Соціальна політика та права людини

Поза протоколом: участь жінок у міжнародній політиці

12.12.2016
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародна політика, дипломатія, питання миру і безпеки традиційно сприймаються як сфери домінування чоловіків та навіть пояснюються за допомогою маскулінних термінів. В той же час дослідження показують, що при врахуванні точки зору та досвіду жінок у процесі врегулювання конфліктів, при включенні їх, так би мовити, «поза протоколом», часто відбувається прийняття менш мілітаризованих та більш стійких і мирних рішень. Захід «Поза протоколом: участь жінок у міжнародній політиці в Україні та Німеччині» відбувся у рамках проекту Міжнародного центру перспективних досліджень, який реалізується спільно з німецьким аналітичним центром низинного рівня Polis180. 

З цієї нагоди також було представлено фотовиставку, створену під час реалізації проекту та зустрічей в Києві та Берліні - портрети 15 експерток з України та Німеччини та їхні висловлювання про жінок та міжнародну політику.Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко у своєму виступі наголосила на ролі жінки у міжнародній політиці та дипломатії, висловивши подяку всім жінкам, котрі працюють на дипломатичному фронті, докладаючи максимум зусиль задля відстоювання  національних інтересів. «Варто усвідомити, що гендерні питання – це не лише справа жінок, ми маємо залучати якомога більше чоловіків.

Якщо подібний захід проходив би у Швеції, тут було б значно більше чоловіків» - досвідом поділився Пан Мартін Хаґстрьом - Посол Швеції в Україні. У свою чергу Посол Португалії в Україні Пані Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда зазначила, що протягом тривалого часу сфера політики, дипломатії взагалі були закриті для жінок, проте завдяки подоланню гендерних стереотипів, волі та великому бажанню жінки зуміли зайняти гідне місце та лишити помітний слід в історії. 


 

Публікації за пріоритетом «Соціальна політика та права людини»
Соціальна політика та права людини

Україна презентувала доповідь на сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок

14 лютого 2017 року в штаб-квартирі ООН в Женеві Україна презентувала свою восьму періодичну доповідь на 66 сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (Комітету CEDAW).  Відповідно до процедури представлення звітів, громадські організації України підготували та представили незалежні звіти і взяли участь в обговоренні з членами комітету. Марія Веселовська, eксперт МЦПД з гендерних питань, зазначає, що за результатами розгляду доповідей Комітет надасть відповідні рекомендації українському Уряду. Під час звіту було презентовано основні проблеми рівності жінок і чоловіків в Україні: • Жінки в Україні отримують на 24% меншу зарплату від чоловіків. Цей показник не змінився з 2009 року. • Дуже поширеним в Україні є гендерно обумовлене насильство. 22% жінок та дівчат віком 15-49 років страждали від фізичного чи сексуального насильства хоча б раз протягом життя. • Досить низьким є відсоток жінок у владі. 11% жінок працює в Парламенті та 12% в уряді. Загалом 16% державних службовців в Україні це жінки. Відповідно члени Комітету були зацікавлені в тому, які механізми вирішення цих проблем на рівні держави існують в Україні, які перешкоди потрібно усунути задля забезпечення рівності чоловіків і жінок, зокрема в політиці та на рівні прийняття рішень, а також проблемах вразливих груп жінок -  жінок похилого віку, жінок з інвалідністю жінок з сільської місцевості. Громадські організації в своєму звіті підкреслили ряд викликів, з якими зіткнулися жінки України: Скорочення соціальних витрат та робочих місць, що негативно позначиться на економічному становищі жінок. А) Жінки і сім*ї є першочерговими бенефіціарами соціальних витрат держави. Б) Саме жінки широко залучені в тих сферах діяльності, де відбулося скорочення робочих місць (освіта, медицина, соціальні служби). Звіт відзначає  проблеми для жінок з сільської місцевості, зокрема: «Понад дві третини працездатного віку або працюють неофіційно або самозайняті. Таким чином, вони не захищені трудовим законодавством, не мають ніякого соціального страхування і, отже, не можуть отримати пенсію» Окремо підкреслюється  проблема соціальних виплат для ВПО, більшість яких – 62%, - складають жінки, а також проблема відсутності  джерела доходу для жінок, що знаходяться на територіях, близьких до лінії конфлікту.

Соціальна політика та права людини

Публічна дискусія «Реформа державної служби: чи є місце для гендерної рівності».

Міжнародний центр перспективних досліджень разом із фондом «Рівність і Взаємоповага» провели публічну дискусію «Реформа державної служби: чи є місце для гендерної рівності». Реформа державної служби є однією з ключових в Україні, яка покликана змінити принципи державного управління та забезпечити перехід від олігархічної системи до такої, що служить інтересам усіх громадян країни. Успіх даної реформи крім іншого залежатиме від того, чи буде забезпечений принцип гендерної рівності і чи відкриються нові можливості для жінок бути призначеними на високі державні посади для забезпечення інклюзивності державного управління.  Директорка з аналітичної роботи та зовнішніх зв'язків Олена Захарова наголосила на викликах, що стоять перед жіночим лідерством в державних інституціях, а саме:  обмеження залучення жінок «м'якими сферами» (soft industries) : охорона здоров'я, освіта, соціальна сфера; чим більш впливовою є інституцію, тим менше вона представляє інтереси жінок. Зокрема в автократичних та диктаторських режимах інтереси жінок практично не представлені; низка жінок отримують політичні посади завдяки родинним зв'язкам, через чоловіків-членів родин, залучених до політики; такі жінки мають вищий прибуток та вищий статус. Цікавим став також гендерний аналіз списків кандидатів на зайняття посад Державних секретарів Міністерств України, зокрема Міністерство освіти і науки, Міністерство закордонних справ та Міністерство молоді та спорту не мали жодної жінки-кандидатки. Оксана Маркарова, перший заступник Міністра фінансів, зазначила, що можливість брати рівну участь в усіх сферах життя і чоловіків і жінок без створення додаткових преференцій є головною метою. Також на рівні Міністерства розглядається запровадження механізму гендерного бюджетування, що дозволить планувати витрати саме з урахуванням гендерного фактору. «Ми маємо проблематизувати питання гендерної рівності на рівні суспільного обговорення та дискусії, адже наразі це питання залишається вторинним» - Інна Совсун, перший заступник Міністра освіти та науки (2014-2016 рр). Також щодо гендерної стратегії у сфері освіти, то її реалізація та головна мета- це насамперед подолання самої можливості закладання гендерних стереотипів ще з дитинства. Детально з презентацією можна ознайомитися тут.      

Соціальна політика та права людини

Церемонія нагородження «Рівність і Взаємоповага» за сприяння залученню жінок до політики

Міжнародний центр перспективних досліджень та фонд "Рівність та взаємоповага" провели церемонію нагородження політичних партій, народних депутатів, політиків та громадських активістів відзнакою «Рівність і Взаємоповага» за сприяння залученню жінок до політики. Події останніх трьох років в Україні запустили глибинні соціально-політичні зміни в країні, що позитивно впливають на можливості реалізації жінок у політичній сфері.Зокрема, початок трансформації політичної системи від олігархічного до демократичного типу відкриває нові соціальні ліфти для нових акторів у політичному житті, передусім жінок, та актуалізує питання ґендерної рівності у політичних партіях. Разом з тим, часткова переорієнтація маскулінного дискурсу у військову сферу відкриває нові можливості для жінок щодо реалізації у політичній сфері як більш безпечній. І хоча 30% гендерна квота не перетворилася на 30% представництво жінок у парламенті та місцевих радах, під час останніх парламентських та місцевих виборів політичним партіям і акторам стало зрозуміло, що гендерні питання вже не вдасться ігнорувати. Номінантами відзнаки стали представники керівних органів політичних партій, народні депутати та депутатки України, члени та членкині Міжфракційного депутатського об'єднання сприяння ґендерній рівності «Рівні можливості, представники Громадської ради з гендерних питань, політичні експерти та експертки. Як співголови МДО "Рівні можливості" Ірина Луценко та Олена Кондратюк, наголосили на важливості та актуальності гендерних питань, а також представили власний досвід. Партія Об’єднання «Самопоміч», яка отримала відзнаку за успіхи у виконанні гендерної квоти на парламентському представляв Лев Підлісецький, відзначивши необхідність і іншим партіям сприяти активному залученню жінок до політики.   Головним підсумком стали саме ті позитивні зміни, якими і  парламентарі, і депутати та депутатки місцевих рад, партії, громадянське суспільство спільно сприяли у сфері гендерної рівності та зробили свій внесок у справу гендерної демократії в Україні.    

Соціальна політика та права людини

Силові відомства і ґендерна рівність: якою є роль жінки у реформованих та нереформованих органах правопорядку

Чи готові українські жінки реалізувати себе у традиційно "чоловічих" професіях і що говорить про це зарубіжний досвід; які зрушення у суспільній свідомості необхідні для того, щоб змінити ставлення до жінки "у формі", та що дасть державі і жінкам у тому числі ширше залучення до такої діяльності - ці та інші питання обговорили учасники панельної дискусії "Жінка у реформованих та нереформованих органах правопорядку: проблема чи вирішення?", яка відбулася у п’ятницю, 28 жовтня, у Києві. Дискусія була організована в рамках проекту Міжнародного центру перспективних досліджень "Модернізація України через ґендерну рівність". Світовий досвід свідчить, що ширше залучення жінок до роботи в органах правопорядку є ключем до істотного скорочення насилля зі сторони цих органів по відношенню до громадян. Про це говорила експерт з ґендерних питань МЦПД Олена Захарова під час виступу. Правоохоронець-чоловік часто бачить свою роботу як "владний контроль", у той час як жінка – як "громадську службу" (public service). Експертка розповіла про наступні переваги роботи жінок в поліції для суспільства: - жінки менш схильні безпідставно застосовувати силові методи та перевищувати застосування сили; - мають такі ж самі компетенції, як і їхні колеги-чоловіки; - більш схильні застосовувати стиль патрулювання, спрямований на задоволення потреб громади; - мають більше можливостей та більше включені у подолання насилля проти жінок і домашнього насилля; - залучення жінок-поліцейських до роботи у поліцейських департаментах впливає на зниження рівня ґендерної дискримінації всередині установ та ґендерних упереджень серед самих співробітників; - присутність жінок-поліцейських у поліцейських департаментах позитивно впливає на усіх співробітників. У свою чергу голова громадської організації "LEAD office", колишній лейтенант патрульної поліції Марія Лех зазначила, що із близько 13 тис. патрульних поліцейських в Україні 2,5 тисяч є жінками, причому значна їх кількість патрулює вулиці разом із чоловіками. Марія Лех підкреслила, що якщо раніше більшість чоловіків поліцейських не хотіли мати у напарниках жінку, то сьогодні ситуація змінилася і ставлення змінилося на протилежне. "Зараз хлопці визнають, що жінка є не менш ефективною у роботі, а у деяких ситуаціях – і більш ефективною", - зазначила учасниця дискусії.  На думку колишньої голови прес-центру Служби безпеки України, а нині директорки ГО "На рівних" Марини Остапенко, в українському безпековому секторі, попри розуміння переваг залучення жінок до різноманітних аспектів правоохоронної діяльності, існують стереотипи щодо жінки-керівника. "У чітко побудованій субординованій структурі, де рішення приймають лише чоловіки, у жінки майже немає шансів", - зазначила Марина Остапенко. Чоловікові-керівнику в силових органах важче спілкуватися із жінкою-підлеглим, окрім того присутній фактор ніяковіння – чоловіки все одно розглядають жінку, як сексуальний об’єкт. Жінці у подібних структурах потрібно докласти набагато більше зусиль, аби піднятися по службовій драбині. "У нас у Службі сьогодні понад сто генералів, серед яких жодної жінки". За її словами, незважаючи на близько 30 тис. співробітників СБУ, 25% з них є жінками (точну кількість керівництво відмовляється розголошувати), які у переважній більшості працюють або на незначних посадах, або у якості обслуговуючого персоналу. Шляхів вирішення проблеми ґендерної нерівності і дискримінації торкнулася у своєму виступі народний депутат України, учасник МФО "Рівні можливості" Світлана Заліщук. Вона запевнила, що вирішувати такі питання необхідно на рівні законодавства, використовуючи досвід, накопичений міжнародними інституціями. "Я хочу нагадати, що ґендерна рівність є одним із завдань ООН, ухвалених на рівні стратегічного плану 2020. Причому це одне з п’яти ключових завдань, після вирішення яких, як домовилися уряди країн, планета Земля і людство будуть жити в кращих умовах", - зазначила народний депутат. Нардеп також наголосила на тому, що у багатьох країнах світу вже існують посади міністрів, або заступників прем’єрів з питань недискримінації, у тому числі – ґендерної. "Це говорить про те, що до вирішення цих питань існує інституційний підхід. І мені здається, що Україні сьогодні такого інституційного підходу бракує", - підкреслила пані Заліщук. У ході дискусії, яка розгорнулася після виступів експертів, учасники висловили свої погляди щодо участі жінок у діяльності правоохоронних органів. Одностайною була думка про те, що головне не замовчувати існуючі проблеми, а підключати до їх вирішення якомога ширші кола – експертне середовище, політиків, представників громадянського суспільства.  Детальніше з презентацією МЦПД можна ознайомитися тут.

Соціальна політика та права людини

Імплементація гендерних директив ЄС стане одним з двигунів модернізації України

Виконання Україною чотирьох «гендерних» директив ЄС, як і інших складових європейського законодавства у сфері забезпечення рівності, стануть одним з найпотужніших двигунів у процесі модернізації української економіки, органів державної влади та суспільства у цілому. Про це йшлося на панельній дискусії «Гендерні аспекти Угоди про асоціацію: імплементація чи імітація», яка відбулася 17 жовтня 2016 року у Києві. Захід був організований Міжнародним центром перспективних досліджень разом з низкою  партнерських організацій у рамках проекту «Модернізація України через гендерну рівність». Декретні відпустки для татусів по догляду за дитиною, як і забезпечення матерів перервами протягом робочого дня з метою грудного годування мають стати нормою, а не винятком для українського суспільства. Належне запровадження норм гендерних директив сприяло б створенню дружніх до родин практик у бізнесі та соціальній сфері, але працедавці неохоче або ж зовсім їх не впроваджують, тому що це створює для них додаткове навантаження. Повноцінне впровадження директив ЄС, які регулюють рівність статей у доступі до робочих місць, рівну оплату праці, рівне ставлення до статей у страховому бізнесі та у інших сферах сприятиме швидкому наближенню соціальних стандартів України до норм і стандартів ЄС. Про це заявила Олена Захарова, експертка з гендерних питань МЦПД. У оприлюдненому дослідженні МЦПД «Імплементація гендерних положень Угоди про асоціацію: які успіхи?» зазначається, що положення чотирьох директив, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, мають бути впроваджені протягом 3 років з дати набрання чинності Угодою, тобто до серпня 2017 року. Але станом на сьогодні можна зробити висновки, що темпи імплементації гендерних директив ЄС в українське законодавство є незадовільними. У низці випадків заходи по імплементації носять «обкладинковий характер», коли назвам документів, розроблених у рамках цієї роботи, не відповідають запропоновані заходи або вони не ведуть до досягнення поставлених цілей. У ході імплементації передбачається продовження застосування «захисного та заборонного принципів» щодо вразливих категорій, передусім жінок, а не принципу поліпшення умов праці. Імплементація директив запроваджуватиме додаткове навантаження на працедавців, але сприятиме створенню належних умов роботи для працівників, що сприяло б покращенню стану не тільки жінок, а й чоловіків, підсумували експерти МЦПД у ході заходу. Детальніше з презентацією МЦПД можна ознайомитись тут.