Внутрішня політика

В МЦПД відбулася конференція щодо інклюзивного та легітимного конституційного процесу

09.11.2015

9 листопада 2015 року Міжнародний центр перспективних досліджень провів конференцію на тему «Конституційна реформа в Україні та міжнародний досвід інклюзивного та легітимного конституційного процесу».

 

Захід викликав неабиякий інтерес з боку експертів, журналістів, представників міжнародних організацій та дипломатичних установ.

Відкриваючи конференцію, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук задав тон подальшій дискусії, наголосивши, що будь-які зміни до Конституції  можуть лише тоді бути підтримані суспільством, коли матимуть легітимізацію з боку останнього. Для цього вкрай необхідна комунікація між владою і громадськістю в ході конституційного процесу.

З міжнародним досвідом організації загальнонаціонального діалогу щодо реформи Конституції українці відтепер матимуть змогу ознайомитися завдяки книзі «Розробка і реформа конституції: вибір процесу», яку представив Скот Вебер – Генеральний директор  Міжнародної організації з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace). Саме за підтримки «Інтерпіс» та ПРООН Міжнародний центр перспективних досліджень видав даний посібник в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Чалий також підтвердив важливість видання книги та необхідність реформування Конституції, що було одним з «заповітів» Майдану.

«Україні потрібен мир, але мир неможливий без змін до нинішньої Конституції. Влада не чує суспільство… Майдан вмирав не за те, щоб зміни до Конституції відбувалися кулуарно. Влада має розуміти, що ключовим моментом зміни Конституції має бути її легітимність. Силове прийняття Конституції означатиме її несприйняття суспільством», - наголосив дипломат.

Він також розповів, що в світі форми творення конституцій постійно розвиваються і трансформуються і новітньою його формою є «ІТ-конституційний процес». Тож, в Україні необхідно створити портал, де чесно поставити усі запитання щодо майбутньої Конституції та обговорити їх через Інтернет. Після цього вже легітимний текст можна виносити на розгляд парламенту.

Авторка представленої книги Мішель Брандт  висловила задоволення від того, що попередні спікери назвали посібник «Біблією для громадянського суспільства», однак зауважила, що немає єдиного шляху творення Конституції  і книга не дає єдиної відповіді, як ї писати. Головне - громадяни мають розуміти, що, якщо конституційний процес відбувається, то чому він відбувається і що їм дає. Активна участь громадянського суспільства в процесі творення конституції здатна призвести до тривалого миру у країні. Процес участі громадян має бути прозорим та охоплювати всі прошарки населення.

Регіональний директор ПРООН Ян Томас Хімстра привітав Україну з тим, що тепер у неї є така книга. Такі видання - це та підтримка, яку може надати ПРООН Україні у підтримці конституційної реформи, - наголосив він та теж нагадав про важливість комунікації Конституціної комісії і суспільства.

Народний депутат України Вадим Денисенко вважає, що нинішній конституційний процес в Україні є «не просто відкритий, а супервідкритий». Він повідомив, що ведуться онлайн-трансляції засідань Конституційної комісії, а всі напрацювання Комісії, на його переконання, доступні у відкритому доступі в Інтернеті.

Член Конституційної комісії, Голова ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Ігор Когут, разом з тим, підтвердив, що проблема комунікації  з суспільством існує, а елемент консультацій є необхідним у конституційному процесі.

Заступник голови місії Управління Верховного Комісара з прав людини ООН Фіона Фрейзер відзначила важливість організованого заходу та зі свого боку акцентувала увагу на необхідності врахування прав людини в Конституції. Конституція, за її словами, має гарантувати реалізацію цих прав на практиці. Крім того, вона нагадала, що Україна є членом міжнародних організацій і має в процесі конституційної реформи враховувати зобов’язання, які взяла на себе в рамках цих організацій в контексті захисту прав людини.

Заслужений юрист України Марина Ставнійчук подякувала Скоту Веберу, Мішель Брандт та МЦПД за видання книги та наголосила, що влада має вивчити її на пам'ять. Питання легітимності Конституції, за її словами, є дуже глибоким в контексті новітньої історії України. 1996, 2004, 2010, 2014 роки – це етапи конституційного процесу, що викликає великі питання легітимності. І сьогодні маємо нарешті повернути Головному закону цю легітимність. «Якщо Президент декларує проєвропейськість, то було б доцільно займатися реформою Конституції саме в рамках парламенту», - заявила. М. Ставнійчук.

Вона розкритикувала роботу нинішньої Конституційної комісії, адже матеріалів Комісії немає у відкритому доступі. Крім того, процес децентралізації розвивається не в сприятливому для України руслі. Натомість, ще минулого літа були готові напрацювання Конституційної асамблеї, які б, за її словами, дозволили уникнути подібного розвитку подій.

Складною є ситуація і з законом про місцеві вибори, напередодні яких знаходиться наша країна. З боку громадянського суспільства  є велика кількість нарікань до законопроекту, що був взятий за основу. Питання можливого  поєднання місцевих виборів і референдуму юрист назвала маніпулятивною технологією влади.

Наостанок, вона вчергове підкреслила, що «необхідно відкривати конституційний процес, робити його інклюзивним і по формі, і по суті».

Представник Адміністрації Президента Костянтин Красовський не погодився з думкою, що процес є не відкритим і не інклюзивним, адже в Конституційні комісії присутні як політики, так і науковці та представники громадянського суспільства. Питання того має бути Комісія при Президенті чи при Верховній Раді він не вважає ключовим, адже обидва інститути є суб’єктами законодавчої ініціативі.

Виконавчий директор МЦПД Сергій Кіщенко, в свою чергу, відзначив прогрес з боку влади у зацікавленості до громадянських ініціатив, спрямованих на участь в конституційній реформі. У цьому можна було переконатися, судячи з кількості представників влади, що взяли участь у конференції.

Як і більшість доповідачів, С.Кіщенко висловив побажання щодо прозорості конституційного процесу, зауваживши, що навіть найкраща Конституція не матиме значення для суспільства, якщо не отримає легітимізації з боку громадян.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичниго корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції Тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду. Оскільки створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту. 

Внутрішня політика

Світовий досвід врегулювання конфліктів та українські реалії

МЦПД продовжує організовувати експертні дискусії та консультації в регіонах в рамках проекту "Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ", за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 3 лютого захід відбувся у місті Харків, учаниками стали громадські активісти, волонтери, науковці, представники ЗМІ.   Експерти МЦПД представили результати дослідження, що відображають чотири можливі моделі вирішення конфлікту на Донбасі. Серед спікерів заходу слово мали також народний депутат Роман Семенуха, який звернув увагу присутніх на необхідність підтримання економічної блокади з окупованими територіями. Дана теза стала приводом для активної дискусії, зокрема серед присутніх на заході волонтерів.  Спікером заходу став і голова Координаційної ради ГО «ЕкспертиЗА Реформ» Юрій Георгієвський, який підкреслив необхідність розповсюдження дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Донбасу, які наразі Уряд називає непідконтрольними. «Владі не вистачає послідовності. Є чинним закон і діє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Але Кабінет Міністрів чомусь ухвалив розпорядження від 11 січня 2017 року, яким запроваджує термін «непідконтрольні території» і таким чином уникає терміну «окупація» - підкреслив Георгієвський.  

Внутрішня політика

Публічні дискусії в регіонах: «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна»

Міжнародний центр перспективних досліджень в рамках проекту Моделювання імплементації Мінських угод та підтримка стратегічних радників при МінТОТ, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" провів публічну дискусію  «Врегулювання конфлікту на Донбасі: моделі і ціна» у місті Краматорськ. Євген Ярошенко представив міжнародний досвід врегулювання конфліктів. Боснійська модель ґрунтується навколо збереження територіальної цілісності держави за умов федералізації та спрямована радше на інтерналізацію конфлікту, ніж ліквідацію конфліктного потенціалу. Якщо дана модель вирішення територіальної проблеми ґрунтується на мирних переговорах та компромісі, то хорватська модель спирається на односторонні дії та силову перевагу лоялістів. Водночас існують суттєві відмінності, які ускладнюють Україні вибір хорватської моделі. Німецька модель є найпривабливішим, однак найскладнішим варіантом довготривалого вирішення територіальної проблеми. Німецька модель передбачає повернення відторгнутих територій на довоєнних умовах шляхом мирних переговорів із залученням зовнішніх гравців. Щодо економічна оцінка врегулювання конфлікту на Донбасі, то старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що базова економічна оцінка реалізації тієї чи іншої моделі врегулювання конфлікту на сході України повинна враховувати роль регіону та його внесок в економіку України у доконфліктний період, оцінку фактичних втрат, що зазнав регіон у результаті проведення АТО, а також вартість проведення військових дій у зоні АТО.  Анатолій Октисюк, проаналізував позиції українських політичних сил щодо конфлікту на сході України. Сьогодні політичні сили мають суттєві розбіжності щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Правлячі поличні партії демонструють розмите бачення шляхів реінтеграції ОРДЛО та уникають різких кроків з цього питання, побоюючись дестабілізації та дострокових парламентських виборів. В той же час, опозиційні та позапарламентські сили мають більше простору для маневру та активніше висувають свої пропозиції щодо реінтеграції ОРДЛО. МЦПД і надалі продовжуватиме серію публічних консультацій в регіонах.