Внутрішня політика

У Дніпропетровську експерти та громадськість обговорили конституційний діалог

09.12.2015

2 грудня у Дніпропетровську відбулась громадська зустріч  "Конституційний процес в Україні: від договору політичних еліт до суспільного консенсус".

 

Протягом історії незалежності в Україні двічі приймалися конституційні документи - в 1996 і 2004 роках. Проте кожного разу це був результат договору політичних еліт про розподіл повноважень, влади і національного багатства. 
Про це повідомляє громадська організація "Дніпропетровський центр соціальних досліджень". 
Торік була запущена робота над новим Головним законом країни, проте, раніше, конституційна реформа обговорюється значною мірою за закритими дверима, а громадськість повністю позбавляється можливості впливу і отримує в кінці вже готовий проект документа. 

Для того, щоб виправити ситуацію і якнайширше залучити громадськість до створенню нової Конституції, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціював у всіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес, в основі якого лежатиме всеосяжний громадський діалог. 

Навіщо країні потрібна нова Конституція? 

На думку багатьох українських експертів, проект змін до Конституції, який був затверджений у першому читанні Верховною Радою восени 2015 року, під час другого голосування в грудні швидше за все не отримає необхідної підтримки серед депутатів. 

Немає ніякого секрету, що найбільші дискусії, найбільший розкол в українському суспільстві викликає не стільки сам факт змін до Конституції, скільки пункт №18 перехідних положень, які проголосовані в першому читанні і передбачають так звані особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей , - зазначив під час проведення зустрічі в Дніпропетровську громадський діяч, депутат Верховної Ради 5-ти скликань Тарас Стецьків. - На нашу думку прийняття цього пункту є прямим зовнішнім тиском Російської Федерації і російський план «повернути» нам окуповану частину Донбасу, але з особливим статусом: з обраними бойовиками, з народною міліцією, сформованої на їх основі, з правом призначати прокурорів і т. Д , т. е регіон отримає права, які не має жоден інший регіон України. 

Також експерти мають нарікання та застереження щодо пропозиції, наданого Президентом України, щодо проведення децентралізації, оскільки запропоновані зміни, у разі їх прийняття , приведуть до збільшення впливу Президента на органи місцевого самоврядування. 

Якщо в грудні зміни до Конституції не будуть схвалені Верховною Радою, то автоматично постане питання: «А що натомість?». Повертатися до Конституції 1996 року або робити щось нове? 

Недоліки чинної Конституції 

На думку правника Геннадія Друзенко незважаючи на те, що склад Верховної Ради оновився більш ніж на половину, в Кабінеті Міністрів відбулися певні кадрові зміни, в деяких місцях оновилася місцева влада, системних змін, на які є величезний запит в українському суспільстві, на жаль, не відбулося. 


 

З ним погоджується Тарас Стецьків: «в умовах постреволюційної України, а ми в революційному процесі, революція не завершена, люди не отримали всього того, за що вони вийшли на Майдан. Проблема полягає в тому, що чинна Конституція України за неповних 20 років зазнала трьох масивних удару в 2004, 2010 і 2014 році і була, по суті, зруйнована. Її конструкція не працює ». 


Геннадій Друзенко наводить дві причини, які роблять чинну Конституцію недієздатною: соціальний популізм і неефективна модель організації влади. 

« По-перше, ми маємо на Конституції певний дуалізм як соціалістичної держави, так і ринкової економіки. У першій же статті Конституції проголошується, що Україна є соціальною державою. Чи добре це? Насправді соціальна держава - це добре. Це - безкоштовні освіта і медицина, турбота про громадян, хороші дороги. І ось єдина проблема тієї моделі соціальної держави, її не можуть дозволити собі бідні. А ми по всіх офіційних показниках Світового банку, Міжнародного валютного фонду, навіть внутрішньої статистики, встановлюємо дуже сумні рекорди: менше ВВП на душу населення серед усіх європейських країн; друга в світі заборгованість перед МВФ після Греції, державний борг України фактично дорівнює її річному ВВП. Так що ми не можемо собі дозволити бути соціальною державою, оскільки фактично є державою-банкрутом. 

По-друге, кожна Конституція - це механізм управління. Вона повинна бути максимально керованою, швидкої, безпечної від узурпації влади. Ми ж побудували такий механізм, який фактично весь час дозволяє розмивати політичну відповідальність. Коли ми бачимо, що, як тільки виникають проблеми в країні, кожен тицяє пальцем в інший. Уряд каже, що Парламент не приймає відповідні закони; Парламент каже, що в Уряді працюють не ті люди, хоча вони їх призначали. Ті кажуть, що «силовики» у Президента, тому вони не можуть побороти корупцію. Президент каже, що економічний блок в уряді ... А в підсумку, система не працює ». 


Тому, на думку експертів, повернення до Конституції 1996 року не є кращим виходом. 

Як народ України може створити нову Конституцію? 

Експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР) Дмитро Українець зазначив, що «формальною підставою для затвердження нової Конституції на всеукраїнському референдумі є стаття 5 Конституції України, яка прямо визначає, що влада не може бути узурпована, джерелом влади є народ, і виключно народ визначає і змінює конституційний лад України. Також зрозумілі об'єктивні підстави, які, на жаль існують сьогодні в українському політикумі, у верхівці української державної влади. 

ЦППР пропонує цей закон про підготовку нової Конституції України саме в якості інструменту. Ще раз підкреслюю, ми не наполягаємо, що саме ми, експерти, присутні тут, будемо писати нову Конституцію. Ми просто представляємо своє бачення, як це має відбуватися. 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Боротьба за НАБУ: хто завадить Банковій проштовхнути «ручного» аудитора

НАБУ створювалося за підтримки міжнародних партнерів, США для того, щоб контролювати українську владу і стримувати її апетити. Тому фактично бюро підконтрольне не тільки президентській Адміністрації, але й до певної міри перебуває під зовнішнім управлінням. Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, оцінюючи заяву про те, що відхилений Радою кандидат в аудитори НАБУ Найджел Браун знову братиме участь у відборі кандидатів. «Західні партнери розуміють, що кошти, які вони позичають нашій країні, повинні перебувати під контролем кредиторів. Тому будь-яка спроба української влади тиснути на нинішнє керівництво Національного антикорупційного бюро, намагатися якось впливати на роботу НАБУ негативно сприймається нашими міжнародними партнерами», - пояснює експерт МЦПД. За його словами, нинішні перші особи вітчизняних антикорупційних структур стали компромісними фігурами між українською владою та ініціаторами створення антикорупційних органів. «Якщо проаналізувати їхні біографії, то Назар Холодницький (керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) працював у старій правоохоронній системі, мав зв'язки з екс-прокурорами, що належать до орбіти Президента і його оточення. Це стосується й Артема Ситника (директор НАБУ)», - додав політолог. «Однак, швидше за все, в НАБУ усвідомлюють, що в роботі бюро варто орієнтуватися не стільки на нашу владу, скільки на зовнішні орієнтири і міжнародних партнерів, які допомагають фінансово», - припустив Петренко. При цьому, уточнив експерт, діяльність НАБУ поки далека від ідеалу: до неї є багато питань, існує й проблема «дуалізму» впливу на цей орган. На його погляд, ситуація стане більш конкретною після того, коли США визначать, хто в Білому домі координуватиме «українське питання». «США повинні відпрацювати стратегію щодо України, призначити особу, яка буде координувати цей напрямок. Після цього можлива активізація по всіх фронтах і складуться умови для підвищення тиску на українську владу. Поки така стратегія відсутня. Не виключено, що на тлі невизначеності АП намагається встановити чи розширити свій вплив на антикорупційні органи», - резюмував Ігор Петренко.

Внутрішня політика

Прес-конференція Президента: більше питань ніж відповідей?

Президент України Петро Порошенко провів довгоочікувану прес-конференцію, останнє спілкування гаранта з журналістами відбулось у червні 2016-го року. Причиною такого зволікання скоріше за все була не велика завантаженість, а відсутність “перемог”. Безперечно мова йде про впровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Дата проведення прес-конференції теж символічна – День Європи та фінал “Євробачення”. Під європейські зірки також була стилізована і сцена виступу гаранта. Тобто, лейтмотив спілкування з журналістами та головні акценти виступу Президента були цілком прогнозованими - зазначає експерт МЦПД Ігор Петренко. Найголовніші тези відповідей: Безвізовий режим. Більше 3,3 мільйона українців вже отримали біометричні паспорти. Зараз громадяни України мають можливість подорожувати без віз до 52 країн. У червні ця кількість збільшиться ще на 34 країни. Президент повідомив, що Сенат Нідерландів 30 травня проголосує за безвізовий режим між Україною і ЄС. Громадяни України в Донбасі і Криму зможуть скористатися перевагами безвізового режиму, коли Україна відновить контроль над Кримом і Донбасом, підкреслив Президент. Розмови з Путіним, АТО та українські заручники. Порошенко зазначив, що в останній розмові просив Путіна негайно звільнити українського журналіста Романа Сущенко. Наслідком переговорів, за словами Президента, стала зустріч Сущенка з родиною. Також в цій розмові Порошенко обговорив долю й інших заручників. Також гарант зазначив, що примусової евакуації людей з “сірої зони” АТО, зокрема, з Авдіївки – не буде. Вбивство журналіста Павла Шеремета. Порошенко зазначив, що після вбивства журналіста він звернувся до посольств різних країн і ФБР. Сьогодні він незадоволений ходом розслідування, адже вбивці ще й досі не знайдені. Порошенко подякував журналістам за їх розслідування. За словами гаранта, після показу фільму “Хто вбив Павла” він зателефонував голові Нацполіціі і попросив його зустрітися з журналістами. У понеділок, 15 травня, фігурант фільму, екс-співробітник СБУ Устименко викликаний на допит. Порошенко додав, що шість разів зустрічався з представниками слідчої групи. Тим не менше він наголосив, що АП не буде дублювати слідство і цим повинні займатися компетентні органи. Він повідомив, що 2-3 тижні тому зустрічався з мамою і дочкою Шеремета. Порошенко запропонував журналістам дати йому пропозиції, як він може допомогти розслідуванню. Новий Голова Нацбанку. Президент зазначив, що цим питанням займається Верховна Рада. Хоча він розглядає декілька кандидатур, але озвучить їх прізвища тільки після консультацій з Парламентом.  Плівки Оніщенка. Порошенко сказав, що ці плівки він не слухав і “не збирається слухати”. Президент підкреслив, що Онищенко мав би звернутися до слідчих органів, прийти в суд, дати пояснення і в суді захищатися. Президент порадив втікачу нардепу приїхати в Україну, дати свідчення і сприяти притягненню винних у корупції до відповідальності. Другий термін президенства. На питання щодо другого строку Порошенко прямо не відповів. Лише зазначив, що у нього є ще два роки президентських повноважень і зарано говорити про склад потенційних кандидатів. А до свого активу як потенційного кандидата відніс безвіз, Угоду про асоціацію з ЄС, притягнення до відповідальності Віктора Януковича. Як мінуси своєї кандидатури зазначив певні кадрові прорахунки і гальмування реформ. Також президент пообіцяв подальше зменшення своїх повноважень: будуть ліквідовані посади голів ОДА. Прослуховування журналістів. Запитання щодо переслідування журналістів, які критикують владу, зі сторони СБУ. Президент відповів, що ніколи за свою історію Україна ще не мала такого рівня свободи стосовно журналістів та громадських діячів. Він також нагадав, що СБУ працює в умовах гібридної війни з Росією, тож до її роботи треба ставитись із розумінням. Однак запевнив, що ще в 2015-му році відмовився від отримання спеціальних довідок, які збирають спецслужби. Розслідування справи Януковича. Дану справу гарант назвав першим прецедентом за всю історію незалежної України і великим досягненням ГПУ. Також зазначив, що конфісковані кошти Януковича будуть вкладені в оборонну сферу України та інфраструктурі проекти. Співпраця з США та їх участь у Норманському форматі. Президент підкреслив, що Україна розраховує на підтримку з боку США, зокрема, і у нормандському форматі. За словами Порошенко, він провів декілька “блискучих телефонних розмов” з президентом США Дональдом Трампом. Порошенко повідомив, що найближчим часом буде обрано спеціального представника США, відповідального за координацію взаємодії з Україною. Президент підкреслив, що США “були і є учасниками Нормандського формату”. Блокада непідконтрольних територій. Торгова блокада непідконтрольних Україні територій буде знята тільки після припинення вогню з боку бойовиків і повернення захоплених підприємств. Робота генпрокурора Юрія Луценко. Порошенко задоволений роботою Луценко. За словами президента, є хороша статистика щодо передачі в суд справ по Майдану, по корупції, і, нарешті, до суду передано справу Януковича. Президент зазначив, що загальна сума, яка була “мобілізована за рік” Генпрокуратурою під керівництвом Луценка перевищує 50 мільярдів гривень. Мінські домовленості. За словами Порошенко, Мінські угоди дають можливість йти Україні до міжнародних судів з позовами проти РФ. Під цими угодами є підпис президента Росії Володимира Путіна і цим ситуація України відрізняється від ситуації в Осетії, підкреслив Порошенко. Він додав, що санкції проти Путіна застосовуються за невиконання мінських угод. Україна не може досягти миру тому, що глава РФ мінські угоди виконувати "не хоче і не збирається". Однак саме ці угоди "дозволяють продемонструвати всьому світу, хто винен в цьому", заявив Порошенко. Одеський припортовий завод. Порошенко розраховує до осені отримати чітку картину по приватизації Одеського припортового заводу і вважає неприйнятним його банкрутство. Єдиним виходом, і не тільки в ситуації з ОПЗ, Президент назвав приватизацію для ліквідації потенційного джерела корупції. Бізнес Президента. Журналісти не згадали про сумнозвісну Липецьку фабрику, яка чи то ліквідовується, чи то ні, проте згадали про інший бізнес Порошенка – Міжнародний інвестиційний банк, який демонструє неабияку динаміку росту на фоні стагнації іншого банківського сектору. Президент запевнив, що показники росту прибутків банку з’явились через поповнення резервів і поскаржився, що не може передати банк в “сліпий траст”, як “Рошен” без зміни українського законодавства. Питання кримських татар. Порошенко готовий подати зміни до Конституції про статус автономії кримських татар, як тільки роботу над ними закінчить конституційна комісія. Президент назвав помилкою незатвердження такого статусу українською владою раніше. Формат автономії буде запропонований йому комісією, в роботі якої беруть участь представники Меджлісу, а зміни, по словам Порошенко, найближчим часом повинні бути подані на розгляд парламенту. Якщо загалом аналізувати прес-конференцію, то можна відзначити, що Порошенко був готовий до неприємних тем, хоча щодо деяких питань йому було важко приховати роздратування. Змістовно спілкування Президента містило мало конкретики і нагадувало розмову: питання – “Чому?”, відповідь – “Тому що!”. Не втішними є слова Президента щодо “Мінських угод”, адже апелювання до “вини Путіна” не може замінити реальний пошук рішень й аналіз варіантів вирішення конфлікту на Донбасі. Фактично це демонстрація відсутності стратегії та небажання її шукати. Безальтернативність у вирішенні даного питання ставить Україну у глухий кут. “Мінські домовленості” провалені вже майже два роки, а сама Росія починає потроху з них виходити фактично запускаючи механізм анексії цієї території. Тому запеклий захист Президентом “Мінських угод” є поганим сигналом з огляду на реалії ситуації, що склалась.  

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно представили дипломатичному корпусу аналітичний вісник "Inside Ukraine". Останні події безпосередньо вплинули на зміст частини "Державні рішення": 13 квітня 2017 р. співробітники прокуратури Автономної Республіки Крим та Служби Безпеки України  провели обшук у приміщенні МЦПД з метою відшукання «Ідей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі». Обшук в аналітичному центрі викликав бурхливу реакцію українського громадянського суспільства та правозахисників. "Ця гучна подія може бути тривожним сигналом зміни політики, яку проводить українська влада щодо мирного врегулювання, поваги до демократичних норм та фундаментальних свобод, ставлення у цілому до громадянського суспільства" - зауважив Василь Філіпчук.  Василь Поворозник, підбиваючи підсумки роботи уряду В. Гройсмана у 2016 році, наголосив, що до основних напрацювань роботи уряду у звіті відносять відновлення макроекономічного зростання. В цілому, перший рік уряду Гройсмана не приніс серйозних розчарувань, однак він і не продемонстрував особливих здобутків в сфері реалізації реформ. Стратегічними пріоритетами Кабінету Міністрів України на 2016 рік були визначені наступні:   макроекономічна стабілізація;  ​ створення сприятливих умов для розвитку бізнесу;   забезпечення верховенства права та протидія корупції;  ​  підвищення якості державного управління та державних послуг;   відновлення безпеки держави та громадян. У звіті уряду зазначено про досягнення позитивних результатів за кожним з стратегічних напрямків, визначених у плані роботи. Втім, в більшості випадків зазначені досягнення уряду мають або формальний, або двоїстий характер. Можливі варіанти розгортання подій на полі політичної конкуренціїї презентував Анатолій Октисюк, зокрема про декілька варіантів розвитку політичної ситуації в країні: переформатування коаліції та структур влади, заморожування ситуації до 2019 року або ж дострокові парламентські вибори восени 2017 року.    

Внутрішня політика

Конституційна реформа: який шлях до нового суспільного договору?

МЦПД  протягом 2016-2017 в рамках проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України" років провів 213 освітніх заходів по всій Україні, під час яких учні та студенти мали змогу дізнатися про суть конституційної процесу та відповідну роль громадян в ньому. "Однією з проблем є закритість процесу розробки нових конституційних положень, коли важливі рішення ухвалюються за зачиненими дверима. Ми хочемо припинити цю практику, аби  суспільство  відчуло свою причетність до змін у країні. З цією метою по всій країні  ми провели уроки і лекції на тему  "Суть конституції та її роль у повсякденному житті", - сказала Вероніка Харук, експерт з юридичних питань. Також фахівці МЦПД  розробили брошури на тему  "Участь громадян у конституційному процесі", які були розповсюджені у всіх областях України.   Регіональний координатор МЦПД у Житомирській області Жанна Соловйова зазначила, що у тісній співпраці з місцевими органами влади вдалося організувати велику кількість лекцій та інтерес від аудиторії продовжується навіть після завершення проекту. За підрахунками, в рамках діяльності проекту було охоплено понад 10 тисяч учнів та студентів.У свою чергу, фахівець у сфері конституційного права Геннадій Друзенко зауважив що норми соціальної держави, які закладені в Конституції насправді не виконуються в реальних умовах. "Безкоштовна освіта та медицина - це норми, що мали б забезпечуватися державою, проте по суті є лище декларативними. Важливо щоб норми Конституції були зрозумілими народу" - наголосив Друзенко.

Внутрішня політика

Печеніги: як повернути вкрадене узбереження?

МЦПД розпочинає активну роботу в рамках проекту "Печеніги: вкрадене узбережжя", за підтримки Freedom House Україна. Водосховище Печеніги є добре відомою зоною відпочинку в Харківській області. Метою даного проекту є привернути увагу до корупційних схем в процесі приватизації рекреаційних об'єктів та земельних ділянок на узбережжі водосховища. Відповідними завданнями є визначити бенефіціарів та розслідувати законність придбання об'єктів відпочинку, розташованих на береговій лінії водосховища Печеніги. Загалом планується опублікувати понад 50 розслідувань, з першим,  вже можливо ознайомитися на інтерактивній медіа-сторінці проекту http://projects.corr-icps.com.ua/parus-maksi. За результатами планується спробувати повернути у власність держави чи місцевих громад 3 об’єкти.