних політичних сил з метою збільшення частки електорату. Зважаючи на це, вимога реформ для отримання траншу від МВФ була чітко окреслена під час перебування 12-14 вересня у Києві заступника директора МВФ Девіда Ліптона. Він наголосив, що остаточне ж погодження умов надання траншу відбудеться у найближчі місяці. Якщо буде прийняте рішення щодо позитивного виконання реформ, місія може рекомендувати Раді директорів МВФ надання кредиту. Коментуючи перебіг четвертого перегляду програми у рамках механізму розширеного фінансування (EFF), представники МВФ відзначають наступні необхідні сфери для доопрацювання: Пенсійна реформа, проект якої обговорювався з МВФ. Виконання саме цієї вимоги як ключової може дозволити Україні отримати кредит; Основні напрямки та показники державного бюджету на 2018, який затверджений в Кабміні і зареєстрований у Верховній Раді; Особливості впровадження освітньої та медичної реформи; Прискорення приватизації в Україні; Боротьба з корупцією в Україні - створення антикорупційного суду; Дотримання цільових показників фіскальної та енергетичної політики, передбаченими програмою МВФ; Земельна реформа, яка наразі є відтермінованою у часі. Фактори впливу На позицію України в переговорному процесі з МВФ будуть впливати наступні фактори: Економічні фактори: Обсяг золотовалютних резервів на початок вересня складає $ 18,035 млрд. Такий обсяг резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту (при необхідному мінімумі у 3 місяці) і, за інформацією від НБУ, є достатнім для виконання зобов'язань України і поточних операцій уряду та Національного банку. Але чисті міжнародні резерви складають всього лише $ 5,431 млрд. Всі інші кошти – це залучені кредити, зокрема від МВФ. До кінця поточного року Україна повинна виплатити в рахунок погашення зовнішнього боргу $ 1,1 млрд і обслуговування - $ 1,47 млрд. Зокрема, 4 серпня 2017 Україна вже виплатила МВФ 448,7 млн доларів за програмою Stand by від 2014 року. На виплату держборгу в новому році передбачено спрямувати 118 млрд гривень відповідно до проекту бюджету 2018 при закладеному середньому курсі долара - 29,3 грн. Графік же виплат на наступні роки виглядає наступним чином: Рік Державний борг, млрд $ Виплати Обслуговування У т.ч. борг перед МВФ 2018 2,05 1,52 1,455 2019 4,729 1,74 1,089 2020 5 1,89 0,479 2021 3,93 2,42 0,479 2022 3,08 2,37 0,479 При цьому, Національний банк України зберігає прогноз зростання міжнародних резервів до $ 20 млрд на кінець поточного року завдяки надходженню $ 2 млрд від Міжнародного валютного фонду. Додатково прогноз зростання міжнародних резервів враховує можливе отримання $600 млн від Євросоюзу. Також Україна розраховує залучити на зовнішніх ринках запозичень приблизно 2 млрд доларів в 2018 році і стільки ж в 2019 році. Отже, у найближчі 5 років Україні необхідно буде повернути 30 млрд доларів старих боргів, що може значно позначитись на стабільності національної валюти. Новий кредит МВФ дозволить реструктурувати зобов’язання і зменшити навантаження на бюджет. Тому Мінфін сподівається на два транші від МВФ до кінця року. Політичні фактори: «Дешевизна» кредитів МВФ для інтересів України як держави контрастує з їх «дороговизною» у плані політичних і економічних рішень для інтересів українського населення. Про це свідчить вже четверта спроба провести пенсійну реформу. Основною проблемою є те, що хоча МВФ і вимагає забезпечити гідний рівень виплат по пенсіям, ним наголошується про необхідність більш пізнього виходу на пенсію. В рамках пенсійної реформи ця вимога може бути імплементована завдяки пунктам пенсійного законопроекту, що стосуються 25-ти років страхового стажу у 2018 році і його поступового збільшення до 35 років впродовж 10 років. Вищезгадана особливість пенсійної реформи викликає протистояння між різними політичними силами. З іншої сторони, законопроект може бути прийнятий через проголошення підняття рівня пенсій, бо це надає електоральну перевагу. При цьому, МВФ поки що незадоволений ручним управлінням розміром пенсій, тобто їх нечутливістю до реального рівня інфляції. Крім цього, в основній провладній політичній силі БПП немає спільної єдиної позиції щодо медичної реформи, що значно ускладнює її прийняття. Питання медичної реформи також стосується і представників бізнесу, які через афілійовані політичні партії будуть намагатись пролобіювати власні інтереси у цій сфері. Додатковим фактором впливу на перспективи співпраці з МВФ є те, що уряд веде переговори з МВФ з приводу ціни на газ для населення з метою недопущення його подорожчання. При цьому, МВФ наголошує, що Україна повинна зберегти ринкові механізми ціноутворення на енергоресурси. Отже, політичні сили з метою консолідації електорату під приводом захисту населення від зависоких тарифів або від політики «затягування поясів» можуть провалити «маяки» реформ та відмовитись від співпраці з МВФ. Сигналом вищезгаданого також може слугувати заява міністра фінансів Олександра Данилюка, який має надію, що шоста програма з МВФ стане останньою. Ця теза може мати на меті заспокоїти населення щодо перспектив продовження співпраці з МВФ та прийняття соціально (і електорально) невигідних рішень. Критичні ж настрої населення щодо співпраці України з МВФ можуть зірвати проведення реформ. Репутаційні фактори: Кабінет Міністрів у проекті державного бюджету на 2018 рік поки що не передбачив виплату Росії $3 млрд у справі про євробонди, відомій як «борг Януковича». При цьому, дійсно існує ризик необхідності сплати цих зобов’язань у повному обсязі, зважаючи на той факт, що Високий суд Лондона не прийняв аргументів, поданих українською стороною щодо політичного тиску Росії на Україну і схвалив прискорений розгляд цього позову. Тому, разом з невизначеністю щодо майбутнього рішення Стокгольмського арбітражу у спорі між «Газпромом» та «Нафтогазом», можлива перспектива додаткових виплат не грає на руку українському уряду. Подальші ж рішення України з приводу цих питань цілком можуть вплинути на майбутню співпрацю з МВФ, іншими організаціями та інвесторами, оскільки вони слугують маяком щодо виконання державою своїх зобов’язань. Можливі сценарії Можливими є наступні сценарії щодо отримання траншу МВФ: Позитивний: Україна здійснить ключові реформи і транш буде виділений впродовж 4-5 місяців. Кошти надійдуть задля стабілізації макроекономічної ситуації, яка, при правильних діях держави, у майбутньому може призвести до економічного зростання. Базовий: Системні переговори з МВФ можуть затягнутися на тривалий період часу і не приносити плідних результатів. Транш буде відстрочений. Негативний: З огляду на політичну турбулентність реформи не будуть проведені і співпраця з МВФ буде припинена. У цьому випадку, у короткостроковій перспективі, загрози погіршення макроекономічної ситуації немає, оскільки наразі є достатній обсяг золотовалютних резервів. Але є ризик того, що основні інвестори можуть припинити співпрацю з Україною через неможливість виконання нею взятих зобов’язань. Таким чином, нині необхідність виділення чергового траншу МВФ лежить радше не у економічній сфері, а стосується питання політичної волі щодо здійснення реформ. При цьому, МВФ необхідно продовжувати виступати стимулом для їх проведення. У майбутньому ж Україні необхідно буде провести земельну реформу, вдосконалити управління державними підприємствами та продовжити очищення банківської системи. Для активізації як перелічених, так й інших напрямків співпраці, МВФ має підвищити свої ставки: надавати більші стимули у разі прийняття реформ, або дати зрозуміти можливі наслідки їх неприйняття. Системний же перелік нових вимог щодо реформ від МВФ також міг би бути стимулом пришвидшення вищезгаданих процесів. До того ж, Україна не може дозволити собі «вільне плавання», з огляду на свою залежність від існуючої конфронтаційної парадигми розвитку. У іншому разі вона ризикує втратити політичну та економічну підтримку на міжнародній арені, нівелюється весь сенс сформованих дипломатичних відносин і проведених реформ.    

Економіка

Фінансова прозорість об'єднаних територіальних громад. Як позначилася на місцевому розвитку?

Круглий стіл в рамках проекту «Фінансова прозорість об'єднаних громад», що спрямований на підвищення економічної спроможності об'єднаних громад і ефективнішого вирішення питань місцевого розвитку. Проект реалізовувався за підтримки Посольства Королівства Нідерландів. Під час заходу експерти оцінили якість політичних рішень, ухвалених у рамках реформи децентралізації, та поінформувати суспільство і зацікавлені сторони щодо проміжних результатів реформи; виявити слабкі місця та недоліки в процесі фінансового забезпечення створених ОТГ. «На наступні три бюджетні періоди — до 2020 року — держава планує надавати підтримку ОТГ у вигляді тієї ж субвенції на розвиток інфраструктури. А також ОТГ можуть активно зараз долучатися до використання Державного фонду регіонального розвитку і мають право отримувати субвенцію на соціально-економічний розвиток», - додала Тетяна Овчаренко – експерт з питань бюджету та управління.  Також зазначила, що семінари в рамках проекту, проведені в 24 регіонах, показали, що обізнаність громадян з цього питання залишається низькою. Дуже багато питань виникає на місцях і стосовно законодавства, і стосовно його застосування, і стосовно тих прав і обов'язків, які отримують громади, набувши статусу об'єднаної територіальної громади.  «В новостворених громадах виникали конкретні запитання, зокрема, як використовується освітня чи медична субвенція, хто її використовує і яким чином. Це говорить про те, що питання потребує подальшого розвитку, і треба працювати в плані фінансової обізнаності керівників і фахівців, а також громадян об'єднаних територіальних громад», - підкреслила Овчаренко.

Економіка

Економіка України в першому півріччі 2017 року: фактори динаміки та перспективи розвитку

  Валовий внутрішній продукт України в січні-червні 2017 року зріс на 2,5%, а інфляція склала 7,6%. Позитивними  факторами,  що визначали динаміку економіку України в першому півріччі цього року були відновлення внутрішнього  та інвестиційного попиту  на фоні покращення споживчих очікувань. Ключовим негативним фактором став остаточний розрив економічних відносин з неконтрольованими територіями на Сході України,  що негативно відобразилось на динаміці промисловості. В другій половині 2017 року очікується гальмування зростання економіки за рахунок очікування більш низького урожаю та негативного кумулятивного впливу через припинення торгівлі з неконтрольованими територіями. Незважаючи на позитивну динаміку ВВП в цілому,  промисловість України у першому півріччі 2017 продемонструвала хоча й незначну, але все-таки негативнудинаміку. Обсяг промислового виробництва зменшився на 0,4% р/р: у добувній промисловості та енергетичному секторі випуск упав на 6% та 5,6% відповідно, а в переробній промисловості відбулося зростання на 3,6%.  У сільському господарстві обсяг виробництва зменшився на 2,1%. У рослинництві відбулося падіння на 8,5%, а в тваринництві – скорочення склало 0,9% р/р .   Через несприятливу погоду навесні та на початку літа урожайність озимої пшениці була набагато нижчою, ніж торік – на 1 липня вона становила 33,4 ц/га (-12,3% р/р). Урожайність пшениці була низькою у південних та центральних областях, які постраждали від посухи. Відносно висока врожайність була в Одеській області – 55,8 ц/га та західних областях. У першому півріччі   позитивну динаміку продемонстрував  оптовий товарообіг  (+ 1,5% р/р ) , а   вантажообіг зріс на 9,1% р/р.  Знаковим стало зростання в будівництві  - на  24,6% р/р. Обсяг будівництва будівельних споруд збільшився на 28,7%, нежитлових будівель – на 27,3%. Темпи зростання в цих двох секторах були найвищими з початку року. Обсяг будівництва житлових будівель зріс на 16,5% – більшими темпами, ніж за п’ять місяців року, але меншими, ніж у першому кварталі Великі і середні підприємства України в січні-червні 2017 року отримали 186,3 мільярда гривень прибутку до оподаткування, що в 3 рази вище показника за аналогічний період попереднього року на рівні 62,9 мільярда гривень. Частка збиткових підприємств в Україні за підсумками січня-червня 2017 року знизилася до 31,2% з 34,6% роком раніше. У першому півріччі 2017 року ключову роль у розвитку економіки відігравали відновлення внутрішнього попиту та події на сході країни. Припинення торгівлі з ОРДЛО  та захоплення низки підприємств у середині кварталу очікувано мали негативний вплив на темпи економічного зростання. Разом з тим, підтримку економіці на початку 2017 року надали приватне споживання завдяки відновленню зростання реальних доходів населення і подальше зростання інвестицій високими темпами. У I кварталі 2017 року зростання номінальних доходів населення суттєво прискорилося  за рахунок їх найбільших складових: соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів (зросли на 31.8% р/р) та заробітної плати (зросла на 25.9% р/р).  У II кварталі припинення торгівлі з НКТ продовжило позначатися на показниках економічної активності, насамперед промисловості.  Під впливом погодних умов дещо погіршилась ситуація в  енергетичному секторі  та сільському господарстві. З іншого боку, тривало поліпшення ділових очікувань підприємств та споживчих настроїв населення. Крім того, у II кварталі значно збільшилися капітальні видатки зведеного бюджету. Відповідно, обсяги виконання будівельних робіт, як і раніше, зростали високими темпами, навіть попри підвищення бази порівняння. Зокрема значно активізувалося будівництво інженерних споруд завдяки спрямуванню значної частини митних зборів у рамках “митного експерименту” на відновлення дорожньої інфраструктури. Це свідчить про збереження ролі інвестицій в економічному зростанні. Споживчий попит продовжив зростати в умовах підвищення реальних заробітних плат населення, формування позитивних споживчих очікувань на тлі зміцнення курсу гривні відносно долара США, а також поступового пожвавлення споживчого кредитування.  Також до позитивних факторів слід зарахувати  успішне завершення третього перегляду програми EFF з МВФ, що  дало змогу уряду отримати черговий транш кредиту макрофінансової допомоги від Європейської Комісії. Фіскальна політика залишалася стриманою в умовах виконання бюджетів усіх рівнів із профіцитом.  У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти). Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% р/р) були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та ПДВ. Фактор націоналізації Приватбанку до середини року втратив нагальну гостроту, однак залишається актуальним в середньостроковому періоді.  Націоналізація Приватбанку вирішила системну проблему в банківському секторі, проте створила довгострокову проблему,  внаслідок різкого зростання державної  частки у банківській системі (за даними НБУ частка держави у банківському секторі сягнула 56% за чистими активами та 62% за депозитами населення). При цьому починаючи з початку 2017 практично відсутні результати  реформування державних банків. Прогноз до кінця 2017 року До ключових ризиків та факторів, які можуть бути  негативний вплив на динаміку України в другій половині 2017 року слід віднести наступні: Активізація бойових дій на сході України Загострення внутрішньополітичної кризи Розгортання «гібридної війни» у нових сферах Втрата експортних надходжень через погіршення кон’юнктури традиційних сировинних та товарних ринків Недонадходження до бюджету й потреба додаткових запозичень Слабка доступність інвестиційних ресурсів Невиконання діючих домовленостей з МФО, що може призвести до «заморожування» допомоги чи кредитних ресурсів для реалізації окремих проектів Раніше Національний банк України вирішив погіршити прогноз по ВВП України на цей рік з 1,9% до 1,6%.  Кабінет міністрів погіршив прогнозні показники ВВП і інфляції на 2017 рік до 1,8% і 11,2%, відповідно.  МВФ також погіршив свій прогноз економічного зростання для України на цей рік - до 2% з 2,9%. На 2018 рік прогноз, навпаки, покращився - з 3% до 3,1%. За прогнозом МЦПД у 2017 року ВВП України  зросте на 1-1.5%.  Ми очікуємо, що 2017 року суттєво зросте обсяг виробництва на транспорті, в будівництві та в роздрібній торгівлі. Натомість у промисловості відбудеться падіння виробництва, спричинене торговельною блокадою. Втрата виробничих потужностей експортоорієнтованих галузей промисловості в НКТ на фоні зростання необхідності в імпорті енергоресурсів визначатиме негативний внесок чистого експорту в зміну ВВП. За нашим прогнозом, у сільському господарстві обсяг виробництва також скоротиться, оскільки врожай буде меншим, ніж 2016 року. Якщо ж припущення щодо зменшення врожаю не справдиться, темпи зростання ВВП можуть бути вищими. 2017 року збільшиться споживання домогосподарств та державного сектору і значно зросте валове нагромадження основного капіталу. Основною рушійною силою економічного зростання на всьому прогнозному періоді залишатиметься приватне споживання, що значною мірою пов’язане зі зростанням реальної заробітної плати під впливом урядової політики з підвищення соціальних стандартів. Одночасно стримуючим фактором стане продовження політики поступового зниження норм субсидій на оплату послуг ЖКГ, що частково компенсуватиме зростання як заробітних плат, так і пенсійних виплат. Очікуване поступове пожвавлення кредитної активності, якому сприятиме зниження процентних ставок у економіці, стане додатковим фактором подальшого зростання обсягів приватного споживання у середньостроковій перспективі. Темпи зростання інвестицій в українську економіку у 2017 році дещо сповільняться внаслідок  зростання витрат бізнесу на оплату праці, проте збережуть позитивну динаміку. Експорт та імпорт у реальному вимірі суттєво не зміняться (проте в номінальному відчутно зростуть через збільшення світових цін).  Додатковий попит на імпортовану продукцію очікується із боку домогосподарств у зв’язку з продовженням підвищення їх реальних наявних доходів. Критично важливо, що уряд прийняв проактивну позицію в сфері збереження позитивної динаміки економічного розвитку України. Мова, передусім, йде про необхідність прискорення темпів реформ. Критично важливим є питання залучення інвестиційних ресурсів (як зовнішніх так і внутрішніх), що видається неможливим без суттєвого покращення бізнес-клімату в Україні. Актуальним питанням залишається необґрунтоване втручання держави в економічні процеси, зокрема в контексті поганого захисту прав власності. Продовження та прискорення реформ також є важливим з огляду на конструктивну співпрацю з МФО, зокрема МВФ, адже розрив відносин вкрай негативно відобразиться на іміджі України.