Внутрішня політика

У Дніпропетровську експерти та громадськість обговорили конституційний діалог

09.12.2015

2 грудня у Дніпропетровську відбулась громадська зустріч  "Конституційний процес в Україні: від договору політичних еліт до суспільного консенсус".

 

Протягом історії незалежності в Україні двічі приймалися конституційні документи - в 1996 і 2004 роках. Проте кожного разу це був результат договору політичних еліт про розподіл повноважень, влади і національного багатства. 
Про це повідомляє громадська організація "Дніпропетровський центр соціальних досліджень". 
Торік була запущена робота над новим Головним законом країни, проте, раніше, конституційна реформа обговорюється значною мірою за закритими дверима, а громадськість повністю позбавляється можливості впливу і отримує в кінці вже готовий проект документа. 

Для того, щоб виправити ситуацію і якнайширше залучити громадськість до створенню нової Конституції, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціював у всіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес, в основі якого лежатиме всеосяжний громадський діалог. 

Навіщо країні потрібна нова Конституція? 

На думку багатьох українських експертів, проект змін до Конституції, який був затверджений у першому читанні Верховною Радою восени 2015 року, під час другого голосування в грудні швидше за все не отримає необхідної підтримки серед депутатів. 

Немає ніякого секрету, що найбільші дискусії, найбільший розкол в українському суспільстві викликає не стільки сам факт змін до Конституції, скільки пункт №18 перехідних положень, які проголосовані в першому читанні і передбачають так звані особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей , - зазначив під час проведення зустрічі в Дніпропетровську громадський діяч, депутат Верховної Ради 5-ти скликань Тарас Стецьків. - На нашу думку прийняття цього пункту є прямим зовнішнім тиском Російської Федерації і російський план «повернути» нам окуповану частину Донбасу, але з особливим статусом: з обраними бойовиками, з народною міліцією, сформованої на їх основі, з правом призначати прокурорів і т. Д , т. е регіон отримає права, які не має жоден інший регіон України. 

Також експерти мають нарікання та застереження щодо пропозиції, наданого Президентом України, щодо проведення децентралізації, оскільки запропоновані зміни, у разі їх прийняття , приведуть до збільшення впливу Президента на органи місцевого самоврядування. 

Якщо в грудні зміни до Конституції не будуть схвалені Верховною Радою, то автоматично постане питання: «А що натомість?». Повертатися до Конституції 1996 року або робити щось нове? 

Недоліки чинної Конституції 

На думку правника Геннадія Друзенко незважаючи на те, що склад Верховної Ради оновився більш ніж на половину, в Кабінеті Міністрів відбулися певні кадрові зміни, в деяких місцях оновилася місцева влада, системних змін, на які є величезний запит в українському суспільстві, на жаль, не відбулося. 


 

З ним погоджується Тарас Стецьків: «в умовах постреволюційної України, а ми в революційному процесі, революція не завершена, люди не отримали всього того, за що вони вийшли на Майдан. Проблема полягає в тому, що чинна Конституція України за неповних 20 років зазнала трьох масивних удару в 2004, 2010 і 2014 році і була, по суті, зруйнована. Її конструкція не працює ». 


Геннадій Друзенко наводить дві причини, які роблять чинну Конституцію недієздатною: соціальний популізм і неефективна модель організації влади. 

« По-перше, ми маємо на Конституції певний дуалізм як соціалістичної держави, так і ринкової економіки. У першій же статті Конституції проголошується, що Україна є соціальною державою. Чи добре це? Насправді соціальна держава - це добре. Це - безкоштовні освіта і медицина, турбота про громадян, хороші дороги. І ось єдина проблема тієї моделі соціальної держави, її не можуть дозволити собі бідні. А ми по всіх офіційних показниках Світового банку, Міжнародного валютного фонду, навіть внутрішньої статистики, встановлюємо дуже сумні рекорди: менше ВВП на душу населення серед усіх європейських країн; друга в світі заборгованість перед МВФ після Греції, державний борг України фактично дорівнює її річному ВВП. Так що ми не можемо собі дозволити бути соціальною державою, оскільки фактично є державою-банкрутом. 

По-друге, кожна Конституція - це механізм управління. Вона повинна бути максимально керованою, швидкої, безпечної від узурпації влади. Ми ж побудували такий механізм, який фактично весь час дозволяє розмивати політичну відповідальність. Коли ми бачимо, що, як тільки виникають проблеми в країні, кожен тицяє пальцем в інший. Уряд каже, що Парламент не приймає відповідні закони; Парламент каже, що в Уряді працюють не ті люди, хоча вони їх призначали. Ті кажуть, що «силовики» у Президента, тому вони не можуть побороти корупцію. Президент каже, що економічний блок в уряді ... А в підсумку, система не працює ». 


Тому, на думку експертів, повернення до Конституції 1996 року не є кращим виходом. 

Як народ України може створити нову Конституцію? 

Експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР) Дмитро Українець зазначив, що «формальною підставою для затвердження нової Конституції на всеукраїнському референдумі є стаття 5 Конституції України, яка прямо визначає, що влада не може бути узурпована, джерелом влади є народ, і виключно народ визначає і змінює конституційний лад України. Також зрозумілі об'єктивні підстави, які, на жаль існують сьогодні в українському політикумі, у верхівці української державної влади. 

ЦППР пропонує цей закон про підготовку нової Конституції України саме в якості інструменту. Ще раз підкреслюю, ми не наполягаємо, що саме ми, експерти, присутні тут, будемо писати нову Конституцію. Ми просто представляємо своє бачення, як це має відбуватися. 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції, тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду.  Створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту. 

Внутрішня політика

Світовий досвід врегулювання конфліктів та українські реалії

МЦПД продовжує організовувати експертні дискусії та консультації в регіонах в рамках проекту "Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ", за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 3 лютого захід відбувся у місті Харків, учаниками стали громадські активісти, волонтери, науковці, представники ЗМІ.   Експерти МЦПД представили результати дослідження, що відображають чотири можливі моделі вирішення конфлікту на Донбасі. Серед спікерів заходу слово мали також народний депутат Роман Семенуха, який звернув увагу присутніх на необхідність підтримання економічної блокади з окупованими територіями. Дана теза стала приводом для активної дискусії, зокрема серед присутніх на заході волонтерів.  Спікером заходу став і голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗА Реформ» Юрій Георгієвський, який підкреслив необхідність розповсюдження дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Донбасу, які наразі Уряд називає непідконтрольними. «Владі не вистачає послідовності. Є чинним закон і діє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Але Кабінет Міністрів чомусь ухвалив розпорядження від 11 січня 2017 року, яким запроваджує термін «непідконтрольні території» і таким чином уникає терміну «окупація» - підкреслив Георгієвський.  

Внутрішня політика

Публічні дискусії в регіонах: «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна»

Міжнародний центр перспективних досліджень в рамках проекту Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" провів публічну дискусію  «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна» у місті Краматорськ. Євген Ярошенко представив міжнародний досвід врегулювання конфліктів. Боснійська модель ґрунтується навколо збереження територіальної цілісності держави за умов федералізації та спрямована радше на інтерналізацію конфлікту, ніж ліквідацію конфліктного потенціалу. Якщо дана модель вирішення територіальної проблеми ґрунтується на мирних переговорах та компромісі, то хорватська модель спирається на односторонні дії та силову перевагу лоялістів. Водночас існують суттєві відмінності, які ускладнюють Україні вибір хорватської моделі. Німецька модель є найпривабливішим, однак найскладнішим варіантом довготривалого вирішення територіальної проблеми. Німецька модель передбачає повернення відторгнутих територій на довоєнних умовах шляхом мирних переговорів із залученням зовнішніх гравців. Щодо економічна оцінка врегулювання конфлікту на Донбасі, то старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що базова економічна оцінка реалізації тієї чи іншої моделі врегулювання конфлікту на сході України повинна враховувати роль регіону та його внесок в економіку України у доконфліктний період, оцінку фактичних втрат, що зазнав регіон у результаті проведення АТО, а також вартість проведення військових дій у зоні АТО.  Анатолій Октисюк, проаналізував позиції українських політичних сил щодо конфлікту на сході України. Сьогодні політичні сили мають суттєві розбіжності щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Правлячі поличні партії демонструють розмите бачення шляхів реінтеграції ОРДЛО та уникають різких кроків з цього питання, побоюючись дестабілізації та дострокових парламентських виборів. В той же час, опозиційні та позапарламентські сили мають більше простору для маневру та активніше висувають свої пропозиції щодо реінтеграції ОРДЛО. МЦПД і надалі продовжуватиме серію публічних консультацій в регіонах.