Економіка

У Гройсмана взялися за плани Азарова

04.05.2016

Уряд Володимира Гройсмана планує ввести трирічне бюджетне планування, чого не вдавалося зробити з 2013 року.

Нашим політикам притаманні особлива недалекоглядність і популізм при прийнятті державних рішень. Це стає очевидним, як тільки справа доходить до бюджету. Характерна для України бюджетно-податкова політика є важливою причиною постійного дефіциту бюджету. Як свідчить світовий досвід, середньострокове бюджетне планування є тим механізмом, що здатний подолати бюджетну "короткозорість" і якісно підвищити ефективність, обґрунтованість і передбачуваність формування бюджету. Крім того, його введення є однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС.

Історія питання

Законодавча база для впровадження середньострокового бюджетного планування існує досить давно. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди визначає ст. 21 Бюджетного кодексу України.

Першим стратегічним документом з наближення середньострокового бюджетного планування до європейських вимог було прийняття Концепції розвитку системи управління державними фінансами. На основі цього документа в 2013 році, за уряду Миколи Азарова, затвердили Стратегію розвитку системи управління державними фінансами. Однак, з тих пір жодних зрушень у напрямку впровадження середньострокового бюджетного планування так і не відбулося. Тепер ця тема досить часто піднімається на рівні керівництва Міністерства фінансів, причому як колишнього, так і нового.

Наталія Яресько, яка покинула пост міністра 14 квітня, ще в грудні минулого року заявляла, що з 2016 року хоче розпочати практику формування бюджетів на три роки вперед.

"Я підписала доручення, ми починаємо процес так званого «трирічного бюджетування», щоб мати змогу передбачати більш ніж на один рік", - заявила Яресько.

Новий Міністр фінансів Олександр Данилюк також підтримує середньострокове планування. "Один із ключових пріоритетів – домогтися якісної зміни бюджетного процесу. Бюджет на 2017 рік повинен бути принципово іншим, а саме максимально прозорим і відкритим. Нам необхідна робоча бюджетна декларація. Зараз ми її будемо допрацьовувати і вносити в парламент. Потрібно перейти нарешті на середньострокове, тобто трирічне бюджетування з чітким плануванням за видатками, впроваджуючи відповідні підходи для міністерств і відомств " - заявив Міністр в одному зі своїх перших інтерв'ю.

Чому перехід  до середньострокового бюджетного планування такий важливий для України?

По-перше, це необхідно в ситуації активної реалізації реформи, оскільки план цих реформ повинен чітко конкретизувати фінансове забезпечення всіх запланованих змін, а не виглядати, як загальна стратегія дій. Таким чином, середньостроковий бюджетний план може стати, по суті, фінансовим планом України з проведення реформ, а також дозволить припинити практику несистемних змін до Податкового кодексу, що й дотепер активно використовується.

По-друге, перехід до трирічного планування може істотно скоротити число популістських рішень, що стосуються  збільшення соціальних витрат у передвиборчі періоди. Законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникнути політичного впливу на прийняття бюджетних рішень.

По-третє, запровадження середньострокового бюджетного плану допоможе також у підвищенні ефективності реалізації державних програм. На сьогоднішній день почастішали випадки, коли певні проекти, особливо в сфері будівництва, реконструкції об'єктів, тривають десятиліттями саме через щорічні зміни бюджетних пріоритетів і відсутність фінансування. За умови середньострокового бюджетного планування ймовірність реалізації довгострокових інфраструктурних проектів зростає, оскільки міністерства будуть зацікавлені не тільки в розпорядженні коштами, але і в досягненні реального результату. Надалі середньостроковий план дозволить налагодити співпрацю між відповідальними органами центральної та місцевої влади в питаннях складання бюджету та бюджетного прогнозу. Трирічний бюджетний план може стати першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування, що дозволить формувати стратегію основних напрямків державної політики на 5 і більше років.

Необхідні зміни

Для того щоб в Україні ефективно запрацювало трирічне бюджетне планування, необхідні зміни до Бюджетного кодексу України, які передбачатимуть ухвалення бюджетного прогнозу законодавчим актом ВРУ. Трирічний план повинен містити інформацію про прогноз основних економічних показників, опис та оцінку політичних заходів, спрямованих на досягнення запропонованих цілей, інформацію про те, як зміни в основних економічних показниках вплинуть на стан бюджету і боргу, середньострокові цілі грошово-кредитної політики та їхній зв'язок із валютним курсом, прогноз доходів, витрат, механізм моніторингу та коригування середньострокових бюджетних планів у випадку зміни економічної ситуації. Крім того, Україна може використовувати досвід ЄС, зокрема введення фіскальних правил, що допоможе в складанні ефективних бюджетних планів.

Гострою також залишається потреба в запровадженні трирічного плану на місцевому рівні. Це питання набуває особливої ​​актуальності за умов бюджетної децентралізації. Наразі в Україні бюджет складається без урахування реальних потреб регіонів: складання бюджетних запитів органів місцевого самоврядування має чисто формальний характер, а всі рішення приймаються на рівні головних розпорядників бюджетних коштів. Просте доведення середньострокових бюджетних планових показників до місцевих органів не має нічого спільного з середньостроковим бюджетним плануванням. Звідси випливає, що в контексті бюджетної децентралізації  слід розробити ефективний механізм взаємодії органів, що відповідають за його імплементацію, у центральних органах виконавчої влади та на місцевому рівні. Трирічний план допоможе місцевому самоврядуванню зрозуміти важливість ефективного використання ресурсів і постійного пошуку доходів місцевих бюджетів, а не тільки очікувати фінансування з центру.

Сценарії розвитку

Подальша доля середньострокового бюджетного планування може мати 3 сценарії:

1) статус-кво - призведе до продовження хаотичної і неузгодженої державної політики, втрати можливостей держави здійснювати реформи та стимулювати соціально-економічний розвиток, до накопичення системних ризиків;

2) запровадження середньострокового бюджетного планування без одночасного реформування всієї системи стратегічного планування не призведе до отримання бажаного ефекту (передбачуваності і системності державної бюджетної політики). Крім того, може створити умови для постійної неузгодженості середньострокових бюджетних планів з політикою у відповідних сферах діяльності органів державної влади. Цей сценарій може звести на «ні» всі витрачені зусилля на його складання і не вбереже від реалізації ризиків, пов'язаних з невизначеністю і частою зміною пріоритетів економічної політики;

3) впровадження жорсткого середньострокового бюджетного планування одночасно з реформуванням усієї системи стратегічного планування є оптимальним сценарієм. Його слід реалізовувати на основі бюджетної резолюції, визначати стратегічні напрямки податково-бюджетної політики у середньостроковій перспективі. Середньострокова бюджетна резолюція повинна бути інтегрована в систему державних прогнозних і програмних документів. Затвердження бюджетного плану повинно здійснюватися щорічно разом з законом про Державний бюджет на відповідний рік, у той же час допускати його уточнення в наступні роки у випадку зміни макроекономічної ситуації або державної політики у тій чи іншій сфері. Але постає істотне питання - чи готові наші політики до такої системної роботи в економічній сфері?

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

БЮДЖЕТ 2018: нічого принципово нового

7 грудня Верховна Рада України прийняла бюджет на 2018 рік. Згідно якого, доходи бюджету передбачені на рівні 913,6 млрд гривень, що на 18,5% більше у порівнянні з бюджетом-2017. Враховуючи, що джерелами наповнення бюджету України залишаються податки та акцизи, то таке значне зростання доходів може свідчити про значне збільшення бази оподаткування у 2018 році. При цьому, ріст ВВП у 2018 році закладений на рівні 3% при нинішньому майже вдвічі нижчому прогнозованому зростанні на рівні 1,8% у 2017 році. Постає питання яким чином отримувати такі надходження і яким чином досягти таких показників ВВП у 2018 році без чогось принципово нового у стратегії розвитку. Додатково, негативними «дзвіночками» є закладання інфляції на рівні 9% та закладання валютного курсу на рівні 29,3 гривні за долар, що на фоні скорочення державного боргу 60% ВВП проти 63% в 2017 (виплати по державному боргу оцінюються на рівні 305,926 млрд гривень) може свідчити про тенденції до подальшого ослаблення національної валюти. Щодо витрат, то вони закладені у бюджеті 2018 на рівні 988,6 млрд гривень. Серед основних статей звертають на себе увагу наступні аспекти: Значне фінансування оборони і безпеки на рівні 165,3 млрд гривень (5% ВВП), яке є на 28,8 млрд гривень більшим за фінансування 2017 року. Дані витрати складають майже 17% загальних обсягів видатків – таке співвідношення більше, ніж у розвинених економік світу. Збільшення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, яке складатиме загалом 71 млрд гривень у 2018 році, і що свідчить про подальші тенденції до зубожіння населення. Порівняно з вищеназваними сферами, у бюджеті закладено всього лише 1,8 млрд гривень на розроблення та реалізацію 11 державних інвестиційних проектів. Така цифра свідчить про малу кількість інфраструктурних проектів, кризу ідей та про збільшення адміністративних видатків. Як підсумок, можна відзначити, що серед пріоритетів бюджету-2018 зазначаються економічний ріст, посилення обороноздатності, будівництво доріг, децентралізація та розвиток людського капіталу. Але за наявності лише таких пріоритетів, без значних інфраструктурних проектів та за умов нинішнього дефіциту конструктивних ідей і основної ставки на сировинний розвиток, заявленого економічного росту ВВП та доходів Україні у 2018 році досягти буде важко.                                                                                                   Єгор Киян, експерт з економічних питань 

Економіка

Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України: презентація рейтингу

Міжнародний центр перспективних досліджень спільно з Інститутом соціальних та економічних реформ (Словаччина)  презентує перший в Україні рейтинг бюджетної прозорості найбільших міст та регіонів  в рамках проекту "Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні".  Як зауважив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян: "Показник фінансового здоров'я варіюється від 0 і до 10 балів. Ми бачимо, що зараз середній показник по містах - це 6 балів, а середній по регіонах - 5,9 балів. у 2015 році цей показник по містах був 5,6, а по регіонах - 6,4. Тобто, за підсумками 2016 року фінансове становище по містах поліпшилось, а в регіонах - погіршилось". «Однією з основних причин покращення бюджетів по містах - це стала децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади використовувати додаткові фінансові ресурси, а щодо погіршення у загальному значенні становища областей, то тут мало вплив збільшення видаткової частини бюджетів», - зазначив Киян. Він наголосив, що основними причинами зростання надходжень до центральних місцевих бюджетів - це активізація підприємств та активізація імпортно-експортних операцій, деяким чином вплинули інфляційні процеси в країні, зростання обмінного курсу, який позитивно вплинув на надходження до бюджету в гривневому еквіваленті, і в тому числі зростання мінімальної заробітної плати.  Отже, за підсумками 2016 року, серед міст з найкращим фінансовим станом є Одеса, яка має коефіцієнт у 8 балів, за нею Рівне - 7,5 бала, Полтава, Вінниця та Дніпро - по 7,1 бала. Серед аутсайдерів міст: Луцьк -3,8, Черкаси - 4, Херсон - 4,2. Найкращу динаміку серед міст продемонстрували: Вінниця, Житомир та Кропивницький. Загалом вони досить сильно покращили своє фінансове становище. Щодо рейтингу областей, то на першому місці у нас Запорізька область - 7,3, потім йде Черкаська область - 7,2, Волинська область - 7,1, Тернопільська область - 7 та Львівська область - 6,9. Серед областей з найгіршим фінансовим станом: Рівненська - 2,1, Дніпропетровська - 3,9, Луганська - 4, Донецька - 4,6 та Вінницька - 4,8 області. У 2016 році найкращу динаміку продемонстрували наступні області - Львівська, Чернівецька та Тернопільська», - наголосив експерт. Фінансове здоров'я чи як ще його називають фінансове становище - це підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону і порівняти його з ситуацією в інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні.    

Економіка

Вісник регіональної прозорості. Випуск 5

Презентуємо вже п’ятий випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Над змістом працюють регіональні координатори МЦПД, зокрема у цьому випуску пропонуємо матеріали, що стосуються: Скільки хмельничанам обходиться висвітлення своєї діяльності міськрадою? Скандали, бійки та порушення закону: як одеські депутати голосували за отримання мільярдного кредиту Допорогові мільйони підрядників у Чернівцях або як виконати роботи без працівників Виконком Івано-Франківської міськради готовий удвічі переплатити ФОПу за комп’ютерні сервери Питання стосовно досягнення прозорості місцевого бюджету Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_05_10_17_1_.pdf

Економіка

Які нові можливості для експорту в ЄС?

1 жовтня набули чинності додаткові торговельні преференції ЄС для України. Коментує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян в ефірі Громадського радіо.  Любомир Ференс: Що таке торговельні преференції ЄС для України? Чи є вони плюсом для нас? Єгор Киян: Торговельні преференції є плюсом для України. Це позбавлення при експорті митного очищення певних товарів, що підвищує конкурентоспроможність українських товарів на європейському ринку. Андрій Куликов: Наскільки незвичні ці преференції? Коли я вперше прочитав і сказав Любомиру про намір зробити ефір на цю тему, один зі співробітників сказав, що у цьому немає нічого несподіваного, це звичайна акція. Єгор Киян: Преференції надавалися і раніше, але особливість цього разу полягає у тому, що вони закріплені на три роки. Вони передбачають перспективу. Зазвичай вони бувають на коротший період і містять певні домовленості. Деталі за посиланням: https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/novi-eksportni-kvoty-mozhut-buty-shvydko-vycherpani-kyyan

Економіка

П’ЯТИЙ ТРАНШ МВФ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕФОРМИ ЧИ ЗАСТІЙ?

Україна співпрацює з МВФ за програмою ЕFF з березня 2015 року. Вона розрахована на 4 роки з обсягом фінансування 17,5 млрд дол. Але кожний транш МВФ супроводжується проблемою політичної консолідації щодо необхідності реформ для отримання траншу, що призводить до затяжного процесу отримання кредитних коштів. Виключенням не є і нинішня ситуація, зокрема щодо нагальних, з точки зору МВФ, питань прийняття пенсійної, медичної та інших важливих реформ. Визначити чи може Україна отримати наступний транш має місія МВФ, яка прибуде до країни у жовтні. Вимоги МВФ Після Майдану Україна взяла на себе обов’язки щодо проведення реформ. При цьому, МВФ залишився єдиним засобом тиску щодо їх проведення. Нині ж Україна вступає у період політичної турбулентності і у МВФ залишається останній шанс на пришвидшення реформ у ній. Надалі у передвиборчий період реформи можуть «заморозитись» і будуть проводитись лише у інтересах певних політичних сил з метою збільшення частки електорату. Зважаючи на це, вимога реформ для отримання траншу від МВФ була чітко окреслена під час перебування 12-14 вересня у Києві заступника директора МВФ Девіда Ліптона. Він наголосив, що остаточне ж погодження умов надання траншу відбудеться у найближчі місяці. Якщо буде прийняте рішення щодо позитивного виконання реформ, місія може рекомендувати Раді директорів МВФ надання кредиту. Коментуючи перебіг четвертого перегляду програми у рамках механізму розширеного фінансування (EFF), представники МВФ відзначають наступні необхідні сфери для доопрацювання: Пенсійна реформа, проект якої обговорювався з МВФ. Виконання саме цієї вимоги як ключової може дозволити Україні отримати кредит; Основні напрямки та показники державного бюджету на 2018, який затверджений в Кабміні і зареєстрований у Верховній Раді; Особливості впровадження освітньої та медичної реформи; Прискорення приватизації в Україні; Боротьба з корупцією в Україні - створення антикорупційного суду; Дотримання цільових показників фіскальної та енергетичної політики, передбаченими програмою МВФ; Земельна реформа, яка наразі є відтермінованою у часі. Фактори впливу На позицію України в переговорному процесі з МВФ будуть впливати наступні фактори: Економічні фактори: Обсяг золотовалютних резервів на початок вересня складає $ 18,035 млрд. Такий обсяг резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту (при необхідному мінімумі у 3 місяці) і, за інформацією від НБУ, є достатнім для виконання зобов'язань України і поточних операцій уряду та Національного банку. Але чисті міжнародні резерви складають всього лише $ 5,431 млрд. Всі інші кошти – це залучені кредити, зокрема від МВФ. До кінця поточного року Україна повинна виплатити в рахунок погашення зовнішнього боргу $ 1,1 млрд і обслуговування - $ 1,47 млрд. Зокрема, 4 серпня 2017 Україна вже виплатила МВФ 448,7 млн доларів за програмою Stand by від 2014 року. На виплату держборгу в новому році передбачено спрямувати 118 млрд гривень відповідно до проекту бюджету 2018 при закладеному середньому курсі долара - 29,3 грн. Графік же виплат на наступні роки виглядає наступним чином: Рік Державний борг, млрд $ Виплати Обслуговування У т.ч. борг перед МВФ 2018 2,05 1,52 1,455 2019 4,729 1,74 1,089 2020 5 1,89 0,479 2021 3,93 2,42 0,479 2022 3,08 2,37 0,479 При цьому, Національний банк України зберігає прогноз зростання міжнародних резервів до $ 20 млрд на кінець поточного року завдяки надходженню $ 2 млрд від Міжнародного валютного фонду. Додатково прогноз зростання міжнародних резервів враховує можливе отримання $600 млн від Євросоюзу. Також Україна розраховує залучити на зовнішніх ринках запозичень приблизно 2 млрд доларів в 2018 році і стільки ж в 2019 році. Отже, у найближчі 5 років Україні необхідно буде повернути 30 млрд доларів старих боргів, що може значно позначитись на стабільності національної валюти. Новий кредит МВФ дозволить реструктурувати зобов’язання і зменшити навантаження на бюджет. Тому Мінфін сподівається на два транші від МВФ до кінця року. Політичні фактори: «Дешевизна» кредитів МВФ для інтересів України як держави контрастує з їх «дороговизною» у плані політичних і економічних рішень для інтересів українського населення. Про це свідчить вже четверта спроба провести пенсійну реформу. Основною проблемою є те, що хоча МВФ і вимагає забезпечити гідний рівень виплат по пенсіям, ним наголошується про необхідність більш пізнього виходу на пенсію. В рамках пенсійної реформи ця вимога може бути імплементована завдяки пунктам пенсійного законопроекту, що стосуються 25-ти років страхового стажу у 2018 році і його поступового збільшення до 35 років впродовж 10 років. Вищезгадана особливість пенсійної реформи викликає протистояння між різними політичними силами. З іншої сторони, законопроект може бути прийнятий через проголошення підняття рівня пенсій, бо це надає електоральну перевагу. При цьому, МВФ поки що незадоволений ручним управлінням розміром пенсій, тобто їх нечутливістю до реального рівня інфляції. Крім цього, в основній провладній політичній силі БПП немає спільної єдиної позиції щодо медичної реформи, що значно ускладнює її прийняття. Питання медичної реформи також стосується і представників бізнесу, які через афілійовані політичні партії будуть намагатись пролобіювати власні інтереси у цій сфері. Додатковим фактором впливу на перспективи співпраці з МВФ є те, що уряд веде переговори з МВФ з приводу ціни на газ для населення з метою недопущення його подорожчання. При цьому, МВФ наголошує, що Україна повинна зберегти ринкові механізми ціноутворення на енергоресурси. Отже, політичні сили з метою консолідації електорату під приводом захисту населення від зависоких тарифів або від політики «затягування поясів» можуть провалити «маяки» реформ та відмовитись від співпраці з МВФ. Сигналом вищезгаданого також може слугувати заява міністра фінансів Олександра Данилюка, який має надію, що шоста програма з МВФ стане останньою. Ця теза може мати на меті заспокоїти населення щодо перспектив продовження співпраці з МВФ та прийняття соціально (і електорально) невигідних рішень. Критичні ж настрої населення щодо співпраці України з МВФ можуть зірвати проведення реформ. Репутаційні фактори: Кабінет Міністрів у проекті державного бюджету на 2018 рік поки що не передбачив виплату Росії $3 млрд у справі про євробонди, відомій як «борг Януковича». При цьому, дійсно існує ризик необхідності сплати цих зобов’язань у повному обсязі, зважаючи на той факт, що Високий суд Лондона не прийняв аргументів, поданих українською стороною щодо політичного тиску Росії на Україну і схвалив прискорений розгляд цього позову. Тому, разом з невизначеністю щодо майбутнього рішення Стокгольмського арбітражу у спорі між «Газпромом» та «Нафтогазом», можлива перспектива додаткових виплат не грає на руку українському уряду. Подальші ж рішення України з приводу цих питань цілком можуть вплинути на майбутню співпрацю з МВФ, іншими організаціями та інвесторами, оскільки вони слугують маяком щодо виконання державою своїх зобов’язань. Можливі сценарії Можливими є наступні сценарії щодо отримання траншу МВФ: Позитивний: Україна здійснить ключові реформи і транш буде виділений впродовж 4-5 місяців. Кошти надійдуть задля стабілізації макроекономічної ситуації, яка, при правильних діях держави, у майбутньому може призвести до економічного зростання. Базовий: Системні переговори з МВФ можуть затягнутися на тривалий період часу і не приносити плідних результатів. Транш буде відстрочений. Негативний: З огляду на політичну турбулентність реформи не будуть проведені і співпраця з МВФ буде припинена. У цьому випадку, у короткостроковій перспективі, загрози погіршення макроекономічної ситуації немає, оскільки наразі є достатній обсяг золотовалютних резервів. Але є ризик того, що основні інвестори можуть припинити співпрацю з Україною через неможливість виконання нею взятих зобов’язань. Таким чином, нині необхідність виділення чергового траншу МВФ лежить радше не у економічній сфері, а стосується питання політичної волі щодо здійснення реформ. При цьому, МВФ необхідно продовжувати виступати стимулом для їх проведення. У майбутньому ж Україні необхідно буде провести земельну реформу, вдосконалити управління державними підприємствами та продовжити очищення банківської системи. Для активізації як перелічених, так й інших напрямків співпраці, МВФ має підвищити свої ставки: надавати більші стимули у разі прийняття реформ, або дати зрозуміти можливі наслідки їх неприйняття. Системний же перелік нових вимог щодо реформ від МВФ також міг би бути стимулом пришвидшення вищезгаданих процесів. До того ж, Україна не може дозволити собі «вільне плавання», з огляду на свою залежність від існуючої конфронтаційної парадигми розвитку. У іншому разі вона ризикує втратити політичну та економічну підтримку на міжнародній арені, нівелюється весь сенс сформованих дипломатичних відносин і проведених реформ.    

Економіка

Фінансова прозорість об'єднаних територіальних громад. Як позначилася на місцевому розвитку?

Круглий стіл в рамках проекту «Фінансова прозорість об'єднаних громад», що спрямований на підвищення економічної спроможності об'єднаних громад і ефективнішого вирішення питань місцевого розвитку. Проект реалізовувався за підтримки Посольства Королівства Нідерландів. Під час заходу експерти оцінили якість політичних рішень, ухвалених у рамках реформи децентралізації, та поінформувати суспільство і зацікавлені сторони щодо проміжних результатів реформи; виявити слабкі місця та недоліки в процесі фінансового забезпечення створених ОТГ. «На наступні три бюджетні періоди — до 2020 року — держава планує надавати підтримку ОТГ у вигляді тієї ж субвенції на розвиток інфраструктури. А також ОТГ можуть активно зараз долучатися до використання Державного фонду регіонального розвитку і мають право отримувати субвенцію на соціально-економічний розвиток», - додала Тетяна Овчаренко – експерт з питань бюджету та управління.  Також зазначила, що семінари в рамках проекту, проведені в 24 регіонах, показали, що обізнаність громадян з цього питання залишається низькою. Дуже багато питань виникає на місцях і стосовно законодавства, і стосовно його застосування, і стосовно тих прав і обов'язків, які отримують громади, набувши статусу об'єднаної територіальної громади.  «В новостворених громадах виникали конкретні запитання, зокрема, як використовується освітня чи медична субвенція, хто її використовує і яким чином. Це говорить про те, що питання потребує подальшого розвитку, і треба працювати в плані фінансової обізнаності керівників і фахівців, а також громадян об'єднаних територіальних громад», - підкреслила Овчаренко.