ЗМI про МЦПД

Тиск на свободу слова та ЗМІ є неприпустимим

09.02.2018
img1
Прес-служба МЦПД

Тиск чи навіть прямі атаки на свободу ЗМІ, свободу слова і журналістської діяльності, які спостерігаються в нашій країні останнім часом, є абсолютно недопустимими і мають отримати жорстку оцінку і відсіч з боку українського суспільства та міжнародної спільноти. Прикриття цього тиску нібито “інтересами національної безпеки”, необхідністю їх перевірок чи “турботою про дотримання ЗМІ законодавства” є спробами виправдати справжню мету  даної кампанії – взяти під контроль медіа, залякати журналістів,  створити  “комфортні” умови з огляду на наближення президентських та парламентських виборів.

Свобода слова – це невід’ємне право вільно висловлювати свої думки. Вона є однією з найважливіших громадянських свобод і охоплює, в першу чергу, свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси і медіа). Це право закріплене у низці міжнародних та українських документів, серед яких Загальна декларація прав людини (ст. 19), Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод (ст. 10), Конституція України (ст. 34) тощо.

Повага до фундаментальних прав і свобод людини є основою сталого та вільного розвитку будь-якої демократичної держави. Ніхто і за жодних виправдань не має права на них посягати. Цензура, самоцензура, насилля щодо ЗМІ і журналістів, темники, тиск з допомогою контрольованих структур є категорично неприйнятними, свідчать про порушення демократії та посилення авторитарних тенденцій.

Мовчанка чи недостатня реакція на атаки на ЗМІ і журналістів сьогодні лише заохочуватимуть до таких дій завтра. 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

Чому внутрішньо переміщених осіб важливо інтегрувати у місцеві громади?

Гість ефіру Громадського радіо — головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Василь Філіпчук: Наші друзі з Німеччини запропонували вивчити їхній досвід. Німеччина мала проблему біженців. Також був феномен повернення в Німеччину тих, хто вважався етнічним німцем, але проживав в іншій країні. У Німеччині були випадки, коли на околицях міст робили відмежовані від громад поселення, де жили окремо ці переміщені особи. Але це негативний досвід. Позитивний досвід — це максимальне зближення, інтеграція з місцевими громадами і фінансове заохочення комун створювати робочі місця, фінансове заохочення самих переміщених осіб вивчати мову, шукати місце роботи. Досвід Німеччини тут є достатньо позитивним і цікавим насамперед з точки зору терпимого ставлення до людей, які стали переміщеними особами. Було розуміння того, що ці люди стали жертвами обставин, це не їхня вина, це їхня біда. Треба розуміти, що через 3, 5, 10 років ці люди можуть стати нашими сусідами, членами спільноти. Чим швидше ми зробимо все, щоб інтегрувати їх в спільноти, тим краще для нас самих, для власної безпеки, безпеки наших сімей. Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/chomu-vnutrishno-peremishchenyh-osib-vazhlyvo-integruvaty-u-miscevi-gromady.