Актуальні проекти

Цілі проекту:

Проект спрямований на підвищення ефективності державних органів та органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади.

Проект «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні» реалізується Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO) у партнерстві з Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). Ініціатива підтримується за програмою Посольства США в Україні.

Попередній проект: Сприяння прозорості та впровадження антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні

Партнер: INEKO

Тривалість: Липень 2020 – Вересень 2021

Результати:

Інтернет-портали:

Прозорість регіонів та 50 найбільших міст України

Фінансове здоров'я бюджетів міст та регіонів України

Фінансова стійкість державних підприємств в Україні

Прозорість державних підприємств в Україні

Юридична та формальна незалежність державних установ в Україні

Додаткові документи:

Прозорість державних підприємств України 

Методологія щодо прозорості державних підприємств України - список критеріїв оцінки

Фінансове здоров'я державних підприємств України

Місцеве самоврядування в Україні

МЕТОДОЛОГІЯ РЕЙТИНГУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КЛЮЧОВИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ: ПЕРЕЛІК УЧАСНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ

Регулярна оцінка регіональних заходів:

Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (липень 2020 - жовтень 2020)

Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (листопад 2020 - січень 2021)

Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (лютий 2021 - квітень 2021)

Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (травень 2021 - липень 2021)

Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021)

Резюме щодо рейтингів:

Фінансова стійкість підприємств за 2019 рік

Фінансове здоров'я міст та областей за 2019 рік

Прозорість міст та областей України за 2020 рік

Юридична та формальна незалежність державних установ в Україні у 2021 році

Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств в Україні (2020-2021 рік)

Онлайн-семінар ФІНАНСОВЕ ЗДОРОВ`Я ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Дата:  26 листопада 2020 року о 10:00

• Програма заходу
• Відео заходу
• Прес-реліз щодо рейтингу фінансового здоров'я держпідприємств України
• Прес-реліз щодо рейтингу фінансового здоров'я міст та областей України
• Медіа звіт

Презентації:

• Юлія Проценко, Єгор Киян: Презентація рейтингів фінансового здоров’я державних підприємств, міст та областей України за 2019 рік
• Петер Голяш: Презентація проєкту «Посилення демократичної стійкості ключових державних установ в Україні»
• Петер Клатік, Матей Тунега: Презентація словацького порталу про фінансове здоров'я органів місцевого самоврядування

Онлайн-семінар ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЙТИНГУ ПРОЗОРОСТІ МІСТ ТА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Дата:  10 березня 2021 року о 10:00

• Програма заходу
• Відео заходу
• Прес-реліз щодо рейтингу прозорості міст та регіонів України
• Медіа звіт

Презентації:

• Юлія Проценко, Єгор Киян: ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЙТИНГУ ПРОЗОРОСТІ МІСТ ТА ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ ЗА 2020 РІК
• Петер Голяш: Презентація проєкту «Посилення демократичної стійкості ключових державних установ в Україні»
• Міхал Пішко: Презентація рейтингу прозорості регіонів Словаччини

Онлайн-конференція ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЙТИНГУ «ЮРИДИЧНА ТА ФОРМАЛЬНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ»

Дата:  29 червня 2021 року о 10:00

• Програма заходу
• Відео заходу
• Прес-реліз щодо рейтингу прозорості міст та регіонів України
• Медіа звіт

Презентації:

• Юлія Проценко, Єгор Киян: Презентація рейтингу "Юридична та формальна незалежність державних установ в Україні" за 2021 рік
• Петер Голяш: Якість демократії в Україні порівняно з іншими країнами
• Альжбета Тібенська: Незалежність ключових державних установ Словаччини

Онлайн-семінар ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Дата:  23 вересня 2021 року о 10:00

• Програма заходу
• Відео заходу
• Прес-реліз щодо рейтингу прозорості міст та регіонів України
• Медіа звіт

Презентації:

• Юлія Проценко, Єгор Киян: ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЙТИНГУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ (2020-2021)
• Петер Голяш: Корпоративне управління державними підприємствами: ключові принципи
• Міхал Пішко: Презентація словацького досвіду щодо державних підприємств

З огляду на наближення активного передвиборчого періоду в Україні наростають інформаційні атаки на цінності відкритого суспільства, демократії та ринкової економіки.У центр інформаційних атак потрапляє як цінності відкритого суспільства та громадянське суспільство у цілому, так і інституції та особистості, які їх найактивніше підтримують.

Тому, МЦПД розпочинає комунікаційну кампанію "Запобігання інформаційним викликам цінностям відкритого суспільства в період політичної  турбулентності" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Діяльність в межах проекту передбачає наступні заходи:

1) Підготовка аналітичного дослідження на тему «Інформаційні виклики цінностям  відкритого суспільства у передвиборчий період в Україні: міжнародний досвід, ситуація в Україні, ефективні засоби протидії та комунікації»;
2) Комунікаційна підтримка та супровід: регулярна публікація  матеріалів для  інформування громадськості про важливість цінностей відкритого суспільства для майбутнього розвитку України, демонстрація позитивних прикладів реалізації проектів, що підтримуються МФВ;
4) Організація off the record-зустрічей та брифінгів з журналістами та лідерами громадської думки для надання експертних консультацій щодо інформаційних викликів перед відкритим суспільством у передвиборчий період в Україні; 
3)  Презентації фінальних результатів проекту.

Проект «Громадський контроль за використанням державних фінансів на місцевому рівні» здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Метою проекту є заохочення участі громадян у нагляді за використанням державних фінансів на регіональному рівні завдяки розвитку навичок місцевих активістів в Україні, підтримці індивідуальних та спільних антикорупційних розслідувань. Учасники проекту виступатимуть «лідерами нагляду», будуть обмінюватись своїм досвідом та тренувати дослідницькі вміння новачків. Вони отримають досвід проведення комплексних розслідувань, а також опанують навички координації та роботи в команді. Такий підхід дасть можливість проводити антикорупційні розслідування самостійно на регіональному рівні та обмінюватися досвідом з іншими стейкхолдерами проекту.

Таким чином, проект посилить практики прозорого самоврядування в Україні завдяки внеску в боротьбу з корупцією, підвищенню прозорості органів місцевого самоврядування через контроль громадянського суспільства та соціальний тиск.

Етапи проекту:

- Розробка Посібника з контролю за використанням державних фінансів в Україні

- Проведення тренінгів з антикорупційних розслідувань

- Формування коаліції регіональних Громадських Організацій

- Проведення антикорупційних розслідувань

     Київська область 

     Кіровоградська область

     Одеська область

     Хмельницька область 

     Закарпатська область 

- Поширення результатів проекту

Розслідування будуть проводитись у таких областях: Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області.

Міжнародний центр перспективних досліджень у співпраці з Public Initiatives Centre (Азербайджан), Article 42 of the Constitution (Грузія) та Transparency International (Молдова) розпочинає реалізацію проекту «Громадянське суспільство за боротьбу з корупцією. Заохочення відкритого управління в країнах Східного партнерства».

Метою проекту є посилення потенціалу та сприяння ролі громадянського суспільства у сфері відкритого врядування та боротьби з корупцією в країнах Східного партнерства, головним чином завдяки постійному залученню громадських організацій до процесу розробки політики на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Проект передбачає створення основних інституційних та технічних можливостей партнерських організацій для активної участі у виробленні політики та  спроможності впроваджувати механізми реагування для вирішення питань в швидко мінливих умовах. В рамках проекту буде створено платформу колегіального навчання у країнах Східного партнерства шляхом посилення існуючих мереж та партнерських зв'язків між організаціями.

Реалізація цього проекту сприятиме обміну найкращими практиками, а також створенню інформаційно-пропагандистської та комунікаційної стратегії у рамках просування ідей проекту.

Тривалість проекту 8 місяців: червень-грудень 2018

Матеріали проекту:

POLICY PAPER on the evaluation of civil society involvement in the Action Plan implementation of the Open Government Partnership Initiative in Ukraine 

MAPPING OF EASTERN PARTNERSHIP CSOs MEMBERS

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду розпочинає проект "Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства".

Інститут міжнародних відносин та торгівлі (Угорщина);

Інститут економічних та соціальних реформ (Словаччина);

Фундація імені Броніслава Гемерека (Польща).

Криза у відносинах між Україною та її західними сусідами стала однією з найпомітніших подій у 2017 році, підтвердивши, що в Україні існує криза як її зовнішньополітичної ідентичності загалом, так і української політики сусідства зокрема. Розбіжності між Україною та Угорщиною, Польщею є лише відображенням глибоко вкоріненої кризи добросусідства, в той час як проблеми двосторонніх відносин є набагато складнішими. Одним з головних викликів є необхідність проведення аналізу відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки, а також вироблення політичних рекомендацій для перешкоджання їх погіршенню надалі. Україна повинна переосмислити власні зовнішньополітичні цілі та пріоритети, враховуючи чинні внутрішні та міжнародні виклики, а також динамічність цих процесів. Започаткування експертного діалогу між Україною та її сусідами з Вишеградської четвірки може стати каталізатором цього процесу.

Загальною метою проекту є покращення взаєморозуміння між Україною та країною Вишеградської четвірки через:

• Започаткування експертного діалогу та подолання наявних розбіжностей зусиллями громадянського суспільства та експертного середовища;
• Полегшення трансформації нинішньої взаємопрограшної ситуації до взаємовигідного партнерства.

Теперішня ситуація є регіональним викликом, який потребує вирішення шляхом застосування нового підходу до політики добросусідства. Встановлення постійної комунікації та діалогу між експертами з України з одного боку, та Угорщини, Словаччини та Польщі з іншого боку, буде сприяти підвищенню обізнаності щодо логіки внутрішніх процесів у вищезазначених країнах, дослідженню розбіжностей у відносинах між країнами та розробці нових підходів до взаємовигідних та прагматичних двосторонніх відносин.

Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Ескалація розбіжностей між сусідніми країнами має безпосередній вплив на безпеку та співпрацю в регіоні, в той час як посилення регіональної співпраці на експертному рівні буде сприяти полегшенню процесу регіонального єднання та просуванню цінностей країн Вишеградської четвірки в регіоні, що стане вагомим внеском на шляху демократичної трансформації України.

Експертний діалог: українсько-угорські відноси. Вебінар 1

Матеріали за підсумками вебінару:

УКРАЇНА ТА ЇЇ СУСІДИ: АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Презентація

Статті:

Київ vs Будапешт: що відбувається в українсько-угорських відносинах?

Експертний діалог: українсько-словацькі відносини. Вебінар 2

Матеріали за підсумками вебінару:

Презентація МЦПД

Презентація INEKO

Що відбувається у відносинах України та Словаччини?

Експертний діалог: українсько-польські відносини. Вебінар 3

Матеріали за підсумками вебінару:

Польсько-українські відносини: потенціал – більший за проблеми

Презентація

***

Брифінг для дипломатичних місій в Україні

Міжнародна конференція «Відносини України із західними сусідами. Шанс на перезавантаження»

Матеріали за підсумками проекту:

ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ: НА ШЛЯХУ ДО КРАЩОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ТА ДОБРОСУСІДСТВА

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ООН в Україні ініціює комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві #RespectUA. 

Метою проекту є  зменшення поляризації суспільних настроїв та посилення діалогу серед різних соціальних груп.

В рамках проекту передбачено створення інституту «Посланців з толерантності ПРООН» в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Багаторівнева комунікація в суспільстві з даного питання має належати моральним авторитетам, лідерам думок та українцям, які здобули визнання в різних сферах. Протягом проекту передбачено проведення установчих зборів Посланців з толерантності ПРООН, а також проведення серії заходів – публічних лекцій для соціально активних груп населення в різних регіонах України задля просування та утвердження принципів взаємоповаги, толерантного ставлення та прийняття інших точок зору в українському суспільстві. За результатами проекту, учасники кампанії отримають можливість співпрацювати з ПРООН в Україні та глобальними лідерами в цій сфері.   

 Наразі до проекту долучилися:

Заходи в рамках проекту:

7 вересня, м. Кременчук - Лекції Каті Чілі та Любка Дереша;  

20 вересня, м. Хмельницький - Лекція Любка Дереша; 

23 вересня, м. Київ - Лекція Михайла Мінакова;       

28 вересня, м. Житомир - Лекція Каті Чілі; 

29 вересня, м. Черкаси - Лекція Любка Дереша;

30 вересня, м. Київ - Дискусія "Переваги толерантного суспільства і як побудувати його в Україні";

7 жовтня, м. Харків - Відкрите інтерв'ю Слави Варди;

11 жовтня, м. Рівне -  Лекція Любка Дереша;

12 жовтня, м. Вінниця -  Лекція Андрія Куликова;

17 жовтня, м. Краматорськ - Лекції Любка Дереша та Павла Вишебаби;

18 жовтня, м. Маріуполь - Лекція Павла Вишебаби;

25 жовтня, м. Київ - Лекція Слави Варди;

29 жовтня, м. Запоріжжя - Лекція Любка Дереша;

1 листопада, м. Івано-Франківськ - Лекція Євгена Захарова;

2 листопада, м. Чернівці - Лекція Євгена Захарова;

10 листопада, м. Львів - Спільна лекція Мар'яни Савки, Лариси Денисенко, Любка Дереша та Павла Вишебаби;

13 листопада, м. Чернігів - Лекція Андрія Куликова;

16, 17 листопада, м. Слов'янськ - Лекції Алевтини Кахідзе;

1 грудня, м. Одеса - Лекція Мар'яни Савки;

11 грудня, м. Херсон - Лекція Гульнари Абдулаєвої;

9, 10 лютого, м. Краматорськ та м. Сєвєродонецьк - Показ комедійної вистави «Він моя сестра».                             

26 лютого - м. Суми, Лекція Євгена Захарова

21 березня - м. Київ, Мистецтво толерантності: бліц-виступи про МироТворчість

З 2017 року 12  відомих українок та українців стали посланцями толерантності ПРООН в Україні. Завдяки цьому питання рівності потужніше зазвучали не тільки на сторінках конвенцій, не лише у правозахисті, а й у музиці, екології, медіа, театрі, спорті, співі, артмистецтві, літературі.

Адже мова культури – це мова рівності, а вона, в свою чергу, є мовою розбудови миру.  

Посланцям та посланницям довелося побути слідчими: виявляти причини нетолерантності, знаходити травматичні стереотипи та фобії.

Вони також працювали як місія медіації і розбудови миру: впливали на розвиток культури і традицій взаєморозуміння та поваги, зменшували поляризацію суспільних настроїв та виступали за посилення діалогу в українському суспільстві.

Комунікаційна кампанія з просування цінностей толерантності в українському суспільстві, ініційована Програмою розвитку ООН в Україні, підтвердила необхідність налагодження діалогу між різними соціальними групами щодо актуальних та часом непростих питань.

Численні зустрічі посланців та посланниць у столиці та регіонах України наочно продемонстрували, що саме дискусії про майбутнє без втечі від минулого, обговорення спільного бачення руху країни можуть стати ефективним механізмом зниження агресії та нетолерантності.

Українське суспільство гостро потребує ефективної комунікації щодо таких важливих питань як нетерпимість та її загрози для розвитку країни, взаємозв’язок між толерантністю та безпекою, а також важливість всеохопного й широкомасштабного національного полілогу задля майбутнього.

Чи зможе це зробити команда енергійних, цілісних та завзятих людей? Можливо.

Чи можна щось змінити за рік? Ймовірно.

Але хороші справи мають множитися, має збільшуватися час для їхнього впровадження. Як і хороші ідеї, і гарні люди. Тому в команді посланниць та посланників – очікуване поповнення.

Протягом наступного етапу кампанії у 2018-2020 рр. оновлена команда спрямує свою діяльність на розвиток регіональної мережі лідерок та лідерів, які стануть поширювачами ідей та цінностей поваги, взаєморозуміння, а також прав людини на регіональному рівні в Україні.

Взаємодія між посланцями національного рівня та лідерами регіональної мережі має забезпечити ефективну комунікацію щодо поваги до прав людини і свобод, цінностей соціальної єдності та полілогу в регіонах України.  

Крім створення регіональної мережі, в рамках кампанії планується проведення низки мистецьких, літературних  та спортивних акцій задля залучення до дискусії якомога ширшого кола людей із різних соціальних груп.

Кожен голос є цінним. Кожна думка і кожний погляд. Навчитися чути одне одного – перший крок, щоб віднайти повагу. Навчитися говорити, щоб гармонійно звучали всі голоси – наступний крок. Навчитися говорити на болісні теми так, щоб це була розмова, а не крик і заперечення – ще наступний.

Долучайтеся до розмови! Разом будемо слухати, говорити, рухатися, творити.

Так легше відчути важливість, потрібність, унікальність і вагомість кожної людини.

З усвідомленням цінності різноманіття та беззаперечності рівності кожної і кожного формується справжня повага.

Завдання: 

• Визначити бенефіціарів та розслідувати законність придбання об'єктів відпочинку та будівництва розкішних будинків, розташованих на береговій лінії водосховища Печеніги;
• Візуалізувати резльтати розслідувань у вигляді інтерактивного медіа-проекту;
• Спробувати повернути у власність держави чи місцевих громад 3 об’єкти.

МЦПД представляє аналітичний вісник Inside Ukraine

Метою публікації є надання об’єктивної інформації про поточні політичні події в Україні та поглибленого аналізу головних тенденцій внутрішньополітичного життя в державі. Подібний аналіз допоможе розставити пріоритети у процесі проведення реформ у різних сферах державної політики та оцінити якість державних рішень з точки зору їх впливу та послідовності. Окрему увагу приділяється оцінці політичної конкуренції в Україні та здатності ключових політичних гравців реагувати на виклики часу.

Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/

Актуальність проекту

Виконання політичного компоненту Мінських угод та діяльність профільного Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (далі - МінТОТ) потребують розуміння прикладних аспектів імплементації комплексу заходів, підписаних в Мінську. На сьогоднішній момент, українській владі і експертному середовищу бракує досвіду з питань моделювання політичних процесів, також відсутні дискусії і сама модель імплементації Мінських угод. В разі, якщо така модель буде успішно розроблена і запроваджена, то вона може стати інструментом демонтажу самопроголошених республік «ДНР-ЛНР» та Дорожньою картою по входження міжнародних організацій, органів державної влади, ЗМІ, громадських організацій, політичних партій, ЦВК на території, які контролюються «ДНР-ЛНР». З цією метою МЦПД реалізує проект, в рамках якого буде розроблена модель впровадження Мінських домовленостей, на основі якої будуть запропоновані аналіз та пропозиції щодо удосконалення існуючої нормативно-правової бази, стратегічних рішень з метою реінтеграції територій, які не контролюються українським урядом. Для виконання цього завдання буде створена група стратегічних радників при Мінтот, яка надаватиме фахову аналітичну та консультативну допомогу в поточній роботі профільного міністерства.

Мета проекту

На основі публічних консультацій із зацікавленими сторонами провести моделювання імплементації Мінських угод як інструмента реінтеграції Донбасу та підготувати проекти відповідних нормативно-правових документів для реалізації опрацьованої моделі з допомогою стратегічних радників при МінТОТ.

Діяльність у межах проекту

1. Підготовка аналітичних документів:

1.1. Підготовка аналітичного документу щодо можливих моделей врегулювання конфлікту на Донбасі, їх недоліків та переваг, економічних, політичних, безпекових, гуманітарних та інших вимірів.

1.2. Підготовка аналітичного дослідження щодо моделювання імплементації Мінських угод як інструменту реінтеграції та демонтажу «ДНР» і «ЛНР».

1.3. Збір та узагальнення пропозицій щодо моделювання імплементації Мінських угод на основі 4 публічних консультацій в Києві, Краматорську та Харкові.

1.4. Направлення аналітичних документів і досліджень із рекомендаціями на розгляд в МінТОТ, парламентські комітети, РНБО та Адміністрацію президента.

1.5. Обговорення змісту документів і пропозицій із представниками МінТОТ та державними органами влади, визначення їхніх потреб з боку експертного середовища у процесі впровадження стратегії реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій.

1.6. Проведення підсумкової презентації моделі імплементації Мінських угод.

Публікації в рамках проекту:

1. .МІЖНАРОДНА ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ ЯК МОДЕЛЬ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ НА ДОНБАСІ

2.  Моделі та ціна врегулювання конфлікту на Донбасі.

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, а також Державного департаменту США реалізує проект “Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні”.  

Мета  проекту:

• надання учасникам можливості зрозуміти процеси взаємодії між медіа та урядом в Німеччині для того, щоб вони надалі могли підтримувати аналогічні процеси в Україні;
• створення мережі українських журналістів і державних службовців, які спільно зможуть сприяти впровадженню реформ у сфері комунікацій в Україні;
• сприяння у створенні мереж українських та німецьких журналістів для підтримки та обміну інформацією між країнами.

15 журналістів загальнонаціонального та регіонального рівнів наприкінці 2016 р. перебували на тижневому стажуванні в м. Берлін та мали можливість ознайомитись з процесом комунікації між медіа, суспільством та федеральним урядом в Німеччині.

Унікальний обмін досвідом став можливим завдяки численним зустрічам представників українських медіа з німецькими урядовцями, журналістами з таких всесвітньо-відомих видань як “Der Spiegel”, “Der Tagesspiegel”, “Frankfurter Allgemeine Zeitung”, “Deutsche Welle” “Reporters without Borders”, cуспільними мовникам “ARD”, “ZDF” таRundfunk Berlin-Brandenburg (rbb).

В основі успішності такої комунікації знаходиться сприйняття виключно всіма органами влади Німеччини «комунікації як послуги». Завдяки побудові ефективної комунікаційної системи, населення та ЗМІ в Німеччині завжди отримують інформацію про політику федерального уряду «з перших вуст», пояснення цілей та змісту дій влади, забезпечуючи розуміння політики, яка впроваджується урядом.

Взаємоповага та дотримання встановлених «правил гри» між урядовцями та медіа допомогли ФРН отримати належну якісну взаємодію в системі «медіа-влада-суспільство».

Мультимедійні матеріали в рамках проекту:

Фото-звіт проекту: тут

Інтерактивне відео «Як працює взаємодія між владою та медіа в Німеччині?»

Публікації в рамках проекту: 

Презентація "Взаємодія уряду та медіа в Німеччині".

Стаття «Розкіш бути незалежними. Уроки німецької журналістики»

Політична демократична освіта слугує потребам демократичних реформ та розвитку. За допомогою такої освіти забезпечується підготовка лідерів, відданих, з однієї сторони, демократичним цінностям, а з іншої сторони, спроможним ефективно контролювати діяльність урядовців та депутатів шляхом участі у політичному процесі із використанням стратегій громадської мобілізації, участі та адвокації.

Не зважаючи на те, що на даний час в Україні впроваджується значна кількість освітніх програм у громадському секторі, лише декілька з них відповідають потребам політичної діяльності. При цьому є надзвичайно важливим ретельно визначити потреби у цій сфері, щоб найкращим чином доповнити вже існуючі ініціативи в Україні та забезпечити унікальний і цінний внесок у формування нового покоління демократичних лідерів, які матимуть необхідні навички та знання для позитивного впливу на демократичні реформи та розвиток України.

Опис проекту

Проект націлений дослідити та проаналізувати існуючі освітні політичні програми в Україні та визначити потреби, які не задовільняються такими ініціативами.

Дослідження має представити аналіз на макрорівні того, яким чином потреби української політичної системи та політичних партій можуть бути задоволені шляхом спеціально розроблених навчальних програм, та які існують пробіли у цій сфері як у контексті змісту освіти і навчальних програм, так і щодо регіональних потреб чи потреб окремих професійних груп.

Задачі проекту

Дослідження покликане дати відповіді на такі запитання:

• які основні програми у сфері політичної освіти впроваджуються на сьогодні в Україні?
• в яких регіонах та з якою інтенсивністю?
• які питання та теми покриваються такими програмами?
• хто є цільовими аудиторіями таких програм?
• чи існують регіони або регіональні центри, де такі програми не проводяться зовсім?
• якими є основні параметри таких програм, зокрема тривалість?
• чи існує якийсь зв'язок між такими програмами та місцевим врядуванням та політичними партіями?

Партнер проекту

Нідерландський інститут багатопартійної демократії (НІБД) – організація, що надає сприяння політичним партіям в Нідерландах та політичним партіям у молодих демократичних країнах світу. НІБД забезпечує безпечне середовище для політичних партій в різних країнах для взаємодії, подолання недовіри та спільної роботи над політичними питаннями. Крім того, НІБД напряму співпрацює з різними політичними партіями з метою зміцнення їхніх спроможностей та проводить навчальні програми для потенційних політиків.

У світлі триваючої дискусії щодо ґендерної рівності надзвичайно важливим є вивчити те, яким чином політичні партії відповідають на зростаючу вимогу щодо представлення жінок у політиці. При чому діяльність політичних партій на напрямку ґендерної рівності вивчається незалежно від того, чи встановлена така вимога законодавством, чи є результатом розуміння та усвідомлення проблеми суспільством.

Опис проекту

Проект спрямований оцінити участь жінок у політичних процесах у двох площинах: у внутрішньопартійному та соціокультурному аспектах.

З точки зору внутрішньополітичного погляду дослідження покликане визначити кроки, які мають здійснити українські політичні партії для досягнення кращої представленості жінок у політиці, а також стратегії та методи, за допомогою яких вдасться залучити, підготувати та номінувати на виборні посади більшу кількість жінок.

Що стосується соціокультурного аспекту, то проект має дослідити культурну динаміку з точки зору гендерних критеріїв та визначити сприйняття у суспільстві. Проект також має оцінити доступ жінок до ресурсів у контексті відповіді на запитання, чому так мало політикинь відіграють ключові ролі у політичних партіях.

Задачі проекту

Проект націлений на такі результати:

• здійснити комплексний аналіз дій, які здійснюється українськими політичними партіями, для збільшення залучення жінок у процес розробки політик;
• визначити головні виклики на внутрішньопартійному та міжпартійному рівні;
• представити інноваційні підходи, які використовуються українськими партіями для залучення більшої кількості жінок;
• визначити у процесі дискусії, які існують перешкоди для партій на шляху забезпечення більш виваженого гендерного складу.

Партнер проекту

Нідерландський інститут багатопартійної демократії (НІБД) – організація, що надає сприяння політичним партіям в Нідерландах та політичним партіям у молодих демократичних країнах світу. НІБД забезпечує безпечне середовище для політичних партій в різних країнах для взаємодії, подолання недовіри та спільної роботи над політичними питаннями. Крім того, НІБД напряму співпрацює з різними політичними партіями з метою зміцнення їхніх спроможностей та проводить навчальні програми для потенційних політиків.

Міжнародна політика та дипломатія, як і питання миру і безпеки загалом, традиційно сприймаються як сфери домінування чоловіків і навіть сьогодні пояснюються за допомогою маскулінних термінів.

В той же час дослідження показують, що при врахуванні точки зору та досвіду жінок у процесі врегулювання конфліктів, так би мовити, при включенні їх «поза протоколом», часто відбувається прийняття менш мілітаризованих та більш стійких і мирних рішень.

Недостатня залученість жінок до внутрішньої та міжнародної політики, а також до процесу міжнародної миротворчості та безпеки є вражаючою. Імплементація ключової Резолюції Ради Безпеки ООН №1325, спрямованої на збільшення гендерної рівності у сфері миру, безпеки та сприйняття жінок як рівних учасниць процесу врегулювання конфліктів, через шістнадцять років після її прийняття відбувається все ще занадто повільно. Присутність жінок у формальних мирних переговорах є мінімальною: згідно даних ООН Жінки у рамках 31 мирного процесу, що протікав у період з 1992 року по 2011 рік, жінками були лише 4% підписантів мирних угод, 2,4% головних посередників, 3,7% спостерігачів та 9% переговірників. Ці питання мають особливе значення для врегулювання конфлікту в Україні.

Мета проекту

Головною метою проекту є створити спільне розуміння серед українських та німецьких учасників і учасниць щодо ролі жінок у міжнародній політиці.

Проект спрямований на збільшення можливостей його учасників та учасниць, зокрема допомагатиме їм поширити у суспільстві розуміння важливості участі жінок у миротворчій політиці та безпекових процесах загалом. У довготривалому аспекті проект сприятиме залученню його учасників та учасниць до формування і прийняття зовнішньополітичних рішень з урахуванням гендерного фактору у своїх країнах та на міжнародній арені.

Результатом проекту мають стати дві публічні виставки (в Берліні та Києві) фотопортретів жінок, реалізованих у сфері міжнародної політики в Україні та Німеччині, та чий досвід є надихаючим для учасників та учасниць проекту. Даним проектом ми маємо намір розвинути фемінну складову зовнішньої політики в двох країнах.

Заходи проекту:

Перша зустріч та спільна робота партнерських груп у Києві
9 – 13 жовтня 2016 року

Німецькі учасники відвідають Київ для зустрічі з українською партнерською групою та спільно візьмуть участь у низці семінарів:

• Жінки в політиці та державному управлінні – до, під час та після Євромайдану;
• Жінки в дипломатичній службі та в аналітичних центрах; гендерні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; жінки в міжнародному співробітництві;
• Жінки під час війни в Україні: нові виклики та ролі; жінки у переговорному процесі.

Учасники спільно працюватимуть над підготовкою виставки фотографій українських та німецьких жінок, які займаються питаннями міжнародної політики та чия діяльність надихає учасників та учасниць проекту, а також їхніх історій та цікавих фактів по темі проекту.

Друга зустріч та спільна робота партнерських груп в Берліні
20 – 24 листопада 2016 року

Українські учасники відвідають Берлін для зустрічі з німецькою партнерської групою та спільно візьмуть участь у низці семінарів:

• Жінки в німецькій та європейській міжнародній політиці та дипломатії – в аналітичних центрах, парламенті (Бундестазі), Міністерстві закордонних справ;
• Жінки в міжнародній безпеці – німецькі жінки як посередники у врегулюванні конфліктів, жінки у Збройних силах Німеччини (Бундесвері).

Учасники спільно візьмуть участь у відкриті виставки, що супроводжуватиметься публічною дискусією на тему проекту. Це дасть можливість збільшити розуміння даної проблеми у суспільстві.

Презентація в Києві
грудень 2016 року

Результати проекту вдруге будуть представлені на виставці у Києві, де експонуватимуться фотопортрети жінок, із якими відбулися зустрічі та інтерв’ю. Відкриття виставки супроводжуватиметься публічною дискусією на тему проекту.

Партнер проекту:
Polis180 – це німецький аналітичний центр низинного рівня, створений молодими ентузіастами, які цікавляться політикою та міжнародними відносинами. Діяльність організації спрямована на подолання поділів у суспільстві та сфокусована на питаннях, які найбільше хвилюють молоде покоління. Polis180 націлений на предметний діалог та розвиток інноваційних політичних підходів.

Підтримка проекту:
Проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини та Фундацією Роберта Боша у рамках програми "Meet up! Українсько-німецькі зустрічі" Фонду "Пам'ять, відповідальність, майбутнє" за підтримки Товариства Альфреда Герргаузена та Українсько-Німецького форуму.

Проект імплементується за підтримки Комітету у закордонних справах Верховної Ради України

Публікації проекту:
Жінки в політиці: "В Україні та Німеччині більше спільного ніж відмінного", Deutsche Welle, 6 грудня 2016 року

"Жінки, що є в парламенті зараз, не налаштовані на зміну цієї системи", Громадське радіо, 14 грудня 2016 року  

https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/ti-zhinky-shcho-ye-v-parlamenti-vykorystovuyut-ti-zh-zasoby-shcho-i-otochennya-i-ne-nalashtovani-na-zminu-ciyeyi-systemy-ekspertka

Відео про проект:
Поза протоколом: Участь жінок у міжнародній політиці в Україні та Німеччині

Зміни та реформи, які наразі відбуваються в Україні, відкривають значні можливості для імплементації найкращих європейських та світових практик у сфері ґендерної рівності:

• триваючий конституційний процес дає можливість включити принципи ґендерної рівності в новий проект Конституції України;
• початок виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС передбачає імплементацію низки директив ЄС щодо антидискримінації та гендерної рівності в українське законодавство та щоденну практику;
• адміністративна реформа дозволяє підняти питання вертикальної ґендерної сегрегації в державних органах виконавчої влади;
• зміни до виборчого законодавства щодо запровадження ґендерних квот відкривають можливості для збільшення залучення жінок до політичної діяльності;
• реформа місцевого самоврядування та децентралізація дають можливість просувати цінності ґендерної рівності на рівень регіонів, районів, окремих населених пунктів та об’єднаних громад.

Політична еліта та система прийняття державних рішень в Україні потребує кардинального оновлення. Збільшення залучення жінок до політичної діяльності відкриває вікно можливостей для оновленню політичної еліти, а збільшення залучення жінок до прийняття державних рішень сприяє покращенню їхньої якості, оскільки враховує більш різносторонній погляд та досвід. Таким чином, збільшуючи можливості жінок ми сприяємо змінам в Україні, зокрема реформам та модернізації.

Мета проекту та його складові

Проект націлений на мейнстрімінг питань ґендерної рівності у політиці та державному управлінні на національному та регіональному рівнях та складається з трьох компонентів:

Компонент 1: ґендерний моніторинг законодавчих ініціатив, зокрема у конституційній та електоральній сферах, а також у сфері державного управління та євроінтеграції (імплементації гендерних директив Угоди про асоціацію).

Компонент 2: вивчення шляхів подолання горизонтальної та вертикальної ґендерної сегрегації у сферах традиційного домінування чоловіків: безпека, дипломатія, юстиція, охорона правопорядку та ін.

Компонент 3: запровадження індексів ґендерної рівності у ключових сферах: Індекс ґендерної рівності органів державної влади України, Індекс ґендерної рівності українських партій, Індекс ґендерної рівності регіонів України.

Заходи проекту:

Ґендерні аспекти Угоди про асоціацію: імплементація чи імітація?
17 жовтня 2016 року

Жінка у реформованих та нереформованих органах правопорядку: проблема чи вирішення?
28 жовтня 2016 року

Cherchez la Femme: ґендерні стратегії політичних партій
25 листопада 2016 року

Реформа державної служби: чи є місце для ґендерної рівності?
8 грудня 2016 року

Поза протоколом: участь жінок у міжнародній політиці
12 грудня 2016 року

Публікації:

Імплементація гендерних директив Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: чи є прогрес?

Ґендерна інтеграція у правоохоронних органах: світові практики 

Реформа державного управління: чи є місце для ґендерної рівності?

Гендерні особливості дипломатичної служби в Україні та світі

Participation of women in Ukrainian politics

Gender Equality Index of the Ukrainian regions

Рівні можливості для жінок і чоловіків у законодавчих та виконавчих органах влади України

Гендерна рівність у судовій сфері

Питання гендерної рівності в конституційному процесі

Матеріали партнера проекту - порталу "Апостроф" та інших медіа

Эксперты рассказали о важности внедрения гендерных положений СА с ЕС, 18 жовтня 2016 року

В Киеве обсудили вопросы гендерного равенства в контексте работы правоохранительных органов, 28 жовтня 2016 року

МФО "Рівні можливості" про Cherchez la Femme, 25 листопада 2016 року

Жінки, що є в парламенті зараз, не налаштовані на зміну цієї системи, експертне інтерв'ю для Громадського радіо, 14 грудня 2016 року

Українська держава переживає вже не перший конституційний процес, однак кожного разу це був результат домовленостей політичних еліт про поділ повноважень та влади. По суті суспільство було усунуто від процесу, саме тому Конституція жодного разу не стала виявом спільної громадянської волі.

З метою започаткування загальнонаціонального, інклюзивного процесу створення нової Конституції Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов’язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.

Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не лише більшу легітимність, а й завдяки процесу дискусії створює у громадян відчуття відповідальності, виробляє бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення. 

Упродовж терміну реалізації проекту планується:

• створення публічної платформи, яка включатиме як провідних українських, так і міжнародних спеціалістів в конституційному праві, для забезпечення фахової експертизи, під час розробки майбутніх положень Конституції та інформаційного висвітлення даного процесу в ЗМІ;
• проведення круглих столів та подіумних дискусій з представниками громадськості, зацікавлених сторін для обговорення позицій сторін щодо проблем, які обумовлюють потребу конституційної реформи, проведення публічних консультацій з усіма зацікавленими сторонами;
• проведення заходів, спрямованих на інформування суспільства, щодо ходу реалізації конституційної реформи, пояснення доцільності тих чи інших змін; забезпечення широкого інформаційного висвітлення у ЗМІ питань, пов’язаних зі зміною положень Конституції України;
• забезпечення висвітлення даного конституційного процесу закордоном, комунікація з іноземними партнерами України та представниками іноземних держав.
• В межах проекту проведено 24 регіональні заходи. 

Заходи проекту:

13.10.2015 - Чернівці

19.10.2015 - Київ

9.11.2015 - Київ

17.11.2015 - Рівне

18.11.2015 - Луцьк

19.11.2015 - Хмельницький

23.11.2015 - Львів

24.11.2015 - Ужгород

25.11.2015 - Івано-Франківськ

01.12.2015 - Харків

02.12.2015 - Дніпро

03.12.2015 - Запоріжжя

04.12.2015 - Краматорськ

8.12.2015 – Житомир

09.12.2015 – Чернігів

10.12.2015 – Полтава;

11.12.2015 – Суми;

15.12.2015 – Кіровоград;

16.12.2015 – Маріуполь;

17.12.2015 – Одеса;

18.12.2015 - Херсон

14.12.2015 - Київ

26.01.2016 - Київ

12.02.2016 - Київ

Публікації за підсумками проекту:

Оновлення Конституції як завершення революції

Книга «Розробка і реформа конституції: вибір процесу» (українською мовою)
Книга «Разработка и реформа конституции: выбор процесса» (російською мовою)

Протягом останнього року в Україні триває масштабний процес реформування в усіх суспільних сферах. Існує чимала кількість напрацювань як з боку уряду, так і з боку експертного середовища, які стосуються розробки стратегії реформ. Проте далеко не всі ініціативи  є ефективними, тому постає питання про оцінку результативності оголошених ініціатив на предмет забезпечення загальносуспільних інтересів. 

Також, на даному етапі розвитку України важливим завданням є побудова механізму взаємодії держави, експертного середовища  та бізнесу в контексті ефективного проведення реформ, існує практика, коли органи державної влади ухвалюють рішення, які не ґрунтуються на попередніх консультаціях із зацікавленими сторонами.  Від відсутності дієвого та ефективного механізму консультацій з бізнесом та експертним середовищем у процесі вироблення політики потерпає загальносуспільний інтерес. Проблема негативно впливає на спроможність влади проводити публічний діалог щодо реформ, залучати всі зацікавлені сторони до визначення необхідних політичних рішень, з’ясування їхніх позицій, мобілізацію підтримки прибічників реформ для нейтралізації їх опонентів, а також  на можливість бізнесу конструктивно відстоювати свої інтереси та впливати на вироблення політики.

Упродовж терміну реалізації проекту "Аналіз якості проведених реформ та їх міжсекторального впливу" планується:

• Сформувати базу даних реформ та законодавчих ініціатив, що були запропоновані реформістським експертним середовищем та органами влади з початку 2014 року та здійснити їх внутрішню експертизу на предмет якості, наявності негативних  «побічних ефектів» в суміжних секторах та відповідності Угоди про асоціацію з ЄС.
• Провести опитування зацікавлених сторін на предмет оцінки якості пропонованих суспільству реформ, у тому числі тих, які розроблені реформістським середовищем, урядом, Президентом, та парламентськими групами впливу.
• Підготувати 5 аналітичних звітів щодо оцінки якості напрацьованих та реалізованих реформ у таких напрямках: бюджетна та податкова політики, дерегуляція, адміністративна реформа та реформа місцевого самоврядування, реформа судових та правоохоронних органів, реформа енергетичного сектору.
• Провести 10 публічних консультацій за такими напрямками, як бюджетна та податкова політики, дерегуляція, адміністративна реформа та реформа місцевого самоврядування, реформа судових та правоохоронних органів, реформа енергетичного сектору.
• Підготувати 5 рекомендацій до державної політики (рекомендації стосовно корекції прийнятих рішень) на основі проведених публічних консультацій та експертизи нормативних актів; забезпечити поширення цих документів серед органів влади та ЗМІ.
• Провести підсумкову конференцію за участю зацікавлених сторін з метою обговорення раніше підготовлених рекомендацій до державної політики та проведених публічних консультацій.
• Направити напрацьовані рекомендації Національній раді реформ та профільним органам влади з метою підвищення якості державних рішень.
• Розробити інформаційно-комунікативну стратегію проекту, забезпечити активну медійно-комунікаційну підтримку кожного етапу проекту шляхом використання різноманітних інформаційних інструментів.

Очікуються наступні результати від реалізації проекту:

• Оцінка якості державних рішень ухвалених в рамках реформ за напрямками: бюджетна та податкова політики, дерегуляція, адміністративна реформа та реформа місцевого самоврядування, реформа судових та правоохоронних органів, реформа енергетичного сектору.
• Покращення комунікації між органами державної влади, бізнесом та експертним середовищем.
• Активізація проведення публічних консультацій у форматі «державні органи – бізнес-структури-експертне реформістське середовище» з метою підвищення якості державних рішень.
• Розробка рекомендацій щодо необхідних політичних та нормативно-правових рішень в бюджетній та податковій політиках, дерегуляції, адміністративній реформі та реформа місцевого самоврядування, реформі судових та правоохоронних органів, реформі енергетичного сектору, моніторинг отриманого фідбеку від зацікавлених інституцій: Нацради реформ, міністерств, парламентських комітетів та інших державних органів.

Проблема, на вирішення якої спрямовано проект:

Наскрізною темою проведення реформ в Україні є їх якість, відповідність заявленими розробниками цілям та загальносуспільним інтересам. Проте, часто виникає проблема появи  негативних «побічних ефектів» в суміжних секторах, що не враховуються при розробці конкретних заходів, передбачених тією чи іншою реформою. Неякісні державні рішення не задовольняють суспільство та ставлять владу під протестний удар, з іншого боку – швидкість проведення реформ на рівні середньої ланки державного апарату залишається низькою.

Як результат, влада не здобуває підтримки суспільства та бізнесу у здійсненні реформ, якщо державні органи чи органи самоврядування приймають рішення без врахування суспільною думки. Відтак, хронічно низькі темпи реалізації заявлених реформ пов’язані з тим, як працює система державного управління в Україні, тому є вкрай актуальним питання  розробки та впровадження ефективного механізму комунікації між державою, реформістським експертним середовищем та бізнесом.

Існує низка науково-методичних публікацій щодо надання практичних порад державним службовцям відносно налагодження партнерських відносин між органами влади та іншими зацікавленими сторонами, а також серія журналістських матеріалів відносно відірваності державних рішень, зокрема програм окремих реформ від загальносуспільних інтересів.

Визначено, що основними причинами низького рівня залучення зацікавлених сторін і змістовних публічних консультацій при розробці державних рішень є наступні:

• низький рівень інституційної спроможності організаторів консультацій;
• ігнорування органами влади процедурних вимог щодо проведення консультацій;
• відсутність надійних засобів контролю якості консультацій;
• брак повноти регулювання щодо обов’язковості консультацій у нормативних документах.

Реалізація проекту дозволить здійснити практичне запровадження механізму консультацій державних органів влади із експертними групами через експертизу прийнятих державних рішень на законодавчому рівні. Використання наступних технологій публічної політики: розроблення аналітичних документів для обговорень щодо кожного з досліджуваних напрямків реформ, у яких визначено проблеми, розглянуто варіанти дій і сформовано рекомендації; проведення серії публічних консультацій із визначеним колом зовнішніх експертів, держслужбовців та представників бізнесу; комплексний аналіз результатів громадських обговорень та опрацювання і донесення рекомендацій до профільних державних установ нададуть можливості розв`язання проблеми за підсумками виконання проекту.

Нині є гостра необхідність запровадження нових механізмів й процедури прийняття державних рішень, що відповідають сучасним викликам і здатні реагувати на потреби суспільства.

У протилежному випадку, якщо проблема взаємодії влади та експертного реформістського середовища шляхом проведення публічних консультацій, не буде вирішена, будуть спостерігатись наступні негативні наслідки:

• низька якість  державних рішень;
• ухвалення рішень в інтересах вузького кола осіб;
• низький рівень виконання та впровадження рішень на рівні середньої ланки державного апарату;
• суспільний спротив реформам, низька довіра до дій влади.

 Для аналізу обрані такі напрями як бюджетна та податкова політики, дерегуляція, адміністративна реформа та реформа місцевого самоврядування, реформа судових та правоохоронних органів, реформа енергетичного сектору.

Мета проекту 

Оцінити та прокомунікувати з суспільством та зацікавленими сторонами якість політичних рішень, ухвалених в рамках реформ за напрямками: бюджетна та податкова політики, дерегуляція, адміністративна реформа та реформа місцевого самоврядування, реформа судових та правоохоронних органів, реформа енергетичного сектору. Виявити вплив зазначених реформ на інвестиційний клімат, умови ведення бізнесу, ефективність державного управління, виробити рекомендації щодо корекції прийнятних рішень у випадку виявлення вад.

Цільова аудиторія проекту

Цільова аудиторія – державні органи влади, приватні компанії, бізнес-асоціації, неурядові організації, експертне середовище та ЗМІ. За результатами роботи над проектом буде створена комунікаційна платформа для діалогу державної влади, експертного реформістського середовища та бізнесу. До реалізації проекту будуть залучатися такі органи як Національна рада реформ, профільні міністерства – Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура, СБУ, Міністерство фінансів, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство інфраструктури України, Національний банк України, профільні комітети Верховної Ради України тощо.

АНКЕТИ ДЛЯ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ ЯКОСТІ РЕФОРМ:
(заповнені анкети необхідно надсилати на адресу [email protected])

Анкета для оцінки податкової реформи

Анкета для оцінки реформи місцевого самоврядування

Анкета для оцінки реформи місцевого самоврядування та дерегуляція

Анкета для оцінки реформи судових органів

Анкета для оцінки реформи правоохоронних органів

Анкета для оцінки реформи у сфері енергетики

Результати експертного опитування:

Оцінка проведення реформи в сфері дерегуляції

Результати експертного опитування щодо проведення реформи місцевого самоврядування і децентралізації

Результати експертного опитування щодо проведення податкової реформи

Результати експертного опитування щодо проведення реформи національної енергетики

Результати експертного опитування щодо реформи дерегуляції

Податкова реформа. Оцінка основних ініціатив (станом на вересень 2015 року)

Реформа енергетики. Оцінка основних ініціатив (станом на вересень 2015 року) 

Реформа енергетики. Оцінка основних ініціатив (станом на вересень 2015 року) Таблиця

Суть реформи органів місцевого самоврядування (децентралізації)

Судова реформа. Основні показники карти реформ (станом на вересень 2015 року)

Експертні документи:

Посібник щодо проведення публічних консультацій

Реформа місцевого самоврядування та децентралізація: аналіз державних рішень

Дерегуляційна реформа: аналіз державних рішень 

Податкова реформа: аналіз державних рішень

Структурні елементи реформи енергетики та міжсекторальні зв'язки 

Розподіл видів діяльності на газовому ринку України: перспективи незадежності оператора ГТС

Судова реформа: аналіз державних рішень

Детальний графік проведення першого етапу вказаних публічних консультацій

09.09.2015. 11-00 - Реформа місцевого самоврядування: аналіз державних рішень
Детальна інформація

21.09.2015. 11-00 - Податкова реформа: аналіз державних рішень 
Детальна інформація

22.09.2015. 11-00 - Судова реформа: аналіз державних рішень
Детальна інформація

24.09.2015. 11-00 - Реформа дерегуляції: аналіз державних рішень
Детальна інформація

25.09.2015. 14-00 - Реформа енергетики: аналіз державних рішень
Детальна інформація

Реформа правоохоронних органів: аналіз державних рішень 
Детальна інформація

Детальний графік проведення другого етапу вказаних публічних консультацій

02.11.2015. 10-00 - Реформа місцевого самоврядування: ризики і можливості для країни та регіонів
Детальна інформація

06.11.2015. 10-30 - Дерегуляція: аналіз якості державних рішень та основні пріоритети
Детальна інформація

09.11.2015. 10-00 - Реформа Державної фіскальної служби України: бути чи не бути?
Детальна інформація

18.11.2015. 11-00 - Розподіл видів діяльності на газовому ринку України: перспективи незалежності оператора ГТС
Детальна інформація

20.11.2015. 10-00 - Реформа правоохоронних органів: аналіз державних рішень
Детальна інформація

30.11.2015. 10-00 - Фінальна конференція «Реформи в Україні: чи є світло в кінці тунелю?»
Детальна інформація

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) виступає партнером Вишеградської академії політичного лідерства.

Проект реалізується Міжнародним центром демократичних перетворень за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду. 

Програма розроблена МЦДП спільно з Партнерами за Демократичні Зміни Словаччини(Братислава), Дипломатичною Академією (Прага), Європейською Академією Дипломатії (Варшава) та Міжнародним центром перспективних досліджень (Київ). 

Її метою є надання унікальної можливості українцям, які бачать себе у політиці, набути та вдосконалити власні професійні навички, необхідні для того, щоб стати успішними демократичними політичними лідерами. Його унікальність полягає у нестандартному підході до розробки проекту, який розрахований на потреби учасників із забезпеченням повного інструментарію для розвитку професійних вмінь та навичок. Його головна мета полягає у підтримці демократичних перетворень в Україні завдяки обміну досвідом країн Вишеградської групи. Вишеградська Академія політичного лідерства прагне навчити, познайомити та надихнути майбутніх українських лідерів на громадську активність, а також до використання навичок, набутих під час навчання, для досягнення позитивних змін в Україні. 

Навчальні модулі будуть проходити в Києві, Будапешті та Варшаві. Кожен з модулів зосереджується на окремих ключових навчальних заходах, які доповнюють один одного з метою створення повноцінної програми розвитку професійних навичок. 

Робоча мова заходів – англійська. 

Всі витрати (проїзд, харчування, проживання) в рамках заходів програми будуть відшкодовані організаторами за кошти Міжнародного Вишеградського фонду. Участь у проекті – безкоштовна.

Хто може подавати заявку? 

Кандидати віком від 22 до 35 років, які отримали ступінь бакалавра чи магістра з таких спеціальностей як політологія, соціологія, комунікація та піар, ЗМІ, журналістика, захист прав людини, міжнародні відносини, політична економія і т.п.

Програма орієнтована на учасників з таких груп: молоді лідери громадських організацій, активісти, представники ЗМІ, студенти. Право брати участь мають тільки громадяни України з паспортами, дійсними принаймні протягом 6 місяців від початку навчальних поїздок.

Для участі в конкурсі необхідно надати: 

• Резюме;
• Коротке есе на тему, який політичний курс повинна обрати України до 2020 року (як у зовнішній, так і внутрішній політиці);
• Рекомендація від української організації чи установи (недержавний сектор, ЗМІ, університет).

Пакет документів необхідно надіслати на електронну адресу v4academy.applications@icdt.hu до 1 квітня 2015 року.

Детальніше про умови конкурсу за посиланням

ЗАХОДИ:

12 - 15.05.2015 - Київ

Відкриття заходу
Інформація про захід

Відео
Фотозвіт

Кожен навчальний день складатиметься з лекцій і навчальних заходів, які будуть розроблені відповідно до індивідуального підходу, поєднуючи теорію з практикою у відповідності до потреб учасників. Обрані кандидати будуть займатися моделюванням, брати участь у круглих столах з метою розвитку та зміцнення власних навичок, серед яких – публічний виступ, ведення переговорів, переконання і критичне мислення. Крім того, учасники відвідають урядові і міжнародні організації, пам'ятки демократії. Учасники отримають користь від дипломатичної підготовки, що передбачає вивчення способів вирішення проблем і уникнення конфліктних ситуацій для ведення переговорів, регіонального співробітництва та запобігання міжнародного спору. 

23 - 26.09.2015 - Будапешт

Відео
Фотозвіт

Протягом першої навчальної поїздки лідери громадських організацій, яким вдалося стати успішними політиками, поділяться власним досвідом з учасниками проекту. Навчальний захід включатиме зустрічі з відомими політиками, які почали діяльність із громадського сектора, поширюючи ключові принципи демократії. Крім того, будуть організовані візити учасників до урядових і міжнародних установ та пам'яток демократії.

12 - 14.10.2015 - Варшава 

Відео
Фотозвіт

Друга навчальна поїздка складатиметься з навчальних заходів, спрямованих на допомогу учасникам у формулюванні їхніх політичних месиджів, навчаючи їх тому, як успішно просувати власні цілі, отримати політичну і громадянську підтримку, а також боротися з корупцією.

Інформація про завершення проекту

Відео

Підсумкове засідання з нагоди закінчення навчального курсу

Відео

З травня по жовтень 2014 року Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) спільно із Європейським форумом з міжнародного посередництва та діалогу «Медіатьор» (mediatEUr) та Міжнародною організацією з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace) реалізували пілотний проект «Діалог в Україні: можливості, параметри та виклики», який був покликаний визначити потреби щодо діалогу на різних рівнях та можливі точки входження у цей процес.

У рамках проекту представники «Медіатьор» та «Інтерпіс» двічі відвідали України. Під час першого візиту, який відбувся 30 червня – 4 липня 2914 року, учасники місії провели низку зустрічей із українськими високопосадовцями, представниками різних політичних партій та громадськості, під час яких обговорювалися питання щодо необхідності діалогу між сторонами конфлікту як на політичному, так і на громадському рівні.

Під час другого візиту, що відбувся 14 – 17 жовтня 2014 року, представники МЦПД та міжнародних організацій провели практичні семінари в Києві та Харкові для українських фасилітаторів, які потенційно можуть бути залучення до врегулювання соціальних та політичних конфліктів в Україні. У ході цих заходів міжнародні експерти представили досвід іноземних країн (зокрема Великобританії щодо конфлікту у Північній Ірландії та Ізраїлю щодо конфлікту із Палестиною) у пом’якшенні конфліктів та створення культури миру через діалог.

Крім того, у Києві за участю українських та міжнародних експертів був проведений пілотний діалог між представниками місцевих громадських організацій та переселенцями зі Сходу країни та Криму. У співпраці із Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна був проведений пілотний діалог між студентами, що представляють різні погляди на розвиток країни та зовнішньополітичні вектори її співпраці.

За результатами оціночних місій було підготовлено фінальний звіт, з яким можна ознайомитися тут.

Надалі МЦПД реалізує проект Національного діалогу у рамках співпраці із Посольством Нідерландів в Україні та Нідерландської програми допомоги МАТРА.

Що роз'єднує Україну? Що може її об'єднати? Як попередити подальшу можливу дезінтеграції? Як досягти примирення між групами, що мають різні погляди на історичні події та політичний розвиток країни?

Дати відповіді на ці питання покликаний проект "Започаткування національного діалогу в Україні із залученням усіх зацікавлених сторін", який був розроблений Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) та підтриманий програмою МАТРА Уряду Нідерландів.

На думку авторів проекту, роз'єднує українців минуле, а обє'днати може - спільне бачення майбутнього. Виробити це спільне бачення на розвиток країни має допомогти політика державної єдності, яка повинна бути розроблена за участю представників усіх регіонів України у процесі загальнонаціонального діалогу та презентована керівникам держави.

Національний діалог дозволить закласти підвалини для об’єднання різних регіонів України на основі спільних цінностей, а також ініціювати процес національного примирення.

Унікальність проекту полягає у тому, що дана ініціатива виходить від громадянського суспільства та орієнтована на загальнонаціональний контекст. При цьому вона передбачає залучення зацікавлених сторін як на регіональному, так і національному і міжнародному рівнях.

Реалізація проекту передбачає такі заходи:

1. Проведення загальнонаціонального соціологічного опитування;
2. Підготовка аналітичного документу щодо факторів, котрі об’єднують та роз’єднують українське суспільство в різних регіонах;
3. Проведення круглих столів у регіонах щодо вироблення стратегії бачення регіонів;
4. Формування регіональних карт бачення минулого та майбутнього розвитку України;
5. Проведення загальнонаціонального засідання щодо вироблення пропозицій до політики національної єдності;
6. Представлення результатів роботи Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України. 

Партнерами МЦПД у реалізації цього проекту є Європейський форум з міжнародного посередництва та діалогу «mediatEUr» (неурядова організація з посередництва та допомоги під час збройних конфліктів, м. Брюссель, Бельгія) та міжнародна організація з розбудови миру «Interpeace» (незалежна організація зі сприяння зміцненню миру, м. Женева, Швейцарія).

ЗАХОДИ:

22.01.2015. Круглий стіл на тему «Що роз’єднує та що може об’єднати українців?»

29.01.2015. Круглий стіл на тему «Національний діалог. Чи потрібен? Чи можливий? Чи буде ефективний?»

19.02.2015. Дискусія на тему «Українська журналістика в умовах війни: безпристрасність vs патріотизм»

09.04.2015. Круглий стіл на тему «Церква в Україні: елемент роз'єднання, об'єднання чи миротворчості?»

13.04.2015. Круглий стіл на тему «Крим – рік після анексії. Що далі?»

05.07.2015. Круглий стіл «Започаткування Національного діалогу в Україні: через подолання стереотипів до об’єднання» та дискусійну панель «Політика національної єдності: пропозиції громадянського суспільства»

13.07.2015. Круглий стіл «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?»
Презентація Олени Захарової «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?»
 

Графік проведення регіональних круглих столів*:

• 28 квітня 2015 року - Житомир
  ГО «Сучасний формат»
  Анонс заходу
  Інформація про круглий стіл
   
• 29 квітня 2015 року - Вінниця
  ГО «Подільська агенція регіонального розвитку»
  Анонс заходу
  Інформація про круглий стіл
   
• 6 травня 2015 року - Черкаси
  Академія стратегічних досліджень
  Анонс заходу
  Інформація про круглий стіл 
   
• 7 травня 2015 року - Чернігів 
  Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень
  Анонс заходу
  Інформація про круглий стіл
   
• 12 травня 2015 року - Харків
  Фонд місцевої демократії
  Анонс події
  Інформація про круглий стіл
   
• 13 травня - Дніпропетровськ
  Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск»
  Анонс події
  Інформація про круглий стіл
   
• 14 травня 2015 року - Запоріжжя
  УкрПростір
  Інформація про круглий стіл
   
• 19 травня 2015 року - Одеса
  ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву»
  Презентація "Започаткування національного діалогу. Одеса"
  Анонс заходу
  Інформація про круглий стіл
   
• 21 травня 2015 року - Миколаїв
  Фонд розвитку міста Миколаєва
  Інформація про круглий стіл
   
• 22 травня 2015 року - Херсон
  Фонд громади Херсона «Захист»
  Інформація про круглий стіл

• 27 травня 2015 року - Полтава
  АЦ Бюро економічних та соціальних досліджень
  Інформація про круглий стіл

• 28 травня 2015 року - Суми
  Сумський прес-клуб  
  Інформація про круглий стіл
       
• 3 червня 2015 року - Острог (Рівненська область)
  Школа політичної аналітики «Поліс» Національного університету «Острозька академія»
   
• 4 червня 2015 року - Луцьк
  ГО «Так треба»
  Інформація про круглий стіл
  Презентація експертної доповіді у м.Луцьк
   
• 9 червня 2015 року - Чернівці
  Український Народний Дім у Чернівцях
  Анонс події
  Інформація по круглий стіл
   
• 11 червня 2015 року - Ужгород
  Центр громадських ініціатив
  Інформація про круглий стіл
   
  • 16 червня 2015 року - Львів
    ​Український Католицький Університет, ГО «Самопоміч»
     
  • 17 червня 2015 року - Івано-Франківськ
    ГО «Самопоміч»
    Інформація про круглий стіл
• 18 червня 2015 року - Тернопіль
  ГО «Самопоміч»
   
• 22 червня 2015 року - Хмельницький
  ГО «Хмельницька ініціатива»
  Інформація про круглий стіл
   
• 30 червня 2015 року - Кіровоград
  Інститут соціокультурного менеджменту
  Інформація про круглий стіл
  
  05 липня 2015 року - Слов’янськ, Донецька область
  Круглий стіл «Започаткування Національного діалогу в Україні: через подолання стереотипів до об’єднання» та дискусійна панель «Політика національної єдності: пропозиції громадянського суспільства» у рамках форуму «Донбас Україна. Порядок денний»
  
  13 липня 2015 року - фінальний круглий стіл, м. Київ
  «Національний діалог в Україні: які шанси на успіх?»
  
  
  ЕКСПЕРТНІ ДОКУМЕНТИ:

Результати соціологічного дослідження «Що роз'єднує та що може об'єднати українців?»

Аналіз діалогових інціатив щодо врегулювання конфлікту в Україні

Результати соціологічного дослідження «Статус Криму крізь призму громадської думки»

Результати соціологічного дослідження «Церква в Україні: елемент роз'єднання, об'єднання чи миротворчості?»

Результати соцілогічного дослідження: УКРАЇНА

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ВОЛИНЬ (Волинська та Рівненська області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ГАЛИЧИНА (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ПІВДЕННИЙ ЗАХІД (Закарпатська та Чернівецька області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ПОДІЛЛЯ (Хмельницька та Вінницька області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ПОЛІССЯ ((Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ЦЕНТР (Кіровоградська, Черкаська та Полтавська області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: СЛОБОЖАНЩИНА (Харківська область)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: НИЖНЄ ПРИДНІПРОВ'Я (Дніпропетровська та Запорізька області)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ПРИЧОРНОР'Я (Одеська, Миколаївська та Херсонська області)

1. Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: ДОНБАС (Донецька область)

Результати соціологічного дослідження за регіональним принципом: МІСТО КИЇВ​

Рекомендації за результатами проекту МЦПД «Започаткування Національного діалогу в Україні»

Загальносуспільна напруга, спричинена останніми подіями в Україні, та нові виклики потребують імплементації кардинальних змін у системі державних інституцій. Найважливішою зміною є прийняття нового основного закону України – Конституції.

Процедура розробки нового тексту Конституції та пізніші спроби її зміни сповнені помилок і проблем. На момент ухвалення Конституції у 1996 році в українських правотворців ще було недостатньо знань і досвіду для належного закріплення конституційних засад функціонування та розвитку деяких інститутів. Це призвело до недоліків конституційних положень або навіть некоректного відображення цілих правових інститутів. Наприклад, недостатнє розуміння доктрини прав людини призвело до того, що соціально-економічні права було закріплено в такій самій правовій формі, як і основоположні права та свободи людини. Механізм організації влади та розподілення влади не відповідає світовим практикам. Було закладено не найкращі основи для розвитку місцевого самоврядування, а регіональне самоврядування не передбачене Конституцією взагалі.

Вади конституційних положень використовувалися суб’єктами політичних відносин для того, щоб привласнити собі якомога більше повноважень або уникнути відповідальності. Низка положень порушувалася й ігнорувалася владними суб’єктами.

Названі вище проблеми, що пов’язані зі змістом конституційних положень, їх застосуванням та легітимністю, не можуть бути вирішені інакше, ніж шляхом конституційної реформи. Під час її підготовки та проведення можна ідентифікувати всі проблеми застосування Конституції і встановити додаткові гарантії, що захищатимуть від зловживань владними суб’єктами на майбутнє. 

Женевська угода від 17 квітня 2014 року передбачає створення дорожньої карти з метою деескалації напруженості в Україні і забезпечує створення платформи для проведення широкого національного діалогу щодо обговорення головних положень навколо питання реформування Конституції України. У квітні український Уряд оголосив конституційний процес внесення поправок в конституцію, як наслідок політичні сили винесли на розгляд громадськості вже сформований перелік змін до Конституції.

Основним висновком подібної діяльності є констатація факту, що процес роботи над головним законом країни як і раніше значною мірою відбувається за закритими дверима. Громадськість отримує у кращому випадку вже готовий документ та повністю позбавлена можливості та права впливу.

У рамках реалізації проекту передбачається:

• здійснити переклад, видання, презентацію та поширення посібника «Constitution-making and Reform» (Розробка Конституції та реформа), створенного Міжнародною організацією з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace);
• проведення круглих столів та подіумних дискусій з представниками громадськості та політичних сил в регіонах з питань визначення проблем, які обумовлюють потребу конституційної реформи;
• організація та проведення робочих засідань з членами Конституційної Комісії;
• забезпечення широкого інформаційного висвітлення у ЗМІ питання розбудови загальнонаціонального діалогу навколо положень нової Конституції України.

Реалізація проекту дозволить:

• запровадити загальнонаціональний діалог навколо положень нового тексту Конституції України, що включатиме можливість кожного суб’єкта висловити свою позицію та взяти участь у створенні нової Конституції України;
• забезпечити включення до нової Конституції України дійсно суспільно важливих положень, а не тих що продиктовані волею тих чи інших політичних сил.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародної організації з розбудови миру «Інтерпіс» (Interpeace).

Заходи:

28.05.2015. Круглий стіл на тему «Чи впливатимуть українці на конституційну реформу. Роль громадянського суспільства в її реалізації».

25.06.2015. Конференція на тему «Конституційна реформа в Україні та міжнародний досвід інклюзивного та легітимного конституційного процесу».

Станом на 25.06.2015 здійснено заходи в рамках першого етапу проекту - перекладено, видано та презентовано книгу «Розробка і реформа конституції: вибір процесу». МЦПД шукає партнерів для фінансування реалізації наступних етапів проекту.

Книга «Розробка і реформа конституції: вибір процесу» (українською мовою)
Книга «Разработка и реформа конституции: выбор процесса» (російською мовою)

(з питань отримання друкованих примірників книги прохання звертатися за адресою [email protected] або за телефоном +38 (044) 253-44-82)

Сільські території в Україні мають потужний природний, демографічний, економічний, історико-культурний потенціал, який за умови ефективного використання може забезпечити сталий багатогалузевий розвиток та високий рівень умов проживання сільського населення.

Угода про Асоціацію між Україною та ЄС відкриває нові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу і водночас змінює окремі аспекти ведення бізнесу в Україні. Проте загальний рівень обізнаності населення про переваги та можливості цієї Угоди знаходиться на вкрай низькому рівні, особливо це стосується мешканців сільських територій. Саме тому в ході реалізації проекту буде акцентовано увагу на перспективах розвитку підприємництва на сільських територіях з врахуванням вимог Угоди про Асоціацію щодо навколишнього середовища, санітарних та фітосанітарних норм, напрямів використання ресурсів та надр, а також сприяння екологічному виробництву та підвищенню кваліфікації робітників, зокрема, щодо нових стандартів забезпечення захисту навколишнього середовища.

Метою проекту є сприяння зростанню економічного добробуту жителів  сільських територій  в контексті реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Реалізація проекту передбачає проведення наступних заходів та розробку аналітичних матеріалів:

• Розробка методичних рекомендацій на тему «Вплив УА на розвиток сільських територій Чернівецької області»;
• Розробка рекомендацій місцевим органам влади та НГО щодо проведення консультацій з громадою на тему Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС;
• Проведення 6-ти семінарів на тему «Вплив Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС на розвиток сільських територій Чернівецької області». Під час проведення семінарів планується висвітлення наступних питань: аналіз вимог Угоди щодо розвитку сільських територій України; шляхи  досягнення політики якості, відповідно до європейських вимог; перспективи, надані Угодою, для розвитку сільських територій; підготовка жителів до використання перспектив, зокрема щодо отримання кредитів та грантів для МСБ від ЄС та оформлення необхідних документів; інші питання, пов’язані з розвитком нових галузей та покращення існуючих;
• Проведення підсумкового круглого столу на тему «Перспективи практичного використання знань щодо можливостей Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС жителями сільських територій Чернівецької області» з залученням представників органів місцевої влади, громади, представників бізнесу  та інших зацікавлених сторін.

ЗАХОДИ:

11.02.2015. Семінар на тему «Угода про асоціацію: виклики та перспективи»
03.03.2015. Круглий стіл на тему «Як скористатися можливостями Угоди про асоціацію з ЄС жителям сільських територій Буковини»

Дослідження МЦПД

Де знайти гроші сільським громадам: перспективи і можливості фінансування міжнародними донорами

Партнер проекту
Канадський фонд підтримки місцевих ініціатив

Інформаційний партнер проекту
медіа-портал «Апостроф»

Термін реалізації проекту: до 15 березня 2015 року.

Попередження викривленого висвітлення подій щодо України в європейському інформаційному просторі та запобігання маніпулюванню громадською думкою в країнах ЄС є на сьогоднішній день одними з найголовніших завдань української зовнішньої політики.

Однією з причин обмеженості знань про Україну серед європейців є відсутність публічної дискусії щодо української тематики на міжнародному академічному рівні. На Заході подібні обговорення ініціюються в університетському середовищі. Однак, на відміну від американських і канадських університетів, у європейських вузах надзвичайно мало програм українських студій чи університетських центрів, які займаються українською тематикою. Таким чином, протягом десятиліть ця тематика була обділена увагою європейського академічного співтовариства.

З метою підтримки зусиль державних інституцій у цій сфері та сприяння забезпеченню стійких позицій України у стосунках з європейськими партнерами Міжнародний центр перспективних досліджень реалізує проект «Європейські університети: лекції, які розкажуть про Україну».

Метою проекту є популяризація вивчення української тематики в європейському академічному середовищі. Проект передбачає проведення низки лекцій та круглих столів у провідних університетах Німеччини, Іспанії, Італії та Угорщини, під час яких провідні українські науковці прочитають лекції на тему української історії, економіки та державної політики. У згаданих лекціях викладатиметься український погляд на причини російської агресії проти України та робитиметься спроба розвінчати міфи російської пропаганди щодо України.

Подібний підхід дозволить привернути увагу європейців до невідомих їм фактів про нашу державу, допоможе налагодити контакти між українськими науковцями та європейськими університетами та в довгострокому періоді – виокремити українознавство з загального масиву східноєвропейських студій.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

ЗАХОДИ

22.10.2014
Лекція «Українська криза 2014 року: Революція Гідності, анексія Криму та російська агресія в Східній Україні»
Олексій Гарань – професор порівняльної політології та Директор-засновник Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії
Мюнхенський університет імені Людвіга-Максиміліана, м.Мюнхен (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі... 

22.10.2014
Лекція «Історична міфологія Майдану»
Георгій Касьянов – професор, доктор історичних наук, керівник відділу сучасної історії та політики Інституту історії України
Форум «Політичні стратегії на майбутнє та політична історія України сьогодення»  
Мюнхенський університет імені Людвіга-Максиміліана, м.Мюнхен (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі... 

03.11.2014
Лекція «Українська криза 2013 - 2014 років: геополітичний та безпековий виміри» 
Олексій Семеній – кандидат наук, Директор Інституту глобальних трансформацій
Центральноєвропейському університеті, м.Будапешт (Угорщина)
Завантажити постер
Читати далі... 

05.11.2014
Круглий стіл «Політика реформ в Україні: між безпековою кризою та зближенням з ЄС»
Василь Філіпчук – кандидат наук, Голова Правління МЦПД
Німецька Рада з міжнародних відносин, м.Берлін (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі...

05.11.2014
Круглий стіл «Україна після парламентських виборів: шанси для політичної стабілізації»
Олексій Семеній – кандидат наук, Директор Інституту глобальних трансформацій
Німецька Рада з міжнародних відносин, м.Берлін (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі...

05.11.2014
Лекція «Українська криза 2013 - 2014 років: геополітичний та безпековий виміри» 
Олексій Семеній – кандидат наук, Директор Інституту глобальних трансформацій
Вільний Університет, м.Берлін (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі...

12.11.2014
Лекція «Майдан та Анти-Майдан як конфлікт ідентичностей в Україні»
Владислав Гриневич – доктор наук, старший науковий співробітник відділу єврейської історії та культури Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Вільний Університет, м.Берлін (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі...

25.11.2014
Лекція «Багатовекторність – основа української зовнішньої політики часів незалежності (1991 – 2013)»
Віктор Маштабей – кандидат наук, доцент Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України, член Наглядової ради МЦПД
Університет Тренто, Італія
Завантажити постер
Читати далі...

25.11.2014
Лекція «Використання і зловживання історією: як історія використовується для політичних цілей»
Георгій Касьянов – професор, доктор історичних наук, керівник відділу сучасної історії та політики Інституту історії України
Університет Тренто, Італія 
Завантажити постер
Читати далі...

26.11.2014
Лекція «Українські крайні праві: від електорального успіху до революційного провалу»
Антон Шеховцов – кандидат політичних наук, Інститут гуманітарних наук (Відень, Австрія)
Вільний Університет, м.Берлін (Німеччина)
Читати далі...

27.11.2014
Лекція «Багатовекторність – основа української зовнішньої політики часів незалежності (1991 – 2013)»
Віктор Маштабей - кандидат наук, доцент Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України, член Наглядової ради МЦПД
Лекція «Історична міфологія Майдану»
Георгій Касьянов – професор, доктор історичних наук, керівник відділу сучасної історії та політики Інституту історії України
Конференція україністів Італії
Міланський університет, Італія
Завантажити постер
Читати далі...

27.11.2014
Лекція «Дике поле Східної України: початок нового замороженого конфлікту?»
Олександр Забірко – науковий співробітник Слав'янсько-Балтійського семінару Вестфальського університету м.Мюнстер (Німеччина)
Регенесбурзький університет (Німеччина)
Завантажити постер
Читати далі...

05.12.2014
Лекція «Багатовекторність – основа української зовнішньої політики часів незалежності (1991 – 2013)»
Василь Філіпчук – кандидат наук, Голова Правління МЦПД
Регенесбурзький університет (Німеччина)
Читати далі...

14.01.2015
Лекція «Культурний ландшафт України. Роль сучасних письменників у соціальних процесах»
Ірина Вікирчак
Вільний Університет, м.Берлін (Німеччина)
Читати далі...

28.01.2015
Лекція «Чому історія має значення: Євромайдан у ширшій історичній перспективі»
Ярослав Грицак - доктор історичних наук, професор Укранського Католицького Університету
Університет  «Ла Сап'єнца», м.Рим (Італія)
Завантажити постер
Читати далі...

28.01.2015
Лекція «Українська криза 2013 - 2014 років: геополітичний та безпековий виміри» 
Олексій Семеній  - кандидат наук, Директор Інституту глобальних трансформацій
Університет  «Ла Сап'єнца», м.Рим (Італія)
Завантажити постер
Читати далі...

Лекція «Чому Росія хоче Україну?» 
Ярослав Ковальчук - директор Департаменту внутрішньої політики МЦПД
Університет  «Ла Сап'єнца», м.Рим (Італія)
Завантажити постер
Читати далі...

03.02.2015
Лекція ««Використання і зловживання історією: як історія використовується для політичних цілей»
Георгій Касьянов - доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України 
Кельнський університет, м.Кельн (Німеччина)
Читати далі...

04.02.2015
Лекція «Історична міфологія майдану»
Георгій Касьянов - доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України 
Рурський університет, м.Бохум (Німеччина)
Читати далі...

05.02.2015
Лекція ««Використання і зловживання історією: як історія використовується для політичних цілей»
Георгій Касьянов - доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України 
Вестфальський університет, м.Мюнстер (Німеччина)
Читати далі...

17.02.2015
Лекція «Чи можливий мир в Україні?» 
Василь Філіпчук- кандидат наук, Голова Правління МЦПД
Центр міжнародних відносин, Барселона (Іспанія)
Завантажити постер
Читати далі...

Лекція «Конфлікти на основі ідентичності в Україні: шляхи виходу?» 
Ірина Брунова-Калісецька - кандидат психологічних наук, науковий співробітник Київського інституту соціальної та політичної психології
Центр міжнародних відносин, Барселона (Іспанія)
Завантажити постер
Читати далі...

05.03.2015
Конференція «Гібридна війна та мир в Україні» 
Георгій Касьянов - професор, доктор історичних наук, керівник відділу сучасної історії та політики Інституту історії України
Олександр Забірко - науковий співробітник Слав'янсько-Балтійського семінару Вестфальського університету м.Мюнстер (Німеччина)
Сергій Суханкін- асоційований експерт МЦПД
Алла Гурська - асоційований експерт МЦПД
Інтитут "Елькано", Барселона (Іспанія)
Завантажити постер
Читати далі...

10.03.2015
Круглий стіл «Як виграти інформаційну війну»
Василь Філіпчук – кандидат наук, Голова Правління МЦПД
Юрій  Стець – Міністр інформаційної політики України
Дмитро Кулеба  – посол з особливих доручень МЗС України
Георгій Касьянов - професор, доктор історичних наук, керівник відділу сучасної історії та політики Інституту історії України
Ірина Брунова-Калісецька - кандидат психологічних наук, науковий співробітник Київського інституту соціальної та політичної психології
Євген Бистрицький  - виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» 
Міжнародний центр перспективних досліджень
 

Тригери зростання перехідного періоду близькі до вичерпання свого потенціалу. При цьому ніяких чітких альтернативних проектів політик, які б забезпечили більш стійкий економічний та соціальний прогрес, не було вироблено. Цей проект спрямований на розробку таких політик у таких чотирьох галузях: консолідація державних фінансів; освіта, вимірювання її якості та зв'язок із ринком праці; високий рівень безробіття; посилення інтеграційних шансів України. Для досягення поставлених цілей буде проведена низка семінарів, а також розроблено проекти відповідних політик (policy papers).

Партнери проекту:
Міжнародний центр перспективних досліджень (Україна)
Інститут економічних та соціальних реформ (Словаччина)
Польський інститут міжнародних відносин (Польща)
Центр економічних та регіональних досліджень Академії наук Угорщини (Угорщина)
Центр економічного та ринкового аналізу (Чехія)

ЗАХОДИ:

Семінар у м.Київ, 24.10.2014
Відкриття проекту. 
Тема: Посилення інтеграційних шансів України

Вебінар 1, 22.05.2015
Тема: Консолідація державних фінансів
Видання проекту політики (Policy Paper) щодо консолідації державних фінансів, 29.05.2015

Вебінар 2, 02.10.2015
Тема: Освіта, вимірювання її якості та зв'язок із ринком праці
Видання проекту політики (Policy Paper) щодо освіти, вимірювання її якості та зв'язку із ринком праці, 30.10.2015

Вебінар 3, 29.01.2016
Тема: Рішення для подолання безробіття

Видання проекту політики (Policy Paper) щодо рішень для подолання безробіття, 29.04.2016

Видання проекту політики (Policy Paper) щодо посилення інтеграційних шансів України, 27.05.2016

Завершальний семінар/Конференція у м. Братислава, 03.06.2016
Тема: Презентація та обговорення фінальних документів (Policy Papers). 
Закриття проекту.

Детальніше про проект: http://www.ineko.sk/projekty/visegrad-fund


Експертні документи:

"Досвід зовнішньої торгівлі Угорщини"

"Консолідація чеських банків"

"Досвід зовнішньої торгівлі Польщі"

"Структурні реформи Словаччини"

"Тіньова економіка України"

"Бюджетна консолідація в Україні"

Публікації в ЗМІ:

• Public finance consolidation in V4 plus Ukraine
• Public finance consolidation in V4 plus Ukraine
• Hidden Triggers of Economic Growth in V4 Plus Ukraine
• Did the Visegrad Group countries consolidate their finance enough?
• Ukraine launched the project Hidden triggers of economic growth in V4 plus Ukraine
• Україна розпочала проект Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні
• Україна розпочала проект Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні
• Україна розпочала проект Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні
• Анонси
• Анонс подій на п’ятницю, 24 жовтня
• Посилення інтеграційних шансів України
• Семінар Посилення інтеграційних шансів України
• Семінар на тему Посилення інтеграційних шансів України
   

На сьогодні європейська інтеграція виступає єдиним вектором зовнішньої політики України. Водночас одним із основних завдань державного управління є ефективна імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Однак досвід Помаранчевої революції, яка ввійшла в історію як найбільше розчарування, вимагає особливої уваги до спроможності української влади та суспільства успішно виконати вже прийняті політичні зобов’язання: забезпечити таке ефективне управління реформами, щоб вони дали поштовх до економічного розвитку, не стали загрозою політичній стабільності і обов’язково включали передбачення і нейтралізацію неминучих соціальних ризиків.

На сьогодні нереформована державна машина постала перед низкою викликів, на які не просто дати відповідь: виклики війни, виклики реформ для економічного зростання та виклики міжнародних зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію. Громадянське суспільство демонструє високу спроможність до реагування на задачі, що стоять перед Україною, та у низці випадків створює паралельні інституції, що ефективно виконують функції нереформованих державних структур. Потрібно поєднати зусилля держави і громадянського суспільства для забезпечення незворотності реформ та євроінтеграції.

Міжнародний центр перспективних досліджень реалізує постійно-діючий проект, покликаний сприяти європейській інтеграції України та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в усіх сферах.

У рамках проекту відбулися такі заходи:

• Круглий стіл «Угода про асоціацію між Україною та ЄС: чи може бути європейська модернізація без європейської інтеграції?», 23 травня 2013 року
• Міжнародна конференція «Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: виклики і можливості», 26 вересня 2013 року.
• Міжнародна конференція «Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: все ще існуючий шанс для модернізації», 12 грудня 2013 року.
• Міжнародна конференція «Імплементація Угоди про асоціацію: з чого починати?» (Розробка державних політик в окремих сферах у контексті імплементації Угоди про асоціацію), 12 червня 2014 року;
• Круглий стіл «Рік після Вільнюсу: чого досягнуто та що далі?», 27 листопада 2014 року.
•  «Угода про асоціацію: економічні тригери», 12 березня 2015 року.
• Міжнародна конференція «Відносини Україна-ЄС: тест на міцність» 14 листопада 2016 року. 

У рамках даного проекту МЦПД підготувало дослідження на тему «Вплив створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України».

Експерти МЦПД беруть участь у діяльності Української частини Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС(Виконавчий директор Міжнародного центру перспективних досліджень Сергій Кіщенко є замісником координатора Робоча група 2 «Демократичні реформи, верховенство права»; Директор програм з європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир Притула є замісником координатора Робоча група 15 «Транскордонне та міжрегіональне співробітництво»).

Експерти МЦПД також беруть активну участь у роботі групи «Євроінтеграція» Реанімаційного пакету реформ.

МЦПД є членом Офісу зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі.