Внутрішня політика

В МЦПД відбулася конференція щодо інклюзивного та легітимного конституційного процесу

09.11.2015

9 листопада 2015 року Міжнародний центр перспективних досліджень провів конференцію на тему «Конституційна реформа в Україні та міжнародний досвід інклюзивного та легітимного конституційного процесу».

 

Захід викликав неабиякий інтерес з боку експертів, журналістів, представників міжнародних організацій та дипломатичних установ.

Відкриваючи конференцію, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук задав тон подальшій дискусії, наголосивши, що будь-які зміни до Конституції  можуть лише тоді бути підтримані суспільством, коли матимуть легітимізацію з боку останнього. Для цього вкрай необхідна комунікація між владою і громадськістю в ході конституційного процесу.

З міжнародним досвідом організації загальнонаціонального діалогу щодо реформи Конституції українці відтепер матимуть змогу ознайомитися завдяки книзі «Розробка і реформа конституції: вибір процесу», яку представив Скот Вебер – Генеральний директор  Міжнародної організації з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace). Саме за підтримки «Інтерпіс» та ПРООН Міжнародний центр перспективних досліджень видав даний посібник в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Чалий також підтвердив важливість видання книги та необхідність реформування Конституції, що було одним з «заповітів» Майдану.

«Україні потрібен мир, але мир неможливий без змін до нинішньої Конституції. Влада не чує суспільство… Майдан вмирав не за те, щоб зміни до Конституції відбувалися кулуарно. Влада має розуміти, що ключовим моментом зміни Конституції має бути її легітимність. Силове прийняття Конституції означатиме її несприйняття суспільством», - наголосив дипломат.

Він також розповів, що в світі форми творення конституцій постійно розвиваються і трансформуються і новітньою його формою є «ІТ-конституційний процес». Тож, в Україні необхідно створити портал, де чесно поставити усі запитання щодо майбутньої Конституції та обговорити їх через Інтернет. Після цього вже легітимний текст можна виносити на розгляд парламенту.

Авторка представленої книги Мішель Брандт  висловила задоволення від того, що попередні спікери назвали посібник «Біблією для громадянського суспільства», однак зауважила, що немає єдиного шляху творення Конституції  і книга не дає єдиної відповіді, як ї писати. Головне - громадяни мають розуміти, що, якщо конституційний процес відбувається, то чому він відбувається і що їм дає. Активна участь громадянського суспільства в процесі творення конституції здатна призвести до тривалого миру у країні. Процес участі громадян має бути прозорим та охоплювати всі прошарки населення.

Регіональний директор ПРООН Ян Томас Хімстра привітав Україну з тим, що тепер у неї є така книга. Такі видання - це та підтримка, яку може надати ПРООН Україні у підтримці конституційної реформи, - наголосив він та теж нагадав про важливість комунікації Конституціної комісії і суспільства.

Народний депутат України Вадим Денисенко вважає, що нинішній конституційний процес в Україні є «не просто відкритий, а супервідкритий». Він повідомив, що ведуться онлайн-трансляції засідань Конституційної комісії, а всі напрацювання Комісії, на його переконання, доступні у відкритому доступі в Інтернеті.

Член Конституційної комісії, Голова ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігор Когут, разом з тим, підтвердив, що проблема комунікації  з суспільством існує, а елемент консультацій є необхідним у конституційному процесі.

Заступник голови місії Управління Верховного Комісара з прав людини ООН Фіона Фрейзер відзначила важливість організованого заходу та зі свого боку акцентувала увагу на необхідності врахування прав людини в Конституції. Конституція, за її словами, має гарантувати реалізацію цих прав на практиці. Крім того, вона нагадала, що Україна є членом міжнародних організацій і має в процесі конституційної реформи враховувати зобов’язання, які взяла на себе в рамках цих організацій в контексті захисту прав людини.

Заслужений юрист України Марина Ставнійчук подякувала Скоту Веберу, Мішель Брандт та МЦПД за видання книги та наголосила, що влада має вивчити її на пам'ять. Питання легітимності Конституції, за її словами, є дуже глибоким в контексті новітньої історії України. 1996, 2004, 2010, 2014 роки – це етапи конституційного процесу, що викликає великі питання легітимності. І сьогодні маємо нарешті повернути Головному закону цю легітимність. «Якщо Президент декларує проєвропейськість, то було б доцільно займатися реформою Конституції саме в рамках парламенту», - заявила. М. Ставнійчук.

Вона розкритикувала роботу нинішньої Конституційної комісії, адже матеріалів Комісії немає у відкритому доступі. Крім того, процес децентралізації розвивається не в сприятливому для України руслі. Натомість, ще минулого літа були готові напрацювання Конституційної асамблеї, які б, за її словами, дозволили уникнути подібного розвитку подій.

Складною є ситуація і з законом про місцеві вибори, напередодні яких знаходиться наша країна. З боку громадянського суспільства  є велика кількість нарікань до законопроекту, що був взятий за основу. Питання можливого  поєднання місцевих виборів і референдуму юрист назвала маніпулятивною технологією влади.

Наостанок, вона вчергове підкреслила, що «необхідно відкривати конституційний процес, робити його інклюзивним і по формі, і по суті».

Представник Адміністрації Президента Костянтин Красовський не погодився з думкою, що процес є не відкритим і не інклюзивним, адже в Конституційні комісії присутні як політики, так і науковці та представники громадянського суспільства. Питання того має бути Комісія при Президенті чи при Верховній Раді він не вважає ключовим, адже обидва інститути є суб’єктами законодавчої ініціативі.

Виконавчий директор МЦПД Сергій Кіщенко, в свою чергу, відзначив прогрес з боку влади у зацікавленості до громадянських ініціатив, спрямованих на участь в конституційній реформі. У цьому можна було переконатися, судячи з кількості представників влади, що взяли участь у конференції.

Як і більшість доповідачів, С.Кіщенко висловив побажання щодо прозорості конституційного процесу, зауваживши, що навіть найкраща Конституція не матиме значення для суспільства, якщо не отримає легітимізації з боку громадян.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Команда експертів Міжнародного центру перспективних досліджень провела традиційний брифінг для представників дипломатичного корпусу та презентувала аналітичний вісник Inside Ukraine у Посольстві Німеччині в Україні. Частина "Державні рішення" була присвячена аналізу антиросійських санкцій та прийнятих законів про національну безпеку та дипломатичну службу. Микола Капітоненко у своїй доповіді розглянув ефективність та механізм дії санкцій, а також їх реальну значущість. Чи відбудуться ж реальні зміни, - презентувала експерт МЦПД Ірина Лук'янова, зазначивши, що реформування сектору національної безпеки та дипломатичної служби в Україні назріло давно, а в умовах зовнішньої агресії та конфлікту самі ці сфери відіграють вирішальну роль. Однак, аналіз законів засвідчує, що про системну і глибоку реформу нацбезпеки та дипслужби поки що не йдеться.  Економічний аналіз, що стосувався енергетичних інтересів та економічної безпеки України. Експерт з економічних питань, МЦПД Єгор Киян зауважив, що рішення Німеччини та інших країн ЄС щодо дозволу на побудову газогону "Північний потік – 2" знову актуалізувало питання майбутнього газотранспортної системи України та енергетичної безпеки країни у цілому. Зокрема, проекти "Північний потік-2" і "Турецький потік" передбачають запуск ліній газопроводу, загальна пропускна здатність яких - близько 85 млрд куб. м. газу на рік. З огляду на дані останніх років щодо транзиту через українську ГТС, запуск вищеназваних потоків може забрати близько 90% українського транзиту або близько $ 2,7 млрд прибутку на рік. Також важливим для того, щоб забезпечити транзит газу після 2019 року не менш ніж у 40 млрд кубометрів на рік (мінімальний економічно вигідний обсяг) та залучати інвестиції у модернізацію української ГТС уряду необхідно не продовжувати лише риторику протистояння, а робити конкретні кроки, домовлятися з усіма сторонами та пропонувати альтернативи для досягнення довгострокових цілей, а не короткострокової вигоди.  Частину "Політичної конкуренції", яку презентувала Ірина Івашко стосувалася аналізу та прогнозу до чого призведе протистояння НАБУ і САП. Створення НАБУ і САП запустило інституційний конфлікт зі старими інституціями – ГПУ і СБУ, які раніше безрезультатно “очолювали” боротьбу з корупцією. Поразка антикорупційних органів та їх дискредитація може зумовити втрату унікального шансу побороти тотальну корупцію. Фактично, слід визнати, що інфікування корупцією та політичним впливом нових органів відбувається вже на етапі їх формування. САП та НАБУ, які вважалися певною мірою винятками з цього правила, реінтегруються в існуючу систему залежності, політичних домовленостей та торгів шляхом дискредитаційних кампаній та медійного тиску.Чи існує вихід з цього замкнутого корупційного кола? Декілька років тому експерти активно обговорювали необхідність вивчення досвіду створення наднаціональних органів за прикладом Гватемали (International Commission Against Impunity in Guatemala). Подібні приклади можуть дозволити створити інституції, які володіють імунітетом від “інфікування” українською корупцією. Але на даний момент бракує політичної волі навіть для створення антикорупційного суду, не кажучи вже про згоду на створення наднаціональної судової інституції.   Більш детальну інформацію щодо повної версії аналітичного вісника "INSIDE UKRAINE" можна отримати:  e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 10

Презентуємо фінальний випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні.  У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту, головними результатами, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  Зокрема, представлено матеріали підсумкової конференції «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні». Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/nl_10_03_18_2_.pdf

Внутрішня політика

Мистецтво толерантності: бліц-виступи про МироТворчість

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ООН в Україні рік тому ініціював комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу". Головна мета проекту полягала у зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. В рамках проекту було обрано Посланців з толерантності ПРООН в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Зокрема, у формі креативного інтерв'ю Ніл Вокер - Координатор системи ООН в Україні та Вадим Черниш - Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб визначили необхідність діалогу в суспільстві, оскільки саме такий базис і є необхідним, враховуючи українські реалії. Головним будівничим матеріалом для побудови толерантного суспільства - довіра, вважають експерт МЦПД Микола Капітоненко та головний радник МЦПД Василь Філіпчук. У свою чергу Ігор Козловський відзначив, що головною є любов. "Все починається з любові, і дуже часто всі проблеми від того, що люди не вміють любити", - говорить вчений-релігієзнавець. Також Микола Капітоненко зауважив, що сприйняття різноманіття та повага до кожного є ознаками саме успішного суспільства. Надзвичайно цікавою була панель з Посланцями та Посланницями, модераторами якої виступили Павло Вишебаба та Любко Дереш. Письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко наголосила, що першим кроком є визначення власної латентної нетолерантності. Художниця Алевтина Кахідзе поділилася досвідом спілкування з людьми під час поїздок на Схід. Творча частина була представлена читаннями поезії Народною артисткою України Наталією Сумською та виступом співачки Kаті Чілі (Katya Chilly). Також були нагороджені переможці конкурсу творчих робіт задля популяризації ідей толерантності серед студентів та digital-фахівців.  

Внутрішня політика

Конференція «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні»

20 березня 2018 року відбулась фінальна конференція «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні» в рамках спільного пректу МЦПД та Інституту економічних і соціальних реформ в Словаччині (ІNЕКО) за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Перша панель конференції була присвячена рейтингу «Прозорість 50-ти найбільших міст України» (http://transparency.icps.com.ua/), який має на меті:  - моніторинг поточного рівня прозорості найбільших міст України; - розробка рекомендацій щодо прозорого прийняття рішень органами місцевого самоврядування; - підвищення прозорості, сприяння транспарентності муніципалітетів. Рейтинг ґрунтується на даних, отриманих із наступних джерел: - Відповіді на опитувальник, направлений МЦПД до 50 міських рад; - Відповіді на запити на інформацію, направлені МЦПД неофіційно – через третю особу («запит таємного клієнта»); - Інформація у відкритому доступі на офіційних сайтах міських рад. При цьому, було досліджено 77 параметрів прозорості кожного міста. Аналізуючи результати дослідження, необхідно відмітити, що загальний середній показник прозорості по містах покращився з 42,88% у 2016 до 51,38% у 2017 році. Високу динаміку щодо покращення прозорості продемонстрували такі міста як Маріуполь, Кропивницький, Умань, Бровари та Нікополь. Серед трійки переможців рейтингу такі міста як Суми, Львів та Вінниця. Друга панель конференції була присвячена проекту «Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України» (http://budgets.icps.com.ua/), метою є: - підвищення рівня інформованості громадськості про бюджети муніципалітетів та про їх рейтингування; - підтримка вирішення актуальних проблем фінансового управління бюджетів міст та областей; - сприяння покращенню фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів. Аналіз результатів свідчить, що узагальнений показник фінансового становища міст покращився на 0,4 бали до 6.0 у порівнянні з попереднім рейтингом. Однією з основних причин стала бюджетна децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади ефективніше використовувати фінансові ресурси. Узагальнений показник фінансового становища регіонів погіршився на 0,5 балів до 5,9 у зв’язку зі збільшенням видаткової частини бюджетів. Найкращу динаміку продемонстрували такі міста як Вінниця, Житомир, Кропивницький. Серед регіонів найкращі прогрес мали Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. При цьому, міста та регіони, які входять в топ-10 рейтингу, майже є незмінними з 2013 р. Необхідно відмітити, що капітальні видатки складають менше 20% у більшості міст та регіонів. Перша трійка міст-лідерів включає Одесу, Рівне та Полтава. Серед регіонів найперші місця зайняли Запорізька, Черкаська та Волинська області.