Внутрішня політика

В МЦПД відбулася конференція щодо інклюзивного та легітимного конституційного процесу

09.11.2015

9 листопада 2015 року Міжнародний центр перспективних досліджень провів конференцію на тему «Конституційна реформа в Україні та міжнародний досвід інклюзивного та легітимного конституційного процесу».

 

Захід викликав неабиякий інтерес з боку експертів, журналістів, представників міжнародних організацій та дипломатичних установ.

Відкриваючи конференцію, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук задав тон подальшій дискусії, наголосивши, що будь-які зміни до Конституції  можуть лише тоді бути підтримані суспільством, коли матимуть легітимізацію з боку останнього. Для цього вкрай необхідна комунікація між владою і громадськістю в ході конституційного процесу.

З міжнародним досвідом організації загальнонаціонального діалогу щодо реформи Конституції українці відтепер матимуть змогу ознайомитися завдяки книзі «Розробка і реформа конституції: вибір процесу», яку представив Скот Вебер – Генеральний директор  Міжнародної організації з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace). Саме за підтримки «Інтерпіс» та ПРООН Міжнародний центр перспективних досліджень видав даний посібник в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Чалий також підтвердив важливість видання книги та необхідність реформування Конституції, що було одним з «заповітів» Майдану.

«Україні потрібен мир, але мир неможливий без змін до нинішньої Конституції. Влада не чує суспільство… Майдан вмирав не за те, щоб зміни до Конституції відбувалися кулуарно. Влада має розуміти, що ключовим моментом зміни Конституції має бути її легітимність. Силове прийняття Конституції означатиме її несприйняття суспільством», - наголосив дипломат.

Він також розповів, що в світі форми творення конституцій постійно розвиваються і трансформуються і новітньою його формою є «ІТ-конституційний процес». Тож, в Україні необхідно створити портал, де чесно поставити усі запитання щодо майбутньої Конституції та обговорити їх через Інтернет. Після цього вже легітимний текст можна виносити на розгляд парламенту.

Авторка представленої книги Мішель Брандт  висловила задоволення від того, що попередні спікери назвали посібник «Біблією для громадянського суспільства», однак зауважила, що немає єдиного шляху творення Конституції  і книга не дає єдиної відповіді, як ї писати. Головне - громадяни мають розуміти, що, якщо конституційний процес відбувається, то чому він відбувається і що їм дає. Активна участь громадянського суспільства в процесі творення конституції здатна призвести до тривалого миру у країні. Процес участі громадян має бути прозорим та охоплювати всі прошарки населення.

Регіональний директор ПРООН Ян Томас Хімстра привітав Україну з тим, що тепер у неї є така книга. Такі видання - це та підтримка, яку може надати ПРООН Україні у підтримці конституційної реформи, - наголосив він та теж нагадав про важливість комунікації Конституціної комісії і суспільства.

Народний депутат України Вадим Денисенко вважає, що нинішній конституційний процес в Україні є «не просто відкритий, а супервідкритий». Він повідомив, що ведуться онлайн-трансляції засідань Конституційної комісії, а всі напрацювання Комісії, на його переконання, доступні у відкритому доступі в Інтернеті.

Член Конституційної комісії, Голова ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігор Когут, разом з тим, підтвердив, що проблема комунікації  з суспільством існує, а елемент консультацій є необхідним у конституційному процесі.

Заступник голови місії Управління Верховного Комісара з прав людини ООН Фіона Фрейзер відзначила важливість організованого заходу та зі свого боку акцентувала увагу на необхідності врахування прав людини в Конституції. Конституція, за її словами, має гарантувати реалізацію цих прав на практиці. Крім того, вона нагадала, що Україна є членом міжнародних організацій і має в процесі конституційної реформи враховувати зобов’язання, які взяла на себе в рамках цих організацій в контексті захисту прав людини.

Заслужений юрист України Марина Ставнійчук подякувала Скоту Веберу, Мішель Брандт та МЦПД за видання книги та наголосила, що влада має вивчити її на пам'ять. Питання легітимності Конституції, за її словами, є дуже глибоким в контексті новітньої історії України. 1996, 2004, 2010, 2014 роки – це етапи конституційного процесу, що викликає великі питання легітимності. І сьогодні маємо нарешті повернути Головному закону цю легітимність. «Якщо Президент декларує проєвропейськість, то було б доцільно займатися реформою Конституції саме в рамках парламенту», - заявила. М. Ставнійчук.

Вона розкритикувала роботу нинішньої Конституційної комісії, адже матеріалів Комісії немає у відкритому доступі. Крім того, процес децентралізації розвивається не в сприятливому для України руслі. Натомість, ще минулого літа були готові напрацювання Конституційної асамблеї, які б, за її словами, дозволили уникнути подібного розвитку подій.

Складною є ситуація і з законом про місцеві вибори, напередодні яких знаходиться наша країна. З боку громадянського суспільства  є велика кількість нарікань до законопроекту, що був взятий за основу. Питання можливого  поєднання місцевих виборів і референдуму юрист назвала маніпулятивною технологією влади.

Наостанок, вона вчергове підкреслила, що «необхідно відкривати конституційний процес, робити його інклюзивним і по формі, і по суті».

Представник Адміністрації Президента Костянтин Красовський не погодився з думкою, що процес є не відкритим і не інклюзивним, адже в Конституційні комісії присутні як політики, так і науковці та представники громадянського суспільства. Питання того має бути Комісія при Президенті чи при Верховній Раді він не вважає ключовим, адже обидва інститути є суб’єктами законодавчої ініціативі.

Виконавчий директор МЦПД Сергій Кіщенко, в свою чергу, відзначив прогрес з боку влади у зацікавленості до громадянських ініціатив, спрямованих на участь в конституційній реформі. У цьому можна було переконатися, судячи з кількості представників влади, що взяли участь у конференції.

Як і більшість доповідачів, С.Кіщенко висловив побажання щодо прозорості конституційного процесу, зауваживши, що навіть найкраща Конституція не матиме значення для суспільства, якщо не отримає легітимізації з боку громадян.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Грузинська епопея: можливі сценарії розвитку

5 грудня в Києві СБУ та Генеральна прокуратура України здійснили спробу затримати та передати до суду з метою обрання міри запобіжного заходу колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Правоохоронці не змогли справитись із цим завданням і після кількох годин протистояння з прихильниками Саакашвілі та деякими народними депутатами, активісти звільнили Саакашвілі з автомобіля СБУ. Після звільнення Саакашвілі зі своїми соратниками пройшли маршем до будівлі Верховної Ради України де продовжили акцію протесту.   Саакашвілі обвинувачують загалом за чотирма статтями: ч.1 ст. 15 “Замах на злочин”, ч. 2 ст. 28 “Вчинення злочину групою осіб”, ч.1 ст. 256 “Сприяння учасникам злочинних організацій” та  ч. 4 ст. 110-2 “Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади”. Максимальне покарання Саакашвілі загрожує саме за останньою статтею і становить від 8 до 10 років позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції Саакашвілі фінансуються з Росії олігархом-втікачем Сергієм Курченко. Ситуація навколо спроби арешту Міхеїла Саакашвілі стала черговою точкою турбулентності українською політики та оголила певні “больові точки” українського суспільства, зокрема: продовження практики використання правоохоронних органів як інструменту політичної конкуренції; низька довіра до правоохоронних органів та влади загалом; неефективність роботи правоохоронних органів; неготовність правоохоронних органів застосовувати силу проти громадян; конкуренція всередині правоохоронного блоку як наслідок специфіки особистих відносин між Петром Порошенком та Арсеном Аваковим; криза відчуття реальної політичної ситуації з боку влади; системна слабкість влади у забезпеченні безпеки суспільства; переважний контроль Банкової над більшістю медіа;  зневіра суспільства в можливість реальних змін; “звичка” суспільства до системних порушень прав людини, яка не сприяє виникненню суспільного резонансу; підтвердження фрагментації опозиційних сил, які нездатні об’єднуватись; відсутність лідера/питання/проблеми здатних об’єднати українське суспільство до активних дій; здатність Міхеїла Саакашвілі створювати ефективний публічний дискурс; активізація питання щодо джерел фінансування “Міхо-Майдану”; відсутність у Саакашвілі стратегічного бачення подальших дій та ресурсів для організації масштабних акцій; неготовність США та ЄС активно підтримувати Саакашвілі. Станом на зараз можна спробувати спрогнозувати декілька сценаріїв розвитку подій, а саме: Сценарій “збереження статус-кво”. Цей сценарій передбачає, що Саакашвілі залишається на волі. Банкова фактично заморожує кримінальну справу, але продовжує дискредитаційну кампанію проти Саакашвілі. Через неспроможність “посадити” Саакашвілі авторитет президента Порошенка як в суспільстві, так і серед політичного істеблішменту буде падати. За даного сценарію протести протікатимуть без особливого розвитку. Починаючи з 2018 року більшість політичних акторів займуться підготовкою до чергових виборів. ​Силовий сценарій: 2.1. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одним із можливих варіантів розвитку подій після арешту Саакашвілі є затухання протесту (можливою є силова зачистка “Міхо-Майдану” після арешту Саакашвілі).  За мовчазної згоди суспільства на такі дії влада буде проводити політику “закручування гайок” щодо інших опозиційних сил. 2.2. Даний сценарій передбачає вдалу спробу арешту Саакашвілі та обрання йому будь-якого іншого запобіжного заходу не пов’язаного із триманням під вартою. Можливим варіантом розвитку подій за такої ситуації є повільне протікання кримінальної справи, а також продовження дискредитаційної кампанії проти Саакашвілі.  Протести будуть протікати без особливого розвитку, а ключові політичні актори будуть проводити підготовку до чергових виборів. 2.3. Даний сценарій передбачає ув’язнення Саакашвілі. Націй основі може відбутись об’єднання опозиційних сил та активізація протесту. Під тиском Заходу та з метою зняття соціальної напруженості будуть оголошені дострокові вибори. Відсутність розрядки у вигляді виборів може призвести до нового Майдану, який перетворить Україну у failed state. 2.4. Даний сценарій передбачає арешт Саакашвілі та його екстрадицію до Грузії, Польщі, Нідерландів або Росії. Обравши подібний сценарій влада фактично визнає нікчемність обвинувачень проти Саакашвілі в Україні, хоча може зняти питання його активної участі у протестах. Найменш вірогідними країнами для екстрадиції є Грузія та Росія. Без безпосередньої участі Саакашвілі у протестах вони швидко згаснуть. З огляду на вищезазначене можна виокремити наступні загальні наслідки спроби арешту Міхеїла Саакашвілі: зниження авторитету Президента, ГПУ та СБУ; збільшення втоми та недовіри до влади з боку українського суспільства; посилення конкуренції між групами впливу у владі (БПП та НФ); актуалізація питання дострокових виборів; активізація питання створення антипорешенківського руху навколо Саакашвілі та об’єднання опозиції; зниження довіри до української влади з боку США та ЄС (особливо на фоні війни ГПУ проти НАБУ); підвищення уваги до Саакашвілі та невеликий ріст його підтримки в українському суспільстві. Таким чином, Саакашвілі продовжує залишатись чинником політичної турбулентності та дестабілізації. Щоправда, таким чинником є не стільки сам Саакашвілі та очолюваний ним протест, скільки непродумані та безграмотні дії влади щодо нього. Також подальша доля протесту залежить від готовності антипорешенківських сил об’єднатись і використати кейс Саакашвілі щонайменше для наближення дострокових виборів.  Ігор Петренко, Ірина Івашко експерти  Міжнародного центру перспективних досліджень 

Внутрішня політика

Мар'яна Савка: читання-перформанс «Я знаю, ти інший»

1 грудня 2017 року в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу», в Одесі відбулось читання-перформанс «Я знаю, ти інший» відомої письменниці та Посланниці толерантності Програми розвитку ООН в Україні Мар’яни Савки. У рамках заходу Мар’яна Савка розповіла про свою власну творчість, видавничу діяльність, проект «12 неймовірних жінок» та важливість проактивної громадської позиції.  Текст Мар’яни Савки «Я знаю, що ти інший» – це її власна спроба комунікації з тими, кого суспільство характеризує інакшими. «Ці тексти мають загальнолюдську цінність. Кожна з історій – про реальну людину, яка поруч. І я не впевнена, що їх можна назвати іншими. Бо інші – ми усі, кожен зі своїм унікальним досвідом, пережитими випробуваннями, перемогами і травмами. Ми не живемо у райській долині, нам буває нелегко. Тож давайте прагнути добросусідських відносин, поважати одне одного, й тоді наше існування стане трішечки легшим», – наголошує письменниця. Спеціально для цього проекту, відома художниця з Риги, майстер піщаного шоу Тетяна Гавриленко створила відео з власною піщаною анімацією. Нагадаємо, Проект Програми розвитку ООН «Віднайти повагу» має на меті зменшити поляризацію суспільних настроїв та посилити діалог серед різних соціальних груп, пропагуючи повагу, толерантність та взаєморозуміння.

Внутрішня політика

Про толерантність мовою мистецтва, фізики та ботаніки

16 листопада з нагоди Міжнародного Дня толерантності у м. Словянськ відбулась лекція відомої української художниці Алевтини Кахідзе «Про толерантність мовою мистецтва, фізики та ботаніки», в рамках комунікаційнної кампанії «Віднайти повагу» за сприянням ПРООН в Україні. За словами Посланиці толерантності ПРООН в Україні Алевтини Кахідзе, в своїх роботах через мистецтво вона намагається показати взаємоповагу один до одного. «В тваринному світі є поняття вбивства, в рослинному світі також є досить агресивні види, але в той же час це дуже яскраві метафори, які допомагають нам прослідкувати певні паралелі в політичному та соціальному житті. Саме через ботаніку я і говорила про поняття терпимості в суспільстві»,- наголошує Кахідзе. В ході лекції художниця також звернула увагу на  закони стабільних і нестабільних систем в сучасній фізиці, між якими можна провести приголомшливі паралелі із сучасними політичними колізіями. Також відбулася спільна робота художниці Алевтини Кахідзе з учасниками колективу театру «7 этаж» . Під час заняття діти створили декорації для вистави за твором Марка Твена «Принц і злидар». Заходи присвячені Міжнародному дню толерантності та проводяться в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу» МЦПД за сприяння ПРООН в Україні, Посольства Швеції та Посольства Швейцарії в Україні. 

Внутрішня політика

"Толерантність важливо проявляти у простих речах",- Андрій Куликов

13 листопада у прес-центрі «Чернігівський вибір» відбулась лекція відомого журналіста, медіа-експерта Посланця доброї волі Програми розвитку ООН Андрія Куликова, в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу».  За словами Андрія Куликова, суспільство потребує діалогу, який слугує знаряддям та результатом досягнення толерантності. «Толерантність – це здатність зрозуміти причини поглядів, здатність сприйняти, зрозуміти, чому в людини такі чи інші погляди. Дії – це зовсім інша штука. Саме толерантність може допомогти в об’єктивному висвітленні конфліктів, зокрема й на Донбасі. Великим завданням українських журналістів, активістів та волонтерів, причетних до контактів є насамперед важливість передавати і поширювати знання про тамтешнє життя», - зауважує відомий журналіст.      

Внутрішня політика

Розмови про толерантність по-львівськи

В першій Львівській медіатеці та НУ «Львівська політехніка» відбулась серія відкритих лекцій  в рамках комунікаційної кампанії «Віднайти повагу» за участі авторитетних лідерів думок та Посланців толерантності Програми розвитку ООН в Україні. Заходи організовані Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). В ході обговорення відома українська письменниця Мар’яна Савка наголосила на важливості бути відкритими до оточуючих та відзначатись проявами толерантності. «Ми всі дуже різні. Наше головна місія - зм’якшувати між людьми бажання нав’язувати свою думку та відкривати серце до іншого. Посміхатись один до одного кожного дня є гарною щоденною практикою, бо існує дуже багато речей які замучують нас. Люди які поруч якраз і є джерелами нашого настрою та щасливого стану»,- висловилась відома поетеса. За словами письменника Любка Дереша, в Україні наразі існує чимало розмежувальних ліній, навколо яких суспільство розділяється. Це стосується і мовних питань, і географічних конфліктів, національних та релігійних суперечок. «Всередині кожного з нас є певна ворожість, те, що ми постійно носимо в собі. Це все може ситуативно обернутись проти нас. Мені особисто шкода, що люди стають заручниками цього, звужуючи сприйняття світу. Особисто для мене, майбутнє там, де люди готові ділитися своєю доброзичливістю, відкриваючись іншим», - зазначив Дереш. Комунікаційна кампанія з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві «Віднайти Повагу» ініційована Міжнародним Центром Перспективних Досліджень за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, яка має на меті зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп. 

Внутрішня політика

Eкспертна дискусія: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?»

10 листопада в ІА «Укрінформ» відбулася експертна дискусія на тему: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?». За словами Головного радника МЦПД Василя Філіпчука, розташування миротворчого контингенту на Донбасі та визначення мандату миротворчої місії визначатиме, чи допоможе це у відновленні цілісності суверенітету країни, або призведе до замороження конфлікту на сході України. Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко зазначив, що наразі існує чимало політичних передумов та розбіжностей щодо присутності та мандату миротворчої місії ООН, тому ймовірність створення даної місії є досить низькою. «Україні важливо використовувати ті інструменти, які допоможуть досягти сталого перемир’я та в довгостроковій перспективі закласти підвалини для відновлення територіальної цілісності України. Після, слід фокусуватись наскільки мандат місій ООН буде відповідати національним інтересам України», - наголосив експерт. Костянтин Грищенко, екс-міністр закордонних справ України зауважив, що у даному контексті надзвичайно важлива робота експертного середовища та питання посилення дипломатичної присутності у провідних європейських столицях. «Ми повинні сприяти наданню необхідних ресурсів тим, хто здатен працювати на рівні держави та використовувати комплексний підхід, залучаючи необхідні державні структури. Ми зможемо імплементувати дану ідею коли в нас буде цілісне розуміння який саме мандат місії ми очікуємо», - висловився Грищенко. Дослідження МЦПД доступні за посиланнями: http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/mizhnarodna-tymchasova-administratsiya-yak-model-vrehulyuvannya-konfliktu-na-donbasi/ http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/international-peacekeeping-and-the-war-in-eastern-ukraine-are-there-any-points-of-contact/