Внутрішня політика

В МЦПД відбулася конференція щодо інклюзивного та легітимного конституційного процесу

09.11.2015

9 листопада 2015 року Міжнародний центр перспективних досліджень провів конференцію на тему «Конституційна реформа в Україні та міжнародний досвід інклюзивного та легітимного конституційного процесу».

 

Захід викликав неабиякий інтерес з боку експертів, журналістів, представників міжнародних організацій та дипломатичних установ.

Відкриваючи конференцію, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук задав тон подальшій дискусії, наголосивши, що будь-які зміни до Конституції  можуть лише тоді бути підтримані суспільством, коли матимуть легітимізацію з боку останнього. Для цього вкрай необхідна комунікація між владою і громадськістю в ході конституційного процесу.

З міжнародним досвідом організації загальнонаціонального діалогу щодо реформи Конституції українці відтепер матимуть змогу ознайомитися завдяки книзі «Розробка і реформа конституції: вибір процесу», яку представив Скот Вебер – Генеральний директор  Міжнародної організації з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace). Саме за підтримки «Інтерпіс» та ПРООН Міжнародний центр перспективних досліджень видав даний посібник в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Чалий також підтвердив важливість видання книги та необхідність реформування Конституції, що було одним з «заповітів» Майдану.

«Україні потрібен мир, але мир неможливий без змін до нинішньої Конституції. Влада не чує суспільство… Майдан вмирав не за те, щоб зміни до Конституції відбувалися кулуарно. Влада має розуміти, що ключовим моментом зміни Конституції має бути її легітимність. Силове прийняття Конституції означатиме її несприйняття суспільством», - наголосив дипломат.

Він також розповів, що в світі форми творення конституцій постійно розвиваються і трансформуються і новітньою його формою є «ІТ-конституційний процес». Тож, в Україні необхідно створити портал, де чесно поставити усі запитання щодо майбутньої Конституції та обговорити їх через Інтернет. Після цього вже легітимний текст можна виносити на розгляд парламенту.

Авторка представленої книги Мішель Брандт  висловила задоволення від того, що попередні спікери назвали посібник «Біблією для громадянського суспільства», однак зауважила, що немає єдиного шляху творення Конституції  і книга не дає єдиної відповіді, як ї писати. Головне - громадяни мають розуміти, що, якщо конституційний процес відбувається, то чому він відбувається і що їм дає. Активна участь громадянського суспільства в процесі творення конституції здатна призвести до тривалого миру у країні. Процес участі громадян має бути прозорим та охоплювати всі прошарки населення.

Регіональний директор ПРООН Ян Томас Хімстра привітав Україну з тим, що тепер у неї є така книга. Такі видання - це та підтримка, яку може надати ПРООН Україні у підтримці конституційної реформи, - наголосив він та теж нагадав про важливість комунікації Конституціної комісії і суспільства.

Народний депутат України Вадим Денисенко вважає, що нинішній конституційний процес в Україні є «не просто відкритий, а супервідкритий». Він повідомив, що ведуться онлайн-трансляції засідань Конституційної комісії, а всі напрацювання Комісії, на його переконання, доступні у відкритому доступі в Інтернеті.

Член Конституційної комісії, Голова ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігор Когут, разом з тим, підтвердив, що проблема комунікації  з суспільством існує, а елемент консультацій є необхідним у конституційному процесі.

Заступник голови місії Управління Верховного Комісара з прав людини ООН Фіона Фрейзер відзначила важливість організованого заходу та зі свого боку акцентувала увагу на необхідності врахування прав людини в Конституції. Конституція, за її словами, має гарантувати реалізацію цих прав на практиці. Крім того, вона нагадала, що Україна є членом міжнародних організацій і має в процесі конституційної реформи враховувати зобов’язання, які взяла на себе в рамках цих організацій в контексті захисту прав людини.

Заслужений юрист України Марина Ставнійчук подякувала Скоту Веберу, Мішель Брандт та МЦПД за видання книги та наголосила, що влада має вивчити її на пам'ять. Питання легітимності Конституції, за її словами, є дуже глибоким в контексті новітньої історії України. 1996, 2004, 2010, 2014 роки – це етапи конституційного процесу, що викликає великі питання легітимності. І сьогодні маємо нарешті повернути Головному закону цю легітимність. «Якщо Президент декларує проєвропейськість, то було б доцільно займатися реформою Конституції саме в рамках парламенту», - заявила. М. Ставнійчук.

Вона розкритикувала роботу нинішньої Конституційної комісії, адже матеріалів Комісії немає у відкритому доступі. Крім того, процес децентралізації розвивається не в сприятливому для України руслі. Натомість, ще минулого літа були готові напрацювання Конституційної асамблеї, які б, за її словами, дозволили уникнути подібного розвитку подій.

Складною є ситуація і з законом про місцеві вибори, напередодні яких знаходиться наша країна. З боку громадянського суспільства  є велика кількість нарікань до законопроекту, що був взятий за основу. Питання можливого  поєднання місцевих виборів і референдуму юрист назвала маніпулятивною технологією влади.

Наостанок, вона вчергове підкреслила, що «необхідно відкривати конституційний процес, робити його інклюзивним і по формі, і по суті».

Представник Адміністрації Президента Костянтин Красовський не погодився з думкою, що процес є не відкритим і не інклюзивним, адже в Конституційні комісії присутні як політики, так і науковці та представники громадянського суспільства. Питання того має бути Комісія при Президенті чи при Верховній Раді він не вважає ключовим, адже обидва інститути є суб’єктами законодавчої ініціативі.

Виконавчий директор МЦПД Сергій Кіщенко, в свою чергу, відзначив прогрес з боку влади у зацікавленості до громадянських ініціатив, спрямованих на участь в конституційній реформі. У цьому можна було переконатися, судячи з кількості представників влади, що взяли участь у конференції.

Як і більшість доповідачів, С.Кіщенко висловив побажання щодо прозорості конституційного процесу, зауваживши, що навіть найкраща Конституція не матиме значення для суспільства, якщо не отримає легітимізації з боку громадян.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Як порозумітися заради майбутнього?

В рамках комунікаційної кампанії з підтримки взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» в Антикризовому медіа-центрі м. Краматорськ відбулася зустріч Посланців толерантності ПРООН в Україні письменника Любка Дереша та еко- зооактивіста, музиканта Павла Вишебаби. З початку збройного конфлікту на сході України все більш загострюється непорозуміння між людьми, які мають різні точки зору на події, що відбуваються. І поки політики та влада доволі повільно шукають шляхи вирішення цього конфлікту, дванадцять посланців доброї волі, серед яких відомі письменники, актори, творчі діячи та журналісти, проводять зустрічі по всій країні задля просування та утвердження принципів взаємоповаги та прийняття інших точок зору. «Ми долучилися цього проекту, щоб на прикладі міжнародного досвіду перейти від мови конфронтації до діалогу, навчитися слухати й розуміти тих людей, думки яких нам видаються такими несхожими, – зазначив під час прес-конференції Любко Дереш. – Перш ніж ми зможемо підійти до конструктивного вирішення питань війни, нам потрібно знайти діалог порозуміння усередині країни. Цей діалог може відбуватися лише на основі поваги. Навіть розуміючи, що ця людина ніколи не прийде на твої позиції, ти зберігаєш всередині цю повагу». Підґрунтям для діалогу, на думку Павла Вишебаби, може стати бажання зробити свою громаду кращою та міцнішою. «На війні захищається мир, – сказав він. – І яким ми хочемо його бачити саме в своєї громаді, треба обговорювати вже зараз, у формі діалогу, тобто об’єднуватися заради майбутнього. Толерантне суспільство має безліч переваг – економічних, екологічних, психологічних – тому ми спробуємо донести цю думку до людей».

Внутрішня політика

"Суспільству потрібен діалог. Він є одночасно і результатом, і знаряддям досягнення толерантності", - Андрій Куликов

В рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу" до студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського завітав відомий журналіст, медіа-експерт, Посланець толерантності Програми розвитку ООН в Україні Андрій Куликов. "Перш ніж засуджувати людину чи групу людей, згадайте, що кожен має право бути інакшим, ніж ми, оскільки ми теж інакші, ніж вони". Толерантність необхідна для того, щоб сприймати людей, які нам видаються такими несхожими, - зазначив пан Андрій під час діалогу зі студентами. Також наголосив на важливості вміння мислити та аналізувати:«Слухайте. думайте» – це гасло «Громадського радіо», яке водночас може бути і гаслом толерантності", відзначив він.      

Внутрішня політика

Закон про реінтеграцію Донбасу: головні плюси та мінуси

4 жовтня 2017 р. текст законопроекту про «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» з’явився у відкритому доступі. Даний документ (відомий як законопроект про реінтеграцію Донбасу), поданий з ініціативи Президента України, покликаний удосконалити правове регулювання ситуації, яка склалася на сході України, однак не передбачає низки кроків, необхідних для досягнення цієї мети. «Плюси» законопроекту По-перше, даний законопроект, у випадку схвалення Верховною Радою, буде першим документом, який на законодавчому рівні визнає ОРДЛО тимчасово окупованими територіями, Росію – державою-агресором щодо подій на Донбасі, а проросійських бойовиків прирівнює до «маріонеток» Кремля. По-друге, законопроект про реінтеграцію Донбасі усуває правові протиріччя, зокрема дозволяючи скасовувати режим АТО і передаючи управління в прифронтових районах від СБУ до  Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України. По-третє, законопроект визначає, що державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями має ґрунтуватися на політико-дипломатичних засобах.  «Мінуси» законопроекту По-перше, попри проголошену мету законопроект не пропонує конкретних механізмів відновлення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями. По-друге, законопроект не враховує людський вимір, зокрема механізми забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в ОРДЛО, як-от: пенсії, соціальне забезпечення, адміністративних послуг тощо. Як наслідок можуть бути створені серйозні проблеми для українських громядан, які проживають на неконтрольованих територіях. По-третє, преамбула даного законопроекту посилається на докази агресії Росії на сході України (на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії», яка не має обов’язкового характеру), однак ігнорує беззаперечні факти агресії Росії в Криму. Саме посилання на анексію Криму та включення кримської «компоненти» дало б змогу Україні легше домогтися міжнародного визнання Росії держави-агресором. По-четверте в даному законопроекті міститься «слизька» згадка про Мінські угоди (органами державної влади України «забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень» Мінських угод. Як наслідок, виникає питання чи наявна в даному документі правова колізія: Мінських угодах стороною конфлікту визнані ОРДЛО, в даному законопроекті – Росія. Гловним ж є те, що законопроект про реінтеграцію Донбасу радше вирішує оперативні завдання, однак не містить ефективних механізмів досягнення цілей самого законопроекту, зокрема звільнення ОРДЛО та захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які постраждали від збройного конфлікту.                                                    Експерти МЦПД: Ігор Петренко та Євген Ярошенко 

Внутрішня політика

Аналіз внесених змін до Кримінально-процесуального кодексу України

3 жовтня ВРУ з подачі Народного депутата Андрія Лозового (фракція Радикальної партії О.Ляшка) внесла правки в статті 219 та 284 КПК України, які зменшують терміни досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої тяжкості і півроку – для тяжких або особливо тяжких злочинів з моменту внесення даних в ЄРДР, а також вносить деякі інші зміни в КПК України. Раніше кодекс передбачав, що загальний термін досудового розслідування не може перевищувати відповідно 2, 6 і 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру. Тепер термін досудового розслідування буде обчислюватись не з моменту повідомлення про підозру, а з тих пір, коли внесуть дані про порушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань – і до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Відповідно до прийнятих норм, такий термін становить: 2 місяці – щодо кримінального проступку, 3 місяці – щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, 6 місяців – щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Що це означає на практиці? Фактично дані зміни унеможливлюють притягнення до відповідальності злочинців за тяжкі та особливо тяжкі злочини – убивства, грабежі, теракти, незаконне збагачення тощо. Як правило, розслідування подібних злочинів займає близько року (інколи навіть довше). Це пов’язано з необхідністю проведення великого масиву слідчих дій (експертиз, допитів, обшуків, арештів рахунків, отримання тимчасового доступу до документів тощо). Дані зміни також можуть призвести до закриття резонансних справ (подій на Майдані, вбивство Павла Шеремета тощо), а також  до закриття справ проти одіозних чиновників та депутатів. Також були внесені зміни до статей 242-244, 332 КПК України, якими закріпили право призначати експертизу тільки за судом. Тобто, тепер сторона захисту позбавляється свого права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати на дозвіл суду, щоб провести експертизу. Це є порушенням принципу змагальності. Також було внесено зміни до статей 303 та 307, якими передбачили повернення можливості оскарження до слідчого судді рішення (повідомлення) про підозру. А це фактично дозволить судам блокувати будь-яке кримінальне розслідування.  

Внутрішня політика

Дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні"

Сьогодні відбулася панельна дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні" в рамках комунікаційної кампанії "Віднайти повагу", в якій взяли участь Посланці доброї волі ПРООН - Павло Вишебаба, Андрій Куликов, Катя Чілі, Любко Дереш, а також головний радник МЦПД Василь Філіпчук. Ключовою темою дискусії стало обговорення важливості та актуальності феномену толерантності в суспільстві у всіх його можливих проявах та варіаціях. Зокрема, Василь Філіпчук звернув увагу на практичний вимір толерантності, проаналізувавши рівень доходів на душу населення, зазначив, що чим вищий добробут суспільства, тим вони толерантніші. Павло Вишебаба, який є співзасновником ГО "Єдина планета", відзначив, що повага до інших, починається з усвідомлення кожного єдності з усім живим. "Толерантність - це певний тип культури, який необхідно побудувати в суспільстві. Потрібно усвідомити, що кожен з нас залежний від іншого. Якщо спробувати побудувати такий логічний ланцюжок, то коли ми це усвідомлюємо - це і є толерантність, наступним кроком йде повага, і потім - любов. Саме це і збагачує нас", - наголосив Любко Дереш.      Модератор дискусії, Андрій Куликов, підбиваючи підтримки, завершив дуже просто і водночас змістовно, - толерантність - це сила.