Економіка

У Гройсмана взялися за плани Азарова

04.05.2016

Уряд Володимира Гройсмана планує ввести трирічне бюджетне планування, чого не вдавалося зробити з 2013 року.

Нашим політикам притаманні особлива недалекоглядність і популізм при прийнятті державних рішень. Це стає очевидним, як тільки справа доходить до бюджету. Характерна для України бюджетно-податкова політика є важливою причиною постійного дефіциту бюджету. Як свідчить світовий досвід, середньострокове бюджетне планування є тим механізмом, що здатний подолати бюджетну "короткозорість" і якісно підвищити ефективність, обґрунтованість і передбачуваність формування бюджету. Крім того, його введення є однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС.

Історія питання

Законодавча база для впровадження середньострокового бюджетного планування існує досить давно. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди визначає ст. 21 Бюджетного кодексу України.

Першим стратегічним документом з наближення середньострокового бюджетного планування до європейських вимог було прийняття Концепції розвитку системи управління державними фінансами. На основі цього документа в 2013 році, за уряду Миколи Азарова, затвердили Стратегію розвитку системи управління державними фінансами. Однак, з тих пір жодних зрушень у напрямку впровадження середньострокового бюджетного планування так і не відбулося. Тепер ця тема досить часто піднімається на рівні керівництва Міністерства фінансів, причому як колишнього, так і нового.

Наталія Яресько, яка покинула пост міністра 14 квітня, ще в грудні минулого року заявляла, що з 2016 року хоче розпочати практику формування бюджетів на три роки вперед.

"Я підписала доручення, ми починаємо процес так званого «трирічного бюджетування», щоб мати змогу передбачати більш ніж на один рік", - заявила Яресько.

Новий Міністр фінансів Олександр Данилюк також підтримує середньострокове планування. "Один із ключових пріоритетів – домогтися якісної зміни бюджетного процесу. Бюджет на 2017 рік повинен бути принципово іншим, а саме максимально прозорим і відкритим. Нам необхідна робоча бюджетна декларація. Зараз ми її будемо допрацьовувати і вносити в парламент. Потрібно перейти нарешті на середньострокове, тобто трирічне бюджетування з чітким плануванням за видатками, впроваджуючи відповідні підходи для міністерств і відомств " - заявив Міністр в одному зі своїх перших інтерв'ю.

Чому перехід  до середньострокового бюджетного планування такий важливий для України?

По-перше, це необхідно в ситуації активної реалізації реформи, оскільки план цих реформ повинен чітко конкретизувати фінансове забезпечення всіх запланованих змін, а не виглядати, як загальна стратегія дій. Таким чином, середньостроковий бюджетний план може стати, по суті, фінансовим планом України з проведення реформ, а також дозволить припинити практику несистемних змін до Податкового кодексу, що й дотепер активно використовується.

По-друге, перехід до трирічного планування може істотно скоротити число популістських рішень, що стосуються  збільшення соціальних витрат у передвиборчі періоди. Законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникнути політичного впливу на прийняття бюджетних рішень.

По-третє, запровадження середньострокового бюджетного плану допоможе також у підвищенні ефективності реалізації державних програм. На сьогоднішній день почастішали випадки, коли певні проекти, особливо в сфері будівництва, реконструкції об'єктів, тривають десятиліттями саме через щорічні зміни бюджетних пріоритетів і відсутність фінансування. За умови середньострокового бюджетного планування ймовірність реалізації довгострокових інфраструктурних проектів зростає, оскільки міністерства будуть зацікавлені не тільки в розпорядженні коштами, але і в досягненні реального результату. Надалі середньостроковий план дозволить налагодити співпрацю між відповідальними органами центральної та місцевої влади в питаннях складання бюджету та бюджетного прогнозу. Трирічний бюджетний план може стати першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування, що дозволить формувати стратегію основних напрямків державної політики на 5 і більше років.

Необхідні зміни

Для того щоб в Україні ефективно запрацювало трирічне бюджетне планування, необхідні зміни до Бюджетного кодексу України, які передбачатимуть ухвалення бюджетного прогнозу законодавчим актом ВРУ. Трирічний план повинен містити інформацію про прогноз основних економічних показників, опис та оцінку політичних заходів, спрямованих на досягнення запропонованих цілей, інформацію про те, як зміни в основних економічних показниках вплинуть на стан бюджету і боргу, середньострокові цілі грошово-кредитної політики та їхній зв'язок із валютним курсом, прогноз доходів, витрат, механізм моніторингу та коригування середньострокових бюджетних планів у випадку зміни економічної ситуації. Крім того, Україна може використовувати досвід ЄС, зокрема введення фіскальних правил, що допоможе в складанні ефективних бюджетних планів.

Гострою також залишається потреба в запровадженні трирічного плану на місцевому рівні. Це питання набуває особливої ​​актуальності за умов бюджетної децентралізації. Наразі в Україні бюджет складається без урахування реальних потреб регіонів: складання бюджетних запитів органів місцевого самоврядування має чисто формальний характер, а всі рішення приймаються на рівні головних розпорядників бюджетних коштів. Просте доведення середньострокових бюджетних планових показників до місцевих органів не має нічого спільного з середньостроковим бюджетним плануванням. Звідси випливає, що в контексті бюджетної децентралізації  слід розробити ефективний механізм взаємодії органів, що відповідають за його імплементацію, у центральних органах виконавчої влади та на місцевому рівні. Трирічний план допоможе місцевому самоврядуванню зрозуміти важливість ефективного використання ресурсів і постійного пошуку доходів місцевих бюджетів, а не тільки очікувати фінансування з центру.

Сценарії розвитку

Подальша доля середньострокового бюджетного планування може мати 3 сценарії:

1) статус-кво - призведе до продовження хаотичної і неузгодженої державної політики, втрати можливостей держави здійснювати реформи та стимулювати соціально-економічний розвиток, до накопичення системних ризиків;

2) запровадження середньострокового бюджетного планування без одночасного реформування всієї системи стратегічного планування не призведе до отримання бажаного ефекту (передбачуваності і системності державної бюджетної політики). Крім того, може створити умови для постійної неузгодженості середньострокових бюджетних планів з політикою у відповідних сферах діяльності органів державної влади. Цей сценарій може звести на «ні» всі витрачені зусилля на його складання і не вбереже від реалізації ризиків, пов'язаних з невизначеністю і частою зміною пріоритетів економічної політики;

3) впровадження жорсткого середньострокового бюджетного планування одночасно з реформуванням усієї системи стратегічного планування є оптимальним сценарієм. Його слід реалізовувати на основі бюджетної резолюції, визначати стратегічні напрямки податково-бюджетної політики у середньостроковій перспективі. Середньострокова бюджетна резолюція повинна бути інтегрована в систему державних прогнозних і програмних документів. Затвердження бюджетного плану повинно здійснюватися щорічно разом з законом про Державний бюджет на відповідний рік, у той же час допускати його уточнення в наступні роки у випадку зміни макроекономічної ситуації або державної політики у тій чи іншій сфері. Але постає істотне питання - чи готові наші політики до такої системної роботи в економічній сфері?

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Макроекономічний прогноз «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за січень 2018 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки. Аналіз даних по ключових сферах за 2017 рік свідчить, що: Зменшилися наступні показники: - випуск у промисловості на 0,1% р/р, зокрема через торговельну блокаду. - випуск у сільському господарстві на 2,7% р/р через менший врожай основних культур. - купівельна спроможність населення через високий рівень споживчої інфляції, що становив 13,7%, та рівень інфляції промислових виробників, що становив 16,5%. - відсоткові ставки за кредитами та депозитами, зокрема унаслідок великої пропозиції таких депозитів і водночас обмеженого кредитування бізнесу та населення. Збільшилися наступні показники: - обіг оптової й роздрібної торгівлі на 2,8% та 8,8% відповідно. - вантажообіг і пасажирообіг на 5,8% та 7,4%. - обсяг будівельної продукції на 20,9%. - осяг залишків за депозитами на 13%, - обсяг залишків за кредитами на 1,9%. За прогнозом, 2018 року відбудеться зростання внутрішнього споживання та інвестицій, і експорту товарів та послуг. Підвищення мінімальної заробітної плати та зростання пенсій сприятимуть збільшенню споживання, хоча й зроблять внесок у інфляцію 2018 року. Також відмічається, що 2018 року існують два основні ризики, які в разі реалізації суттєво змінять економічну ситуацію: - по-перше, є ймовірність невиконання вимог МВФ, унаслідок чого не надійдуть кошти МВФ та інших міжнародних організацій і великі виплати за зовнішнім боргом призведуть до суттєвого зменшення валютних резервів та різкої девальвації гривні. - по-друге, 2018 року можуть відчутно знизитися світові ціни на ресурси після їх стрімкого зростання 2017 року, що спричинить менші надходження від експорту товарів і збільшення дефіциту поточного рахунку, внаслідок якого зросте тиск на резерви та гривню. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Випуск економічного прогнозу МЦПД - «Економічний аналіз і актуальні тенденції»

Міжнародний Центр Перспективних Досліджень підготував черговий випуск брошури «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2017 року. Він містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2017-2019 роки. Згідно представлених матеріалів, відмічаються наступні тренди останніх місяців 2017 року: суттєве збільшення внеску державного споживання у зростання ВВП; зростання промислового виробництва (на 0,3% р/р); уповільнення споживчої інфляції (до 0,9% м/м) та цін виробників (1,8% м/м); падіння світових цін на молочну продукцію (–4,9%) та подорожчання продуктів рослинного походження. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: 2018 року економічне зростання прискориться; у промисловості та сільському господарстві обсяг виробництва має помірно зрости;  у секторах, орієнтованих на внутрішній інвестиційний та споживчий попит, також відбудеться зростання, але його темпи, найімовірніше, будуть меншими, ніж 2017 року; за прогнозом, 2018 року інфляція буде набагато меншою, ніж 2017 року. Утім, існує значний ризик суттєвого перевищення інфляцією верхньої межі цільового проміжку, яка становить 8%. Відповідно, можна очікувати жорсткої монетарної політики Національного банку, який матиме за мету різко знизити рівень інфляції упродовж 2018 року. Основні показники Ви можете знайти на рисунку. Звертайтесь для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Економічний розвиток України 2017: досягнення, невдачі, перспективи

2017 рік характеризувався як досягненнями так і провалами українського уряду в економічній політиці. Головним же наслідком його діяльності стало перебалансування економічних, соціальних та ресурсно-екологічних складових розвитку. При цьому, економіка України у 2017 році продовжувала повільно зростати і цих темпів росту без майбутніх дієвих кроків уряду буде недостатньо для економічного прориву у 2018 році, який виявиться не простішим за нинішній рік. Досягнення економіки України у 2017 році  Найбільш значущими були наступні досягнення: 1) Отримання четвертого траншу МВФ у обсязі $1 млрд на початку квітня 2017 року. Україна провела необхідні реформи і змогла поповнити золотовалютні резерви, що дало змогу відстрочити дефолт, стабілізувати макроекономічну ситуацію та підвищивши довіру партнерів, інвесторів та донорів до країни. 2) Розміщення єврооблігацій. Завдяки виходу у вересні на ринок зовнішніх запозичень Україна уперше з 2015 року залучила $3 млрд. Дана операція зменшить навантаження на державний бюджет із погашення державного боргу у наступних роках. Також цей факт свідчить про часткове відновлення довіри іноземних інвесторів до України. 3) Кроки уряду по диверсифікації експорту з метою зменшення залежності експортерів від волатильності традиційних ринків та забезпечення стабільного надходження валюти до країни. Цьому сприяло прийняття експортної стратегії «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021» у кінці березня 2017 року, набуття чинності у повному обсязі Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною з початку вересня 2017 року, регіональна конвенція про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, розвиток торгівельних відносин з Канадою. Нині ведуться переговори про укладення угод про вільну торгівлю з Ізраїлем і Туреччиною. 4) Відносна дерегуляція бізнесу у 2017 році, особливо у будівельній галузі, і оптимізація фіскальної політики разом з поліпшенням сервісного обслуговування платників податків, зокрема через впровадженням електронної системи повернення ПДВ, значно збільшила податкову базу, забезпечивши профіцит державного та місцевих бюджетів, та сприяла зменшенню частки тіньової економіки. У результаті дані поліпшення позитивно відобразилися на покращенні інвестиційного клімату і підняли Україну на 76 сходинку у рейтингу Doing Business-2018. Провали економіки України у 2017 році  Перед Україною у 2017 році постали наступні фактори: 1) Економічна блокада ОРДЛО. Результатом стало збільшення залежності України від імпорту енергоресурсів, у першу чергу вугілля, зміна співвідношення потужностей різних типів електростанцій, яке надмірно перевищило допустимі навантаження на деякі з них. Також, дана подія значно вплинула на економічну ситуацію підприємств, які мали усталені виробничі зв’язки з регіоном. За різними підрахунками, Україна втрачає близько 1% ВВП через економічну блокаду ОРДЛО. 2) Негативний торгівельний баланс. Асиметрії у зовнішній торгівлі, недостатнє лобіювання національних інтересів, труднощі сертифікації продукції вимагають подальшого проведення реформ і посилення потенціалу для забезпечення стійкого зростання України. 3) Нерозвиненість банківського сектору. У 2017 році тривали тенденції щодо скорочення кількості банків, що призвело до додаткового навантаження на Фонд гарантування вкладів, відбувалось збільшення кількості проблемних кредитів. Також, доступ до фінансових ресурсів все ще залишався обмеженим. 4) Посилення інфляційних процесів. На кінець 2017 року інфляція згідно прогнозу уряду складе 11,2%. Цьому сприяло скасування державного регулювання цін на продукти харчування, підвищення мінімальних заробітних плат та пенсій без забезпечення відповідного економічного росту економіки, продовження тенденцій до підвищення тарифів для домогосподарств, що призвело до збільшення користувачів субсидій до 60%, запізніле рішення НБУ щодо підвищення облікової ставки з 12,5% до 13,5%. Питання майбутнього Наступного року Україні необхідно буде вирішити такі питання: 1) Питання, пов’язані з економічним розвитком: - Бюджет 2018 може мати незбалансований характер, зокрема через надмірний тиск витрат на силові структури. Також, подальші процеси децентралізації і перехід до трирічного середньострокового бюджетного планування з 2018 року вимагатимуть від уряду більш чіткої стратегії розвитку. - Загрозами 2018 року також є недостатні темпи росту ВВП та висока інфляція через відсутність комплексних заходів уряду по вирішенню цих аспектів розвитку. - Несприятливою для України може виявитися цінова кон’юнктура світового ринку сировинних та високотехнологічних товарів, енергоресурсів. Додатково, до сих пір залишаються невирішеними питання щодо стабільних поставок скрапленого газу та мінеральних добрив. 2) Питання, пов’язані з поверненням боргів: - У 2018 році передбачаються перші виплати зовнішнього боргу у обсязі 7 млрд доларів. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни. - Російська Федерація заявила про можливість переуступити борг Януковича в розмірі $3 млрд іншій країні. Дана подія може лягти додатковим борговим тягарем на економіку України. - Стокгольмський арбітраж відстрочив своє рішення щодо спору між «Газпромом» і «Нафтогазом». Наступного року очікуються результати по ключових питаннях цієї справи. 3) Питання, пов’язані з енергетичною галуззю: - Будівництво та розвиток Північного та Південного потоку, зменшення тиску у системі українського газопроводу збільшує ризик втрати Україною статусу транзитної держави  і зменшення надходжень до бюджету. - Проблема стабільності енергозабезпечення України, особливо в умовах блокади ОРДЛО, гостро стоїть перед українським урядом. Також розвитку потребують питання енергоефективності та зеленої енергетики, залучення інвестицій у альтернативну енергетику та контролю за енергоспоживанням, подальшої синхронізації українських і іноземних енергомереж. 4) Питання, пов’язані з реформами: - Важливим є правильна імплементація пенсійної та медичної реформи в Україні. Проблемою у даному питанні постає баланс між потребами суспільства та необхідністю економити зі сторони держави. - Правильна імплементація інших реформ, зокрема щодо боротьби з корупцією і виведення економіки з тіні, дотримання ключових показників розвиту, земельна реформа є ключовими для отримання чергового траншу МВФ у 2018 році. Щодо макрофінансової допомоги від ЄС, то Україна має шанси отримати її після рішення щодо мораторію на експорт лісу кругляку. - Врегулювання ринку лотерей також може сприяти додатковим надходженням до державного бюджету. Отже, у 2017 році український уряд продемонстрував як досягнення, так і провали щодо забезпечення економічного розвитку країни. У свою чергу, 2018 рік буде не легший за попередній і необхідно буде мінімізувати перелічені ризики економічному зростанню. При цьому, незрозумілим залишається питання як досягти прогнозованого Кабміном росту ВВП на рівні 3% у 2018 році при нинішньому майже вдвічі нижчому рості на рівні 1,8% і за умов відсутності конкретних кроків по досягненню таких показників. Відмінно нового у 2018 році урядом поки що нічого не пропонується. Необхідно терміново переосмислити завдання розвитку економіки аби зрушити з місця стагнаційний тренд, надати нових стимулів та уникнути ярлика популізму. Лише системне проведення реформ та пошук драйверів економіки можуть відкрити шлях для більш динамічного економічного зростання.                                                                                    Єгор Киян, експерт з економічних питань   

Економіка

БЮДЖЕТ 2018: нічого принципово нового

7 грудня Верховна Рада України прийняла бюджет на 2018 рік. Згідно якого, доходи бюджету передбачені на рівні 913,6 млрд гривень, що на 18,5% більше у порівнянні з бюджетом-2017. Враховуючи, що джерелами наповнення бюджету України залишаються податки та акцизи, то таке значне зростання доходів може свідчити про значне збільшення бази оподаткування у 2018 році. При цьому, ріст ВВП у 2018 році закладений на рівні 3% при нинішньому майже вдвічі нижчому прогнозованому зростанні на рівні 1,8% у 2017 році. Постає питання яким чином отримувати такі надходження і яким чином досягти таких показників ВВП у 2018 році без чогось принципово нового у стратегії розвитку. Додатково, негативними «дзвіночками» є закладання інфляції на рівні 9% та закладання валютного курсу на рівні 29,3 гривні за долар, що на фоні скорочення державного боргу 60% ВВП проти 63% в 2017 (виплати по державному боргу оцінюються на рівні 305,926 млрд гривень) може свідчити про тенденції до подальшого ослаблення національної валюти. Щодо витрат, то вони закладені у бюджеті 2018 на рівні 988,6 млрд гривень. Серед основних статей звертають на себе увагу наступні аспекти: Значне фінансування оборони і безпеки на рівні 165,3 млрд гривень (5% ВВП), яке є на 28,8 млрд гривень більшим за фінансування 2017 року. Дані витрати складають майже 17% загальних обсягів видатків – таке співвідношення більше, ніж у розвинених економік світу. Збільшення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, яке складатиме загалом 71 млрд гривень у 2018 році, і що свідчить про подальші тенденції до зубожіння населення. Порівняно з вищеназваними сферами, у бюджеті закладено всього лише 1,8 млрд гривень на розроблення та реалізацію 11 державних інвестиційних проектів. Така цифра свідчить про малу кількість інфраструктурних проектів, кризу ідей та про збільшення адміністративних видатків. Як підсумок, можна відзначити, що серед пріоритетів бюджету-2018 зазначаються економічний ріст, посилення обороноздатності, будівництво доріг, децентралізація та розвиток людського капіталу. Але за наявності лише таких пріоритетів, без значних інфраструктурних проектів та за умов нинішнього дефіциту конструктивних ідей і основної ставки на сировинний розвиток, заявленого економічного росту ВВП та доходів Україні у 2018 році досягти буде важко.                                                                                                   Єгор Киян, експерт з економічних питань 

Економіка

Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України: презентація рейтингу

Міжнародний центр перспективних досліджень спільно з Інститутом соціальних та економічних реформ (Словаччина)  презентує перший в Україні рейтинг бюджетної прозорості найбільших міст та регіонів  в рамках проекту "Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні".  Як зауважив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян: "Показник фінансового здоров'я варіюється від 0 і до 10 балів. Ми бачимо, що зараз середній показник по містах - це 6 балів, а середній по регіонах - 5,9 балів. у 2015 році цей показник по містах був 5,6, а по регіонах - 6,4. Тобто, за підсумками 2016 року фінансове становище по містах поліпшилось, а в регіонах - погіршилось". «Однією з основних причин покращення бюджетів по містах - це стала децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади використовувати додаткові фінансові ресурси, а щодо погіршення у загальному значенні становища областей, то тут мало вплив збільшення видаткової частини бюджетів», - зазначив Киян. Він наголосив, що основними причинами зростання надходжень до центральних місцевих бюджетів - це активізація підприємств та активізація імпортно-експортних операцій, деяким чином вплинули інфляційні процеси в країні, зростання обмінного курсу, який позитивно вплинув на надходження до бюджету в гривневому еквіваленті, і в тому числі зростання мінімальної заробітної плати.  Отже, за підсумками 2016 року, серед міст з найкращим фінансовим станом є Одеса, яка має коефіцієнт у 8 балів, за нею Рівне - 7,5 бала, Полтава, Вінниця та Дніпро - по 7,1 бала. Серед аутсайдерів міст: Луцьк -3,8, Черкаси - 4, Херсон - 4,2. Найкращу динаміку серед міст продемонстрували: Вінниця, Житомир та Кропивницький. Загалом вони досить сильно покращили своє фінансове становище. Щодо рейтингу областей, то на першому місці у нас Запорізька область - 7,3, потім йде Черкаська область - 7,2, Волинська область - 7,1, Тернопільська область - 7 та Львівська область - 6,9. Серед областей з найгіршим фінансовим станом: Рівненська - 2,1, Дніпропетровська - 3,9, Луганська - 4, Донецька - 4,6 та Вінницька - 4,8 області. У 2016 році найкращу динаміку продемонстрували наступні області - Львівська, Чернівецька та Тернопільська», - наголосив експерт. Фінансове здоров'я чи як ще його називають фінансове становище - це підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону і порівняти його з ситуацією в інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні.